Реферат на тему Організація і технологія приймання товарів на складі - Маркетинг - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Організація і технологія приймання товарів на складі. План 1. Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю 2. Організація приймання товарів за кількістю 3. Організація приймання товарів за якістю 4. Особливості приймання товарів за участі експертів ТПП Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю Обов'язковою операцією технологічного процесу складу є приймання товарів за кількістю та якістю. Приймання товарів — це комплекс робіт з перевірки кількості та якості отриманих товарів, оформлення їх приймання відповідними документами та оприбуткування товарів на складі. Основними завданнями роботи з приймання товарів на складах торговельних підприємств є:* контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей;* перевірка виконання постачальниками договірних зобов'язань за кількістю, асортиментом, якістю і комплектністю товарів;* недопущення в торговельну мережу недоброякісних товарів і реалізації товарів, котрі не відповідають за якістю вимогам стандартів, технічним умовам та ін.;* пред'явлення до постачальників (виробників) майнових претензій за неналежне виконання ними умов договорів. Відповідно до вимог чинних в Україні нормативних документів, які регламентують господарські зв'язки підприємств, підприємство-вантажовідправник зобов'язане додержувати встановлених на транспорті правил здавання вантажів до перевезення, їх завантажування і закріплювання, точно визначати масу, кількість місць відвантажувальних товарів, дотримуватись правил пакування та затарювання вантажів, маркування та опломбування окремих місць. В обов'язки відправника входить відвантаження товарів, котрі відповідають за якістю та комплектністю вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразків (еталонів), умовам договору. Відповідно до вимог вищезгаданих документів у кожне затарюване місце повинен бути вкладений документ (пакувальний ярлик або листок, кіпна карта, контейнерна специфікація та ін.), котрий містить відомості про найменування товару, кількість одиниць у даному вантажному (тарному) місці, контейнері. Відправник відповідає за чітке і правильне оформлення документів, які засвідчують якість і комплектність товарів (технічних паспортів, свідоцтв про якість, сертифікатів), відвантажувальних і розрахункових документів, їх відповідність фактично відвантажувальній кількості і якості товарів, за вчасне відправлення цих документів отримувачеві в установленому порядку. На відправника покладається також систематичний контроль за роботою осіб, зайнятих визначенням кількості відвантажувальних товарів і оформленням на них відвантажувальних та розрахункових документів. Приймання товарів може здійснюватися від постачальників або інших вантажовідправників (наприклад, коли виробник товарів відвантажує їх за нарядом чи рознарядкою постачальника) і від перевізників (підприємств автомобільного, залізничного, водного, повітряного транспорту). Місце проведення операцій приймання товарів визначається положеннями договору, угоди, контракту щодо умов постачання (базисні умови постачання товарів), особливостями застосування тари, упаковки, способом доставки товарів, видом приймання (за кількістю, за якістю). Приймання товарів за кількістю та якістю покладається на матеріально відповідальних осіб (як правило, завідувач складу, комірники) разом з товарознавцем, уповноважених на це керівником або заступником керівника торговельного підприємства — товароодержувача. Разом з цим у вітчизняній практиці виконання операцій приймання товарів на складах постачальників (виробників) або від підприємств транспорту досить часто покладається на експедиторів, які є працівниками підприємства торгівлі і мають відповідні повноваження. Усі вони повинні добре знати вимоги нормативних документів, асортимент і технологію виконання операцій з приймання окремих видів товарів. У сучасних умовах порядок проведення приймання товарів регламентується положеннями укладених договорів, угод, контрактів, на підставі яких здійснюється постачання товарів на склад. За загальними правилами приймання товарів має здійснюватися відповідно до вимог стандартів, технічних умов, інших обов'язкових правил і документів. За згодою сторін приймання товарів може здійснюватися відповідно до вимог Інструкції (№ П-6) "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" та Інструкції (№ П-7) "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", дія яких в Україні була підтверджена Вищим арбітражним судом в 1996 р. Приймання товарів (вантажів) від підприємств транспорту — перевізників має свої особливості і регламентується спеціальними документами (Статут залізниць України, Правила перевезень вантажів, які діють на залізниці, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Статут Торговельного мореплавства, Повітряний кодекс України тощо). Приймання товарів може проводитися:* на складі постачальника (виробника, вантажовідправника) товарів;* на складі одержувача товарів;* на складі підприємства транспорту-перевізника товарів або в місцях розкривання опломбованих чи в місцях розвантажування неопломбованих транспортних засобів транспорту загального користування. Приймання товарів на складі постачальника (виробника) товарів або Від підприємств транспорту (на станції залізниці, річковій, морській пристані або в аеропорту) ускладнює схему приймання товарів, оскільки потребує виконання операцій: ¦ попереднього приймання товарів за кількістю вантажних місць і масою, а не затарених товарів — за кількістю та якістю; ¦ залучення до робіт з перевезення товарів експедиторів торговельного підприємства і надання матеріальної відповідальності; ¦ завантажування прийнятих товарів на автомобільний транспорт і завезення їх на склади торговельного підприємства; ¦ розвантажування та остаточного приймання товарів у транспортній тарі на складі. Для приймання товарів на складах підприємств торгівлі поблизу розвантажувальної рампи та зони зберігання товарів виділяються спеціальні функціональні зони — дільниці приймання товарів, розміри яких визначаються залежно від асортименту, вантажообігу складу, а також схеми проведення окремих операцій з приймання товарів. Місця для приймання товарів мають бути обладнані спеціальним обладнанням та технічними засобами, забезпеченими державними стандартами, технічними умовами, зразками (еталонами) товарів, правильно організованими з позицій наукової організації праці. Основними елементами процесу приймання всіх товарів є:* ознайомлення з транспортними і супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;* перевірка відповідності найменування товарів і маркування даним супровідних документів;* перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;* перевірка маси брутто;* розкривання тари;* перевірка якості товарів;* документальне оформлення результатів приймання. Приймання товарів за кількістю та якістю має проводитись у встановлені терміни. Приймання товарів, отриманих без тари, у відкритій або пошкодженій тарі, проводиться під час отримання їх від постачальника. У цьому разі приймання проводиться в один етап, і строки остаточного приймання товарів за кількістю та якістю не встановлюються. Приймання товарів у тарі проводиться у два етапи: попереднє і остаточне приймання. Попереднє приймання здійснюють способом зважування або підрахунку кількості місць, без розкриття тари. Остаточне приймання товару за кількістю здійснюють способом розкриття тари та перевіряння її вмісту (перерахунок кількості товарних одиниць, визначення маси нетто тощо). Як правило, у практиці торгівлі з цією метою традиційно дотримуються термінів, визначених у табл. 7.1. Разом з тим приймання товарів, що швидко псуються, як за масою нетто і кількістю товарних одиниць, так і за якістю має бути проведене не пізніше 24 годин після їх отримання при доставці товарів постачальником або при вивезенні їх одержувачем зі складу постачальника, або з моменту видавання вантажу органом транспорту. Таблиця 7.1 Загальні терміни прийняття товарів, прийняті у практиці торгівлі України Вид приймання \| Види поставки іногородня (з іншого населеного пункту) \| місцева приймання на складі постачальника \| приймання на складі покупця За кількістю (товари в тарі) \| Не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад покупця \| За масою брутто кожного місця і кількістю місць у момент отримання товарів \| За масою нетто і кількістю одиниць — не пізніше від 10 днів після отримання товарів За кількістю (товари без тари) \| При розкритті вагона, контейнера та ін. \| За масою нетто в момент здавання товарів \| За масою нетто в момент отримання товарів За якістю \| Не пізніше від 20 днів після надходження товарів на склад покупця \| За згодою сторін, але не пізніше від 10 днів після отримання товарів \| Не пізніше від 10 днів після отримання товарів Приймання вважається проведеним вчасно, якщо перевірка кількості та якості товарів закінчена у визначені терміни. Отримані товари повинні відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов. Організація приймання товарів за кількістю Приймання товарів за кількістю полягає у визначенні кількості товарів, що надійшли покупцеві, і зіставленні фактично] їх кількості з даними транспортних і супровідних документів відправника (постачальника, виробника) та умовами договору, угоди, контракту. У разі відсутності супровідних документів (або їх частини) приймання товарів не припиняється, але додатково складається акт про фактичну наявність вантажу, в якому також перераховуються документи, яких бракує. Перевірку кількості товарів проводять у тих одиницях виміру, які зазначені у супровідних документах. Якщо відправник (постачальник, виробник) вказав не тільки масу товарів, але й кількість вантажних місць, то під час приймання необхідно визначити як масу товарів, так і кількість місць. Як правило, приймання товарів за кількістю здійснюють способом суцільного підрахунку кількості одиниць, визначення міри або маси товарів у даній партії (окрім товарів у фабричній упаковці). Проведення вибіркової перевірки кількості товарів з поширенням ЇЇ результатів на всю партію товарів допускається лише у випадках, передбачених державними стандартами, технічними умовами чи укладеними угодами. Визначення маси вантажів може здійснюватися різними способами, зокрема, зважуванням, обмірюванням, за трафаретом або за стандартом; при цьому найточнішим способом визначення маси товарів вважається їх зважування. Масу насипних, навальних, наливних вантажів (товарів), які надходять без транспортної тари, визначають зважуванням транспортного засобу разом з наявними в ньому товарами або розрахунком маси даного вантажу за його об'ємом і питомою вагою. Основними елементами процесу приймання за кількістю товарів у транспортній тарі є:* підрахунок кількості тарних місць, визначення маси брутто;* розкривання тари;* підрахунок кількості одиниць або зважування товарів (визначення маси нетто);* звіряння з транспортними та супровідними документами;* укладання товарів на піддони. Порядок і терміни приймання товарів за кількістю визначається місцем проведення приймання товарів, видом упаковки, характером поставки (місцева чи іногородня — з інших населених пунктів). Якщо товари перевозяться і видаються підприємством транспорту, то приймання товарів за кількістю з участю його представника здійснюється в місці розкривання опломбованих або в місці розвантажування неопломбованих транспортних засобів (чи контейнера), або на складі підприємства транспорту. Приймання за кількістю товарів на складі постачальника (виробника) здійснюється при вивезенні товарів з цього складу силами і за кошти торговельного підприємства-одержувача товарів. У таких випадках товари у справній тарі приймаються попередньо — за кількістю вантажних місць і масою брутто, а остаточне їх приймання за кількістю проводиться на складі одержувача; винятком є випадки, при яких існує можливість без порушення транспортної упаковки (зовнішньої тари) виявити кількість одиниць товарів. Товари без тари, у відкритій або пошкодженій тарі приймаються на складі постачальника (виробника) в один етап — остаточно. При прийманні вантажу від підприємств транспорту підприємство-одержувач зобов'язане перевірити стан збереження вантажу, зокрема: > перевірити наявність на транспортних засобах (вагони, цистерни, автофургони, трюми судна) та на контейнері пломб відправника або транспортної організації пункту відправки (станція, порт, пристань), їх цілісність, чіткість відбитків, справність транспортних засобів, контейнерів, тари, а також наявність захисного маркування на вантажних місцях; > звірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на кожному тарному місці даним транспортного документа; > домогтись від транспортної організації здавання вантажу за кількістю місць або масою у випадках, передбачених чинними на транспорті правилами чи іншими нормативно-регламентними документами; > отримати запис на транспортному документі про приймання вантажу без перевірки кількості місць або маси, якщо такий факт дійсно мав місце. Якщо при прийманні вантажу встановлена несправність транспортного засобу, пломби, наявність пломби проміжної станції, пошкодження упаковки, пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування і маси вантажу або кількості місць даним, вказаним у транспортному документі, а також в інших передбачених нормативними документами випадках, вантажоодержувач зобов'язаний вимагати переважування вантажу і перевірки фактичної кількості товарів та їх якості. При цьому вантажоодержувач зобов'язаний,вимагати від органу транспорту складання комерційного акта, котрий повинен бути оформлений до отримання вантажу від органів транспорту, акта загальної форми, акта про технічний стан (технічного акта), а при доставці вантажу автотранспортом, на котрому комерційні акти не складаються, — відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта про фактичну кількість та якість товару. Незатарені вантажі, прийняті до перевезення, маса котрих була визначена підприємством транспорту, вантажоодержувач зобов'язаний перевірити способом суцільного переважування або перерахунку. Незатарені вантажі за масою (нетто) або кількістю товарних одиниць необхідно приймати одночасно з вивантажуванням їх з технічного засобу, бо в іншому разі неможливо виявити місце, час, причину і винуватця зникнення товарів. Якщо товари прибули у справному транспортному засобі і справними пломбами вантажовідправника, їх не переважують, про що робиться відмітка на накладній (на зворотному боці залізничної накладної). На складі одержувача проводиться приймання товарів, доставлених постачальником. У цьому разі приймання товарів, як правило, також проводиться за кількістю місць і масою брутто, хоч одержувач товарів має право вимагати від постачальника розкриття тари і перевірки маси нетто й кількості одиниць товару в кожному тарному місці. Приймання товарів на складі має проводитися з точним додержанням вимог стандартів, технічних умов на конкретний вид товарів, інших обов'язкових для сторін правил та умов договорів, угод, контрактів. Попереднє приймання товарів, що надходять на склад покупця у справній тарі, проводиться під час розвантажування транспортних засобів. Після цього товар (укладений на піддони) надходить на дільницю приймання, де відбувається остаточне приймання. Якщо товари отримані в пошкодженій тарі, то підприємство торгівлі — одержувач зобов'язане провести в момент доставки товарів на склад приймання їх за масою нетто і кількістю товарних одиниць. При надходженні на склад одержувача товарів у контейнері без тари їх приймають за кількістю відразу в момент відкривання контейнера; якщо ж товари запаковані в тару, то при відкриванні контейнера визначають кількість місць, а на дільниці приймання товарів визначається кількість товарних одиниць або маса нетто. Важливо пам'ятати, що приймання товарів, які отримані в справній гарі, за масою нетто і кількістю товарних одиниць у кожному місці має проводитися на складі кінцевого покупця, тому на складах підприємств оптової торгівлі розкривання тари з прийманням товарів за кількістю товарних одиниць і масою нетто проводиться лише у випадках, передбачених договором, угодою, контрактом, або при невідповідності фактичної маси брутто та маси брутто, вказаної в супровідних документах. За неможливості переважування товарів без тари визначення маси нетто проводиться способом перевірки маси брутто в момент отримання товарів і маси тари після звільнення її з-під товарів. Результати перевірки оформляються актами. Акт про масу тари має бути складений ніж через пізніше від 10 днів після її звільнення. Акт про масу тари з-під вологої продукт? має бути складений негайно після звільнення тари з-під продукції. В акті про результати перевірки маси тари має бути вказана маса нетто продукції, визначена відніманням від маси брутто маси тари. У всіх випадках, коли кількість товарів, установлена при їх прийманні, відповідає даним, вказаним у транспортних і супровідних документах, приймання товарів оформляється накладенням на супроводжувальний документ постачальника штампа підприємства-покупця (одержувача товарів) зі вказівкою дати, номера штампа, кількості й суми прийнятого товару, а також підписом матеріально відповідальної особи, яка приймала товар (інколи накладення штампа замінюється складанням прибуткової накладної). Підписуючи документ, приймаюча особа повинна зробити запис, що товар прийнятий без відкриття тари й перевірки вмісту, якщо таке дійсно мало місце. Виявивши невідповідність кількості тарних одиниць вантажу, одержувач зобов'язаний призупинити приймання, забезпечити збереження отриманих товарів до прибуття постачальника, здійснити заходи з недопущення змішування даної партії з однорідним товаром, який уже зберігається на складі (для цього існують конфліктні камери). Про виявлену нестачу мас бути складений односторонній акт про виявлення розбіжностей за підписами осіб, котрі проводили приймання товарів. Одержувач товарів зобов'язаний одночасно із призупиненням приймання товарів для участі у перевірці їх кількості і складання двостороннього акта викликати телеграмою або телефонограмою представника місцевого постачальника, а якщо товари отримані в оригінальній упаковці або в непошкодженій тарі виробника, котрий не є відправником, — представника місцевого виробника. Представник постачальника, який перебуває в іншому населеному пункті, викликається в тих випадках, коли це передбачено договором чи іншими документами. Якщо під час приймання тарних місць виявлена невідповідність фактичної маси брутто окремих місць масі, зазначеній у супровідних чи транспортних документах або ж на трафареті, одержувач не повинен розкривати тару чи упаковку. У повідомленні про виклик представника постачальника має бути зазначено:— найменування товарів, дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий;— кількість товарів, яких не вистачає, і характер нестачі (кількість окремих місць, внутрішньо-тарна нестача, нестача в пошкодженій тарі тощо);— стан пломб;— вартість товарів, яких не вистачає;— час, на який призначено приймання товарів за кількістю, і місце (адреса), в якому має проводитись остаточне приймання партії товарів. Якщо під час приймання встановлена правильність маси брутто, але виявлена нестача товарів при перевірці маси нетто або кількості товарних одиниць в окремих місцях, то одержувач зобов'язаний призупинити приймання решти місць, зберегти і пред'явити представнику постачальника (виробника) тару та упаковку розкритих місць і товари, які знаходились всередині них. Одночасно з призупиненням приймання одержувач повинен викликати представника постачальника (виробника) для продовження приймання і складання двостороннього акта. За неявки представника постачальника (виробника) за викликом одержувача, а також у випадках, коли виклик представника постачальника не є обов'язковим, запрошується представник незаінтересованої організації або представник громадськості. Повноваження на участь у прийманні товарів підприємство-відправник може надати не тільки своєму працівникові, але й іншому підприємству, розташованому в місці отримання товарів. У такому разі дане підприємство може виділити зі свого штату представника, видавши йому відповідне посвідчення, в якому вказується документ, котрим дане підприємство вповноважене відправником приймати участь у брати товарів. Повідомлення про виклик представника постачальника необхідно передати протягом 24 годин після виявлення розбіжностей за кількістю товарів (для товарів, що швидко псуються, — негайно). Не пізніше від наступного після отримання такого повідомлення дня іногородній постачальник (відправник) зобов'язаний повідомити, чи буде направлений його представник для участі в остаточному прийманні товарів. Представник місцевого постачальника зобов'язаний з'явитися не пізніше від наступного дня після отримання виклику (для товарів, що швидко псуються, — 4 год.); представник іногороднього постачальника — не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання виклику, не враховуючи часу для проїзду, якщо інший строк не встановлений договором. До закінчення строків прибуття представника відправника повинні бути збережені товари, тара і всі пакувальні матеріали. Приймання товарів за кількістю може проводитися також за участі так званого представника громадськості — особи, затвердженої рішенням комітету профспілки підприємства — одержувача. За згодою постачальника приймання може здійснюватись односторонньо — підприємством-товароодержувачем. У прийманні товарів повинні брати участь компетентні, але не матеріально відповідальні і не підпорядковані їм особи, а також особи, які не зв'язані з обліком, прийманням і відпусканням матеріальних цінностей. Особи, котрі залучаються до участі у прийманні, мають бути ознайомлені з Інструкцією про приймання і суворо додержувати її вимог, у ході роботи здійснювати всі заходи з виявлення причин і місця виникнення нестачі товарів. Посвідчення представника громадськості, призначеного для участі в прийманні товарів, має містити такі дані: * дата видачі посвідчення та його номер; * прізвище, ім'я, по-батькові, місце роботи і посада особи, якій видане посвідчення; * зазначення конкретного товару (партії товарів), у прийманні якого уповноважений брати участь представник; * дата і номер рішення профспілкового комітету, котрим призначений даний представник громадськості для участі в прийманні партії товарів. Посвідчення підписується керівником підприємства або його заступником і завіряється печаткою підприємства. Посвідчення є разовим і видається на приймання конкретної партії товарів. Посвідчення не може видаватися на певний період. У разі необхідності призначення представника громадськості для участі в прийманні товарів у вихідні або святкові дні посвідчення видається в останній передвихідний або передсвятковий день на кожен день окремо без зазначення конкретно) партії товарів. Особи, котрі здійснюють приймання товарів за кількістю, можуть своїм підписом підтверджувати тільки ті факти, котрі були встановлені за їх участі. Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється під загрозою карної відповідальності. Представники інших підприємств чи громадськості не можуть отримувати від підприємства — одержувача винагороду за участь у прийманні товарів. Приймання товарів, як правило, проводиться без перерви. Якщо у зв'язку із тривалістю перевірки або з інших поважних причин робота переривалася, одержувач зобов'язаний забезпечити збереження продукції і можливості якнайскорішого закінчення ЇЇ приймання. Про перерву в роботі, її причини та умови зберігання товарів під час перерви робиться запис в акті приймання. Якщо під час приймання товарів виявлена нестача або надлишок товарів проти даних, вказаних у транспортних і супровідних документах, то за результатами двостороннього приймання (приймання з участю представника незацікавленої організації чи громадськості) в день закінчення складається Акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання. В акті про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання зазначаються: s найменування товару (вантажу), адреси відправника і одержувача; s дата і номер: акта про нестачу (одностороннього акта), телеграми (телефонограми про виклик представника постачальника (відправника, виробника), рахунка-фактури і транспортної накладної, комерційного акта (якщо він був складений); s місце і час приймання товарів; s дані про осіб, котрі брали участь у прийманні товарів, їх посвідчення; s дата відправлення і прибуття товарів, час видачі вантажу, розкривання вагона чи контейнера, його доставки на склад одержувача; s стан тари і упаковки в момент огляду товару, а також маркування тари; s умови зберігання товарів на складі одержувача до приймання, відомості про способи визначення кількості продукції, якої не вистачає, і підтвердження про користування справними вагами та іншими вимірювальними приладами, повіреними у встановленому порядку; s ким зважені, опломбовані та відвантажені товари, справність пломб, фактична маса товарів згідно з даними документів та за трафаретом; s точна кількість товарів, якої не вистачає, і їх ціна; s детальний висновок про причини і місце виникнення нестачі (надлишку) товарів. Акт повинні підписувати всі особи, які брали участь у прийманні товарів за кількістю. У разі коли особа, яка брала участь у прийманні товару, не згодна зі змістом акта, вона зобов'язана підписати його з зазначенням своїх зауважень. До акта приймання товарів за кількістю (акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів лід час приймання) додаються копії супровідних документів або порівнювальної відомості, ярлики з кожного тарного місця, квитанції станції (порту, пристані) призначення про перевірку маси, пломби від тарних місць з виявленою нестачею, транспортний документ або його копія, акт про нестачу (надлишок) товарів (вантажу), посвідчення уповноваженого представника постачальника (виробника, відправника), документ із даними вимірювань чи зважувань фактичної кількості товару, інші документи про причини виникнення нестачі (аналізи вологості продукції, комерційні акти та ін.). Акти приймання товарів за кількістю реєструються в спеціальному журналі і зберігаються в порядку, встановленому підприємством-одержувачем. Акт приймання товарів за кількістю (акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання) затверджується керівником торговельного підприємства не пізніше від наступного дня після його оформлення. Претензія про виявлення нестачі (повідомлення про надлишки виявленої продукції) пересилається відправнику (постачальнику) у 10 — денний термін після складання акта про нестачу. Організація приймання товарів за якістю Приймання товарів за якістю є важливою операцією торгово-технологічного процесу складу, яка покликана забезпечити надходження на склад тільки товарів належної якості відповідно до умов договорів та нормативно-технічної документації. Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати,рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця. Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами для окремих видів товарів. У торговельній практиці найчастіше застосовуються такі терміни приймання товарів за якістю: > при місцевому постачанні: для товарів, що швидко псуються, — 24 години; для всіх інших товарів (продовольчих та непродовольчих) — не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад одержувача; > при іногородніх поставках: відповідно 24 години та 20 днів після видачі товарів органом транспорту або надходження їх на склад одержувача при доставці постачальником чи при вивезенні одержувачем. У цей строк матеріально відповідальна особа повинна відкрити тару та перевірити вміст. Приймання вважається вчасним, якщо перевірка якості та комплектності товару закінчена в установлені терміни. На складах оптових торговельних підприємств товари в переважній більшості випадків не повинні прийматися за якістю, оскільки вони пере-відправляються покупцям у тарі чи упаковці виробника або початкового відправника. Водночас приймання товарів за якістю на складах оптового торговельного підприємства є обов'язковим тоді, коли це передбачено умовами договору, а також У разі отримання товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою, за наявності ознак псування (витікання, бій склопосуду та ін.). У разі приймання товарів від органів транспорту покупці — бази збутових, постачальницьких, заготівельних організацій, оптових і роздрібних торгових підприємств, котрі переправляють товари в тарі або упаковці початкового відправника (виробника), повинні проводити приймання товарів за кількістю, якістю і комплектністю всередині тарних місць лише у випадках, передбачених обов'язковими правилами чи договором, а також за невідповідності фактичної маси брутто масі брутто, вказаній у супровідних документах, або при отриманні товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою чи за наявності псування або биття виробів. Ці покупці зобов'язані належним чином зберігати товари, які підлягають перевідправленню, і не звільняються від відповідальності за псування товарів. Приймання товарів за якістю та комплектністю може здійснюватися також і на складі постачальника, але тільки у випадках, прямо передбачених умовами договору. Приймання товарів за якістю та комплектністю має проводитись у точній відповідності з вимогами стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та умов договору. У разі браку всіх або окремих документів, які засвідчують якість та комплектність товарів (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.), приймання за якістю не припиняється, а за підсумками перевірки складається Акт про фактичну якість і комплектність товарів з вказанням документів, яких бракує. Якість отриманих у партії товарів встановлюється: * способом зовнішнього огляду та перевіркою розмірів окремих одиниць (органолептична оцінка); * лабораторним аналізом відібраних зразків (лабораторна оцінка). При цьому зовнішньому оглядові може підлягати або вся партія товару (суцільна перевірка), або тільки її частина у вигляді зразків чи проб (вибіркова перевірка). Для більшості товарів застосовують метод суцільної перевірки. Вибіркова перевірка допускається у випадках, передбачених угодами, стандартами, технічними умовами, а результати її розповсюджуються на всю партію товару. Для визначення якості товару у випадках, передбачених стандартами, угодами та іншими нормативно-договірними актами, учасники приймання товарів за якістю здійснюють відбір зразків (проб) згідно з вимогами нормативних актів. В акті про відбір зразків (проб) вказуються такі дані: > час і місце складання акта, назва одержувача товарів, прізвища, імена, по-батькові і посади осіб, які відбирали зразки (проби); > назва виробника (відправника), від котрого отримані товари; > номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за котрими надійшли товари, дата надходження товарів на склад одержувача, а в разі доставки товарів постачальником чи при одержанні товарів зі складу постачальника — номер і дата накладної або рахунка-фактури, за котрими здані товари; > кількість місць і маса товарів, а також кількість 1 номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) товарів; > зазначення того, що зразки (проби) товарів відбиралися в порядку, передбаченому стандартами, технічними умовами або договором, з посиланням на їх номер і дату; > зазначення того, що відібрані зразки (проби) оснащені етикетками, на яких вказано дані, передбачені стандартами або технічними умовами; > вказання того, що зразки (проби) опечатані або опломбовані, за чиїми печатками чи пломбами, яким є зміст відбитків пломб; > інші дані, необхідні для детальнішої характеристики зразків (проб). Під час приймання товарів за якістю перевіряють правильність маркування товарів і їх комплектність. Маркування повинно містити: товарний знак підприємства (вензель, рисунок); найменування підприємства; найменування виробу; артикул; ширину, розмір, ріст, повноту, ростовку; вид обробки, фасон; дату випуску; сорт, номер стандарту чи ТУ тощо. Перевірка комплектності товарів проводиться у випадку отримання технічно складних товарів (техніки, обладнання, механізмів тощо), для яких у договорі чи нормативно-технічній документації передбачена умова щодо комплектності виробу. Комплектність товарів, як правило, перевіряється способом встановлення наявності складових частин вантажу (комплектуючих виробів, вузлів та ін.), вказаних у договорі, стандартах, технічних умовах або іншій нормативно-технічній документації. Перевірка якості і комплектності товарів, які надійшли в тарі, повинна проводитися підчас розкривання тари, але не пізніше від установлених термінів, якщо інші терміни не передбачені у договорі в зв'язку а особливостями постачання комплектних вантажів. Машини, обладнання, прилади та інші види товарів, які надходять у тарі і мають гарантійні терміни роботи чи зберігання, повинні перевірятися за якістю та комплектністю під час розкривання тари, але не пізніше від встановлених гарантійних термінів. При виявленні невідповідності якості товару, його комплектності, маркування, а також тари та упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, указаним у маркуванні та супровідних документах, ! які засвідчують якість товарів, одержувач повинен призупинити дальше приймання товару і скласти односторонній акт, в котрому потрібно вказати кількість перевіреного товару та характер виявлених під час приймання дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання товарів неналежної якості або некомплектних товарів в умовах, які б запобігали погіршанню їхньої якості га змішуванню з іншими однорідними товарами. Одночасно з цим викликається представник постачальника (виробника) для участі в остаточному прийманні товару. У випадку постачання товарів від місцевого постачальника (виробника) товарів виклик представника і його прибуття для участі в прийманні товарів за якістю та складання двостороннього акта є обов'язковими; при іногородній поставці повідомлення постачальника (відправника) про виклик його представника є обов'язковим тоді, коли його участь у дальшому прийманні та складанні двостороннього акта передбачені договором. Повідомлення про виклик представника постачальника (виробника) необхідно направити не пізніше від 24 годин після виявлення невідповідності отриманих товарів щодо їх якості, комплектності або маркування. Виклик представника місцевого постачальника здійснюється телефонограмою, іногороднього — телеграмою. У свою чергу, іногородній постачальник зобов'язаний не пізніше від наступного після отримання виклику дня повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде скерований його представник для участі у прийманні. У разі відсутності такого повідомлення отримувач має право розпочати приймання товарів до настання терміну, встановленого для прибуття представника. У повідомленні про виклик представника вказується:— найменування продукції, її кількість, якість;— дати і номери рахунка-фактури і транспортних документів (якщо до моменту виклику рахунок не отримано);— основні виявлені недоліки;— кількість товарів неналежної якості або некомплектних товарів;— час, на який призначене приймання (в межах встановленого для приймання терміну), місце його проведення. Представник місцевого постачальника (виробника) повинен з'явитися не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику (для товарів, що швидко псуються, — протягом 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін прибуття); представник іногороднього постачальника (виробника) повинен прибути не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання виклику, не враховуючи часу на проїзд, якщо інший термін не передбачено договором. Представник постачальника (виробника) повинен мати належним чином оформлене посвідчення (довіреність) на право участі в прийманні даної партії товарів. За згодою постачальника (виробника) для участі в остаточному прийманні товарів за якістю як його представники можуть залучатися працівники підприємства аналогічного профілю, розташованого за місце знаходженням одержувача товарів. У разі неприбуття представника постачальника (виробника) в установлений термін або ж у випадках, коли виклик представника не є обов'язковим, для проведення перевірки якості товарів потрібно запросити експерта Торгово-промислової палати (ТТП) України, відділення якої розташовані в кожному обласному центрі. Якщо ТПП відмовилася призначити експерта, перевірка якості товарів може проводитися за участі компетентного представника іншого підприємства чи організації, за участі компетентного представника громадськості підприємства-одержувача товарів або односторонньо підприємством-одержувачем (якщо постачальник (виробник) дав згоду на одностороннє приймання товарів). Порядок призначення даних осіб для участі в прийманні товарів за якістю, обмеження щодо їх професій і посад, оформлення посвідчень на право участі в прийманні аналогічні порядку, обмеженням та оформленню посвідчень для осіб, які залучаються до участі в прийманні товарів за кількістю. Особи, які здійснюють перевірку якості та комплектності товарів, зобов'язані суворо дотримуватися правил і процедури приймання товарів за якістю та комплектністю і засвідчувати своїми підписами лише ті факти, які були встановлені за їхньої участі. Результати приймання товарів, якість, комплектність, маркування, упаковка або тара яких не відповідала вимогам, відображаються в акті про фактичну якість і комплектність товарів, який має бути оформлений у день закінчення приймання товарів. В Акті про фактичну якість і комплектність товарів зазначаються: > номер акта і дата його складання, місце приймання товарів, час початку і закінчення приймання товарів, причини і час затримок приймання, якщо такі мали місце; > прізвища, ініціали учасників приймання товарів і складання акта, місця їх роботи, їхні посади, дані документів про повноваження на участь їх у прийманні товарів за якістю і комплектністю з вказанням компетентності перевіряльників; > найменування й адреси одержувача, виробника (відправника) чи постачальника товарів; > дати і номери телефонограми чи телеграми про виклик представника або відмітка про те, що виклик представника договором або обов'язковими правилами не передбачений; > дати і номери договору, рахунка-фактури, транспортної накладної (коносамента), документа, що засвідчує якість товару, комерційного акта (якщо такий складався); > дата прибуття товарів у пункт призначення, час видачі вантажу транспортною організацією, час розкривання вагона (контейнера), автофургона чи інших опломбованих транспортних засобів, час доставки товарів на склад одержувача; > умови зберігання товарів на складі одержувача до складання акта; > дані про зовнішнє маркування тари (для уточнення її належності виробнику чи відправнику), стан тари й упаковки, дата їх розкривання, інформація про вади маркування, тари, упаковки, а також кількість товару, котрого стосується кожна з зазначених вад; > у разі проведення вибіркової перевірки — порядок відбору товарів для вибіркової перевірки з вказанням підстави для її проведення (стандарт, ТУ, інші обов'язкові правила або договір); > дані про наявність пломб, їх справність, відбитки на них, кому вони належать (відправнику чи транспортній організації), про транспортне і відправницьке маркування місць, наявність або брак пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях; > повний перелік і найменування товарів, пред'явлених до огляду, фактично перевірених, а також забракованих (з детальним описом вад) і таких, що підлягають виправленню або повній чи частковій заміні виробником; > причини і підстави (згідно з нормативними документами) переведення товарів у більш низький сорт, а також дані про кількість некомплектної продукції з переліком і вартістю деталей, котрих не вистачає; > дані про стандарти, технічні умови, креслення і зразки, за якими перевіряють якість і комплектність продукції; > додаткові дані, котрі підтверджують неякісність та некомплектність товарів, а також загальний висновок про характер і причини їх виникнення. Акт про фактичну якість і комплектність товарів повинні підписати всі особи, які брали участь у прийманні товарів за якістю та комплектністю. У разі коли особа, яка брала участь у прийманні товару, не згодна зі змістом акта, вона зобов'язана підписати його з вказанням своїх зауважень. Якщо між постачальником (виробником) товарів і їх одержувачем виникають розбіжності щодо оцінки характеру виявлених вад (дефектів) і причин їх виникнення, то для визначення якості товарів необхідно запросити експерта компетентної організації. Акт про фактичну якість і комплектність товарів затверджується керівником підприємства-одержувача товарів або його заступником не пізніше від 3 днів після його складання і служить підставою для пред'явлення претензій постачальникам. У претензії потрібно вказати загальну суму і зміст претензійних вимог, що підтверджені посиланнями на документи і нормативні акти; до претензії додаються двосторонні акти та всі додані до них документи (або їх копії — у встановлених випадках). Терміни подання претензії одержувачем товарів, терміни її розгляду і відповіді на неї постачальником обумовлюються в договорі. Якість товарів не завжди можна визначити безпосередньо під час приймання та оприбуткування на склад оптового торговельного підприємства; в окремих випадках вади товарів виявляються значно пізніше, оскільки вони належать до категорії так званих прихованих вад. Прихованими визнаються такі вади, котрі не могли бути виявлені під час звичайної для даного виду товарів перевірки і які виявляються лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання або зберігання товару. Акти на виробничі та приховані вади складаються одержувачем у порядку, передбаченому Інструкцією про приймання товарів за якістю. Так: 1) акт про приховані вади у виробах може складатися після закінчення загальних термінів приймання товарів при виявленні прихованих вад продукції протягом 5 днів після їх виявлення, але не пізніше від 4 місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив ці вади, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами; 2) акт про приховані вади, виявлені в продукції з гарантійними строками служби або зберігання повинен складатися в 5-денний термін після виявлення цих вад, але в межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими визнаються такі недоліки, котрі не могли бути виявлені під час звичайної для даного виду товарів перевірки і які виявляються лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання або зберігання товару. Якщо для участі в складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого строку (5 днів) додається час, необхідний для його приїзду; 3) акт про приховані вади товарів, гарантійний термін на які вираховується з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також у період зберігання до продажу незалежно від часу отримання товарів. Це правило розповсюджується як на роздрібні, так і на оптові підприємства та організації. Особливості приймання товарів за участі експертів ТПП Приймання імпортних товарів (а також товарів, щодо якості яких сторони не дійшли згоди), здійснюється експертом Торгово-промислової палати. Порядок і строки перевірки якості товарів за участі експертів визначається спеціальною інструкцією. Експертизу необхідно проводити в разі виникнення розбіжностей між одержувачем і постачальником (виробником чи відправником) у визначенні якості товарів або неявки його представника для участі в прийманні товару, при втраті початкової якості товару під час транспортування, при стихійних лихах та аваріях тощо. Під час проведення експертизи експерти ТПП повинні визначити сортність товарів, відповідність їх якості і маркування стандартам, ТУ, описам, зразкам, наявність виробничої марки і товарного знака на товарах, для яких вони є обов'язковими, причини зниження початкової якості товарів, масу нетто товару, тари і пакувального матеріалу у випадках, передбачених стандартами та іншими нормативними актами. У разі коли перевірку якості товарів необхідно проводити за участі експертів ТПП, одержувач товарів зобов'язаний вчасно відправити за підписом керівника підприємства замовлення, вказавши в ньому реквізити замовника експертизи (найменування, адреса, розрахунковий рахунок, банк, телефон), найменування товару, його місцезнаходження, кількість, масу, мету експертизи, дату її проведення. Крім того, у заявці зазначається, чи викликається представник виробника, і якими документами користувався одержувач (замовник експертизи) під час складання акта приймання товару за якістю. Усі замовлення мають бути зареєстровані в журналі. Така реєстрація необхідна, зокрема, для того щоб у разі спору між відправником і одержувачем можна було доказати, що експерт викликаний вчасно, але не з'явився, і тому акт приймання складено з участю інших представників. Для оформлення результатів приймання товарів з участю експертів ТПП застосовуються форми актів, розроблені з урахуванням вимог спеціальної інструкції. Література 1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с. 2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с. 3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с. 4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с. 5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с. 6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с. 7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с. 8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с. 9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с. 10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с. 11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с. 12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с. 13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с. 14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с. 15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с. 16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с. 17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с. 18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с. 19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с. 20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.
1 2 3 4 5 Категория: Маркетинг \| Добавил: Aspirant (13.07.2013)
Просмотров: 1732 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: