Реферат на тему: Еластичність попиту і пропозиції - Менеджмент - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Еластичність попиту і пропозиції. Поняття еластичності. Еластичність попиту Попит на конкретний товар залежить від ціни товару, доходів споживачів, цін на інші товари тощо. Аналогічно і пропозиція залежить від рівня ринкових цін на даний товар, затрат на виробництво товару та багатьох інших факторів. Для кожного товаровиробника чи продавця надзвичайно важливо знати, як реагуватимуть споживачі конкретного товару на зміну ціни, зміну обсягів пропозиції і т.п. Нескладно спрогнозувати, що зростання ціни, наприклад, на каву призведе до скорочення попиту на неї, що в свою чергу спричинить зміну пропозиції. Однак для нас важливо знати кількісну міру зміни попиту і пропозиції внаслідок зміни ціни, тобто наскільки чутливим є, наприклад, попит на каву до зміни цін. Актуальними для будь-якого підприємця є питання такого роду: Якщо ціна товару зросте на 10 %, як зміниться попит? Як зміниться попит, якщо доходи споживачів зростуть на 5 % ? Щоб відповісти на такі питання скористаємося поняттям еластичності. Еластичність – це міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої. Часто для кількісної оцінки еластичності застосовують процентну форму відображення. В цьому випадку еластичність характеризується числом, яке показує процентну зміну однієї змінної величини в результаті однопроцентної зміни іншої: , (2.1) . (2.2) В диференційній формі . (2.3) В мікроекономіці виділяють як еластичність попиту, так і еластичність пропозиції. Еластичність попиту можна оцінювати за впливом різноманітних факторів і у відповідності до цього розрізняють: Ш еластичність попиту за цінами; Ш еластичність попиту за доходами; Ш перехресну еластичність попиту. 1.1 Еластичність попиту за цінами Еластичність попиту за цінами характеризує зміну обсягу попиту внаслідок зміни ціни. Еластичність вказує нам, яка процентна зміна попиту послідує після однопроцентної зміни ціни товару: , (2.4) де % Q – зміна обсягу попиту (продажу) товару в %; % P – зміна ціни товару в %. Або . (2.5) Еластичність попиту за ціною є, як правило, величиною від’ємною. Вона відображає ту обставину, що при зростанні ціни товару, споживачі, як правило, будуть купувати меншу кількість товару. Еластичність попиту за ціною в межах однієї і тієї ж кривої попиту є величиною змінною. Так, в точках А, В, С (рис. 2.1) еластичність попиту буде різною. Рисунок 2.1- Еластичність попиту змінюється по мірі руху по кривій попиту На практиці можна виділити щонайменше 5 різних варіантів цінової еластичності попиту (рис. 2.2): ь еластичний попит - характеризується значним зростанням обсягу продажу товару за незначного зниження ціни; ь попит одиничної еластичності – це така характеристика попиту споживачів, за якої однопроцентна зміна ціни спричинює однопроценту зміну обсягів продажу товарів; ь нееластичний попит – характеризується несуттєвою зміною обсягів продажу товарів за значної зміни ціни; ь нескінченно (абсолютно) еластичний попит – має місце у випадках, коли ціна на товар є строго фіксованою і не змінюється під впливом зміни обсягів подажу товарів (наприклад, інсулін для хворих цукровим діабетом); ь абсолютно нееластичний попит – має місце у випадку, коли споживачі купують фіксовану кількість товару, незалежно від його ціни (прикладом такого товару може бути кухонна сіль). 1 - еластичний попит; 2 – попит одиничної еластичності; 3 – нееластичний попит ; 4 – нескінченно (абсолютно) еластичний попит; 5 - абсолютно нееластичний попит Рисунок 2.2 - Еластичність попиту 1.2 Еластичність попиту за доходами споживачів Рівень попиту залежить від багатьох різноманітних факторів. Одним з важливих нецінових факторів є сукупні доходи споживачів. Неважко здогадатись, що обсяги продажу більшості товарів будуть зростати при зростанні особистих доходів споживачів. Еластичність попиту за доходами характеризується зміною обсягів продажу товарів, вираженою у процентах, в результаті однопроцентного зростання доходів споживачів: , (2.6) де % Q – зміна обсягу попиту (продажу) товару в %; % I – зміна доходів споживачів в %. Або . (2.7) Попит на більшість товарів, як правило, зростає при зростанні сукупного доходу (рис. 2.3, крива 1). Разом з тим, існують товари та товарні групи, які можна віднести до розряду недоброякісних. За низького рівня доходів споживачів, в силу дешевизни таких товарів, попит на них може бути доволі високим. Однак, при зростанні доходів, попит на такі товари буде знижуватись, оскільки споживачі будуть переключатися на споживання більш якісних товарів (рис. 2.3, крива 2). Рисунок 2.3 – Залежність попиту від доходів 1.3 Перехресна еластичність попиту за цінами Одну і ту ж потребу споживача, в більшості випадків, можуть задовольнити декілька різних, але взаємозамінних товарів. Цей факт можна проілюструвати чисельними прикладами. Так, наприклад, масло і маргарин є взаємозамінними товарами, і попит на один з них залежить від ціни на інший. Стрімке зростання цін на масло в 1993 – 1994 роках на ринках України спричинило зростання попиту на маргарин і скорочення попиту на масло. Перехресна еластичність попиту за цінами характеризується зміною обсягів продажу одного товару при зміні ціни на інший взаємозамінний товар. Таким чином, еластичність попиту на масло по відношенню до ціни маргарину складе: , (2.8) або . (2.9) де Qb –обсяг продажу масла; Pm – ціна маргарину. В наведеному прикладі перехресна еластичність попиту за цінами позитивна, оскільки масло і маргарин – товари-замінники. Вони конкурують на ринку, і зростання ціни маргарину, яке здешевлює масло по відношенню до нової ціни маргарину, приводить до збільшення попиту на масло (крива попиту зміщується вправо і ціна масла також почне зростати). Однак, далеко не завжди відбувається саме так. Деякі товари та товарні групи є супутніми, тобто використовуються в сукупності (наприклад, бензин і мастильні матеріали для двигуна автомобіля). В цьому випадку, якщо ціни на бензин зростають, споживання його знижується. Відповідно падає попит і на мастильні матеріали і крива попиту на них зміститься вліво. Таким чином, еластичність попиту на мастильні матеріали для двигуна автомобіля по відношенню до ціни бензину є величиною від’ємною. 2 Еластичність пропозиції Еластичність пропозиції за ціною характеризується зміною обсягів пропозиції, вираженою у процентах по відношенню до однопроцентної зміни ціни. Еластичність пропозиції, як правило, є величиною додатньою, оскільки більш висока ринкова ціна стимулює виробників до нарощування обсягів виробництва. Розрізняють наступні основні варіанти еластичності пропозиції за ціною (рис. 2.4): ь еластична пропозиція - при Р=1% Q1%, Е1 (крива 1, рис.2.4); ь пропозиція одиничної еластичності - при Р=1% Q=1%, Е=1 (крива 2, рис.2.4); ь нееластична пропозиція - при Р=1% Q1%, 0Е1 (крива 3, рис.2.4); ь нескінченно еластична пропозиція - Р=const, Е (крива 4, рис.2.4); ь абсолютно нееластична пропозиція - Q=const, Е=0 (крива 5, рис.2.4). Рисунок 2.4 – Еластичність пропозиції Еластичність пропозиції залежить не тільки від рівня цін на товари, але і від багатьох нецінових факторів, зокрема процентних ставок, рівня заробітної плати, цін на енергоресурси, цін на сировину і напівфабрикати тощо. 3 Еластичність попиту і пропозиції в короткотерміновому та довготерміновому періодах При проведенні аналізу попиту і пропозиції важливо виділяти часовий інтервал, протягом якого відбуваються зміни в попиті чи пропозиції під впливом тих чи інших факторів. Якщо ми розглядаємо короткий проміжок часу (до одного року), то мова йде про короткотерміновий попит чи пропозицію. Якщо ж ми аналізуємо зміну попиту і пропозиції протягом більш тривалого проміжку часу, то відповідно мова йде вже про довготерміновий попит чи пропозицію. Для багатьох товарів попит більш еластичний за ціною для довготривалого, а не короткого проміжку часу. Одна з причин цього полягає в тому, що людям потрібен певний час для зміни своїх споживчих звичок та уподобань. Наприклад, якщо ціна на каву зросте, обсяги попиту на неї будуть знижуватись поступово, оскільки споживачі не одразу відмовляться від своїх звичок щодо споживання кави. Інша причина різної реакції споживачів у коротко- та довготерміновому періодах може бути пов’язана із наявністю в останніх певних запасів інших товарів. Наприклад, попит на бензин значно еластичніший для довготривалого проміжку часу. Різке підвищення ціни на бензин приводить до скорочення його споживання в короткий проміжок часу за рахунок зменшення числа поїздок. Однак подорожчання бензину суттєво впливає на попит на автомобілі, змушуючи споживачів купувати малолітражні та економічні автомобілі. Оскільки заміна старих автомобілів новими вимагає тривалого часу, то обсяги споживаня бензину також змінюватимуться повільно. На рис. 2.5 показано короткотермінові і довготермінові криві попиту на товари такого роду. Рисунок 2.5 – Бензин: криві довготермінового і короткотермінового попиту З іншого боку, для ряду товарів характерною є обернена картина, тобто попит більш еластичний для короткотермінового, а не довготермінового періоду. Такі товари (автомобілі, холодильники, телевізори, промислове обладнання) є товарами тривалого користування і тому сумарні запаси кожного з цих товарів, які знаходяться у споживачів, значно більші за річні обсяги їх виробництва. Характерним прикладом такої закономірності можуть слугувати автомобілі. Щорічний попит в США, тобто обсяги придбання нових автомобілів складають близько 7 – 10 млн. одиниць. В той же час загальний парк автомобілів, що знаходяться в користуванні у споживачів, складає близько 70 млн. одиниць. І якщо ціни на автомобілі зростають, то багато споживачів відкладе покупку, а отже попит різко знизиться (при цьому загальний парк автомобілів, що знаходяться у використанні суттєво не зміниться). Однак з часом старі автомобілі зношуються і потребують заміни, а тому попит зросте знову. В результаті довготривала зміна попиту буде значно нижчою за короткотривалу (рис. 2.6). Рисунок 2.6 – Автомобілі: криві довготермінового і короткотермінового попиту Еластичність попиту за доходами є також різною для коротко- та довготермінового періодів. Для більшості товарів і послуг (продукти харчування, напої, паливо, індустрія розваг і т.п.) еластичність попиту за доходами є більшою для довготермінового періоду (рис.2.7 а). Для товарів тривалого користування спостерігається обернена картина (рис.2.7 б). а – товари повсякденного попиту б – товари довготривалого користування Рисунок 2.7 – Залежність коротко- та довготермінового попиту від доходів Внаслідок того, що попит на товари тривалого користування коливається дуже різко у відповідь на короткочасні зміни доходу, галузі, які виготовляють такі товари, вельми чутливі до зміни макроекономічних умов. Зокрема, це стосується циклів ділової та виробничої активності, які супроводжуються відповідним спадом чи, навпаки, піднесенням, бумом. Недаремно такі галузі називають циклічними, адже їх збут має тенденцію збільшувати циклічні зміни у валовому національному доході. Еластичність пропозиції також відрізняється у довготерміновому та короткотерміновому періодах. Для більшості виробів пропозиція в довготривалому періоді значно еластичніша за ціною ніж в короткотривалому. Це пов’язано з обмеженими можливостями розширення виробничих потужностей протягом короткого часового інтервалу, оскільки на розширення потужностей шляхом будівництва та найм додаткових кваліфікованих працівників потрібний значний час. Наведене міркування, тим не менше, не означає, що пропозиція різко не зросте, якщо відбудеться значне підвищення рівня ринкових цін. Навіть за короткий проміжок часу підприємства (фірми) можуть збільшити обсяги випуску товарів, використовуючи існуючі виробничі потужності шляхом збільшення змінності виконання робіт, збільшення тривалості робочого тижня, виплати понадурочних, залучення в екстремальних випадках додаткової робочої сили. Для окремих товарів пропозиція більш еластична в короткі, а не довгі проміжки часу. Мова йде, насамперед, про товари вторинного використаня, тобто такі, що можуть бути повторно переробленими і знову виступатимуть як частина пропозиції для підвищення ціни (наприклад, металобрухт). Приклад Зростання цін на мідь стимулює вторинне використання брухту міді і тому, спочатку об’єм вторинної пропозиції швидко зросте. Однак зрештою запаси якісного брухту скоротяться, а отже виробництво міді з цієї сировини стане дорожчати, а вторинна пропозиція – скорочуватися. Натомість зростатиме первинна пропозиція – обсяги пропозиції мідної руди для виробництва міді. В результаті довготривала еластичність вторинної пропозиції буде нижчою ніж короткотривала еластичність. На рис. 2.8-а,б показано криві коротко- та довготермінових обсягів пропозиції по первинній (видобутій і виплавленій з руди) міді і відповідно виготовленій з мідного брухту. а – мідна руда б – мідний брухт Рисунок 2.8 – Криві коротко- і довготермінової пропозиції 4 Наслідки втручання держави в механізм ринкового саморегулювання. Контроль держави за цінами В більшості промислово розвинутих країн світу ринки рідко є незалежними від втручання держави. Крім введення податків і надання субсидій, уряди часто регулюють ринки (в тому числі і ринки вільної конкуренції) різноманітними способами. Розглянемо окремі часткові ситуації для ілюстрації наслідків втручання держави в механізми ринкового ціноутворення та саморегулювання. Одним із поширених способів державного регулюваня ринкових відносин є контроль та обмеження цін на окремі товари та послуги. Розглянемо ситуацію, зображену на рис.2.9. До втручання уряду в механізм ринкового саморегулювання, на ринку сформувалися рівноважна ціна PE та обсяг продажу QE . Іншими словами, споживачі погоджуються купувати ту саму кількість товару, яку будуть пропонувати на ринку товаровиробники. Однак, уряд вважає ціну PE надто високою і встановлює, що остання не повинна первищувати рівня Pmax . Яким же буде результат ? Внаслідок того, що ціна буде нижча за рівноважну, виробники (а особливо ті, в яких високі затрати) стануть виробляти менше, і обсяг пропозиції знизиться до Q1 . З іншого боку, споживачі захотять купувати більше товару за низькою ціною, і обсяг попиту зросте до рівня Q2 . В цій ситуації попит стане перевищувати пропозицію, а отже виникає дефіцит товару (надлишковий попит), обсяг якого становить Q2 – Q1 . Такий надлишковий попит приймає форму черг, обмежень, нормування поставок тощо. Рисунок 2.9 – Наслідки державного втручання шляхом обмеження ціни Від контролю за цінами хтось виграє, а хтось програє. Згідно рис.2.9, виробники програють – вони отримують нижчу ціну і деякі взагалі припиняють свою діяльність в межах даної галузі. Споживачі, які можуть придбати товар за нижчою ціною, виграють. Однак значна частина інших споживачів, які не мають доступу до дефіцитного товару, програють. Загалом, контроль і державне регулювання цін повинні бути спрямовані на максимізацію довготривалих економічних ефектів, і сумарний ефект від регулювання цін повинен перевищувати втрати окремих учасників ринку. Інший типовий спосіб державного втручання в механізм ринкового ціноутворення і саморегулювання полягає у зміні податкових ставок. Введення додаткового податку приводить до того, що крива пропозиції зміщується вліво, тобто пропозиція скорочується, адже товаровиробник включає суму податку до ціни товару (рис. 2.10). В результаті точка рівноваги зміщується, і споживачі купуватимуть меншу кількість товару та ще й за вищою ціною. Рисунок 2.10 – Вплив податку на рівноважну ринкову ціну Загалом, високе оподаткування справляє негативний ефект, оскільки знижуються обсяги виробництва і скорочуються обсяги споживання суспільством товарів. Мало того, хоча безпосередньо податок сплачує товаровиробник, але включаючи його в ціну товару, перекладає цей тягар на покупця.
1 2 3 4 5 Категория: Менеджмент \| Добавил: Aspirant (09.06.2014)
Просмотров: 351 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: