Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Мікроекономіка |
Реферат на тему: Необхідність, суть, види і функції кредиту
Реферат на тему: Необхідність, суть, види і функції кредиту Кредит, як і фінанси, є економічною категорією. Він виник у період суспільного поділу праці й товарного виробництва. Кредит існує і в умовах ринкової економіки. Функціонування кредиту як економічної категорії зумовлене наявністю товарного виробництва і обігу, дією закону вартості й опосередковуванням грошей як функції засобу платежу. Отже, основою існування кредиту є наявність товарно-грошових відносин, руху вартості у процесі товарного обміну, коли виникає розрив у часі між рухом товару і його вартістю, тобто відокремлення грошової форми вартості від товарної. Необхідність кредиту в товарно-грошовому господарстві зумовлюється дією господарського розрахунку і характером кругообігу коштів господарських підприємств. У цьому зв'язку всі підприємства і господарські організації, що працюють на умовах господарського розрахунку, повинні свої витрати з ведення господарства покривати доходами від реалізації виробленої продукції, наданих послуг. Проте це не завжди збігається в часі. В умовах незбіжності вкладень у виробництво з надходженнями грошових коштів для його забезпечення вони поповнюються за рахунок кредиту банків. Кредит і є тим механізмом, який постійно перерозподіляє грошові кошти між окремими підприємствами, тобто кошти, тимчасово вільні у одних підприємств, передаються через кредитні установи у користування іншим підприємствам. Таким чином, кредит відображає економічні відносини, пов'язані з акумуляцією і планомірним використанням за допомогою перерозподілу установами банків тимчасово вільних грошових коштів на умовах повернення, оплати і з метою якнайефективнішого їх використання в народному господарстві. Слово "кредит" (від лат. creditum) означає борг, позика. У сучасному розумінні кредит — це капітал, який береться під позику у грошовій формі, надається в тимчасове користування господарським органам на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, оплати і цільового використання. Кредити, які надаються підприємствам, класифікуються за такими ознаками:* формами і видами;* наявністю та характером забезпечення;* метою використання;* строками використання;* методами надання і способами погашення;* характером і способом сплати відсотків;* видами кредитів. Залежно від форм і видів кредити бувають банківські, комерційні, державні, лізингові, іпотечні, консорціумні, споживчі, товарні, фінансові, інвестиційні, податкові та ін. Банківський кредит відображає економічні, кредитні відносини, які виникають між банками і суб'єктами господарювання з приводу видачі (отримання) і використання позикових коштів. Комерційний кредит — це економічні кредитні відносини, які виникають між окремими суб'єктами господарювання з приводу відстрочення оплати за продані (куплені) товари. Державний кредит — це сукупність кредитних відносин, які виникають між державою, юридичними і фізичними особами з приводу випуску(придбання) позик. Лізинговий кредит — це економічні відносини між юридичними особами, які виникають при оренді майна на основі договору, що укладається. Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. При цьому кредиторами можуть бути іпотечні банки, спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Надавати позику можуть юридичні і та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки (виробничі будівлі, споруди, житлові будинки, магазини, земельні ділянки тощо). Споживчим є кредит, що надається фізичним особам на придбання споживчих товарів і оплату послуг з відстроченням платежу. Консорціумний називається кредит, що надається суб'єктам господарювання банківськими консорціумами. Кредити під вексельний обіг — це кредити, що надаються банками під облік і заставу векселів. Товарний кредит — це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам згідно за угодою, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк під заставу. Фінансовий кредит — це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на певний строк для цільового використання та під процент банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента. Інвестиційний податковий кредит — це відстрочення сплати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку за рахунок загального збільшення прибутку внаслідок реалізації інноваційних програм. Залежно від наявності і характеру забезпечення кредити поділяються на забезпечені та незабезпечені (бланкові). При цьому під забезпеченням кредиту розуміють спосіб страхування банку від ризику неповернення особою, яка взяла позику, кредиту. Для забезпечення повернення кредиту приймаються застава майна, цінні папери, шляхові та товарні документи, гарантії або доручення третьої особи, поліси страхової компанії тощо. Незабезпеченими (бланковими) є позики, надані банками економічно і фінансово стійким господарським органам під їх зобов'язання погашення в певний строк отриманої позики. Залежно від мети використання кредити поділяються на такі, що видаються на формування обігових коштів і фінансування основних фондів. За строками використання кредити бувають строкові, безстрокові, відстрочені та прострочені. При цьому строковими є позики, що надаються банками особам, які беруть позику на певний строк, встановлений у договорі сторін. Безстроковими називаються позики, які видаються банками на невизначений строк, до запитання. Погашаються такі позики, як правило, за першою вимогою банка-кредитора. До прострочених належать позики, за якими вийшов строк повернення, передбачений кредитним договором банку з особою, яка взяла позику. Відстроченими вважаються позики, строк повернення яких на прохання особи, що взяла позику, переноситься банком на пізніше. Відстрочення погашення позики оформляється, як правило, укладенням додаткової угоди до основного кредитного договору і супроводжується встановленням вищої відсоткової ставки. За методами надання розрізняють позики, які видаються в разовому порядку і відповідно до відкритої кредитної лінії. При цьому під разовими розуміють позики, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожною позикою на прохання та на підставі відповідних документів особи, яка бере позику. Позики, які видаються відповідно до відкритої кредитної лінії, — це позики, які надаються особі, що бере позику протягом встановленого проміжку часу в межах раніше обумовлених розмірів без додаткових спеціальних переговорів. За способами погашення позики бувають такими, що поступово погашаються; погашаються платежем після завершення строку; погашаються відповідно до умов, передбачених кредитним договором. За характером і способом сплати відсотків розрізняють позики з фіксованою відсотковою ставкою, плаваючою і зі сплатою відсотків у міру використання позичених коштів. При цьому позики з фіксованою відсотковою ставкою надаються, як правило, підприємствам зі стабільним економічним становищем. Вони можуть видаватися також в умовах інфляції, але на короткий строк. В умовах економічної нестабільності застосовуються, як правило, позики з плаваючою відсотковою ставкою, що встановлюється з урахуванням офіційної облікової ставки Національного банку України та рівня інфляції. Зміна цієї ставки за відповідними періодами передбачається у кредитних договорах між банком і особою, що бере позику. Кредиторами, що надають позику, можуть бути комерційні банки та інші спеціалізовані фінансово-кредитні установи, держава при видачі державного кредиту, міжнародні фінансово-кредитні установи, підприємства при наданні комерційних кредитів. Суть кредиту, як і фінансів, розкривається в його функціях. Кредит виконує такі функції: перерозподілу грошових коштів з метою найбільш ефективного їх використання в народному господарстві; заміщення готівки у платіжному обігу; контроль за цільовим використанням коштів. Перерозподільна функція кредиту полягає в тому, що тимчасово вільні грошові кошти одних підприємств, організацій і населення, а також державного бюджету, які зберігаються в банку, перерозподіляються банками на основі їх повернення між підприємствами і господарськими органами, у яких не вистачає власних коштів для нормального процесу виробництва. Отже, кредит як функція перерозподілу є одним з джерел формування основних засобів і оборотних активів підприємств та організацій. Отримуючи кредит на різні заходи в разі нестачі власних коштів, підприємства в такий спосіб забезпечують безперервність процесу виробництва, його розширення. Повернення і платність кредиту сприяє ефективнішому його використанню та функціонуванню підприємства. Функція заміщення грошей готівкою. У народному господарстві в обігу перебувають не гроші, а грошові знаки. їх випуск в обіг обмежується потребами господарського обороту у грошах, готівці для розрахунків з працівниками для оплати праці, виплати пенсій, допомоги, оплати відряджень тощо і має кредитний характер. Переважна більшість розрахунків у народному господарстві здійснюється в безготівковому порядку через установи банків. Платіжні кошти безготівкового обороту так само, як і грошові знаки, мають кредитний характер, оскільки можуть видаватися (виплачуватися) населенню для безготівкових розрахунків в порядку авансування, яке має кредитну форму. "Кредитні гроші, — писав К. Маркс, — виникають безпосередньо з функції грошей як засобу платежу". Отже, функція заміщення полягає в заміні кредитом готівки у платіжному обороті, тобто за допомогою кредиту утворюється можливість для підприємств і установ здійснювати взаєморозрахунки у процесі купівлі-продажу, а також розрахунки з фінансово-банківськими органами не готівкою, а шляхом перерахування в безготівковому порядку суми платежу з рахунка платника на рахунок одержувача грошей. Заміщення готівки у платіжному обороті кредитними грошима дає змогу скоротити витрати держави на виробництво і обіг грошей, прискорити розрахунки між платниками і одержувачами грошей, а також оборотність коштів. Контрольна функція кредиту виявляється при виконанні ним усіх розглянутих функцій, тобто у процесі перерозподілу кредитних ресурсів, контролю за їх цільовим і ефективним використанням, при видачі кредиту для різних платежів тощо, сприяючи підвищенню ефективності виробництва. Список використаної літератури: Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1997. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1999. Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К., 2000. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995. Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. — К.: Либідь, 1995. Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994. Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003. Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К: МАУП, 2003. Финансы /Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1996. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. — К.:Либідь, 2002. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К: Вид-во КНЕУ, 2002. | |
Просмотров: 258 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |