Реферат на тему Холодильне обладнання роздрібних підприємств - Маркетинг - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Холодильне обладнання роздрібних підприємств. План 1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням 2. Сутність охолодження 3. Основи машинного охолодження 4. Сутність машинного охолодження 5. Основні вузли компресійної холодильної машини 6. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання 7. Класифікація торговельного холодильного обладнання 8. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання 9. Вибір холодильного обладнання 10. Нормальний режим роботи холодильної машини Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням Багато продовольчих товарів, які перебувають в оптовій і роздрібній торгівлі, є швидкопсувними. Під дією мікроорганізмів, а також унаслідок біохімічних процесів, що відбуваються в продуктах, їхня якість може погіршуватися. При температурі повітря нижче 0 °С життєдіяльність мікроорганізмів уповільнюється і біохімічні процеси протікають повільніше. Тому при зберіганні продовольчих товарів використовують холод. Його застосування дає можливість зберігати первісну якість харчових продуктів і підвищувати тривалість їх зберігання, створювати необхідні товарні запаси на базах і складах оптової та роздрібної торгівлі. Використання холоду дає змогу послабити сезонність реалізації тваринного масла, молочних продуктів, риби, овочів; забезпечувати тривалу збереженість продуктів після виробництва чи заготівлі; розширювати асортимент швидкопсувних товарів для продажу населенню; перевозити продукти на далекі відстані. Якість продовольчих товарів при застосуванні холоду в певний період лишається без зміни, вони не втрачають природного вигляду, властивого їм смаку й поживності. У стаціонарних холодильниках охолоджують і заморожують, зберігають і відпускають в роздрібні торговельні підприємства швидкопсувні продукти. Сутність охолодження Охолодження досягається зменшенням вмісту теплоти у твердому тілі, рідині або газі. Фізична природа холоду й теплоти однакова: залежить від швидкості руху молекул, з яких складається фізична речовина. Охолодження — процес віднімання теплоти, який приводить до зниження температури або зміни агрегатного стану фізичного тіла. Охолодження нагрітого тіла до температури навколишнього середовища відбувається природно, без затрати енергії. Одним із завдань холодильної техніки є забезпечення охолодження речовин до температури, яка була б нижчою від температури навколишнього середовища. Таке охолодження називається штучним. Воно забезпечується холодильними машинами або пристроями, принцип дії яких ґрунтується на використанні фізичних процесів пароутворення, розширення газів, плавлення, сублімації. Для штучного охолодження необхідно затратити енергію, завдяки чому теплота від менш нагрітого тіла передається до більш нагрітого. За Міжнародною системою одиниць (СІ) кількість теплоти, а отже, і холоду виражають у джоулях (Дж). Позасистемна одиниця теплоти — калорія (1 кал = 4,1868 Дж). Прискорення розвитку холодильного господарства, створення єдиного холодильного ланцюга на всьому шляху переміщення, переробки, зберігання і реалізації сировини, готової продукції і товарів, підвищення забезпеченості холодом кооперативних підприємств торгівлі, громадського харчування, заготівель, промисловості й транспорту є актуальним завданням для споживчої кооперації України. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження Утворення штучного холоду за допомогою холодильної машини називають машинним охолодженням. У кооперативній торгівлі воно набуває все більшого застосування завдяки таким перевагам, як невелика трудомісткість при експлуатації, простота підтримання потрібних температурних режимів. Машинне охолодження найдосконаліше в санітарно-гігієнічному плані і дає змогу створювати найсприятливіші умови зберігання швидкопсувних товарів порівняно з іншими методами охолодження. Машинне охолодження ґрунтується на використанні властивостей деяких речовин (холодильних агентів) кипіти при низьких температурах, поглинаючи при цьому тепло з навколишнього середовища. Найпоширенішими холодильними агентами є аміак і хладон (фтористі і хлористі похідні вуглеводнів). Аміак — газ без кольору з задушливим різким запахом. Газоподібний аміак легший за повітря, рідкий проводить електричний струм. Температура кипіння аміаку при атмосферному тиску становить -33,4 °С, температура замерзання -77,7 °С. Аміак має відносно вищу об'ємну холодопродуктивність, ніж хладон — 518 ккал/м3. Це доступний і дешевий холодильний агент. Він використовується в середніх і великих холодильних машинах для температур кипіння до -65 °С. Аміак горючий і вибухонебезпечний. При концентрації аміаку в повітрі від 16 до 28,8 % за наявності відкритого полум'я може статися вибух. Аміак спричиняє подразнення слизової оболонки очей і дихальних шляхів у людини. Вдихання аміаку може мати такі негативні наслідки, як спазм горла, зупинка дихання, зміна кров'яного тиску, порушення серцевої діяльності. Гранично допустима концентрація його в повітрі становить до 0,02 мг/л. Аміак використовується в основному для машин середньої і великої холодопродуктивності, які встановлюються на великих холодильниках у ізольованих машинних відділеннях. Хладон-12 — важкий газ без кольору з дуже слабким запахом, один з найменш шкідливих холодоагентів. Використовується в малих холодильних установках Нормальна температура кипіння -29,8 °С. Об'ємна холодопродуктивність (305,6 ккал/м1) значно нижча, ніж у аміаку. Хладон більш плинний і здатний проникати крізь найменші нещільності у таких місцях системи, де в рівних умовах проникнення повітря й аміаку неможливі. Його витікання дуже важко виявити: запах хладону стає помітним лише при вміст і його в повітрі понад 20 %. При зіткненні хладону з гарячою поверхнею (понад 40 °С) або дії на хладон відкритого полум'я він розкладається з утворенням отруйних газів. Хладон-22 — важкий газ без кольору, має сприятливі експлуатаційні та фізичні властивості, вибухонебезпечний, негорючий. Об'ємна холодопродуктивність у хладону-22 вища, ніж у хладону-12. При атмосферному тиску кипить при температурі -40 °С, а замерзає при -160 °С. Використовується у низькотемпературних холодильних установках. Машинне охолодження забезпечується зміною агрегатного стану холодильного агента, який внаслідок кипіння при низьких температурах відводить від охолоджуваного тіла або середовища необхідну для цього теплоту, а потім передає її при подальшій конденсації парів навколишньому середовищу при відносно високих температурах. Для здійснення цього процесу необхідні затрати енергії і наявність замкненого циклу, що забезпечується паровими холодильними машинами. За способом підвищення тиску і температури парів перед їх конденсацією парові холодильні машини поділяються на компресійні, в яких пари стискаються компресором (із затратою механічної енергії"), й абсорбційні, в яких поглинання парів забезпечується абсорбентом, а випаровування йде із затратою теплової енергії. Основні вузли компресійної холодильної машини Парова компресійна холодильна машина складається з таких основних частив: випарника, компресора, конденсатора і термо-регульовального вентиля, з'єднаних послідовно трубопроводами в замкнену систему (рис. 15.11). Рис. 15.11. Принципова схема автоматичної хладонової холодильної машини: 1 — конденсатор; 2—ресивер; 3—електродвигун вентилятора; 4 — магнітний пускач; 5— автоматичний запобіжник; 6— теплообмінник; 7— терморегулювальний вентиль; В — терморегулятор; 0— охолоджуваний об'єм; 10—випарник; 11 — герметичний компресор Випарник слугує для кипіння в ньому холодильного агента при низькій температурі і відповідному їй тиску за рахунок теплоти, вилученої з навколишнього охолоджуваного середовища. Компресор призначається для відсмоктування парів холодильного агента з випарника і стискання їх при затраті механічної енергії. При цьому тиск і температура парів холодоагенту зростають. Конденсатор слугує для зрідження (перетворення в рідкий стан) стиснених компресором парів холодильного агента завдяки відведенню теплоти конденсації у навколишнє середовище. Регулювальний вентиль призначається для регулювання подачі холодоагенту у випарник, де знижується тиск холодоагенту від значень тиску конденсації до значень тиску випаровування з відповідним зниженням температури. В торговельному холодильному обладнанні поширені автоматичні хладонові холодильні машини, які становлять комплекси технічних пристроїв, що забезпечують холодильний цикл. Внутрішній об'єм 9 (див. рис. 15.11) охолоджується завдяки кипінню хладону при низькому тиску у випарнику 10. Компресор 11 відсмоктує з випарника пари і нагнітає їх при високому тиску в конденсатор 1. Пари хладону, сконденсовані у вигляді крапель рідини, стікають у ресивер 2. Рідкий хладон проходить крізь теплообмінник б, де охолоджується холодними парами, відсмоктуваними компресором з випарника, і надходить до терморегулювального вентиля 7, який автоматично регулює подачу хладону залежно від температури всередині охолоджуваного об'єму. Низький тиск кипіння хладону у випарнику підтримується компресором. Завдяки теплообміннику 6 в результаті переохолодження рідкого хладону і нагрівання всмоктуваних у компресор парів холодопродуктивність холодильної машини зростає на 7—10 %. Необхідний температурний режим автоматично підтримується терморегулятором 8, який при досягненні заданої температури магнітним пускачем 4 вимикає компресор 11 і електродвигун 3. При підвищенні температури до верхньої заданої границі терморегулятор знову включає компресор. Захист електродвигуна компресора від перевантаження здійснюється автоматичним запобіжником 5. У торговому холодильному обладнанні застосовуються в основному компресорно-конденсаторні агрегати. Холодильний агрегат — це сукупність деяких (або всіх) вузлів холодильної машини, об'єднаних конструктивно на спільному каркасі. Випуск холодильних машин у вигляді агрегатів робить їх надійнішими, компактними, дає змогу поліпшити якість монтажних робіт, створити сприятливі умови для обслуговування машин. Компресорно-конденсаторні агрегати поділяються за видом застосовуваного холодильного агента (хладонові й аміачні); залежно від конструктивних особливостей (герметичні й відкриті); за холодопродуктивністю компресора (малі — до 8000 ккал/год, середні — до 50 000 ккал/год, великі — понад 50 000 ккал/год); за місцем установки (вбудовані й окремо розміщені) і за температурним режимом (високо-, середнє- і низькотемпературні). Герметичні компресорно-конденсаторні агрегати завдяки невеликим габаритам вбудовують в холодильне обладнання, порівняно з відкритими агрегатами вони економніші й довговічніші. У низькотемпературному холодильному обладнанні використовують виготовлені Харківським заводом холодильних машин ВО "Кристал" агрегати ВН 250, ВН 400, ВН 315(2), ВН 400(2), ВН 630(2). У середньо-температурному холодильному обладнанні застосовують агрегати ВС-500, ВС-630, ВС-800(2), ВС-1250. Індексація холодильних агрегатів і машин розшифровується так: В — повітряне охолодження; С — середньо-температурний режим; Н — низькотемпературний режим; Bp — високий температурний режим (плюсовий); АК — агрегат компресійно-конденсаторний; ХМ — холодильна машина; Р — ротаційний компресор; 250, 400 тощо — холодопродуктивність агрегату, ккал/год. Холодопродуктивністю холодильної машини називають кількість теплоти, яку вона може відібрати від охолоджуваного нею середовища протягом однієї години. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання Торговельним холодильним обладнанням називають малі охолоджувальні пристрої, що призначаються для короткотермінового зберігання, демонстрації і продажу швидкопсувних товарів. До них належать збірні холодильні камери, холодильні шафи, охолоджувальні вітрини, холодильні прилавки, прилавки-вітрини. Торговельне холодильне обладнання класифікують: · за способом охолодження — з машинним, льодосоляним, сухо-льодовим охолодженням; · за температурним режимом — середньо-температурне (для охолодження продуктів) з температурою в охолоджуваному об'ємі від 0 до 8 °С; низькотемпературне (для заморожених продуктів) з температурою в охолоджуваному об'ємі не вище ніж -18 °С; · за кліматичними зонами використання — для південного (температура навколишнього повітря 12—40 °С) і помірного клімату (температура навколишнього середовища 12—32 °С); · за методами використання — для підприємств з продавцями, для магазинів самообслуговування, для торговельних автоматів; · за розміщенням агрегату — з вбудованим холодильним агрегатом, з відокремленим холодильним агрегатом, з централізованим холодопостачанням. Торговельне холодильне обладнання позначають буквено-цифровою індексацією. Початкові букви становлять назву обладнання ПХС (П — прилавок, X — холодильний, С — середньо-темпратурний), перша цифра після тире — розміщення агрегату (1 — вбудований агрегат, 2 — винесений агрегат), наступні цифри — номінальний внутрішній об'єм, м3; південне використання — Ю, середньо-температурне — С, низькотемпературне — Н. Наприклад, КХС-2-6Мм — камера холодильна середньо-темпратурна з окремо розміщеним холодильним агрегатом, номінальним внутрішнім об'ємом 6 м3 для районів з помірним кліматом, виготовите — Мукачівський завод торговельного обладнання. Збірні холодильні камери (рис. 15.12) призначаються для короткотермінового зберігання охолоджених (КХС), заморожених (КХН) продуктів. їх збирають з уніфікованих щитів і розміщують у підсобних приміщеннях. Щит складається з дерев'яної рами з теплоізоляцією і металевого облицювання. Між собою щити з'єднують стяжними болтами, а герметичність у місцях стиків і у дверних прорізах забезпечується профільними гумовими прокладками. Камери мають полиці для продуктів і гаки для підвішування м'ясних туш. Рис. 15.12. Збірно-розбірна низькотемпературна холодильна камера КХН-1-8,0: 1 — охолоджуваний об'єм; 2 — упори; 3 — запор; 4 — двері; 5 — шафа електрообладнання; 6 — холодильна машина; 7— повітровід; 8 — гак для підвішування продуктів; 9 — теплоізольовані панелі Камери комплектуються холодильними агрегатами, випарниками, приладами автоматики. У кооперативній торгівлі експлуатуються переважно камери КХС-6, КХС-12, КХС-18 з внутрішнім охолоджуваним об'ємом відповідно 6, 12, 18 м3 і регульованим температурним режимом від 0 до 8 °С, а КХН-6 з температурним режимом -13 і -18 °С. Норма завантаження продуктами камер КХС-6 — 800 кг, КХС-12 — 2000, КХС-18 — 3000 і КХС-6 — 600 кг. Живлення від мережі трифазного струму з напругою 380 або 220 В. Габаритні розміри становлять 2100 х 2140 х 2100 мм, маса — 560 кг. До нових видів торговельного холодильного обладнання належить низькотемпературна холодильна камера КХН-1-8,0, яка призначається для короткотермінового зберігання заморожених харчових продуктів у теплій і жаркій зонах. Збірно-розбірна камера з внутрішнім об'ємом 8 м3 складається з теплоізольованих панелей. Панелі — це конструкція з двох металевих облицювань, простір між якими заповнений заливною теплоізоляцією з пінополіуретану. Панелі з'єднуються за допомогою швидкодіючих ексцентрикових замків на місці монтажу камери. Доступ в охолоджуване відділення здійснюється крізь двері, підвішені на петлях, що закриваються автоматично. До дверей по периметру прикріплений ущільнювач з магнітною гумовою вставкою. Двері притискаються до дверного прорізу спеціальним запором з ключем, що забезпечує можливість відкриття дверей із середини камери при закритому замку. Камера охолоджується двома моноблоковими холодильними машинами МХНК-630 до температури в охолоджуваному об'ємі —18 °С, живиться від мережі трифазного струму напругою 380 або 220 В. Габаритні розміри становлять 2100 х 2140 х 2100 мм, маса — 560 кг. Холодильні шафи використовують для короткотермінового зберігання охолоджених і заморожених продуктів перед продажем. Вони встановлюються на робочих місцях у торговому залі або в підсобному приміщенні магазину. Сучасні холодильні шафи охолоджуються вбудованими герметичними агрегатами з автоматичним регулюванням температури від 1 до З °С. Холодильні торговельні шафи випускаються місткістю 0,4, 0,56, 0,8 і 1.12 м3 і позначаються: ШХ-0,4, ШХ-0,56, ШХ-0,8, ШХ-1,12. Площа полиць-решіток і дна, призначених для розміщення продуктів, і максимальне завантаження продуктами становлять: для ШХ-0,4 — 1,2 м2 і 80 кг відповідно; для ШХ-0,56 — 1,9 м2 і 125 кг; для ШХ-0,8 — 2,4 м2 і 160 кг; для ШХ-1,12 — 3,8 м2 і 240 кг. Холодильні шафи ШХ-1,4 і ШХ-1,4-К (рис. 15.13) призначаються для короткотермінового зберігання швидкопсувних, попередньо охолоджених продуктів на решітках, у функціональних місткостях або в контейнерах (ШХ-1.40-К) без обмеження зон клімату. В конструкції шафи використовуються прогресивні технічні рішення: заливна пінополіуретанова теплова ізоляція огороджувальних панелей, примусова циркуляція повітря для охолодження; моноблокова, повністю автоматизована холодильна машина. Завдяки цьому істотно знижується енерго- і матеріаломісткість. Рис. 15.13. Шафа холодильна ШХ-1.40-К: 1 — холодильний агрегат; 2—щит керування; 3 — сигнальна лампа; 4—термометр 5 — шафа електрообладнання; 6 — повітроохолоджувач; 7 — опорна скоба; В— піддон для збирання конденсату; 9— корпус шафи; 10—піддон випарника; 11 — трубка для виведення конденсату; 12— теплоізольована плита; 13 — термо-регулювальннй вентиль Холодильна машина з автоматичною системою охолодження і відтавання складається з холодильного агрегату ВС 630(2), теплообмінника, фільтра-осушника, терморегулювального вентиля, повітроохолоджувача, з'єднаних послідовно і герметично в єдину систему за допомогою трубопроводів, електрообладнання, мікроперемикачів, панелі датчика. Для відтавання шару інею з поверхні випарника застосовують електронний пристрій. Внутрішній об'єм шафи — 1,40 м2 живиться віл мережі трифазного струму напругою 380 В. Габаритні розміри становлять 800х1500х2000 мм, маса 111Х- 1,40 — 250 і ШХ-1,40-К — 260 кг. Холодильні вітрини, охолоджувані прилавки і прилавки-вітрини призначаються для короткотермінового зберігання, демонстрації й пролажу охолоджених і заморожених продуктів у магазинах з різними методами продажу товарів. У магазинах самообслуговування використовуються вітрини "Таир-10" (ВХС-1-0,315), індекс якої розшифровується так: В — вітрина, X — холодильна, С — середньо-температурна, 1 холодильна машина розміщена під вітриною, 0,315 — внутрішній об'єм, м Холодильна вітрина "Таир-10" (рис. 15.14) двоярусна і двобічна — складається з охолоджуваного першого ярусу (площею 1,45 м2) і не охолоджуваного другого (площею 0,61 м2), розташованого під повітроохолоджувачем. Машинне відділення з холодильним агрегатом ВС-1300 розмішується під вітриною. Перший ярус з лиця й боків виготовлено з двох шарів скла, зверху — відкритий, що забезпечує покупцям вільний доступ до товарів. Ярус охолоджується випарником завдяки примусовій циркуляції повітря. Температура в охолоджуваному об'ємі становить 2-6 °С, корисний охолоджуваний об'єм — 0,315 м3максимальне завантаження продуктами — 120 кг. Рис. 15.14. Холодильна вітрина "Таир-10": 1 — решітка машинного відділення; 2 — машинне відділення; З — полиця для кошиків покупців; 4 — підтоварники; 5. 7 — піддони. 6 — електродвигун повітроохолоджувача; 8 — повітроохолоджувач; 9 — неохолоджувана полиця; 10 — повітроохолоджувач; 11 — тумблери перемикача. 12 — люмінесцентна лампа; 13— щиток огородження повітроохолоджувача Холодильні вітрини ВХС-1-0,8-0 (рис. 15.15), ВХС-1-0,8-3 (рис. 15.16), BXC-1-1,25-Д (рис. 15.17) призначаються для короткотермінового зберігання, демонстрації і продажу упакованих, попередньо охолоджених продтоварів. Основними перевагами цих вітрин є: значне збільшення внутрішньої місткості й демонстраційної площі продуктів; застосування заливної теплоізоляції пінополіуретаном; відсутність у конструкції дерев'яних деталей; розміщення в охолоджуваному об'ємі функціональних місткостей; вищі техніко-економічні показники (знижені енерго- й металомісткість, відведена площа); поліпшення умов експлуатації та ремонтно-профілактичного обслуговування. Рис. 15.15. Вітрина ВХС-1-0,8-0: 1 — рама; 2 — шланг зливу конденсату; 3—вентилятори; 4 — бічні панелі; 5—суцільнолитий короб; б— випарник; 7—канали й жалюзі; в — полиця для супутніх товарів; 9 — пульт керування; 10—скляна огорожа; 11- лотки; 12 — решітка; 13 — облицювання; 14— холодильний агрегат; 15— блок затискачів; 16 — щит електрообладнання Рис. 15.16. Вітрина ВХС-1-0,8-3: 1—рама; 2—шланг; З — місткість; 4 — вентилятори; 5 — бічні панелі; 6—суцільнолитий короб; 7—випарник; 6—- пульт керування; 9—канали й жалюзі; 10— робочий стіл; 11 — вимикач освітлення; 12—скляні стулки; 13 — рама скляного огородження; 14 — підйомний пристрій; 15 — люмінесцентна лампа; 16—скляна огорожа; 17—лицьове підйомне скло; 18—двоступінчаста металева решітка; 19—лотки; 20—решітка; 21 — облицювання; 22—холодильний агрегат; 23—блок затискачів; 24 — щит електрообладнання Вітрина холодильна середньо-температурна за конструктивним виконанням горизонтальна, складається з цільнолитого короба, бічних панелей, скляної огорожі й машинного відділення з вбудованим холодильним агрегатом і щитом електрообладнання. Демонстраційна вітрина має додатково верхній охолоджуваний об'єм, закритий трьома прозорими стулками. Доступ до внутрішнього об'єму відкритої і демонстраційної вітрини здійснюється з боку торговельного залу, закритої — з боку продавця. Відкриті й демонстраційні вітрини при температурі навколишнього середовища до 25 °С і циклічній роботі холодильного агрегату з коефіцієнтом робочого часу до 0,75 розраховані на температуру в охолоджуваному об'ємі від 0 до 8 °С. Вітрина працює в автоматичному режимі. Автоматичне керування процесом відтавання інею з поверхні випарника здійснюється електронним пристроєм. Завантаження вітрини продуктами проводиться після пуску холодильного агрегату та його роботи протягом 2 годин. Рис. 15.17. Вітрина ВХСИ-1.25-Д: 1,4 — випарники; 2—жалюзі; 3,22— вентилятори; 5 — люмінесцентна лампа; б— верхній охолоджуваний об'єм; 7— полиці-решітки; 8,14 — лотки; 10—жалюзі; 11 — пульт керування; 12—бічні панелі; 13—нижній охолоджуваний об'єм; 15—решітка; 16—облицювання; 17—холодильний агрегат, 18—щит електрообладнання; 19 — блок затискачів; 20—шланг зливу конденсату, 21 — рама Внутрішній об'єм вітрин: ВХС-1-0,8-0 і ВХС-і-0,8-3 — 0,8 м3, а ВХС-І-0Д5-Д — 1,25 м3Живляться вітрини від Мережі трифазного струму напругою 380 В. Габаритні розміри становлять: для ВХС-1-0,8-0 — 1880x1080x915 мм, маса 200 кг; для ВХС-1-0,8-3— 1880x1080x1250 мм, маса 250 кг; ВХС-1-0,25-Д — 1880x1080x1850 мм, маса — 340 кг. Холодильні прилавки-вітрини складаються з прилавка, в якому зберігається запас продуктів, і вітрини, встановленої на прилавку, яка призначається для демонстрації і продажу продуктів. Прилавок-вітрина ПВХС-1-0,5 ("Пінгвін-В") використовується в магазинах з традиційним методом продажу. З лиця й боків вітрина закрита подвійним полірованим склом, а з боку продавця розміщені троє розсувних скляних дверцят і робочий стіл. Продукти викладаються у вітрині на шість емальованих лотків. Прилавок має теплоізольовані дверцята зі швидкодіючим замком. У вітрині й прилавку змонтовано по одному випарнику, які підключені до холодильного агрегату ВС-630, який розміщується в правій частині прилавка. Внутрішній охолоджуваний об'єм становить 0,5 м3, температура корисного об'єму — 0—8 °С, площа викладки продуктів — 1,28 м2. Живлення подається від мережі трифазного струму напругою 220/380 В. Габаритні розміри становлять 2055х 1180х 1325 мм, маса — 400 кг. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання залежить від асортименту й кількості швидкопсувних товарів, режиму й особливостей їх зберігання, методів продажу товарів. Так, для торгівлі замороженими продуктами (м'ясом, птицею, овочами, фруктами) необхідно передбачити низькотемпературні камери й прилавки, для продажу охолоджених продуктів — середньо-температурне, а для реалізації свіжих кондвиробів, фруктів, ягід слід підібрати високотемпературне холодильне обладнання. З урахуванням технології продажу обирають для торгових залів магазинів самообслуговування відкрите (ПВХС-1-0,315), а для магазинів з традиційними методами торгівлі — закрите (ПВХС-1-0,63) холодильне обладнання. Обчислення необхідної охолоджуваної площі для певної групи товарів проводиться залежно від режиму їх зберігання, норм завантаження на 1 м2 охолоджуваної площі за формулою: П = Р х Т х К: Н, де П — охолоджувана площа, м2; Р — середньоденна реалізація продуктів, кг; Т — термін зберігання, дні (табл. 15.2); К — коефіцієнт переведення вантажної площі в корисну (від 1,5 до 1,7); Н — норма завантаження продуктами, кг/м2. Холодопродуктивність агрегатів для холодильного обладнання обчислюється за формулою: Q= 130 х П х 24 х K : Г, де Q — необхідна холодопродуктивність, ккал/год; 130 — питомі витрати холоду на 1 м2 охолоджуваної площі, ккал/год; П — охолоджувана площа обладнання, м2; 24 — кількість годин в добі; К — коефіцієнт втрат холоду, який дорівнює 1,3; Г — час роботи холодильної машини за добу (береться 16 год). Таблиця 15.2 Терміни й умови зберігання охолоджуваних продуктів Назва продуктів \| Термія зберігання, діб \| Норма навантаження, кг/ь2 \| Коефіцієнт переведення вантажної площі в загальну \| Режим зберігання Температура, ° С \| Відносна вологість. % 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 \| 6 М'ясо: охолоджене \| 3 \| 170 \| 1,5 \| 2 \| 78 морожене \| 5 \| 150 \| 1,5 \| -2 \| 82 Закінчення табл. 15.2 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 \| 6 Птиця охолоджена \| 2 \| 200 \| 1,5 \| 2 \| 80 морожена \| 5 \| 180 \| 1.5 \| -2 \| 85 Риба: охолоджена \| 2 \| 240 \| 1,7 \| 0 \| 90 морожена \| 4 \| 260 \| 1,7 \| -2 \| 92 Гастрономія \| 3 \| 220 \| 1,5 \| 2 \| 80 Молочні продукти \| 2 \| 280 \| 1,5 \| 3 \| 82 Жири тваринні \| 10 \| 280 \| 1,5 \| 4 \| 82 Яйця \| 6 \| 240 \| 1,5 \| 3 \| 82 Томати, огірки \| 3 \| 270 \| 1,6 \| 5 \| 82 Фрукти \| 5 \| 220 \| 1,6 \| 4 \| 82 Ягоди \| 2 \| 190 \| 1,6 \| 5 \| 82 Овочі \| 8 \| 310 \| 1,6 \| 5 \| 82 Цибуля \| 15 \| 200 \| 1,6 \| 8 \| 80 Напої фруктові й мінеральні \| 10 \| 300 \| 1,6 \| 4 \| 82 За визначеною холодопродуктивністю добирають холодильну машину залежно від її технічної характеристики, наведеної в довідниках або каталогах. Потребу в холодильному обладнанні визначають за приблизними нормами технічного оснащення магазинів споживчої кооперації (табл. 15.3), введеними з 1989 р. Потреба у певних типах обладнання обчислюється залежно від типу торговельного підприємства, площі торгового залу й технологічного процесу. Змонтоване на кооперативних підприємствах холодильне обладнання береться ремонтними підприємствами за договором з райспоживспілкою або споживчим товариством на комплексне обслуговування. Таблиця 15.3 Приблизні норми технічного оснащення магазинів споживчої кооперації Назва обладнання \| Кількість обладнання, одиниць \| Місткість, м3 "Продукти" \| "Універсам" Торгова площа, м2 150 \| 200 \| 400 \| 250 \| 450 \| 650 \| 850 Прилавок низькотемпературний——— \| 3 \| 4 \| 2 \| 1 \| 1,25 Прилавок середньотемпературний————— \| 3 \| 5 \| 2,0 Прилавок низькотемпературний——— \| 1 \| 1 \| 2 \| 2 \| 0,35** Шафа холодильна——— \| І \| 2 \| 2 \| 1 \| 0,56* Камера холодильна \| 1 \| 1 \| 2 \| 2 \| 2 \| 2 \| 1 \| 6,0** Прилавок-вітрина середньотемпературний \| 2 \| 3 \| 4———— \| 0,4* * Внутрішній об'єм. ** Корисний об'єм. У процесі експлуатації установки перевіряється герметичність системи, що запобігає витіканню холодильних агентів. Місця витікання аміаку виявляють за допомогою хімічних індикаторів — фільтрувального паперу, змоченого розчином фенолроту (фенолфталеїну), спирту-ректифікату й гліцерину. За наявності в повітрі аміаку індикатор набуває малиново-червоного забарвлення. Для визначення місця витікання хладону використовують ганоїдні електронні течешукачі або галоїдні лампи. Крім того, витікання хладону виявляють за допомогою мильної піни або прозиранням гаданого місця бензином, а потім обгортання його білим папером. Поява жирної плямі: свідчить про витікання холодоагента. В разі значного витікання хладону слід негайно зупинити компресор, увімкнути вентиляцію або відкрити вікна й двері та усунути пошкодження. Кожна холодильна установка має закріплюватися за певним працівником торгового підприємства, який стежить за її правильною експлуатацією. Оформлення технічної документації на холодильну установку, нагляд та огляд покладені на адміністрацію підприємства. Безпечну експлуатацію хладонових холодильних установок забезпечують автоматичні пристрої, запобіжна арматура і контрольно-вимірювальні прилади. Запобіжні клапани встановлюються на компресорах і відокремлюються запірними вентилями від інших частин холодильної установки. Випарники хладонових установок забезпечуються регулювальними приладами типу ТРВ. ПРВ. соленоїдними вентилями. ЇДІ при ляди автоматично забезпечують припинення подачі рідкого хладону у випарник при вимкненні компресора. Шар інею на випарнику не допускається понад 5—6 мм, між ребрами випарника завжди має бути вільний від інею простір. Для усунення "снігової шуби" продукти видаляють, холодильну машину вимикають і дверцята обладнання залишають відчиненими доти, доки іній не розтопиться повністю. Усувати "снігову шубу" з випарника ножами та іншими гострими предметами не дозволяється, бо це може призвести до його псування, витікання хладону із системи холодильної машини й виходу її з ладу. Небезпечно користуватися холодильною машиною, якщо струмонесучі частини магнітних пускачів, рубильників, електродвигунів, приладів автоматики не закриті кожухами, а агрегати не мають огородження. Недопустимо примусово вмикати холодильну установку при несправних приладах автоматики й заклинювати електричні контакти приладів. Нормальний режим роботи холодильної машини При нормальному режимі роботи холодильної машини підтримується задана температура в охолоджуваному об'ємі, економічно витрачається електроенергія. Випарники мають бути вкриті тонким шаром інею рівномірно; всмоктувальний трубопровід від випарника до компресора — холодний і не вкритий інеєм, за винятком всмоктувальних трубок низькотемпературних прилавків і камер, які вкриваються інеєм. Компресор у всіх випадках не має обмерзати. Рідинний трубопровід (меншого діаметра) повинен мати температуру навколишнього повітря. Робота компресора й електродвигуна — ритмічна, без ривків, сторонніх шумів і стуку. Знання основних ознак нормального режиму роботи холодильної установки дає змогу своєчасно виявити відхилення і вжити заходів до їх усунення й попередження аварії. Література 1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с. 2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с. 3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с. 4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с. 5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с. 6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с. 7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с. 8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с. 9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с. 10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с. 11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с. 12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с. 13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с. 14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с. 15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с. 16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с. 17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с. 18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с. 19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с. 20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.
1 2 3 4 5 Категория: Маркетинг \| Добавил: Aspirant (13.07.2013)
Просмотров: 1751 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: