Реферат на тему: Міжнародна організація праці (МОП) - Мікроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Міжнародна організація праці (МОП) Міжнародна організація праці (МОП) створена у 1919 р. за ініціативою та за активної участі західної соціал-демократії як своєрідна відповідь на революції у Росії та інших європейських країнах. Рішення створити міжнародну організацію, що усіляко сприяла би суспільному прогресу через встановлення й підтримання соціального миру між різними прошарками суспільства, було прийнято задля вирішення виникаючих у суспільстві протиріч не насильницьким, а еволюційним, мирним шляхом. МОП — одна з найдавніших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена відповідно до Версальського мирного договору при Лізі Націй у 1946 p., вона стала першою спеціалізованою установою ООН. Якщо на момент її створення у ній брали участь 42 держави, то тепер їх 175 за станом на 1 грудня 2001 р. Україна є членом МОП з 1954 р. У 1969 р. з нагоди 50-річчям МОП було присвоєно Нобелівську премію миру. Відмінна риса МОП — її трьохрівнева структура, в границях якої здійснюються переговори між урядами, організаціями працюючих і підприємцями. Делегати цих трьох груп представлені й можуть радитися на однакових умовах на всіх рівнях МОП. Прийняття рішень передбачає облік взаємних інтересів і досягнення спільних угод, однак особливою складністю є узгодження різних, а часто й протилежних інтересів. Головні цілі МОП — сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці людей, захист прав людини. Виходячи з цих цілей, основними завданнями МОП є такі:* розробка погодженої політики й програм, що спрямовані на вирішення соціально-трудових проблем;* розробка й прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій для здійснення визначеної політики;* допомога країнам, що сприяють вирішенню проблем зайнятості та скороченню безробіття;* захист прав людини (права на працю, на об'єднання, захист від примусової праці, дискримінації і т. ін.);* боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня працюючих, розвиток соціального забезпечення;* розробка програм стосовно поліпшення умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорони та відтворення довкілля;* сприяння об'єднанням працюючих і підприємців у їх роботі спільно з урядами щодо регулювання соціально-трудових відносин;* розробка дій стосовно захисту найуразливіших груп працюючих (жінки, молодь, люди похилого віку, працюючі емігранти). Перелічені завдання були й залишаються головними в діяльності МОП. Разом із тим, у зв'язку з переходом економіки країн Східної Європи до ринкових відносин, МОП було надано нових пріоритетів, закріплених в програмі й бюджеті на подальші роки. Це є підтримка процесу демократизації, розвиток трипартизму, продовження боротьби з бідністю, особливо шляхом збільшення зайнятості, зокрема за допомогою організації широкої перепідготовки робочої сили. Програма та бюджет МОП на 2002-2003 роки спрямовані на реалізацію чотирьох стратегічних цілей:* підтримку й впровадження основних принципів та прав у сфері праці;* створення більших можливостей жінкам і чоловікам для забезпечення гідної зайнятості та доходів;* розширення системи соціального захисту та підвищення її ефективності;* зміцнення трипартизму й соціального діалогу. Методи організації роботи МОП в останні роки характеризуються переміщенням центру ваги її дії зі штаб-квартири до регіонів. Структура МОП складається з 9 ланок, що тісно пов'язані між собою (див. схему 1 на с. 256). Міжнародна конференція праці (МКП) — найвищий орган МОП, відбувається щорічно у Женеві. Кожна держава-член представлена на МКП чотирма делегатами з правом вирішального голосу: Структура Міжнародної організації праці двома — від уряду й по одному — від працюючих і підприємців. Кожний делегат може мати необхідну кількість радників. Робота МКП проходить паралельно на пленарних засіданнях і в комітетах, що створені згідно з порядком денним. МКП визначає напрямок роботи МОП у цілому, тут обговорюються соціальні проблеми у сфері праці, заслуховується звіт про роботу МОП за минулий рік, розробляються та затверджуються міжнародні норми праці у вигляді концепцій і рекомендацій, вносяться зміни до Статуту, затверджуються програма й бюджет організації, раз на три роки вибирається адміністративна рада. Уся діяльність МОП визначається її Статутом, а порядок роботи МКП — її Регламентом, що затверджується щорічно. Регіональні конференції скликаються за необхідністю й можливістю для обговорення питань, що мають інтерес для даного регіону. Україна через своє географічне положення входить до середовища дії Європейської конференції. У вересні 1995 р. у Варшаві відбулася V Європейська конференція, а у жовтні 1998 р. в Києві — наступна VI конференція. Далі були конференції у Будапешті та Женеві. Галузеві комітети обговорюють соціально-трудові проблеми, що характерні для окремих найбільш важливих і масових галузей та для сфер економіки: хімічної, вугільної, будівельної, внутрішнього транспорту, машинобудування, текстильної та ін. Комітети збираються раз на декілька років. Адміністративна рада — виконавчий орган МОП. Він керує роботою МОП у період між конференціями, вирішує багато питань, пов'язаних з її діяльністю, визначає порядок денний конференції та нарад, спрямовує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП), а також різних комітетів, що створені при ньому. Адміністративна рада вибирає Генерального директора МБП і контролює його роботу, розглядає проект бюджету, що представляється МБП, а також фінансові кошториси, які потім виносяться на схвалення сесії конференції. Рада має тристоронній склад із 56 членів: 28 представників урядів, 14 працюючих і 14 підприємців. Міжнародне бюро праці є постійним секретаріатом МОП, її адміністративним і виконавчим органом, дослідним та інформаційним центром. Персонал МБП, зайнятий у центральному апараті бюро в Женеві та в країнах, де МОП здійснює свої проекти, а також у 40 відділеннях, — це є близько 1900 службовців і технічних експертів (110 національностей). Відділення МБП є й у Києві. Для забезпечення більшого зв'язку з регіонами із 1992 р. широко почалося створення дисциплінарних консультативних груп. Так, у жовтні 1992 р. у Будапешті почала діяти східноєвропейська консультативна група, що покликана полегшити перехід постсоціалістичних країн до ринкової економіки. МБП, що є також постійним секретаріатом МОП, організовує роботу цієї організації. На чолі МБП стоїть Генеральний директор. Його призначає Адміністративна рада, що обирається терміном на З роки, вона складається з 28 представників урядів, 14 представників роботодавців, 14 представників професійних спілок. З березня 1999 р. Генеральним директором МБП є пан Хуан Сомавіа. МБП активно працює в Україні від початку 90-х років XX ст., його робота має системний характер і базується на найважливіших проблемах соціальної політики, що містять такі напрями:* розвиток ринку праці, сприяння зайнятості та професійному навчанню, в тому числі допомога інвалідам;* соціальний захист і соціальне забезпечення;* реформування статистики праці та дослідження рівня соціально-економічної захищеності населення;* соціально-трудові відносини, підтримка соціального діалогу;* забезпечення тендерної рівності;* запобігання та ліквідація дитячої праці. У результаті розвитку активної та ефективної співпраці МБП з країнами Центральної та Східної Європи (Будапешт), Регіональним офісом МОП у Європі та Центральній Азії, іншими департаментами МБП у Женеві, а також з урядом, профспілками й об'єднаннями роботодавців України було підготовлено та підписано в жовтні 1998 р. угоду між Україною та МБП "Політика активного партнерства. Національні цілі для України". Для реалізації цієї угоди було розроблено робочий план та запроваджено спільний контроль за її виконанням. МБП та Міжнародний навчальний центр МОП у Турині організували участь тристоронніх делегацій України з питань ринку праці, розвитку малих та середніх підприємств і забезпечення зайнятості. Було також надано фінансову підтримку участі українських урядових та тристоронніх делегацій на конференціях і семінарах, організованих у Будапешті й Женеві. На початку 90-х років XX ст. Бюро статистики МОП розпочало роботу в Україні, спрямовану на реформування статистики праці, створення інформаційної системи ринку праці на національному та місцевому рівнях. Допомога надавалася не лише Міністерству статистики України (з 1997 р. — Державний комітет статистики), але й Міністерству праці України, Державному центру зайнятості. Протягом 1996 р. надано допомогу в складанні вибірки для першого обстеження гнучкості робочої сили (відтоді такі вибірки здійснювалися щорічно, а починаючи з 1999 р. — щоквартально). Головні напрями діяльності МОП. Робота МОП проходить за трьома основними напрямами: нормотворча діяльність, міжнародна технічна співпраця, дослідження та публікації. Нормотворча діяльність — розробка й прийняття конвенцій та рекомендацій і контроль за їх виконанням — була й залишається головним у діяльності МОП. За 83 роки існування МОП ухвалила 184 конвенції (міжнародні угоди, що підлягають ратифікації державами-членами МОП) і 192 рекомендації; у 1994-1995 pp. визначила 7 фундаментальних конвенцій у сфері праці (№29, 87, 98, 100, 105, 111, 138); у 1998р. одноголосно ухвалила Декларацію основних принципів та прав у сфері праці, що базується на 7 фундаментальних конвенціях. Україна ратифікувала 54 конвенції (46 із них — чинні), у тому числі всі фундаментальні конвенції. За роки незалежності України ратифіковано 10 конвенцій. Конвенція — це є міжнародний трудовий акт, що після його ратифікації державою-членом МОП вважається обов'язковим для виконання. Рекомендації представлені у вигляді орієнтирів, на які спираються під час розробки політики для підготовки національного законодавства та практичних заходів у соціально-трудовій сфері. Уряди або інші законодавчі органи держав приймають рішення стосовно ратифікації конвенцій, а також визначають, які у цьому зв'язку зміни необхідно внести до національного законодавства. З моменту набуття чинності конвенції дана держава зобов'язана вжити всіх необхідних заходів (закони, підзаконні акти та ін.), щоб гарантувати виконання її рішення, однак держава має право відмовитися від виконання рішення у подальшому шляхом денонсації. Конвенції та рекомендації охоплюють по суті всі основні питання стосовно праці, зайнятості й соціально-трудових відносин. Існує достатньо чітка система контролю, що передбачена в Статуті. Вона передбачає регулярне надання доповідей урядами держав-членів МОП, а також спеціальні контрольні процедури, що спеціалізуються на розгляді подань та скарг. Доповіді найважливіших конвенцій стосовно основних прав людини у сфері праці подаються раз на два роки, а інших конвенцій — один раз на чотири роки. Держави-члени повинні періодично направляти МБП звіти про стан свого трудового законодавства з питань, що є предметом нератифікованих конвенцій і рекомендацій. Згідно зі Статутом МОП, організації підприємців та працівників мають право направляти у МБП подання стосовно недотримання у тій або іншій державі ратифікованих конвенцій. Таке подання, а також відповідь-коментарій уряду відповідної держави-члена розглядаються комітетом Адміністративної ради, яка спеціально створюється для кожного випадку окремо за обов'язкової участі трьох сторін: члена представників уряду, підприємців та працюючих. Висновки й рекомендації ради виносяться на затвердження Адміністративної ради. Міжнародне технічне співробітництво здійснюється шляхом надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні найрізноманітніших соціально-трудових проблем. У теперішній час у багатьох країнах світу працює біля 600 експертів. Ця діяльність почалася ще в 30-х роках, коли у країни було направлено співробітників МБП із консультативними функціями. Потім із фахівців різних країн, головним чином, економічно розвинених, поступово створювався інститут експертів. Діяльність експертів як складова загальнодержавного розвитку має на меті сприяння повній зайнятості, розвитку людських ресурсів, підвищенню рівня життя, удосконаленню трудового законодавства. Це також є надання допомоги у розвитку трипартизму, поліпшення трудових відносин, набуття професійно-технічної освіти, запровадження сучасних методів управління, поліпшення рівня праці та ін. Окрім роботи експертів технічна допомога передбачає постачання необхідного обладнання, надання стипендій для підготовки національних кадрів як на місцях, так і шляхом їх відрядження до інших країн, організації різних семінарів, загалом для представників країн, що розвиваються. Масштаби технічної допомоги МОП значною мірою обумовлені можливостями її фінансування. Кошти регулярного бюджету МОП, що виділяються на технічну допомогу, є порівняно невеликими, однак їх частка в бюджеті зростає. Використовуються й кошти ПРО-ОН (Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй), відповідно до якої МОП доручає проведення великомасштабних проектів, особливо стосовно підготовки кадрів. Одне із найважливіших практичних значень мало для України здійснення з 1997 по 2002 роки проекту ПРООН/МОП (фінансованого урядом Швейцарії та ПРООН) "Впровадження гнучких програм професійного навчання безробітних". Бюджет першого етапу проекту (1997-1999 pp.) складав 293 тис. доларів США. Протягом цього етапу було залучено до роботи понад 50 професійно-технічних навчальних закладів в усіх регіонах України та підготовлено понад 100 фахівців та викладачів за навчальними програмами (модулями). Для понад ЗО професій було підготовлено підручники. Другий етап, що розпочався 1 липня 1999 p., тривав 36 місяців. Його бюджет складав 675 тис. доларів США. Цей етап передбачав підготовку майже 75 модульних пакетів за професіями та практичне навчання безробітних, а також Чорнобильський компонент (надання допомоги у навчанні незайнятого населення міста Славутич та працівників, які вивільнюються з Чорнобильської АЕС). Проекти МОП, що реалізувалися в Україні у 1999-2001 роках з перспективою до 2003 p. На особливу увагу заслуговує проект МОП щодо сприяння реалізації основних принципів і прав у сфері праці, що містить чотири напрямки діяльності, зокрема:* реформування трудового законодавства України та його приведення відповідно до положення фундаментальних конвенцій МОП;* реформування системи інспекції права та вдосконалення виконання трудового законодавства;* сприяння реалізації принципів свободи асоціації та ефективного визнання прав на колективні переговори;* сприяння недискримінації у сфері праці. Офіційне відкриття проекту відбулося 2 жовтня 2001 p., реалізація триватиме до жовтня 2003 р. Нормотворча діяльність та технічне співробітництво МОП ґрунтуються на проведенні систематичних досліджень і публікацій. Вони ведуться основними департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП у Женеві (МІСТД), Туринським центром (з питань освіти). Дослідні програми охоплюють багато країн світу і після реалізації результати можуть бути надбанням усіх бажаючих. МІСТД підтримує зв'язки, співпрацює й обмінюється результатами дослідження та методичними розробками з багатьма національними науково-дослідними закладами у сфері праці. МБП як великий міжнародний видавничий центр випускає літературу декількома мовами. Серед публікацій — доповіді, підготовлені для щорічної сесії МКП, різних спеціалізованих нарад і конференцій. Трьома мовами (англійською, французькою та іспанською) видається журнал "Міжнародний огляд праці", а журнал "Трудовий світ", що видається п'ятьма мовами, виходить п'ять разів на рік. Крім того, видається англійською мовою "Офіційний бюлетень МБП", який інформує про новини у діяльності МОП і публікує тексти документів МБП, видаються також "Законодавчі акти про працю", "Щорічник статистики праці", "Праця у світі", щорічна доповідь про тенденції розвитку й фактичний перебіг подій у трудових та соціальних галузях "Робоча освіта", журнал для допомоги профспілкам, їх навчальними закладам та ряд інших. Крім документів і періодичних видань виходять міжнародні огля-ди-дослідження з різних питань, що готуються департаментами МБП, а також монографії, керівництво з техніки безпеки та гігієни праці, конспекти курсів лекцій робочої освіти, підручники про управління персоналом, довідники та ін. МОП є координатором усіх дослідницьких робіт у галузях охорони, гігієни праці й виробничої сфери, що виконуються як в окремих країнах, так і в міжнародних організаціях. Нею розроблено десятки типових інструкцій, які відносяться або до окремих галузей (гірничорудна промисловість, лісове господарство, машинобудування, міський транспорт), або до галузей особливого ризику (радіація, бензол, азбест, шуми, вібрації і т. ін.). Список використаної та рекомендованої літератури Економіка праці. Посібник. —Львів, 1999. Журавлев Р В , Карташов С А , Маусов Н К, Одегов Ю Г Персонал, словарь понятий и определений. — М.. Экзамен, 1999. Казановський А В, Колот А М Соціальне партнерство на ринку праці. — Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995. Киреев В И Международная экономика. — М.. ИНФРА-М, 2000. Колот А М Оплата праці на підприємстві, організація та вдосконалення.—К.. Праця, 1997. Социальные технологии. Толковый словарь. — Москва—Белгород. Луч, Центр социальных технологий, 1995. Экономика и социология труда / Под. ред. Б. Ю. Сербиновского и В. А. Чуланова. — Ростов н/Д. Феникс, 1999. Яковлев С , Федорова М Формирование и порядок определения цены рабочей силы // Проблемы труда. — М., 1995. — № 12.
1 2 3 4 5 Категория: Мікроекономіка \| Добавил: Aspirant (05.06.2013)
Просмотров: 733 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: