Реферат на тему:Виробнича стратегія та проектування структури змін - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Виробнича стратегія та проектування структури змін. Проектування організації виробництва. Проектування організації в-ва – це процес розробки організаційної, технологічної і планово-економічної документації, необхідної для створення і здійснення на практиці виробничої системи. Підприємство, як виробнича система з своїми підсистемами і службами в якісь мірі складніша ніж любі нові вироби, устаткування і машини. І якщо на підприємстві для створення нової продукції розробляється проект технічної підготовки в-ва, то дуже важливо і складно розробити проект організації в-ва. Ні одне підприємство не займається проектування організації в-ва. Тільки коли будувався Валжський автомобільний завод, то при допомозі італійської фірми ФІАТ вперше були використані і розроблені проекти організації в-ва. Пізніше такі проекти били використані на Камському автомобільному заводі. Проект організації в-ва включає: Загальносистемні дані – виробнича структура підприємства, система управління, склад і чисельність кадрів, система оперативно-виробничого планування. Організаційні рішення, які відносяться до підсистем – технічна підготовка в-ва, організація виробничих процесів, виробнича структура підприємства, МТЗ, служби маркетингу і збуту. Організаційні рішення по елементах виробничого процесу – організація праці працівників, функціонування знарядь праці, рух предметів праці, інтеграція елементів в-ва в єдиний процес. Рішення по встановленню економічних відношень в процесі в-ва – формування колективів структурних підрозділів, умови держрозрахунку і їх застосування, системи оплати праці і стимулювання працівників. Організаційні проекти підрозділів підприємства – філіалів, участків, робочих місць. Безперервне, гнучке, динамічне вдосконалення організації в-ва. Всі ці елементи на підприємствах взаємозв’язані і їх зв’язки необхідно передбачити в проектуванні організації в-ва. Проект організації в-ва вирішує такі завдання: - визначає склад елементів виробничої системи в кількісному і якісному відношенні і їх розміщення у виробництві – тобто формування виробничої структури; - розробка регламенту організаційних процесів, які відбуваються у виробничій системі і створення комплексу організаційно-планових документів, які містять основні положення цього регламенту; - розробка нормативної бази організації в-ва для конкретних виробничих систем; - визначення характеру інформаційних взаємозв’язків і потоків елементів виробничої системи, формування структури документообігу і створення інформаційного забезпечення організації в-ва; - встановлення економічних відношень між участками виробничого процесу – підрозділами підприємства і окремими виконавцями. В залежності від розмірів підприємства, масштабів і типу в-ва, номенклатури і асортименту продукції, строків освоєння виробничих потужностей проектування організації в-ва складається із таких елементів: - передпроектна підготовка; - технічний проект; - робочий проект; - впровадження. Кожний із вказаних етапів складається із визначених стадій, які вказують конкретні напрямки діяльності і роботи: Стадії проектної підготовки – це: а) розробка загальної концепції організації в-ва; б) здійснення комплексного обстеження об’єкту проектування; в) розробка техніко-економічного обумовлення виробничої системи; г) формування і затвердження технічного завдання на проектування. Стадії технічного проекту – це: а) розробка основних положень системи організації в-ва, принципів їх функціонування, методів зв’язків з іншими підрозділами; б) прийняття рішень по інформаційному забезпеченню і системі документообігу. На цих стадіях використовується імітаційні та математичні моделі для виробу ігриперонових проектних рішень, дають опис спеціального програмного забезпечення. Стадій робочого проекту: а) розробка комплексу робочої документації: - структурні схеми; - організаційно-планові розрахунки; - формування нормативної і інформаційної бази; - організаційні процедури і документи; - посадові інструкції і положення; - стандарти підприємства; - програмне забезпечення. Стадії впровадження: а) навчання і психологічна підготовка персоналу; б) введення в дію нових інструкцій і положень; в) перебудова виробничої і управлінської структури; г) введення нових систем оплати і стимулювання праці працівників підприємства. Важливу роль в проектуванні організації в-ва має організація проектування. Методи організаційного проектування: - оригінальний (традиційний); - типовий; - автоматизований. Оригінальний метод характеризується тим, що всі види проектних робіт орієнтуються на створення індивідуальних проектів, максимально враховуючи особливості даного підприємства. Типовий метод – створювана система розбивається на складові компоненти і для кожного з них розробляються закінчені проектні рішення, які потім з деякими модифікаціями використовуються для проектування виробничої системи. При цьому методі використовується модульний спосіб. Модуль виступає в якості типізуючого елемента, для кожного з яких складається своє проектне рішення. Проект системи комплектується з тиках одиничних рішень. Результатом цього методу – індивідуальний проект організації в-ва з типовими елементами у вигляді організаційних моделей. Автоматизований метод проектування базується на застосуванні ЕВМ на всіх видах робіт. Комплексний організаційний проект виробничої системи – це комплекс проектної документації, який регламентує всю сукупність організації в-ва, праці і управління, розроблений на базі досягнень науки і передового досвіду з врахуванням вимог, які пред’являються до виробничої системи і забезпечують її ефективне функціонування. Розділи організаційного проекту: - загальна характеристика організаційної системи; - організація основного в-ва; - організація МТЗ, збуту і складського господарства; - організація технічного обслуговування і ремонту обладнання; - організація інструментального господарства; - організація технічного контролю і управління якістю; - організація технічної підготовки в-ва; - організація капітального будівництва; - організація роботи з кадрами; - організація економічної роботи; - організація господарського обслуговування і діло виробництва; - документооборот і нормативна база організаційного проекту; - інформаційне, технічне і математичне забезпечення організаційного проекту; - організація соціального розвитку колективу ; - організація процесу освоєння нововведеного підприємства як виробничої системи. При переході на ринкові умови організаційні резерви змінюються в залежності від розвитку підприємства. Основні резерви розвитку виробництва, їх суть і класифікація. Під організаційним резервом в-ва розуміють потенційні, невикористані в передплановому і виникаючі в плановому періодах в конкретних умовах нові можливості розвитку в-ва і його і інтенсифікації в результаті НТП, впровадження прогресивних методів організації в-ва і праці, розповсюдження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду управління виробництвом, ліквідація витрат. Крім цього розрізняють поняття – “виробничі резерви” направлені на поліпшення використання ресурсів підприємства; резерви “як запаси в-ва” – наявність яких необхідна для безперервного розвитку кожного підприємства. Виявлення і використання резервів в-ва залежить від процесу планування на підприємстві, розробки перспективних і поточних планів, в яких передбачені взаємозв’язані завдання по всіх факторах інтенсифікації в-ва. Організаційні резерви дуже динамічні і багатозмінні. Поява нових методів організації і управління в-ва і праці, розвиток науки і техніки обумовлює виникнення нових видів організаційних резервів на підприємстві. Організаційні резерви класифікуються по слідуючих напрямках: поліпшення використання предметів праці – можливості більш повної загрузки обладнання в часі і по потужності, скорочення часу перебування обладнання в ремонті, підвищення коефіцієнту змінності роботи обладнання і використання виробничих потужностей, зменшення якості невстановленого обладнання, максимальне використання технічних параметрів станків і інших видів обладнання. Скорочення часу виробництва – невикористані можливості скорочення періоду технічної підготовки в-ва і освоєння нових видів продукції, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення розмірів виробничих запасів і заділів виробництва. Поліпшення використання трудових ресурсів – можливості росту продуктивності праці за рахунок повної загрузки робітників з врахуванням їх кваліфікації і передового досвіду, скорочення втрат і невиробничих затрат робочого часу, зниження трудомісткості продукції, поліпшення складу працівників, які працюють на основі скорочення затрат праці допоміжного і управлінського персоналу. Підвищення якості продукції – можливість дальшого поліпшення техніко-економічних параметрів випускаючої продукції, збільшення питомої ваги конкурентоспроможної продукції, скорочення браку, використання на підприємствах принципів маркетингу. Поліпшення використання предметів праці – можливість вибору раціональної сировини і матеріалів, застосування відходів в-ва, скорочення заготівельних розходів, впровадження у виробництво безвідходних технологій, комплексне використання сировини, економія паливо-енергетичних ресурсів. Дослідження етапу організації виробництва. Стан організації в-ва характеризує діючу систему організацію в-ва на підприємстві і відображає кількісні і якісні параметри того стану, в якому знаходиться в даний період часу підприємство, а також ступінь реалізації наукових принципів організації виробництвава. Дослідження стану організації в-ва проводиться для оцінки рівня організації виробництва. Аналіз стану організації виробництва – це комплекс мироприємств, які направлені на виявлення позитивних сторін і недоліків організації виробництва на підприємстві і формування мети і конкретних напрямків їх вдосконалення. Аналіз розповсюджується на всі основні сторони організації виробництва: - організації праці; - функціонування предметів праці; - рух предметів праці; - організація технічної підготовки в-ва; - організація виробничої інфраструктури; - організація МТЗ, збуту і реалізації продукції; - організація загальної і виробничої структури ОВП і регулювання в-ва. Аналіз організації в-ва ділиться на: - попередній; - оперативний; - послідуючий. Попередній – це прогноз господарської діяльності підприємства, який розробляється на різні періоди – тиждень, місяць, квартал, рік. Оперативний аналіз – дає оцінку господарської діяльності підприємства, цеху, виробничого участку і бригади за короткі проміжки часу. Послідуючий аналіз застосовують для оцінки результатів господарської діяльності за плановий період. Основою методики аналізу являється комплекс техніко-економічних показників, які виділяються в три групи: - показники, які відображають ефективність; - показники, які характеризують ступінь реалізації наукових принципів організації виробничих процесів; - показники, які відображають стан організації виробництва по підсистемах. До першої групи показників відносять: - коефіцієнт виконання плану; - коефіцієнт ритмічності; - коефіцієнт виконання поставок; - коефіцієнт роботи обладнання; - коефіцієнт загрузки обладнання; - коефіцієнт використання робочого часу обладнання; - коефіцієнт використання виробничих потужностей; - коефіцієнт взаємодії агрегатів, участків, цехів; - коефіцієнт пропускної спосібності обладнання. До другої групи показників відносять: - коефіцієнт безперервності виробничого процесу; - коефіцієнт паралельності; - коефіцієнт пропорційності; - коефіцієнт спеціалізації робочих місць; - коефіцієнт предметної, по детальної і технологічної спеціалізації. До третьої групи показників відносять: - в по елементному розмірі: - коефіцієнт організації робочих місць; - коефіцієнт прогресивних методів організації праці; - коефіцієнт використання робочих по кваліфікації; - коефіцієнт, який характеризує організацію функціонування предметів праці і організацію руху предметів праці. В функціональному розмірі: - коефіцієнти, які характеризують технічну підготовку виробництвава; - аналіз дозволяє співставити фактичні значення показників з еталоном і визначити їх відхилення. Еталоном служить планове значення показників. Це забезпечує можливість виявлення в короткі строки резервів вдосконалення організації в-ва на підприємстві. Вдосконалення організації виробництва. На основі аналізу розробляється план вдосконалення організації виробництвава по всіх напрямках, який називається у річному плані – технічний і організаційний розвиток. Мироприємства по цьому напрямку групуються в слідуючі підрозділи: - Створення, освоєння нової і підвищення якості продукції, що випускається; - Впровадження прогресивної технології, механізації і автоматизації виробничих процесів; - Капітальний ремонт і модернізація основних фондів; - Мироприємства по екології сировини, матеріалів, палива і енергетичних ресурсів; - Науково-дослідні і експерементально-конструкторські роботи; - Техніко-економічний рівень випускаючої продукції і виробництва; - Вдосконалення управління, планування і організації виробництвава; Техніко-економічні результати впровадження мироприємств. План вдосконалення організації в-ва являється основною метою комплексної програми вдосконалення організації в-ва, результат якої – нова система організації в-ва, побудова на базі наукової організації і трудовому досвіді. Від правильної розробки і організації виконання плану організаційно-технічного розвитку залежить вся виробничо-господарська діяльність підприємства.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (05.06.2014)
Просмотров: 335 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: