Реферат на тему Ярмарково-базарна торгівля - Маркетинг - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Ярмарково-базарна торгівля. План 1. Поняття та види ярмарків, основи їх організації 2. Поняття, види базарів, основи їх організації 3. Нові форми позамагазинного продажу товарів Поняття та види ярмарків, основи їх організації Ярмарком з роздрібного продажу товарів заведено називати періодичні, як правило, великі роздрібні торги, які з мстою продажу товарів народного споживання проводяться в обумовленому місці в установлені терміни за участі багатьох організацій і підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподарських підприємств — виробників товарів народного споживання, інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких закладів (які забезпечують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів, катання на каруселях тощо). Під час проведення ярмарку реалізацію товарів організовують насамперед магазини і підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Як правило, продаж товарів на ярмарках здійснюється через торговельні ряди з визначеними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини та автопричепи, активно використовуються також засоби переносної торгівлі. З урахуванням цільового призначення та часу проведення ярмарків розрізняють сезонні (весняно-літні, осінні) та традиційні ярмарки; з урахуванням тривалості проведення ярмарків розрізняють короткотермінові і постійно діючі (тобто функціонуючі протягом відносно тривалого часу) ярмарки. Традиційні ярмарки проводяться щороку у визначений час (прикладом традиційного ярмарку може бути всесвітньо відомий Сорочинський ярмарок, проведення якого приурочується до закінчення польових робіт і збору врожаю). На сезонних ярмарках продаються продовольчі та/або непродовольчі товари широкого асортименту, проводиться сезонний розпродаж товарів за цінами зі знижкою, організовується виїзна та виносна торгівля. Для проведення ярмарку створюється організаційний комітет (координаційний комітет, секретаріат), до складу якого входять представники органів місцевої влади, торговельних систем та окремих торговельних підприємств, інших зацікавлених підприємств та установ. Оргкомітет несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, затверджує умови участі в ньому, затверджує план проведення ярмарку та кошторис витрат тощо. Порядок проведення ярмарків визначається оргкомітетом за погодженням з органами місцевої влади; порядок проведення загальнодержавного ярмарку визначається окремим положенням, яке розробляється та затверджується органами виконавчої влади (КМУ). В останньому разі обов'язки з безпосереднього проведення ярмарку та його підготовки покладаються на визначену оргкомітетом способом конкурсного відбору юридичну особу — генерального розпорядника ярмарку. До обов'язків генерального розпорядника входить: - виконання заходів з підготовки та проведення ярмарку; - визначання дати закінчення та щоденного режиму роботи ярмарку, в окремих випадках — також умови участі в ньому, - розгляд заявок на участь в ярмарку та укладання договорів з учасниками ярмарку; - реєстрація учасників та складання звіту про підсумки проведення ярмарку; - розподіл виділених на підготовку і проведення ярмарку коштів; - забезпечення господарського обслуговування діяльності ярмарку (водо-, енергопостачання, зв'язок, забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану території, забезпечення пожежної безпеки, організація роботи пунктів масового харчування тощо); - проведення рекламних та інформаційних заходів з висвітлення роботи ярмарку, у тому числі акредитація ЗМІ, укладання договорів на право трансляції заходів у межах ярмарку та ін. До участі в ярмарку запрошуються підприємства оптової торгівлі, виробничі промислові і сільськогосподарські підприємства, які мають право па здійснення роздрібної торгівлі власною продукцією. Для участі в ярмарку ці підприємства повинні подати відповідні замовлення (які служать підставою для їх дальшої реєстрації), визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж), сплатити встановлений збір, зареєструвати своїх представників та забезпечити доставку і вчасне встановлення експозиції товарів. Проведення ярмарків потребує значної підготовчої роботи, в процесі якої необхідно вибрати місце і визначити час проведення ярмарку, облаштувати територію, звести необхідні споруди, визначити й укомплектувати асортимент товарів для реалізації, підібрати склад торгового та іншого персоналу, провести рекламну роботу. Досить часто час проведення ярмарків підбирається з урахуванням термінів закінчення весняних або осінніх сільськогосподарських робіт; терміни проведення ярмарку узгоджуються з органами місцевої влади. Як правило, для розташування ярмарку найбільш зручно використовувати площі, стадіони, спеціально облаштовані майдани, продовольчі та речові ринки і ринкові комплекси. Місце ярмарку доцільно обгородити або позначити його контури спеціальними засобами. Під час організації ярмарків особливу увагу необхідно звертати на наявність добре розвинутої, зручної системи транспортних шляхів. У ході підготовки до ярмарку рекомендується визначати також порядок відвідання ярмарку мешканцями розташованих поблизу сільських населених пунктів. Під час підготовки до ярмарків доцільно розгорнути рекламну кампанію в пресі, інших засобах масової інформації, зокрема, способом інтерв'ю, бесід з провідними спеціалістами виробничих підприємств, торгівлі, ученими, з яких населення може дізнатися про цілі проведення ярмарку, режим і порядок його проведення, очікувані вигоди як для учасників, так і для населення. У системі ярмарків особливе місце посідають сезонні ярмарки. У практиці вітчизняної торгівлі найбільш часто сезонні ярмарки проводяться з метою активізації продажу таких продовольчих товарів, як картопля, плоди, овочі, а в торгівлі не продтоварами — для активізації продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садівників та інших сезонних товарів. Організація сезонних ярмарків (сезонної торгівлі) передбачає продаж товарів повсякденного і найбільш частого попиту протягом 5—6 місяців весняно-літнього та осіннього періодів року з організацією постійно діючих торгових зон для продажу різних груп товарів. Проведення такої форми продажу товарів створює додаткові умови для швидкого обслуговування населення, скорочення черг у часи найбільш інтенсивних потоків покупців, а також розвантажує мережу магазинів для активізації в них торгівлі іншими групами товарів. Для організації сезонних ярмарків рекомендується широко застосовувати збірно-розбірні павільйони, які комплектуються столами, прилавками, тарою-обладнанням та ін. Організація сезонних ярмарків одним з основних елементів включає забезпечення рекламно-інформаційного оформлення як місць продажу товарів (павільйонів, автомагазинів, палаток), так і торгових зон у цілому. Основним завданням при цьому є привернення уваги покупців, забезпечення їх інформації про реалізовувані товари, заохочення відвідувачів до імпульсивних купівель і, в підсумку, до збільшення товарообігу та більш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання. Визначаючи склад рекламно-інформаційних засобів для торгових зон на території ярмарку, необхідно в першу чергу враховувати асортимент реалізовуваних товарів, конструкцію павільйонів, палаток, їх взаємне розташування, характер ярмарку. При цьому в одних випадках як носій рекламної інформації може виступати сам товар, в інших — спеціальний носій рекламної інформації, який відокремлений від товару. При організації ярмарків необхідно намагатись забезпечити комплексні інформаційні послуги для покупців з використанням рекламних транспарантів, вуличних інформаційних щитів, друкованої реклами, рекламних оголошень в аудіо-засобах (місцеве радіо та телебачення) та друкованих виданнях. Поняття, види базарів, основи їх організації Базари — це форма періодичних роздрібних торгів товарами народного споживання, які організовуються торговельними системами і підприємствами та органами державного управління торгівлею (управління торгівлі і побутового обслуговування ОДА) у дні, які передують загальнонародним святам або приурочуються до певних календарних дат. Мета проведення базарів — задоволення попиту населення на окремі товари, який різко зростає у певні періоди року. Залежно від асортименту товарів, які реалізуються торговельними підприємствами, розрізняють книжкові, шкільні (перед початком навчального року), ялинкові (напередодні новорічних і різдвяних свят), овочеві базари; асортимент передсвяткових базарів може включати найрізноманітніші як продовольчі, так і непродовольчі товари. Для підприємств торгівлі організація базарів пов'язана з необхідністю збільшення чисельності торгово-оперативного персоналу, достроковим накопиченням товарних запасів, розробкою заходів з метою вдосконалення обслуговування покупців. Місця для організації базарів, як правило, виділяються за рішенням органів місцевого управління на спеціально відведених територіях. Базар може проводитись як на відкритих територіях, так і в закритих приміщеннях. При цьому базар може бути організований як в одному приміщенні, так і в кількох розташованих поблизу один від одного павільйонах і палатках (торгових наметах). Великі підприємства торгівлі (універмаги, універсами, спеціалізовані магазини) часто організовують базари на території, яка прилягає до магазину, завдяки чому зникає потреба організовувати транспортні операції з доставки товарів до місць торгівлі. Для проведення базарів поряд зі стаціонарною торговельною мережею використовують вільні площі та приміщення спортивних і виставкових комплексів, стадіонів, вокзалів та інших приміщень неторгового призначення. Як і при проведенні ярмарків, продаж товарів під час проведення базарів здійснюється через торговельні ряди. При цьому на робочому місці кожного продавця повинна бути встановлена табличка із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону суб'єкта господарювання, який організував виїзну (виносну) торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця повинна бути встановлена табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та назви органу, що здійснив цю реєстрацію. Оскільки продаж товарів під час проведення базарів здійснюється, як правило, через пункти і засоби (павільйони для сезонної торгівлі, торгові намети, автомагазини, причепи, розвозки та ін.), які належать до підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі, то основним нормативним документом, який регламентує порядок реалізації товарів та загалом роботу учасників базару, є Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі (затв. Нак. МЗЕЗіТ від 08.07.96 № 369). При організації базарів велику увагу необхідно звертати на їх оформлення, проведення рекламних заходів, радіофікацію території. Нові форми позамагазинного продажу товарів У період формування ринкових відносин в Україні видове різноманіття форм позамагазинного продажу товарів значно розширилося. Найбільш розповсюдженими та перспективними серед нових позамагазинних форм продажу товарів народного споживання у даний час вважаються продаж товарів за телефоном, телепродаж, консультативний продаж, парадоксальний (груповий) продаж. Продаж товарів за телефоном — позамагазинна форма продажу товарів, при якій продавець здійснює активний вільний продаж товарів, зазиваючи клієнта за допомогою рекламування товару під час телефонної розмови. Найчастіше така форма продажу застосовується для реалізації товарів торговими агентами. Досить часто продаж товарів за телефоном поєднується з надсиланням клієнтам рекламних поштових відправлень. Завдяки використанню телефону продавець (торговий агент) охоплює значно більшу кількість потенційних клієнтів, ніж він може відвідати особисто. Доставка товарів за отриманими замовленнями здійснюється транспортом торговельного підприємства, представником якого є торговий агент. Телепродаж — позамагазинна форма продажу товарів, при якій засобом пропонування товару служить екран телевізора. Продаж товарів ведеться з використанням спеціалізованих або загальних телевізійних каналів, у тому числі через систему кабельного телебачення. За цією формою в даний час реалізовуються товари для дому, відпочинку, дозвілля, побутові машини та прилади, посуд, одяг, постільна білизна, іграшки і предмети колекціонування, спортивний інвентар, ювелірні вироби, твори художньої та науково-популярної літератури тощо з хорошим співвідношенням якість/ціна. Перспективним напрямком в організації телепродажу вважається розширення асортименту за рахунок включення продовольчих товарів та харчових біологічних добавок. Характерною особливістю телепродажу є те, що товар не тільки демонструється на екрані телевізора, але одночасно кваліфікований фахівець або загальновідома, популярна серед населення особа (спортсмен, кіноактор) відзначає переваги і можливості його використання, аналізує співвідношення "якість/ціна". Отже, завдяки телевізору покупець отримує всю необхідну інформацію для прийняття рішення щодо купівлі товару. Замовлення на товар, як правило, передається за телефоном або відправляється через персональний комп'ютер. У свою чергу, торговельне підприємство надсилає замовлений товар поштою або забезпечує його доставку іншим способом. Певним недоліком телепродажу є більш висока, у порівнянні з електронною торгівлею вартість експлуатації системи продажу, в якій необхідно оплачувати послуги телевізійних (для показу товарів) та телефонних (для приймання замовлень) каналів зв'язку і працю операторів, які приймають замовлення від клієнтів. Консультативний продаж — позамагазинна форма продажу товарів, при якій покупців обслуговує продавець, який одночасно є консультантом з питань будівництва, інформатики, надання інжинірингових або інших послуг тощо. Така форма позамагазинного продажу має місце за умови постійних контактів, співпраці підприємства-продавця і підприємства-покупця переважно продукції виробничого призначення, які взаємодіють у процесі т. зв. системного продажу. Для надання кваліфікованих консультацій особа-продавець повинна бути глибоко компетентною у технічних та фінансових питаннях, добре знати обслуговуване підприємство, порядок прийняття на ньому рішень, особливості взаємовідносин між працівниками, у т. ч. в топ-ешелоні. При цьому важливим є те, що особа-продавець повинна взаємодіяти з великою кількістю людей для з'ясування істинного стану справ на підприємстві, усвідомлення та глибокого розуміння основної проблеми, яку необхідно вирішити, пропагування запропонованих способів і заходів вирішення проблеми, розробки та обґрунтування програми дій, фінансування й реалізації проекту. Характерною особливістю консультативного продажу є ведення його в доброзичливій манері, зосередження уваги на змісті пропонованого плану дій, перевагах використання пропонованих виробів, унаслідок чого сам продаж товару стає об'єктом уваги лише на стадії оформлення та підписання договору продажу. Одною з основних проблем розвитку консультативного продажу є необхідність для особи-продавця добре знати проблеми не одного, а кожного обслуговуваного підприємства-клієнта. Груповий продаж — позамагазинна форма продажу товарів, яка базується на вислуховуванні, виявленні взаємопорозуміння, пошуку спільних поглядів. У процесі такого спілкування господар, роль якого виконує продавець товарів, переконує гостей у перевагах та доцільності їх придбання. Процес продажу при цьому включає такі етапи: - зустріч та встановлення контакту; - виявлення потреби й вислуховування; - аргументація і показ товару; - відповідь на заперечення; - здійснення та оформлення продажу товару. Невід'ємною умовою такого продажу є гостинність господині (продавця, ведучої), яка створює неповторну атмосферу для порозуміння і демістифікації та дедраматизації торгового акту. У такій системі покупця ніколи не змушують силою, його зацікавлюють у придбанні товару під час розмови на спільну актуальну тему, приміром, за чашкою кави або чаю. Подібний стиль відносин пропагується при реалізації товарів дієтичної медицини, ексклюзивних видів посуду (наприклад посуд фірми "Цептер") тощо. Продаж товарів через зовнішнього субпідрядника — продаж товарів торговельним підприємством, при якому за його дорученням і за його кошт для проведення короткострокової збутової кампанії в ролі торгового персоналу виступають працівники іншого торговельного підприємства. Парадоксальний продаж товарів (продаж за методом нейролінгвістичної мотивації) — продаж товарів, під час якого продавець відмовляється від традиційних принципів ведення торгових переговорів, а зосереджує увагу на переформулюванні питань клієнтів з метою акцентування їх можливих відчуттів і формування психологічних стимулів до здійснення купівлі. Література 1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с. 2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с. 3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с. 4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с. 5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с. 6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с. 7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с. 8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с. 9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с. 10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с. 11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с. 12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с. 13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с. 14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с. 15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с. 16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с. 17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с. 18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с. 19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с. 20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.
1 2 3 4 5 Категория: Маркетинг \| Добавил: Aspirant (13.07.2013)
Просмотров: 485 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: