Реферат на тему: Види профілактики туберкульозу - Медицина та здоров'я - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Види профілактики туберкульозу. Соціальна профілактика включає державні заходи, спрямовані на підвищення життєвого рівня населення, захист довкілля, роз-виток фізкультури і спорту, санаторної мережі, будинків відпочин-ку. Забезпечення житлом, задовільними умовами праці, повноцін-ним харчуванням - важливі умови зміцнення здоров'я народу і підвищення опірності до різних захворювань, в тому числі, до туберкульозу. Для профілактики розповсюдження туберкульозу, попередження захворювання здорових членів сім'ї велике зна-чення має право хворих на туберкульоз, що виділяють МБТ, на позачергове отримання житла, в якому хворому забезпечується окрема кімната. Лікування хворих на туберкульоз в стаціонарі, санаторії і амбулаторне безкоштовне. На період лікування хворі на вперше виявлений туберкульоз можуть отримати листок непрацездатності терміном до 10 місяців. Якщо ж це виявляється недостатнім, листок непрацездатності через МСЕК продовжують до року. Санітарна профілактика Санітарна профілактика спрямована на попередження зара-ження здорових осіб від хворих на туберкульоз людей або тва-рин, її науковою основою є вчення про збудника туберкульозу, про значення масивності інфекції, її джерела і шляхи передачі. Санітарна профілактика включає оздоровлення осередків тубер-кульозної інфекції, санітарний і ветеринарний нагляд, санітарно-просвітню роботу, а також раннє виявлення, ізоляцію і лікування хворих на туберкульоз. Під епідемічним осередком туберкульозу розуміють хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії, житло, де живе бактеріо-виділювач, і людей, що проживають разом із ним. Бактеріови-ділювачами вважаються особи, у яких знайдені МБТ хоча б од-норазово будь-яким методом дослідження і є клініко-рентгенологічні ознаки активності туберкульозного процесу. До протиепідемічних заходів в осередку туберкульозної інфекції відноситься проведення дезінфекції, обстеження осіб, які. були в контакті з хворим, та проведення їм хіміопрофілактики, ізоляція дітей від бактеріовиділювача, санітарно-гігієнічне вихо-вання хворих і членів їх сімей, поліпшення умов проживання, а також інтенсивне лікування хворого, що призводить до припинення бактеріовиділення, Профілактична робота в осередку здійснюється відповідно до його епідемічної небезпеки, яку визначають спільно фтизіатр і епідеміолог, враховуючи такі чинники:* масивність бактеріовиділення; наявність у сім'ї дітей і підлітків;* санітарні умови, в яких проживає хворий і його сім'я. Найважливішим із цих факторів є масивність бактеріовиді-лення, яке поділяють на: а) масивне, коли мікобактерії в харко-тинні знаходять при простій бактеріоскопії або методом посіву (більше 20 колоній); б) мізерне, яке встановлюється методом по-сіву (не більше 20 колоній); в) формальне (умовне), коли бактеріо-виділення вже припинилося, але хворий знаходиться ще на контролі. Відповідно до цих умов, осередки туберкульозної інфек-ції поділяються на 3 групи. До 1-ї найнебезпечнішої групи відносять осередки, де прожива-ють хворі з масивним бактеріовиділенням або мізерним, але в сім'ї є діти і підлітки чи існують обтяжуючі обставини: погані жит-лові умови, порушення гігієнічних правил, зловживання алко-голем. Епідеміолог і дільничний фізіатр повинні відвідувати такий осередок один раз на квартал, дільнична медсестра - не рідше одного разу на місяць. До 2-ї групи епідемічних осередків належать ті, де живе хворий із мізерним бактеріовиділенням і всі члени сім'ї дорослі, або ж хворий відноситься до формальних бактеріовиділювачів, але в сім'ї є діти і підлітки чи має місце хоча б один з наведених обтяжуючих факторів. Лікар відвідує ці осередки 1 раз на півроку, медсестра — один раз на 2 місяці. До 3-ї групи відносяться осередки, де проживають лише до-рослі, а хворі - формальні бактеріовиділювачі, і відсутні будь-які обтяжуючі обставини. До цієї ж групи відносять сім'ї, в яких в особистому господарстві виявлена худоба, уражена туберкульо-зом. Лікар відвідує ці, осередки один раз на рік, медична сестра - один раз на півроку. При вперше виявленому туберкульозі оздоровча робота в осе-редку починається з госпіталізації хворого і заключної дезинфекції в помешканні силами санепідемстанції. Її роблять у всіх ви-падках, коли хворий вибуває з дому: госпіталізація, зміна місця проживання, у випадку смерті хворого на туберкульоз вдома. Долівку, стіни, меблі зрошують з гідропульта 5% розчином хлора-міну. Приміщення щільно закривають на 2 год, після чого його провітрюють. Ефективним методом знезараження приміщення є ультрафіолетове опромінення (кварцування). Дорогі речі, які лег-ко псуються від дезинфікуючих розчинів, чистять і опромінюють ультрафіолетовими променями. Малоцінні предмети спалюють. Після заключної дезинфекції в приміщенні бажано зробити ре-монт. Якщо хворий залишається в помешканні (це частіше буває при хронічних формах туберкульозу), в осередку члени сім'ї і сам хворий систематично здійснюють поточну дезинфекцію. Бактеріовиділювачам для особистого користування виділяють столовий посуд, рушники, постільну білизну, які систематично знезаражу-ють. Найбільш небезпечним інфекційним матеріалом є харкотин-ня хворого, тому його необхідно збирати в індивідуальну кишень-кову плювальницю, заповнену на чверть об'єму 5% розчином хлораміну. Хворий повинен мати дві плювальниці: в одну він зби-рає харкотиння, друга дезинфікується. Для знезараження харко-тиння плювальницю з відкритою кришкою поміщають в емальова-ний посуд і кип'ятять 20 хв в 2% розчині соди або ж на 0 год за-ливають 5% розчином хлораміну. Після цього харкотиння злива-ють в каналізацію, а плювальницю миють 2% розчином соди або теплою водою. Надійним способом дезинфекції столового посуду і білизни є їх кип'ятіння в 2% розчині соди протягом 20 хв. Примі-щення, де живе хворий, щоденно прибирають вологим способом, провітрюють. Відразу ж після виявлення хворого на туберкульоз, обстежують усіх осіб, які були з ним у контакті. Дорослим і підліткам проводять флюорографію грудної клітки, дітям - рентгенографію. Крім того, дітям і підліткам роблять пробу Манту з 2 ТО. Після обстеження всіх здорових осіб із контакту беруть на облік в ІV групу диспансерного спостереження і призначають їм хіміо-профілактику. Якщо хворий залишається вдома, дітей необхідно ізолювати від нього, направивши їх у спеціалізовані заклади (садки, школи-інтернати), де їм проводиться хіміопрофілактика. Санітарно-просвітна робота включає бесіди, виступи по радіо, поширення літератури. Тематика цих заходів неоднакова серед здорового населення і в епідемічних осередках туберкульозу. Серед населення необхідно пропагувати здоровий спосіб життя, роз'яснювати шкідливість алкоголю, куріння, важливість щеп-лень БЦЖ для попередження туберкульозу, флюорографічних обстежень і туберкулінодіапюстики як методів раннього вияв-лення захворювання. Одночасно необхідно пояснити, що при появі навіть мінімальних симптомів хвороби необхідно зверта-тися за медичною допомогою, тому що лише при ранній діагнос-тиці захворювання воно виліковується повністю. В осередку туберкульозної інфекції треба розповідати хворому і членам його сім'ї про шляхи зараження туберкульозом і методи його попередження, навчити правил гігієни, методики поточної дезинфекції. Особам, які проживають разом із хворим, пояснюють важливість регулярних обстежень у тубдиспансері, при необхідності - профілактичного лікування. Імунітет після вакцинації розвивається через 6-8 тижнів. До цього моменту дитина дуже сприйнятлива до туберкульозної інфекції. Тому перед випискою новонародженого із пологовою будинку всі дорослі особи, що проживають разом з дитиною, по-винні пройти флюорографічне обстеження. Вакцинованих дітей із сім'ї хворого на туберкульоз ізолюють від бактеріовиділювача на період вироблення імунітету (не менше 2 міс.). Ревакцинація БЦЖ здійснюється в 7 і 14 років. Відбирають дітей і підлітків для ревакцинації при черговій масовій туберкулі-нодіагностиці. Ревакцинують здорових осіб з негативною реакцією на пробу Манту з 2 ТО. Інтервал між пробою Манту і ревакцина-цією повинен бути не меншим від 3-х днів і не довшим від 2 тижнів. Повторну імунізацію здійснюють вакциною БЦЖ і лише дітей, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях (III-IV зона), ревакцинують вакциною БІІЖ-М. Реакція організму на вакцину БЦЖ. У місці введення вакцини БЦЖ, а також в регіонарних лімфатичних вузлах при гістологіч-ному дослідженні знаходять дрібні вогнища специфічного запален-ня. Вони мають доброякісний, регресуючий характер. У вперше щеплених дітей видима місцева реакція з'являється через 3-4 тижні після внутрішньошкірного введення вакцини. На місці ін'єкції утворюється невеликий інфільтрат - вузлик синюшного кольору, в якому в половині випадків формується невелика нориця з сероз-ними виділеннями. Далі утворюється коричневого кольору кірочка, яка приблизно через 9 тижнів відпадає. Під нею видно ніжний рубчик, який поступово депігментується. Весь процес до утворення рубчика триває 2-4 місяці, деколи довше. При правильній техніці вакцинації рубець утворюється в 90-95% випадків і свідчить про ефективність щеплення. У повторно щеплених місцеві реакції починають розвиватися швидше, уже через тиждень, але їх зво-ротний розвиток також триває 2-4 місяці. факторами, а також екзогенними впливами. У зв'язку з цим виникла необхідність пошуків вакцини, яка б могла захистити людей від туберкульозу. Знайти її вдалося французьким вченим Кальмету і Герену, які отримали принципово новий тип мікроба шляхом вирощування мікобактерій бичачого типу на гліцериновій картоплі з додачею жовчі. Протягом 13 років вірулентну культуру пересіювали кожних 15 днів. У результаті цього була отримана вакцина, що втратила здатність викликати захворювання, але має високі імуногенні властивості. Назвали її на честь винахідників БЦЖ (Bacilles Calmette et Guerin). Вперше БЦЖ була застосо-вана в 1921 році, в подальшому ефективність її підтверджена результатами численних досліджень. Сучасна суха вакцина БЦЖ - це живі мікобактерії вакцин-ного штаму, висушені в 1,5% розчині глютамінату натрію. Випус-кається в ампулах по 1 мг вакцини, що становить 20 доз, кожна по 0,05 мг препарату. Вакцина призначена для специфічної іму-нізації здорових доношених новонароджених і для ревакцинації дітей і підлітків у декретовані строки. Тваринникам, які працюють у господарствах, де є уражена туберкульозом худоба, потрібно розказати про зв'язок між ту-оеркульозом людей і тварин, способи попередження зараження, необхідність регулярних флюорографічних обстежено, хіміопрофлактик. Хіміопрофілактика. Під хіміопрофілактикою розуміють застосування протитубер-кульозних препаратів для попередження туберкульозу в осіб із високим ризиком захворювання. Можливість і ефективність використання протитуберкульозних препаратів із профілактичною метою вперше доведена А. Зоріні (Італія) і Ф. Дебре (Франція) в 1958 р. Під керівництвом А. Зоріні виконані експериментальні дослідження, які дали наукове об-грунтування хіміопрофілактики. Телят, які від'ємно реагували на туберкулін, отже, не були інфіковані туберкульозом, поміща-ли в умови тісного контакту з хворими на туберкульоз коровами. Частина телят у період контакту отримувала ізоніазид, друга части-на препарату не отримувала. Через 20 днів від початку експери-менту в телят, що не отримували ізоніазид, виявлено в органах туберкульозні вогнища, а в тих, що отримували препарат, ту-беркульозні зміни не були знайдені. Особливе значення для успішної хіміопрофілактики має препа-рат ізоніазид, якому властива висока бактеріостатична актив-ність, хороша проникність в органи, тканини, внутрішньоклітинна дія, порівняно невелика токсичність. Призначається звичайно в добовій дозі 8-10 мг/кг щоденно або через день. Його можна за-мінити фтивазидом у дозі 20 мг/кг на добу за два прийоми. Курс хіміопрофілактики продовжується 2-3 місяці. Разом з ізоніази-дом застосувують вітамінні препарати, які містять піридоксин. Дорослим хіміопрофілактика призначається:* особам, які знаходяться в контакті з хворим, що виділяє мікобактерії туберкульозу;* тваринникам з неблагополучних щодо туберкульозу ферм і людям, у яких в особистому господарстві виявлено уражену туберкульозом худобу;* особам, які видужали від туберкульозу (III гр. обліку), при виникненні факторів, що знижують опірність організму;* людям із посттуберкульозними змінами (VII гр. обліку) і су-провідними хворобами (хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, дванадцятипалої кишки) при виявлені, а також при виникненні факторів, які і можуть викликати загострення туберкульозу (гострі захворювання, травми, лікування високими дозами глюкокортикоідів). Показання для хіміопрофілактики у дітей і підлітків:* контакт із хворим, то виділяє МБТ, або контакт із хворим па активний туберкульоз без бактеріовиділення;* віраж туберкулінових редакцій;* гіперергічні реакції на туберкулін або їх посилення на 6 мм і більше порівняно з попередніми результатами;* раніше інфіковані діти або ті, що перенесли туберкульоз, у випадку необхідності призначення їм високих доз глюкокортикоїдів, виявлення цукрового діабету, після дитячих інфекцііі, брон-хітів, при загостренні хронічної пневмонії. Таким чином, хіміопрофілактика призначається, в основному, особам, які інфіковані туберкульозом або одужали від нього (вто-ринна хіміопрофілактика), а неінфікованим дітям і підліткам (пер-винна хіміопрофілактика) лише при контакті з хворими на тубер-кульоз людьми або тваринами. Дво- або тримісячні курси хіміопрофілактики ізоніазидом при-значають одноразово або два рази на рік. Перед початком такого лакування роблять детальне клініко-рентгенологічне обстеження пацієнта. Бажано, щоб медичні працівники контролювали прийом ізоніазиду. Дітям найлегше це зробити в умовах спеціалізованого санаторного закладу, школи-інтернату, дорослим - в стаціонарі, де вони лікуються з приводу супровідних захворювань. Якщо хіміопрофілактику здійснюють амбулаторне, ізоніазид видається на 7 днів, після чого пацієнт повинен повторно прийти в тубдис-пансер для отримання препарату. Серед осіб, які отримували хіміопрофілактику, захворюваність у 2-5 разів нижча, порівняно з відповідними групами, які її не отримували.
1 2 3 4 5 Категория: Медицина та здоров'я \| Добавил: Aspirant (03.06.2014)
Просмотров: 1231 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: