Реферат на тему: НАРКОМАНІЯ - Медицина та здоров'я - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: НАРКОМАНІЯ. Наркомани відомі давно. Після другої світової війни вони одержали особливо велике поширення не тільки, у країнах Азії, але й у Європі, Америці. Причини поширення наркоманії різноманітні. Застосування наркотиків часто пов'язано з бажанням хоча б на час сховатися, піти від тягот навколишньої дійсності. Частина людей бачить у цих засобах можливість отримати гострі відчуття. Певну роль грає недостатня дисциплінованість, незрілість характеру, слабкий самоконтроль, підвищений інтерес до незнайомих відчуттів, що відзначаються у певної частини молоді. Основна маса наркоманів - це ті, хто споживає наркотичні засоби не по медичних показаннях, і вони підпадають під кримінальну відповідальності, якщо не виявляють добровільного бажання лікуватися. Це відноситься безпосередньо до споживачів. За незаконне збереження, продаж наркотиків особи, що займаються цим, притягаються до кримінальної відповідальності. Але необхідно чітко виділяти синдром патологічного звикання до наркотичних засобів, що з'являється при лікуванні наркотиками по життєвих показаннях важких хворих. У цих випадках хворі до кримінальної відповідальності не притягаються. Спочатку в залежності від типу вищої нервової діяльності, виду наркотику, дози, методу введення його в організм, психічної установки суб'єкта викликається ейфорійний ефект. Формується бажання приймати певний вид наркотиків. Їх починають приймати регулярно. Потім змінюється реактивність організму - зникають захисні реакції. Споживання наркотику набуває систематичний характер, відбувається зміна толерантності. Наркомани приймають у 2-10 разів більш високі дози, чим прийнято використовувати їх у лікувальних цілях. Поступово формується психічна залежність від наркотичної речовини. Далі виробляється фізична залежність із нескоримим потягом до прийому наркотику і вираженого абстинентного синдрому, у структурі якого можуть спостерігатися елементи астенодепресивні, гіпо-маніакальні, експлозивні. Таким чином, в осіб, що страждають наркоманіями, спостерігається зміна толерантності, поява психічної і фізичної залежності з вираженим абстинентним синдромом. У динаміці становлення цього синдрому умовно можна розрізняти 3 стадії (етапу): 1-а-адаптація (зміна реактивності організму, поява психічної залежності), 2-а - виникнення фізичної залежності у формі абстинентного синдрому; 3-а - виснаження всіх систем (зниження толерантності, затяжний абстинентний синдром, виникнення в ряді випадків полінаркоманій). Паралельно відбувається зміна в психічній сфері у виді невротизації і психопатизації особистості по істеричному, астенічному, експлозивному або апатичному типу. У залежності від застосовуваного наркотичного препарату тяжкість соматичних і неврологічних порушень різноманітна, але на хронічній, пізній стадії, вона обов'язково існує. При наркоманіях постійна необхідність у повторному прийомі наркотичних засобів змушує наркоманів добувати їх будь-якими засобами аж до злочинів. Наркомани швидко дезадаптуються в соціальному плані, стають дармоїдами, втягують у свій порок інших людей. Патогенез наркоманії складний, і єдиної думки дотепер по цьому питанню не існує. Проте його варто розглядати по стадіях захворювання. Безсумнівно, що в процес утягуються нейротропні, гуморальні, ендокринні, обмінні й інші системи. Зрушення в одній з них підготовляє зміни в інший. Існує думка, що відбувається вплив на синапси проміжного мозку з ослабленням передачі імпульсів. На початкових стадіях спостерігаються порушення реакції нейронів кори великих півкуль, гіпоталамуса, ретикулярної формації. У пізніх стадіях захворювання порушуються рецептивні можливості нейронів і структурно-функціональної організації мозку. Під впливом наркотиків змінюється і метаболізм біогенних амінів мозку. Наркоманії, що викликаються споживанням кустарно приготовлених препаратів конопель. До цієї групи наркотиків відносять похідні різноманітних сортів конопель (транквілізатори - «фантастики») - анашу, марихуану, гашиш, банг, киф, хусус, план, харес, даггу й ін. Батьківщина рослин - країни Азії, Африки, Південної Америки. Діючим началом є ароматний альдегід канна-бінол, що міститься в екстракті коноплі, від концентрації якого залежить картина одурманення.Вживають анашу по-різному - жують, курять, у напоях. У нашій країні переважає паління анаші. Дія анаші виявляється через 15-20 хв. Нерідко перші проби не тільки не дають приємних відчуттів, але, навпаки, викликають почуття нудоти, гіркоти в роту, слиновиділення, легке запаморочення. Незважаючи на це, курці продовжують паління, і ці неприємні відчуття проходять. Як правило, дія гашишу починається з деяких фізичних відчуттів - спраги, голоду, деякій сухості слизових оболонок. Потім з'являється почуття теплоти, що розливається по всьому тілу. Наростає стан легкості, невагомості. З'являється бажання стрибати, танцювати, приймати вигадливі пози. При цьому багато сміються. Найменший рух, поза співкурця викликає повторні нестримні приступи сміху. Увага відволікається, асоціації виникають легко, довго не затримуючись на одному предметі або явищі. Пришвидшується темп мислення, думок багато, вони йдуть низкою, швидко змінюючи одна одну, напливаючи одна на іншу. Простежується мовний напір - слів багато, фрази будуються нерідко без закінчення, не виражають чітких думок. Курець втрачає контакт із навколишніми, йому здається дивним, що вони не розділяють його веселощів, з'являється дратівливість, злобність. Відзначаються різкі емоційні коливання: то гнівливість, то злобність, то підвищений настрій із веселістю, що доходить до екзальтації. На цьому фоні з'являються фантазії й ілюзії. Навколишній світ «набуває» яскравого кольору, звуки «стають» гучними, гулкими іноді «набуваючи» звучання «луни». Описані стани характеризують 1-ю фазу одурманення гашишем - стадію збудження. За нею слідує 2-а стадія - стадія пригнічення. Одні курці розповідають, що перехід з однієї стадії в іншу відбувається відразу, інші відзначають поступову зміну навколишнього світу, коли барви тьмяніють, зникають ілюзії, гаснуть фантазії, плин думок різко загальмовується. Потім з'являються страхи, уривчасті маревні ідеї переслідування, настрій різко погіршується. Цей стан супроводжується вегетативними кризами. Симптоми одурманення гашишем залежать від кількості уживаного наркотику, частоти його прийому, індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності індивіда. При незначній інтоксикації спостерігається стан легкої ейфорії, середня тяжкість характеризується більш вираженими симптомами з фантазіями, ілюзіями, станом легкого моторного збудження. Нарешті, гостре одурманення триває від 1 до 3 год. і закінчується важким сном або слабкістю, апатією. При подальшому зловживанні гашишем картини одурманення видозмінюються. У одних виникають психози з вираженим порушенням свідомості, із зоровими і слуховими галюцинаціями, маревними ідеями переслідування, відношення, іноді різким руховим збудженням. У інших (частіше) виявляються порушення в емоційно-вольовій сфері, що призводять до психопатизації особистості або навіть до шизофреноподібної симптоматики. У період формування ознак, що передвіщають виникнення наркоманії, споживання гашишу носить епізодичний характер, іноді паління викликає нудоту, навіть невизначений страх, але в обстановці групового і взаємного індукування ці відчуття поступово притупляються. Прийом наркотику веде до одержання задоволення, а поміркованість приносить почуття незадоволеності. Психічних змін ще немає, але виникає афективний потяг, що спотворює нормальний хід мислення і змінює колишні життєві установки. На початковій (І) стадії споживання гашишу стає регулярним, неприємні відчуття зникають, зростає кількість сигарет що викурюються . У синдромі психічній залежності відзначається нав'язливе прагнення до наркотичної ейфорії. Одурманення стає єдиним станом психічного забезпечення, а відсутність наркотику веде до стану незадоволеності. Фізична залежність тільки починає формуватися, але психічні зміни вже переглядають у виді звуження кола інтересів, зниження вольової активності, появи неврозоподібних розладів. У хронічній (II) стадії наркоманії опірність утримується на одному рівні при систематичному споживанні гашишу. Проте стимулююча дія його знижується, і наркоман шукає засоби підвищити його будь-якими засобами, аж до прийому різноманітних медикаментів. Відзначається виражена психічна залежність у вигляді постійного синдрому нав'язливості. В фізичній залежності виражений абстинентний синдром у вигляді соматовегетативного компонента. Тільки в стані одурманення наркоман відчуває оптимальний фізичний комфорт і працездатність. Потяг до наркотику носить компульсивний характер. Психічні порушення виражаються в психопатизації особистості, зниженні інтелекту, відсутності інтересу до довколишнього, зниженні по соціальних сходах. Можуть відзначатися гострі психози. На цій стадії приєднується патологія з боку соматоневрологічних сфер: міокардіодистрофія, неспецифічні гепатити, печінкова недостатність. Можуть відзначатися і м'язова слабість, погіршення координації рухів.У пізній (ІІІ) стадії кількість споживаного гашишу знижується, тобто опірність організму падає. Психічна залежність поступається місцем фізичної залежності, що зростає. Абстинентний синдром стає затяжним, важким. На першому плані - виражена астенія з іпохондричністю. Повторні споживання гашишу лише на короткий час і не цілком полегшують тяжкість абстиненції. Соматоневрологічний стан ускладнюється, наростає загальне фізичне виснаження, шкіра стає в'ялою, землисто-сірого кольору, відзначаються випадання волосся, тендітність кісток, зубів, прогресують соматичні і неврологічні захворювання, виявлені на хронічній стадії, можливі ураження сітківки ока і зорових нервів. Психози, викликані вжитком гашишу, досить різноманітні, вони можуть виникнути при однократному вжитку наркотику і виражаються гострим порушенням свідомості, страхами, гіперестезіями. Так, при передозуванню гашишу психоз виявляється у вигляді сутінкового розладу свідомості, галюцинаторної сплутаності, іноді виникненням ілюзій. Хворі збуджені, пориваються кудись бігти, бувають агресивні. Афект коливається від мінімального до депресивного, іноді з елементами страху. Контакт із хворим установити важко, він цілком занурений у свої переживання. Психоз може розвитися на висоті абстинентного синдрому, на 2-3 день, частіше усього цей сутінковий розлад свідомості або галюцинаторно-параноїдальний синдром. Постійні в картині психозу сенестопатичні скарги, дисморфопсії, галюцинації з почуттям ширяння, зміни простору. Вихід із психозу поступовий, на 6-7 день, через виражену астенію з іпохондричними включеннями і нав'язливостями. Передозування гашишу може викликати також епілептоформні напади. При тривалому вжитку гашишу також можуть відзначатися психози. Головними в них бувають маніакальні, галюцинаторно-параноїдні, параноїдно-іпохондричні синдроми. Крім того, у їхній структурі просліджуються значні коливання афекту, а також періодичні порушення свідомості. Психози можуть провокувати початок шизофренічного процесу. Наркоманії морфінного типу. До цієї групи наркотиків відносять опій і його препарати: омно-пон (пантопон), нектол, а також біля 20 алкалоїдів і дериватів опію (морфін, кодеїн, тебаїн, героїн, діонін і ін.), синтетичні препарати з морфіноподібною дією (феналон, промедол і ін.) Смертельна доза чистої речовини складає 0,3-0,5 г. У наркоманів швидко наступає тенденція до збільшення дози, викликана розвитком толерантності до препарату. От чому можна зустріти випадки, коли хворий вживає дози, у 10 разів перевищуючі приведені вище. Гостре отруєння характеризується ейфорією, що доходить до вираженого збудження. Одночасно з'являються сухість у роті, почуття жару, різка слабкість, шум у вухах, головна біль, потовиділення, частішання сечовиділення. Порушується сердечно-судинна діяльність, з'являється задишка. Свідомість змінена. При несприятливому перебігу з'являється кривавий понос, судороги, може розвитися параліч дихального центру. Нерідко відзначаються шкірні явища - сильна сверблячка, висипка, особа стає багрово-червоною, наступає сонливість або глибокий сон. При хронічному споживанні наркотику спостерігається ейфорія, почуття блаженства, іноді ілюзії. Незабаром після декількох затягувань опіомани занурюються у світ мрій і загадкових переживань, безмежного достатку. Через 30-40 хв. приходить сонливість, дрімота. Звикання до морфінних препаратів відбувається порівняно швидко. Опій уживають, вводячи усередину, підшкірно, внутрівенно, або курять. Кодеїн застосовують усередину, морфін, промедол - підшкірно, внутрівенно. При відсутності речовини в чистому вигляді наркомани часто використовують різноманітні медичні препарати, що містять опій, - шлункові краплі й ін. Вводять наркотик часто нестерильним шприцом, розводять препарат на сирій воді, уводять його у всі доступні частини тіла. У період формування передвісників опійної (морфінної) наркоманії прийом наркотику безсистемний, толерантність зростає швидко. Психічна залежність або первинний патологічний потяг формується на ґрунті специфічної ейфорії, у виді нав'язливого синдрому. На початкової (I) стадії хворобливого стану толерантність продовжує швидко зростати, вжиток наркотику набуває систематичний характер, ейфорії може не бути. Психічна залежність виражається в яскравому синдромі нав'язливості з прагненням до одержання задоволення або зняття психічного дискомфорту. Формується фізична залежність. На цій стадії з'являється почуття незадоволеності життям, знижується працездатність. Психічних змін ще немає, але споживання наркотиків стає основним життєвим інтересом.При хронічної (II) стадії толерантність установлюється на одному рівні (плато толерантності), виробляється індивідуальний ритм споживання наркотику, почуття ейфорії з'являється рідко. Наркотик викликає не розслаблення, а стимуляцію (перекручена дія). Психічна залежність виражена чітко і являє собою непереборний потяг, а наркотик приймається для стимуляції і поліпшення самопочуття. Абстинентний синдром формується з яскраво вираженим соматовегетативним компонентом. Абстиненція при морфінної наркоманії наступає через декілька годин після прийому останньої дози наркотику. Відзначаються різноманітні соматовегетативні, психоневрологічні симптоми: позіхання, потовиділення, сльозотеча, виділення з носа, тремор, озноб, розширення зіниць, нудота, блювота, напади, підвищена температура, частішання подиху, спазми м'язів гортані, живота й інших груп, болі в них, зневоднювання організму і схуднення. Спостерігається тривожний стан, занепокоєння, беззвітний страх смерті, що приходить напливами. Сон порушується, часто супроводжується кошмарними сновидіннями. Настрій мінливий: то легка ейфорія з переоцінкою власної особистості і своїх можливостей, то зниження настрою з депресією, то дратівливість, гнівливість з апатією й агресією. Гострий, найбільше важкий період абстиненції -7-10 днів. Проте потім протягом 1-1,5 міс. триває важка астенія, депресія, соматовегетативні порушення, зниження працездатності. Зустрічаються короткочасні психози зі зміною стана свідомості. Можуть бути корсаковський амнестичний синдром, судорожні напади. Психічні порушення стають помітними і виражаються в психопатизації з дисфоріями й облудністю. Виявляється зниження морально-етичних якостей людини, емоційне спустошення, утрата працездатності. Для одержання наркотику використовуються будь-які засоби, аж до кримінальних злочинів. Неврологічні зміни в основному виражаються у виді вегетативних розладів (звуження зіниць, сухість у роті, затримка стула, коливання артеріального тиску й ін.). На пізній стадії опійної наркоманії всі синдроми хворобливого стана ускладнюються й ускладнюються. Толерантність падає, при цьому наступають збої в ритмі прийому наркотику, особливо в періоди соматичного неблагополуччя. Проте при поліпшенні стану споживання наркотичних засобів відновляється. Ейфорія практично не спостерігається, знижується стимулююча дія наркотику. Психічна залежність задовольняється частково за рахунок поліпшення психічного стану і деякого підйому (стимуляції) інтелектуальних і фізичних процесів. Фізична залежність важка У абстинентному синдромі в більш загостреній формі виявляються всі симптоми хронічної (11) стадії Особливо важким і затяжним стає астенічний синдром, при цьому навіть прийом наркотику полегшує його ненадовго. Виражена депресія, нерідко із суїцидальними думками. У хворих стає вираженим зниження інтелектуальномністичних властивостей особистості, вони втрачають риси індивідуальності, стають схожими один на одного. Всі помисли наркоманів спрямовані на добування наркотиків, зняття тяжких явищ абстинентного синдрому. Переважає астенія й адіанмія. Більшість хворих не в силах продовжувати роботу, Відзначаються загальне старіння, кахексія, сіро землиста шкіра, трофічні порушення у виді кришення зубів, випадання волосся, захворювання окремих органів або систем сердечно судинної, сечостатевої, дихальної, шлунково-кишкового тракту, порушення координації рухів, поразки мозочка Наркоманія снотворними препаратами. Дана група речовин, що володіють снотворним ефектом, складається з 2 підгруп а) похідні барбітурової кислоти, б) засоби не барбитурового ряду, але що викликає снотворний ефект. Всі ці засоби об'єднує схожа клінічна картина, що виникає в результаті постійного або періодично поновлюваного прийому цих засобів Дози прийнятих лікарських засобів, як правило, перевищують терапевтичні. Звикання до цих речовин йде декількома шляхами - необережне тривале лікування безсоння, проведена спочатку під контролем лікаря, а потім самостійно самим хворим, прийом медикаментів без ради і контролю лікаря, ужиток цих засобів як наркотичних Можливі гострі отруєння при спробах до самогубства. У цих випадках настає глибокий сон, що часом може перериватися, але розлите гальмування в корі мозку продовжує триматися і тому в хворих відзначаються гіпнотичні фази. Такий стан може тривати дні, тижні. У деяких випадках ефект при прийомі доз, що значно перевищують терапевтичні, може проявитися у виражених симптомах порушення координації рухів, ослабленні м'язової сили, зниженні або випаданні рефлексів, особливо черевних, дизартрії. Одночасно відзначаються вегетативні симптоми (знижений артеріальний тиск, підвищена температура тіла, брадикардія, акроціаноз). Описана картина може доповнюватися змінами свідомості у вигляді оглушення.При хронічному вжитку снотворних поступово наростає потреба продовжувати прийом препаратів. Доза наркотичної речовини збільшується. Багато наркоманів переходять на прийом наркотичних засобів по декілька разів у день. Зростає психічна залежність, пов'язана із суб'єктивною оцінкою дії препарату. Абстинентний синдром виражений чітко і характерний для цієї наркоманії. Він виявляється через 20- 24 години після відриву від наркотику, досягає найвищої інтенсивності протягом 3-4 діб, потім явища починають стихати. Під час абстинентного синдрому спостерігається широка гама вегето-судинних, неврологічних і психотичних симптомів. Виникає занепокоєння, порушується сон, з'являється слабкість, запаморочення, нудота, блювота, нерідкі коллаптоїдні стана, артеріальний тиск різко знижується. Можливі перекручування зорових сприйняттів. Відзначається підвищення рефлексів, тремор, що доходить до судорожних посмикувань м'язів. У багатьох хворих виникають епілептиформні напади. Хворі стають дратівливими, гнівливими, злісними. Такі дисфоричні стани стійкі. Можливі короткочасні, а часом тривалі, деліріозні стани і галюцинози. Усе виразніше виявляються зміни особистості. Спочатку переважають дратівливість, вибуховість, егоїзм, що доходить до егоцентризму, злобність. Потім з'являються порушення пам'яті, що можуть доходити до корсаковського синдрому, можлива псевдопаралітична форма. Темп мислення сповільнюється, він стає малоподвижним, торпідним. Стають вираженими ознаки хронічного отруєння - анемія, агранулоцитоз, явища поліневриту. Можливі шкірні висипання на руках, ногах, слизових оболонках порожнини рота. З боку неврологічної симптоматики відзначаються атаксії з елементами порушення координації руху, порушенням рефлексів. Всі ці ознаки характерні для даного вигляду наркоманії й у сумі з анамнестичними даними допомагають постановці діагнозу. При діагностиці можна простежити ту ж динаміку розвитку трьох послідовних стадій, що характерні для інших наркоманії. Наркоманії снотворними засобами на хронічній стадії розвитку захворювання можуть давати психічні розлади з псевдопаралітичною картиною - при загальному інтелектуальному зниженні існують місце ідеї величі, ейфорія, відсутнього критика до свого стану. Описано картини корсаковського амнестичного синдрому зі значними порушеннями пам'яті, конфабуляціями, псевдоремінісценціями. Епілептиформні напади частіше усього в стані абстиненції. На 6-7 добі абстинентного синдрому можливі психози, зокрема делірій, що має свої особливості. Він протікає з менш вираженим збудженням, частіше усього в положенні лежачи. Тим часом, ступінь зміни свідомості більш важка, ніж при алкогольному делериї, і, певне, тому амнезії більш глибокі. Описано маревні психози зі слуховими галюцинаціями тривалістю 1,5-2 міс. На відміну від алкогольних, що настають у середньому через 10-12 років після початку хвороби, тут вони можуть з'являтися на 5-6 році розвитку хвороби. Кокаїнова наркоманія. До цієї групи наркотиків відносять кокаїн. У останні роки застосування його в лікувальній практиці різко обмежилося. Розрізняють гостре і хронічне отруєння кокаїном. Гостре отруєння кокаїном характеризується зблідненням людини, розширенням зіниць, загальною слабкістю, запамороченням, серцебиттям, неправильним пульсом, задишкою. Надалі відзначається різкий розлад кровообігу і дихальних функцій. Може наступити смерть від паралічу дихального центру. У психічному статусі спостерігається зміна стану свідомості і психомоторного збудження. Хронічне отруєння наступає поступово при тривалому вжитку препарату. Після прийому перших доз кокаїну з'являється легке запаморочення, незначна біль у голові, що незабаром заміняється деяким підвищенням активності інтелектуальної діяльності і приємного самопочуття. Виникає графоманія, тобто хворі пишуть багато листів, заяви з безкрайніми міркуваннями і повтореннями. Збудження триває біля 2 годин, заміняється спадом сил, апатією, придушеним станом. Деякі хворі відчувають почуття невагомості. З'являються ілюзії і галюцинації, переважно зорового і слухового характеру, нерідко супроводжувані страхом, ДО кокаїну звикнуть досить швидко. Робота починає тяготить хворих. Пам'ять поступово знижується. Наркомани стають черствими, егоїстичними. Робляться недовірливими, підозрілими. Відзначається ряд соматоневрологічних розладів - зіниці розширюються, реакція зіниць на світло млява, очі набувають своєрідного блиску, з'являється сухість у порожнині рота, шум у вухах, серцебиття. Апетит знижується. Шкіра бліда, м'язи в'ялі. Деяким здається, що під шкірою закладені кристали кокаїну, що там плазують хробаки, жучки, клопи. Відбувається виснаження організму, зниження реактивності, звідси підвищена схильність до інфекційних захворювань. Відзначаються фурункульози, загострюються хронічні хвороби, що раніше мали місце, (туберкульоз).Збиток для товариства пов'язаний із тим, що особи, що зловживають кокаїном, поступово виключаються з робочих колективів, починають вести паразитичний спосіб життя, стають дармоїдами. Вони спроможні і на злочин проти товариства. При кокаїнової наркоманії відзначається делірій, дуже схожий з алкогольним. Він, як правило, починається на 2-3 день абстиненції з короткого періоду передвісника - поганий сон, підозрілість, сторожкість. Потім виникають ілюзії, галюцинації - зорові, слухові. Хворим здається, що їх оточують люди, звірі, переважають дрібні тварини - жуки, павуки, клопи, хробаки, миші. Їм будують загрозливі пики. Слухові галюцинації що коментує, осудливого характеру. Монологи, діалоги. При останніх одні голоси їх лають, ображають, інші - шкодують, захищають. З'являються і психічні автоматизми, хворі відчувають як на них діють сторонні сили, впливають електрикою, магнітом, космічними променями. На основі цих галюцинацій формується повторне марення переслідування, впливи. Знаходячись у владі описаних переживань, вони нерідко самі стають переслідувачами і нападають на безневинних людей, чинять злочин. На основі зорових, слухових галюцинацій можливе марення ревнощів. Голоси натякають на зраду дружини, непристойне її поводження. Зростає напруженість, підозрілість, і в такому стані можливі напади на дружину або її мнимих коханців. Критика цілком порушена. Амнезії на галюцинації майже немає. Делірії нетривалі. При відібранні кокаїну й активного лікування хворі досить швидко відновляються. У наркоманів, що зловживають кокаїном, описаний психоз по типу корсаковського. У його структурі відзначаються грубі порушення пам'яті з випаданням функції уваги. Моментами може бути амнестична сплутаність. Хворий не знаходить своєї палати, койки, не знає, де він знаходиться, не може запам'ятати числа, дня, місяця. Порушується сон, різко падає апетит, хворі помітно худнуть. Але ці розлади неглибокі і при активному лікуванні відзначаються помітні поліпшення пам'яті і загального стану хворого. Наркотичний ефект може бути викликаний препаратами з групи стимуляторів ЦНС, наприклад фенаміном, бензідрином і ін. Ці препарати можуть призначатися для зменшення почуття стомлення, підвищення настрою, відчуття нападу сил, бадьорості, підвищення працездатності, зменшення потреби в соні. Неправильний прийом препаратів може призвести до розвитку наркоманії. Звикання наступає швидко, потім підвищується толерантність до препарату, необхідно збільшити дозу речовини для того, щоб викликати ейфорію й успішно боротися з депресією і втомою. Наркоманія препаратами ЛСД. Цей вид наркоманії одержав досить широке поширення в деяких країнах Західної Європи, США, особливо серед частини психічно неврівноважених і соціально незахищених людей, що не можуть пристосуватися до прийнятих норм життя в даному товаристві. Основою цієї групи наркотиків є діетиламід лізергінової кислоти - ЛСД. При гострій інтоксикації спостерігається нудота, блювота, слиновиділення, знижується артеріальний тиск, настає збудження, іноді атаксія, спастичні паралічі. Можлива смерть від паралічу дихального центру. Ознаки психічних порушень виникають через 15-30 хв. після прийому препарату і нагадують стан легкого алкогольного сп'яніння. Потім настає загальна слабкість, хворі на превелику силу рухають руками і ногами. Очі закриті і перед внутрішнім поглядом низкою, як у кінофільмі, проходять картини минулого. Звуки голоснішають, предмети - віддаленими і розпливчастими, виявляються ознаки деперсоналізації. Зорові галюцинації яскраві, строкаті, калейдоскопічні і радості суб'єкту не доставляють. Потім приєднуються елементи депресії й облудні сприйняття. З'являються думки про небажання жити. Поряд із зоровими галюцинаціями мають місце тактильні, нюхові, псевдогалюцинації. Слухові відзначаються рідко. Порушується мислення, то пришвидшується, то навпаки, сповільнюється темп перебігу думок. Може з'явитися страх, підозрілість, маревні ідеї відношення, переслідування. Психічні картини інтоксикації залежать від індивідуальних рис і типологічних особливостей вищої нервової діяльності суб'єкта. Вони можуть проявитися в галюцинаторно-ілюзорних картинах, галюцинаторно-параноїдних або шизофреноподібних синдромах. Крім описаних наркотичних засобів, у світі існує безліч інших синтетичних. За рубежем над їхнім синтезом працюють лабораторії, науковці. Сконструйованих наркотичних засобів нараховується більш ста. У останні роки в нас у країні посилилися заходи боротьби з людьми, що вирощують, виготовляють, зберігають наркотичні засоби, що у свою чергу призводить до того, що наркомани або люди, що займаються виготовленням наркотичних засобів, вдаються до різноманітних самодіяльних засобів виготовлення деяких із них, наприклад ефедрона. Наркомани вживають ефедрон частіше у виді ін'єкцій.Дія цієї речовини викликає відчуття «бігання мурашок по тілу», сухість у роті, частішання пульсу. Настрій підвищується, губиться почуття часу, хочеться багато говорити, спілкуватися з людьми. Потім приєднується бажання веселитися, багато рухатися. Цей стан триває 4-5 г. Згодом поступово тривалість дії наркотику скорочується, а прагнення повторити його введення збільшується. Іноді введення препарату повторюється 8-10 разів у добу. Після затухання явищ гострої інтоксикації в цих осіб відзначається слабкість, млявість, на цьому фоні виявляється дратівливість, озлобленість, іноді ідеї самознищення, збільшується депресивний фон настрою з явними ознаками дисфорії. Поза прийомом наркотику виражений астенодепресивний стан. Повторні прийоми ефедрона пом'якшують їх. Поступово розвиваються характерні для наркоманії синдроми. Динаміка ефедронової наркоманії схожа з іншими аналогічними станами, хоча і має ряд особливостей. Часта повторювальність прийому наркотику призводить до безсоння, затримці сечі, анорексії, розладам сприйняття схеми тіла. Нерідко виникає підозрілість, параноїдність, нав'язливі думки, страхи. На цьому фоні розвертаються психози, для яких характерні стану звуженої свідомості, марення відношення, переслідування, нерідко ревнощі, при наявності ілюзій, галюцинацій.
1 2 3 4 5 Категория: Медицина та здоров'я \| Добавил: Aspirant (23.05.2014)
Просмотров: 338 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: