Реферат на тему: Електронні ринки - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Електронні ринки. Електронним ринком вважається такий Web-вузол, що на-дає можливість продавцям і покупцям взаємодіяти один з од-ним, обмінюватися ідеями, влаштовувати аукціони, проводити трансакції, поповнювати запаси, координувати постачання та їх виконання. Інтегруючи весь ланцюжок комплектації, елек-тронні ринки перевизначають шляхи розвитку бізнесу і харак-тер взаємодії бізнес-партнерів. За словами Kevin Jones, головного адміністратора компанії Net Market Makers, електронні ринки відкрили «нові можли-вості, оскільки ціни стали прозорими, а старі брокери-посеред-ники, які одержували свої доходи шляхом купівлі і продажу інформації, ніяк не сповіщаючи покупців і продавців, витісня-ються з ринку». Електронні ринки несуть у собі потенціал, здатний рево-люціонізувати компанії і цілі галузі. Вони вносять зміни в про-цес постачання, об'єднують розрізнені раніше ланцюжки ком-плектації, приносять відчутну економію на обсягах закупівлі, активізують діяльність покупців і продавців, уможливлюють динамічне встановлення ціни і сегментування покупців до дрібних груп. Ринки як інститути укладання угод між покупцями і про-давцями відомі з давніх часів. Електронні ринки не змінили ос-новних концепцій ринкових відносин, а визначили новий спосіб їхнього здійснення. Нижче наведені ключові характеристики, покладені в основу диференціації електронних ринків. 1. Орієнтація на споживача Ринки В2В здійснюють on-line трансакції між підприємствами, організаціями і державними установами. Рин-ки В2С проводять електронні операції між компаніями та їх індивідуальними споживачами. 2. Канали здійснення Компанії можуть здійснювати електронні угоди безпосеред-ньо одна з одною чи за допомогою посередників. Прикладом компанії першого типу можна вважати вірту-альне підприємство AutoXchange, створене спільними зусиллями гіганта автомобілебудування Ford Motor Company та IT компанії Oracle з метою об'єднання по-стачань для автомобільного виробництва в єдину систему і зміні процесу укладання угод корпорації Ford. Компанії можуть також вибирати допомогу електронних посередників, до функцій яких входить створення і керування електронними ринками. Вони надають місце зустрічі покупців і продавців, за що стягують спеціальну плату чи комісійну винагороду. Розрізняють три типи електронних ринків, організованих посередниками: контрольовані продавцями, контрольовані по-купцями і контрольовані нейтральними сторонніми ор-ганізаціями. Посередницька бізнес-модель передбачає генеру-вання доходу з таких джерел: оплата трансакцій, комісійні пла-тежі, рекламна діяльність, членські внески, ліцензійна оплата програмних продуктів та ін. 3. Економічні функції Електронні ринки також розрізняються за виконуваними функціями та економічною роллю. Горизонтальні ринки пред-ставляють товари і послуги, спрямовані на задоволення певної потреби, наприклад, пошуку роботи на віртуальному ринку праці. Вони сфокусовані на виконанні конкретних функцій чи автоматизації певних процесів (логістики, страхування, прове-дення платежів) для різних галузей, їх досвід звичайно зосеред-жений навколо певного бізнес-процесу, що є горизонтальним, тобто трансформується легко на різні вертикальні ринки. Вертикальні ринки пропонують товари і послуги для конкрет-них галузей або їх сегментів. Вони надають специфічну для даної галузі інформацію і враховують специфіку взаємин, що склалися в ній. 4. Характеристики продукту Правила функціонування електронних ринків також визна-чаються характером їхнього товарного ряду. Так, відкриті тор-гові майданчики придатні тільки для стандартних товарів. Іде-альні для торгівлі залізною рудою чи зерном, відкриті торгові майданчики з безліччю учасників не завжди зручні для торгівлі специфічною продукцією з гарантованою якістю і термінами по-стачання. Саме такого типу продукція найкраще підходить для спеціалізованих торгових майданчиків, які сприяють on-line трансакціям між компаніями, що регулярно ведуть бізнес між собою. 5. Форма власності Відповідно до цього фактору електронні ринки можуть бу-ти власністю, приватних підприємців, компаній чи корпорацій. Нижче наведені їх характеристики. Незалежні електронні ринки Організаторами незалежних електронних ринків є підприємці, які не мають власності в даній сфері чи галузі підприємництва. Вони пропонують учасникам розв'язання про-блем пошуку торгових партнерів, єдине місце для ведення бізне-су, віртуальне керування діловими взаєминами, можливість порівняння цін різних постачальників. Так, eSteel.com є on-line ринком з купівлі та продажу стале-ливарної продукції. Це нейтральний учасник, який не володіє про-дуктами, що купуються і продаються з його допомогою. Переваги Нейтральність. Дозволяє покупцям і продавцям позбу-тися влади і впливу з будь-якого боку. Здатність до швидких змін. Починаючі підприємства не мають історії і багажу, що ускладнює їх діяльність. Захист інформації. Багато компаній не хочуть надавати інформацію електронним ринкам, що контролюються їх поста-чальниками, покупцями, а тим більше конкурентами. Недоліки Обмежена кількість учасників. Обсяг і джерела фінансування. Компетентність. Електронні ринки, що знаходяться у власності компаній У відповідь на погрози, поставлені ініціативами незалежних підприємців, великі компанії почали формувати власні елек-тронні ринки. (Ford, Daimler Chrysler, GM, авіація, електроніка, нафтову галузь). Багато компаній об'єдналися зі своїми конкурентами, але багато з них залишилися незалежними, наприклад, GE і Wal-Mart. Переваги Усталена система постачання. Електронні ринки функціонують у рамках існуючої системи постачання і включа-ють учасників технологічного ланцюжка комплектації. Швидке прийняття рішень. Електронні ринки, які зна-ходяться у володінні окремих компаній, не обтяжені складністю узгодження рішень з великою кількістю власників і можуть приймати рішення досить швидко. Підтримка тісних взаємин між компаніями. GE створив електронний ринок для своїх постачальників і покупців з метою зміцнення взаємин у галузі. Кваліфікована експертиза. Компанія, яка має тривалий стаж роботи в галузі, здатна забезпечити найбільш адекватне вирішення для даної галузі. Відповідно до досліджень компанії AMR Research, спеціалізована експертиза є ключовим чинни-ком виживання електронних ринків. Недоліки Обмеженість учасників. Багато компаній прагнуть брати участь у нейтральних біржах для запобігання впливу з боку гру-пи власників. Наслідування курсу однієї компанії. Учасники елек-тронного ринку, що знаходиться під владою однієї компанії, змушені йти обраним нею шляхом розвитку. Складність інтеграції систем і операцій між ринками, які є власністю одиничних компаній. Ринки, що знаходяться у власності консорціумів Три найбільших американських виробники ав-томобілів (Daimler Chrysler, Ford Motor Company and General Motors) створили власні електронні ринки й об'єднали свої окремі ініціативи в одну - електронний ринок Covisint. Потім до них приєдналися гіганти автомобілебудування Renault S..A. (Франція) і Nissan (Японія) та провідні IT компанії Commerce One and Oracle. Metalcom.ru (Металоторговці), e-Metex.ru (труби). Переваги Обсяги фінансування. Електронні ринки, що знаходять-ся у власності консорціумів, набагато вільніші у фінансуванні, ніж ринки інших видів власності. Широта охоплення. Об'єднання великого числа великих компаній спричиняє приєднання всіх постачальників і спожи-вачів до електронного ринку. Transora Кваліфікована експертиза. Transora Провідне місце в галузі. Transora Недоліки Складність управління. Прийняття рішень пов'язане з необхідністю узгодження з усіма учасниками консорціуму. Transora Конфлікти інтересів. Проблеми Covisint були пов'язані з вибором технологічних партнерів. (кожен виробник автомобілів наполягає на своїй власній про-грамі і пропонує своїх технологічних партнерів). Монополізація галузі. Компанії-постачальники авто-мобільних деталей стурбовані тим, що велика трійка може зло-вживати своєю владою. Механізми функціонування електронних ринків Електронні ринки використовують кілька механізмів взаємодії між учасниками. Вибір механізму залежить від харак-теристик: продукту обміну і функції ціни (фіксована чи ди-намічна). Нижче наведені основні моделі функціонування елек-тронних ринків. Каталог Це база даних та інтерфейс, за допомогою яких відбу-вається пошук і вибір товару, оформлення замовлення на його придбання. Створення професійних співтовариств і каталогу учасників є найбільш популярними моделями на сучасному російському й українському сегментах ринку електронної комерції. (SibTorg.ru, UniversalPartner.ru, Rusbiz.com) Аукціон Створює вартість шляхом просторового об'єднання про-давців і покупців. Ефективний у галузях нестандартної, старомодної чи складної для специфікації продукції. Також підходить для торгівлі старими товарами й устаткуванням, ціна якого викли-кає розходження між покупцем і продавцем. Зміна ціни відбувається тільки в одному напрямку. iTenders.ru, www.time-sport.ru, «Лесосека» Біржа Заснована на тимчасовому регулюванні попиту та про-позиції. Дані про попит та пропозиції, які надходять у загальну сисіему автоматично в режимі реального часу, порівнюються, і у випадку збігу умов поданих заявок система повідомляє про це контрагентів, складає й обробляє замовлення. Використовується в основному для предметів споживання чи сировини продуктів, розмаїтість яких легко розрізнити за якою-небудь ознакою. Застосовується в середовищі змінного попиту та пропозиції. Ефективна для регулювання надлишкового вироб-ництва і пікових вимог. «Banana-Exchange», Lesprom.ru, eMatrix.ru, «Зерно Он-Лайн» Бартер Створює вартість шляхом об'єднання двох сторін, що во-лодіють майном взаємного інтересу. Традиційно використовується в інфляційній економіці, яка характеризується слабкою місцевою валютою і є інструмен-том мінімізації ризику коливання валютного курсу. Може використовувати інноваційні пропозиції, такі як обмін транспортними, рекламними й іншими послугами. Наприклад, компанія Arbinet здійснює обмін послугами між телекомунікаційними компаніями. Більшість торгових майданчиків реалізує кілька моделей електронних ринків. В усіх бізнес-моделях мова йде не тільки і не стільки про продаж інформації, скільки про гарантування ви-конання всіх елементів ланцюжка купівлі-постачання, почина-ючи від пошуку партнера і закінчуючи реєстрацією виконання всіх зобов'язань сторін щодо укладеної угоди. Розрахункові сервіси електронних ринків На думку аналітиків, успішний розвиток електронних ринків пов'язаний з розширенням спектра надаваних послуг. У цьому зв'язку пріоритетом для постачальників В2В-послуг стала розроб-ка і впровадження надійних технологій електронних платежів. Наприклад, система електронного бізнесу Faktura.ru (нині «ЦФТ - Торгові площадки») об'єднала в єдиному комплексі найпотрібніші, безпечні й ефективні технології електронного бізнесу - електронні платежі, електронні рахунки, торгові майданчики, фінансове агрегування, захищену пошту, конструктор сайтів. (У рамках системи Faktura.ru банки здатні надавати послуги *«Електронні платежі», «Електронні рахунки», «Фінансове агре-гування», «Кредити», «Торгові майданчики», «Бюджет ком-панії», «Конструктор Web-сайтів». На базі технології Faktura створений торговий майданчик для учасників російського ринку торгівлі металом www.metal-com.ru і майданчик Союзу цукровиробників Росії www.rossahar.ru, підписано договір з АКБ «Приватбанк» на створення майданчи-ка для українських підприємств. Джерела доходу електронних ринків Аналіз функціонування електронних ринків дозволив виділити чотири основних типи джерел доходу: 1. Операційний. Трансакційні внески варіюють від 0,5% до 8% у залежності від складності проведених операцій. Дійсна тенденція його роз-витку полягає в переході від плаваючого курсу до єдиної ставки. Передплатні внески полягають в оплаті одержання інфор-мації чи доступу До електронних ринків не залежно від здійснення трансакцій. Є найстабільнішим джерелом доходу для посередників на ринку В2В. Оплата аукціонних послуг становить 1-3% від доходу, який генерується трансакціями. З метою зменшення ризику про-давців допускається оплата після здійснення трансакцій. Членські внески використовуються при публікації в катало-гах інформації про компанії-виробники товарів і послуг. Оплата може досягати $ 15 тис. у розрахунку за одну компанію. 2. Функціональний. Оплата реклами є найдавнішим і найрозповсюдженішим джерелом доходу електронних ринків і залежить від їх спе-цифіки. Останнім часом спостерігається скорочення питомої ва-ги цього виду доходу в загальній сумі доходів, а прогнози на майбутнє обіцяють його подальше зменшення. Оплата публікації в каталозі. Інтеграція інформації про різних постачальників та їхню продукцію в єдиному каталозі має велику цінність для покупців. Однак ця інформація стає значимою за умови її класифікації відповідно до єдиних кодів і структури. Каталог систематизує інформацію, забезпечує її ак-туальність і можливість Систематизованого аналізу. Оплата досліджень ринку. Посередники стягують оплату за збір, обробку й аналіз інформації про тенденції ринку і конкрет-ної галузі. 3. Доход сторонніх організацій. Сторонні організації пропонують здійснення послуг, що ма-ють значимість як для організаторів, так і для учасників ринків, наприклад, забезпечення безпеки платежів, сертифікування якості, страхування угод і т.п. 4. Колабораційний. Співробітництво може стати джерелом доходу при викори-станні потенційних переваг, що криються в галузевих ланцюж-ках додавання вартості. CISLink, російський ринок товарів повсякденного попи-ту, стягує плату з виробників за розміщення торгових марок на сайті, що забезпечує безкоштовне розміщення прайс-листів для компаній-дистриб'юторів і сервіс для всіх користувачів. Ринок медичної техніки і витратних матеріалів Medprom.ru надає послуги двох типів - з розміщення інформації учасників ринку і з доступу до неї. Кожна з цих послуг існує в платному і безкоштовному варіанті, що означає обов'язкову оплату за розміщення інформації або постачальником, або споживачем. Електронний майданчик Metalcom.ru стягує з постачаль-ників комісію від суми кожної зробленої угоди і безкоштовно об-слуговує покупців. Торгова система SibTorg.ru стягує вартість річної передпла-ти, а безкоштовний доступ до роботи із системою і виставлян-ня заявок надає тільки за умови розміщення прайс-листів ком-паній. Ризики функціонування електронних ринків У загальному випадку учасники електронних ринків зіштовхуються з двома групами ризиків - технологічними і бізнес-ризиками. До перших відносяться неякісна робота провайдера, обри-вання зв'язку під час проведення торгів, зламування засобів криптозахисту, внутрішня атака баз даних електронного май-данчика, витік конфіденційної інформації, відмова в обслугову-ванні і т.д. У той же час посередницька діяльність електронних ринків пов'язана з появою ряду бізнес-ризиків, а саме; ризику невідповідності якості продукції, що поста-чається; ризику втрати покупцем передоплачених за угодою коштів; ризику чи несплати прострочення оплати поставленої постачальником продукції в товарний кредит; ризику зниження норми прибутку для постачальників. Переваги роботи на елетронних ринках Незважаючи на специфічні переваги і недоліки різних кате-горій електронних ринків, їх загальною відмінною рисою є зни-ження витрат підприємств. За оцінкою компанії IBS, економія від використання систем В2В може досягати 15% з боку за-купівель і 22% з боку збуту, У той же час витрати на інтеграцію й автоматизацію бізнес-процесів підприємств із В2В-майданчиками відповідно до дослідження Gartner Research починають окупатися тільки у випадку виставляння й оплати через Інтернет не менше 2,3 % рахунків. Переваги для покупців 1. Швидкий і ефективний доступ до великого різноманіття продуктів, послуг, інформації і постачальників у режимі реаль-ного часу. 2. Розширені можливості пошуку і порівняння пропо-зицій, отже, прийняття більш обґрунтованих рішень. 3. Скорочення вартості трансакцій і пошуку інформації. 4. Зниження цін закупівлі внаслідок агрегування купівель-них потреб. 5. Надходження інформації про товари і ціни в зручній і раціональній формі. 6. Підвищені можливості аналізу пропозицій постачаль-ників. 7. Можливості контролю процесу закупівлі і відстеження поведінки в процесі купівлі. 8. Досягнення високої прозорості в управлінні ланцюжком комплектації. Так, використання електронного ринку GM Dealer Supply Advantage дозволяє його користувачам - авторизованим диле-рам компанії General Motors — скоротити щорічні витрати на закупівлі витратних матеріалів до 15%. Подібніш чином функціонує російський ринок комп'ютерної техніки еМаґгіх. Він дозволяє закуповувати товари в різних по-стачальників за оптимальними цінами за рахунок об'єднання розрізнених потреб суб'єктів ринку. Переваги для продавців 1. Економія часу і коштів шляхом збільшення швидкості проведення операцій. 2. Зниження вартості трансакцій унаслідок виключення дублювання інформації чи її недостачі. 3. Скорочення витрат на маркетинг завдяки концентрації покупців і продавців в одному віртуальному просторі. 4. Можливість швидкої реакції на зміни внаслідок доступ-ності інформації про переваги покупців. 5. Концентрація галузевого досвіду, стандартизація, мож-ливість створення єдиних каталогів. 6. Використання послуг аукціонів для одержання кращих цін. 7. Можливість продажу надлишків. 8. Сприяння експансії нових ринків і доступ до нових по-купців у всесвітньому масштабі. Компанія Neiman Brothers Company, постачальник компо-нентів для харчової промисловості, у ході зворотного аукціону продуктів бджільництва, який проводився на електронному май-данчику Transora, одержала нового, дуже перспективного клієнта - компанію Heinz North America (хоча до аукціону власники Neiman навіть не знали, що Heinz використовує продукцію тако-го типу). Складові успіху електронних ринків Залучення максимального числа учасників. Доцільний вибір виду власності. Вдалий менеджмент. Відкритість. Повний спектр послуг. Кардинальні зміни в управлінні. Перенесення діяль-ності фірми в галузь електронної комерції спричиняє переве-дення економічних функцій підприємства в електронну форму й у режим on-line. (кадрові проблеми, страх перед комп’ютерами, змінами) Раціональний вибір технологічної платформи. Облік ринкових можливостей. Грамотне фінансування. Таким чином, для забезпечення успішності функціонуван-ня електронних ринків необхідна концентрація на виконанні декількох найважливіших критеріїв, які умовно можна розбити на три групи. Пріоритети вищого порядку: вибір лідера (генерального директора); вибір керівника (адміністративного директора); наявність ринкових можливостей. Пріоритети другого порядку: сильна команда працівників; реальний бізнес-план (адаптивний і гнучкий); високий комерційний потенціал проекту; здатність команди до реалізації проекту. Пріоритети третього порядку: корпоратирна культура; торгова марка; якість фінансування; здатність до випередження конкурентів; якість обслуговування клієнтів; якість виконання замовлень. Перспективи розвитку електронних ринків Аналітики пророкують грандіозне майбутнє електронним ринкам, однак вони пов'язують це майбутнє з великими зміна-ми. З тисяч електронних ринків багато об'єднаються між собою, і в кожній галузі залишиться невелика кількість потужних ринків. Аналітичне дослідження професора Wharton бізнес-школи George S. Day виділило три класи переможців, які зможуть збе-регти свої позиції на ринку і продовжити подальший розвиток: адаптивні компанії, які знайшли захищену нішу, змінив-ши бізнес-стратегію відповідно до мінливої ситуації на ринку; агресивні поглиначі, які скуповують активи слабких компаній за низькими цінами; першопрохідники, які використовують переваги виходу першими на перспективні ринки. Найкращим способом виживання є вибір ринкової ніші, що характеризується рівномірністю тиску конкурентів і за-довільних перспектив розвитку. Нині електронні ринки України знаходяться на етапі ста-новлення, їхня діяльність є скоріше експериментальною, ніж сталою, і охоплює далеко не повний цикл відносин партнерів при укладанні угоди. Так, українські портали надають три ос-новних види послуг: забезпечення ефективної присутності українських ви-робників в Інтернет; забезпечення зручного структурованого доступу до інформації про виробників, продукцію і загальну ринкову інформацію; можливість адресного маркетингу для виробників і по-шуку партнерів та фахівців. Процес становлення і розвитку електронних ринків в Україні повинен проходити за двома напрямками. По-перше, існуючі електронні ринки повинні розширювати спектр надаваних послуг з метою максимального задоволення потреб своїх учасників і на основі цього визначати пріоритети джерел одержання доходу. Електронні ринки повинні стати точками входу для українських підприємців у світ електронної комерції, де вони в дружній і комфортній обстановці одержать доступ до інформації, оформлення й оплати угод, страхування і транспор-тування вантажів і т:п. Нові ринки повинні обгрунтовано вибирати ніші діяльності з метою максимальної відповідності потребам і можливостям потенційних учасників. Програмне забезпечення електронних ринків повинне підтримувати відкриті стандарти і враховувати нинішню стадію інформатизації українських підприємств. По-друге, потенційні учасники електронних ринків повинні розвивати корпоративні інформаційні системи з метою їхньої готовності до інтеграції з програмним забезпеченням електрон-них ринків. Важливо відзначити, що поряд з технологічними трудноща-ми найважливішими бар'єрами на шляху розвитку електронних ринків є культурний і психологічний аспекти. Бізнес-моделі електронних ринків передбачають філософію відкритості і мак-симальної свободи розповсюдження інформації. Традиційні компанії ставлять в основу ексклюзивність володіння інфор-мацією і розглядають її як джерело конкурентної переваги.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (07.06.2014)
Просмотров: 537 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: