Реферат на тему Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка” - Міжнародна економіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка”. 1.Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка” МЕ – це частина екон. теорії, що вивчає закономірності взаємодії національних економік, міжнародного переміщення товарів, послуг, капіталів, роб. сили, технології, плате-жів, екон. політику, що управляє цими поток-ами, а також її вплив на суспільний добробут. Предмет вивчення міжн. ек-ки відносно самос-тійний. Відносна самостійність міжн. ек-ки зв’язана з тим, що предметом її вивчення є уг-оди, які заключаються резидентами різних су-веренних держав. Специфіка міжнар. ек-их ві-дносин у порівнянні з внутрішніми пояснюєт-ься тим, що країни зазвичай встановлюють ві-домі обмеження на своїх кордонах для потоків товарів послуг і факторів вир-ва, які відрізня-ються від аналогічних внутрішніх обмежень. МЕ є самостійною частиною ек-ої теорії поряд з мікро- і макроек-ою і має свій специфічний предмет дослідження. Центральне місце у МЕ займають чиста теорія торгівлі(досліджує при-чини виникнення міжнар. торгівлі та переваги, які отримують від неї країни), теорія торгової політики(вивчає причини введення торгівель-них обмежень та їх наслідки), аналіз валютних ринків і платіжного балансу(стосується основ-них операцій з торговельними валютами, при-чин коливання валютних курсів та їх регулюв-ання суб’єктами валютних ринків), методи зб-алансування платіжного балансу(торкається механізмів коректування нерівноваги платіжн-ого балансу, тобто його дефіциту чи надлишку у різних грошових системах та їх дію на суспі-льний добробут). У МЕ можна виділи-ти макро- та мікро- її частини. До макро- відн-осяться різні моделі відкритих національних економік, міжнар. фінансово-кредитні відно-сини, ефективність фіскальної та грошової політики в умовах відкритої економіки. До мі-кро- відносяться чиста теорія торгівлі, теорії зовнішньо-торгівельної політики, дослідження міжнар. міграції факторів виробництва, тобто основні суб’єкти МЕ на мікрорівні окремої кр. Методологія МЕ являє собою застосування загальних мікро- та макроек-их принципів у сфері ек-их взаємовідносин між державами. Наприклад, суспільні криві байдужості стосов-но тієї чи іншої країни, абстрагування від дет-алізації ек-их подій для того, щоб виділити де-кілька змінних( світ який описує МЕ часто об-межений двома країнами, які мають два факт-ора вир-ва і виробляють два товари), аналіз рі-зних ситуацій на р(автаркія, вільна торг, протек-м). 2. Міжнародна економіка в системі економі-чних дисциплін Ознаки нового етапу розвит-ку світ. господарства, що зумовили виділення МЕ в окрему дисципліну: 1.відкритість економіки як провідний принцип взаємовідносин будь-якої країни світу зі світо-вим співтовариством; 2.створ. системи міжнар. міждержавних орган-ізацій (ООН, Світ. банк, МВФ, ЄБРР, Всесвіт-ня торгова організація), метою діяльності яких є забезпечення стабільного і збалансованого розвитку 3.значне розширення діяльності ТНК, які все більше визначають міжнар. Промислову, торг-ову та інвестиційну діяльність 4.всебічний розвиток міжнар. торгівлі, міжнар. міграції роб. сили, капіталу та технологій 5.функціонування самостійної міжнар. фінанс-ової сфери, не пов’язаної безпосередньо із зо-вн торгівлею і міжнар. рухом факторів вир. 3.Міжнародна економіка та її структура. МЕ – це частина екон. теорії, що вивчає зако-номірності взаємодії національних економік, міжнародного переміщення товарів, послуг, капіталів, роб. сили, технології, платежів, ек політику, що управляє цими потоками, а так-ож її вплив на суспільний добробут Структурні елементи МЕ: 1.чиста теорія торгівлі – досліджує причини виникнення міжнар. торгівлі та переваги, які отримують від неї країни 2.теорії зовнішньо-торгівельної політики – ви-вчає причини введення торгівельних обмеже-нь та їх наслідки 3.аналіз міжнародних валютних ринків – стос-ується основних операцій з торговельними ва-лютами, причин коливання валютних курсів та їх регулювання суб’єктами валютних ринків 4. аналіз платіжного балансу – дає уявлення про залучення країни до міжнар. екон. зв’язків 5.дослідження міжнар. міграції факторів вир– види, напрямки міграції, її наслідки та держ. регулювання міжнар. руху факторів вир. У МЕ можна виділити макро- та мікро- її част-ини. До макро- відносяться різні моделі відкр-итих національних економік, міжнар. фінансо-во-кредитні відносини, ефективність фіскальн-ої та грошової політики в умовах відкритої ек. До мікро- відносяться чиста теорія торгівлі, теорії зовнішньо-торгівельної політики, дослі-дження міжнар. міграції факторів вир, тобто осн суб’єкти МЕ на мікрорівні окремої країни. 4.Поняття світового ринку та його еволюц.Світовий ринок охоплює весь торгівельний оборот країн-членів світового співтовариства. Це сукупність національних ринків, поєднан-их між собою всесвітніми господарськими зв’-язками на основі міжнародного поділу праці та інших факторів виробництва на основі коо-перування та інтеграції виробництва та збуту товарів і послуг. Внутрішній ринок – сук-упність угод купівлі-продажу, вході яких вітч-изняні виробники реалізують товари і послуги у межах країни. Національний ринок – вклю-чає внутрішній та частину товарообороту, яка орієнтована на закордон. Міжнародний ринок сукупність сегментів національних ринків, орієнтованих на закордон. Головна ознака світового ринку – переміщення товарів та пос-луг між країнами. Основні риси світового ринку: 1.вихід товаровиробників за національний кордон в пошуках збуту продукції 2.міждержавне переміщення товарів знаходи-ться під впливом не лише внутрішнього, а й зовнішнього попиту і пропозиції 3.оптимізація використання факторів вир 4.жорстка конкуренція (світ. ринок вибраковує продукцію, яка не відповідає стандартам якос-ті при конкурентних цінах) Внутрішній ринок (сама рання стадія становл-ення товарного господарства – Помпея, Древ-ня Греція, Єгипет, Вавилон, Ефіопія). З появ-ою грошей між продавцем і покупцем стає ку-пець, який надає торгові послуги, і міняла, як-ий позичає гроші. =>Практично відразу після виникнення ринки почали спеціалізуватися -> З’являються національні ринки (частина ринку вже орієнтувалася на іноз. покупців. => З 16 до середини 18 ст. мануфактура заснована на розподілі праці, створювала умови для більш масштабного виробництва товарів. Ринки роз-ширювались до міжнародних масштабів. => У першій половині 19 ст. виникла крупна фабр-ично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла продаватися на внутрішньому ринку, їй був потрібен світовий ринок. Його кінцеве формування завершилось до кінця 19 – 20 ст., коли товарне вир досягло високого рівня розв. 5.Поняття міжнародної торгівлі. Світовий експорт та світовий імпорт. Особливості сучасної міжнародної торгівлі: 1. Високі темпи зростання торгівлі після ІІ Світ війни, які перевищили темпи ↑міжнар вир 2. Міжнародна торгівля є рушійною силою ек зростання в сучасних умовах 3. Основні торгівельні потоки -> у розвинених країнах з розвиненими країнами. У вузькому розумінні торгівля – обмін товара-ми та послугами між двома партнерами, в ролі яких можуть виступати держава, фірми та ок-ремі суб’єкти. Особливість міжнародної торгі-влі – партнерами при укладанні угод є рези-денти різних країн. Міжнародна торгівля - сфера міжнародних торгово-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішнього торгівельного світу. Міжнародна торгівля утворює два зустрічних потоки товарів та послуг – експорт та імпорт. Режими міжнародної торгівлі: 1. Вільна торгівля передбачає, що не існує обмежень для товарних потоків при перетин-анні ними митних кордонів 2. Протекціонізм – захист внутрішнього ри-нку за допомогою різних торгівельних обмеж 3. Автаркія встановлення надто високих то-ргівельних обмежень, таких, що партнери від-мовляються від торгівлі (закрита економіка без будь-яких зовнішніх зв’язків) Зовнішньо - торговельний оборот – це сума Ех та Ім країни. Торгове сальдо – різниця між експортом та імпортом. Перевищення експорту товарів над імпортом забезпечує країні активне торгове сальдо. Якщо об’єм імпорту більше об’єму експорту, то торговий баланс країни прийнято називати пасивним. Розрахунки за міжнародні поставки товарів і послуг проводяться у стабільній валюті, у ви-падку відсутності у країни такої валюти, вони можуть звернутись до товарообмінних опера-цій (бартер). Бартер – обмін одних товарів на інші на екві-валентній основі без грошової оплати. Експо-рт – продаж товарів і послуг за кордон. Імпо-рт – купівля товарів і послуг за кордоном. 6. Товари, що торгуються і товари, що не торгуються. У теорії МЕ товар важливий не як продукт вир-ва, а як об’єкт попиту і пропо-зиції. Вироблений продукт ще не є товаром, тобто це не означає, що його хтось купить. Ви-роблений для внутрішнього ринку товар може не продатись за кордоном. Тому з точки зору міжнар. мобільності товари поділяються на то-вари, що торгуються і тов, що не торгуються Товари, що торгуються – це товари, які мож-уть пересуватися між країнами. Товари, що не торгуються – товари, які споживаються у тій же країні де і виробляються і не пересувають-ся між країнами(найбільш типовий приклад таких товарів – послуги). Чи є товар таким, що торгується чи таким, що не торгується впливають транспортні витрати. Якщо витрати на одиницю товару достатньо високі, то він практично завжди є товаром, що торгується(золото). Ознаки, які відрізняють товари, що торгуються і товари, що не торгуються:• ціни на товари, що торгуються визначають-ся співвідношенням попиту і пропозиції на св-ітовому ринку і знаходяться під впливом поп-иту і пропозиції на них всередині країни і за кордоном. Ціни на товари, що не торгуються визначаються співвідношенням попиту і проп-озиції на національному ринку. Коливання цін на такі товари в інших країнах не мають значення • Підтримання балансу внутрішнього попиту і пропозиції на товари, що торгуються не так важливо, як для товарів, що не торгуються, так як недостатність внутрішнього попиту можна компенсувати попитом закордону, а недостат-ність внутрішньої пропозиції зростанням пост-авок іноземних товарів. Класифікація ООН: - товари, що торгуються: с/г, полювання, лісо-ве господарство, рибальство; добувна пром, обробна пром. - товари, що не торгуються: комунальні послу-ги і будівництво; опт. і роздрібна торгівля, ре-сторани, готелі; транспортування, зв’язок; об-орона і соціальні послуги; освіта , охорона зд-оров’я, суспільні роботи; інші комунальні, соц і особисті послуги. Товари, що торгуються поділяються на експо-ртні та імпортні. Експортні складаються з тов-арів реального експорту і субститутів експор-ту – тих вітчизняних товарів, які в даний мом-ент продаються лише на внутрішньому ринку, але можуть бути продані і за кордоном. Імпор-тні складаються з товарів реального імпорту і субститутів імпорту – тих національних товар-ів, якими можна замінити іноземні товари. 7.Ринок послуг. Сучасні тенденції розвитку. Ринок послуг – різновид товарного ринку, осн-овною особливістю якого є те, що роль товару виконує послуга. Послуги - споживні вартості, які переважно не мають уречевленої форми. Риси послуг, які відрізняють їх від товарів: • Невидимі • Невідчутні • Не підлягають зберіганню • Торгівля послугами безпосередньо пов’язана з їх виробництвом. Торгівля послугами входить до рахунку поточних операцій платіжного ба-лансу кожної країни. У відповідності з керівництвом по складанню платіжного балан-су, розробленого МВФ, до кладу послуг відносять: 1. Транспорт (вантажний і пасажирський), подорожі (відрядження, туризм) 2. Зв’язок (телефон, телеграф) 3. Будівництво (об’єкти за кордоном, що здій-снюються на тимчасовій основі резидентами) 4. Страхування (нерезидентів страховими компаніями-резидентами) 5. Фінансові послуги (комісія за обмін валют, брокерські послуги) 6. Інформаційні 7. Ліцензійні платежі 8. Інші бізнес-послуги (посередницькі, управлінські, юридичні тощо) 9. Особисті, культурні, рекреаційні 10. Урядові (підтримка миру) Факторні послуги – платежі, які виникають у зв’язку з міжнар. рухом факторів вир-ва, перш за все капіталу і роб. сили (доходи від інвест-ицій; ЗП, виплачена нерезидентам). Нефакторні – інші види послуг (транспорт, по-дорожі та інші нефінансові послуги). Більше половини вартісного об’єму Ехр посл-уг приходиться на міжнар. транспорт і міжнар. приватні і ділові подорожі. Близько 75% варті-сного об’єму послуг експортується розвинути-ми країнами, 24% - країнами, що розвивають-ся і перехідними, 1% - міжнарод організаціями За оцінками ГАТТ/СОТ: США – 16,2% світ. Ехр послуг, Франція – 10,2%, Італія – 6,5%, Німеччина - 6,4% , Великобританія – 5,5%, Японія – 5%. Ці ж країни є лідерами в імпорті послуг (дані 1993). 8. Динаміка і структура зовнішньої торгівлі України. Набуття Україною незалежності по-ставило питання про розвиток зовн. торг. Укр-аїни, структурну перебудову експорту та імпо-рту До 1991 майже вся зовн. торг. діяльність України відбувалася виключно з іншими краї-нами СРСР. Країни цього регіону продовжую-ть відігравати роль регіону, з яким здійснюєт-ься ве-лика частка торгівельно-економічних відносин, але її роль в експорті знизилась з 85% (1991), до 35% (1998), у тому числі 33% -СНД. В галузевій структурі експорту України переважають неблагородні метали та вироби з них (39%), продукція хімічної промисловості (12,6%), харчової промисловості (10,1%), ма-шини та устаткування (12,6%), мінеральні пр-одукти (7,5) - всі дані за 1998 - причому їх ро-ль зростає на тлі все зменшуваної диференціа-ції українського експорту. В структурі імпорту переважають мінеральні продукти, паливо (37,9%), машини, устат-кування (19,5%), прод-укція хімічної промисловості (11,2%), харчов-ої промисловості (6,5%). Оборот зовн. торг. Товарами і послугами у 1998 складав 30,0 млрд $, з них експорт 13,7, імпорт 16,3, сальдо торгових операцій -2,6. Характерно, що сальдо з країнами СНД від'ємне -3,8, а з іншими краї-нами додатне +1,2. Експорт коливається від 10,3 (1994) до 15,4 (1997), а імпорт від 7,9 (1994) до 19,6 (1997). Щодо регіональної стру-ктури зовн. торг. України в 1998, то головним торгівельним партнером продовжує залишати-ся Росія - 23% загального експорту і 48,1% імпорту.Особливості відносин з країнами СНД - вели-ка частка бартерних операцій, хоча і з тенден-цією до зниження, величезна залежність від імпорту енергоносіїв та іншого критичного ім-порту, поступова втрата укр. товарами позицій на закордонних ринках через протекціоністсь-ку політику ін держав, низьку конкурентноз-датність, поганий менеджмент. Україна має постачальницько-збутовий характер зовн торг. з великою часткою сиро-вини у експорті та ен-ергоносіїв у імпорті. У регіональному розрізі ЄС та СНД є двома найбільшими чинниками існування пасивного сальдо в торгівлі Украї-ни товарами, яке частково покривається акти-вом у відносинах з КНР, Індією, Туреччиною, США, а також позитивним сальдо у торгівлі послугами. Криза 1998 року дещо покращила це становище, знизивши імпорт, а нинішній економічний рост дає підставу сподіватися на покращення результатів зовн. торг. діяльності України в найближчому майбутньому. Певну роль може відігравати активізація відносин вс-ередині ГУУАМ та з ЄС, з яким Україна пер-шою серед держав СНД підписала угоду про партнерство та співробіт-ництво (14.06.94) 9.Пріоритети зовнішньоторговельної політики України. Специфічні цілі та пріоритети зовн торг. політики України виходять з факту утво-рення суб'єктів міжн. ек. відносин на території колишнього СРСР і тому акцентуються на на-ціонал.-держ. інтересах. Проблеми, які викли-кав розпад СРСР призвели до появи таких ці-лей зовн.торг. політики: -зміна моделі інтеграції у світове господарство з постачальницько збутового характеру зовн торг. діяльності до виробничо-інвестиційного. -перетворення економічного потенціалу Укра-їни, пристосування експортних галузей до по-треб світового ринку, збільшення конкуренто-спроможності тощо -введення експортного страхування, створення держ. фондів страхування експортних креди-тів та інвестицій -сертифікація з метою недопущення недоброя-кісного імпорту -стандартизація в межах виконання угоди про партнерство та співробітництво з ЄС та для збільшення привабливості укр. товарів -зміна структури зовн. торг. діяльності з мет-ою попередження шкідливого впливу на екол-огію. Взагалі, Україна намагається рівномірно розв-ивати відносини з усіма країнами, зберігаючи рівновагу і проводячи рівну політику з більші-стю країн. Історію зовн.торг. політики Украї-ни можна поділити на два етапи 1)1993-1995/1996 - етап ліберальної політики. У 1993 був прийнятий Єдиний Митний Тариф, що встановлював дуже низькі мита і пільгові умо-ви торгівлі з більшістю країн. Але така політи-ка нанесла великих втрат економіці країни, до того ж інші країни не поспішали робити зустр-ічні ходи. 2)з 1995/1996 - етап протекціоністс-ької політики. Були змінені 95% позицій ЄМТ. Ця зміна також часто негативно позначалася на економіці через непев-ність ситуації. В 98 прийнятий Єдиний митний порядок, а в 99 ро-зроблений новий ЄМТ, в якому 78% мит -адв-алорні, 18 - специфічні, 4 -комбіновані. Все це спонукає до покращення ситуації у зовн. торг. Але залишаються болісні питання захисту ук-раїнських експортерів за кордоном. Це пріори-тетне завдання зовн.торг. політики реалізуєть-ся з великими труднощами. Малий вплив на міжн.торг. має і монетарна політика. уряд нам-агається виправити це становище засобами фі-скальної політики шляхом уникнення подвійн-ого оподаткування, введення митних зборів, ліцензій (в Україні бувають генеральні, разові і відкриті) та квоти (глобальні, групові, індиві-дуальні) але це не завжди буває вдалим. Вели-кою проблемою залишається пошук альтерна-тивних джерел постачання енергоносіїв. Вели-ке значення у майбутньому для зовн.торг. по-літики буде відігравати процес пристосування механізму митного регулювання до вимог ГАТТ/СОТ. 10. Меркантилізм як спроба науково пояснити міжнародну торгівлю і як практична ек політ-ика. Меркантилізм - напрямок ек думки, пос-лідовники якого бачили в зовнішній торгівлі джерело багатства за рахунок здійснення акти-вного торгового (грошового) балансу. Мерка-нтилізм започаткував процес накопичення по-зитивних знань, наукове усвідомлення і аналіз економічної практики, хоча нормативний під-хід залишався основним, розглядалося госуда-реве домогосп-во. Джерелом багатства вважа-лася виключно сфера обігу. Меркантилізм - концепція гри з нульовою сумою (виграш одн-ієї країни (експортера) від торгівлі = програшу іншої (імпортера)). Головна ціль практичної діяльності- продати за кордоном дорожче соб-івартості і отримати прибуток і не купляти ні-чого закордонного, для чого вони вперше поч-али використовувати протекціоністські захо-ди. Вивели залежність рівня цін і кількості гр-ошей у обігу (закон Грешема) Принципи мерк-антилізму: -підтримка владою імпорту дешевої сировини -регулювання зовнішньої торгівлі -протекціоністські заходи стосовно експорту -ріст населення, щоб з/п , база оподаткування  (є певне протиріччя між цими цілями) Ранній меркантилізм (де Монкретьєн, Мале-йнс) до сер. 16 ст.: -обмеження імпорту товарів -заборона вивозу золота, срібла-високі ціни на експорт -система біметалізму -теорія грошового балансу Пізній меркантилізм (Т.Ман, Е. Місселден) 2 пол. 16 ст. - 17 ст.: -зняття жорстких обмежень на імпорт і вивезе-ння грошей -активний торговий баланс -протекціонізм -головна ф-я грошей - функція засобу обігу -система монометалізму 11 Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо На відміну від Сміта, Рікардо довів, що торгів-ля вигідна обом країнам навіть якщо одна з них не має абсолютних переваг.Припущення Сміта залишаються: -однофакторність (лише праця) -2 країни виготовляють 2 однакові товари -повна зайнятість -транспортні витрати = 0 -свобода міжн. торг. Хоча для А виробництво обох товарів коштує абсолютно дорожче, виробництво зерна кошт-ує відносно дешевше. А: 1т. зерна=0,5т. цукру Б: 1т. зерна=1,5т. цукру Якщо країна спеціалізується на виробництві того товару, у виробництві якого вона володіє порівняльною перевагою, це теж дозволить їй збільшити споживання. Збільшиться і сукупн-ий обсяг виробництва світової економіки. Рік-ардо ввів поняття альтернативної ціни - робоч-ий час, необхідний для виробництва одного товару, виражений через робочий час, необхі-дний для виробництва іншого. А1/А2 - альтернативна ціна першого товару. Якщо це співвідношення для країни А менше ніж для Б, то країна А має порівняльну перева-гу у виробництві цього товару. Світ. ціна 1т. зерна=1 т. цукру Країна А ЛВМ- лінія виробничих можливостей ЛТМ- лінія торгівельних можливостей Країна Б: 12. Теорія Абсолютних переваг А.Сміта. Критикуючи меркантилістів С. довів, що краї-ни можуть мати виграш від міжн. торг., неза-лежно від того, чи є вони експортерами чи імпортерами Основний постулат Сміта- теорія абсолютних переваг: обмін між країнами є до-цільним, якщо вони володіють абсолют пере-вагами. Основні припущення теорії: -однофакторність (лише праця) -2 країни виготовляють 2 однакові товари -повна зайнятість -транспортні витрати = 0 -свобода міжн. торг. Сміт вважав, що кожна країна завжди виготов-ляє певний товар з меншими витратами ніж за кордоном, тобто володіє в його виробництві абсолютною перевагою. Країна має спеціаліз-уватися і експортувати той товар, витрати на вир-во якого в неї найменші. Країна володіє абсолютною перевагою, якщо є такий товар, якого на одиницю витрат вона може виготови-ти більше ніж інші країни. Фактори абсолют. переваг: -природні (с/г і добувна пром.) -набуті (технологія, кваліфікація робітників, організація вир-ва) Без міжн. торг. країна споживає такі товари і стільки, скільки сама виробляє, а відносні ціни цих товарів визначаються відносними цінами їх вир-тва. Щоб торгівля була взаємно вигід-ною, ціна товару на зовн. ринку має бути > ніж внутр. ціна в країні експортері і < ніж в країні імпортері. Максимальна кількість спож-ивання визначається лініями торг. можливост-ей, нахил цих ліній визначається співвідноше-нням цін. Світ. ціна 1т. зерна=1 т. цукру КраїнаА: ЛВМ- лінія виробничих можливостей ЛТМ- лінія торгівельних можливостей Країна Б: 13. Значення теорії порівняльних переваг для пояснення міжнародної торгівлі. Прийшовши на зміну меркантелістським поглядам, теорія порівняльних переваг зробила великий крок вперед в поясненні міжнародної торгівлі. На відміну від меркантилістської концепції гри з нульовою сумою (виграш однієї країни (експо-ртера) від торгівлі = програшу іншої (імпорте-ра)), Рікардо, доповнивши теорію абсолютних переваг, числовим шляхом довів, що вигоду від міжнародної торгівлі мають як експортери, так і імпортери. Будь-яка країна володіє порів-няльними перевагами і необхідна умова міжн. торгівлі - нерівність відносних цін в різних країнах. Теорія порівняльних переваг - перша теорія гри з позитивною сумою. Позитивний економічний ефект (виграш від торгівлі) розк-ладається на дві складові: -виробничий ефект (зростання виробництва) -споживчий ефект (зростання споживання). Акцент в теорії порівняльних переваг робить-ся на значенні для формування зовнішнього сектору економіки співвідношення сукупного попиту на товар і його сукупної пропозиції, які висуваються як всередині країни, так і за її межами. Незважаючи на певну наукову обме-женість (використання категорії трудової тео-рії вартості, допущення незмінності витрат на виробництво, незмінної віддачі від масштабу) теорія порівняльних переваг дає змогу достат-ньо обґрунтовано пояснити і сучасні явища в міжн. поділі праці, зовн. торг. і пов'язаного з ними ціноутворення. На її основі формується концепція ліберальної зовнішньої торгівлі-фрітрейдерства, яка прийшла на зміну числен-ним протекціоністським заходам епохи мер-кантилізму, які на практиці нівелювали значе-ння зовнішньої торгівлі як фактору економіч-ного зростання. Теорія порівняльних переваг знаходить свій розвиток в сучасних неокласи-чних теоріях (наприклад, теорія факторо-інте-нсивності Хекшера-Оліна-Самуельсона).14 Теорія взаємного попиту Дж. С. Міля. Роз-виваючи теорію міжнародної торгівлі Міль ви-явив закон інтернаціональної вартості, показа-вши за якою ціною здійснюється обмін товар-ами між країнами. Світова ціна на товар встановлюється на основі співвідношення сві-тового попиту і пропозиції на цей товар. Теор-ія взаємного попиту в основі, ціна імпортного товару визначається ціною товару який треба експортувати, щоб оплатити імпорт, тому кін-цеве співвідношення цін при торгівлі визнача-ється внутрішнім попитом на товари в кожній з торгуючих країн. Об'єкт аналізу не ринок ок-ремого товару, а відносини між ринками двох товарів, що виробляються одночасно в двух різних країнах. Ми аналізуємо не абсолютні обсяги попиту та пропозиціі товарів, а їх від-носний попит та пропозицію. мал.1 На осі ординат-відносно ціна товару 1. На вісі абцис-відносна проп-ція товару1. RS крива ві-дносної проп-ї, RD крива відносного попиту. Припущення: країна 1 має порівняльну перевагу у вирві товару1, це означає, що його відносна ціна є нижчою ніж в 2 країні. Якщо відносна св-ітова ціна товару1 менше його відносної ціни в країні 1 P1/P2A1/A2 Країна 1 буде спец-ся на виробни-цтві товару1 до тих пір поки відносна світова ціна буде P1/P2A1/A2 то обидві країни будуть спец-ся на вир-ві тов.1, а тов.2 взагалі не буде вир-ся. Основний недолік: предатна лише якщо дві краї-ни, які торгують одна з одною є приблизно одна-ковими, а внутрішній попит однієї може суттєво вплинути на рівень цін в іншій. 15. Порівняльна перевага і забезпеченість фак-торами вир-ва: модель Хекшера-Оліна. Вони виходили з того, що відмінності в порів-няльних витратах між країнами поюснюються, по-перше, тим, що у виробництві різних това-рів фактори використовуються в різних співв-ідношеннях, і по-друге, тим, що забезпеченіс-ть країн факторами виробництва не однакова. Відповідно до теорії Хекшера- Оліна країни будуть експортувати ті товари, виробництво яких потребує значних витрат щодо надлишк-ових факторів, і імпортувати товари, у виробн-ицтві яких довелося б інтенсивно використов-увати відносно дефіцитні фактори. Таким чин-ом, у прихованому вигляді експортуються на-длишкові фактори й імпортуються дефіцитні. Відносна забезпеченіст країни факторами вир-ва визначається в такий спосіб, якщо співвідн-ошення між кількістю даного фактора й інших факторів у країні вище, ніж в іншому світі, то цей фактор вважається відносно надлишковим для даної країни, і навпаки, якщо зазначене співвідношення нижче, ніж в інших країнах то фактор вважається дефіцитним. Припущення моделі: 1 Дві країни виготовляють 2 тов-ри, один з яких трудомісткий, інший капіталоміс-ткий. 2 Двофакторна модель. 3 Фактори викор-ся повністю. Обсяг фак-ів обмежений.4 Існують розбіжності забезпеченості країн фак-ми вир-ва.5 Повна мобільність фак-ів в межах країни і не мобільність за її межами.6 Доскон-алість конкуренції, свобода торгівлі. 7 трансп-ортні витрати=0. 8 в обох країнах викор-ся од-накова технологія. Фактор "інтенсивність"-визначає відносні вит-рати фак-ів на вир-во певного тов-у. Тов2 є ві-дносно більш капіталомістким ніж тов-р1, як-що спів-ня витрат L і К є більшим ніж відпові-дне спів-ня витрат на вир-во тов-у1 К2/L2>K1/L1. Фак-р "насиченість"-відносну забезпеченість країни фак-ми вир-ва. Країна2 є більш капіталонасиченою ніж країна1, якщо спів-ня ціни K і ціни L в країні 2 є нижчим, ніж те саме спів-ня в країні1, тобто К відносно дешевий в країні2 Pk/PLПроілюструємо теорему Х.-О. на мал.3 Припу-щення смаки спож-ів в обох країнах приблиз-но однакові. Тоді крива байдужості 1 буде однаковою для обох країн. .А і А- максимально можливі обсяги вир-ва і спож-ня кожної з країн в умовах відсутності торгівлі, а дотичні прямі визначають відносні ціни Р та Р на товари 1 і2 в країнах 1 і2, як видно з мал.2 Р % ставка знижується. В крані 2 - протилежні рез-ультати - зростання процентної ставки та зме-ншення ставки зарплати. Отже, в ході міжн. торгівлі різниця в цінах на фактори виробництва буде скорочуватися. В кінцевому рахунку можливе їх повне вирівню-вання. Мал.5 Р1/Р2 - ціна товару 1, виражена в ціні товару 2 (OF і OD відповідно в країні 1 і країні 2); w/i - відносна ціна праці, тобто ставка зарплати, виражена через процентну ставку (ОG і 0І від-повідно в країні1 та країні2); т. А і т. В визнач-ають відносні ціни на товари та фактори вир-ва до початку торгівлі відповідно в країні 1 і в країні 2. З початком торгівлі: Країна 1 – вир-во тов.1 збільшується, а тов.2 зменшується; w зростає, і знижується, а відносна ціна праці(w/і)зростає Зростання факторіальної ціни означає зростан-ня відносної ціни трудомісткого тов.1. Отже, почнеться рух з т А в напрямку т. С. Країна 2: спеціалізація на вир-ві тов. 2; вир-во тов.1 ↓. В кінцевому рахунку - відносна ціна тов.1 змен-шиться, відносна ціна фактору праця (w/i) так-ож зменшиться. З т. В -> до т. С. У т. С - повне вирівнювання товарних і факторних цін, а міжн торгівля має припинитися. Зрозуміло, що подібна ситуація можлива лише в теорії. На практиці, ціни на однорідні фак-ри вир-ва в окремих країнах суттєво відрізняють-ся і далекі від збалансованого стану. Причина розбіжностей між теорією і практикою - прип-ущення, зроблені в моделі Хекшера-Оліна, мі-стять значні відступи від дійсності. 17. Теорія життєвого циклу продукту. Причина виникнення сучасних теорій міжн. торгівлі: сут-тєві Зрушення у напрямках і структурі міжн тор-гівлі, які важко пояснити за допомогою класичн-их теорій торгівлі. До цих зрушень відносимо а) перетворення технічного прогресу на провідний фактор світової торгівлі, б) зростаюча питома ва-га зустрічних поставок схожих промислових вир-обів з країн з приблизно однаковою забезпечені-стю фак-ми вир-ва;в) зростання у світовому това-рообороті внутрішньо фірмової торгівлі.Теорія життєвого ЦИКЛУ продукту (середина 60-х років 20 ст.) Запропонував Р. Вернон. Він пояс-нював розвиток міжн. торгівлі на основі життєв-ого ЦИКЛУ продуктів— періоду часу, протягом якого продукт володіє життєздатністю на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця. Стадії життєвого циклу: впровадження, зростан-ня, зрілість та занепад. Здобутки цієї теорії: відображає еволюцію ба-гатьох галузей (вир-ва радіоприймачів, телеві-зорів, калькуляторів). Ця теорія не підходить для пояснення ТОРГІВЛІ тов-ми з коротким жи-ттєвим циклом, високими витратами на транс-портування, товарів, які мають значні можлив-ості для диференціації по якості або вузьке ко-ло споживачів. 18 Порівняльна перевага: торгівля, заснована на економії від масштабу. Кругман, Ланкаст-ер(поч.80-х рр. 20 ст.) і деякі інші економісти запропонували -пояснення міжн. торгівлі на основі ефекту масштабу - із зростанням обся-гів вироблюваної продукції довгві середні ви-трати скорочуються, тобто виникає економія, обумовлена масовим вир-ом. Припушення: більшість країн (зокрема промислово розвин-утих) забезпечені основними фак-ми вир-ва у схожих пропорціях, звідси спеціалізація на вир-ві і торгівля продукцією тих галузей, які харак-ся наявністю ефекту масового вир-ва. Спеціалізація==> зростання обсягів і спад ви-трат вир-ва=>зменшення ціни продукту. Умова реалізації ефекту масового вир-ва: наявність місткого ринку, а міжн. торгівля до-зволяє розширити ринки збуту. Однак реаліз-ація ефекту масштабу => концентрація вир-ва і укрупнення фірм => монопольне станови-ще цих фірм => порушення досконалої конку-ренції => зміна структури ринків (вони стаю-ть олігополістичними з переважанням міжга-лузевої торгівлі однорідними продуктами або ринками монополістичної конкуренції з мїжг-алузевою торгівлею диференційованими про-дуктами). Результат цього процесу - концент-рація міжн. торгівлі в руках ТНК і => зроста-ння внутрішньо фірмової торгівлі. 19 Порівняльна перевага: однакові виробничі можливості з неоднаковими смаками.Торгівля заснована на уподобаннях спож-ів. Припуще-ння: 2 країни виробляють 2 товари, володію-ть однаковими можливостями вир-ва цих тов-арів (лінії їх виробничих можливостей співпа-дають); смаки спож-ів є різними: населення країни А віддає перевагу вир-ву і спож-ню то-вару х, населення країни В - товару у.мал.6 Без ТОРГІВЛІ: UA Та Uв криві байдужості краї-ни А і В. Еа- точка рівноваги країни А (краіна споживає лише те, що сама виробляє), Ев - точка рівноваги країни В. Країна А: населення віддає перевагу товару х => відносна ціна товару у тут буде менша, ніж в країні В. Отже, країна А володітиме порівня-льною перевагою у вир-ві цього товару. Для країни В - порівняльна перевага у вир-ві тов х. В умовах торгівлі: країна А - спеціалізація на вир-ві товару у, рух вниз по кривій вир-их мо-жливостей; країна В-спеціалізація на вир-ві тов х, рух угору по кривій вир-их можлив-й. Спеціалізація - до т С (С), де встановиться нове рівноважне співвідношення цін. В резул-ьтаті рівень спож-ня країни А зріс до т ЕА на новій кривій байдужості UА* , а рівень спож-ня країни В - до Ев* на новій кривій байдуж-ості Uв. 21 Парадокс Леонтьєва та спроби його пояс-нен Найбільш відоме дослідження, що не підтверди-ло висновків Хекшера-Оліна-Самуельсона було здійснено вченим В.Леонтьєвим. Він шляхом де-яких емпіричних тестів показав, що умови теорії на практиці не співпадають. Фактично він порів-няв співвідношення капітала і праці, які необхід-ні для виробництва одиниці амер імпорту (К/L) im, з співвідношенням капітала і праці, що необ-хідні для виробництва одиниці амер експорта (K/L)x. Згідно з цим співвідношенням країна мо-же вважатися капіталонасиченою, якщо: (K/L)im/(K/L)x1 Леонтьев очікував,що згідноз теорієб Хекшера-Олінарозрахунки покажуть, що експортні амер товари потребують більше капітала на одного за-йнятого, ніж амер товари, що прямо заміняють імпорт. Однак результати виявилися прямо прот-илежними. Парадокс Леонтьева-теорія співвідношення фак-торів виробництва Хекшера-Оліна не підтвердж-ується на практиці: праценасичені країни експор-тують капіталоємку прдукцію, тоді, як капітало-насичені-працеємку. Пояснення парадокса. Аргу-менти проти парадокса Леонтьева: -Необхідно поділяти робочу силу на кваліфіков-ану і некваліфіковану і розраховувати удельніе? витрати на виробництво експортних товарів кож-ної групи окремо. -США імпортує велику кількість сировини, доб-ича якої потребує великих затрат капітала. Тому, якщо експортні товари потребують великої кіль-кості капіталоємкої сировини, це робить амер ек-спорт капіталоємким. -Тест Леонтьева не враховував факта існування амер імпортного тарифу, який був створений для того, щоб огородити від іноземної конкуренції трудоємку галузі амер промисловості, заважаючи тим самим імпорту трудоємких товарів.-Смаки і переваги амер традиційно направлені на капіталоємку технологічну продукцію, яку вони купляють закордоном не дивлячись на те, що кр-аїна сама добре забезпечена капіталом. -Реверс факторів виробництва: один й той самий товар може бути працеємким в праценадлишков-ій країні і капіталоємким в капіталонадлишковій країні, що може відбутися за умов великої еласт-ичності взаємозамінюючості факторів вир Парадокс Леонтьева продовжує служити вагом-им попередженням від прямолінійного викорис-тання теоріі Хекшера-Оліна на практиці. Але не дивлячись на це сама реорія продовжує займати вагоме місце в арсеналі економічниї інструментів аналізу міжнародної торгівлі. 22. Виграш від міжнародної торгівлі та його розподіл. Виграш від міжн. Торгівлі розподіляється нерів-номірно між самими торгуючими країнами і в межах кожної з них. Виграш від торгівлі(країна А, країна В): виробн-ики, споживачі, екпортери, імпортери, власники фак-ів вир-ва). Фактори, що визначають розміри виграшу від міжн. Торгівлі:1.Рівень на якому вс-тановлюються ціни на товари, якими країни тор-гують;2.обсяги торгівлі Мал.1-3 Без торгівлі. Країна А: Р=120, Q=160, РА=РW=РВ В умовах торгівлі. Країна А: РW>120, SA зростає, DA падає. SX=SA-DA Країна В: PW-це індекс, що показує потенціал краіни імпорту-вати товари за рахунок виручки, що отримали від експорта в цілому. Він розраховується як товарні умови торгівлі, помножені на кількісний індекс експортаQx. ТоТ =(Рх/Рім)Qx Факторні умови торгівлі -це індекс, що пов’язує імпортні ціни с прдукти-вністю одного або кількох факторів виробництва і що показує яка кількість імпорта може бути по-лучена на одиницю роста продуктивності в експ-ортних секорах. ТоТ=(Px/Pim)*(Qx/Qim) 24. Фрітредерство і протекціонізм у міжн. торгів-лі: загальна хар-ка. Нерівномірність розподілу вийграшу від торгівлі  необхідність дер-го вп-ливу на міжн. торгівлю. Головна мета дер-ви при цьому – це створення найбільш сприятливих ум-ов для розвитку нац-ої ек-ки. Основні види торгівельної політики: 1. Політика вільної торгівлі. Утримання дер-ви від безпосереднього втручання у зовнішню торгівлю. 2. Політика протекціонізму. Політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом викор-ня тарифних і нетарифних мето-дів регулювання. Тарифні методи регулювання зовнішньої торгі-влі – це все, що пов’язане з митом. Неторифні методи поділяють на: - Обмеження пов’язані з втручанням дер-ви у торгівлю (експортні субсидії, дер-ні закупки, торгові операції дер-их підприємств); - Митні та адміністративні формальності (мето-ди оцінки митної вартості, класифікація тариф-ів); - Стандарти, включаючи вимоги до упаковки та маркерування товарів; - Специфічні торгові бар’єри ( квотування та ліцензування, встановлення макс-их цін); - Імпортні збори ( імпортні депозити, кредитні обмеження). У сучасному світі протекціоністські заходи є різ-номанітними і часто прихованими. Особливості сучасного протекціонізму: а) на зміну митним тарифам приходять нетарифні методи захисту внутрішнього ринку; б) часто носить вибірковий характер (заходи проти кокретних товарів, про-дукції певних галузей, окремих філій); в) в країн-ах, що розвиваються більше значення надається тарифним методам, в розвинутих країнах нетар-ифним методам. №25 Митний тариф як інструмент зовнішньото-рговельної політики Мито-це збір, щостягуєтьсю з митної вартості товарів при перетині ними ми-тного кордону держави за встановленими ставка-ми Митні тарифи- інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії з світовим ринком Митні тарифм -це переліки товарів,що обклад-уються митом в даній країні.. Класифікація мит: за напрямками торгівлі: -експортні -імпортні -транзитні 2 за способами встановлення мит -адвалорні (встановлення певного% від вартості імпортованих товарів) -спеціфічні ( стягуються у вигляді твердої суми з одиниці маси чи об’єму імпорт товарів -комбіновані (комбінуються адвалорні і специфі-чні тарифи) 3 за походженням -автономне -конвенційне 4 як захист від недобросовістної конкуренції: -компенсаційні -антидемпінгові Основні функції мита -захист націон товаровиробників на внутр ринку. -регулювання структури експорту та імпорту -поповнення доходної частини держ бюджету Економічні наслідки введення тарифу Випадок малої країни
1 2 3 4 5 Категория: Міжнародна економіка \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 592 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: