Реферат на тему: Вибір в умовах невизначеності та ризику - Мікроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Вибір в умовах невизначеності та ризику. 1. Невизначеність та ризик у підприємницькій діяльності . Методи зниження ризику . 2. Ринки з асиметричною інформацією. 3. Спекуляція та її роль в економіці. 1. Ризик - це оцінена будь-яким способом імовірність, а невизначеність - це те, що не піддається оцінці. Імовірність (probability) - можливість одержання визначеного результату. Варто розрізняти об'єктивну і суб'єктивну імовірність. Об'єктивна імовірність - це імовірність, що базується на розрахунку частоти, з яким відбувається даний чи процес явище. Об'єктивна імовірність визначає середнє значення імовірності. Суб'єктивна імовірність - це імовірність, заснована, на припущенні про можливість одержання даного результату. Відхилення - це різниця між дійсним результатом і очікуваним. Якщо ми не маємо необхідну інформацію, то очікуваний результат може значно відрізняться від дійсного. Відношення до ризику по-різному в різних людей. Є люди, схильні до ризику, є його супротивники, а також ті, хто йому байдужний, нейтральний. Противником ризику (risk aversion) вважається людина, що при даному очікуваному доході віддасть перевагу визначеному, гарантованому результату ряду невизначених, ризикових результатів. У супротивників ризику низька гранична корисність доходу. З ростом багатства приріст корисності зменшується на кожен рівновеликий додаток багатства. Спадна гранична корисність розвиває в людях антипатію до ризику. Тому схильність до ризику є типовою рисою більшості людей. Ризик для них - серйозний іспит, піти на який вони готові лише в тому випадку, якщо їм запропонують визначену компенсацію. Схильність до ризику Нейтральним до ризику (risk neutrality) вважається людина, що при даному очікуваному доході байдужа до вибору між гарантованим і ризиковим результатами. Для людини, нейтральної до ризику, важливий середній прибуток. Оскільки він буде дорівнює нулю (відхилення взаємно погашаються), то така гра не викликає в нього інтересу. Нейтральність до ризику може бути інтерпретована як промінь, що виходить з початку координат (див. мал. 2). Рівномірне збільшення доходу викликає і лінійний ріст загальної корисності. (тис. долл.) Нейтральність до ризику Схильним до ризику (risk preference) вважається людина, що при даному очікуваному доході віддасть перевагу зв'язаний з ризиком результат гарантованому результату. Аматори ризику одержують задоволення від азартної гри. До них відносяться люди, що готові відмовитися від стабільного доходу заради задоволення випробувати, долю. Звичайно вони переоцінюють імовірність виграшу. Оскільки ставки зростають з ростом доходу, то графічно схильність до ризику може бути інтерпретована як парабола, що різко піднімається нагору (див. мал. 3) Схильність до ризику Відношення до ризику враховують різні компанії. Якщо шахраї й авантюристи наживаються на ті, хто віддає перевагу ризику, то страхові компанії працюють з людьми, не схильними до ризику. Існує чотири способи (методу) зниження ризику: 1) диверсифікованість; 2) об'єднання чи ризику страхування; 3) розподіл ризику; 4) пошук інформації. Диверсифікованість (diversification) - це метод, спрямований на зниження ризику шляхом розподілу його між декількома ризиковими товарами таким чином, що підвищення ризику від покупки (чи продажу) одного означає зниження ризику від покупки (чи продажу) іншого. Об'єднання ризику (risk pooling) - це метод, спрямований на зниження ризику шляхом перетворення випадкових збитків у відносно невеликі постійні витрати. Він лежить в основі страхування. Хвороби, стихійні лиха, крадіжки і тому подібні непередбачені обставини зв'язані зі значними витратами. Зм'якшити наслідки цих інцидентів допомагає страхування. Люди в усьому світі страхують життя і майно від непередбачених обставин. Страхові внески в США складали в середині 80-х р. 8% валового національного продукту (тобто перевищували суму в 270 млрд. дол.). Страхові компанії організують справа таким чином, щоб сума виплат і витрати на організацію страхової справи не перевищували величини отриманих внесків. Головна умова ефективності об'єднання ризику при страхуванні полягає в тім, щоб ризики застрахованих осіб були незалежними один від одного (чи, як у випадку диверсифікованості, мали різнонаправлену, негативну кореляцію). Розподіл ризику (risk spreading) - це метод, при якому ризик ймовірного збитку поділяється між учасниками таким чином, що можливі втрати кожного відносно невеликі. Саме завдяки використанню даного методу фінансово-промислові групи не бояться йти на ризик фінансування великих проектів чи нових напрямків НИОКР. Пошук інформації також сприяє зниженню ризику. Ми уже відзначали, що більшість помилкових рішень зв'язано з недоліком інформації. Одержання її може значно знизити величину ризику. Інформація - рідке благо, за которое приходиться платити. Тому, щоб визначити кількість необхідної інформації, варто порівняти очікувані від неї граничні вигоди з очікуваними граничними витратами, зв'язаними з її одержанням.Визначення оптимального розміру необхідної інформації. Кількість (QE) і ціна (PE) необхідної інформації визначаються перетином кривих очікуваної від її граничної вигоди (МВ) і очікуваних витрат (МС), зв'язаних з її одержанням. Якщо очікувана вигода від покупки інформації не перевищує очікуваних граничних витрат (МВ > МС), то таку інформацію необхідно придбати. Якщо ж навпаки (МВ < МС), то від покупки такої дорогої інформації краще відмовитися: дешевше буде зробити деякі помилки. 2. Успіх ринку залежить від того, наскільки точно ціни передають необхідну інформацію. В розглянутій моделі досконалої конкуренції, ми виходили із симетричного розподілу інформації, повної інформованості учасників ринкового процесу (покупців і продавців). У цьому випадку ціни передають точну інформацію про альтернативні витрати того чи іншого продаваного економічного блага. Наявність точної інформації не гарантує успіху, але значно полегшує його досягнення, сприяючи підвищенню ефективності координації, оптимальному розподілу наявних ресурсів. Однак реальна дійсність далека від цієї ідеальної картини. Ми зіштовхуємося з асиметрією інформації щодня, відправляючись за покупками в чи магазини на ринки, а також пропонуючи свої послуги. Організатори ігрового бізнесу знають про його тонкощі набагато більше, ніж рядові учасники; продавці товару інформовані про його якість краще, ніж покупці; що страхуються мають більшу інформацію про об'єкти страхування, чим страхові компанії. Ринкові ціни, виявляється, містять щось більше, ніж відображення факту перетинання кривих попиту та пропозиції. Потенційні продавці (як і потенційні покупці) нерідко приховують цілі своєї поведінки і використовують різні способи для одержання однобічних переваг. Ринковий механізм виявляється неспроможним у силу неповноти (асиметрії) інформації. Асиметрія інформації (information asymmetry) - положення, при якому одна частина учасників ринкової угоди має важливу інформацію, а інша частина немає. Типовим ринком, на якому швидко вдається ліквідувати асиметрію інформації, є аукціон. Як визначити реальну ціну унікальних творів мистецтва? Як швидко виявити співвідношення попиту та пропозиції на швидкопсувні продукти: живі квіти, ранні овочі і фрукти, свіжу рибу? Тут важко установити ціну заздалегідь, доти поки точно не визначені розміри попиту чи пропозиції. Ціна встановлюється лише в момент продажу. Аукціон завжди починається в ситуації, для якої типова асиметрія інформації. Кожна зі сторін точно знає свої стартові ціни і потенційні можливості, однак має лише приблизні представлення про стартові ціни і потенційні можливості конкурентів. Кожна зі сторін не тільки не має необхідну інформацію, але і намагається сховати свою інформацію від інших. Захист прав споживача повинний спиратися на повну інформацію про якість продаваних товарів і послуг. Однак чи можна одержати таку інформацію і хто повинний це зробити? Важливу роль тут грають товариства споживачів, засоби масової інформації (газети, радіо, телебачення), законодавчі і виконавчі органи влади і, звичайно, самі фірми, що активно рекламують свою продукцію. Інформація не безкоштовна. Тому відразу виникає питання: хто в ній зацікавлений і чому? Велика частина інформації надходить у формі реклами, функції якої суперечливі. Часто досить важко відповісти на запитання, чого в рекламі більше: чи інформації дезінформації, чи правди обману. До того ж, звернена до великої аудиторії, вона по-різному інтерпретується різними категоріями громадян. Ніж ширше аудиторія - тим вище коефіцієнт розщеплення інформації, тим більше імовірність того, що цю рекламу різні категорії читачів і слухачів зрозуміли неоднозначно, зі значними відхиленнями, пропустивши важливі "шматки інформації". З ростом якості товару росте і його ціна, але саме вона може зробити товар недоступним для широкого вжитку. Тому важливим критерієм стає не досягнення повної інформованості, абсолютного знання, а оптимальне співвідношення якості і ціни. Одержання повної інформації виявляється скоріше привабливим ідеалом (до якого, звичайно, треба прагнути), чим реальною практикою сучасного господарства, для ринків якого як і раніше типова велика чи менша інформаційна асиметрія 3. Спекуляція (speculation) - діяльність, що виражається в покупці з метою перепродажу по більш високій ціні. Купити подешевше, продати по дорожче - у цьому полягає зміст спекуляції. Його відкрили ще в XVI-XVIII вв. меркантилісти - перша школа в політичній економії. Гроші - товар - гроші з приростом: Г-Т-Г' - така загальна формула капіталу. Важливо підкреслити, що вона зв'язана з ризиком. Спекуляція - це приклад усвідомленого ризику.Цікаво інше, що спекуляція поширена набагато ширше, ніж про це прийнято думати. Кожний з нас живе не одним удень. Чи вільно мимоволі ми думаємо про майбутнє і... займаємося спекуляцією. Високі темпи інфляції змушують нас робити деякі запаси. Ми платимо за утворення в надії підвищити кваліфікацію і, отже, продати свої трудові послуги в майбутньому по більш високій ціні. Спекулянти виконують важливу функцію посередників, доставляючи товари і послуги від тих, хто володіє ними з надлишком, до тих, хто гостро має потребу в них. Тим самим спекуляція приводить до зрушення споживання в просторі. Більш того, їй удається здійснити зрушення споживання і в часі. Зупинимося на даному питанні докладніше. Закуповуючи сільськогосподарські продукти у врожайний рік, спекулянти продають їх у неврожайний. Висновок очевидний: вони наживаються на стихійних лихах. Фючерс (futures) - це терміновий контракт про постачання до визначеного в майбутньому даті деякої кількості товару по заздалегідь обговореній ціні. Бізнесмен, зайнятий виробництвом якого-небудь товару (наприклад, хліба), прагне убезпечити себе від різких коливань ціни. Тому він сьогодні укладає угоду про постачання визначеної кількості товару (наприклад, борошна) до деякого терміну в майбутньому за тією ціною, що склалася в даний час. Ф'ючерсні ціни виступають, таким чином, як прогноз майбутніх поточних цін. Ринки фючерсов одержали розвиток з кінця 70-х - початку 80-х рр. Спочатку вони охоплювали товарні ринки (пшениці, кукурудзи, кава, цукру, міді і т.д.), а пізніше поширилися і на фондові ринки (казначейських векселів, облігацій і т.д.). Угода з премією, чи опціон (option), - це різновид термінового контракту (фючерса), відповідно до якого одна сторона здобуває право купити чи продати що-небудь у майбутньому по заздалегідь обговореній ціні зі сплатою комісійних (премії). Угода з премією - специфічно спекулятивний вид угоди. Вона надає право (однак аж ніяк не зобов'язує) купити товар у призначений термін. Якщо це вигідно (ціни піднялися), угода здійснюється, якщо немає (вони не змінилися чи навіть упали), то спекулянт спекається лише сплатою комісійних. Варто помітити, що подібні угоди (не тільки опціони, але і фючерси) можуть здійснюватися людьми, далекими від виробництва. Тут важливо інше. Виконуючи функцію посередників, спекулянти сприяють вирівнюванню цін, забезпечуючи продавців і покупців кращими варіантами. Хеджирування (hedging) - операція, за допомогою якої ринки фючерсів і ринки опціонів використовуються для компенсації одного ризику іншим. Хеджирування - це своєрідна форма страхування ризиків. Її специфіка полягає в тому, що ризики зміни цін на даний товар не поєднуються, а перекладаються на спекулянта. Користь спекуляції полягає, насамперед у передачі необхідної інформації від тих, хто нею володіє, до тих, хто її потребує. Спекулянти роблять і поставляють інформацію про тенденції економічного розвитку. Їх очікування цінових зрушень чітко відображають перелив ресурсів з галузі в галузь, зміни економічної і політичної кон'юнктури. Ціни, що утворяться в результаті їхньої діяльності, є своєрідним барометром. Вони підказують усьому суспільству перспективні напрямки розвитку. Дешево виробляючи цінну інформацію, вони сприяють підвищенню ефективності суспільного виробництва і тим самим збільшують багатство нації.
1 2 3 4 5 Категория: Мікроекономіка \| Добавил: Aspirant (04.02.2014)
Просмотров: 221 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: