Реферат на тему Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків - Маркетинг - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків. План 1. Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків 2. Особливості організації роботи продовольчих ринків 3. Особливості організації роботи непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків визначаються Правилами торгівлі на ринках та іншими нормативними документами місцевих органів влади та контролюючих органів. Цими нормативними актами встановлюється сукупність вимог до функціонування підприємств ринків, організації на них ринкового торгу, створення належних умов для всіх суб'єктів торгівлі на ринках і надання комплексу організаційних, торговельно-технологічних і побутових послуг. Найпершою основною вимогою до підприємства ринків є належна його державна реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності в місцевих органах державної виконавчої влади. Тільки після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ринок може розпочинати власну діяльність зі створення умов для ведення ринкового торгу. . Торгівлю на ринках можуть здійснювати громадяни, громадяни-підприємці, сільськогосподарські та інші підприємства, їх об'єднання незалежно від форм власності, торгово-закупівельні підприємства (далі — продавці). Після проходження державної реєстрації підприємство ринків самостійно вирішує і погоджує з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби питання, що стосуються типорозміру і виду технічного виконання ринку в цілому і його функціональних зон, планування території ринку, розміщення торгових місць, приміщень і торгових об'єктів, забезпечення їх торгово-технологічним обладнанням. При цьому підприємства ринків повинні органічно вписуватися в містобудівельні й архітектурно-планувальні параметри населеного пункту, в якому вони розміщуються. Зокрема, вони повинні мати зручне сполучення пасажирського транспорту загального користування, відокремлені від проїжджої частини стоянки для автотранспорту, безпечні для руху пішоходів підземні чи наземні переходи до пасажирського транспорту загального користування, електроенергію, телефонний зв'язок, водопостачання, туалет та каналізацію. Відповідно до спеціалізації підприємства ринків або частин змішаного ринку, всередині його функціональних зон виділяються спеціалізовані зони. У спеціалізованих зонах обладнуються столи-прилавки, за якими влаштовуються ринкові торгові місця. Столи-прилавки повинні бути зручними для ведення ринкового торгу, розмішуватися з дотриманням санітарних і протипожежних правил, забезпечувати вільний прохід покупців по ринку і доступ до товарів. Для реалізації товарів у порядку виїзної торгівлі й організації тематичних ярмарків-базарів використовуються спеціально розмічені майданчики на ринку чи поблизу з ним, ізольовані від пішоходів. На цих майданчиках в окремих зонах проводиться реалізація продовольчих і непродовольчих товарів з автомобілів та інших транспортних засобів. Забороняється проведення виїзної торгівлі (ярмарків-базарів) на транспортних автостоянках і рух транспортних засобів за наявності пішоходів. Спеціалізовані зони, столи-прилавки і майданчики для ведення виїзної торгівлі забезпечуються внутрішньою інформацією, наочними позначеннями, а окремі торгові місця нумеруються. Реалізація товарів асортименту, що не відповідає спеціалізації зони, не дозволяється, а особи, що самовільно порушують цей порядок, позбавляються торгового місця без повернення плати за його використання. Комплексний характер торгівлі на ринках досягається за рахунок відкриття на території ринку або поруч з ним магазинів, підприємств громадського харчування і побутового обслуговування, пунктів телефонного зв'язку, кас з продажу квитків на транспорт, готелю тощо. Для ефективної організації і проведення обслуговування учасників ринкового торгу підприємства ринків розвивають власну інфраструктуру Через розвиток структурних елементів матеріально-технічної бази ринку, оснащення необхідним торговельно-технологічним і допоміжним обладнанням та інвентарем. З цією самою метою вони організовують склади-холодильники і складські не охолоджувані приміщення для тимчасового зберігання надлишків завезеної на ринок продукції. Наявні елементи інфраструктури і матеріальної бази ринку використовуються ним для надання платних послуг ринковим торговцям. Вартість платних послуг розраховується адміністрацією ринку самостійно на підставі калькуляції. Адміністрація ринку повинна вживати постійних заходів для підвищення рівня обслуговування і дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, недопущення до реалізації заборонених, неякісних і фальсифікованих товарів, контролю правильності використання засобів вимірювання, додержання громадського порядку. На відміну від відвідувачів ринку (потенційних покупців), для яких вхід на ринок є безплатним, ринкові торговці (продавці) за право зайняти ринкове торгове місце щодня сплачують вартість ринкового збору. Ринковий збір належить до місцевих зборів, а тому його розмір установлюється місцевими Радами народних депутатів. До платників ринкового збору не належать довгострокові орендарі окремих приміщень ринку, які провадять стаціонарну торгівлю, громадське харчування або надання інших послуг. Інформація про ставки ринкових зборів, розміри плати за окремі види послуг ринку має бути вивішена біля кас і пунктів прокату ринку. Оплата вартості ринкового збору і платних послуг на ринках проводиться за участі адміністраторів і контролерів через касу ринку з обов'язковим використанням належним чином зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів. Ринковому торговцю видається касовий чек, що не тільки підтверджує факт оплати, але і є підставою для ведення ринкового торгу. Касові чеки повинні зберігатися ринковим торговцем до закінчення дня торгівлі і не можуть передаватися іншим особам. При отриманні у прокат обладнання й інвентарю ринковий торговець вносить заставну плату, розмір якої встановлюється підприємством ринків, але не може перевищувати їх поточної вартості у діючих цінах. Після повернення справних взятих напрокат обладнання й інвентарю, ринковому торговцю повертається вартість застави, але в разі їх втрати або псування винуватець відшкодовує ринку завданий збиток. Доволі високими є загальні вимоги до підприємств ринків з погляду захисту прав споживача. Зокрема, в доступному і видному місці біля входу на ринок повинні розміщуватися стенди з інформацією про: - спеціалізацію ринку, його назву, підпорядкованість, режим роботи; - план території — розміщення окремих об'єктів, напрями пішохідних і транспортних маршрутів; - чинні Правила торгівлі на ринках, Ветеринарно-санітарні правила, вимоги територіальних управлінь захисту прав споживачів і Держстандарту; - чинні ставки ринкового збору і тарифи плати за послуги ринку; - планове закриття ринку (його частини) для проведення санітарних заходів, ремонту чи технічного переобладнання не пізніше 5 днів до початку; - місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій у приміщенні адміністрації ринку. Підприємство ринків не тільки повністю відповідає за відповідний санітарний, технічний і протипожежний стан території ринку, але й виступає гарантом найбільш повного захисту прав споживача. Зокрема, ринкові торговці (продавці) під контролем адміністрації ринку повинні на вимогу покупців надавити повні і точні відомості про свій товар, бути ввічливими й охайно одягненими, упаковувати товар у власну або тару покупця. При цьому їм забороняється курити, приймати їжу і з'являтися на робочому (торговому) місці у нетверезому стані. Придбавши на ринку неякісний товар, товар з вадами або дефектами, покупець має беззастережне право повернути його продавцю, замінивши його на рівноцінний якісний або отримавши назад сплачену суму. Підприємство ринків повинно найповніше відповідати вимогам екологічної і санітарної безпеки. Робота ринків жодним чином не повинна погіршувати санітарний стан місцевості, негативно впливати на умови проживання мешканців прилеглої житлової зони і населеного пункту в цілому та не створювати перешкод для руху транспорту і пішоходів. Працівники ринку, зайняті обслуговуванням, повинні бути вдягнені у відповідний санітарним вимогам формений одяг, регулярно проходити медичне обстеження, результати якого заносяться в особисті санітарні книжки. Санітарні книжки і зареєстрований санітарний журнал ринку повинен зберігатися в дирекції ринку. Відповідно до чинних санітарних норм підприємства ринків повинні бути забезпечені ізольованими санітарно-гігієнічними пристроями, місцями для збору відходів і сміття, водогоном для миття рук тощо. Для підтримання належного санітарного стану відходи і сміття повинні регулярно вивозитися, а стаціонарні пункти торгівлі і торгові місця — волого прибиратися після закінчення торгівлі. За умови захищеності товарів ринкової реалізації від забруднення проводиться поточне прибирання впродовж усього дня торгівлі. Ринок самостійно або за приписом санітарного лікаря передбачає регулярне проведення спеціальних санітарних заходів — дезінфекції, дезінсекції, дератизації і санітарних днів з прибирання приміщень і території. Загальною вимогою до підприємств ринків є також виділення необхідних приміщень і засобів зв'язку для роботи правоохоронних і контролюючих органів. Особливості організації роботи продовольчих ринків Реалізація у формі торгівлі на ринках вирощеної сільськогосподарської продукції і продовольства, живої худоби, птиці, домашніх тварин, декоративних птахів може проводитися, як правило, на спеціалізованих продовольчих ринках, а також на змішаних продовольчо-непродовольчих за умови наявності в останніх належних умов і їх відповідності санітарно-епідеміологічним вимогам. На продовольчих і відповідних частинах змішаних ринків торгівлю більшістю продуктів тваринного походження (м'ясом, м'ясопродуктами, салом, битою птицею, яйцями, медом, молоком і молокопродуктами, сиром тощо) зосереджують у накритих ринках і павільйонах, що відповідають санітарним вимогам. Продукти і продовольчі товари, що є менш вразливими до дії зовнішніх факторів (картопля, овочі, фрукти і ягоди" борошно і крупи та продукти їх переробки тощо), можуть-продаватися ринковими торговцями на відкритих ринках за накритими і відкритими столами-прилавками. Територія накритих приміщень і відкритих майданчиків ринку на основі даних про динаміку привозів сільгосппродукції поділяється на окремі зони (сектори) з чітко вираженою внуртішньогруповою спеціалізацією. Кожен сектор повинен мати власну спеціалізацію з урахуванням асортименту укрупнених груп ринкової реалізації, що склався в торгівлі на ринках (м'ясо-птиця, молоко і молокопродукти, овочі-фрукти, борошно-крупи і т. п.); спеціалізовані сектори, своє чергою, розбиваються на окремі торгові місця. Як ринкові торговці на продовольчих ринках можуть виступати: члени індивідуальних, колективних і фермерських селянських господарств, орендарі, власники особистих підсобних господарств, члени садівницьких товариств і городніх кооперативів, інші члени підприємств сільськогосподарського виробництва, переробки і торгівлі, державні та кооперативні торговельні та заготівельні підприємства, торгово-закупівельні підприємства ринків, підприємства залучених систем роздрібної і гуртової торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, громадського харчування всіх форм власності. У межах продовольчого (змішаного) ринку дозволяється реалізовувати такі види сільськогосподарської сировини і продовольчих товарів: - м'ясо та м'ясопродукти, сало, птицю, кролів, нутрій, молоко і молочні продукти, тваринне масло, олію, мед, курячі яйця; - картоплю, свіжі та солоно-квашені овочі, фрукти, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи; - дикорослі плоди і ягоди, свіжі та сушені гриби; - зернові, круп'яні, бобові культури, борошно, насіння соняшнику і гарбузів; - посадковий матеріал плодово-ягідних культур, насіння овочевих культур і квітів, живі садові квіти, овочеву і квіткову розсаду16; - 16: {Продаж насіння овочевих культур і квітів дозволяється за наявності висновку контрольно-насіннєвої лабораторії.} - живу худобу, кролів, нутрії та живу птицю, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, акваріуми, корм для риб і птахів та ін.; - тропічні фрукти та овочі, що надходять за імпортом, тільки за наявності сертифіката якості та документів, які підтверджують джерело їх придбання. Торгівля на ринках зазначеною продукцією тваринного та рослинного походження дозволяється тільки після подання її на експертизу в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку й отримання ринковим торговцем від ЛВСЕ документа, що підтверджує належну якість цієї продукції. Саме ЛВСЕ несе основну відповідальність як за правильність результатів експертизи, так і за рівень санітарних умов і доброякісність продуктів, які реалізовуються на ринку. Ринкові торговці не зобов'язані подавати працівникам ринків документи, що підтверджують належність їм довезеної на ринок продукції, окрім фруктів і овочів імпортного походження. Юридичні особи і підприємці, що спеціалізуються на стаціонарній торгівлі в межах ринків, повинні мати необхідні дозволи (свідоцтва, ліцензії тощо) і сертифікати на ті види товарів, стосовно яких вони вимагаються чинним законодавством. На продовольчих ринках забороняється продаж таких товарів: - солоних і маринованих грибів, консервованих продуктів домашнього приготування (овочі, м'ясо, риба, ікра та ін.), м'ясних і рибних кулінарних виробів і напівфабрикатів, м'яса диких пернатих птахів і тварин, кондитерських виробів домашнього приготування; - приватними особами хліба і хлібобулочних виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - дикорослих рослин, риб, занесених до "Червоної книги", польових квітів, лікарських рослин; - зернових і круп'яних, продуктів, забруднених насінням шкідливих бур'янів. Крім наведеного переліку заборонених до реалізації продуктів і товарів ринковим продавцям забороняється використовувати власний санітарний одяг і торговельний інвентар. Спільним завдання адміністрації ринків і ринкових торговців на продовольчих ринках є збільшення привозів продукції на ринки, проведення сезонних і тематичних ярмарків-базарів, організація зустрічної" торгівлі представниками залучених торговельних систем, дотримання вимог ветеринарно-санітарних правил, правил торгівлі на ринках, протипожежної безпеки, безпеки руху, використання ваговимірювальних приладів тощо. Особливості організації роботи непродовольчих ринків Торгівлю на непродовольчих ринках можуть здійснювати громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також підприємства та організації незалежно від форм власності. Продаж товарів широкого вжитку промислового, кооперативного і кустарного виробництва може проводитися в накритих приміщеннях і павільйонах, на відкритих майданчиках у спеціалізованих ринкових торгових місцях. Торгові місця для продажу непродовольчих товарів помітно відрізняються від місць для продажу продовольства за конструктивним виконанням. Ринкове торгове місце для продажу непродовольчих товарів виконується не в площинних, а в об'ємних вирішеннях. Через це вони набувають форми капітальних і легко конструкційних, виконаних з цегли, металу, пластику, тентів споруд, — яток, павільйонів, бутиків тощо. Зразки товарів у цих місцях експонуються не просто на прилавках, але й викладаються (вивішуються) на гірках, вішаках по всьому периметру ринкового торгового місця — імпровізованої міні-крамниці; Громадяни, які реалізують товари широкого вжитку не систематично, мають право брати участь у торгівлі на ринках без відповідної реєстрації й отримання дозволів. Однак у даний час непродовольчі ринки стали основним місцем діяльності громадян-підприємців; Громадяни-підприємці, що проводять систематичну (більше чотирьох разів у рік) реалізацію непродовольчих товарів, повинні пройти державну реєстрацію, отримати за необхідності потрібні дозволи й ліцензії і стати на облік у податковій інспекції. Підприємці самостійно ведуть облік обігу товарів і коштів, проводять розрахунки, нараховують і сплачують податки: Підприємство ринку не несе відповідальності за зобов'язання ринкових торговців перед споживачами. У межах непродовольчих ринків улаштовуються спеціалізовані й універсальні магазини з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, заклади громадського харчування і сервісні одиниці. Для короткострокового зберігання товарів широкого вжитку підприємство ринку організовує і надає на еквівалентних засадах ринковим торговцям не охолоджувані склади (камери зберігання). Ринкові торговці можуть реалізовувати на непродовольчих і змішаних ринках наступні товари широкого вжитку:* одяг, взуття, білизну, головні убори, тканини, предмети культурно-побутового призначення, товари господарського вжитку;* ювелірні вироби (крім виробів з дорогоцінних металів і таких, що містять дорогоцінне каміння), іграшки (крім піротехнічних виробів), годинники;* предмети гігієни, санітарії, косметично-парфумерні вироби, товари побутової хімії — за наявності сертифіката якості або сертифіката відповідності встановленого зразка;* газові плити — за наявності документа про придатність до дальшої експлуатації, що видається відповідними службами газового господарства;* транспортні засоби (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів і моделей, самохідні машини, причепи, напівпричепи, мотоколяски і номерні агрегати до них) згідно з Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами на спеціально виділеному для них місці території ринку або на спеціальному ринку;* непродовольчі товари, що були в ужитку (секонд-хенд), книги. Забороняється продаж на ринках таких непродовольчих товарів: - вогнепальної, газової, холодної зброї; - готового армійського спорядження, а також тканин, які використовуються для його виробництва, інших товарів військового асортименту, форменого обмундирування; - білизни зі штампом організацій і підприємств; - товарів дитячого асортименту (для дітей віком до 3 років); - дорогоцінних металів і коштовного каміння, а також виробів з них; - шкурок цінних порід звірів без відповідного маркування підприємства-виготовлювача; - ліків, лікарських рослин, наркотичних засобів; - паливних матеріалів; - балонів з побутовим газом; - піротехнічних та вибухових засобів; - порнографічних видань. Адміністрація непродовольчого ринку повинна забезпечувати на території ринку додержання санітарних, протипожежних правил, контроль за додержанням порядку торгівлі непродовольчими товарами. Література 1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с. 2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с. 3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с. 4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с. 5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с. 6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с. 7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с. 8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с. 9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с. 10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с. 11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с. 12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с. 13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с. 14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с. 15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с. 16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с. 17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с. 18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с. 19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с. 20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.
1 2 3 4 5 Категория: Маркетинг \| Добавил: Aspirant (13.07.2013)
Просмотров: 705 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: