Реферат на тему Торговельне немеханічне обладнання магазинів - Маркетинг - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Торговельне немеханічне обладнання магазинів. План 1. Класифікація немеханічного обладнання і вимоги до його конструкції 2. Види торгових меблів 3. Вимоги до торгових меблів 4. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання 5. Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання 6. Обладнання торгових залів магазинів 7. Види немеханічного обладнання 8. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів 9. Визначення потреби в торгових меблях Класифікація немеханічного обладнання і вимоги до його конструкції Види торгових меблів Торговельне немеханічне обладнання (торгові меблі) призначено для виконання операцій з приймання, зберігання, підготовки товарів до продажу, їх викладання і продажу. До цього обладнання відносять гірки, прилавки, контейнери, столи, касові кабіни, вітрини, стелажі тощо. Правильний добір торгових меблів сприяє раціональній організації торговельно-технологічного процесу в магазині, максимальному використанню торгової площі, підвищенню рівня торговельного обслуговування й одержанню прибутку. Немеханічне обладнання поділяють за такими ознаками: за місцем використання — в торговому залі магазину, в приміщеннях для приймання і зберігання товарів і підготовки товарів до продажу, в підсобних приміщеннях; за способом установлення — пристінне (встановлюється по периметру торгового залу), острівне (всередині торгового залу), привітринне (вздовж віконних вітрин), вбудоване (в заглиблення стін); за призначенням — для показу (вітрини, стенди, подіуми), викладки і продажу (вітрини, гірки, вішала, прилавки), для обслуговування покупців (банкетки для примірювання взуття, примірочні кабіни), для зберігання (підтоварники, стелажі), підготовки товарів до продажу (прасувальні столи) і перевірки якості (столи для бракеражу), допоміжне (візки для відбирання товарів); за товарним профілем — спеціалізоване (для тканин, овочів тощо) й універсальне — для різних груп товарів; за матеріалом виготовлення — торгові меблі дерев'яні, металеві і комбіновані (з використанням металу, деревини, пластмаси, скла); за конструкцією — нерозбірне обладнання, збірно-розбірне, універсально-збірне. Частини нерозбірних меблів з'єднуються за допомогою шурупів, клею, зварювання. Конструкція збірних меблів дозволяє за необхідності їх збирати і розбирати, складаючи вироби на місці установлення. Таке об'єднання легко виготовляти, транспортувати, зберігати і швидше складати за допомогою простих інструментів. Комбінуючи деталі збірних меблів, можна створювати різноманітні композиції обладнання з урахуванням особливостей торгівлі в конкретному магазині; за комплектністю — штучні вироби і набори меблів. Заводи торгового обладнання випускають як окремі вироби на замовлення, так і набори меблів. Набори являють собою групу різних за функціональним призначенням виробів з однаковим архітектурно-художнім оформленням; за характером виготовлення — експериментальне, серійне і масове обладнання. Експериментальні меблі випускаються в невеликій кількості для апробування на практиці обраної конструкції, визначення експлуатаційних показників і попиту. Ці зразки після проходження апробації можуть передаватись у серійне виробництво. Серійне обладнання випускають відносно великими партіями (серіями). Масове обладнання випускають у великій кількості протягом декількох років без зміни його конструкції. Вимоги до торгових меблів Немеханічне обладнання має відповідати певним функціональним, ергономічним, санітарно-гігієнічним і економічним вимогам. Важливою умовою успішного продажу товарів є відповідність обладнання вимогам наочності показу, зручності викладки і відбору товарів покупцями. З цією метою в конструкції обладнання передбачається певна кількість полиць та інших пристроїв для демонстрації товарів. Меблі повинні забирати небагато місця, але водночас мають бути достатньо емкими для викладки і зберігання необхідної кількості товарів для безперебійного продажу. Збереженість товарів забезпечується достатньою міцністю і стійкістю обладнання, надійністю з'єднань окремих деталей та іншими способами, що перешкоджають руйнуванню конструкції при найбільших навантаженнях. Немеханічне обладнання має відповідати оптимальним фізичним навантаженням як з боку торгового персоналу, так і покупців. Тому оптимальні розмірні співвідношення обладнання (довжина, ширина, висота, відстань між полицями тощо) визначаються при його конструюванні з урахуванням антропометричних даних — середнього росту і пропорцій фігури людини. Це забезпечує вільний доступ до товарів, їх добрий огляд покупцями і мінімальну втомленість працівників магазину при заповненні обладнання товарами. При середньому зрості людини 168—174 см зручність користування обладнанням поділяють за висотою на такі зони, мм; дуже низька — до 420; низька — 420—750; середня — 750—1900; висока — 1900—2500. Ергономічні вимоги враховуються при створенні всіх типів обладнання, Наприклад, висота гірок буває не більше ніж 2200 мм, прилавків — 900 мм, подіумів — 250 мм, касових кабін — 800 мм. Ширина (глибина) більшості типів обладнання не перевищує 900 мм. Санітарно-гігієнічні вимоги передбачають виготовлення робочих поверхонь обладнання, призначеного для продовольчих товарів, з матеріалів, які допущені до застосування в продовольчому машинобудуванні, або на їх застосування одержано згоду санепідемслужби Міністерства охорони здоров'я України. Для запобігання потраплянню пилу на товари в деяких видах обладнання встановлюють вітрини, навіси, чохли тощо. Очищати обладнання слід або сухим методом, або з застосуванням спеціальних нетоксичних миючих засобів. Для покращання показу і викладки товарів немеханічне обладнання повинно бути мало замітним, без деталей, що закривають товар від покупців. За формою, пропорціями, кольором і конструктивними особливостями торгові меблі мають бути в гармонії з інтер'єром торгового залу. Колір меблів використовують для підкреслення властивостей товарів, їх форми і фактури, він має бути спокійних, нейтральних тонів або контрастним з кольором товарів. Конструкція меблів для підприємств торгівлі повинна бути простою, економічною як при виготовленні, так і в експлуатації. Економічність виготовлення обладнання визначається дешевизною матеріалів і простотою його конструкції, а також можливістю застосувати прогресивні технології виробництва. Економічність експлуатації немеханічного обладнання визначається рівнем зручності для працівників магазину й покупців, надійністю, функціональною доцільністю. Обладнання вважають більш економічним, якщо воно легко пристосовується до магазину, компактне і водночас досить містке, легко трансформується. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання В умовах комерціалізації торгівлі великого значення набуває типізація, уніфікація і стандартизація торгових меблів. Типізація8 — це система заходів, скерованих на зведення зайвої різноманітності конструкцій до обмеженого переліку технічно й економічно найдосконаліших сучасних типів обладнання для розробки типових проектів. 8: {Тип (від гpeц. typos — відбиток, образ) — зразок, модель для групи предметів. Типізація — приведення різноманітних типів виробів до невеликої кількості типових зразків певних розмірів, форм і якості. Один з метод" стандартизації.} Вона сприяє виявленню і відбору торгових меблів, що виправдали себе на практиці. Вироби меблів одного типу, подібні за формою, призначенням, конструкцією, можуть різнитися лише розмірами. Кожний розмір окремого виду обладнання одного типу називається типорозміром, а кілька його типорозмірів становлять параметричний (розмірний) ряд. Торгове немеханічне обладнання поділяється на такі типи: пристінні й острівні гірки, секції замкнених зон всередині торгового залу, вішала, інші товароносії, прилавки, немеханічні касові кабіни, корзини і візки для покупок тощо. Використання типового обладнання дає можливість застосування експериментально перевіреного розташування товарів, способів їх укладення, розробляти раціональне технологічне планування торгового залу, що сприяє підвищенню рівня обслуговування покупців і одержання прибутку. Уніфікація9 — приведення деталей, що входять до обладнання до єдиних форм, конструкцій і розмірів. Уніфіковані деталі (полиці, ящики, кронштейни тощо) можуть повторюватись або в одній моделі, або в наборах обладнання, тобто вони стають взаємозамінними. Це дозволяє уникнути зайвої різноманітності деталей, що мають однакове призначення, створити оптимальний набір для збирання різних типів меблів, знизити витрати на їх виробництво й експлуатацію. 9: {Уніфікація (лат. unio — єдність + facеre — робити) приведення будь-чого до єдиної норми, єдиної форми, до одноманітності. Один з методів стандартизації.} Загальну оцінку рівня уніфікації обладнання дає коефіцієнт уніфікації, який визначається за формулою Ку=Еу:Е де Еу — кількість уніфікованих елементів, що входять до складу обладнання; Е — загальна кількість елементів, що входять до складу обладнання. Чим більше уніфікованих деталей входить у комплект обладнання, тим легше налагодити його масове виробництво, а також скоротити витрати на виробництво й експлуатацію. Стандартизація немеханічного обладнання — установлення обов'язкових нормативних вимог до розмірів обладнання, матеріалу виготовлення, правил транспортування, пакування, приймання. Ці вимоги викладені у державних стандартах і технічних умовах, обов'язкових до застосування в усіх галузях промисловості й торгівлі по всій території України. Розробці стандартів і технічних умов передує типізація и уніфікація обладнання, які пов'язані з модульною системою його розмірів. Модуль (від лат. modulus — міра) — вихідна одиниця, яка слугує для надання спів розмірності обладнанню в цілому та його частинам. За цією системою розміри обладнання встановлюють кратними умовній одиниці вимірювання — модулю М, то дорівнює 100 мм. Розмір обладнання маг бути таким, щоб його параметри (висота, дожила, глибина) ділились на модуль без остачі. Наприклад, довжина секції обладнання становить 900 мм, або 9М, крок перфорації на стояках — 50 мм, або 0,5М. Модульна система уніфікації складових елементів, перфороване рішення вузлів кріплення дають змогу створити на їх основі різноманітні композиційні моделі універсального торговельного обладнання. Отже, типізація, уніфікація і стандартизація торговою немеханічного обладнання сприяють скороченню зайвої різноманітності його конструкцій, відбору найраціональніших типів, зниженню собівартості, підвищенню якості, надійності і довговічності. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання Основними видами немеханічного обладнання торгових залів магазинів для розміщення виставкового, робочого і резервного запасів товарів є гірки, корпусні вироби торгового обладнання, автономне обладнання (рис. 15. і). Гірки — найбільш розповсюджений тип обладнання; за розташуванням поділяються на пристінні, острівні й привітринні, а за товарним профілем — на універсальні і спеціалізовані. Універсальні застосовуються для демонстрації і продажу більшості продовольчих і непродовольчих товарів, вони мають довжину 900 мм, ширину — 600, 800 мм, висоту — 2000 і 2200 мм. На них монтується кілька полиць завширшки 200-600 мм, до яких прикріплюються ціннико-тримачі. Полиці встановлюються горизонтально або під певним кутом. Для зберігання резервного запасу товарів у деяких конструкціях гірок замість нижньої полиці вбудовують підшафники. Для дрібних товарів на підшафниках і полицях установлюють касети. Касети — це місткості з комірками, які використовуються для викладки галантерейних, канцелярських, кондитерських виробів та інших малогабаритних товарів. Універсальні острівні гірки відрізняються від пристінних двобічною конструкцією, меншими висотою (1400, 1600, 1800 мм) і глибиною (1200,1600 мм), а також двобічною рекламною панеллю. Стандарт (англ. standard — норма, взірець). Як нормативно-технічний документ стандарт установлює комплекс нормативних правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджується компетентним органом. Стандартизація — процес установлення і застосування стандартів. Рис. 15.1. Немеханічне обладнання торгових залів магазинів: а— гірка привітринна універсальна для продовольчих товарів, іграшок тощо (висота 1200 мм); б — гірка острівна універсальна (висота 1600 мм); в — гірка-вітрина пристінна універсальна (висота 2200 мм); г — прилавок з касовим ящиком (900 х 780 х 850 мм); д — вішала для одягу (950 х 700 х 1600 мм); е — кабіна примірочна (1200 х 1200 х 1930 мм); є — кабіна касова (1400 х 1000x1250мм) Універсальні привітринні гірки за конструкцією подібні до острівних, але на боці, повернутому до віконної вітрини, є нахилені полиці, що дає можливість оглядати товар з вулиці, їх висота становить 1200 мм. Спеціалізовані гірки призначені для обмеженого асортименту товарів (хлібобулочних виробів, кондитерських і бакалійних товарів, тканин, взуття тощо). Складаються гірки з опорних стояків, з'єднувальних стяжок, щитів, декоративних стінок і товароносіїв. Опорні стояки виготовляють з труб прямокутного, круглого перетину або гнутого профілю з перфорацією, яка дає змогу регулювати висоту встановлення полиць і інших пристроїв з боків гірок, розміщених у кінці секції. Стояки з'єднуються стяжками, для міцного встановлення гірок на підлозі стояки мають ніжки, що регулюються за висотою. Деякі моделі гірок мають щити з перфорацією, в якій закріплюють товароносії: полиці, касети, кошики, навісні вітрини тощо. До корпусних меблів належать прилавки, столи, подіуми, стенди для демонстрації товарів, примірочні кабіни, банкетки для примірки взуття. Прилавки використовують для викладки і продажу продовольчих і непродовольчих товарів, пакування і розміщення реєстраторів розрахункових операцій. Вони являють собою збірно-розбірний корпус і складаються з кришки й дна, стінок двох пар опорних стояків, рам і штанг. Конструктивні особливості їх залежать від конкретного призначення. З лицьового боку прилавки мають полицю для сумок покупців, а з боку продавця — розсувні дверцята й полиці або висувні ящики. Прилавок має довжину 900—1500 мм, ширину — 600—1200 мм, висоту — 700—900 мм. Прилавки завдовжки 1500 і завширшки 1200 мм застосовують для продажу тканин. До спеціалізованих належать прилавки з касетами — для викладки невеликих за розмірами товарів; засклені згори з висувними пультами (прилавки-вітрини) — для ювелірних виробів, сувенірів, галантереї, годинників, бакалії та кондитерських виробів тощо. Столи призначені для викладки і пакування товарів, перекладання товарів покупцями з закупівельних кошиків у власні сумки. Столи мають довжину 600—900 мм, ширину — 400—450 мм, висоту 750—900 мм. Столи для відмірювання і розкрою тканин мають більші розміри: довжину — 1200 мм, ширину — 900 мм, висоту 1100 мм. Вони обладнані висувним ящиком для ножиців та інших допоміжних інструментів і висувною полицею, яка збільшує довжину кришки столу. Подіуми — являють собою невисокі столи або тумби, які використовуються в торговому залі для показу великогабаритних товарів (мотоциклів, холодильників, пральних машин, піаніно) завдовжки 900, 1200 мм; завширшки 600, 800 мм; заввишки 250, 280 мм. Стенди використовують для демонстрації товарів (одягу, взуття, тканин, тюля, головних уборів, килимових виробів тощо). За будовою вони поділяються на щитові (складаються з допомогою з'єднувальних накладок із демонстраційних уніфікованих щитів) й каркасні. Розміри каркасного стенда відповідають розмірам опорних стояків, які зв'язані між собою стяжками. На каркасі закріплюють пристрої для показу зразків товарів (кронштейни, штанги, полиці, каретки). Розміри каркасних стендів становлять 900—3400 мм завдовжки, 600—2000 мм завширшки, 1800—3200 мм заввишки. Примірочні кабіни застосовують у магазинах, які торгують готовим одягом. Вони складаються з розбірних уніфікованих щитів на стояках, що можуть регулюватися за висотою. Дверний отвір в них має металеві штанги для закріплення занавісок. Кабіни облаштовуються дзеркалами й вішалками для одягу, Розміри кабін становлять 1200—1500 мм завдовжки, 1200 мм завширшки, 1800—2400 мм заввишки. Банкетки призначаються для примірювання взуття, їх випускають у вигляді одно-, дво- й тримісних сидінь. Одномісна банкетка має розміри 420 мм завдовжки, 400 мм завширшки, 380 мм заввишки. Автономне обладнання складається з окремих пристроїв та вішал, призначених для вдосконалення прийомів і методів демонстрування товарів з метою організації торгово-активних зон продажу. До складу автономного обладнання входять окремо розташовані вішала, пристрої для демонстрації товарів, пересувні столи для телерадіоапаратури. Пристрої для демонстрації служать для викладки і продажу швейних товарів, трикотажних виробів, шкіряної та текстильної галантереї, взуття. Мають вигляд стояка (опори) з закріпленими на ній кільцевими, спіралеподібними, дугоподібними, кошикоподібними насадками. Пристрої мають діаметр 500—800 мм, висоту 1000—2070 мм. Вішала призначені для викладки і продажу верхнього одягу, бувають однорядні і дворядні, одноярусні (для верхнього одягу) і двоярусні (для костюмів), стаціонарні і пересувні, з дзеркалами і без них, з прямими, гнутими, нерухомими і такими, що обертаються, штангами. Розміри вішал з прямими штангами становлять 900-1800 мм завдовжки, 500—700 мм завширшки, 1200—2000 мм заввишки. У вішал з круглими штангами діаметр і висота — до 1000 мм. При доборі оптимального набору торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазину необхідно враховувати товарний профіль підприємства і розмір його торгового залу, особливості продажу товарів, обсяг товарообігу і частоту поповнення товарних запасів, кількість товарів, яку можна розмістити на обладнанні. Важливим показником, що визначає набір торгових меблів, є розмір демонстраційної площі, тобто площі меблів, призначеної безпосередньо для розміщення і демонстрації товарів. Ця площа визначається як сума площ і місткості меблів, на яких можуть бути розміщені товари, а також площа, зайнята основами великогабаритних товарів (побутова техніка, мотоцикли, піаніно). Відношення сумарної площі викладки до площі торгового залу визначає ступінь використання торгового залу під викладку товарів, яка характеризується коефіцієнтом демонстраційної площі. Він розраховується за формулою: де Кд — коефіцієнт використання торгового залу під викладку товарів; Пв — площа викладки, м2; Птз — площа торгового залу, м2. Оптимальний розмір цього коефіцієнта дорівнює 0,70—0,90. Показником використання місткості торгових меблів є коефіцієнт місткості меблів (Км), який розраховується за формулою: де Зт — запас товарів, який розміщений на торгових меблях, грн; Пу — установочна площа, м2. Ступінь раціональності добору комплекту меблів визначає також коефіцієнт установочної площі (Ку). Він визначається відношенням сумарної площі, зайнятої торговими меблями, до площі торгового залу: де Пу — установочна площа, м2. Оптимальними параметрами цього показника для кооперативних магазинів самообслуговування є 0,27—0,32. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях Потребу в немеханічному обладнанні для конкретного магазину визначають нормативним і розрахунковим методами. Нормативним методом визначається набір обладнання і його кількість при будівництві торгових підприємств, після реконструкції або капітального ремонту, якщо вони відповідають затвердженому типорозміру. При цьому керуються чинними нормами технічного оснащення магазинів споживчої кооперації. Розрахунковий метод визначення потреби в немеханічному обладнанні застосовується, в разі коли торгове підприємство після капітального ремонту чи реконструкції не відповідає затвердженому типорозміру. Так, для визначення потреби в торгових меблях для конкретного магазину розрахунковим методом необхідно спочатку розробити схему технологічного планування магазину з позначенням стін і перегородок, вікон, дверей тощо відповідно до правил, зазначених у стандартах, а потім розставити на ній меблі. Кількість основного обладнання визначається виходячи з обсягу одночасного зберігання в торговому залі запасів кожної групи, необхідних для нормальної, організації торгівлі в натуральних показниках. Поділивши необхідний обсяг товарних запасів на нормативну кількість товарів, що припадає на 1 м2 установочної площі, визначають приблизну потрібну загальну установочну площу. Потім діленням загальної установочної площі на установочну площу одиниці обладнання визначають його кількість. Після цього виявляють відповідність отриманих техніко-економічних показників (Ку, Кв) оптимальним параметрам (0,27—0,32; 0,70—0,90). У позитивному випадку складають специфікації на корпусні, укомплектовані вироби і деталі (згідно з методичними рекомендаціями, наведеними в каталогах торгових меблів ТО-5 та інших) для збирання необхідних композицій торгових меблів. Загальна потреба торговельного обладнання для торгової організації обчислюється за формулою: де Пнов — потреба для оснащення нових торгових підприємств, од.; Пдоосн — потреба дооснащення діючої мережі, од.; Пзам — потреба для заміни фізично спрацьованого обладнання, од. Література 1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с. 2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с. 3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с. 4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с. 5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с. 6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с. 7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с. 8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с. 9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с. 10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с. 11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с. 12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с. 13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с. 14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с. 15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с. 16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с. 17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с. 18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с. 19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с. 20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.
1 2 3 4 5 Категория: Маркетинг \| Добавил: Aspirant (13.07.2013)
Просмотров: 1612 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: