Реферат на тему Ринок єврокредитів - Міжнародна економіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Ринок єврокредитів. План 1. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються 2. Міжнародна офіційна допомога розвитку України Ринок єврокредитів є важливим джерелом позичкових коштів. Банки надають коротко-, середньо- та довгострокові кредити у евровалютах. Використання евровалют, як валют позики, зумовлено такими перевагами, як значні розміри, полегшений доступ, короткі строки мобілізації, менша вартість, оскільки відсутні національні кредитні обмеження. Функціонування евровалют на міжнародному кредитному ринку сприяє утворенню кредитного механізму більшої ефективності та місткості. За еврокредитами застосовуються міжнародні відсоткові ставки, які відносно самостійні порівняно з національними ставками. Відсоткова ставка евровалют як змінну включає ЛІБОР (LIBOR) - Лондонську міжбанківську ставку пропозиції по короткострокових міжбанківських операціях в евровалютах - і надбавку до базисної ставки, тобто премію за банківські послуги. Міжбанківська відсоткова ставка попиту за короткостроковими операціями на євроринку в Лондоні називається Л1Б1Д (LIB1D). Оскільки євробанки не підпадають під дію місцевого законодавства і не обкладаються прибутковим податком, вони можуть знижувати відсотки зі своїх кредитів, зберігаючи високі прибутки. Ставки відсотка з евродепозит вищі, а з еврокредитів нижчі, оскільки на евродепозита не розповсюджується система обов'язкових резервів в центральному банку, а також прибутковий податок на відсотки. Короткострокові еврокредит, як правило, надаються за твердою ставкою на весь строк у повній сумі. Це найпростіший вид кредитної угоди. Середньо та довгострокові еврокредита, які обслуговують відтворення основного капіталу, експорт машин та устаткування, реалізацію промислових проектів, приймають форму роловерних та синдикованих кредитів. Характерною рисою роловерних єврокредитів є те, що відсоткова ставка не фіксується на весь строк кредиту, а регулярно переглядається (кожні 3 або 6 місяців) у відповідності зі зміною базової ставки (ставки ЛІБОР). До основних форм роловерного кредиту відносять відновлювальні роловерні кредити та роловерний кредит підтримки (на умовах стенд-бай). Роловерний кредит на умовах стенд-бай є підстрахувальним кредитом, тобто при укладанні кредитної угоди позика фактично не надається. Банк бере на себе зобов'язання надати впродовж дії угоди еврокредит за першою вимогою позичальника. Відновлювальні роловерні кредити не мають встановленого розміру суми кредиту. Він передбачає лише максимальний ліміт, у межах якого позичальник має право одержати кредит у необхідних розмірах на початку кожного проміжного строку його використання. В кредитній угоді фіксується дата зміни відсоткової ставки та обсягу кредиту, що здійснюється кожні 3 або 6 місяців у межах терміну надання. Обов'язковими умовами роловерних кредитних угод є такі: характеристика партнерів; сума і мета та валюта позики; порядок та строк погашення; вартість кредиту та гарантії по ньому. Найбільш розповсюдженим видом міжнародного кредиту нині є синдиковані еврокредита, джерелом яких є ресурси евровалютного ринку. Як правило, такі кредити організують великі комерційні банки, які очолюють консорціуми (синдикати) і погоджують з позичальником умови кредитування. Процедура надання синдикованих еврокредитів така: 1. Позичальник знаходить банк який буде очолювати надання синдикованого еврокредиту, (управляючий банк) та узгоджує з ним основні умови кредиту (строк, розмір та валюту кредиту). 2. Управляючий банк формує синдикат: запрошує визначену кількість банків прийняти участь у кредиті. 3. Призначаються банки-орієнтири, які установлюють ставку ЛІБОР (відсоткову ставку-орієнтир). 4. Управляючий банк обирає банк-агент, який виконує функцію контролю за кредитом. Він одержує відсотки за кредитом, які сплачуються відповідно до графіка погашення кредиту. Загальна вартість синдикованого еврокредиту включає: § відсоткові платежі (відсоткова ставка корегується кожні 3 або 6 місяців на основі змін у процентній ставці-оріентирі); § податкові платежі банкам, що входять до синдикату; § комісійну винагороду банкам, що входять до синдикату; Комісійні виплачуються на початку строку кредиту, що робить кредитний пакет більш привабливим для кредиторів. Комісійні винагороди поділяють на: а) комісійні за зобов'язання, коли позичальник може визначати черговість погашення кредиту та користуватися грошовими коштами після укладення кредитної угоди. Ці комісійні призначаються по частині кредиту, яка ще не повернена; б) комісійні за управління, які сплачуються управляючому банку, як плата за організацію кредиту; в) комісійні за участь, які сплачуються в обумовлений день, або в момент повного повернення боргу. При зростанні кількості учасників синдикату, розмір комісії підвищується; г) комісійні банку-агенту, як плата за послуги. Загальний розмір комісійних становить від 0,50 до 1,25% номінальної суми кредиту. Таким чином, до головних ознак еврокредиту відносять [46, с. 200; 47, с. 148]: § сума кредитів - від 20-30 млн дол. до 1-2 млрд дол. США; § строки - від 10 місяців до 12 років; § відсоткові ставки - регулярно переглядаються, розраховуються на основі облікової ставки (ЛІБОР, ОБОР - сінгапурська ставка пропозицій, американська "прайм рейт") плюс різниця (спред), тобто використовуються плаваючі відсоткові ставки, у результаті запровадження яких, ризик зміни відсоткових ставок переноситься на позичальника; § комісійні за управління, участь, обслуговування кредиту; § використовувана валюта - долар США, англійський фунт стерлінгів, японська єна, євро, швейцарський франк та ін.; § доступ до коштів швидкий; § право на завчасне погашення - за умови виплати компенсації; § гарантії та страховки - уряди, компанії, центральні та комерційні банки надають гарантії по кредитам; різні державні та приватні агентства здійснюють страхування по зарубіжним кредитам та інвестиціям. Переваги синдикованих єврокреднтів полягають у тому, що вони дають змогу розподілити кредитний ризик між учасниками синдикату; у кредитуванні можуть брати участь банки незалежно від їх розмірів; позичальник отримує великий кредит завдяки об'єднанню ресурсів певної кількості банків; різниця між ставками за кредитами є значно нижчою, ніж на національних ринках; кредити надаються у будь-якій вільно конвертованій валюті й це надає позичальнику можливість використовувати ці кошти на свій розсуд, не обмежуючи свої господарські рішення. Недоліки синдикованих єврокреднтів пов'язані насамперед з тим, що вони в цілому надаються на коротші терміни порівняно з національним банківським кредитуванням. 20.4. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються Один з каналів руху світових фінансових потоків є перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, метою якої є ліквідація відсталості. Міжнародну офіційну допомогу країни, що розвиваються, отримують в основному у вигляді пільгових кредитів і безповоротних субсидій, а також у товарній формі. Суб'єктами міжнародної допомоги в країні-реципієнті є: § уряди; § уповноважені урядом органи виконавчої влади; § центральний і експортно-імпортний банки; § юридичні особи. Країна-реципієнт отримує основну масу кредитів і субсидій безповоротно від промислово розвинутих країн, міжнародних фінансових організацій, багатосторонніх фондів, інтеграційних об'єднань, що виступають в ролі іноземних донорів. Міжнародну офіційну допомогу країнам класифікують на проектну та нозапроектну (рис. 20.2; 20.3). Міжнародна офіційна допомога розвитку (МОДР) здійснюється на двосторонній (міждержавній) і багатосторонній основі, причому двосторонні потоки вдвічі перевищують багатосторонні. При здійсненні МОДР на двосторонній основі країни-донори надають кредити і безповоротні субсидії з бюджету і суворо контролюють їх витрачання. Країни-донори повинні виділяти на МОДР кошти в розмірі 0,7% ВНП, що зафіксовано в ряді міжнародних документів. Однак провідні країни-донори надають кошти в розмірі 0,25%-0,35% (США, Японія, Німеччина, Велика Британія). Основними критеріями при розподілі МОДР є: рівень економічного розвитку країни-реципієнта; військово-стратегічні, політичні, соціально-економічні міркування. Більша частина ресурсів, що виділяється, прив'язується до фінансування конкретних об'єктів. На пільгових умовах здійснюється кредитування будівництва інфра-структурних об'єктів (транспорт, зв'язок, енергетика), соціальних програм (освіта, охорона здоров'я), сільського господарства. Важлива роль належить також продовольчій допомозі. При здійсненні МОДР на багатосторонній основі кошти надходять від міжнародних фінансових організацій: МБРР, регіональних банків розвитку, МВФ, різних фондів у рамках ООН, ЄС. Міжнародні фінансові організації надають допомогу країнам, що розвиваються, за такими основними напрямками: кредитування конкретних об'єктів інфраструктури, програм економічних реформ, спрямованих на стимулювання ринкових відносин, адаптацію до світового господарства (МБРР, Міжнародна асоціація розвитку); сприяння припливу приватних інвестицій. Кредити надаються на міжурядовій основі або під гарантію уряду (МБРР, Міжнародна фінансова корпорація); кредитування регіональних об'єктів, розроблення стратегії розвитку з урахуванням регіональної специфіки (регіональні банки: Міжамериканський банк розвитку. Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, ЄБРР); надання кредитів (строком на 3-5 років) на покриття дефіцитів платіжних балансів (МВФ). Міжнародна офіційна допомога, яка надається країнами, що входять до Комітету по наданню допомоги на цілі розвитку (КДР) у 2005р. зросла на 32% - до 106,8 млрд. дол., що еквівалентно 0,33% загального ВНП цих держав (табл. 20.1). Таблиця 20.1 Обсяги МОДР провідних країн-донорів Країни \| Обсяги МОДР мли дол. \| % Усього \| 106777 \| 0,33 Австралія \| 1680 \| 0,25 Австрія \| 1573 \| 0,52 Бельгія \| 1936 \| 0,53 Велика Британія \| 10767 \| 0,47 Німеччина \| 10082 \| 0,36 Греція \| 384 \| 0,17 Данія \| 2109 \| 0,81 Ірландія \| 719 \| 0,42 Іспанія \| 3018 \| 0,27 Італія \| 5091 \| 0,29 Канада \| 3756 \| 0,34 Люксембург \| 256 \| 0,84 Нідерланди \| 5115 \| 0,82 Нова Зеландія \| 274 \| 0,27 Норвегія \| 2786 \| 0,94 Португалія \| 377 \| 0,21 США \| 27622 \| 0,22 Фінляндія \| 902 \| 0,46 Франція \| 10026 \| 0,47 Швейцарія \| 1767 \| 0,44 Швеція \| 3362 \| 0,94 Японія \| 13147 \| 0,28 За базовими програмами розвитку допомога в 2005 р. зросла на 8,6%. Переважна частка приросту МОДР припадала на зниження боргу іноземним кредиторам. По цьому компоненту підтримка з-за кордону зросла в 3 рази. Інша складова - гуманітарна допомога - зросла на 15,8% і досягла 8,7 млрд дол. До основних факторів зростання МОДР слід віднести зниження боргу для Іраку та Нігерії (допомога Іраку становила на 21,4 млрд, Нігерії - 6 млрд дол.), а також допомогу країнам, які постраждали від катастрофічного цунамі (2,2 млрд дол.). Далі за масштабами одержаної допомоги ідуть Індонезія (2,2 млрд дол.), Афганістан (2,2), Китай (1,7), Судан (1,5 млрд дол.). МОДР, яка надавалася країнами ЄС у рамках КДР, зросла на 28,5% (до 55,7 млрд дол.). Основна її частина спрямовувалась на зниження боргових зобов'язань країн реципієнтів. Міжнародна офіційна допомога розвитку України Головними багатосторонніми міжнародними донорами України є Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк (ВБ) та Європейський банк реконструкції та розвитку. У 2004—2006 р. Україна отримала понад 1 млрд дол. США від цих міжнародних організацій, позики яких є найкращими за ціновими та терміновими складовими позичання. Нині співпраця уряду України та Всесвітнього банку охоплює приблизно сорок проектів, для виконання яких Всесвітнього банк надає допомогу у формі позик, грантів і економічних досліджень. Кредити Всесвітнього банку в Україну за своїми цільовими призначеннями поділяються на: § інституційні; § реабілітаційні; § кредити на розвиток окремих галузей економіки та їх структурну перебудову, котрі, як правило, спрямовуються на фінансування інвестиційних проектів в електро- та теплоенергетиці, житлово-комунальному господарстві, охороні навколишнього середовища та екології, соціальному секторі; на підтримку платіжного балансу та бюджету шляхом фінансування проектів реформування на ринкових засадах окремих секторів економіки. До першої цільової групи належить позика ВБ на реформи та розвиток державного управління фінансами і економікою (1,4% кредитів ВБ). До групи реабілітаційних кредитів віднесені позики ВБ на пряму підтримку критичного імпорту, бюджету, платежів по зовнішньому боргу (25,3%) та на ГЕС і системи енергопостачання (5,8%), тобто всього 31,1%. Третя група - це кредити на розвиток насінництва (1,6%), підприємств (15,2), ринку електроенергетики (16,0), експорту (3,5) - усього 36,3% кредитів ВБ. До четвертої групи належать проекти структурної перебудови: експериментальний проект у галузі вугільної промисловості (0,8%), проект вугільної галузі в цілому (15,2%), проект перебудови сільського господарства (15,2) - усього 31,2% з кредитів Всесвітнього банку. Починаючи з 1994 року, в Україні реалізується 12 проектів, які фінансуються за рахунок кредитів Всесвітнього банку: 1. Реабілітаційна позика (500 млн дол. США); 2. Інституційна позика (27 млн дол. США); 3. Проект реабілітації гідроелектростанцій (114 млн дол. США); 4. Експериментальний проект у вугільній галузі (15,8% млн дол. США); 5. Проект з розвитку насінництва (32 мли дол. США); 6. Проект розвитку підприємств (310 млн дол. США); 7. Проект структурної перебудови вугільної галузі (300 млн дол. США); 8. Проект структурної перебудови сільського господарства (300 млн дол. США); 9. Проект розвитку експорту (60 млн дол. США); 10. Проект розвитку ринку електроенергії (317 млн дол. США); 11. Проект підтримки соціального захисту (2,6 млн дол. США); 12. Проект "Морський старт" (100 млн дол. США). Триває підготовка 4 системних (реформи державного управління, реформи управління бюджетними ресурсами, структурної перебудови фінансового сектора, другого етапу розвитку підприємств), а також 18 інвестиційних проектів. З 1999 р. розпочато кредитування експортних проектів підприємств за рахунок коштів від сплати основного боргу за кредитними проектами, які передбачають вибірку коштів з кредитної лінії Всесвітнього банку. Загальна сума фінансування, наданого досі Всесвітнім банком Україні, перевищила 4,5 млрд доларів США і охоплює 33 операції. На сьогодні співробітництво України зі Всесвітнім банком здійснюється в рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії в питаннях допомоги Україні на 2004-2007 pp. Нова стратегія Всесвітнього банку допомоги Україні ґрунтується на пріоритетах України, зокрема, щодо забезпечення стійкого економічного зростання, подолання бідності та становлення середнього класу, сприяння людському розвитку, захист навколишнього середовища, поступова інтеграція у світову економічну та фінансову системи, зменшення регіональних дисбалансів, подальший прогрес на шляху прозорості, підзвітності та відповідальності уряду. Стратегія передбачає широку програму кредитної та дослідницької діяльності. Протягом реалізації нової стратегії загальний обсяг запозичень від Всесвітнього банку в рамках, передбачених базовим сценарієм кредитування, складатиме 1,8-2,4 млрд дол. СІЛА. Ключову роль в стратегії відіграє "Програмна системна позика" (ПСП). Проект Програмної системної позики - найбільш комплексний проект за період співробітництва України і банку, який включив у себе заходи щодо реформування ключових секторів економіки України. Метою проекту є підтримка конкретних результатів, які було досягнуто в рамках програми структурних реформ уряду України, у п'яти тематичних напрямках: посилення фінансової дисципліни, державна регуляторна політика, права власності, підзвітність державного сектору, управління соціальними та екологічними ризиками. Пріоритетами діяльності ЄБРР в Україні є: § підтримка та розвиток приватного сектора економіки; § розвиток малих та середніх підприємств; § сприяння реформам основних галузей економіки (енергетики, фінансового сектора, транспорту, телекомунікацій тощо) (див. додаток 13). ЄБРР працює з Україною у двох напрямках: надання позик на пільгових умовах під гарантії Уряду (40% позик) і кредитування приватних підприємств України на комерційних умовах (60% позик). Однією з основних цілей банку є фінансування розвитку приватного сектора. Тобто весь портфель кредитів, інвестицій, або гарантій ЄБРР у державному секторі не може перевищувати 40%. Умови отримання і повернення кредитів помітно гірші за МВФ та ВБ, проте в них інша цілеспрямованість. Вони безпосередньо можуть використовуватись на розвиток національного виробництва й інфраструктури, а також на об'єкти, які визначаються доцільними Україною при визначенні НБУ їх потенційної окупності. ЄБРР надає кредити, що становлять значну частку вартості проектів. Так, у проекті розширення в Україні мережі Євробачення частка ЄБРР становить 48,5%) у проекті реконструкції міжнародного держаеропорту "Бориспіль" - 34,5, у проекті будівництва української частини міжнародної лінії зв'язку - 26,9, у проектах, пов'язаних з розвитком малих і середніх підприємств, - 100%. Така система кредитування зобов'язує національних підприємців активно використовувати надані кредити з найбільш можливою доход-ністю, що забезпечує їх повернення. Сплата суми відсотків становить 48% від суми кредитів за всі роки їх використання. Термін сплати кредитів складає від 7 до 11 років -залежно від суми кредиту. Обсяг фінансування проектів ЄБРР, що реалізуються в державному секторі України, показано на рис. 20.4. За весь період співробітництва України з ЄБРР в державному секторі було запроваджено 11 спільних проектів (з яких 4 реалізовано) загальною вартістю 492,54 млн дол. США та 178,10 мли євро. Сума позик у доларовому еквіваленті використано на 88%, в євро - на 52%. Галузева структура фінансування проектів ЄБРР в державному секторі наведена на рис. 20.5. На ланий час у транспортному секторі реалізується три проекти (один завершений), в енергетичному - два (один завершений), у фінансовому - один (один завершений), у муніципальному та в галузі зв'язку - по одному проекту. На сьогодні найважливішим напрямом діяльності ЄБРР в Україні є фінансування і допомога розвитку фінансової системи України. Стратегія банку в цьому напрямі: § стимулювати розвиток вітчизняних банків з метою підвищення їх конкурентоспроможності до рівня міжнародних стандартів; § розширити фінансування національними банками приватних підприємств України з перспективою безпосереднього розміщення кредитних ресурсів цих банків і фінансування ними приватного сектору України; § підтримувати ініціативи щодо забезпечення додаткового фінансування корпорацій; § сприяти структурній перебудові приватизованих банків; § відкрити кредитні лінії провідним приватним банкам. На підтримку цієї стратегії банк відкрив кредитну лінію на 100 млн евро, що через Національний банк України надасться місцевим банкам для фінансування малого і середнього підприємництва. Зазначена кредитна лінія була спеціально створена для тих підприємств, які не задовольняють критеріям банку щодо мінімальної суми фінансування в 5 млн дол. Кредити Міжнародного валютного фонду надаються Україні тільки за умови дотримання основних економічних показників на відповідному рівні: монетарні показники, дефіцит консолідованого бюджету та рівень чистих міжнародних резервів НБУ. Починаючи з 1994 p., уряд України активно працює над залученням системних кредитів з боку МВФ (табл. 20.2). Таблиця 20.2 Надходження коштів в рамках кредитних угод України з МВФ,млрд дол. США Програма \| 1994-1999 рр. \| 2000-2002 рр. \| Усього STF \| 720— \| 720 Stand by \| 1890— \| 1890 EFF \| 990 \| 689,1 \| 1679,1 Всього \| 3600 \| 689,1 \| 4289,1 Позики в 1994 р. дали змогу Україні подолати проблеми платіжного балансу, шо виникли внаслідок порушень у системі зовнішньоекономічних відносин з іншими країнами та різкого падіння надходжень від експорту продукції. Позики за програмою STF та стенд-бай (резервний кредит) допомогли підтримати курс національної валюти та профінансувати дефіцит платіжного балансу України.. У 1998 р. з МВФ узгоджено виділення позики в межах Програми розширеного фінансування (EFF) на підтримку широкомасштабної макроекономічної та структурної стабілізації на 1998 - 2001 pp. на загальну суму 2,3 млрд дол. Після 14-місячної перерви програму EFF було продовжено до вересня 2002 р. У 2004 р. започатковується програма "попереджувальний стенд-бай", яка надає можливість отримати від МВФ зарезервований кредит у сумі, еквівалентній 411,6 млн - СПЗ (30% квоти України), у разі погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами країни. Ця програма розрахована на підтримування енергійних темпів економічного зростання та утримування стабільності. Фінансові ресурси МВФ надаються Україні у вигляді системних кредитів, причому на досить пільгових умовах: термін сплати становить - 3-5 років, початок виплат -через три роки, ставка відсотка за кредит - від 5,75 до 6,29%. Щодо погашення платежів за кредитами МВФ, то виплата відсотків була розпочата з 1996 p., а виплата часток основного боргу здійснюється з 1998 р. За 1996-2000 pp. сума виплат відсотків сягнула 0,27 млрд дол. США (8,8% від погоджених позик і 26,1% від виплат за цей час основного боргу). Уся сума виплат за цей період становить близько 1,3 млрд дол. США, або 42,7% від погоджених позик МВФ. Ці кредити спрямовуються насамперед на обслуговування зовнішнього державного боргу України, на фінансування дефіциту державного бюджету, на підтримку курсу національної валюти. У майбутньому започаткування нових програм співпраці з МВФ грунтуватиметься на підходах, викладених у посланні Президента України до Верховної Ради України, які підтверджують необхідність поступового перенесення центру ваги у співробітництві з МВФ у площину безкредитних стосунків, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової кон'юнктури, з динамікою і напрямами світових фінансових та інвестиційних потоків і поглиблення у сфері валютної політики. Використана література 1. Амоша А., Вишневский В. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине Экономика Украины, - 2002 - №8. 2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента - М.: Финансы и статистика, 1995. 3. Береславська О./, та ін. Міжнародні розрахунки та валютні операції.- К.: КНЕУ, 2002. 4. Боринець СЯ. Міжнародні фінанси - К.: Знання-Прес, 2002. 5. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі - К.: Основи, 2000. 6. Ван Хорн Дж.К. Основы упріавления финансами.- М.: Финансы и статистика, 1999. 7. Влияние многосторонних торговых инициатив на благосостояние развивающихся стран// БИКИ, 2005 №41. 8. Гаман MB Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вікторія, 2004. 9. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник - М.: ЮНИТИ, 2001. 10. Герчикова И.Н. Международные экономические организации.- М.: Консалтбанкир, 2000. 11. Герчикова И.Н. Международные экономические отношения.- М.: АО "Консолт - банкир", 2001. 12. Гіл Ч. Міжнародний бізнес- К.: Основи, 2001 13. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ /Кер. авт. коя. і наук. ред. Циганкова Т.М.- К.: КНЕУ, 2003. 14. Гольцберг М., Хасан-бек А. Основы финансового инвестирования.- К.: Знания, 1998. 15. Грей сон Дж. К., О'Деля К. Американский менеджмент на пороге XXI века.М.: Экономика, 1995. 16. Денберг Р.Л. Международное налогообложение.- М.: ЮНИТИ, 1997. 17. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі.- К.: Україна, 1994. 18. Дэниеле Дж.Д.. Радеба Ли Х- Международный бизнес: Учебник - М.: Дело, 1994. 19. Економіка зарубіжних країн: Навч. посібник/За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Ржепишсвського К.І.- К.: ЦУЛ, 2003. 20. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник/За ред. Козака Ю.Г., Логвінової Н.С., Сіваченка І.Ю., К.: - ЦУЛ, 2006. 21. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посібник / За ред. Козака Ю.Г., Сіваченка МО., Логвінової Н.С.- К.: ЦУЛ, 2006.
1 2 3 4 5 Категория: Міжнародна економіка \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 680 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: