Реферат на тему: з менеджменту організацій - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: з менеджменту організацій. Вступ 1. Вимоги до організації робочого місця менеджера. 2. Засоби механізації управлінської праці. 3. Аналіз і оцінка робочого місця (на прикладі одного з керівників організації) . Висновки та пропозиції. ВСТУП Менеджер, як особливий вид працівників, є важливою складовою частиною колективу. Колектив тільки тоді досягне мети, якщо усі будуть працювати в дусі співробітництва і взаєморозуміння. Але коли менеджер не може правильно організувати роботу, те всі зусилля інших членів колективу будуть даремні. Рішенням науково-технічної комісії при Держкомстаті України визначено застосування поряд зі словом керівник слова “менеджер”. Менеджер – працівник, який організовує виконання стратегічних завдань поставлених керівником чи керівництвом і який має повноваження вирішувати тактичні завдання щодо них. Менеджер може керувати іншими працівниками щодо виконання цих завдань або самостійно їх вирішувати. Сучасний розвиток суспільства показує, що успішна діяльність організації багато в чому залежить від вмілого і грамотного керівництва. У свою чергу необхідно пам'ятати, що будь-яка організація являє собою єдине ціле і якщо роботу самого менеджера не організувати належним образом, то менеджер не зможе працювати ефективно, що, безсумнівно, вплине на роботу всієї організації. Для підвищення продуктивності роботи менеджера один з найважливіших факторів – правильна організація робочого місця. Якщо робоче місце менеджера організовано неправильно, то це призведе до втрат робочого часу, зайвій перенапрузі і, у кінцевому рахунку, позначиться на якості керування. Тому тема організації робочого місця менеджера є досить актуальною. 1. Вимоги до організації робочого місця менеджера. Перш ніж перейти до розгляду організації робочого місця, необхідно з'ясувати, що являє собою робоче місце менеджера. Якщо розглядати робоче місце менеджера, то можна сказати, що це його робочий кабінет, у якому він проводить велику частину роботи. Від того, який це буде кабінет, залежить і те як буде працювати менеджер. Зовсім очевидно, що чим краще пристосовано робоче місце для виконання функцій менеджера, тим продуктивніше й ефективніше буде робота менеджера. При розгляді питання організація робочого місця необхідно враховувати наступні моменти: Внутрішній обсяг і форма кабінету. У залежності від рангу менеджера прийнятна площа буде від 20 до 50 м2 і висота кабінету мінімум 3,5 м. Форма кабінету також має велике значення, тому що робочий кабінет менеджера не просте місце де він безпосередньо працює, але і як правило місце проведення планерок, зборів, нарад. З огляду на це, найбільш раціональної є прямокутна форма кабінету зі співвідношенням сторін 1:2; Меблі. Тут необхідно враховувати наступні моменти: Антропометричні показники (мається через ріст, довжина корпуса, довжина рук і ін.); Забезпечення зручного положення тіла людини, що створює умови для меншої стомлюваності, гарного зорового сприйняття, волі руху й іншого; Раціональне планування і компонування меблів; Меблі повинні виглядати естетично. Устаткування. Для нормальної роботи менеджера необхідно мати: Канцелярські приналежності. Два телефони. Один телефон повинний бути внутрішній (мається на увазі телефон для зв'язку усередині організації), а іншої для виходу за межі організації. Комп'ютер. В даний час без комп'ютера не можна представити нормальної роботи менеджера. По-перше, комп'ютер дозволяє зробити роботу практично безпаперовою, по-друге, за допомогою комп'ютера можна швидко одержувати інформацію про положення справ на ринку, по-третє, він дозволяє бути в курсі справ на підприємстві і багато чого іншого. 4. Колірне оформлення кабінету. Колірні тони повинні бути не різкими, м'якими. Кольору краще вибирати зі світлих тонів (ніжно-зелений, жовтий, бежевий), світлі тони не тільки сприяють зниженню стомлюваності, але і збільшують обсяг кабінету. Важливо також, щоб усі поверхні були матовими, тому що блискучі поверхні шкідливі для здоров'я. 5. Санітарно-гігієнічні умови роботи. Основні нормативи приведені в таблиці 1.1. Таблиця 1.1 Загальнодержавні нормативи санітарно-гігієнічних умов роботи службовців Показники \| Значення показників Мікроклімат (СН 245 - 71) 1. Температура (ос) 1.1. Теплий період року \| 22 - 25 1.2. Холодний період року \| 20 - 22 2. Відносна вологість повітря (%) \| 60 - 90 3. Швидкість руху повітря (м/с) \| до 0,3 Рівень освітленості (СНіП 11А.9 - 71) Загальний \| 300 люкс Усіма джерелами світла \| 750 люкс Рівень шуму (звуку) (СН 245 - 71) Нижній \| 60 дБ Верхній \| 75 дБ Слід зазначити, що для зниження шуму можна використовувати килимові покриття на підлозі, подвійні двері, шумоізолюючу оббивку й ін. Для підтримки нормального мікроклімату застосовуються кондиціонери, променисті джерела тепла. Для зниження сонячного світла можна повісити на вікна жалюзі. На рисунку 1.1 показаний один з можливих варіантів організації робочого місця менеджера. Рис.1.1. Один з варіантів організації робочого місця менеджера Відзначимо деякі особливості. Весь кабінет поділяється (умовно) на три зони. Перша зона - безпосередньо робоче місце менеджера. Друга зона - зона проведення нарад, планерок, презентацій товарів. Третя зона - зона відпочинку, де коштують журнальний столик, диван і одне, два комфортабельних крісла. Робочий стіл повинний бути більшим звичайних столів. Робоча поверхня столу повинна бути твердою і гладкою, переважно з дерева. Не слід покривати стіл склом, тому що його блискуча поверхня шкідливо діє на зір. На приставці (ліворуч) можна розмістити комп'ютер, телефони й інші предмети, що можуть займати багато місце на робочому столі. Приставка попереду робочого столу потрібна для офіційного прийому 1 - 3 відвідувачів. Крім робочого столу, краще використовувати окремий стіл для персонального комп'ютера. Такі робочі столи припускають зручне розміщення дисплея, клавіатури і процесора, а також сканера, принтера, модему й ін. При цьому стіл для ПК краще розміщати таким чином, щоб екран дисплея був розгорнутий у протилежну від відвідувачів сторону. Це дозволить захистити конфіденційну інформацію, що може знаходиться на екрані дисплея в момент приходу несподіваного відвідувача. Так як комп’ютер стає все більш невід’ємним засобом управлінської праці, то при організації робочого місця менеджера необхідно дотримуватися загальних вимог до організації й устаткування робочих місць з комп’ютером: конструкція робочого столу повинна забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного устаткування з урахуванням його кількості і конструктивних особливостей (розмір комп’ютера, клавіатури й ін.), характеру виконуваної роботи. висота робочої поверхні повинна регулюватися в межах 680 - 800 мм; при відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна складати 725 мм. робочий стіл повинний мати простір для підставки ніг, що складає: висоту - не менш 500 мм, глибину на рівні колін - не менш 450 мм і на рівні витягнутих ніг - не менш 650 мм. конструкція робочого стільця (крісла) повинна підтримувати раціональну робочу позу при роботі з комп’ютером, дозволяє змінювати позу з метою зниження статичної напруги м'язів шийно-плечової області і спини для попередження стомлення. робочий стілець (крісло) повинний бути підйомно-поворотним і регульований по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння. поверхня сидіння, спинки й інших елементів стільця (крісла) повинна бути напівм'якої з нековзним, що не електризується і повітропроникним покриттям, що забезпечує легенею очищення від забруднень. клавіатуру комп'ютера найкраще розташовувати на відстані 10 - 15 мм від краю столу, тоді зап'ястя рук будуть спиратися на стіл. Бажано придбати спеціальну підкладку під зап'ястя, що, як затверджують медики, допоможе уникнути хвороби кіст. для ефективного використання маніпулятора типу «миша» необхідний спеціальний «коврик» - планшет. Коврик-планшет повинен задовольняти основним критеріям: по-перше, добре триматися на поверхні столу, по-друге, матеріал верхньої поверхні планшета повинний забезпечувати гарне зчеплення з кулькою, але не утрудняти руху миші. центр екрана монітора повинний знаходитися приблизно на рівні очей, а відстань між очима і площиною екрана складати не менш 40 - 50 див. Бажано, щоб пряме сонячне світло не попадало на екран. стосовно сидячий за столом, вікно, повинне бути ліворуч або попереду. від яскравого світла варто захиститися щільними шторами на вікнах. Однак дивитися на екран монітора в повній темряві не рекомендується, необхідне додаткове джерело розсіяного світла (можна включити люстру, настільну лампу). Стіл для нарад повинний бути розрахований на визначену кількість осіб (як правило, кількість учасників конференцій, планерок (5 -7 чоловік) + 2 вільні місця). Стільці навколо столу для конференцій не повинні бути занадто комфортабельними або незручними. Оптимально - звичайні стільці з м'яким сидінням. Зона відпочинку призначена для неофіційних прийомів і відпочинку менеджера. Робочий кабінет можна також доповнити стендом, де будуть розташовуватися зразки виробленої продукції. Також необхідні великий настінний годинник, що були б видні з будь-якої крапки кабінету. Живі квіти, штори, продумане колірне оформлення, усе це створює комфорт і затишок, а виходить, допомагає в роботі. 2. Засоби механізації управлінської праці Для ефективної організації роботи та можливості застосування засобів механізації в роботі менеджера необхідно з'ясувати, чим займається менеджер протягом робочого дня. Робочий день менеджера не лімітований і різноманітний. Якщо представити в загальному виді, то можна сказати, що менеджер протягом свого робочого дня виконує наступні види робіт (за даними різних джерел): Заплановані засідання, зустрічі ( 60 - 65% ); Розмови по телефону ( 3 - 6% ); Робота з документами ( 17 - 22%) ; Поїздки, огляди ( 3 - 7% ); Незаплановані зустрічі ( 7%) ; Відпочинок ( 2%) ; Утрати часу ( 2%). Дедалі зростаючі масштаби суспільного виробництва, наявність підприємств різноманітних форм власності, поглиблення спеціалізації та розширення кооперації виробництва різко збільшують обсяг управлінської інформації, ускладнюють функції управління та збільшують обсяги управлінських робіт. Для виконання дедалі зростаючих обсягів цих робіт без збільшення чисельності працівників апарату управління необхідне значне підвищення ефективності праці цієї категорії працівників. Вирішити проблему можна лише впровадженням методів наукової організації праці, широкою механізацією і автоматизацією робіт, виконуваних управлінським персоналом. Причому останній фактор відіграє вирішальну роль у підвищенні ефективності праці управлінських працівників. Механізація і автоматизація управлінської праці здійснюється у двох напрямках. Перший, - впровадження сучасної обчислювальної техніки, другий – впровадження засобів оргтехніки та оперативної поліграфії. Найбільший ефект досягається при спільному застосуванні засобів обчислювальної техніки та оргтехніки. Потреба в механізації виконання різноманітних робіт, процесів, операцій управлінської праці, зумовила створення різноманітних засобів оргтехніки. Широка номенклатура сучасних засобів оргтехніки, що відрізняються між собою виконуваними функціями, застосовуваними технологічними процесами, експлуатаційними можливостями, конструктивними процесами, експлуатаційними можливостями, конструктивними особливостями та іншими ознаками, викликає потребу класифікації їх. Класифікація дає змогу систематизувати за певними ознаками всі засоби оргтехніки на групи, підгрупи, види, сприяє формуванню єдиної термінології та кращій орієнтації споживачів при виборі засобів оргтехніки для конкретних умов. Побудова сучасних класифікацій ґрунтується на використанні такої класифікаційної ознаки, основою якої є інформаційний характер процесу управління. Відповідно до цього засоби оргтехніки класифікують за функціями, виконуваними ними щодо інформації або до її носія – документа. Згідно з цією класифікаційною ознакою всі засоби оргтехніки можна поділити на такі класи: складання документів; копіювання та оперативного розмноження документів; обробки документів; зберігання, пошуку та транспортування документів; технічні засоби зв’язку. До засобів складання документів відносять усі види друкарських машин. письмові автомати, диктофонну техніку комп’ютери. Причому останні набувають найбільшого поширення. Використання сучасних комп’ютерів, обладнаних відео термінальними пристроями, призначеними для показу на екрані текстів, що вводяться з клавіатури або спеціальних магнітних носіїв інформації є порівняно новим напрямом автоматизації підготовки документів . Спеціальні програми дають змогу здійснювати редагування тексту: виправити помилку, замінити те чи інше слово, виключити непотрібні частини тексту, змінити розміщення речень, абзаців, графічно вирівняти текст. Складений документ зберігається у пам’яті комп’ютера, може буди у будь-який час роздрукований у необхідній кількості копій чи перенесений на магнітну дискету. Магнітна дискета може бути введена в іншу ЕОМ чи в систему телетайпного зв’язку. Можна вкласти в пам'ять комп'ютера зразки ділових листів, документів і тільки вносити невеликі виправлення при написанні інших подібних документів. Крім того при наявності мережу комп’ютер дозволяє швидко отримувати оперативну інформацію, а, при застосування спеціально призначених для цього програм, і робити її обробку, аналіз тощо. Але тут необхідно враховувати, що цілком скористатися з можливості комп'ютера можна тільки при наявності: гарного програмного забезпечення, виходу на комп'ютерні мережі наявності комп'ютерної мережі усередині організації. Впровадження диктофонної техніки дало змогу уникнути непродуктивних витрат часу управлінських працівників на підготовку документів, оскільки запис здійснюється з голосу. Засоби копіювання та оперативного розмноження документів (засоби репрографії) включають засоби фотокопіювання, діазокопіювання, мікрокопіювання, електрографії, термокопіювання, електронографії, оперативної поліграфії. До складу засобів обробки документів входять фальцювальні, аркушепідбиральні, паперознищувальні машини, ламінатори, зшивачі, нумератори, конвертовідкривачі та ін. До самостійної групи засобів зберігання, пошуку та транспортування документів відносять лотки та ящики для оперативної роботи з документами та карточками, устаткування для обладнання бібліотек та архівів, папки для зберігання документів, шафи для сортування кореспонденції, повітряну (пневмо) пошту. До технічних засобів зв’язку, які використовуються у повсякденній роботі менеджерів, належить телефонний зв’язок. Вище уже вказувалося, що оптимальним являється обладнання робочого місця двома телефонами: для внутрішнього телефонного зв’язку (якщо він є на підприємстві) і зовнішнього. Причому другий телефон (для виходу за межі організації) по можливості повинний бути таким, що на дзвінок по ньому повинен відповідати спочатку секретар, а якщо необхідно переключати дзвоник на менеджера. Це дозволить менше відволікати менеджера. З розвитком мобільного зв’язку є можливість надати менеджеру користуватися мобільним телефоном, або радіотелефоном, що дозволяє йому вести телефонні переговори у будь-який час (у випадку термінових потреб). Підвищенню ефективності використання телефонного зв’язку сприяє використання телефонних підсилювачів, пристроїв автоматичного набору телефонних номерів, автоматичних телефонних відповідачів, секретарів-автоматів. Використання телефонних підсилювачів полегшує запис інформації, яка передається телефоном, вивільняє працівника від потреби тримати в руці телефонну трубку. Установлений поряд з підсилювачем диктофон записує передану телефоном інформацію. Телефонний підсилювач можна також використовувати для проведення короткотермінових нарад між працівниками, що знаходяться в різних населених пунктах чи на різних об’єктах. Останнім часом значного поширення набули також засоби телеграфного, фототелеграфного та телеавтографного зв’язку: телеграфи, факси, факс-модеми. Перевагами цих засобів зв’язку є документування управлінської інформації та факсимільне відтворення оригіналів документів. Широке комплексне впровадження засобів механізації і автоматизації дає змогу значно підвищити ефективність праці менеджера. 3. Аналіз і оцінка робочого місця (на прикладі одного з керівників організації) . Проведемо аналіз робочого місця менеджера по персоналу ПП “Зодчий-Київ”, яке займається торгівельною діяльністю. Менеджер по персоналу має окремий кабінет, що уже є позитивним моментом, адже по ходу роботи менеджеру часту необхідно провадити співбесіди і просто бесіди з працівниками конфіденційно, особливо при оцінюванні їхньої роботи. Площа кабінету 3,5 х 3 = 10,5 м2. Ні форма, ні площа кабінету не є оптимальними. Висота стелі 2,8 м. Площа кабінету є замалою, так як не дозволяє провести необхідне зонування кабінету. Через це зона відпочинку відсутня, зона проведення нарад безпосередньо примикає до робочої зони, що теж не створює зручності в роботі (Рис.3.1). Рис. 3.1 Робочий кабінет менеджера по персоналу ПП “Зодчий-Київ” Із засобів автоматизації робоче місце менеджера оснащено комп’ютером, який знаходиться на робочому столі. Тому наявність ком’ютера можна вважати позитивним моментом, проте відсутність спеціального коп’ютерного стола знижує якість робочого місця менеджера. До знижуючих факторів можна віднести відсутність принтера і сканера. Ці пристрої дозволяють зробити з комп’ютера копіювально розмножувальний центр, що дозволить менеджеру самостійно в разі потреби розмножувати і роздруковувати необхідну документацію. За існуючого стану речей, при відсутності внутрішньої мережі менеджер вимушений зберігати інформацію на дискеті і йти до секретаря, де є принтер і там роздруковувати. Крім комп’ютера робоче місце оснащено лотками та ящиками для оперативної роботи з документами та карточками, є папки для зберігання документів, окрема шафа для зберігання паперової документації. Робоче місце оснащено мобільним телефоном (оператор UMC), що є плюсом у організації робочого місця менеджера, так як знімає частину проблем з телефонним спілкуванням. Проте недоліком є відсутність можливості використовування комп’ютера в організації телефонних переговорів. комп'ютер. За нинішньої ситуації менеджер вимушений працювати в режимі реального часу, відповідаючи на всі дзвінки, що в багатьох випадках є відволікаючим фактором. У випадку ж відключення телефону – він стає зовсім недоступний для можливих контактів, в тому числі і таких, що потребують негайного, або невідкладного реагування (відповіді). З пристроїв для механізації праці менеджера можна відмітити відсутність пристрою для автоматичного знищення документації. Це створює проблеми у надійному знищенні документів, так як знищуються вони на підприємстві – вручну: розриванням на дрібні клаптики. Робоче місце оснащено повинний підйомно-поворотним кріслом, яке може регулюватися по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння – це плюс в оснащенні робочого місця для менеджера.. Значення всіх показників, наведених в таблиці 1.1 визначити нема можливості через відсутність вимірювальних приладів, тому в Таблиці 3.1 наведено тільки ті з них, які вдалося визначити. Таблиця 3.1 Загальнодержавні нормативи санітарно-гігієнічних умов роботи службовців Показники \| Фактичні значення показників \| Відхилення (якщо є) 1. Температура (ос) 1.1. Теплий період року \| 19-22 \| Трохи нижче норми 1.2. Холодний період року \| 18-20 \| Трохи нижче норми 2. Відносна вологість повітря (%) \| 80 \| норма 3. Швидкість руху повітря (м/с) \| 0,2 \| норма Як видно з таблиці 3.1 трохи незадовільним є температурний режим, в силу того, що кабінет розташовано на північній стороні. Вологість повітря і швидкість його руху перебувають в нормі (швидкість руху повітря визначалася суб’єктивно). Кабінет обклеєно шпалерами пастельних тонів, що не зовсім сприяє поліпшенню мікроклімату в кабінеті, так як краще для цих потреб застосовувати латексні фарби які “дихають”, хоча вологість в кабінеті в межах норми. Таким чином можемо констатувати, що в організації робочого місця менеджера по персоналу ПП “Київ-Зодчий” присутній ряд недоліків, хоча є й позитивні моменти, що в цілому дозволяє оцінити організацію даного робочого місця менеджера як задовільну. ВИСНОВКИ Робота менеджера має виняткову важливість для підприємства, адже саме він тримає відповідні нитки управління, забезпечуючи ефективність діяльності підприємства. Одним з факторів, які підвищують ефективність роботи менеджера, а, отже, і управління підприємством, є правильна організація робочого місця менеджера. Для ефективної роботи менеджер повинен мати окремий кабінет, необхідні засоби автоматизації та механізації управлінської праці. Як показав проведений аналіз організації робочого місця одного з керівників (менеджера по персоналу) ПП “Зодчий-Київ” в організації його робочого місця присутній ряд недоліків. Насамперед це стосується відсутності комп'ютерного стола. Якщо розміри кабінету змінити практично неможливо (а вони не відповідають нормам як по площі, так і по висоті стелі та формі кабінету), то замінити приставку на комп’ютерний стіл цілком можливо. Адже менеджер в силу розвитку інформаційних технологій буде в перспективі все більше проводити часу за комп’ютером, тому спеціальний стіл конче необхідний. Те ж саме стосується підключення до інтернет. Робота в мережу дозволить співпрацювати з багатьма кадровими агентствами в електронному режимі, та й для інших керівників інтернет створює додаткові зручності. В цілому, аналіз показує, що на підприємстві приділяється не стільки багато уваги організації робочого місця менеджера, як потрібно. Внаслідок цього, підприємство має резерви в поліпшенні організації робочого місця керівного складу, а отже, і управлінської діяльності на підприємстві в цілому. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Аноян Г.Г. Создание условий оптимальной работоспособности на производстве. - М.: Экономика, 1999. – 256 с. Калачева Л.Л. Условия труда. - Новосибирск, 1999. – 282 с. Кофе А.И. Научная организация труда. – М.: «МИК», 1998.- 186 с. Шипунов В.Г., Кишкель Е.Н. Основи управленческой деятельности. - М.: Высш. шк.- 1996. – 271с. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело - 1995. – 704с. Основы научной организации труда на предприятии / Под общ. ред. И.А. Полякова. – М.: 1998. – 264 с. Учегаров Е.В. Научная организация труда // Экономика Украины, 1999 - №5. С. – 16-22. Фамолинова Е.В. Физическое напряжение на работе. //Здоровье, 1995. - №12. С.-23-27. Юлова А.А. Менеджмент на підприємстві.-К.:«Наукова думка», 1997. – 248 с. Яшко Л.В. Теорія праці.-К.: «Київ», 1999. – 344 с.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (13.06.2014)
Просмотров: 815 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: