Реферат на тему:Планування аналітичної роботи на підприємстві - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Планування аналітичної роботи на підприємстві. Зміст 1. Планування аналітичної роботи на підприємстві Розгалужена система аналітичної роботи в народному господарстві, промисловості та окремих підприємствах потребує відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів. Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають [4,]: організаційні форми; планування аналітичної роботи; етапи економічного аналізу; узагальнення та форми реалізації результатів аналізу. Аналітична робота — складова частина творчої діяльності. Вона призначена для оцінки інформації і підготовки прийняття рішень. Складає основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і працівника. Аналітична робота, як процес пізнання об'єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження. Зміст аналітичної роботи — приведення розрізнених зведень у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-тимчасових, причинно-наслідкових і інших), що дозволяють дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо. Ціль дослідження — загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат. Ціль дослідження вказує на характер задач дослідження і досягається за допомогою їхнього рішення. Задачі дослідження — сукупність цільових настанов, у яких формулюються основні вимоги до аналізу і розв’язку досліджуваної проблеми. Об'єкт дослідження — область практичної діяльності, на яку спрямований процес дослідження. Вибір об'єкта дослідження визначає границі застосування отриманих результатів. Предмет дослідження — істотні властивості об'єкта дослідження, пізнання яких необхідно для вирішення проблеми, у межах яких об'єкт вивчається в даному конкретному дослідженні. Тематичне дослідження — організаційна форма аналітичного спостереження за станом і розвитком середовища, у рамках якого вивчаються її елементи з метою вироблення тактичних задач для практичної діяльності. Дослідження в повсякденній діяльності проводяться в міру нагромадження проблем. Досліджуються: актуальність, важливість, об'єктивність, перспективність. Предметом дослідження стають події і процеси, розвиток яких може вплинути на вибір форм і методів діяльності на визначеній ділянці й у визначений час. Засоби аналітичної роботи — це закони і методи розумової діяльності, а також інші технічні засоби, на основі і за допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю, що дозволяє витягти з неї усе, що вона може дати. Форми аналітичної роботи — організаційні особливості здійснення аналітичної роботи, обумовлені цілями, засобами і результатами її проведення, що утворять систему аналітичного спостереження за станом і розвитком обстановки. Процес аналітичної роботи — сукупність розумових операцій, здійснюваних у визначеній послідовності з використанням аналітичних засобів, що приводять до досягнення цілей і задач дослідження. Технологія аналітичної роботи — одержання нового знання (вивідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження, який має визначену логічну послідовність. Під проведенням дослідження розуміється система взаємозалежних робочих операцій, що утворять технологічний цикл добору, групування фактів про події, явища, процеси, де кожний факт знаходить своє місце і зв'язаний з попередніми і наступними обставинами в просторово-тимчасовій і причинно-наслідковій залежності. Узагальнення фактів, їх наукова обґрунтована систематизація дозволяють дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо. Завдання — правовий документ, що визначає склад, права й обов'язки авторського колективу в питаннях одержання інформації на тему дослідження, консультацій з фахівцями, реалізації результатів, а також мети і задачі, об'єкт і предмет, інформаційну базу, терміни і форми підготовки вихідних документів. План — організаційний документ, що встановлює послідовність здійснення етапів дослідження, конкретизованих по виконавцях, термінах, формах підготовки вихідних документів. Методика дослідження — організаційний документ, у якому описується система логічних і методичних правил проведення як у цілому дослідження, так і в рамках окремих його напрямків. Постановка проблеми і її попереднє пророблення — початковий етап процесу аналітичної роботи, на якому остаточно визначаються мета, задачі, предмет, об'єкти й інформаційна база дослідження, прогнозуються головні результати, способи і форми реалізації. Проблема дослідження — різновид питання, відповідь на яке не знаходиться в накопиченому знанні, і його пошук вимагає аналітичних дій, відмінних від інформаційного пошуку. Умови постановки проблем [5, c. 35]: - коли результати оперативної діяльності не відповідають бажаним цілям; - коли раніше перевірені способи розв’язку задач не можуть бути використані або не дають належного ефекту в нових умовах; - коли виявляються факти, що не укладаються в рамки існуючих теоретичних представлень; - коли одна з приватних теорій аналітичної діяльності вступає в протиріччя з більш загальною теорією даної діяльності. З'ясування проблеми дослідження — складова частина попереднього проробки проблеми, у рамках якої виявляються умови і передумови успішного проведення дослідження: обґрунтованість постановки проблеми; актуальність і здійсненність її розробки; можливість упровадження результатів у практику, а також визначеність з метою, задачами, предметом, об'єктом і границях дослідження. Інформаційна база дослідження — складова частина попереднього пророблення проблеми, у рамках якої виявляється достатність інформаційних матеріалів, шляхи і способи її одержання, складається бібліографія по джерелах. Аналіз зібраних матеріалів відповідно до мети і задач дослідження — це основний етап аналітичної роботи, на якому здійснюється осмислення матеріалу, вироблення нової вивідної інформації, формування пропозицій по практичному їхньому застосуванню і документуванню результатів дослідження. Аналіз інформації — сукупність методів формування фактичних даних, що забезпечують їхню порівнянність (співставність), об'єктивну оцінку і вироблення нової вивідної інформації. Вироблення нової інформації — це витяг змісту з усієї маси вихідних даних, відшукання причинно-наслідкових і просторово-тимчасових зв'язків і взаємозв'язків між зведеннями, що зіставляються. Документування результатів дослідження — фіксація у встановленому порядку результатів дослідження за допомогою системи позначень, що додає описові строгу форму, наочність, логічність, стислість, ясність і така, що відповідає меті і задачам дослідження. Апробування результатів дослідження — перевірочна процедура, спрямована для з'ясування якісних характеристик результатів дослідження, можливостей реалізації і впровадження їх у практику. Реалізація результатів дослідження — це передача результатів дослідження в зручній для упровадження формі в практику роботи зацікавлених осіб, що забезпечують підвищення ефективності їхньої діяльності. Перевірка, твердження і впровадження результатів аналітичної роботи — це завершальний етап процесу дослідження, на якому виявляються недоліки в аналітичній роботі, здійснюється їхнє усунення і дається оцінка якості отриманих результатів. Спираючись на систему методологічних принципів, аналітик визначає: - об'єкт і предмет дослідження; - послідовність їхнього розв’язання; - застосовувані методи. Можна умовно виділити два характерних рівні аналітичного дослідження [8, с. 26]: а) емпіричний; б) теоретичний. Емпіричний рівень аналізу пов'язаний з отриманням і первинною обробкою вихідного фактичного матеріалу. Звичайно поділяють: факти дійсності і наукові факти. Факти дійсності — це події, явища, що відбувалися або відбуваються насправді, це різні сторони, властивості, відносини досліджуваних об'єктів. Наукові факти — це піддані аналізові факти дійсності, перевірені, осмислені і зафіксовані у вигляді логічних суджень. Емпіричний етап складається з 2 - х стадій роботи: перша стадія — це процес добування, одержання і фіксації фактів; друга стадія — це первинна обробка й оцінка фактів у їхньому взаємозв'язку, тобто містить у собі: - осмислення і строгий опис добутих фактів у термінах наукової мови; - класифікація фактів і виявлення основних залежностей між ними. У ході цього етапу дослідник здійснює [9, c. 47]: - критичну оцінку і перевірку кожного факту, очищаючи його від випадкових і несуттєвих деталей; - опис кожного факту науковою мовою; - добір із усіх фактів типових, найбільш повторюваних і таких, що виражають основні тенденції розвитку; - розкриває найбільш очевидні зв'язки між відібраними фактами, тобто на емпіричному рівні досліджує закономірності, що характеризують досліджувані явища. Теоретичний рівень дослідження пов'язаний із глибоким аналізом фактів, проникненням у сутність досліджуваних явищ, з пізнанням і формулюванням у якісній і кількісній формі законів, тобто з поясненням явищ. Далі на цьому етапі здійснюється прогнозування можливих подій або змін у досліджуваних явищах і виробляються принципи дії, рекомендації про практичний вплив на ці явища. Звичайне дослідження складається з трьох основних етапів. Перший етап роботи включає в себе: - вибір проблеми і теми; - визначення об'єкта і предмета, цілей і задач; - розробку гіпотези дослідження. Другий етап роботи містить: - вибір методів і розробку методики дослідження; - перевірку гіпотези; - безпосереднє дослідження; - формулювання попередніх висновків, їхнє апробування й уточнення; - обґрунтування заключних висновків і практичних рекомендацій. Третій етап (заключний) будується на основі впровадження отриманих результатів у практику. Проблема дослідження приймається як категорія, що означає щось невідоме в науці, що має бути відкрите, доведене. Тема — у ній відбивається проблема в її характерних рисах. Вдале, чітке формулювання теми уточнює проблему, окреслює рамки дослідження, конкретизує основний задум, створюючи тим самим передумови успіху роботи в цілому. Об'єкт — це сукупність зв'язків, відносин і властивостей, що існує об'єктивно в теорії і практиці і служить джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження більш конкретний і включає тільки ті зв'язки і відносини, що підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, установлюють границі наукового пошуку. У кожному об'єкті можна виділити кілька предметів дослідження. В практиці організації аналітичної роботи розрізняють централізовану та децентралізовану форми. При централізованій формі організації вся робота з аналізу господарської діяльності концентрується у спеціальному структурному підрозділі в системі управління виробництвом відповідної назви. Децентралізована форма організації передбачає, що аналізом господарської діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав та обов'язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами — внутрішніми чи галузевими. Незалежно від організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило, здійснюється головними спеціалістами-економістами. Необхідно розглянути переваги та недоліки цих організаційних форм та можливу сферу їх застосування. Вищестоящі органи господарчого управління здійснюють аналіз на основі консолідованих звітних форм. Це зумовлює необхідність організації збору додаткової інформації та розрахунків, що потребує розробки спеціальних програм досліджень, додаткових затрат ресурсів. Статистичні, фінансові та кредитні органи здійснюють аналіз у межах офіційної звітності, що не завжди достатньо, а в окремих випадках не об'єктивно відображає дійсний стан справ у господарській діяльності, що, у свою чергу, є однією з причин уживання запобіжних заходів (страхування ризиків, застосування фіскальних інструментів впливу, жорсткі форми розрахунків), порушення довіри між суб'єктами господарських відносин. Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу [2, c. 69]. План аналітичної роботи складається на рік з розбивкою по кварталах: вказуються розділи господарської діяльності та об'єкти, які включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, які необхідні для аналізу. В плані конкретного аналізу, який складається відповідно до плану аналітичної роботи, розділи та об'єкти аналізу деталізуються по конкретних виконавцях, визначаються мета й завдання, розробляються необхідні методики розрахунку впливу конкретних факторів, досліджується їх взаємозв'язок, розробляються таблиці схеми, графіки, зведення, узагальнення резервів та результаті аналізу. До аналітичної роботи залучаються працівники технічних технологічних та інших служб, які працюють під керівництвом1 аналітиків. Всю аналітичну роботу можливо розбити на три етапи: попередній, основний та заключний. Попередній етап: здійснюється вибір об'єкта аналізу, вивчаються матеріали попередніх аналітичних досліджень та інших перевірок, визначаються мета і напрями використання результатів аналізу, розробляються програма, календарний план та розподіляються функції серед виконавців, визначаються джерела інформації, розробляються макети аналітичних таблиць, графіків, схем і методичні вказівки до їх складання, до розрахунків впливу окремих факторів та ін. Основний етап передбачає, збір, відбір, класифікацію джерел інформації, перевірку їх доброякісності, створення допоміжної інформації, попереднє ознайомлення з показниками, складання аналітичних таблиць та аналітичну їх обробку, розрахунок впливу факторів, визначення кола взаємодіючих факторів та встановлення причин, які зумовлюють вплив окремих факторів, їх взаємозв'язку та взаємозалежності, встановлення та обрахування резервів підвищення ефективності виробництва. На заключному етапі дається узагальнююча оцінка діяльності узагальнюються та оформлюються результати аналізу, підраховуються зведені резерви виробництва, розробляються пропозиції щодо їх використання, видаються розпорядчі акти. По результатах аналізу проводиться обговорення їх у колективі та здійснюється контроль за виконанням вимог розпорядчих документів. Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформляється у вигляді аналітичної записки чи звіту. Можна прийняти наступну структуру записки [7, c. 17]: - спочатку характеризуються загальні показники, потім часткові — від позитивних рівнів та змін до негативних; характеристика та розмір впливу факторів: - визначаються резерви, причини позитивних та негативних змін, резерви виробництва та шляхи їх мобілізації. Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменування заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства. Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи [5, c. 43]. Етап 1. Загальне знайомство з проблемою. Ознайомлення з проблемою в цілому, а також із суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи з вказівкою терміну виконання, виконавців і основних джерел, що приблизно можуть бути використані. Щоб успішно справитись з завданням, дуже важливо спочатку, при загальному знайомстві з проблемою і складанні плану, діяти зі знанням справи, обдумано і розважливо. Етап 2. Визначення використовуваних термінів і понять. Необхідно визначити і пояснити той або інший термін або поняття так, щоб це було ясно самим аналітикам, тим, хто контролює роботу аналітиків, і тим, хто користується аналітичною інформацією. Етап 3. Збір фактів. Етап 4. Тлумачення фактів. Так коротко можна назвати процес вивчення й обробки фактів з метою “витягнути” з них усе, що вони значать. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів. Етап 5. Побудова гіпотези. Робочі гіпотези, висунуті на цьому етапі, звичайно пов’язані з якими-небудь конкретними питаннями, відповідаючи на які можна перевірити самі гіпотези. Багато хто вважає побудову гіпотези найважливішим моментом будь-якого дослідження як в області природних або суспільних наук, так і в області інформаційно-аналітичної роботи. В міру вивчення даного етапу ми відкриваємо все нові корисні сторони робочої гіпотези. Гіпотезу можна розглядати як положення. Звичайно відзначають три корисні сторони гіпотези [8, c, 35]:— по-перше, тим самим полегшується з'ясування проблеми. Установлене положення — прекрасна підмога для пам'яті. Ми можемо мати у своєму розпорядженні значні знання, пам'ятаючи визначене наукове положення і не перевантажуючи себе окремими фактами;— по-друге, наукове положення є основою для з'ясування окремих фактів або явищ, тому що розкриває існуючий між ними зв'язок;— по-третє, прийнятне наукове положення завжди містить деякі моменти, що виходять за його рамки й утворять розумну і плідну підставу для передбачення нових фактів і явищ. Коротше кажучи, прийнятне положення (або теорія) допомагає мобілізувати наші знання для використання в сфері не тільки чистої, але і «прикладної науки». Усе сказане можна підсумовувати в такий спосіб: «Немає нічого більш практичного, ніж гарна теорія». Побудова гіпотези, узята в широкому змісті, завжди властиво будь-якій дослідницькій роботі. На самому початку дослідження, коли виробляється загальний план, ми виходимо з визначених припущень (або гіпотез) про те, які фактори, можливо, відіграють важливу роль і які майже виразно не мають відносини до справи. Аналогічними гіпотезами ми керуємося при зборі і тлумаченні фактів, формулюванні висновків і викладів. Гіпотеза — термін, що міцно затвердився в науковій літературі. Етап 6. Висновки. На цьому етапі виробляються дослідження, необхідні для доказу або спростування робочих гіпотез, висунутих на етапі 5, і формулюються остаточні висновки, що є основою майже будь-якого інформаційного документа. Етап 7. Виклад. Складання документа, що завершує роботу. Укладач інформаційного документа повинен не тільки ясно уявляти собі те, про що він пише, але і уміти виразити свої думки в ясній формі. Необхідно вказувати ступінь вірогідності кожного твердження. Доповідь про результати аналізу, імовірно, повинний містити таблиці і діаграми. Описані етапи методу наукового дослідження стосовно до інформаційної роботи досить подібні з тими етапами, на які звичайно поділяють свою роботу аналітики. Основні розходження між ними полягають у наступному: 1. Оцінка необхідна для інформаційної роботи, що має справу в основному з неперевіреними первинними даними. 2. Термін «побудова гіпотези» особливо широко вживається в науковій літературі. Тому краще виходити з визнання відзначених розходжень і не намагатися штучно втискувати два зовсім не схожих переліки етапів дослідницької роботи в єдині рамки. Робота, пророблена на кожному етапі, вважається попередньою, і можуть бути внесені зміни в залежності від нових даних, отриманих у міру продовження дослідження на наступних етапах. Наприклад, збір фактів не можна провести відразу і закінчити в один прийом. Після того як зібрана частина фактів, їхнє тлумачення, безсумнівно, покаже, з яких питань потрібно зібрати додаткові факти, і тим самим дасть напрямок наступній дослідницькій роботі. Завдання 1 Визначити результативний показник, розрахувати вплив факторів на зміну результативного показника; розрахунки провести способами ланцюгової підстановки, абсолютних та відносних різниць; зробити висновки. Таблиця 1 Вихідні дані Показник \| За планом \| Фактично Валова продукція Q, грн. Кількість працівників Ч, чол. \| 60 \| 65 Кількість робочих днів, n \| 243 \| 245 Тривалість робочого дня t, год. \| 8 \| 7,5 Виробіток працівника за годину s, грн. \| 8 \| 9 Розв’язання. Результуючим показником є обсяг виробництва. Обсяг виробництва продукції визначається за формулою: , (1) де Q – валова продукція, грн., Ч – кількість працівників, n – кількість робочих днів, t – тривалість робочого дня, s – виробіток працівника за годину. Випуск продукції за планом: (грн.) Випуск продукції за фактично: (грн.) Отже, у звітному році обсяг валової продукції збільшився у порівнянні з планом на (грн.). Обчислимо відхилення фактичних показників від планових і запишемо результати розрахунків у таблицю 2. Таблиця 2 Результати розрахунків відхилення фактичних показників від планових Показник \| За планом \| Фактично \| Відхилення, +/- Валова продукція Q, грн. \| 933120 \| 1074937,5 \| 141817,5 Кількість працівників Ч, чол. \| 60 \| 65 \| 5 Кількість робочих днів, n \| 243 \| 245 \| 2 Тривалість робочого дня t, год. \| 8 \| 7,5 \| - 0,5 Виробіток працівника за годину s, грн. \| 8 \| 9 \| 1 Визначимо вплив факторів на зміну обсягу валової продукції. 1) Метод ланцюгових підстав. За методом ланцюгових підстав розрахунки заключаються в послідовній заміні планових показників на фактичні. Результат кожного послідуючого розрахунку співставляється з попереднім, таким чином визначається вплив окремих факторів. У першому розрахунку всі показники приймаються у плановому значенні. В останньому – всі показники – у фактичному значенні. Початковий (плановий) рівень ПланПП = Початковий 1-а підстановка: ФактичнийПП=А1 Вплив 1-го фактору: А1- Початковий = х1 2-га підстановка: ФФП = А2 Вплив 2-го фактору: А2 – А1 = х2 3-я підстановка: ФФФ = А2 Вплив 3-го фактору: А3 – А2 = х3 і т. д. Збільшення обсягу валової продукції відбулось: 1) За рахунок збільшення кількості працівників: 6524388 = 1010880 (грн.) Вплив фактору: 1010880 - 933120 = 77760 (грн.) Отже, за рахунок збільшення кількості працівників на 5 чол. обсяг валової продукції зріс на 77760 грн. 2) За рахунок збільшення кількості робочих днів: 6524588 = 1019200 (грн.) Вплив фактору: 1019200 - 1010880 = 8320 (грн.) Отже, за рахунок збільшення кількості робочих днів на 2 обсяг валової продукції зріс на 8320 грн. 3) За рахунок зменшення тривалості робочого дня: 652457,58 = 955500 Вплив фактору: 955500- 1019200 = - 63700 (грн.) Отже, за рахунок зменшення тривалості робочого дня на 0,5 днів обсяг валової продукції зменшився на 63700 грн. 4) За рахунок збільшення виробітки працівника за годину: 652457,59 = 1074937,5 Вплив фактору: 1074937,5 – 955500 = 119437,5 (грн.) Отже, за рахунок збільшення виробітки працівника за годину на 1 грн., обсяг валової продукції зріс на 119437,5 грн. Загальний вплив: 77760 + 8320 - 63700 + 119437,5 = 141817,5 (грн.) 2) Метод абсолютних різниць. Метод абсолютних різниць базується на обчисленні різниць між фактичними і плановими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютне значення 2-го взаємопов’язаного з ним показника. Збільшення обсягу валової продукції відбулось: 1. За рахунок зміни чисельності робітників на: (грн.) 2. За рахунок зміни середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником за рік: (грн.) 3. За рахунок зміни середньої кількості часу, відпрацьованого одним робітником за день: (грн.) 4. За рахунок зміни середнього годинного виробітку на одного робітника: (грн.) Загальний вплив: . (2) 77760 + 8320 - 63700 + 119437,5 = 141817,5 (грн.) 3) Метод відносних різниць. Знаходимо відносне відхилення кожного факторного показника: ; (3) · визначаємо відхилення результуючого показника за рахунок кожного фактора: , (4) , (5) . (6) Результати розрахунків представлені у таблиці 3. Таблиця 3 Результати розрахунків впливу факторів методом відносних різниць Показник \| За планом \| Фактично \| Процент вико-нання плану, % \| Різниця у процентах, % \| Вплив фактору, грн. Валова продукція Q, грн. \| 933120 \| 1074937,5 \| 115,1982 \| 115,1982 – - 100 = = 15,1982 Кількість працівників Ч, чол. \| 60 \| 65 \| 108,33 \| 108,33 – 100= = 8,3333 \| 9331208,3333/100 = = 77760 Кількість робочих днів, n \| 243 \| 245 \| 100,8230 \| 100,8230 - 100 = = 0,8230 \| (933120 + 77760) (0,8230) /100 = 8320 Тривалість робочого дня t, год. \| 8 \| 7,5 \| 93,75 \| 93,75 – 100 = = - 6,25 \| (933120 + 77760 + +8320)(- 6,25)/100 = = - 63700 Виробіток працівника за годину s, грн. \| 8 \| 9 \| 112,5 \| 112,5 – 100 = = 12,5 \| (933120 + 77760 + + 8320 – 63700) х х ,5/100 = 119437,5 Список використаної літератури Александрова М. М., Виговська Н. Г., Кірейцев Г. Г., Петрук О. М., Маслова С. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. всіх форм навч. / Г.Г. Кірейцева (ред.). — 2.вид., перероб. та доп. — К.: ЦУЛ, 2002. — 268 с. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз: Практикум: Навчальний посіб. для студ. спец. 7.050106 "Облік і аудит", 7.050201 "Менеджмент організацій" — Житомир: ПП "Рута", 2000. — 416 с. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2003. — 364 с. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права. Кафедра фінансів і банківської справи. — Д.: Видавництво ДАУБП, 2001. — 224 с. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х.: ХДЕУ, 2002. — 164 с. Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. — 2. вид., перероб. і доп. — Снятин: ПрутПринт, 1997. — 120 с. Свічкарь В.А. Управлінський економічний аналіз / НАН України; Інститут економіки промисловості. — Донецьк, 1999. — 82 с. Сипко Т.Д. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник / Український держ. морський технічний ун-т ім. адмірала Макарова. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — 194 с. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти. — 2.вид., перероб. і доп. — Л.: Новий Світ-2000, 2003. — 319 с.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (07.06.2014)
Просмотров: 1091 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: