Реферат на тему:Аналіз ліквідності та конкурентоспроможності підприємства як передумова підготовки та прийняття управлінських рішень - Мікроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Аналіз ліквідності та конкурентоспроможності підприємства як передумова підготовки та прийняття управлінських рішень. Ринкова економіка вимагає від підприємств та інших господарюючих суб'єктів підвищення ефективності фінансової конкурентоспроможності і платоспроможності на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм та методів господарювання і управління. У таких умовах важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться фінансовому аналізу діяльності підприємства, за допомогою якого дається об'єктивна оцінка його фінансового стану і фінансових результатів, змін в активах, власному капіталі і зобов'язаннях, обґрунтовується стратегія і тактика розвитку, уточнюються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються фінансові резерви та вивчаються шляхи їх мобілізації [1, с. 3]. Фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентоздатності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами. Основні завдання аналізу фінансового стану підприємства: - дослідження рентабельності та фінансової стійкості; - дослідження ефективності використання майна; - об'єктивна оцінка стану та динаміки ліквідності та платоспроможності; - оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та оцінка його конкурентоспроможності; - визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Основними особливостями сучасного фінансового аналізу є всебічне комплексне вивчення фінансових ресурсів та їх потоків на основі використання системного підходу, теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів і прийомів дослідження, виявлення фінансових резервів і можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб'єкта шляхом запровадження раціональної фінансової політики та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо його подальшого розвитку. Щоб вирішити на певному рівні поставлені ринковою економікою завдання кваліфікований економіст, фінансист, бухгалтер, фінансовий менеджер та аудитор повинні добре володіти сучасними методиками фінансового аналізу [1, с. 3]. Дослідженням найважливіших питань сучасного фінансового аналізу займається багато вчених, такі як, Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш, П.Л. Гордієнко, О.Ю. Большакова та ін. Нашою метою було дослідження платоспроможності і ліквідності Калинівського споживчого товариства із застосуванням методики фінансового аналізу. Одним з найбільш важливих етапів аналізу фінансового стану підприємства є аналіз платоспроможності і ліквідності. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху [2, с. 362]. Ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному, хоча між ними є зв'язок і взаємообумовленість. Поняття "ліквідність" трактується як легкість реалізації, продаж, перетворення матеріальних цінностей в гроші. Ліквідність можна розглядати як час, необхідний для продажу активів, і як суму, виручену від продажу активу. Обидві ці сторони тісно пов'язані: часто можна продати активи за короткий час, але зі значною знижкою в ціні. Ліквідність активів (перетворення активів у грошові кошти) є основою фінансової характеристики платоспроможності господарюючого суб'єкта. Платоспроможність - це наявність у підприємства засобів, розміщених в активі балансу для сплати всіх зовнішніх боргів як по короткотермінових , так і по довготермінових зобов'язаннях при одночасному забезпеченні безперебійного здійснення процесу виробництва та реалізації. Оцінка платоспроможності здійснюється за даними бухгалтерського балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто часу, що необхідний для перетворення їх у грошові кошти. Платоспроможність підприємства оцінюється на певну дату по даних балансу і бухгалтерського обліку. Ця оцінка суб'єктивна і може бути виконана з різноманітним ступенем точності. Роль бухгалтерських статей при цьому різноманітна. Зокрема, в експрес-аналізі платоспроможності підприємства звертають увагу на статті, що характеризують наявність грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку, бо це ресурси найбільш ліквідні, і можуть бути включені в фінансово-господарську діяльність в будь-який час. Але наявність незначних залишків грошових коштів зовсім не означає, що підприємство неплатоспроможне: кошти можуть надійти на розрахунковий рахунок у найближчий час. Про неплатоспроможність свідчить наявність "хворих" статей у звітності, таких як "збитки", "кредити і позики непогашені в строк". Неплатоспроможність може бути тимчасовою, тривалою та хронічною. ЇЇ причини: недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами, невиконання плану виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, та послуг, нераціональна структура оборотних коштів, несвоєчасне надходження платежів від контрагентів та. ін. Недостатня спроможність підприємства покрити свої поточні зобов'язання може привести до неплатоспроможності і банкрутству. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих за термінами їх погашення і розташованих у порядку зростання термінів. В залежності від ступеню ліквідності (швидкості перетворення в грошові засоби) активи підприємства слід поділити на наступні групи: А1 - найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті грошових коштів підприємства та короткострокові фінансові вкладення; А2 - активи, що швидко реалізуються. Для їх перетворення в готівкові кошти необхідно певний час. В цю групу включають дебіторську заборгованість та інші оборотні активи; А3 - активи, що повільно реалізуються, тобто запаси та витрати майбутніх періодів; А4 - активи, що важко реалізуються. Це активи, які використовуються у господарській діяльності тривалий час. В цю групу включають рядки першого розділу балансу "Необоротні активи"; Пасиви балансу групуються за ступенем строковості їх оплати: П1 - найбільш строкові зобов'язання. До них відносяться кредиторська заборгованість, інші поточні пасиви та доходи майбутніх періодів; П2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити банку та поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; П3 - довгострокові пасиви - довгострокові кредити та забезпечення наступних витрат та платежів; П4 - постійні пасиви - власний капітал. Для визначення ліквідності балансу слід порівняти підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли мають місце наступні співвідношення: А1 >=П1 А2 >=П2 А3 >=П3 А4 < П4 Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, та обов'язково виконується остання нерівність, що має глибоке економічне значення (наявність у підприємства власних оборотних коштів) і додержується мінімальна умова фінансової сталості. У випадку, коли одна або декілька нерівностей мають знак, протилежний, який зафіксовано в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної. Співставлення найбільш ліквідних активів (А1) і активів, які швидко реалізуються (А2) з найбільш терміновими зобов'язаннями (П1) та короткостроковими пасивами (П2) дозволяє оцінити поточну ліквідність, а порівняння активів, які повільно реалізуються (А3) з довгостроковими пасивами (П3) відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність балансу свідчить про платоспроможність або неплатоспроможність господарюючого суб'єкта на найближчий до даного моменту проміжок часу. Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів. В рамках поглибленого аналізу в доповненні до абсолютних показників необхідно розрахувати відносні показники (коефіцієнти ), які дадуть оцінку ліквідності (платоспроможності): коефіцієнт абсолютної ліквідності (терміновості) - показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання звітності негайно; коефіцієнт термінової ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) - показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена тільки за рахунок наявних грошових коштів, але і очікуваних надходжень від дебіторів; коефіцієнт загальної ліквідності (загальний коефіцієнт покриття) дозволяє встановити, в якій мірі поточні активи покривають короткотермінові зобов'язання; коефіцієнт ліквідності матеріальних цінностей показує, в якій мірі матеріальні цінності (запаси і затрати) покривають короткострокові зобов'язання; коефіцієнт ліквідності дебіторської заборгованості показує, в якій мірі очікувані надходження від дебіторів будуть використані для погашення короткотермінової заборгованості; коефіцієнт маневрування показує, яка частка власних коштів вкладена в найбільш мобільні активи; коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості показує розмір кредиторської заборгованості, яка припадає на 1 грн. дебіторської заборгованості; коефіцієнт покриття балансу показує, в якій мірі поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань продавця. Наведені показники оцінки ліквідності слід розглядати в їхній єдності і взаємообумовленості. Широке застосування показників ліквідності очевидно: - вони визначають ступінь покриття поточними активами поточних пасивів. Чим більша величина поточних активів по відношенню до поточних пасивів, тим більша вірогідність, що ці пасиви можуть бути оплачені за рахунок цих активів; - вони характеризують резерв ліквідних грошових засобів, межу безпеки для компенсації невпевненості і випадкових порушень, об'єктом яких є потік грошових коштів на підприємстві. Однак у показників ліквідності є недоліки , до основних з яких можна віднести: - статичність - визначені показники розраховуються на основі балансових даних, що характеризують майнове положення підприємства на конкретну дату, і отже , вони одномоментні. Звідси необхідність аналізу їхньої динаміки за декілька періодів; - можливість підвищення значень показників в наслідок включення в склад поточних активів, так званих "мертвих" статей (наприклад: неліквідних запасів товарно-матеріальних цінностей); - можливість підвищення показників за рахунок "неліквідної" дебіторської заборгованості. Перераховані недоліки не знижують значимості показників ліквідності в аналізі фінансового стану підприємств. Тому для того, щоб підвищити об'єктивність аналізу показників ліквідності, слід попередньо оцінити реальність всіх статей бухгалтерського балансу господарюючого суб'єкту. Виходячи з ступеню ліквідності оборотних коштів, визначимо чотири типи фінансової стійкості підприємства: 1) абсолютна фінансова стійкість; 2) нормальна фінансова стійкість; 3) критичний фінансовий стан; 4) кризовий, а також зробимо прогноз платоспроможності підприємства в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Ми досліджували фінансовий стан Калиновського споживчого товариства. Проаналізувавши баланс споживчого товариства можна зробити висновок, що він ліквідний. Цей висновок підтверджує величина і зміна показників ліквідності. Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року вище за оптимальне його значення (0,2-0,3), це свідчить, що споживче товариство має вільні грошові кошти і в разі потреби зможе негайно погасити свої поточні зобов'язання. Станом на кінець року негайно може бути погашено 30% поточних зобов'язань. У світовій практиці вважають теоретично достатнім, якщо величина цього коефіцієнту перевищує 0,2 - 0,3. Значення коефіцієнту термінової ліквідності нормальним вважається в діапазоні 0,7 - 0,8. Якщо на початок року цей коефіцієнт складав 0,93, а на кінець 0,73, то видно, що ці показники знаходяться в межах критичних значень і споживче товариство може за рахунок очікуваних надходжень від дебіторів на кінець року погасити 73% короткострокових позикових коштів. Коефіцієнт загальної ліквідності як на початок, так і на кінець року значно вище за його оптимальне значення ( 2 -2,5 ), тобто споживче товариство за рахунок поточних активів зможе покрити короткострокові зобов'язання. Оборотний (робочий) капітал споживчого товариства збільшився на кінець року порівняно з початком на 58 тис. грн., або на 3%. За цих умов споживче товариство відповідає тим параметрам, які необхідні для здійснення з ним кредитних та інших фінансових взаємовідносин. Отже, використання сучасних методик фінансового аналізу на кожному етапі прийняття рішення дозволить керівництву прийняти економічно обґрунтовані перспективні рішення на мікроекономічному рівні, що є дуже важливим для підприємства. Література: Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін., - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т: 2002, - 301 с. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во „Знання", КОО, 2000. - 378 с.
1 2 3 4 5 Категория: Мікроекономіка \| Добавил: Aspirant (05.02.2014)
Просмотров: 397 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: