Реферат на тему Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки - Маркетинг - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки. План 1. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки Вимоги до ЗВТ під час перевірки 2. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів Мета опломбування приміщень і несправних ЗВТ Підстави опломбування приміщень і несправних ЗВТ 3. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання 4. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок Під засобами вимірювальної техніки (ЗВТ) розуміють технічні засоби, які застосовуються під час вимірювань і мають нормовані метрологічні характеристики (ДСТУ 2681-94 "Метрологія. Терміни та визначення"). Вимоги до ЗВТ під час перевірки Інспектуючи дотримання правил застосування засобів вимірювання маси (ваги, гирі, вимірювальні інформаційні системи тощо), слід пам'ятати таке. Для здійснення торговельних операцій застосовують ЗВТ, які пройшли: - державні випробування згідно з ДСТУ 3400-96 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляд результатів" та занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні; - державну метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215-95 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення"; - державну повірку згідно з ДСТУ 2708-94 "Метрологія. Повірка засобів вимірювань. Організація і порядок проведення". До користування в торговельній діяльності допускаються ЗВТ, які мають нормовані метрологічні характеристики згідно з технічними умовами та експлуатаційною документацією підприємств-виробників. Забороняється застосування для торговельних операцій засобів вимірювальної техніки побутового призначення. Для продажу товарів застосовуються ваги з двома відліковими пристроями (один — з боку продавця, другий — з боку покупця). Покази вагів з обох боків не повинні відрізнятись більш як на 0,25 ціни поділки. У вагах, призначених для самообслуговування покупця та фасування товарів, наявність другого відлікового пристрою не обов'язкова. Для приймання в переробку та закупівлі дорогоцінних металів і ювелірних виробів із них застосовуються лабораторні ваги в межах допустимої похибки не більше ±0,01 грама. Маса товару, що визначається на вагах, повинна бути в межах, обмежених найменшим та найбільшим значеннями діапазону зважування, зазначених на циферблаті, передній панелі або коромислі вагів конкретного типу. Забороняється виконувати зважування на настільних циферблатних вагах, установлюючи одночасно гирі на обидві площадки вагів, і визначати масу товару відніманням маси гир. Під час зважування необхідно користуватися найменшою кількістю гир. Зважування на настільних циферблатних вагах товару, маса якого не більша від найбільшого діапазону зважування по шкалі, виконується безпосередньо за показами стрілки по шкалі без застосування гир. Зважування товару, маса якого більша за покази по шкалі, виконується із застосуванням гир: для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 10кг — 1, 2 та 5 кг; для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 2 кг — 200 г, 500 г та 1 кг. Після зважування забороняється залишати гирі на площадці ваги. Під час зважування не дозволяється користуватись гирями, типи яких не зазначені в експлуатаційній документації підприємства-виробника вагів. Товар та гирі необхідно встановлювати на відповідних площадках вагів плавно, без ударів та поштовхів. Фіксувати масу товару на всіх вагах, незалежно від їх типу, необхідно тільки після встановлення показань навантажених вагів. Під час зважування товару, який відпускається тільки в тару покупця, необхідно попередньо визначити масу тари (в електронних вагах — установити тару на площадку і обнулити ваги), назвати її масу покупцеві та дати можливість покупцеві побачити покази вагів з порожньою тарою. Забороняється з настільно-циферблатними вагами використовувати зйомні чашки, тара яких не введена у тару вагів. На гирьовий та вантажоприймальний майданчики встановлюється пакувальний матеріал того самого формату, при цьому стрілка вагів повинна бути на нульовій позначці шкали. Після кожного зважування пакувальний матеріал необхідно знімати з вагів, після чого покази вагів також повинні залишатись на нулі. Нарізання, пакування або розкривання вантажу на площадці (лотку, чашці або платформі) вагів усіх без винятку типів забороняється. Під час зважування товар повинен розташовуватись посередині площадки (чашки, лотка або платформи). Зважування золота, платини, срібла, металів платинової групи та їх сплавів (у вигляді зливків, стрічки, дроту, виробів, монет, порошків та солей, а також у вигляді лому), дорогоцінних каменів дозволяється тільки на лабораторних електронних вагах 3-го класу точності з виносним електронним відліковим пристроєм (дисплеєм), установленим перед покупцем. Забороняється застосування лабораторних вагів для прямого продажу дорогоцінних металів без наявності на вагах двох відлікових пристроїв. Гирі, що застосовуються з вагами, повинні бути очищені від бруду і не мати пошкоджень поверхні та повірочного тавра. Забороняється навішувати або наклеювати на гирі сторонні предмети та наносити написи. Вимірювання кількості та відпуск рідин, що підлягають продажу, виконуються в одиницях вимірювання об'єму або одиницях вимірювання маси, встановлених міждержавними, державними стандартами або технічними умовами на ці рідини. Вимірювання об'єму рідини із застосуванням мір місткості виконується: > розливного молока, гасу (під час відпуску в тару покупця) — металевими кухлями з номінальною місткістю 250, 500, та 1000 мілілітрів з наповненням рідиною в рівень з краями міри (кухля); - горілки, горілчаних виробів, коньяку, лікерів, виноградних та плодово-ягідних вин — мензурками для відпуску спиртних напоїв із номінальною місткістю 100 мілілітрів, що мають поділки 50 та 100 мілілітрів, та мензурками з номінальною місткістю 200 мілілітрів, що мають поділки 150 та 200 мілілітрів. Мензурка наповнюється до відмітки відповідного об'єму по нижньому меніску; - пива, квасу, морсу — скляними мірними кухлями номінальної місткістю 250 та 500 мілілітрів. Рідина наливається у мірний посуд з таким розрахунком, щоб після Осідання піни рівень рідини по нижньому меніску був проти позначки місткості; - шампанських вин — спеціальними мірними фужерами, що мають визначену місткість та тавро державної повірки; - соків, коктейлів, газованих напоїв на основі концентратів та фруктових соків (кока-кола, пепсі-кола, фанта, оранж і т. ін.), мінеральної та не мінералізованої питної води — мірними стаканами з номінальною місткістю 200 мілілітрів. Рідина наливається у мірний стакан з таким розрахунком, щоб після осідання піни рівень рідини по нижньому меніску був проти позначки номінальної місткості. Вимірювання та відпуск рідини, кількість якої за відповідними нормативними документами вимірюється в одиницях маси (рослинна олія, мед, сметана тощо), дозволяється тільки після її зважування в установленому порядку. Продаж таких продуктів із застосуванням засобів вимірювань об'єму забороняється. Вимірювання об'єму харчової рідини із застосуванням дозаторів та автоматів здійснюється згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника. Під час роботи щодня необхідно перевіряти: - наявність рідин (сиропу) у резервуарі та наявність вуглекислого газу в балоні; - герметричність, санітарний стан автомата або дозатора та чистоту їх фільтрів; - наявність та цілісність пломб з відбитками тавра державної повірки. Вимірювання кількості рідини із застосуванням паливно- та мастилороздавальних колонок виконується згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника конкретного типу колонки. Під час вимірювання палива в ручному режимі та режимі з дистанційним керуванням колонка повинна автоматично встановлювати показання лічильника разової дози у нульове положення. Покази лічильника разової дози повинні залишатись до зняття роздавального крана з кронштейна колонки наступним покупцем. Показання лічильника разової дози та лічильника сумарного обліку повинні бути однаковими. Після видачі дози оператор зобов'язаний видати покупцеві чек касового апарата із зазначеною кількістю, ціною та вартістю виданого палива. Вимірювання довжини, площі або об'єму товарів (тканини, листові будівельні матеріали, пиломатеріали) виконується: тканини, ватин — із застосуванням брускового дерев'яного метра; листові будівельні, пиломатеріали — із застосуванням брускового дерев'яного метра або металевої лінійки довжиною 1 метр. У разі виявлення причин, що роблять ЗВТ непридатними до застосування, необхідно негайно припинити торговельні операції до усунення причин непридатності та проведення державної повірки. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів Мета опломбування приміщень і несправних ЗВТ Опломбування приміщень і несправних засобів вимірювання здійснюється з метою недопущення дальшого порушення суб'єктом господарювання прав споживачів та забезпечення належного контролю за усуненням ним виявлених перевіркою недоліків, а також для запобігання несанкціонованому їх використанню під час перевірки чи після неї. Службові особи державних органів у справах захисту прав споживачів повинні керуватись Інструкцією про порядок опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затвердженою наказом Держспоживзахисту від 13.02.96 №5 і зареєстрованою в Мін'юсті України 27.03.96 за № 145/1170. Вимоги Інструкції поширюються на підприємства (їх об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності, громадян-підприємців, на іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг. Підстави опломбування приміщень і несправних ЗВТ Підставою для опломбування є: - припис державного органу в справах захисту прав споживачів про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання в цілому або роботи його окремих структурних підрозділів, в якому передбачено здійснення заходів до опломбування приміщень, акт перевірки або специфіка завдання на перевірку — стосовно приміщень (у разі необхідності); - акт перевірки суб'єкта господарювання — стосовно несправних засобів вимірювання. Службова особа державного органу в справах захисту прав споживачів, яка на підставі акта перевірки прийняла рішення про опломбування приміщень суб'єкта господарювання, зобов'язана негайно, а у разі неможливості — на другий день після опломбування приміщень, доповісти про це в оперативному порядку керівництву державного органу в справах захисту прав споживачів з дальшим поданням акта опломбування (опечатування) виробничих та інших приміщень для розгляду та прийняття відповідного рішення. Термін опломбування приміщень, яке проведено згідно зі специфікою завдання на перевірку, не повинен перевищувати терміну перевірки зазначеного суб'єкта господарювання. Розпломбування приміщень, в яких зберігаються товари, що мають термін придатності, повинно бути проведено стосовно товарів, що швидко псуються, — до початку другої половини терміну їх придатності, стосовно інших товарів — до початку останньої третини їх придатності. Розрахунок ч&су, на який опломбовується приміщення, здійснюється виходячи з найменшого залишку терміну придатності одного з товарів. Суб'єкт господарювання з дозволу службової особи державного органу в справах захисту прав споживачів повинен, за можливості, вжити заходів до звільнення приміщень, що підлягають опломбуванню, від доброякісних товарів, що мають термін придатності. Забороняється опломбовувати приміщення, якщо: - це позбавить суб'єкта господарювання можливості усунути недоліки, що виявлені перевіркою; - це викличе фактичне припинення діяльності суб'єкта господарювання, який надає соціально необхідні послуги і є єдиним у населеному пункті (в районі міста з територіальним поділом), крім випадків, коли його дальша діяльність створює небезпеку для життя, здоров'я споживачів чи може заподіяти шкоду їх майну або навколишньому природному середовищу. Опломбування приміщень та несправних засобів вимірювання проводиться шляхом надійного прикріплення на них пломб за допомогою нитки (дроту) або опечатаної паперової стрічки (нитки, дроту) з таким розрахунком, щоб усунути можливість їх несанкціонованого використання та самочинного розпломбування чи розпечатування без пошкоджень матеріалів, застосованих для опломбування чи опечатування. Опломбування проводиться службовою особою державного органу в справах захисту прав споживачів у присутності матеріально відповідальної особи та, за можливості, представника суб'єкта господарювання, який перевіряється, і оформлюється відповідним актом. У разі виявлення під час перевірки несправних засобів вимірювання, що не мають індивідуального номера чи іншої індивідуальної позначки та підлягають вилученню в суб'єкта господарювання, а також у випадках імовірного виникнення спірних ситуацій щодо таких засобів вимірювання, їх опломбування здійснюється, за можливості, двома пломбірами — службової особи державного органу в справах захисту прав споживачів та відповідальної особи суб'єкта господарювання, про що зазначається у відповідному акті. Акт опломбування (опечатування) виробничих, складських, торговельних та інших приміщень складається у двох примірниках, акт опломбування (опечатування) несправних засобів вимірювання — у трьох примірниках і підписується службовою особою державного органу в справах захисту прав споживачів, яка проводила опломбування, а також матеріально відповідальною особою і представником суб'єкта господарювання в разі його присутності під час опломбування. Перший примірник залишається у службової особи та додається до акта перевірки, другий — вручається матеріально відповідальній особі чи представнику суб'єкта господарювання третій (акта опломбування (опечатування) вимірювальних приладів) — надсилається в обов'язковому порядку територіальному органові Держспоживстандарту для дальшого розпломбування засобів вимірювання та проведення повірочних робіт. Розпломбування приміщень суб'єкта господарювання здійснюється з письмового дозволу державного органу в справах захисту прав споживачів. Розгляд питання про розпломбування приміщень суб'єкта господарювання здійснюється не пізніш як на другий робочий день після отримання письмового повідомлення про усунення виявлених недоліків. Витрати, пов'язані з проведенням повторної перевірки для вирішення питання щодо розпломбування приміщень суб'єкта господарювання, відносяться на рахунок цього суб'єкта. У разі самочинного розпломбування приміщень і несправних засобів вимірювання винні особи суб'єкта господарювання притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі Рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання приймається з мстою усунення суб'єктами господарювання причин, унаслідок яких систематично реалізуються (виробляються) недоброякісні товари, порушуються правила торгівлі та надання послуг, не додержуються умови зберігання і транспортування товарів. Порядок прийняття таких рішень державними органами у справах захисту прав споживачів визначає Положення про порядок тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, затверджене постановою Верховної Ради України від 25.01.95 № 26/95-ВР. Діяльність суб'єктів господарювання тимчасово припиняється в разі, коли інші заходи впливу не дали чи не дадуть належних результатів, зокрема повторного виявлення протягом 90 календарних днів того самого порушення, а саме: - реалізації (виробництва) товарів і надання послуг, які не відповідають вимогам нормативних документів або не мають документів, що підтверджують їх належну якість; - обману споживачів (обважування, обмірювання, обрахування, використання засобів вимірювання, що не відповідають вимогам нормативних документів, завищення цін тощо); - продажу товарів за готівку зі складів, баз, підсобних приміщень цих суб'єктів, а також приховування товарів від покупців чи штучного створення перешкод для їх придбання; - продажу товарів (надання послуг) без видачі документа, що засвідчує факт їх купівлі (одержання послуги); - недодержання вимог нормативних документів, які регламентують порядок виробництва, зберігання, транспортування, реалізації товарів, надання послуг, що може спричинити заподіяння шкоди життю, здоров'ю чи майну споживачів; - виявлення недоліків, причини яких не можуть бути усунуті негайно, а дальша діяльність суб'єкта господарювання може заподіяти шкоду життю, здоров'ю чи майну споживачів; - невиконання суб'єктами господарювання приписів державних органів у справах захисту прав споживачів про припинення порушень прав споживачів. Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання Рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання приймається на підставі акта перевірки й оформляється приписом державного органу в справах захисту прав споживачів. Копія цього припису надсилається суб'єкту господарювання або вручається його представникові, а також надсилається власнику суб'єкта господарювання або вповноваженому ним органу, який здійснює управління майном суб'єкта господарювання. У разі повторного протягом 365 календарних днів тимчасового припинення діяльності суб'єкта господарювання державний орган у справах захисту прав споживачів зобов'язаний залежно від форми власності суб'єкта господарювання та інших конкретних обставин порушити перед його власником або вповноваженим ним органом, що здійснює управління майном суб'єкта господарювання, питання про усунення керівника суб'єкта господарювання з посади, яку він обіймає, або перед відповідним органом — про скасування державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення відповідного виду підприємницької діяльності. Тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання передбачає зупинення на певний час (до усунення виявлених недоліків) роботи структурних підрозділів (секцій, відділів, складів, цехів тощо), пов'язаної з обслуговуванням споживачів і реалізацією (виробництвом) товарів. У разі неможливості здійснити це — тимчасово припиняється діяльність суб'єкта в цілому. У разі потреби відповідні приміщення суб'єкта господарювання опломбовуються згідно з інструкцією про порядок опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів. Не допускається тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання, який здійснює роздрібний продаж продовольчих товарів першої необхідності та є єдиним у населеному пункті. У такому разі вносяться пропозиції про звільнення винних осіб з посад, які вони обіймають, або про застосування до них заходів, передбачених чинним законодавством. Відновлення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється з письмового дозволу державного органу в справах захисту прав споживачів, який прийняв рішення про тимчасове припинення його діяльності, або вищого органу. Розгляд питання про відновлення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється не пізніш як на другий робочий день після отримання письмового повідомлення про усунення виявлених недоліків. Державний орган у справах захисту прав споживачів, який прийняв рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання або скасування такого рішення, надсилає у триденний термін відповідну інформацію органу місцевого самоврядування, на території якого розташований суб'єкт господарювання. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок Упровадження Журналу реєстрації перевірок здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності на добровільних засадах на підставі ст. 7 Указу Президента України від 23.07.98 № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності". Порядок його ведення затверджено наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.98 № 18, зареєстрованим у Мін'юсті України 1.10.98 за № 619/3059. Журнал реєстрації перевірок зберігається за місцем здійснення підприємницької діяльності і ведеться суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок. Журнал прошивається суб'єктом підприємницької діяльності та завіряється печаткою і підписом директора або власника (для юридичних осіб) або тільки підписом (для фізичних осіб) суб'єкта підприємницької діяльності. Представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у Журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис. Суб'єкт підприємницької діяльності має право перевірити наявність відповідних повноважень особи, що здійснює перевірку, до початку перевірки, в тому числі зателефонувавши до відповідного контролюючого органу. Відмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в Журналі є підставою для недопущення її до проведення перевірки. У цьому разі суб'єкт підприємницької діяльності має право у триденний термін надіслати письмове повідомлення до відповідного контролюючого органу про факт відмови особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі. Література 1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с. 2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с. 3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с. 4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с. 5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с. 6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с. 7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с. 8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с. 9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с. 10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с. 11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с. 12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с. 13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с. 14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с. 15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с. 16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с. 17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с. 18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с. 19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с. 20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.
1 2 3 4 5 Категория: Маркетинг \| Добавил: Aspirant (13.07.2013)
Просмотров: 530 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: