Реферат на тему:Особливості перед променевої підготовки хворих з пухлинами жіночих статевих органів - Медицина та здоров'я - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Особливості перед променевої підготовки хворих з пухлинами жіночих статевих органів. План роботи: Вступ Принципи променевої терапії Підготовка хворого до дистанційного опромінення Методи вимірювання Висновок Особливості перед променевої підготовки хворих з пухлинами жіночих статевих органів Основним принципом променевої терапії являється створення потрібної дози в області пухлини для повного подавлення її росту при одночасному (збереженні) оточуючих тканин. При дистанційному опроміненні, так як і при інших методах променевої терапії, ефективність оприділяється характером розпреділенням енергії випромінення в опроміненому об’ємі. Чим більша різниця в дозах між пухлинами і оточуючими нормальними тканинами, тим менше порушується здатність і тим ефективніші результати лікування. Щоб слідувати цьому основному принципу променевої терапії, дистанційне опромінення необхідно проводити тільки після виготовлення ескізу поперечного зріза на рівні пухли і карт ізодоз, характеризуючи розпреділення доз в опроміненому об’ємі. Підготовка хворого до дистанційного опромінення. Методика виготовлення ескізу поперечного зрізу на рівні пухлини і складання карт ізодоз включає слідуючи етапи: опре ділення глибини залягання пухлини; виведення її проекції на шкіру хворого; виготовлення поперечного зрізу на рівні пухлини; вибір умов опромінення (кількість, розмір, розташування полів); виготовлення карт ізодоз; розмітка полів опромінення на шкірі хворого. Для опреділення глибини залягання пухлин черевної порожнини (рак стравоходу, сечового міхура, прямої кишки, шийки матки) необхідно контрастувати і здійснювати Rtg-графію в двох взаємно перпендикулярних проекціях в тому положенні в якому буде проводитись лікування. Під час Rtg Rtg-графії на передню стінку живота накладають лінійку з металічними мітками, розміщеними через 1см. Замість лінійки можна використовувати пластинку “плексигласа” з металічною сіткою. В такому випадку пластинку розміщують на касеті з плівкою. Плівка з сіткою повинна розміщуватись над неназавішеній рентгенівській плівці і тій самій касеті. Рентгенограмма в двох проекціях з вимірювальною лінійкою або сіткою дають можливість опре ділити локалізацію пухлин і становити її проекцію на шкірі. Потім свинцевою стрічкою шириною 1,- 52 см. і довжиною 50см. обводять контури тіла хворого (обов’язково в положенні, при якому буде проводитись лікуванні) і наносять на неї позначки з розпреділених з переду, з заді і по бокам мітки відтворюють проекцію пухлин на шкіру. Стрічку обережно знімають, кладуть на мілімітровочний папір і перемальовують контури стрічки з усіма орієнтирами. Таким чином на папері вимальовується схема, відобаржаюча форму і периметр тіла хворого на рівні пухлини. Мітки, розташовані на поперечному зрізі з переду, з заду і по бокам, відтворюють проекцію пухлин на поверхні. Ескіз поперечного зрізу можна робити і на спеціальній копіювальній приспособі. Воно складається із роз’ємного кільця і безліч рухомих стержнів. Хворого поміщають в розімкнуте кільце і зі зміщенням кареткі встановлюють його на рівні шкірних позначок, відтворюючих проекцію пухлин. Металевими стержнями контурують тіло хворого. Потім під кільце підставляють міліметровий папір, на який відбивають ескіз поперечного зрізу. На основі інформації, отриманої в результаті рентгенологічного дослідження (повздовжня і поперечна томографія, контрастне дослідження полосних органів, пневмомедіастенографія і т.д) на поперечний зріз наносять контури як пухлин, так і оточуючих нормальних тканин і органів. Ескіз поперечного зрізу дозволяє вибрати спосіб і раціональну методику лікування. Для вичислення і постановки ізодоз кривих внутрішню частку ескізу поперечного зрізу ділять горизонтальними і вертикальними лініями розміщеними через 1 або 2 см. один від одного: точки пересікання цих ліній нумеруються так як толерантна доза для шкіри складає 3.000-3.500р. при рентгенотерапії 4.000-4.500р. при j-терапії, дистанційне опромінення глибоко розміщених пухлин, як правило, проводиться з декількох шкірних полів. Значення доз, падаючих на кожну точку з різних полів опромінення, наносяться на ескіз поперечного зрізу під відповідним номером точки. Розпреділення доз рахується позитивними, якщо зона максимальної дози (100-80% ізодоз) займає весь об’єм пухлин, шляхи регіонарного метастазування находяться в зоні 70-60% ізодоз, а здорові органи і тканини опромінюються дозою 50-30% від джерела. Для того щоб в тілі хворого получити розподілені дози необхідно на шкірі хворого і рівні пухлини намалювати план випромінювання. Для такого ескізу поперечного зрізу вирізають париметр тіла. Зовнішню частину ескізу розрізають по горизонтальній осі, прикладають на тіло хворого на рівні пухлини відмічають (фуксином або чорнилом) на шкірі проекцію центрального променя полів опромінення. Розмітка полів випромінювання на шкірі може виконуватись за допомогою свинцевої стрічки. Для того щоб правильно застосовувати один або другий метод опромінювання, необхідно знати його дозиметричну характеристику. В даний час у нас використовують УЗД і комп’ютерний томограф. Література Переслягин И.А., Саркисян Ю.Х. Клиническая радиология
1 2 3 4 5 Категория: Медицина та здоров'я \| Добавил: Aspirant (03.06.2014)
Просмотров: 474 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: