Реферат на тему Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт - Наукознавство - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт. Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт План 1. Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт 2. Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт 3. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт У професійній підготовці спеціаліста будь-якого профілю значну роль відіграє курсова (дипломна) робота. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, отрима-них студентами за час навчання, та їх застосування до комплекс-ного вирішення конкретного фахового завдання. Курсова робота — це самостійне навчально-наукове дослід-ження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчаль-ної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри. Виконання курсових робіт визначається графіком. Рівень підго-товки курсової роботи значною мірою свідчить про ступінь зас-воєння студентом здобутих знань, його грамотність, загальну культуру та ерудицію. Основна мета виконання курсової робо-ти — глибоко й творчо вивчити одне з конкретних питань теорії і практики певної дисципліни, оволодіти методами наукового до-слідження. У процесі роботи студенти вдосконалюють і розвивають такі навички та вміння: ¦ самостійно формулювати проблему дослідження; ¦ визначати мету, основні завдання, предмет, об'єкт дослі-дження; ¦ здійснювати пошук і добір потрібної наукової інформації; ¦ аналізувати практичну діяльність різних організацій та їх керівників; ¦ логічно і аргументовано висловлювати свої думки, пропо-зиції, робити висновки; ¦ правильно оформлювати науково-довідковий матеріал; ¦ публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору тощо). Дипломна робота — це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спе-ціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є по-глибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускни- ка. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших зав-дань. Перш ніж розпочинати писати дипломну роботу, студент має ознайомитися з основними вимогами до її виконання: Актуальність теми. Актуальність у перекладі з латинської оз-начає важливість, практичну значущість розглядуваної пробле-ми. Курсова (дипломна) робота може претендувати на той чи інший ступінь актуальності тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам розвитку суспільства, а питання, що розкри- ваються в роботі, важливі для розуміння суті і структури діяль-ності підприємства. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що студент має розкрити тему роботи на сучасному рівні розвитку відповід-ної науки (економіки, менеджменту, маркетингу, соціальної пси-хології тощо), використовуючи такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища і події у практиці з позицій сьогоден-ня. Крім того, студент має достатньо повно розкрити основні по-няття і терміни, що стосуються проблеми курсової роботи, вклю-чити тільки об'єктивні факти і реальні практичні приклади. Дослідницький характер. У дипломній роботі мають міститись елементи дослідження: — вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, журнальних статей та інших розробок) вітчизняних і зару-біжних авторів; — систематизація та аналіз різних думок і підходів, форму-вання власної точки зору на проблему, що розглядається; — порівняння теоретичних поглядів учених і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних фірм; розробка висновків, рекомендацій. Дипломна робота як самостійне навчально-наукове дослід-ження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підго-товки студента, його здатність застосовувати отримані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження. Студенту надається право вибирати тему курсової та дип-ломної робіт з числа визначених випускними кафедрами навчаль-ного закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки. Керівництво курсовими та дипломними роботами здійснюється, як правило, кваліфікованими викладачами. Орга-нізація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами. Тематика курсових та дипломних робіт щорічно коригуєть-ся з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спе-ціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Текст курсової (дипломної) роботи можна використати для наступного написання та оформлення доповіді, реферату, статті. Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт Курсова та дипломна роботи мають свою специфіку, їх де-талі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівником. Щодо структури, методики їх написання та оформлення вони мають подібні риси, тому будуть проаналізовані спільно. Курсова (дипломна) робота є результатом вивчення певного циклу дисциплін чи будь-якої окремої навчальної дисципліни. Підготовка курсової (дипломної) роботи охоплює кілька етапів. Підготовчий етап починається з вибору теми курсової (дип-ломної) роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильнос-тям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може ви-явити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із ке-рівником слід визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні. При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження слід зважати на те, що між ними і темою курсової (дипломної) роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослід-ження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підляга-ють безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, виз-начальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта до-слідження — це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета досліджен-ня в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Треба зна-ти, що об'єкт дослідження — це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяль-ності людини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет досліджен-ня є таким його елементом, який включає сукупність властивос-тей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах. Добір теми курсової та дипломної роботи Тематика робіт визначається змістом навчальних курсів; розробляється і затверджується кафедрою. Тема курсової (дипломної) роботи має бути цікавою для сту-дента, пов'язаною з його діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду. Слід заува-жити, що студент має право запропонувати свою тему курсової (дипломної) роботи, але при цьому він повинен обґрунтувати вик-ладачу доцільність її розробки. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульова-но мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу. Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути за-гальних міркувань. Приклади формулювання мети курсової (дипломної) роботи: — «Мета роботи — проаналізувати соціально-психологічні умови ефективного керівництва трудовим колективом»; — «Основна мета курсової (дипломної) роботи — розглянути існуючі типи підприємницьких структур і докладно проаналізу-вати функціонування колективного підприємства з обмеженою відповідальністю»; — «Мета курсової (дипломної) роботи — вивчити сутність маркетингу та визначити його місце в механізмі управління підприємством в умовах ринку». Мета курсової (дипломної) роботи повинна бути тісно по-в'язана з назвою її теми. На основі сформульованої мети студент має визначити ос-новні завдання, які слід розв'язати в процесі виконання роботи. Завдання мають конкретизувати основну мету роботи. Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначи-ти завдання дослідження, які можуть включати такі складові: ¦ вирішення певних теоретичних питань, які входять до за-гальної проблеми дослідження (наприклад, визначення сутності понять, явищ, процесів, подальше їх вдосконалення; ¦ вивчення ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефек-тивності, принципів та умов застосування тощо); ¦ всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового ста-ну, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей пере-дового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження; ¦ обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішен-ня даної проблеми; ¦ експериментальна перевірка запропонованої системи за-ходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто до-сягнення максимально важливих у відповідних умовах резуль-татів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль; ¦ розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відпо-відних установ (організацій). У початковий період роботи над темою найзручнішою є роз-становка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв ви-дань. Можна згрупувати картки в картотеці за основними питан-нями, що розкривають зміст теми курсової (дипломної) роботи. Тоді на каталожних роздільниках олівцем пишуть назви основ-них структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Вис-новки тощо. Картотека наповнюється картками відповідно до теми розділів і підрозділів, щоб своєчасно звернути увагу на не-достатню кількість матеріалу з того чи іншого питання. Доцільно використовувати дублювання карток у різних розділах та підроз-ділах, якщо в статті або монографії розкрито комплекс питань з теми дослідження. Другий етап починається з вивчення та конспектування літе-ратури з теми курсової (дипломної) роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває струк-туру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмо-ви, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньо-му автором. Читаючи видання, треба уважно стежити за авторською дум-кою, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстра-тивного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприй-няття, тому слід їх читати кілька разів, намагаючись виділити го-ловну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргу-менти, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті. Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему кур-сової (дипломної) роботи, щоб виписувати тільки те, що має відно-шення до теми дослідження. Виписувати цитати треба на одну сторону окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допо-магає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, системати-зувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, циф-ровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Зас-тосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат. Однак це не означає, що студент зовсім не повинен спирати-ся на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло дже-рел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практич-на цінність його дослідження. Після конспектування матеріалу слід перечитати його зно-ву, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати матеріал з одного питання разом, можна розрізати ті конс-пекти, де розглянуто кілька питань з теми дослідження. Правильна та логічна структура курсової (дипломної) робо-ти — це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати про-тягом усієї роботи над дослідженням. Попередній планроботи треба обов'язково показати науковому керівникові, оскільки може ста-тися, що потрібно буде переписувати текст роботи. Готуючись до викладення тексту курсової (дипломної)робо-ти, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить про-блему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та система-тизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) — окрему частину цього питання. Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба визначити його го-ловну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези слід підтверд-жувати фактами, думками різних авторів, результатами анкету-вання та експерименту, аналізом конкретного практичного до-свіду. Треба уникати безсистемного викладення фактів без до-статнього їх осмислення та узагальнення. Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого. Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких про-водиться дослідження. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допо-може оволодіння студентом основними методами дослідження: спостереженням, експериментом, бесідою, анкетуванням, інтер-в'ю, математичними методами обробки кількісних даних, мето-дом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення. Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визна-чити їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для науко-вої характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних мате-ріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності (чи установи). Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядають-ся, простежити зміни, що сталися в роботі установ протягом ос-танніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспек-тиви подальшого розвитку. Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподілив-ши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння тощо, що дозволить зробити конкретні виснов-ки. Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне завдання курсо-вого (дипломного) дослідження: поєднати різні роз'єднані знан-ня в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфе-ри діяльності. На закінченому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової (дипломної) роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопра-цювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підго-товка роботи до захисту. Вступ доцільно писати після того, як написана основна час-тина курсової (дипломної) роботи. У вступі обґрунтовується ак-туальність теми, що вивчається, її практична значущість;— визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; — розглядаються методи, за допомогою яких воно проводи-лось; — розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він має заз-начити про це у вступі. Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, вякий включають найбільш цінні, актуальні робо-ти (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, пе-ревага недоліків розглянутих робіт, які доцільно згрупувати та-ким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що роз-кривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліог-рафічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закін-чити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлене в літературі основних аспектів теми. Логічним завершенням курсової (дипломної) роботи є вис-новки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках слід зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Ос-новна вимога до заключної частини—не повторювати змісту всту-пу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах. Список використаної літератури складається на основі робо-чої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивчення досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора ро-боти, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Список...» має місти-ти бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, слід додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба по-чинати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавіт-ному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українсь-кою мовою, потім — іноземними. Бібліографічні записи в «Спис-ку...» повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер , сторінки, її ставлять через кому після номера ви-дання. Завершуючи написання курсової (дипломної) роботи, слід систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна по-давати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки по-винні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньо-му змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи. Обсяг курсової ро-боти має бути в межах 25—30 сторінок, дипломної — 50—60 сто-рінок комп'ютерного тексту, без урахування додатків і списку літератури. Літературне оформлення курсової (дипломної) роботи є важ-ливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звер-тається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта ви-користання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша. Курсову (дипломну) роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника. Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між пара-графами та главами, чи весь текст «працює» на головну ідею курсо-вої (дипломної) роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті. Оформляючи текст роботи, треба знайти час для повторного перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві дум-ки, поглибить розуміння проблеми. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт Курсову (дипломну) роботу студенти виконують самостійно, додержуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення. Рекомендується така структура роботи: 1. Титульна сторінка, оформлення якої не потребує особли-вих пояснень. 2. Зміст курсової (дипломної) роботи, де вказуються заго-ловки розділів (підрозділів) та сторінки, на яких вони розміщені. 3. Вступ, де розкриваються актуальність та практичне зна-чення теми, мета і основні завдання, предмет і об'єкт досліджен-ня, структура курсової роботи, визначаються джерела інформації. 4. Основна частина, що складається з трьох-п'яти основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підроз-діли і за змістом мають відповідати спрямованості теми, підпо-рядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взає- мопов'язуваними, мати приблизно однаковий обсяг. 5. Висновки з викладом прогнозу діяльності об'єкта дослід-жень у перспективі. 6. Список використаної літератури, який розміщують у кінці роботи в алфавітному порядку в такій послідовності: — закони, нормативні акти та положення державного зна-чення; — літературні та наукові джерела; — матеріали періодичних видань. У літературних і наукових джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавницт- во, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву жур-налу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газе-ти. 7. Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (таб-лиці проміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Додаток пови-нен мати тематичний заголовок. Якщо в курсовій роботі містить-ся кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифра-ми (наприклад: «Додаток 1»). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов'язковим. Вимоги до набору тексту Роботу друкують на комп'ютері з однієї сторони аркуша біло-го паперу формату А4 (210x297 мм), дотримуючись таких вимог: Шрифт ТішеаБ Neqw Roman Розташування книжне У роботі допускається виконання ілюстрацій та таблиць на аркушах формату АЗ. Забороняється виділяти жирним чи курси-вом назви таблиць та ілюстрацій. Щільність тексту робіт має бути однаковою. Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули чи умовні позначення можна тушшю, пастою, чорнилом лише чор-ного кольору. Друкарські помилки, описки, які виявилися після написан-ня курсової (дипломної) роботи, можна виправляти підчищен-ням або зафарбовуванням коректором і нанесенням правильного тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Текст основної частини курсової (дипломної) роботи поді-ляють на розділи та підрозділи. Розділи обов'язково пишуться з нової сторінки. Заголовки структурних частин проекту «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТА-НИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами з вирівнюванням по центру і виділенням жир-ним шрифтом. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацу, крапку в кінці заголовку не став-лять. Відстань між заголовком та текстом має становити 2-3 інтер-вали. Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо далі подається лише рядок тексту. Кожну структурну частину курсової (дипломної) роботи слід починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у право-му верхньому куті без крапки. Титульний аркуш вважається за першу сторінку, але нумерація на ньому не проставляється. На-ступні сторінки нумерують починаючи з другої. Такі структурні частини проекту як зміст, вступ, висновки, перелік використаних літературних джерел, додатки не мають порядкового номеру. Номер розділу позначають арабською цифрою після слова «РОЗДІЛ» без крапки, а після цього з нового рядка друкують назву розділу. Підрозділи нумеруються в межах розділу: «2.3.», тобто третій підрозділ другого розділу, причому крапка проставляється і між цифрами і після останньої, а далі в тому ж рядку подається назва підрозділу.
1 2 3 4 5 Категория: Наукознавство \| Добавил: Aspirant (04.08.2013)
Просмотров: 1409 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: