Реферат на тему: Грип - Медицина та здоров'я - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Грип. Грип — гостре вірусне захворювання дихальних шляхів з яскраво вираженим епідемічним характером поширення. На грип разом з іншими гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ) приходиться понад 75 % усіх випадків інфекційних захворювань У роки грипозних епідемій цей показник зростає до 85—90 %. Майже щорічні епідемії грипу отримують характер дійсного стихійного лиха, наносять здоров'ю населення непоправна шкода, а народному господарству — великий економічний збиток. По далеко не повним даним тільки у великих містах цей збиток перевищує 4 млрд. грн. За останні роки вирішено багато принципово важливих питань цієї складної проблеми. У країні створена ефективна система постійного епідеміологічного нагляду за грипом, що дозволяє одержувати оперативну інформацію про терміни початку епідемії, її етіології, завчасно (1— 11/2 міс.) попереджати медичну службу про терміни й інтенсивність епідемії в кожному великому місті Активно впроваджується комплексна система масового захисту населення, що забезпечує найбільш повну реалізацію потенційної ефективності кожного протигрипозного препарату, оптимальних схем і методів їх застосування в різних соціально-вікових групах населення Особлива увага приділяється захисту дітей і осіб літнього віку, на яких приходиться переважна частина важких постгрипозних ускладнень. Інфекційна природа грипу відома більш 2400 років, з часів великого лікаря стародавності Гіппократа (V у до н.е.) До 1173 р. відноситься опис одного з перших великих спалахів грипоподібних захворювань у Європі В літописах XIV – XV р/р згадується вже про вісім епідемій подібного роду Протягом багатьох сторіч і аж до середини XIX у грип і грипоподібні захворювання описувалися під різними назвами «повальна хвороба», «морова пошесть», «катаральна лихоманка», «заразна гарячка», «блискавичний катар» і т.п. Вже по цих назвах можна бачити, як народна мудрість точно визначила суть хвороби З другої половини минулого сторіччя вони все частіше стали називатися інфлюенцою або грипом, а самі епідемії — по місцю їх виникнення - «російська хвороба», «китайська інфлюенца», «іспанка», «азіатський грип» і т.п. До кінця минулого сторіччя про грип поступово стали складатися уявлення, багато в чому подібні до сучасних Вже було відомо, що збудник грипу — "заразний початок" — передається через повітря, унаслідок чого грип відрізняється здатністю в короткий термін викликати масові захворювання До цього часу з'явилися досить точні описи різних форм грипу, його найбільш типових ускладнень і основних відмінних ознак від катарів верхніх дихальних шляхів У 1890 р. російський вчений М И Афанасьєв, а в 1892 р. німецький лікар Р Пфейффер знайшли в мокротинні хворих грипом дрібні палички, що важко піддавалися культивуванню. У наступні, 20—25 років цей мікроорганізм, названий паличкою Афанасьева — Пфейффера, більшістю фахівців-медиків і учених визнавався збудником грипозної інфекції. І тільки після пандемії грипу в 1918—1919 р., описаної в літературі за назвою «іспанка», все частіше стали говорити про «фільтровані віруси» як збудників грипу Ця думка значно зміцнилося після класичних досвідів П. Зельтера із самозараженням змивами з носоглотки грипозного хворого, що попередньо пропускалися через спеціальні фільтри, що затримують мікробні клітини. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ Грип сьогодні залишається самим масовим інфекційним захворюванням, що не знає кордонів і вражає у короткий термін величезні маси населення. Джерелом інфекції є тільки хвора людина чи прихований вірусоносій. Зараження відбувається через дихальні шляхи, при вдиханні засіяного вірусом грипу повітря приміщень. При відсутності імунітету в зараженої людини вірус швидко розмножується в епітеліальних клітках дихальних шляхів. Через 24—48 г. у захворілого відзначаються виражені катаральні явища (нежить), підвищення температури тіла, кашель Нерідко вірус грипу, розмножуючи в носоглотці зараженого, не викликає виражених клінічних проявів Виникають так звані стерті, безсимптомні форми захворювання, що по своєму епідеміологічному значенню (як джерело зараження здорових людей) поступаються клінічно вираженим формам Але в той же час їх велика частота (у 2—3 рази) у загальній захворюваності грипом, відсутність звичних захисних мір, що кожен з нас намагається дотримувати стосовно грипозного хворого, роблять ці легкі форми захворювання важливим фактором, що сприяє швидкому масовому поширенню грипу МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ І ПОШИРЕННЯ ВІРУСУ ГРИПУ В ПОВІТРЯНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПРИМІЩЕННЯ Особлива роль у швидкості і масовості поширення грипозної інфекції належить повітряно-краплинному механізму передачі збудника від хворого здоровому Його унікальні особливості — масове зараження людей у короткий термін — обумовлюються утворенням «біологічних» аерозолів у повітрі приміщень.Повітря є середовищем, з яким людина зв'язана найбільше тісно. За добу через дихальні шляхи і легені проходить більш 12 тис. л повітря Разом з ним людина вдихає велику кількість мікроорганізмів, у тому числі збудників інфекційних захворювань, що майже цілком затримуються слизовими оболонками порожнинами рота і дихальних шляхів З появою першого грипозного хворого можливість обсемінення повітряного середовища вірусом грипу, так як і масове зараження людей у приміщеннях, стає практично не обмеженим Воно значно збільшується в епідемічні періоди грипу й в обстановці великої щільності чи заселення, скупченості людей ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ ФОРМ Неускладнений грип — у більшості випадків відносно нетривала і часто самовиліковна форма хвороби. Але, крім епідеміологічної небезпеки, що потенційно представляє кожен грипозний хворий як джерело інфекції, сама хвороба часто доставляє пацієнтам багато неприємних відчуттів. Тому зрозуміло бажання лікарів якось полегшити страждання хворих, зменшити тяжкість і тривалість клінічних проявів хвороби, попередити ускладнення. Призначаючи лікування хворого, необхідно враховувати його стан. Перш ніж говорити про найбільш доступні й ефективні засоби лікування, дамо коротку характеристику основних клінічних проявів грипозної інфекції. Клінічний грип характеризується коротким інкубаційним періодам (12—36г.), раптовим початком, вираженим токсикозом і поразкою дихальних шляхів. З «зараженим» повітрям вірус грипу попадає в дихальні шляхи здорових людей. Разом з внесенням вірусу в носоглотку розвивається запальний процес, найбільш виражений на слизових оболонках трахеї і бронхів. Тут же головним чином відбуваються розмноження і нагромадження вірусу, що обумовлює подальший клінічний прояв хвороби Відразу ж після проникнення вірусу в організм включаються різні специфічні і неспецифічні механізми захисту, що, у кінцевому рахунку, забезпечують видужання Симптоми грипу порівняно одноманітні. Але клінічна картина захворювання може значно варіювати в залежності від багатьох факторів: віку хворих, фізіологічних особливостей організму, серотипу збудника і ступеня його вірулентності, наявності хронічних захворювань, у першу чергу серцево-судинної і дихальної систем і ін. При складенні діагнозу ускладненого грипу необхідно вказувати вид ускладнення, наприклад, «пневмонія», «синусит», «отит» і ін. КЛІНІЧНА ДІАГНОСТИКА Подібність деяких симптомів грипу й інших інфекційних і неінфекційних захворювань значно утрудняє його діагностику, приводить до величезного числа помилок Здавалося б, клінічна діагностика грипу в період епідемій не повинна представляти особливих труднощів — масовість захворюванні і їх схожість між собою значно полегшують діагностику цієї інфекції Однак навіть під час епідемії грипу до 30 % дорослих хворих із синдромом гострого враження дихальних шляхів страждають захворюваннями негрипозної етіології. У дітей цей відсоток зростає до 50—60. Ще важча діагностика грипу в міжепідемічні періоди: у цей час відзначається до 90 % помилкових діагнозів. Відомо, що грип не має чітко виражених, тільки йому властивих симптомів, але для нього характерні 2 найбільш виражені прояви - загальна інтоксикація верхніх дихальних шляхів. Однак аналогічні симптоми відзначаються практично при всіх ГРЗ — парагрипу, аденовірусній інфекції, захворюваннях, викликаних респіраторно-синцитиальним, рино-, рео- і багатьма іншими видами вірусів і мікроорганізмів (мікоплазма пневмонії, стафілококи, стрептококи й ін.). Крім того, при грипі часто відзначаються різні бактеріальні і токсичні ускладнення. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА Основна задача лабораторної діагностики складається у виділенні вірусу грипу, визначень його антигенної характеристики, а також у вивченні особливостей імунологічних змін в організмі хворого При дослідженні матеріалу широко використовуються вірусологічний і серологічний, рідше — бактеріологічний методи діагностики Найбільш важливе значення мають ранні, чи, як іноді називають, методи «експрес діагностики», зокрема імунофлюоресцентний (ІФ) метод.
1 2 3 4 5 Категория: Медицина та здоров'я \| Добавил: Aspirant (24.05.2014)
Просмотров: 710 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: