Реферат на тему Улаштування і планування неторговельних приміщень - Маркетинг - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Улаштування і планування неторговельних приміщень. План 1. Зона приймання товарів 2. Зона зберігання і підготовки товарів до продажу 3. Допоміжні приміщення 4. Дизайн та імідж магазину 5. Дизайн магазину 6. Зовнішнє оформлення магазину 7. Інтер'єр магазину Склад і розміри неторговельних приміщень визначаються типом підприємств особливостями фізико-хімічних властивостей товарів, характером торговельно-технологічного процесу магазину і передбачаються відомчими будівельними нормами "Підприємства торгівлі. Норми проектування". Зона приймання товарів Зону приймання товарів розміщують з боку вантажного двору магазину. Загальними вимогами до її влаштування є: > наявність спеціальних місць для розвантаження товарів (платформ, рамп). > виділення місць для розміщення товарів для якісного і кількісного приймання; > наявність приміщення для приймання товарів у неробочий час; > забезпечення взаємозв'язку зони приймання товарів з приміщеннями для зберігання і підготовки товарів до продажу та безпосередньо з торговельним залом. Розвантажувальні платформи повинні мати висоту 1,1—1,2 м, тобто відповідати рівню кузова автомобілів. Кількість розвантажувальних місць і площа платформ залежить від площі торговельного залу. Так, для продовольчих магазинів площею менше ніж 650 м влаштовується 1 розвантажувальне місце площею 24 м2 (на селі — 18 м2), в універсамах площею 650—1000 м2 і універмагах площею 1650 м2 — 2 розвантажувальних місця площею 48 м2. Розвантажувальні платформи можуть бути прямокутної або пилкоподібної форми. Ширина платформи прямокутної форми має бути 4—4,5 м (для села — 3 м), а пилкоподібної — 2,5—3,5 м у самому вузькому місці. Для захисту розвантажувальних платформ від атмосферних опадів над ними влаштовують дашки, які повинні цілком перекривати платформу і на 1 м кузов автомобіля. Площа приміщень для приймання береться в розрахунку на 1 розвантажувальне місце: у магазинах площею до 150 м2 — 12 м2, у магазинах площею понад 150 м2—18 м2. Зона зберігання і підготовки товарів до продажу Приміщення (зони) для зберігання товарів розміщуються між зоною приймання і торговельним залом з урахуванням спеціалізації у зберіганні окремих груп товарів, розмірів товарних запасів і режимів зберігання. Ці приміщення доцільно розміщувати на одному рівні, безпосередньо за торговельною секцією чи відділом, що створює зручності для подавання товарів у торговельний зал. Площа комор і приміщень для підготовки товарів до продажу розраховується по товарних групах на кожні 10 м2 площі торговельного залу, відведеної для їх реалізації: м'ясо — 0,9 м2 риба – 2,4 м2, гастрономія — 2,8 м2, хліб — 4,7 м2, бакалія — 6,1 м2, готовий одяг — 4,8 м2, тканини, взуття — 3,7 м2, меблі — 7,8 м2 тощо. У загальній коморі допускається зберігання різних груп продовольчих товарів за винятком хліба та овочів і фруктів або різних груп непродовольчих товарів за винятком целулоїдних товарів, парфумерних аерозолів та горючих рідин. У магазинах, розміщених у сільській місцевості, з площею торговельного залу до 100 м2допускається зберігання в загальній коморі продуктів незалежно від їх епідеміологічних характеристик. Охолоджувальні камери для зберігання швидкопсувних товарів улаштовуються в єдиному блоці. Ці камери відокремлюються від інших приміщень капітальними стінами з тепло- і гідроізоляційним покриттям. Підготовка товарів до продажу має здійснюватися, як правило, на площі відповідних комор. Однак у продовольчих магазинах виділяють приміщення для розпакування, сортування, фасування, нарізання, очищення товарів, оснащуючи їх відповідним обладнанням. Ця група приміщень повинна мати хороший зв'язок як із зоною приймання і зберігання товарів, так і з торговельним залом. Допоміжні приміщення Підсобні приміщення, за винятком приміщень для роботи з тарою, розміщуються в боковій, найвіддаленіші від торговельного залу частині будівлі магазину, оскільки в торговельно-технологічному процесі вони прямої участі не беруть. Склад і розміри цих приміщень визначаються відомчими будівельними нормами. Комори для тари влаштовують поблизу розвантажувальної платформи, що дозволяє завантажувати вивільнену.тару з мінімальними затратами праці. Якщо в магазині організовується приймання від населення скляної тари, то комора повинна мати окремий вхід для здавачів посуду. Адміністративно-побутові приміщення магазину мають бути ізольовані від приміщень для зберігання товарів і торговельного залу і мати окремий вхід. Якщо магазин розташований в окремо побудованій будівлі, то для зменшення площі забудови доцільно адміністративно-побутові приміщення розміщувати на верхніх поверхах. Розміщення технічних приміщень визначається їх функціональним призначенням і необхідністю додержання вимог пожежного нагляду і техніки безпеки. Дизайн та імідж магазину Кожному магазину має бути притаманний свій власний, індивідуальний імідж (образ). Формуванню у покупців приємного іміджу магазину сприяють вдале архітектурне вирішення фасаду будівлі, незвичне, раціональне внутрішнє планування, привабливий інтер'єр та загальна доброзичлива атмосфера магазину; Дизайн магазину Під дизайном магазину (від англ. design — задум, проект, креслення, рисунок) слід розуміти його художнє вирішення, яке забезпечує формування естетичних і функціональних властивостей даного об'єкта. Дизайн магазину повинен забезпечити високий рівень естетичного вигляду всіх елементів будівлі магазину. Сучасні тенденції в дизайні торговельних підприємств ґрунтуються на забезпеченні єдності зовнішнього вигляду та інтер'єру магазину. Однак основне завдання дизайну полягає в загостренні уваги покупців на товарах, якими торгує магазин. Тому в торговельному підприємстві має бути створений своєрідний єдиний комплекс "товари + зовнішній вигляд + інтер'єр". Зовнішнє оформлення магазину Важлива роль у цьому комплексі належить зовнішньому вигляду підприємства торгівлі, який є одним з компонентів загального образу магазину. Естетичне оформлення будівлі магазину покликане відповідати двом вимогам: воно повинно гармонійно поєднуватися з навколишнім ландшафтом і забудовою і вигідно виділяти будівлю магазину на їх тлі. Щоб надати будівлі магазину вигляд, що гармонує з ландшафтом, духом і історією місцевості, можна використовувати місцеві матеріали, декоративні мотиви, традиційні правила оздоблення. Виокремлення ж магазину серед конкурентів можна досягти незвичним архітектурним рішенням або вибором відповідних-будівельних матеріалів. При виборі архітектури будівлі необхідно враховувати такий важливий фактор, як вартість будівництва. Будівництво магазину за індивідуальним проектом потребує більших витрат, але магазин відповідатиме вимогам даної конкретної фірми. Проте там, де це допускається місцевими будівельними правилами, можна успішно застосовувати типові будівельні елементи, у тому числі й об'ємні. Збереження характерного вигляду магазину і виділення його серед інших магазинів-конкурентів досягається також за допомогою створення фірмового стилю підприємства. Для цього застосовують єдиний підхід до розроблення фірмового знака та вивіски торговельного підприємства, оформлення фасаду будівлі магазину і його торгового залу, єдиних принципів поєднання кольорів і образів для реклами, ділових паперів тощо. Фірмовий знак підприємства покликаний сприяти впізнаванню магазину серед багатьох інших підприємств, а вивіска має містити інформацію про його назву, а також емблему підприємства. Зовнішні вивіски графічно мають бути вирішені таким чином, щоб їх можна було легко прочитати, навіть проїжджаючи вулицею з інтенсивним рухом. Вивіски повинні не тільки допомогти покупцям помітити магазин, але й сприяти формуванню у свідомості покупців бажаного образу магазину. Такий образ створюється графікою і кольоровою гамою вивіски. Дослідження видимості різних кольорів доказало, що легше за все і далі за все читаються чорні букви на оранжевому тлі (навіть ліпше, ніж чорні букви на білому тлі). Однак у багатьох випадках вивіски повинні відповідати загальним місцевим правилам, які регламентують, наприклад, їх максимальну висоту, розмір і колір букв тощо. При влаштуванні фасадів будівель магазинів слід забезпечувати, можливості огляду торгового залу ззовні завдяки максимальному використанню скла. Це дозволяє краще побачити з вулиці цінні ділянки в торговельному залі, які можуть слугувати рекламою і позитивно впливати на прийняття рішення покупцями щодо відвідування магазину. Однак досить часто з мстою безпеки фасади магазинів виконуються напівзакритими і навіть зовсім закритими. Важлива роль у формуванні зовнішнього вигляду магазину відводиться зовнішнім вітринам. їхня основна функція полягає у привертанні уваги потенційних покупців і спонуканні їх до відвідання магазину. Сучасна, зі смаком оформлена, органічно вписана в загальний архітектурний ансамбль міста вітрина також виступає суттєвим елементом оформлення вулиць і площ. Вітрини бувають наскрізними (відкритими) і закритими. Наскрізні вітрини забезпечують широкий доступ природного світла в торговельний зал, дозволяють бачити внутрішнє оздоблення. Проте слід ураховувати, що інтер'єр магазину, рух покупців у торговельному залі, що проглядаються з вулиці, відволікають увагу покупців від огляду виставлених у вітрині товарів. Тому в разі коли необхідно особливо зосередити увагу покупців на виставлених товарах, вітрину закривають із внутрішнього боку. У закритих вітринах задню стінку використовують як фон для експонованих товарів, що забезпечує більшу концентрацію уваги покупців на цих товарах і створює умови для оформлення вітрини на високому художньому рівні. Існує значна кількість прийомів оформлення віконних вітрин, вибір яких визначається завданнями, які стоять перед оформлювачами. Якщо потрібно широка реклама окремих видів і груп товарів, то у вітрину викладають максимальну кількість найбільш характерних товарних зразків. Такий прийом використовують за наявності в магазині кількох розміщених поруч вітрин і при послідовному показі товарів. Композицію у вітрині слід оновлювати якомога частіше, а окремі продані-товари негайно замінювати. Часта заміна товарів у вітрині сама по собі привертає увагу покупців не менше, ніж хитромудра композиція. Якщо виставляються товари-новинки або маловідомі товари, то в композицію вітрини необхідно включати рекламні плакати з вичерпними відомостями про товари, способи їх експлуатації, підкреслювати їх переваги на аналогічними. Композиції вітрин повинні розроблятися таким чином, щоб можна було легко замінювати окремі товари, не порушуючи загальної композиції. У вітринах слід широко застосовувати експозиції товарів у ансамблі, що дозволяє одночасно пропагувати принцип формування товарів за споживчими комплексами. Поряд з архітектурою та оформленням фасаду на формування у покупців образу роздрібного торговельного підприємства істотно впливає його інтер'єр. Інтер'єр магазину Під інтер'єром магазину (від фр. interieur — внутрішній простір будівлі або приміщення у будівлі) розуміють архітектурно й художньо озлоблену його внутрішню частину. Інтер'єр має відповідати зовнішньому оформленню і не вступати в суперечність з образом магазину, який склався в покупців під впливом архітектурного рішення будівлі. Оформлення інтер'єру повинно відповідати традиціям, смакам, стилю життя основного контингенту покупців. Головним завданням під час проектування інтер'єру магазину є створення оптимальних умов для показу товарів і забезпечення максимальних зручностей покупцям для здійснення купівлі. Досягнення цієї мети залежить від комплексного вирішення таких завдань:* створення оптимальних пропорцій приміщень, раціональної розстановки обладнання з урахуванням розміщення основних проходів, колон, сходів, ескалаторів та ін.;* вдале розташування вітрин та рекламних засобів;* оригінальна обробка стін, стелі, підлоги та колон;* правильне використання кольору при оформленні приміщень;* правильне освітлення торговельних залів магазинів джерелами загального та місцевого освітлення;* улаштування підвісних елементів з урахуванням архітектури простору торгового залу. У створенні інтер'єру особлива роль відводиться раціональному плановому рішенню торгового залу. Приймаючи рішення щодо розстановки торгового обладнання, необхідно враховувати імідж магазину, товарну спеціалізацію магазину й економічну доцільність. Загалом вибраний варіант має забезпечувати досягнення встановлених нормативів ефективності використання площі торгового залу та сприяти тому, щоб покупці могли побачити якомога більшу частину пропонованих товарів. На це саме треба орієнтуватися і розміщування товарів у торговому залі та їх викладка на торговому обладнанні. Торгове обладнання не має контрастувати з іншими елементами оформлення торгового залу. Форма і конструкція торгового обладнання, особливості стилю і способи викладання товарів, поєднання кольорів, рекламні засоби повинні створювати єдиний закінчений ансамбль. Декоративне оформлення сучасних магазинів дуже різноманітне — від простого, стриманого стилю до використання найрізноманітніших декоративних матеріалів і прикрас. Декоративне оформлення може відображати чи підкреслювати перевагу тих чи інших товарів у асортименті. Важливим засобом Оформлення інтер'єру магазину є правильне використання кольопу Дуже складним процесом с досягнення гармонії кольорів через посилення або зменшення їх насиченості. Тут широко використовуються закономірності сприйняття кольорів. Через просторові властивості сприйняття кольорів вироби різних кольорів, що експонуються на одній площині, можуть здаватися близькими (теплі кольори) або далекими (холодні кольори). У художньому оформленні важливе значення має явище контрастності, коли колір одного виробу залежно від навколишніх кольорів змінюється в бік, протилежний кольору оточення. Це явище поширюється на всі кольори. Інтер'єри магазинів тканин, одягу, взуття, косметичних і парфумерних товарів і ювелірних виробів слід оформлювати більш яскравими, контрастними кольорами. Найбільш контрастну дію чинять холодні кольори — синьо-зелені, синьо-фіолетові, сині в поєднанні з теплими — червоними, жовтими. Колір для фарбування приміщень вибирають з урахуванням розміщення підприємств відносно сторін світу, їх пропорцій. Приміщення, що добре освітлюються природним світлом, ліпше фарбувати в сіро-синьо-зелені кольори, а затемнені — у світлі жовто-охристі. Для стель бажано використовувати тільки білий колір. За допомогою кольору можна змінити сприйняття пропорцій приміщень, створити ілюзію збільшення або зменшення простору. Так, для фарбування торцевих стін вузького приміщення використовують насичені теплі, а повздовжніх — світлі холодні тони. Підсобні приміщення можуть бути пофарбовані у світло-зелений (конторські), жовтий (кімнати відпочинку) чи білий (комори) кольори. Важливе значення для створення привабливого образу магазину має правильне освітлення торговельних залів магазинів спосіб поєднання систем природного і штучного освітлення, що дозволяє вигідно показувати ті чи інші товари та створювати атмосферу, що сприяє здійсненню купівлі. У практиці торгівлі в магазинах застосовуються штучні системи загального, периметрального (кругового) та акцентуючого освітлення. Загальне освітлення застосовується для забезпечення видимості і створення певного тону в приміщенні торгового залу, периметральне освітлення дозволяє привернути увагу до стін, вертикальних поверхонь, а також спрощує орієнтацію у торгових залах з великою площею; акцентуюче освітлення виділяє товар із загальної маси, акцентує увагу на певних деталях даного товару. Воно дозволяє привернути увагу покупців до певних товарів завдяки використанню прожекторного обладнання, спеціальних ламп і місцевих світильників. Світлові ефекти дозволяють не лише якісно показати товари, але й приховати окремі недоліки дизайну магазину, створити певний настрій та відчуття, які зміцнюють імідж магазину. Під час проектування системи освітлення необхідно враховувати, що освітлення повинно забезпечувати виділення товарів, створювати відповідний настрій для їх вибору, приховувати недоліки приміщення. Для освітлення торговельних приміщень рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи, які досить економні. Ліпше, якщо трубчасті лампи розміщують не вздовж проходів і острівних прилавків, а впоперек. Тоді товари виглядають привабливіше, створюється менше тіней. Нині є великий вибір засобів світлотехніки, за допомогою яких можна оживити інтер'єр. Вузькі прямі промені ртутних ламп змушують відблискувати металічні і скляні банки, непродовольчі товари. Скрите освітлення допомагає виділити самі товари. Використовуючи нові види ламп і світильників, легко створити незвичайний образ магазину. Можна підбирати незвичні кольорові рішення для окремих секцій, відділів чи товарних груп, а в цілому внутрішнє освітлення магазину повинно ефективно підкреслювати переваги його інтер'єру. Останнім важливим елементом декоративного оформлення інтер'єру магазину є засоби внутрішньо-магазинної реклами: вивіски, вказівники, графіка тощо. їх використання сприяє одержанню покупцями додаткової інформації про товари чи місця їх продажу в торговельному залі або підштовхує відвідувачів до вибору конкретного товару. Деякі елементи створюють при цьому ще й ефект персонального звернення до покупця або викликають відчуття ексклюзивності, романтики, краси та ін. Усі компоненти зовнішнього і внутрішнього оформлення магазину повинні поєднуватися між собою і породжувати у покупця очікування зручних і приємних купівель. Література 1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с. 2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с. 3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с. 4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с. 5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с. 6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с. 7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с. 8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с. 9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с. 10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с. 11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с. 12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с. 13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с. 14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с. 15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с. 16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с. 17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с. 18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с. 19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с. 20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.
1 2 3 4 5 Категория: Маркетинг \| Добавил: Aspirant (13.07.2013)
Просмотров: 759 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: