Суббота, 11.01.2025, 18:39
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Медицина та здоров'я

Реферат на тему: Катетеризація
Реферат на тему: Катетеризація.

Катетеризацію сечового міхура проводять у всїх випадках гострої затримки сечі, яка продовжується понад 6—12 год, для промивання сечового міхура і введення в нього ліків, а також з метою забору сечі для лабораторного дослідження, якщо це неможливо зробити іншим способом.
Гостра затримка сечі — симптом захворювання сечового міхура, сечівника, передміхурової залози, а також порушень центральної нервової системи. Найчастіше причиною гострої затримки сечі с звуження шийки сечового міхура і сечівника, обтурація сечівника каменями, аденома передміхурової за-лози, пухлини сечового міхура і сечівника. Затримка сечі нерідко спостерігається після оперативних втручань. Особли-вим видом затримки сечі є парадоксальна ішурія, при якій постійне перенаповнення міхура спричиняє порушення роботи його сфінктера, внаслідок чого сеча виділяється са-мовільно по краплях.
Затримка сечі іноді спостерігається після операцій на органах черевної порожнини, не пов'язаних з органами се-чостатевої системи (апендектомія, операції з приводу гриж, холецистектомія та ін.). В них випадках нерідко вдається обійтися без катетеризації сечового міхура. Хворого необхідно залишити одного в палаті, пустити воду з крана, дати в ліжко теплий сечоприймач, покласти грілку на ділянку сечового міхура. При неефективності даних заходів вводять підшкірне 1 мл 0,05 % розчину прозеріну, 1 мл 0,2 % розчину платифіліну, 1 мл 1 % розчину полікарпіну.
Катетеризацію проводять з дотриманням правил асеп-тики. Всі предмети, які стикаються з сечовивідними шляхами хворого (інструменти, перев'язувальний матеріал, руки медичної сестри, катетер, розчини тощо), повинні бути стерильними.
Катетери бувають м'якими (гумовими), еластичними (пластмасовими) і твердими (металевими).
Найбільш безпечний і поширений метод — катетеризація сечового міхура м'яким гумовим катетером. Розмір катетера добирають відповідно до величини зовнішнього отвору се-чівника. Звичайно з цією метою застосовують катетери №16—22 за шкалою Шар'єра. При наявності в сечі гною, солей, слизу та інших домішок застосовують катетери вели-ких розмірів.
Пластмасові катетери мають перевагу перед гумовими. При однаковому зовнішньому діаметрі просвіт пластмасового катетера буває більшим. Ці катетери більш пружні порівняно з гумовими. Кінець катетера, який вводять у сечовий міхур, заокруглений, збоку він має овальний отвір, зовнішній кінець лійкоподібне розширений.
Металеві катетери складаються з рукоятки, стержня і дугоподібно зігнутого дзьоба. Уретральний кінець його слі-пий, заокруглений, з двома боковими отворами. Довжина чоловічого катетера ЗО см, жіночого — 12—15 см з невеликим зігнутим дзьобом. Еластичні і металеві катетери чоловікам вводить тільки лікар.
Перед катетеризацією медична сестра готує хворого і необхідні інструменти, обробляє руки й надягає стерильні рукавички. Для проведення катетеризації вона складає в стерильний лоток катетер, 2 пінцета, марлеві серветки, змочені розчином фурациліну. Крім цього, необхідно мати посудину для збирання сечі (судно, сечоприймач або пробірку — при заборі сечі для лабораторного дослідження), пляшечку зі стерильним вазеліном чи гліцерином, клейонку.
У жінок проводять туалет (підмивання або протирання) зовнішніх статевих органів. Якщо є виділення з піхви, при-значають спринцювання. Хвору вкладають на спину, ноги згинають у колінах і розводять, під сідниці підкладають клейонку і судно. Поряд ставлять лоток. Медична сестра стає праворуч, від хворої. Лівою рукою розводить статеві губи, в праву бере пінцет з марлевим тампоном, змоченим розчином фурациліну (1:5000), протирає зовнішні статеві органи і вічко сечівника. Потім другим пінцетом бере ка-тетер, відступивши на 4—5 см від його кінця. Зовнішній кінець катетера затискає між IV та V пальцями правої руки. Поливши на кінець катетера стерильну вазелінову олію або гліцерин, обережно, без зусиль, вводить його у сечівник на глибину 4—6 см. Поява сечі з зовнішнього отвору катетера свідчить про те, що він знаходиться в сечовому міхурі. Зовнішній кінець катетера опускають у судно. Після зупинки самостійного виділення сечі з катетера злегка натискують на передню черевну стінку над лоном, щоб видалити з сечового міхура залишки сечі, і в цей час обережно витягують катетер.
Уводити катетер у чоловіків значно складніше, оскільки у них сечівник має довжину 20—22 см і утворює два фізіо-логічних звуження. Хворий лежить на спині, ноги зігнуті в колінах і розведені, між ногами ставлять сечоприймач і лоток. Статевий член обгортають нижче голівки серветкою, середнім та безіменним пальцями лівої руки захоплюють його, відкривають голівку і протирають дезинфікуючим роз-чином. Вказівним і великим пальцями цієї ж руки дещо здавлюють голівку статевого члена, щоб розкрити зовнішній отвір, і впускають у нього декілька крапель гліцерину. Ка-тетер теж змащують гліцерином. Потім правою рукою сте-рильним пінцетом беруть катетер, відступивши на 5 см від його сліпого кінця, другий кінець затискають між III—IV чи IV—V пальцями цієї ж руки. Перші 4—5 см катетера вводять пінцетом і утримують його пальцями лівої руки, що фіксують голівку. Потім катетер перехоплюють пінцетом на 5 см нижче від голівки і повільно просувають у сечівник. Одночасно лівою рукою натягують статевий член на катетер, що сприяє кращому його просуванню по сечівнику. При проходженні катетера через перетинковий відділ сечівника може відчуватися деякий опір. У цих випадках, не виймаючи катетера, очікують 3—5 хв і після закінчення спазму м'язів промежини знову просувають його вперед. Як тільки катетер увійде в сечовий міхур, з катетера з'явиться сеча.
Відсутність сечі після введення катетера в сечовий міхур може бути зумовлена такими причинами: катетер скрутився у сечівнику; його просвіт перекритий згустками фібрину чи крові; в сечовому міхурі немає сечі (анурія). В цих випадках у катетер вводять дезинфікуючий розчин. При анурії розчин у сечовий міхур поступає вільно, при скрученому катетері він витікає назад між катетером і стінкою сечівника. При обтурації катетера ввести в нього рідину неможливо.
Після проведення катетеризації сечового міхура можуть виникати ускладнення: 1) занесення інфекції — при пору-шенні правил асептики; 2) травми, кровотечі — при грубому, насильному введенні катетера.
При затримці сечі після порожнинних операцій у людей похилого віку з аденомою передміхурової залози або у опе-рованих на органах малого тазу може виникати потреба повторних катетеризацій або введення постійного катетера в сечовий міхур. З цією метою використовують спеціальні катетери. У жінок — це катетери Петцера або Малеко. Їх вводять у сечовий міхур через сечівник, попередньо натяг-нувши розширену голівку катетера на металевий провідник. У чоловіків використовують катетери з надувними балон-чиками — катетери Померанцева або Фолі. Дистальний кінець катетера з'єднують зі стерильним резервуаром, в який збирають сечу, вимірюючи її кількість кожні 1—2 год.
Для запобігання висхідній інфекції сечовий міхур двічі на день промивають теплим 2 % розчином борної кислоти або фурациліну 1:5000. При тривалій (понад 3 доби) кате-теризації використовують систему Монро: повільно вводять у сечовий міхур 100—200 мл названих розчинів, після чого їх повільно виводять. Є також автоматичні системи Монро, які працюють в автоматичному режимі.
Промивання сечового міхура проводять для механічного видалення з нього піску і дрібних каменів, гною і продуктів розпаду тканин та введення лікарських препаратів при за-пальних процесах у сечовому міхурі. Попередньо визначають об'єм сечового міхура, вимірюючи кількість сечі, яка виді-ляється за одне сечовиділення. Кількість необхідної рідини для промивання міхура не повинна перевищувати об'єму сечового міхура.
Готують все необхідне для катетеризації сечового міхура, кухоль Есмарха або шприц Жане, триходовий кран, піді-грітий до 37 °С стерильний розчин фурациліну (1:1000), калію перманганату (1:1000) чи 2 % розчин борної кислоти тощо. Промивання проводять за допомогою кухля Есмарха, з'єднаного з триходовим краном. Кухоль Есмарха з теплим розчином підвішують на штативі на висоті 1—1,5 м від рівня тіла хворого. Хворий лежить на спині з зігнутими в колінах ногами, розведеними стегнами і трохи піднятим тазом. Після туалету зовнішніх статевих органів через сечів-ник вводять гумовий катетер, зовнішній кінець якого з'єдну-ють з трубкою, що йде від триходового крана. Рідину для промивання вводять у кількості, що менша від об'єму се-чового міхура. Потім рідину випускають, далі знову вводять і випускають і так до появи прозорої рідини. Закінчують промивання введенням у сечовий міхур рідини в кількості, що відповідає половині об'єму міхура. Після цього катетер видаляють, а хворому рекомендують полежати протягом 30—60 хв.
При запаленні сечового міхура промивання проводять невеликими порціями — по 20—30 мл. Для цього зручніше користуватися шприцом Жане, який приєднують до зов-нішнього кінця катетера. Після введення антисептичного розчину шприц від'єднують, рідина виливається з сечового міхура в судно. Процедуру повторюють до тих пір, поки промивна вода не буде чистою. Після промивання по кате-теру у сечовий міхур вводять 15—20 мл 2 % розчину коларголу, 30 мл 1—5 % синтоміцинової емульсії або інші ліки і катетер виймають. Хворому радять по можливості не мочитись, щоб ліки довший час знаходились у сечовому міхурі. Промивають сечовий міхур щодня або через день, у середньому на курс лікування потрібно 12—14 промивань.
Після використання катетери замочують на 15 хв у теп-лому миючому розчині, миють щіткою, промивають під проточною водою, а потім у дистильованій воді і кип'ятять у дистильованій воді протягом 30 хв з моменту закипання. Щоб гумові катетери не висихали і не тріскалися, їх збе-рігають у довгих емальованих або скляних посудинах з покришками в 2 % розчині борної або карболової кислоти. Можна стерилізувати катетери також у спеціальних пара-формалінових камерах.
Промивання (інстиляція) сечового міхура
Навчальна мета: уміння здійснити процедуру промивання сечового міхура.
Виховна мета: усвідомлення необхідності дотримання тепло-вого режиму розчинів під час виконання процедури.
Початковий обсяг знань: потрібно знати, чому промивається сечовий міхур, та вміти визначити його об'єм.
Оснащення:
1) усе необхідне для катетеризації сечового міхура;
2) стерильний шприц Жане;
3) антисептичний розчин, підігрітий до температури 37—38 °С, у кількості 2—3 л (розчин фурациліну — 1:5000, розчин калію перманганату — 1:10 000, 2% розчин борної кислоти);
4) 3% розчин коларголу;
5) урологічне крісло.
Чому потрібне промивання сечового міхура. Промивання проводять для механічного видалення з сечового міхура піску, дрібних каменів, гною, продуктів розпаду тканин та введення ліків при запальних процесах. Промивають сечовий міхур щодня або через день, у середньому на курс лікування призначають 12— 14 процедур.
Визначення об'єму сечового міхура. Заздалегідь визначають об'єм сечового міхура, вимірюючи кількість сечі, яка виділяється за одне сечовиділення (приблизно за 3 год.).
Послідовність дій під час виконання процедури
1. Вимийте руки з милом двічі під проточною водою, витріть рушником.
2. Покладіть хворого на спину із зігнутими в колінах ногами, розведеними стегнами та трохи піднятим тазом (використайте урологічне крісло).
3. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів і продезінфі-куйте зовнішній отвір сечівника.
4. Надягніть стерильні гумові рукавички, виконайте катете-ризацію сечового міхура та звільніть сечовий міхур від сечі.
5. Через катетер шприцом Жане введіть у сечовий міхур теп-лий антисептичний розчин відповідно до об'єму сечового міхура.
6. Від'єднайте шприц і через катетер випустіть розчин.
7. Повторюйте промивання до появи прозорої рідини.
8. Закінчуйте промивання введенням у сечовий міхур рідини в кількості, що відповідає половині об'єму міхура, потім видаліть катетер.
Після закінчення промивання сечового міхура можна ввести 15—20 мл теплого 3% розчину коларголу.
9. Порекомендуйте хворому після інстиляції полежати 40—60 хв. і якнайдовше затримати акт сечовиділення, щоб ліки тривалий час знаходились у сечовому міхурі.
Категория: Медицина та здоров'я | Добавил: Aspirant (26.05.2014)
Просмотров: 248 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: