Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Наукознавство |
Реферат на тему Геронтологія як наука про старість і старіння
Реферат на тему:Геронтологія як наука про старість і старіння. Геронтологія як наука про старість і старіння ПЛАН Основні поняття геронтології. Загальні закономірності й теорії старіння. Види старіння. Історія розвитку геронтології як науки. Геронтологія – (з грец. мови геронтос – старіння і логос – наука) – це наука про старість і старіння, що вивчає процеси старіння із загальнобіологічних позицій, а також досліджує суть старості та вплив її приходу на людину і суспільство. Необхідно чітко розрізняти поняття старіння і старість. Старість – закономірно наступаючий заключний період вікового індивідуального розвитку. Старіння – це руйнівний процес, що призводить до зниження фізіологічних функцій організму. Старіння представляє собою постійно розвиваючі і незворотні зміни структур і функцій живої системи. Старіння – це перш за все функція часу, його не можна зупинити. Старість і смерть – неминучі. Основні поняття геронтології – вік, старіння, старість, довголіття, безсмертя – відображають людські уявлення про життєві процеси, об’єктивні закони життя, а також сильне бажання жити довго. Закономірності – це стійкі, повторювані, об’єктивно існуючі суттєві зв’язки у даному явищі. Старіння пов’язане зі змінами, що проходять на всіх рівнях організації життєвої матерії. Закономірні вікові зміни організму називають гомеорезом. Визначення гомеореза дозволяє прогнозувати темп старіння – природний, прихований чи повільний. Існує дві традиційні точки зору на причини розвитку старіння (закономірності): 1. Старіння – генетично запрограмований процес, результат закономірної реалізації програми, закладеної у генетичному апараті. 2. Старіння – результат руйнування організму, викликаний різними факторами, дія яких повторюється і накопичується на протязі всього життя. У даний час є більш як 200 різних теорій процесу старіння. На думку болгарського геронтолога Г. Стойнева, найбільш близькі до істини теорії і концепції, які представляють старіння як біосоціальні явища, на динаміку яких впливають генетичні, соціальні, економічні фактори. По суті, кожна із вказаних характеристик старіння є функцією часу, що представляє конкретний вид і форму хронопатології інволюційного процесу. Види старіння: Природнє (фізіологічне, нормальне) старіння характеризується визначеним типом і послідовністю вікових змін, що відповідають біологічним, адаптаційно-регулятивним можливостям даної людської популяції. Сповільнене (ретардіроване) старіння відмічається більш повільним, темпом вікових змін. Проявом цього типу старіння є феномен довголіття. Передчасне (патологічне, прискорене) старіння характеризується раннім розвитком вікових змін чи більш вираженим їх проявом в цей чи інший віковий період. Їх розвиток. Феномен старіння цікавив людей дуже давно. Міфи і легенди про вічну молодість, довголіття і безсмертя супроводжували людство на протязі всієї історії. З впевненістю можна сказати, що вчення про старість бере свій початок з моменту виникнення медицини. Основоположник американської геронтології – лікар І. Нашер вважав, що старість є хвороба, перед якою медицина безсила. Під його керівництвом у 1912 р. в Нью-Йорку було створено перше наукове товариство. Основоположником радянської геронтології вважають О. О. Богомольця. У 1938 році під його керівництвом була проведена одна із перших в світі наукових конференцій, присвячених проблемам старіння і довголіття. Свій вклад у вивчення проблем геронтології і активного довголіття внесли З. Г. Френкель, В.І. Нікітін, І. А. Аршавський, І. В. Давидовський, О. В. Нагорний. та ін. Література Давыдовский И.В. Геронтология. – М., 1966 Медицинские и социальные проблемы в геронтологии. – М., 1996 Комфорт А. Биология старения. – М., 1987 Руководство по геронтологии. – М., 1990 Популярная энциклопедия пожилого человека. – Самара, 1996 Холостова Е.И. Социальная работа с пожилыми людьми: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», - 2002. – 296с.Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология. – М., 1999 | |
Просмотров: 360 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |