Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Менеджмент |
Реферат на тему:Стратегічний план економічного розвитку м. Дрогобич
Реферат на тему:Стратегічний план економічного розвитку м. Дрогобич. Зміст: ВСТУП СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ПЛАНИ ДІЙ Розвиток туризму Залучення інвестицій 0 Розвиток малого і середнього бізнесу 3 Пріоритети 7 УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ 1 Додаток: ПРОЕКТНІ ЛИСТКИ ВСТУП Весною 2005 року лідери громади Дрогобича погодилися, що необхідно створити стратегію економічного розвитку міста. На початку жовтня того ж року міський голова Михайло Лужецький запросив близько 40 представників місцевих підприємств, приватних підприємців, представників навчальних закладів, органів місцевого самоврядування та інших установ спільно утворити в місті Комітет стратегічного планування (КСП). Перед КСП було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план стратегічного розвитку. Обов’язки голови комітету запросили виконувати підприємця Миколу Походжайя,. Стратегічний план створювався у співпраці з проектом «Економічний розвиток міст» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів КСП. На першій стадії проекту було здійснено «сканування середовища». Співробітники міської ради за підтримки консультантів проекту «Економічний розвиток міст» підготували профіль громади, який містить демографічну інформацію про місцеве населення, інформацію про місцеву економічну базу, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля та умови життя. Дані та першоджерела були надані багатьма виконавчими органами міської ради, Центром зайнятості, районними органами, відділом статистики та іншими установами. Члени КСП особисто брали участь в опитуванні «Вивчення думки підприємців». Вони інтерв’ювали представників найбільших роботодавців Дрогобича, малих і середніх підприємств, які працюють як у промисловому секторі, так і у сфері торгівлі та послуг. Опитування мало на меті дізнатися про ставлення респондентів до міста, про проблеми, які вони вважають найбільш серйозними, про їхні очікування та плани на майбутнє. Існування такої фундаментальної бази знань відіграло важливу роль, коли члени КСП визначали сьогоднішні та майбутні вирішальні чинники (критичні питання) економічного розвитку міста, на яких зосередиться Стратегічний план, а саме: (1) розвиток туризму; (2) залучення інвестицій; та (3) розвиток малого і середнього бізнесу. У листопаді 2005 р. підкомітет КСП провів так званий SWOT-аналіз. Одним із завдань підкомітету було проаналізувати сильні та слабкі сторони міста (аналіз внутрішніх чинників) та оцінити позицію міста порівняно з іншими містами України, з якими Дрогобич конкурує за робочі місця та інвестиції. Конкурентоспроможність Дрогобича також розглядалася в контексті аналізу зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз. Ще один підкомітет КСП було сформовано для формулювання проекту стратегічного бачення – яким, на одностайну думку членів комітету, має бути місто в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до Стратегічного плану економічного розвитку. Результати SWOT- аналізу та формулювання стратегічного бачення були обговорені й схвалені на третьому засіданні КСП. Комітет стратегічного планування розділили на три робочі групи для обговорення поточного стану стосовно кожного з трьох вищезгаданих критичних питань і досягнення консенсусу щодо кроків, які має зробити місто, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращень у цих питаннях. До складу робочих груп увійшли члени КСП, представники міської ради, підприємств, органів державного управління, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань. У період з листопада 2005р. по січень 2006 р. робочі групи тричі зустрічалися для підготовки Планів дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем з даного критичного питання. Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану. Стратегічний план економічного розвитку Дрогобича є амбітним, і в його впровадженні братимуть участь багато організацій та окремих осіб. План визначає кроки щодо розвитку туризму в місті, малого та середнього бізнесу, створення умов для залучення інвестицій. У плані робиться наголос на створенні постійного партнерства між міською владою та підприємцями і на реалізації комплексної програми економічного розвитку міста. У процесі впровадження плану буде розроблено багато документів, програм, створюватимуться бази даних, виникатимуть спільні проекти, здійснюватиметься інша діяльність. Усе це вестиме до поліпшення бізнесового середовища, кращої підтримки малих і середніх підприємств, становлення у місті туристичної сфери та збільшення потоку інвестицій. Одна з цілей проекту – полегшити доступ до інформації та сприяти ефективній комунікації. З процесу планування в Дрогобичі в цілому та з остаточного Стратегічного плану зокрема випливає кілька важливих висновків. По-перше, і представники міської ради, і місцеві підприємці відчувають свою відповідальність за майбутнє міста та готові присвятити свій час, інші ресурси досягненню такого майбутнього, яке вони разом визначили й окреслили в Стратегічному плані. По-друге, в Дрогобичі та поза ним існують ресурси, які, за належної організації, можна використати таким чином, щоб вирішити найбільші проблеми міста. Реальне досягнення стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці, волі та відданості всіх лідерів громади. По-третє, питання розвитку туризму, малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій є взаємопов’язаними, а отже ефективна робота над ними можлива лише за умови, що ми розуміємо їх у цілому. Покращення в одному з питань сприятиме покращенням в інших. Успіх упровадження залежатиме від тривалої відповідальності за нього людей, які були членами КСП та робочих груп, а також усіх інших, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення майбутнього їхнього міста. Тому рекомендується сформувати Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів КСП та робочих груп. Завданням КУП буде здійснювати моніторинг виконання всіх 21 конкретних проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, як місто має виглядати в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до стратегічного плану економічного розвитку. Воно пояснює вихідну позицію, з якої члени КСП розпочинають створення плану. Запропоноване формулювання бачення містить ідеї, які члени КСП (представники бізнесу та міста) вважали найважливішими для майбутнього Дрогобича, а саме: диверсифікована промисловість, привабливі умови для інвестицій та діяльності малих і середніх підприємств, розвинена туристична сфера. ПЛАНИ ДІЙ Стратегічний план економічного розвитку є продуктом спільного вибору лідерів громади Дрогобича на основі досягнення консенсусу. В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку. Три критичних питання – розвиток туризму, залучення інвестицій, розвиток малого та середнього бізнесу – були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку міста та місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращення конкурентної позиції міста Дрогобича. Плани дій розроблялися робочими групами, сформованими з членів Комітету стратегічного планування, а також людей, які мають професійні знання та досвід у відповідній сфері, або до службової компетенції яких входить відповідне питання. Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні – майбутнього зростання – і на трьох ретельно відібраних критичних питаннях. Залучення інвестицій належить до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевих економік, тоді як критичні питання, пов’язані з розвитком туризму та розвитком малого та середнього бізнесувіддзеркалюють очікуваний високий потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження стратегії. Критичне питання А РОЗВИТОК ТУРИЗМУ Туризм є однією з найбільш динамічних і конкурентних галузей. Якщо місто хоче «потрапити на мапу», бути включеним до туристських маршрутів, воно має запропонувати цілий ряд послуг. Можливості для «ностальгічного туризму», «релігійного туризму», «лікувального» і краєзнавчо-пізнавального, занять спортом як у закритих приміщеннях, так і на вільному повітрі можуть привабити вітчизняних і закордонних клієнтів, які шукають нові місця для відвідування. Пошук нових, творчих підходів до перетворення міста й території, що його оточує, на популярне місце відпочинку для чітко визначених груп споживачів на ринку туристських послуг вимагає спільних зусиль місцевої влади і галузі туризму. Але туризм може мати й зворотний бік. Серед різноманітних видів діяльності з економічного розвитку ця діяльність є найбільш ризиковою. Хоча туризм створює багато сприятливих можливостей для працевлаштування, більшість з таких робочих місць не вимагають високої кваліфікації, не забезпечують високої заробітної плати і фактично не залишають місця для професійного зростання. Ці робочі місця можуть не задовольнити потребу території в підвищенні рівня зайнятості. Крім того громади, в економіці яких туризм займає вагоме місце, мусять шукати компроміс між потребами постійних мешканців і сезонних відвідувачів. Комітету стратегічного планування слід також взяти до уваги додаткове навантаження на звичайні комунальні служби, яке можуть створити туристи – прибирання, вивезення сміття, паркування, громадський транспорт, охорона правопорядку. Інвестиції в приваблення туристів не завжди приносять негайні результати. Щоб туристична галузь запрацювала, необхідно вдатися до процесу планування, в якому враховуються людські, економічні, екологічні та інфраструктурні чинники. Слід врахувати доволі вигідне географічне положення міста, його розташування поряд з потужним існуючим туристично-оздоровчим кластером, а також наявність ряду об’єктів, які можуть бути потенційно цікавими для огляду туристами. Крім того місто повинно запропонувати туристам цілий спектр побутових зручностей. Дрогобич може досягти успіху в розвитку туризму, тільки якщо проведе інвентаризацію своїх ресурсів, зважить усі «за» і «проти», сформулює маркетинговий план – і вийде на ринок зі своїми активами як агресивний гравець. Варто врахувати й ті негативні фактори, які можуть завадити ефективній діяльності на цьому складному ринку. План дій: A.1. Впровадження політики розвитку туризму в місті Оперативні цілі: A.1.1. Розробити та впровадити програму розвитку туризму, маркетингу та промоції міста з пріоритетом – розвиток готельного бізнесу Міська рада розробляє систему заходів, направлених на розвиток туризму, маркетингу та промоції міста. Відповідальний: відповідний виконавчий орган міської ради A.1.2. Сформувати дієвий комітет промоції туристичного розвитку міста При міській раді створюється громадський дорадчий орган, основною метою діяльності якого є промоція розвитку туризму у місті. Відповідальний: заступник міського голови з гуманітарних питань A.2. Формування туристичного продукту та створення туристичної інфраструктури (створення розгалуженої системи розважальних атракційних та істрико - пізнавальних закладів через залучення приватних інвестицій та на основі всебічної підтримки з боку місцевої влади Оперативні цілі: A.2.1. Створити інформаційно-туристичний центр Міська рада приймає рішення про створення інформаційно-туристичного центру. Відповідальний: заступник міського голови з гуманітарних питань A.2.2. Створити індустрію розваг (будівництво аквапарку, парку розваг, гольф-полів, тенісних кортів, боулінг-клубу, картодрому тощо) Міська рада та виконавчий комітет вживають заходів щодо залучення інвестицій у створення індустрії розваг, готуючи проекти для розміщення цих об’єктів. Відповідальний: перший заступник міського голови A.2.3. Створити умови для розвитку культурно-пізнавального туризму Міська рада та виконавчий комітет вживають заходів щодо залучення інвестицій у реконструкцію та будівництво споруд соціально-культурного призначення. А.2.3.1. Відновити кінозал А.2.3.2. Створити музеї А.2.3.3. Запровадити проведення традиційних тематичних фестивалів та ярмарків Відповідальний: заступник міського голови з гуманітарних питань Критичне питання B ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У сучасному світі зовнішні інвестиції набувають надзвичайної ваги. Вони не лише забезпечують приплив необхідних фінансових ресурсів до місцевих економік, але й приносять з собою нові навички менеджменту, інновації та технології, нові ринки, нові можливості для бізнесу місцевих малих і середніх підприємств. У той же час ця сфера характеризується високим рівнем конкуренції між країнами, регіонами, містами, які пропонують усі можливі пільги для приваблення інвесторів, причому гроші, вкладені в цю конкурентну боротьбу можуть окупитися не раніше ніж через п’ять – десять років. Спроможність будь-якого міста залучати зовнішні інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких стан технічної інфраструктури, доступність будівель і добре підготовлених ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат у місті та його імідж, обсяг та якість послуг, що надаються містом. Безпосередній вплив на здатність влити новий капітал в місцеву економіку має також те, наскільки успішною є поточна стратегія маркетингу та промоції, підтримка якій повинна надаватися на національному рівні. Термін «інфраструктура» описує комплекс технічних засобів, необхідних для надання основних послуг місту. Як правило, інфраструктура включає системи водопостачання і водовідведення, очисні споруди, системи енерго-, тепло- і газопостачання, автошляхи, системи зв’язку і громадський транспорт. Технічне обслуговування, підвищення якості та ефективності надання комунальних послуг вимагає інвестицій, проте обмежені фінансові ресурси як у місцевому, так і в державному бюджеті не дозволяють швидко покращити ситуацію. Можливим рішенням цієї проблеми є ретельна підготовка проектів для зовнішнього фінансування, чітке визначення пріоритетів або визначення послуг, які мають бути приватизовані, для залучення фінансово міцних інвесторів. Доступність будівель, виробничих та офісних приміщень є надзвичайно важливою для підтримки малих і середніх підприємств, і вимагає іншого підходу, ніж підготовка великих промислових майданчиків для зовнішніх інвесторів. На вирішення цього питання спрямовано ряд оперативних цілей стратегічного плану в Дрогобичі. Адекватна комунальна інфраструктура є необхідною умовою розвитку житлового будівництва. Навіть якщо Дрогобич не страждає від гострої нестачі помешкань, якість існуючого житлового фонду все одно вимагає суттєвого покращення. Можна також очікувати, що зростання купівельної спроможності мешканців міста і зацікавленість менеджерів і висококваліфікованих працівників місцевих підприємств у проживанні в Дрогобичі викличе зростання попиту на житло підвищеної комфортності. Сильно індустріалізована економіка Дрогобича завдала шкоди довкіллю. Незважаючи на певне поліпшення чистоти повітря та води, промислове забруднення зашкодило іміджу міста й навколишньому ландшафту. Покращення комунальних послуг і комунальної інфраструктури позитивно вплине на якість довкілля. Однією з переваг у конкурентній боротьбі за інвестиції, які створюють нові робочі місця, є існування переліку земельних ділянок – не надто дорогих та обладнаних інфраструктурою (з доступними тарифами на енергопостачання). Дрогобич з його великою промисловою зоною має певний потенціал для підготовки привабливої пропозиції промислових ділянок та/або будівель. Місто також може розвивати традиційні для себе нафтохімічну, машинобудівну і легку промисловість з можливим розміщенням підприємств додаткових галузей та утворенням успішного кластера. У той же час Дрогобич може (і повинен) диверсифікувати свою економіку і створити сприятливі умови для інших галузей (наприклад, виробництво частин для автомобілів, електротехніка, харчова промисловість), а це вже буде можливим тільки в разі приходу зовнішніх інвесторів. Туризм, який планує розвивати місто, особливо вимагає залучення інвестицій. План дій: B.1. Створення інвестиційного продукту (виконавчі органи міської ради спільно з представниками бізнесу формують загальнодоступну інформацію про інвестиційні можливості міста) Оперативні цілі: B.1.1. Визначити напрямки залучення інвестицій (туризм, машинобудівна галузь, нафтопереробна промисловість, тощо) Міська рада та її виконавчі органи визначають та затверджують пріоритети щодо залучення інвестицій. Відповідальний: заступник міського голови з питань економіки B.1.2. Провести повну інвентаризацію землі та будівель Управління комунального майна та управління земельних ресурсів проводять повну інвентаризацію землі та будівель, звертаючи основну увагу на об’єкти нерухомості, що придатні для ведення бізнесу. Відповідальний: перший заступник міського голови B.1.3. Створити інформаційну систему промоції міста та інвестиційних можливостей бізнесів Управління економіки (відділ економічного розвитку) у співпраці з іншими виконавчими органами ради створюють інформаційну систему промоції міста та інвестиційних можливостей бізнесів. В.1.3.1. Створити базу наявних ресурсів та об’єктів, придатних для інвестування (земля, споруди, будівлі) В.1.3.2. Створити каталог (базу даних) інвестиційних проектів В.1.3.3. Розмістити інформацію на веб-сайті міста та забезпечити її регулярне оновлення Відповідальний: начальник управління економіки B.2. Створення сприятливого інвестиційного клімату, який відрізнятиме місто від інших Оперативні цілі: B.2.1. Створити відділ економічного розвитку, однією з функцій якого є діяльність щодо залучення інвестицій Міська рада приймає рішення про створення відділу економічного розвитку (можливо об’єднати його функції з функціями відділу маркетингу, промоції міста та розвитку туризму, або змінити повноваження та функції існуючих відділів). 2.1.1. Підготувати команду професіоналів по роботі із залучення інвестицій 2.1.2. Сформувати комплекс інструментів економічного розвитку у сфері залучення інвестицій (муніципальна політика залучення інвестицій) 2.1.3. Покращити імідж місцевої влади щодо бізнесу 2.1.4. Розвинути скоординовану інвестиційну політику співпраці місцевої влади і бізнесу Відповідальні: міський голова, міська рада B.2.2. Сприяти належному забезпеченню об’єктів інвестування інженерно-технічними мережами (дороги, труби, лінії зв’язку, тощо) Міська рада та її виконавчі органи вживають заходів щодо здійснення інвестицій у розвиток інженерних мереж. Відповідальний: перший заступник міського голови B.2.3. Сприяти створенню промислової зони Міська рада та її виконавчі органи вживають заходів щодо створення нової промислової зони та її забезпечення необхідною інфраструктурою. Відповідальні: міський голова Критичне питання C РОЗВИТОК МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ З кожним роком зростає частка малих і середніх підприємств у Дрогобичі. Успішність таких підприємств великою мірою залежить від доступності зовнішніх фінансових ресурсів, але щоб постійно розвиватися, їм потрібно більше – доступ до інформації, сприяння місцевої влади, інвестиції в нові технології, співпраця з іншими підприємствами і доступ до нових ринків. Зростання малого та середнього бізнесу можливе завдяки таким «нематеріальним» компонентам, як політика і програми, що поліпшують місцевий бізнес-клімат і забезпечують малим та середнім підприємствам доступ до капіталу й технічної допомоги. Серед інституціональних засобів поліпшення бізнес-клімату слід назвати створення бізнес-інкубаторів, які можуть допомогти новим підприємствам стати на ноги, нового центру сприяння бізнесу чи бізнес-асоціації. Слід, мабуть, переглянути існуючу політику і нормативні акти, що регулюють питання створення та функціонування підприємств (надання дозволів та ліцензування) – наскільки ефективними та дієвими вони є, і наскільки вони допомагають створенню сприятливого бізнес-клімату. Не завадило би також позбутися зайвого бюрократизму. Часто бізнес-клімат міста є результатом стосунків між міською владою та бізнесовою спільнотою. Тому цей клімат можна поліпшити, здійснюючи більш дієву комунікацію між двома згаданими сторонами та інформуючи сектор приватного бізнесу шляхом проведення регулярних зустрічей між підприємцями та представниками влади, створення сучасної інформаційної системи. Позитивними кроками зі сторони міської влади назустріч малому бізнесу, наприклад, може бути включення хоча б одного з його представників до складу міськвиконкому та активізація діалогу «влада-бізнес» на рівні ради підприємців при міському голові. Доступність будівель, виробничих та офісних приміщень є надзвичайно важливою для підтримки малих і середніх підприємств. Збільшення відкритості місцевої влади при відчуженні комунального нерухомого майна, наприклад, шляхом проведення відкритих аукціонів могло б сприяти зростанню частки малого та середнього бізнесу в структурі міської економіки. Доцільно активізувати роботу над розробкою нового Генерального плану міста. На вирішення цих питань спрямовані певні цілі стратегічного плану в Дрогобичі. Комітет стратегічного планування також розглядав питання організації та технічного забезпечення роботи з надання та/або координації згаданих послуг у Дрогобичі, а також як місто інформує бізнесову спільноту про нові закони та інші нормативно-правові акти, що впливають на розвиток бізнесу, та як реалізовує їх. Більшість міст у Західній Європі та Сполучених Штатах створили відділи економічного розвитку в структурі своїх виконавчих органів або беруть участь у публічно-приватних партнерствах, відповідальних за діяльність з економічного розвитку. План дій: C.1. Впровадження політики стимулювання малого та середнього бізнесу (міська рада разом з лідерами бізнес-спільноти формує систему підтримки підприємництва) Оперативні цілі: C.1.1. Підготувати за участі бізнес-спільноти міста довготермінову програму розвитку підприємництва Управління економіки готує на розгляд міської ради проект довготермінової програми розвитку підприємництва. Відповідальний: начальник управління економіки C.1.2. Спростити процедури отримання дозволів для бізнесу і запровадити створення «єдиного вікна», суттєво розширивши перелік послуг, що надаються діючим Дозвільним центром Виконавчі органи міської ради переглядають раніше прийняті акти з метою спрощення їх алгоритмів та процедур, створюють «Єдине вікно», тим самим значно поліпшуючи бізнес-клімат у місті та мінімізуючи корупцію. Відповідальні: перший заступник міського голови, керуючий справами виконкому C.1.3. Сформувати фінансові інструменти (місцеві платежі, податки, оренда) для стимулювання створення та розвитку малого бізнесу Управління економіки готує пропозиції щодо можливих фінансових механізмів стимулювання розвитку малого бізнесу. Відповідальний: начальник управління економіки С.2.Створення інформаційно консультативної системи для малого та середнього бізнесу Оперативні цілі: C.2.1. Підготувати базу даних існуючих бізнесів Управління економіки у співпраці з Радою підприємців, громадськими організаціями, фондом підтримки підприємництва готують базу даних про існуючі бізнеси (контактна та маркетингова інформація), їхні бізнес-пропозиції. Відповідальний: начальник управління економіки C.2.2. Підготувати електронний каталог товарів і послуг місцевого ринку (електронний «базар») Управління економіки у співпраці з Радою підприємців, громадськими організаціями, Фондом підтримки підприємництва готують електронний каталог товарів і послуг місцевого ринку та розміщують його в мережі Інтернет. Відповідальний: керівник Фонду підтримки підприємництва C.2.3. Розробити інформаційну систему нормативно-правових актів (у т.ч. місцевих актів ненормативного характеру), що регулюють підприємницьку діяльність, а також проведення конкурсів іі тендерів та налагодити доступ до неї, зокрема, через Інтернет Виконавчі органи міської ради створюють електронну базу даних нормативно-правових актів та вживають заходів щодо збільшення прозорості проведення конкурсів та тендерів. Інформацію розміщуютьї в мережі Інтернет. Відповідальні: перший заступник міського голови, керуючий справами виконкому, начальник юридичного відділу міської ради C.2.4. Оновити Генеральний план міста та оприлюднити його серед мешканців (у частині, що стосується бізнесової діяльності) Міська рада приймає рішення про необхідність коригування Генплану міста. Нова версія Генплану приймається з залученням до його обговорення широких верств громадськості, зокрема, представників бізнесу. Відповідальний: міський голова C.2.5. Створити електронну карту міста на базі ГІС-технологій Виконавчий комітет міської ради приймає рішення про створення електронної карти міста, розробленої на основі ГІС-технологій. На її базі створюється земельний та містобудівельний кадастри. Відповідальний: перший заступник міського голови С.3. Формування елементів бізнес-інфраструктури Оперативні цілі: C.3.1. Створити бізнес-інкубатор Міська рада та її виконавчі органи разом з Фондом підтримки підприємництва надають сприяння СПД, що планує створити бізнес-інкубатор. Відповідальний: заступник міського голови з питань економіки C.3.2. Активізувати роботу громадських організацій бізнес спрямування у сфері надання послуг бізнесу та налагодити функціонування місцевого Фонду підтримки підприємництва Міська рада, використовуючи наявний досвід існування подібних інституцій в інших містах України, затверджує концепцію діяльності та положення про Фонд підтримки підприємництва. Громадські організації бізнес-спрямування активізують співпрацю з бізнесом та місцевою владою. Відповідальний: начальник управління економіки, постійна комісія міської ради, голова Ради підприємців, голови громадських організацій | |
Просмотров: 675 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |