Реферат на тему:К/р з міжнародного фінансового менеджменту - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:К/р з міжнародного фінансового менеджменту. Зміст Теоретична частина 1. Управління вхідними грошовими потоками Здійснення практично всіх видів фінансових операцій підприємства генерує певний рух грошових коштів у формі надходження і витрат. Цей рух грошових коштів функціонуючого підприємства в часі являє собою безперервний процес і визначається поняттям "грошовий потік".[6] Концепція грошового потоку підприємства як самостійного об'єкта фінансового управління ще не має достатнього висвітлення не тільки у вітчизняній, а й у світовій літературі з питань фінансового менеджменту. Окремі прикладні аспекти цієї концепції розглядаються, звичайно, лише у складі питань управління залишками грошових активів, управління формуванням та розподілом фінансових ресурсів і антикризового фінансового управління підприємством при загрозі банкрутства. У той же час грошові потоки підприємства у всіх їхніх формах і видах становлять найважливіший самостійний об'єкт фінансового менеджменту, який потребує суттєвого поглиблення теоретичних засад і розширення практичних рекомендацій. Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими основними положеннями: 1. Грошові потоки обслуговують господарську діяльність підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна розглядати як систему "фінансового кровообігу" господарського механізму підприємства. Ефективно функціонуючі грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його "фінансового здоров'я", передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. 2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані між собою за обсягами та в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує значне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства. 3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який перебій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів, рівні продуктивності праці, реалізації продукції. 4. Ефективне управління грошовими потоками дає змогу скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й економічне використання власних фінансових ресурсів, що формуються з внутрішніх джерел, зменшити залежність темпів розвитку підприємства від кредитів, що залучаються. 5. Управління грошовими потоками - важливий фінансовий важіль забезпечення прискорення обертання капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості операційного циклу, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зменшення потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. 6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникнути як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження й витрат грошових коштів підприємства дає змогу усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності. 7. Активні форми управління грошовими потоками дають змогу підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Таке управління передбачає ефективне використання тимчасово вільних залишків грошових активів у фінансових інвестиціях. Розглянуті аспекти підтверджують тезу про необхідність виділення грошових потоків підприємства в самостійний об'єкт фінансового управління з відповідним методичним, структурним та кадровим забезпеченням цього управління. Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходження і витрат грошових коштів і синхронізації їх у часі. Процес управління грошовими потоками підприємства охоплює такі основні етапи (рис. 1). 1. Забезпечення достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності. Основною метою здійснення цих заходів є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного аналізу, планування та контролю грошових потоків підприємства. Згідно з міжнародними стандартами обліку для формування звітності про рух грошових коштів використовують два основні методи — прямий і непрямий. Прямий метод спрямований на отримання даних, що характеризують як валовий, так і чистий грошові потоки підприємства за окремими видами його діяльності. Непрямий метод спрямований на отримання даних, що характеризують тільки чистий грошовий потік за окремими видами діяльності й по підприємству в цілому. 2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Основною метою цього аналізу є визначення рівня достатності формування грошових коштів, ефективності використання їх, а також збалансованості додатного та від'ємного грошових потоків підприємства за обсягом та в часі. Особлива роль у процесі цього аналізу має приділятися визначенню "якості чистого грошового потоку" — узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції та зниження її собівартості, а низька — за рахунок збільшення частки чистого прибутку внаслідок зростання цін на продукцію, суми позареалізаційних доходів тощо. Рис.1. Характеристика основних етапів управління грошовими потоками підприємства 3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Вона являє собою процес найкращих форм організації їх на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є забезпечення: збалансування обсягів додатного і від'ємного грошових потоків; синхронності формування окремих видів грошових потоків у часі; умов зростання чистого грошового потоку підприємства. Забезпечення збалансування обсягів додатного і від'ємного грошових потоків досягається різними методами залежно від рівня їхньої достатності й тривалості періоду. Забезпечення оптимізації грошових потоків у часі досягається двома основними методами - вирівнюванням та синхронізацією. Забезпечення умов зростання чистого грошового потоку може бути досягнуто за рахунок таких заходів: зниження рівня змінних затрат, скорочення суми постійних витрат; здійснення ефективної податкової політики, що призводить до зниження рівня загальних податкових платежів; здійснення ефективної цінової політики, спрямованої на підвищення рівня доходності операційних витрат; використання методу прискореної амортизації основних засобів та ін. 4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі окремих видів їх носить прогнозний характер у силу невизначеності окремих вихідних його передумов. Тому це планування здійснюється у формі багатоваріантних планових розрахунків відповідних показників при різних сценаріях розвитку окремих факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному). Результати розрахунків цих показників відображаються у спеціальному плановому документі - "плані надходження та витрат грошових коштів" який є однією з головних форм поточного фінансового плану. На основі розробленого плану надходження та витрат грошових коштів підприємства має формуватися система поточних бюджетів (платіжних календарів), які виступають головною формою оперативного планування грошових потоків. 5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. Об'єктом такого контролю є виконання встановлених завдань із формування обсягу грошових коштів та витрат їх у розрізі передбачених напрямків; рівномірність формування грошових потоків у часі; забезпечення ліквідності грошових потоків та їх ефективності. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства. 2. Капітал підприємства та його структура Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності. Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку. Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як: Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в "кишеню" власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства. Капітал підприємства характеризується різноманіттям видів і систематизується по цілому ряду категорій. По приналежності підприємству виділяють власний і позиковий капітал. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи. Додатковий капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства. Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації. Нерозподілений прибуток - основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі. Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеру. До інших резервів відносяться резерви, що створюються на підприємстві в зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу. Субсидії і надходження утворяться в результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб. Усі власні засоби в тім чи іншому ступені служать джерелами формування засобів, використовуваних організацією для досягнення поставлених цілей. В складі власного капіталу можуть бути виділені дві основні складові: інвестований капітал, тобто капітал, вкладений власниками в підприємство; і накопичений капітал, тобто капітал, створений на підприємстві поверх того, що спочатку авансовано власниками. Інвестований капітал включає номінальну вартість простих і привілейованих акцій, а також додатково оплачений (понад номінальну вартість акцій) капітал. До даної групи звичайно відносять і безоплатно отримані цінності. Перша складова інвестованого капіталу представлена в балансі статутним капіталом, друга - додатковим капіталом (у частині отриманого емісійного доходу), третя - додатковим капіталом (у частині безоплатно отриманого майна) чи фондом соціальної сфери. Накопичений капітал знаходить своє відображення у виді статей, що виникають у результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток, інші аналогічні статті). Незважаючи на те, що джерело утворення окремих складових накопиченого капіталу одне - нерозподілений прибуток, цілі і порядок формування, напрямки і можливості використання кожної його статті істотно відрізняються. Усі статті власного капіталу формуються відповідно до законодавства України, установчими документами й обліковою політикою. Чинне законодавство визначає обов'язок акціонерного товариства створювати два фонди - статутний і резервний. Іншого обов'язкового переліку фондів, що повинне створювати підприємство, а також нормативи відрахувань у них, законодавство не містить. Питання використання резервного і інших фондів товариства відносяться до виняткової компетенції ради директорів товариства. Позиковий капітал товариства характеризує залучені для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі кошти чи інші майнові цінності. Джерела позикового капіталу можна розділити на дві групи - довгострокові і короткострокові. До довгострокового в українській практиці відносяться ті позикові джерела, термін погашення яких перевищує дванадцять місяців. У закордонній практиці позикові джерела, що видаються на термін від одного до п'яти років, вважаються середньостроковими. До короткострокового позикового капіталу можна віднести кредити, позики, а також вексельні зобов'язання - з терміном погашення менш одного року; кредиторську і дебеторську заборгованості. По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, використовуваний для формування статутного капіталу підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів. По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів. По формах власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу. По організаційно - правових формах діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.). По характеру використання власником виділяють споживчий і накопичувальний (реінвестуємий) види капіталу. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання утрачає функції капіталу. Він являє собою відтік засобів підприємства, здійснюваний з метою споживання (виплати дивідендів, відсотків, соціальні потреби підприємства і його працівників). Капітал, що накопичується, характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і т.д. Приведений перелік не відбиває всього різноманіття видів капіталу, використовуваних у науковій термінології і економічній практиці. У ньому присутні ті необхідні класифікаційні ознаки, що будуть використовуватися в роботі надалі . Практична частина 1. Ситуація з СП "Компютерний центр" СП "Комп'ютер - Центр" - це спільне українсько-американське підприємство, створене більше трьох років тому. За цей час підприємство перетворилось із малого підприємства у підприємство міжнародного масштабу. Має близько 200 співробітників. Пріоритетний напрямок діяльності СП - забезпечення замовників сучасними - інформаційними технологіями, найсучаснішою обчислювальною технікою та надійним висококваліфікованим обслуговуванням. СП "Комп'ютер - Центр" постачає українському ринку широкий асортимент персональних комп'ютерів та їх сучасне інформаційно-програмне забезпечення, пропонує близько 40 стандартних конфігурацій комп'ютерів шести різних родин (портативні; для професіоналів; для створення мультімедіа та додатків); для САВ/САМ додатків; файл-сервери, сервери баз даних, робочі станції). Для забезпечення стабільності своєї роботи на ринку СП спрямувало значні кошти на розширення своєї діяльності, зокрема на будівництво заводу по виробництву чипсів у Глухові, організація реклами у метрополітені (проекти "Metro Vision"), організація дочірніх компаній по торгівлі програмним забезпеченням тощо. Однак через недостатньо продуману політику реалізації більшість цих проектів зазнали невдачі, хоча на них було витрачено значні кошти. Незважаючи на ці невдачі, завдяки успішній і продуманій регіональній політиці у роботі з філіями, а також успішній роботі київських салонів -магазинів обсяг продажу СП продовжував зростати. Однак, виробничі потужності компанії вже не могли впоратись з наявним обсягом замовлень. Керівництво СП прийняло рішення про будівництво власного заводу у селі Проліски. На будівництво та обладнання цього заводу були витрачені великі кошти, практично усі оборотні кошти, СП, внаслідок чого СП не змогло своєчасно виконати значну частину контрактів, оскільки не змогло закупити комплектуючі. Штат працівників СП був надмірно роздутим, багато обов'язків дублювалося. Усе це вимагало постійних істотних грошових коштів. Зараз СП "Комп'ютер - Центр" намагається розробити нові види послуг з метою підвищення обсягу продажу та залучення нових замовників. Особлива увага приділяється до продажному обслуговуванню. Проблеми і труднощі СП характерні для багатьох підприємств на українському ринку товарів. 1.Проаналізуйте слабкі та сильні сторони фінансової стратегії СП Слабкі сторони: Фінансування підприємства з виробництва чіпсів у Глухові, спричинило відтік коштів від фінансування основної діяльності, пов’язаної з інформаційними технологіями. Реклама організована тільки в метрополітені. Міста, в яких немає метро не будуть обізнані про діяльність фірми. Потрібно організувати рекламу в інформаційних, спеціальних комп’ютерних виданнях, на радіо, зовнішню рекламу, бажано, рекламу на телебаченні. В якості одного з основних засобів реклами потрібно використовувати мережу Інтернет. Організація дочірніх компаній з продажу програмного забезпечення, свідчить про спробу диверсифікації підприємства, але в сучасних умовах українського ринку, продаж ліцензійного програмного забезпечення доцільно здійснювати поряд з продажем комп’ютерної техніки. Велика наявність піратів на ринку програмного забезпечення приведе до банкрутства спеціалізованих торгівців програмного забезпечення. Непродумане фінансування власного заводу, яке спричинило виникнення боргів. Непродумана система керування підприємством, структура штату працівників потребує зміни. Сильні сторони: Перспективний напрямок діяльності. Широкий спектр послуг і техніки. Успішна і продумана регіональна політика у роботі з філіями, а також успішна робота київських салонів – магазинів. Розробка нових видів послуг з метою підвищення обсягу продажу та залучення нових замовників. Особлива увага приділяється до продажному обслуговуванню. 2. Розробіть власний варіант фінансової стратегії СП На перший план сьогодні виходять організація сервісного обслуговування, створення комп'ютерних мереж. Цим питанням слід приділити значну увагу. Потрібно, передусім, встановити напрацьовані зв'язки з постачальниками. Приділити увагу системі сервісу. Підібрати команду висококваліфікованих фахівців. Необхідно щільно співпрацювати з іноземними компаніями, які постачають комплектуючі Фінансові потоки потрібно спрямовувати на розвиток основної діяльності. Диверсифікацію підприємства можливо здійснювати за рахунок надання таких послуг у сфері інформаційних технологій, як організація комп’ютерних курсів, проведення платних консультацій з питань інформаційних технологій, написання прикладних програм під заказ, інформаційне обслуговування комерційних підприємств, надання створення веб-студій, програмування для Інтернет, розробка Інтернет-магазинів. Ці сфери діяльності не вимагатимуть значних вкладень, але мають стати значними джерелами прибутку, який можна буде спрямувати на основну діяльність. За рахунок надання перерахованих вище послуг, можна буде поліпшити фінансове становище підприємства , розрахуватися з кредиторами і продовжити будівництво власного заводу, який в майбутньому стане основним джерелом прибутку компанії. Необхідно дослідити та вирішити наступні питання: покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, зниження усих видів заборгованості, покращення структури капіталу ( де основне місце займає – оборотний), формування фінансових фондів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру. Література Бланк И.А. Основи фінансового менеджменту: В 2 т. - К.: Ніка-Центр, 1999. Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния предприятия // Финансы. -1999.-№2.-С. 15-17. Дейнеко Л.В. Фінанси підприємств // Фінанси України. - 1999. - №9. -С.138-139. Софронова В.В. Финансовый менеджмент на предприятиях в условиях неплатежей // Финансы. - 1999. - №7. - С.21-22. Стефанюк І. Державне управління фінансовими ресурсами в сфері підприємництва // Економіка. Фінанси. Право. - 1999. - №7. - С. 3-13. Байлова О.О. КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА. Дніпропетровський національний університет, 2001 р.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (05.06.2014)
Просмотров: 254 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: