Реферат на тему:Методи аналізу з використанням рядів динаміки - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Методи аналізу з використанням рядів динаміки. Вступ У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств із різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи керування підприємством. У цьому зв’язку зростає роль економічного аналізу, що є функцією керування. Такий аналіз дозволяє одержати нові характеристики досліджуваного об’єкта дослідження і застосувати обґрунтоване управлінське рішення, що веде до досягнення мети об’єкта. В сучасних умовах необхідна система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах і методології, вміти використовувати економіко-логічні й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методики аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Це дозволить освоїти методику і методологію побудови аналізу і використання у своїй практичній діяльності моделей об’єкта дослідження, а також придбати навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства. Володін-ня прийомами і методами економіч-ного аналізу створює підґрунтя для розвитку їх економіч-ного мислення, набуття здат-ності сприймати економічні проце-си, що відбуваються на підприєм-ствах (а також в інших об’єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості. Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиб-лення ринкових засад в нашій еко-номіці, які об’єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об’єкті управління. Використання економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності на підприємстві. В основі методології фінансово-економічного аналізу лежить діалектичний метод, тобто економічні явища, що вивчаються, аналізуються, розглядаються у зв’язку і взаємозалежності, русі і розвитку. Застосування діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств. По-перше, це системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, який виявляється у комплексному ви-вченні взаємопов’язаних економічних, організаційних, тех-нічних та інших факторів, у застосуванні системи показ-ників для аналізу. По-друге, це широке використання логічних методів, а саме: дедукції та індукції. Дедукція — такий метод ви-вчення економічних явищ, коли нові знання про об’єкт здобувають шляхом переходу від загальних фактів до окре-мих висновків. Індукція — навпаки, такий логічний ме-тод, за якого міркування ведеться від окремих, поодино-ких фактів, положень до загальних висновків. Наочним прикладом використання дедуктивного підходу є розв’язан-ня аналітичної задачі, суть якої зводиться до виявлення причин (факторів), що зумовили той чи інший фінансовий результат діяльності підприємства, наприклад прибуток: спочатку визначають суму прибутку, показники його дина-міки, відповідність запланованому рівневі тощо, а далі — всі фактори, які забезпечили саме такий кінцевий ре-зультат. Інша аналітична задача — визначення резерву зростан-ня того чи іншого економічного показника, хоча б того самого прибутку: вона потребує вивчення окремих шляхів досягнення вищого результату за рахунок, наприклад, кра-щого використання засобів праці, предметів праці, скоро-чення простоїв, удосконалення технології, маркетингових програм тощо. Вона потребує індуктивного підходу, який забезпечує визначення загального резерву зростання (у нашому випадку — прибутку) за рахунок різноманітних факторів, які його формують. По-третє, вивчення причин, які спричиняють зміни тих чи інших явищ економічного життя, оскільки всі явища обумовлені причинно-наслідковою залежністю. Мистецтво аналітика полягає в умінні відшукати найсуттєвіші при-чини, які найбільшою мірою вплинули на той чи інший результат. По-четверте, аналіз передбачає не тільки виявлення на-прямків впливу різних причин (факторів) на той чи інший економічний показник, а й надання кожному з цих на-прямків конкретної цифрової визначеності і, по можли-вості, представлення характеру цього впливу у формалізо-ваному вигляді, тобто математично, через певні функції, моделі. І, нарешті, по-п’яте, матеріали фінансово-економічного аналізу повинні вміщувати інформацію, яка була б здатна служити базою для прийняття управлінських рішень, спря-мованих на розробку проектних варіантів розвитку під-приємства, на підвищення ефективності діяльності за ра-хунок мобілізації резервів, виявлених аналізом. Серед традиційних статистичних методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється аналітична обробка (голов-ним чином первісна), найпоширеніші такі:* використання абсолютних і відносних величин;* використання середніх величин;* порівняння; * побудова рядів динаміки;* групування;* балансовий метод;* індексний метод. Абсолютні величини економічних явищ і процесів — це конкретні числові вирази цих явищ і процесів (обсяг виробництва, сума доходів, витрат, прибутку тощо). Без ви-користання даних про ці величини аналіз найчастіше не може бути повноцінним, проте, на противагу статистиці, де абсолютні величини є основними вимірниками, в аналізі вони служать головним чином для розрахунку відносних і середніх величин. Відносні величини — це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими (процент, пито-ма вага, індекс, темп зростання, прибуток на одну гривню вкладеного капіталу тощо). Тільки відносні величини да-ють точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища. Середні величини — це абстрактні величини, за допо-могою яких досягається узагальнення відповідних сукуп-ностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин неможливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, вивчати явища, що зміню-ються, у динаміці, нівелювати нетипові, випадкові варіанти значень показників. Наприклад, ніякі аналітичні вис-новки не можуть бути зроблені, якщо є дані про фактичні місячні заробітки 2593 працівників підприємства А за 12 місяців року і 429 працівників підприємства Б за ті самі 12 місяців року. Лише підрахувавши середньомісячні заробітки на одного працюючого на цих підприємствах (наприклад, вони становили 167 і 202 грн.), можна робити певні висновки і використовувати ці дані для аналізу інших економічних показників. У фінансово-економічному аналізі найчастіше викорис-товуються такі середні величини:* середня арифметична проста;* середня арифметична зважена;* середня хронологічна;* середня квадратична. Порівняння — дуже поширений прийом, який застосо-вується в аналізі. Саме з нього, звичайно, розпочинається розв’язання багатьох аналітичних задач, саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню. У фінансово-еконо-мічному аналізі застосовуються такі порівняння:* явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (минулі періоди), що приймаєть-ся за базовий;* даних фактичних (звітних) за аналізований період з плановими (бізнес-плановими);* звітних даних з середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);* просторові порівняння з даними роботи інших підпри-ємств. Основна умова ефективності застосування прийому по-рівняння (і водночас одна з найскладніших задач фінан-сово-економічного аналізу) — це досягнення зіставності показників, які характеризують процес, що аналізується. Тільки після того, як з’являється повна впевненість, що показники зіставні між собою за всіма параметрами, мож-на проводити аналітичні розрахунки, які базуються на по-рівнянні. Безглуздо порівнювати без попередньої обробки, наприклад, фінансові ресурси підприємства за даними звітних балансів для висновків про їх динаміку в умовах значної інфляції, так само, як фондовіддачу основних за-собів підприємства хутряної промисловості з аналогічним показником підприємства машинобудування, або, скажімо, річні суми одержаного українським підприємством при-бутку в 1992—1997 рр., коли інфляція у країні досягала 10 000%, а вимірник прибутку — карбованець, гривня — постійно змінював свою купівельну спроможність. Дина-мічні порівняння майже завжди потребують перерахунку показників у зіставні ціни за допомогою індексів цін і та-рифів. Побудова рядів динаміки. Для відображення розвитку аналізованого показника у часі (в динаміці) будують ряди динаміки. Вони являють собою хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які да-ють змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншо-го економічного явища. Ряди динаміки можуть бути по-будовані за абсолютними, відносними або середніми вели-чинами. Прикладом рядів можуть служити такі дані фінан-сово-господарської діяльності промислового підприємства за період 1993—1999 рр. (табл. 1). Вже просте прочитання й осмислення даних, представ-лених подібним чином, дає підстави для деяких важливих аналітичних висновків. Вони, однак, можливі, якщо витримується основна умова застосування прийому порівняння взагалі і, зокрема, побудови рядів динаміки, — йдеться про зіставність усіх величин, що входять у ряди динаміки. У фінансово-економічному аналізі доводиться досягати зіставності показників або при збиранні та обробці необхідних для побудови рядів динаміки даних, або шляхом перера-хування зібраних незіставних даних. Задача зведення рядів Динаміки до зіставного виду тим складніша, чим більший часовий період охоплює аналізований масив інформації. Групування — це прийом аналізу, який полягає у фор-муванні з масиву даних, що аналізуються, класифікацій-них груп за ознаками, істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування ма-сиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналі-зу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показ-ників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об’єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групуван-ня набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітич-них таблиць жодна більш-менш складна аналітична зада-ча не може бути розв’язана раціонально. Балансовий метод аналізу — це відображення й аналіз кількох (найчастіше — двох) груп взаємопов’язаних і взаємоврівноважених економічних показників. У формі балан-су підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ре-сурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурса-ми (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов’язаних показ-ників. Наприклад, при складанні фінансового плану підприємства (балансу доходів і видатків) аналізується можливість одержання прибутку та інших джерел фінан-сових ресурсів виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів аналіз спрямований на пошук варіантів збалансування потреби у тих чи інших ресурсах з джерелами їх надходження (в тому числі за рахунок економії витрат цих ресурсів, знаходження шляхів розширення сировинної бази тощо). Індексний метод аналізу дає змогу розв’язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індек-си — це загальні індекси, у яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбуваєть-ся фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загаль-ного індексу обсягу реалізації продукції I=(g1p1 / (g0 p0 мають такий вигляд: а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації про-дукції Iоп =(g1p0 / (g0 p0 ; (1) б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємства Iц =(g1p1 / (g1 p0 ; (2) Застосування індексного методу виявлення впливу фак-торів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фак-тори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосу-вання цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універ-сальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомо-гою цього методу, якщо є функціональна модель (мультиплікативна чи адитивна), що описує взаємозв’язок фак-торів і результатного показника, можна визначити від-окремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і пере-вірити одержані результати аналізу шляхом балансуван-ня факторів. Основні прийоми аналізу тенденцій розвитку рядів динаміки На сучасному етапі розвитку економіки значення економічної статистики стає дедалі важливішим. Світовий досвід свідчить, що повноцінний розвиток ринку дає помітний імпульс росту національної економіки. Незважаючи на значний потенціал, роль та місце вітчизняної економіки питання економічної статистики залишається незначним та не відповідає завданням, які стоять перед Україною в сучасних умовах. У процесі розвитку економіки показники видозмінюються, з'являються нові показники, ліквідуються раніше діючі. З огляду на складний взаємозвязний характер соціально- економічних явищ, їх не можна охарактеризувати за допомогою одного або декількох розрізнених статистичних характеристик. Необхідна система взаємопов'язаних статистичних показників, що представляють собою статистичну модель економіки та суспільства. Метою роботи є аналіз статистичних показників ринку України, покращення статистичних методів та формування оптимальних управлінських рішень щодо його розвитку. Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлено такі задачі: - дослідити основних прийомів аналізу тенденцій розвитку рядів динаміки; - розглянути види оцінки основних засобів; - обчислити показники дисперсії, товарообороту, рядів динаміки та варіаційних рядів розподілу. При виконанні роботи було використано методи системного аналізу, статистичні методи, теорії прийняття рішень, та інші економіко-математичні методи. Ряд динаміки (РД)– це послідовність чисел, які характеризують зміну того, чи іншого явища. в часі. Таким чином РД складається з двох елементів: множини моментів (або інтервалів) часу і множини відповідних їм значень статистичного показника - рівнів ряду. Розрізняють РД : первинні (рівні ряду можна безпосередньо визначити спостереженням); похідні (визначення рівнів ряду потребує розрахунків); абсолютних величин (рівні – величини іменовані); відносних величин (рівні вимірюються у %); середніх величин (різновид похідних рядів); інтервальні (рівні відповідають певним інтервалам часу); моментні (рівні відносяться до конкретних моментів). Одним із найважливіших завдань побудови й аналізу рядів динаміки є вивчення основних тенденцій і закономірностей розвитку того чи іншого явища. З цією метою рівні рядів динаміки піддаються різноманітним математичним перетворенням, що дають змогу виявити тенденції розвитку рівнів ряду. Способи перетворення такі: * збільшення інтервалів; * використання методу плинної середньої; * аналітичного вирівнювання р Висновки. Володін-ня прийомами і методами економіч-ного аналізу створює підґрунтя для розвитку їх економіч-ного мислення, набуття здат-ності сприймати економічні проце-си, що відбуваються на підприєм-ствах (а також в інших об’єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості. Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиб-лення ринкових засад в нашій еко-номіці, які об’єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об’єкті управління. Вивчення економічного аналізу підвищує рівень загальної економічної й аналітичної підготовки , створює необхідні основи для поглибленого вивчання галузевого аналізу , дозволяє засвоїти методику і методологію побудови аналізу і використовувати у своїй практичній діяльності моделей дослідження, а також набути навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (13.06.2014)
Просмотров: 665 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: