Четверг, 28.11.2024, 14:24
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Менеджмент

Реферат на тему: Мета й основні функції менеджменту
Реферат на тему: Мета й основні функції менеджменту.

Система керування і її функції, як було сказано вище, спрямо-вані на досягнення поставлених цілей підприємства.
Ставлячи перед організацією визначені цілі, керівництво підтверджує те, до чого організація прагне.
При визначенні мети діяльності зазвичай виникають такі ос-новні питання:*
які цілі вибрати й у якій послідовності їх поставити;*
наскільки актуальні такі цілі і як оцінюються можливості їхнього досягнення.
Намічаючи передбачувані цілі, необхідно виходити, насамперед, з думки тієї групи, заради якої організація і була утворена. На підприємстві це найчастіше думка власників, так що ціль тут може бути виражена в девізі: «Підприємство у своїй діяльності прагне до одержання прийнятного доходу для своїх власників». Тут підкрес-люється одержання прибутку тому, що залежнол від його розміру власники вирішують, чи вкладати їм свої капітали в дане підприємство і чи варто ризикувати.
З іншого боку, споживачі не хочуть віддавати свої гроші власни-кам, але вони готові платити роздрібну ціну за товари, що, на їхній погляд, можуть задовольнити їхні потреби.
Усю сукупність цілей організації можна розділити на чотири ви-ди чи блоки: економічні, науково-технічні, виробничо-комерційні і соціальні.
Економічна мета — одержання розрахункової величини прибут-ку від реалізації продукції чи послуг.
Науково-технічна мета — забезпечення заданого рівня про-дукції і науково-технічних розробок, а також підвищення продуктив-ності праці за рахунок удосконалювання технології.
Виробничо-комерційна мета — виробництво і реалізація про-дукції чи послуг у заданому обсязі і з заданою ритмічністю.Соціальна мета — досягнення заданого ступеня задоволення соціальних потреб працівників, охорони праці і природоохоронних заходів.
На рис. 1.3. представлене ієрархічне розгортання групи цілей у трьох рівнях.
Останній, третій рівень цілей носить характер підцілей чи за-вдань і, в свою чергу, може мати ієрархічну структуру.
Мета, підцілі, завдання більш низького рівня повинні носити підтримуючий характер запланованих результатів більш високого рівня і нести в собі велику конкретність і вимірність.
Мета — це конкретні кінцеві стани і бажаний реально здійсненний результат, якого прагне домогтися група, працюючи разом.
Актуальність мети необхідно перевіряти щорічно чи в міру зміни основних факторів. Нестабільність різних зовнішніх і внутрішніх явищ змушує керівництво гнучко відноситися до постав-лених завдань.В організацій можуть бути різноманітні цілі. Державні органи, вузи і некомерційні лікарні не прагнуть діставати прибуток, але їх хвилюють витрати. І це повинно знаходити своє відображення в на-борі цілей.
Великі організації мають багато цілей, малі підприємства — од-ну чи трохи. Але поставлені цілі будь-якої організації повинні врахо-вуватися всіма керівниками різних рангів при наступних уп-равлінських рішеннях.
Аналогічні вимоги пред'являються і до структурних підрозділів даної фірми.
Прийняті цілі і завдання повинні повідомлятися членам ор-ганізації (а іноді і колективно прийматися), що є могутнім ме-ханізмом спонукання до праці, тому що він дає можливість членам організації знати, до чого вони повинні прагнути і яку вигоду одер-жать при досягненні поставлених цілей.
З позиції «чистого» керівника менеджмент являє собою набір дій, їхню сукупність з керівництва людьми і виробництвом з метою досягнення запланованих результатів (цілей) підприємства. Ці дії, точніше кажучи, види впливів на об'єкт керування і являють собою функції менеджменту (рис. 1.4).
Аналіз — найважливіша функція менеджменту. Він складається з дослідження економічних процесів, що відбувалися на самім підприємстві в минулому, умов зовнішнього середовища в сього-денні і встановлює тенденції розвитку фірми, загрози і можливості, а також проблеми, що підлягають вирішенню. Аналіз передує вироб-ленню рішення і є основою для прогнозування і планування.
Планування полягає у визначенні напрямків, цілей, пропорцій, темпів виконання виробничих процесів і являє собою вибір дій на визначений період часу. Плануванню повинне передувати прогнозу-вання, що означає передбачення якісно-кількісних змін чи процесів показників у майбутньому.
Іншими словами, прогнозування дозволяє уявити, що може відбутися через якийсь час, а планування націлює на те, що повинно відбутися в обговорений час і з волі людей. На стадії планування, крім вибору дій, шляхів досягнення мети і визначення показників, зважуються питання форм, методів, термінів й інструментів контро-лю, що є однією з найважливіших функцій менеджменту.
Організація має на меті формування керованої і керуючої сис-тем і створює передумови для розв'язання завдань, поставлених на стадії планування. Організація вирішує питання структури, упоряд-кування і регламентації дій виконавців, оптимізує розміщення устат-кування, вибирає спеціалізацію і методи проведення робіт. Ор-ганізація найтіснішим чином пов'язана з такими функціями керуван-ня, як керівництво й організація контролю.
Керівництво полягає в напрямку діяльності керованого об'єкта, тісно пов'язане з лідерством і за допомогою іншої функції менедж-менту — мотивації {активізації) — спонукає до необхідних дій пер-сонал підприємства. Ціль керівництва — домогтися, щоб підлеглі ви-конували те, що необхідно керівнику. Керівництво невіддільне від таких функцій, як координація і регулювання, і, по суті, є інтегруван-ням цих функцій менеджменту.
Координація спрямована на узгодження різних зовнішніх сис-тем стосовно даної системи (раціоналізація дій постачальників, субпідрядників, кооперованих зв'язків, організація держзамовлень, робота зі споживачами і т.п.).
Регулювання пов'язане з поточними управлінськими рішеннями і спрямоване на збереження стану запланованого процесу, коректування відхилень усередині системи, що можуть відбуватися з об'єктивних і суб'єктивних причин. Процес регулювання здійснюється маневруванням ресурсів, якимирозпоряджається організація (машинами, людьми, матеріалами, технологією, фінансовими засобами і т.п.). Наприклад, передислокація працівників із процесів, що мають резерви часу на роботи, що лежать на критичному і підкритичному шляху в системі сіткового планування. Велике значення при цьому надається зміні змінності, тривалості зміни, роботі у вихідні дні, понаднормовому часові і системі мотивації. Регулювання — не що інше, як коректування системи керування на неприпустимі зміни ходу виробництва, що уловлюються за допомогою такої ємної функції, як контроль.
Контроль носить всеосяжний характер і пов'язаний прямо чи побічно з усіма функціями системи керування (див. рис. 1.4). Фахівці виділяють такі види контролю:
1) по стадії життєвого циклу продукції — контроль на стадії стратегічного маркетингу, НДДКР, виробництва, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту;
2) по виду об'єкта — контроль предметів праці, засобів вироб-ництва, технології, організації процесів, умов праці, оточуючого природного середовища, документів, інформації;
3) по стадії виробничого процесу — контроль вхідний, операційний, готової продукції, транспортування і збереження;
4) по виконавцях — самоконтроль, контроль менеджера .і відділу технічного контролю, інспекційний, державний і т.д.;
5) по можливості подальшого використання результатів контро-лю — руйнівний і що допомагає;
6) по ступеню охоплення об'єкта — суцільний і вибірковий;
7) по характеру прийнятого рішення — активний (поперед-жуючий) і пасивний (по відхиленням);
8) по режиму — посилений і нормальний;
9) по ступеню механізації — ручний, механізований, автомати-зований, автоматичний;
10) по періоду охоплення — попередній, поточний, заключний;
11) по способу одержання й обробки інформації — розрахун-ково-аналітичний, статистичний, реєстраційний;
12) по періодичності виконання контрольних операцій — без-перервний і періодичний.
Нормативи контролю встановлюються на стадії планування. Вони повинні бути об'рунтованими, однозначними в прочитанні, здійсненними і мати деякий резерв. Вони можуть коректуватися на стадії контролю, тому що тоді є більше інформації, ніж приплануванні. При невиконанні нормативів необхідно ретельно проаналізувати ситуацію і вчасно внести відповідні корективи. Предмети контролю можна класифікувати в такий спосіб:*
вірогідність прогнозів відтворювальних циклів;*
ринкова стратегія фірми, мета її розвитку на перспективу;*
нормативи конкурентноздатності товарів на конкретних ринках;*
показники якості і ресурсномісткості продукції підприємства і конкурентів;*
показники організаційно-технічного рівня виробництва підприємства і конкурентів;*
показники соціального розвитку трудового колективу;*
показники охорони навколишнього середовища;*
відображення функцій керування в положеннях про підрозділи і посадових інструкціях;*
наявність нормативно-методичних документів, що регламентують функції керування;*
об'рунтованість складу і якості нормативів витрат різних ресурсів по конкретним видам продукції і стадіям їхнього життєвого циклу;*
параметри мікросередовища: економічні, соціальні, політичні, науково-технічні, ринкові, природно-кліматичні;*
показники розвитку інфраструктури регіону;*
показники мікросередовища підприємства: клієнтура, конкуренти і т.п.;*
об'рунтованість організаційної і виробничої структур підприємства;*
забезпеченість і ефективність використання кадрами;*
соціально-психологічний клімат у колективі;*
соціальні, психологічні й економічні методи підвищення ефективності керування.
Облік, як функція керування, являє собою одержання і фіксацію в кількісній формі результатів стану об'єкта і ресурсів у будь-який момент часу функціонування системи. Облік виконання всіх планів, програм, завдань по ситуаційному керуванню повинний бути організований за такими показниками, як кількість, якість, витрати, виконавці і терміни.
Облік витрат ресурсів доцільно організувати по усім видам ресурсів, видам діяльності, продукції, що випускається, стадіям її життєвого циклу, а також по відділам, службам і підрозділам, по товарним ринкам. Вимоги до системи обліку:*
можливість вносити виправлення й уточнення;* пірамідальний тип побудови, що забезпечує можливість проникнення всередину інформаційного масиву;*
наочність і простота у використанні;*
забезпечення обліку показників по всіх підсистемах ситуаційного керування і зовнішнього середовища підприємства;*
облік усіх показників у динаміці;*
забезпечення порівнянності показників;*
автоматизація обліку.
Управлінський облік являє собою інформаційно-обчислювальну систему, що поєднує сукупність форм і методів планування, обліку, контролю й аналізу, яка спрямована на формування альтернативних варіантів функціонування підприємства і призначену для інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень.
Управлінський облік, будучи складовою частиною системи керування підприємством, покликаний формувати інформацію:*
для планування майбутньої стратегії і тактики функціонування підприємства в цілому і здійснення окремих господарських операцій, оптимізації використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства;*
для виміру й оцінки ефективності господарювання в цілому й у розрізі підрозділів, виявлення ступеня рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг);*
для контролю економічності поточної діяльності підприємства в цілому й у розрізі окремих підрозділів, видів діяльності;*
для коректування керуючих впливів на хід виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).
До конкретних практичних задач управлінського обліку варто віднести:*
виявлення областей найбільшого ризику і вузьких місць у діяльності підприємства;*
формування цінової політики підприємства, у тому числі меж знижок, при різних умовах збуту і платежу;*
формування асортиментної політики і виявлення збиткових видів продукції;*
оцінка ефективності додаткових витрат і раціональності капітальних вкладень.
Вихідними позиціями при реалізації задач управлінського обліку є:*
орієнтація на досягнення поставленої мети підприємництва;* формування варіантів рішень ситуаційних задач діяльності підприємства і вибір оптимального варіанта;*
розрахунок нормативних параметрів виконання оптимального варіанта і своєчасного виявлення відхилень від заданих параметрів;*
інтерпретація виявлених відхилень і їхній аналіз.
Управлінський облік, концентруючи інформацію в обсязі, необхідному для прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства різних рівнів, будується на дотриманні наступних загальносистемних принципів формування інформації:*
Принцип випередження даних для прийняття управлінських рішень. При цьому набагато важливіше правильна оцінка майбутніх витрат і доходів, ніж констатація упущених можливостей.*
Принцип відповідальності за наслідки прийнятих рішень. Якщо відповідальність за результати господарювання на всіх рівнях керування відсутня, вести управлінський облік немає рації.*
Принцип цілісності. Управлінський облік повинний бути системним і забезпечувати погодженість даних з показниками фінансового обліку і звітності навіть тоді, коли він ведеться без використання первинної документації, рахунків і подвійного запису.*
Принцип зрозумілості. Представлення даних у вигляді аналітичних таблиць, графіків, зручних і зрозумілих для користувачів.
Інформація управлінського обліку призначена для внутрішнього керування підприємст-вом і носить конфіденційний характер.
Саме облік створює можливість реального контролю над ходом виробництва, його регулювання і кінцеву фіксацію діяльності підприємства за звітний період.
Облікові дані є основою для проведення економічного аналізу діяльності підприємства і функціонування системи керування.
Необхідно відзначити, що всі розглянуті функції менеджменту найтіснішим чином взаємозалежні (на рисунку показані лише ос-новні зв'язки) і є обов'язковим компонентом системи керування на будь-якім підприємстві. Виключення зі складу керування хоча б однієї функції робить підприємство вразливим з боку постійно вини-каючих загроз і небезпек. Інша справа, що підприємство підприємству — ворог. На невеликих фірмах, наприклад, одна особа може виконувати кілька функцій менеджменту, на іншій, навпаки,кілька осіб чи цілий структурний підрозділ виконують одну, єдину функцію. Усе залежить від потужності підприємства і умов його функціонування, але кожна функція менеджменту обов'язково по-винна бути.
Категория: Менеджмент | Добавил: Aspirant (13.06.2014)
Просмотров: 437 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: