Реферат на тему: Історичні передумови розвитку маркетингу - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Історичні передумови розвитку маркетингу. План Вступ Теоретичні передумови розвитку маркетингу Практичні передумови розвитку маркетингу Передумови розвитку маркетингу в Україні Висновок Список використаних джерел Вступ Розвиток маркетингу як виду людської діяльності та науки, що має власну теорію та відповідний методо-логічний апарат, тривав сторіччями й триває дотепер. Можна довго спереча-тися про те, де саме зародилася марке-тингова думка: в Америці чи у Європі, — однак зараз термін "маркетинг" є зрозумілим в усіх мовах без перекладу, а маркетингова діяльність стала невід'ємною складовою успішного ме-неджменту підприємства, що забез-печує йому конкурентні позиції на ринку. Водночас процес становлення й розвитку маркетингу в кожній країні має різну тривалість і свої особли-вості, пов'язані з розбудовою ринко-вих відносин, політичними та куль-турними умовами. 1. Теоретичні передумови розвитку маркетингу Саме слово "маркетинг" з'явилося у Сполучених Штатах Америки в процесі пошуку місцевими фермерами ринку збуту для своєї продукції. Йшлося про оволодіння ринком — Market Getting. Пізніше з цих двох слів утворилось одне — маркетинг (marketing). Хронологія розвитку маркетингу свідчить про те, що його перші елементи (ціна, збут, реклама) з'явилися ще в середині XVII сторіччя. В цей час одним з членів сім'ї Міцуї в Токіо був відкритий магазин, прообраз сучасного універмагу. З ім'ям С.Маккорміка (1809—1884) пов'язують створення основних інструментів маркетингу (організація сервісної політики, принципи визначення цін, дослідження та аналіз рин-ку). А запропонована Д.Маккарті модель "чотирьох Р" — товар (product), ціна (price), збут (place), просування (promotion) — знаменує початок теоретичних досліджень у сфері маркетингу. Бурхливий розвиток маркетингу припадає на 50—60-ті роки XX сторіччя. Сьогодні за принципами маркетингу організовано управління більшістю фірм США, Європи, Японії. Як академічна дисципліна маркетинг вперше виник у США. Ще 1905 року В.Креузі прочитав курс лекцій "Маркетинг товарів" у Пенсильванському університеті, а Р.Ватлер почав вести постійний курс "Методи маркетингу" в університеті Вісконсіна. В цей же період з'являється перша маркетингова організація— Американське товариство маркетингу, перейменоване 1973 року на Американську асоціацію мар-кетингу. Активно пропагують ідеї маркетингу Європейський комітет маркетингу, Міжнародна асоціація маркетингу, утворюються національні інститути та асоціації маркетингу; 1997 року засновано Українську асоціацію маркетингу. 2. Практичні передумови розвитку маркетингу Досвід розвинутих країн переконливо доводить, що основною формою економічної життєдіяльності підприємств в умовах ринкової економіки є маркетинг. На відміну від ринку як системи відносин, пов'язаних з реалізацією суспільного продукту, маркетинг являє собою певну форму діяльності підприємства в ринковому секторі економіки. Дана форма діяльності стала характерною для розвинутих капіталістичних країн на рубежі ХІХ-ХХ ст. До цього, а саме в умовах капіталізму вільної конкуренції, класичним був стихійний ринок. Товаровиробники були безсилими перед ним; вони не могли на нього якимось чином впливати чи регулювати його. Стихійний ринок - це багато продавців і покупців, невідомі розміри попиту й пропонування, вільне коливання цін, вільний перелив капіталів. Частки окремих товаровиробників у загальному обсязі продажу на ринку були дуже малі, тому ніхто з них не міг істотно впливати на рівень цін, передбачати їхню динаміку. В цих умовах існувала головним чином цінова конкуренція: перемогти конкурента можна було лише шляхом випередження зниження цін. У період вільної конкуренції на ринку тривалий час існував "середній" стандарт певного товару, споживна вартість якого змінювалася відносно повільно, тому що науково-технічний прогрес також був повільним, продуктивні сили розвивалися не дуже швидко. За цих умов цінова конкуренція, зниження цін за рахунок зменшення витрат виробництва були головними у боротьбі за місце на ринку. У XIX ст. зниження затрат досягалося переважно екстенсивно за рахунок розширення обсягів виробництва товарів, при цьому великі підприємства як економічніші перемагали дрібніші. Ситуація змінюється при переході до монополістичного капіталізму. Як відомо, цінова конкуренція неминуче обумовлює концентрацію і централізацію капіталу, що врешті-решт породжує монополію. Остання, оскільки вона панує, може активно втручатися в ринкові відносини: утримувати певний час монопольні ціни, регулювати виробництво і таким чином впливати на попит і пропонування тощо. Однак водночас з появою монополій з'являються й антимонопольні закони. Це приводить до виникнення олігополії: на ринку з'являються декілька продавців зі значною питомою вагою продажу певних товарів. Сучасну розвинуту капіталістичну економіку можна характеризувати саме як олігополістичну. Олігополія створює сприятливі умови для активного втручання підприємців у ринкові відносини: стає можливим визначити обсяг попиту й пропонування, передбачити тенденції динаміки цін та можливі дії конкурентів. За цих умов цінова конкуренція стає неефективною, тому що на добре інформованому ринку підприємство - ініціатор зниження цін, як правило, не встигає розширити обсяг виробництва, якщо й інші продавці також знижують ціни. На перший план замість цінової конкуренції висувається конкуренція за споживача товарів. Щоб зацікавити споживача, необхідно гнучко й оперативно реагувати на його потреби, поліпшувати сервіс, підвищувати якість товару, надавати інші послуги. Споживача дедалі більшою мірою цікавить не стільки ціна, скільки якість товару, його післяпродажна експлуатація й обслуговування. Таким чином, важливою економічною передумовою активного втручання підприємця в ринкові відносини стала олігополія. Другим, не менш важливим фактором виникнення маркетингової діяльності є швидкі темпи науково-технічного прогресу. Сучасний НТП, з одного боку, забезпечує величезну різнорідність товарів, а з іншого - виключно високі темпи їх оновлення. Наприклад, на ринку ЕОМ поява нової моделі веде до того, що вже через 18 місяців конкуренти пропонують аналогічну, а через 36 місяців ця модель замінюється принципово новою, досконалішою. НТП переносить боротьбу за споживача з ринку у сферу наукових досліджень, які зосереджуються на вивченні потреб споживачів, що постійно змінюються під впливом швидкого розвитку продуктивних сил, на розробці та виготовленні нових товарів, нових послуг, які привертали б споживача. Третьою важливою передумовою маркетингової діяльності стає розвиток транспорту, зв'язку, засобів науково-технічної інформації. Завдяки цьому фактору стало можливим оперативно реагувати на зміни потреб і коливання ринкової кон'юнктури. I останнє: прискорення впровадження маркетингу було зумовлене економічними кризами надвиробництва. Зокрема вирішальним поштовхом стала глибока криза 1929-1933 рр., яка примусила шукати нові, ефективніші форми життєдіяльності капіталу. Криза "надвиробництва" товарів та пошук шляхів виходу з неї привели до заміни пріоритету "ринку виробника" пріоритетом "ринку споживача". Відбулася глибока прив'язка виробництва до споживача. В цьому якраз і полягає головна суть маркетингу. 3. Передумови розвитку маркетингу в Україні Ставлення нашої вітчизняної економічної науки до маркетингу послідовно пройшло ряд фаз, досить типових для дослідження теорії і практики капіталістичного господарювання в умовах колишнього Радянського Союзу. Перший етап - середина 60-х років - це період, коли основні теоретичні дослідження прикладного характеру розвивалися в капіталістичних країнах під впливом комплексу факторів, обумовлених науково-технічною революцією. В цей період переважна більшість вітчизняних економістів розглядали маркетинг як один з інструментів капіталістичних підприємств, спрямований на досягнення класових цілей буржуазії за рахунок пограбування й обдурювання трудящих. Такий підхід майже повністю заперечував позитивні елементи маркетингу. При цьому як антипод останнього і як доказ проти використання його механізму в нашій країні в більшості праць, у тому числі й в офіційних матеріалах, пропагувалися "переваги" централізованої системи розподілу й обігу товарів народного споживання. Брак вільної конкуренції, умови директивного, планового гос-подарювання й розподілу виробленої продукції, що існували на той час, не вимагали від підприємств жодної діяльності з дослідження ринку та вподобань споживачів. Деякі функції маркетингу, пов'язані з розробкою то-вару, формуванням асортименту та збутом продукції, виконували відповідні функціональні підрозділи підприємства (конструкторський, тех-нологічний, відділ збуту). Однак дефіцит товарів, відчутний майже на всіх споживчих ринках, робив зайви-ми зусилля підприємств з удоскона-лення та просування своєї продукції. Тоді майже по всіх галузях домінувала так звана виробнича концепція марке-тингу й основну увагу приділяли підвищенню продуктивності праці та нарощуванню обсягів виробництва. Проблема низької якості продукції була притаманною майже всім вироб-никам вітчизняних споживчих то-варів. Відділів маркетингу (інтегрова-них в окрему структуру) на радянсь-ких підприємствах не існувало. На другому етапі (70-ті - початок 80-х років) відбувалася послідовна переоцінка ролі та значення маркетингу як інструменту управління комерційними відносинами, як основної концепції ринкової економіки, на котрій базується її регулювання. Саме в цей час у працях окремих економістів стали з'являтися об'єктивні оцінки маркетингу, при цьому пануючим стає розгляд всієї його багатогранності. Дедалі більше спеціалістів виділяють корінні й важливі елементи маркетингу і вбачають в його інструментаріях, заходах і методах систему важелів і стимулів, потенційно сприйнятну для використання в сучасних умовах. Наприкінці 70-х років почали з'являтись окремі публікації з маркетингу (як правило, перекладні), у передмові до яких вітчизняні науковці й редактори заз-начали, що маркетинг — це "явище, притаманне капіталістичним засобам виробництва". Першим таким видан-ням на теренах Радянського Союзу стала збірка праць фахівців з Америки та Англії під назвою "Маркетинг", що вийшла 1974 року під загальною ре-дакцією професора Д. І. Костюхіна Останній етап - з середини 80-х років - характеризується переважно новим сприйняттям вітчизняними економістами маркетингу в усіх його проявах. Наприкінці 80-х років цікавість до ме-тодів маркетингу значно зросла, як із боку практиків, так і з боку науковців. Створення перших кооперативів, під-приємств малого приватного бізнесу потребувало нових підходів в уп-равлінні, притаманних ринковії еко-номіці. З'явилися перші дослідження вітчизняних науковців у сфері марке-тингу — вже 1990 року відбувся за-хист докторської дисертації Л. В. Балабанової (нині — доктор економіч-них наук, професор, завідувач кафедрою в Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського на тему: "Комерційна діяльність підприємств гуртової торгівлі на основі маркетин-гу". Висновок Багато спеціалістів вважають, що за всієї важливості теоретичних розробок у цій галузі треба, не очікуючи завершення наукових дискусій, переходити до практичного його освоєння. Однак слід підкреслити, що масове впровадження маркетингу, яке спостерігається нині, несе з собою реальну загрозу некваліфікованого його використання або (це ще більш вірогідно) простого перейменування попередньої діяльності відповідно до модної термінології (приміром, відділ збуту на підприємстві стане називатися відділом маркетингу), що аж ніяк не поліпшить результати господарської діяльності, але дискредитує сам метод. Для того щоб, маркетинг не спіткала доля багатьох управлінських нововведень, необхідно з'ясувати, що він утілює, крім ідеї (досить простої, як і основних ідей переважної більшості концепцій управління), і що робить його однією з найпопулярніших концепцій управління в сучасних умовах. Список використаних джерел Котлер Ф. Основи маркетинга: Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1990. – 796 с. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. – 2-е европ. Изд. – М.: СПб.; К.: Изд. Дом «Вильямс», 1999. – 1056 с. Гаркавенко С.С. Маркетинг. – К.: Лібра, 1996. – 200 с. Азоев Г.П. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. – М.: Прогресс, 1997.–248с. Армстронг Г. Маркетинг. Общий курс. – 5-е изд. – М.: Вильямс, 2001 – 608 с. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. Посіб. – К.: Вища шк., 1994, - 327 с. Багиев Г.Л., Тарасевич В.М., Анн Х. Маркетинг: Учебник для вузов. – М.: ОАО «Изд. «экономика», 1999. – 703 с. Портер М.Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 390 с.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (09.06.2014)
Просмотров: 647 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: