Реферат на тему: ЯКОСТІ МЕНЕДЖЕРА ВЗАЄМОДІЇ В БІЗНЕСІ - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: ЯКОСТІ МЕНЕДЖЕРА ВЗАЄМОДІЇ В БІЗНЕСІ. Бізнес існує в системі ринкових відносин, а отже передбачає наявність специфічних форм і способів взаємодії між різними структурами, організаціями і окремими людьми. Приймаючи рішення й аналізуючи свої ресурси, необхідно зважити можливі форми й засоби налагодження відносин з іншими людьми.  Взаємодія - це форма організації й регулювання дій людей по відношенню один до одного. Суб’єктом взаємодії може виступати не тільки окремий індивід, а й організація, різні соціальні групи аж до держави в цілому. В цьому випадку людина виявляє себе чи то в ролі члена групи (організації), на якого автоматично поширюються прийняті рішення, чи то в ролі представника групи, який висловлює від імені цієї групи думки й приймає рішення. Можна виділити три основні рівня взаємодії суб’єкта (індивіда чи організації) з іншими суб’єктами: соціальний, соціально-психологічний і психологічний. І рівень. Соціальна взаємодія – це рівень формалізованих відносин, які спираються на правові, економічні та соціальні норми.  Наприклад, підприємець, вступаючи у відносини з постачальником, в першу чергу, укладає контракт (договір), де обумовлюються змістові та юридичні права й обов’язки сторін. Докладно такий самий соціальний тип взаємодії спостерігається при заснуванні, приміром, малого підприємства, коли оформлюється статут, установча згода тощо. Найважливішою ознакою соціальної взаємодії є її знеособленість і нормованість. Прийняті на цьому рівні рішення набувають сили повинності й регулятивні функції у ставленні до всіх інших форм відносин. Навіть шлюбний контракт (практично прийнятий в усіх країнах Заходу) при формальному регулюванні розбіжностей виявляється сильнішим за будь-які почуття. Можливість формалізації відносин і встановлення загальних правил взаємодії значною мірою сприяє діяльності в сфері бізнесу і вимагає високого рівня компетентності всіх суб’єктів, які беруть участь у конкретній справі. ІІ рівень. Соціально-психологічна – це відносини між людьми в процесі якоїсь спільної діяльності. Форма вияву соціально-психологічних взаємодій настільки різноманітні, що їх абсолютно неможливо звести до якоїсь однієї класифікації чи типології. Однак при всьому розмаїтті вони зберігають дві основні ознаки: по-перше, завжди існує якийсь предмет, з приводу якого будується взаємодія; по-друге, ця взаємодія відбувається на особистісному рівні. Це означає, що у взаємодію вступають не абстрактні “юридичні” особистості або соціальні ролі, а живі люди з усіма притаманними їм особливостям свідомості, мислення, характеру і т. ін. Але вияв і функціонування індивідуально-психологічних особливостей виявляється підпорядкованим тому соціальному завданню, яке суб’єкти повинні разом вирішувати. Соціально-психологічний тип взаємовідносин встановлюється поміж всіма людьми, з якими нам випадає мати справу. Чи укладаємо ми угоду з виробниками, чи вступаємо у спілкування з покупцями, у нас все одно виникають специфічні, саме соціально-психологічні відносини: взаємна довіра чи недовіра, повага чи зневага, контроль та оцінка. Залежно від того, які відносини між людьми, буде формуватися їх “настроєність”, яка суттєво впливає на ефективність спільної діяльності. Необхідно передусім прагнути до того, щоб створити сприятливий соціально-психологічний клімат.  В партнерських відносинах позитивний соціально-психологічний клімат виявляє себе в почутті взаємоповаги й довіри, коли слово партнера починає важити набагато більше, ніж будь-які юридично оформлені документи. Це означає, що порушення даного слова виявляється психологічно неможливим і економічно невигідним для кожного партнера. При спілкуванні з клієнтом позитивний клімат означає, що Ви справді намагаєтесь максимально задовольнити його вимоги, а у нього, в свою чергу, виникає почуття, що тільки від Вас він отримає те, що йому потрібно. Позитивний соціально-психологічний клімат виявляється в тому, що клієнт і в майбутньому буде звертатися тільки до Вас. Сприятливі соціально-психологічні відносини усередині організації (на підприємстві) знаходять свій вияв у самостійності, вільній ініціативі всіх співробітників, в їхній загальній спрямованості на досягнення максимальної кінцевої ефективності. Позитивний клімат переживається кожним співробітником як почуття комфортності, захищеності і можливості зростання. Створенню сприятливого соціально-психологічного клімату присвячені тисячі наукових досліджень та зусилля величезної кількості кращих менеджерів і управлінців. В останній час широкого розповсюдження набули терміни «корпоративна культура» і «культура підприємництва», які відбивають соціально-психологічної взаємодії стає реальною економічною силою, визначаючи творчу спрямованість, ініціативність і загальну енергійність людей.Сприятливий соціально-економічний клімат є безумовним показником ефективності міжособистісної взаємодії і сам виступає підвалиною для подальших позитивних контактів. Водночас процес формування клімату залежить від багатьох факторів. Провідне місце серед них належить тим позиціям і ролям, які беруть на себе люди, що вступають у взаємодію. ІІІ рівень. Психологічна взаємодія – це рівень міжособистісного спілкування. Він спирається переважно на емоційно-чуттєву основу. А отже на почуття взаємного притягання-відштовхування, симпатій-антипатій, які виникають між двома людьми. Ці почуття безпосередньо не пов’язані ані з соціальним статусом індивіда, ані з його позиціями і ролями, ані з предметом спільної діяльності. Взаємне тяжіння, яке виникає, звичайно не обмежується лише емоціями. Суттєвими компонентами виступають тут характерологічні особливості людей, стиль і способи їхнього мислення, близькість світоглядних настанов та ін. В міжособистісному спілкуванні така емоційно-духовна близькість, як правило, виявляється в досить сильних почуттях дружби і любові, а в протилежному випадку відносини позначені почуттям неприйняття й ненависті. Вступаючи у світ бізнесу й підприємництва, кожна людина передусім орієнтується на тих людей, які їй емоційно й психологічно близькі. При організації своєї справи люди найчастіше запрошують першими компаньйонами близьких друзів або родичів. Саме серед них шукають однодумців, на них людина може спертися у важку хвилину, покластися в найвідповідальнішій справі. І насправді узи дружби й родинної спорідненості виявляються важливим фактором ефективної взаємодії. Однак слід розуміти, що ділові відносини, які спираються на дружні чи родинні зв’язки, приховують в собі небезпечні психологічні пастки. У реальному житті відносини всередині організацій (підприємств) складаються на принципах влади-підпорядкування й повинності-відповідальності. Цей тип форм управлінських відносин може, звичайно, доповнюватися дружніми чи родинними почуттями, але, як правило, вони перебувають на стадії протистояння й суперечності один одному. В сучасній системі виробництва особливе місце належить менеджерові як людині, яка безпосередньо керує людьми та процесами. Психологічним особливостям менеджера присвячені спеціальні розділи. Тут ми тільки вкажемо, що хоча менеджер завжди є найманим робітником, його роль в організації й управлінні виробництвом надзвичайно велика. У зв’язку з цим до менеджера висуваються дуже високі вимоги, у тому числі й такі, що стосуються особистих якостей і здібностей діяти. Вимоги до особистих якостей і здібностей менеджера: - прагнення до досконалості; - постановка завдань і визначення пріоритетів; - моніторинг результатів і реагування на розходження поміж досягнутим і запланованим; - врахування потреб підлеглих; - встановлення продуктивних взаємовідносин з підлеглими; - завоювання відданості підлеглих; - вміння показати себе перед підлеглими у вигідному світлі; - демонстрація впевненості в собі й наполегливості в роботі; - володіння своїми емоціями і вміння долати стрес; - управління власним навчанням і розвитком; - збирання та систематизація інформації; - вивчення та використання теоретичних концепцій; - прийняття рішень. Психологічні якості успішних бізнесменів Якості Індикатори 1. Пошук можливостей і ініціативність Бачить і використовує нові або незвичні ділові можливості, діє до того часу, як принудять до цього події. 2. Завзятість і наполег-ливість Готовий до неодноразових зусиль, щоб гідно зустріти виклик або подолати перешкоди: змінює стратегії, щоб досягти мети. 3. Готовність до ризику Віддає перевагу ситуації «виклику» або помірного ризику; виважує ризик; вживає засоби, щоб зменшити ризик чи контролювати результати. 4. Орієнтація на ефек-тивність Знаходить шляхи для того, щоб робити речі краще, швидше і дешевше інших; прагне досягти досконалості, покращити стандарти ефективності. 5. Втягнення в робочі контакти Бере на себе всю відповідальність і йде на особисті втрати заради виконання роботи; береться за справу разом з робітниками або замість них. 6. Цілеспрямованість Ясно висловлює мету, володіє довгостроковим баченням; постійно висуває та коректує короткострокові завдання. 7. Прагнення бути ін фор-мованим Сам збирає інформацію про клієнтів, постачальників, конкурентів; використовує з цією метою особисті та ділові контакти заради своєї інформованості. 8. Систематичне пла-нування й спосте-реження Планує, розбиваючи великі завдання на менші; стежить за фінансовими показниками, використовуючи їх при прийнятті рішень; розробляє або використовує процедури стеження за використанням роботи. 9. Здатність переко-нувати і встановлювати зв’язки Використовує обережну стратегію для впливу і для переконання людей, а також ділові й особисті контакти як засіб для досягнення своєї мети.10. Незалежність та самовпевненість Прагне бути незалежним від правил і контролю з боку інших людей; спирається лише на себе, зустрічаючись з протистоянням або у випадку відсутності успіху; вірить у свою спроможність виконувати важкі завдання.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (04.06.2014)
Просмотров: 386 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: