Реферат на тему: Види операцій з валютою - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Види операцій з валютою. Валютні операції — це угоди, що укладаються суб'єктами валютного ринку по купівлі-продажу, розрахунках і наданню в кредит іноземної валюти на конкретних умовах. Серед валютних операцій не тільки обмінні, розрахункові та кредитно-депозитні операції, а й операції з інвестування коштів у цінні папери, пономіновані в іноземній валюті. Операції здійснюються між контрагентами — учасниками валютного ринку за ринковим курсом або процентною ставкою. Обмінні операції відбуваються на основі принципу компенсованої вартості, який гарантує, що ні одна із сторін, які беруть участь в обмінній операції, не надає кредит іншій стороні. Такі операції здійснюються за поточним ринковим або форвардним курсами. Обмінні операції, розрахунки за якими здійснюються протягом двох робочих днів за поточним ринковим курсом, що фіксується в момент укладання угоди, називають касовими угодами або угодами, виконаними на споті. Операції, що полягають в обміні визначеної суми в одній валюті на відповідну суму в іншій валюті за якимсь попередньо визначеним форвардним курсом, називають форвардними операціями (див. розд. 9). При здійсненні будь-якої угоди з валютою розрізняють такі дати: дату укладання угоди, дату валютування та дату виконання угоди. Датою валютування (value date) називають дату виконання умов угоди, або дату фізичного переміщення коштів. Для безготівкових конверсійних операцій дата валютування збігається з датою виконання угоди і означає календарне число, коли проводиться реальний обмін грошових коштів: отримання купленої валюти і поставка проданої валюти контрагенту угоди. Для поточних конверсійних операцій дата валютування віддалена від дати укладання угоди не більш як на два робочі дні. Для депозитних операцій датою валютування є дата початку депозиту, тобто дата надходження коштів на рахунок позичальника. Датою закінчення депозиту (maturity date) є дата повернення основної суми на рахунок кредитора. Датами валютування і датами виконання угоди можуть бути тільки робочі дні, виключаючи вихідні та святкові для даної валюти дні. Угоди, виконані на споті, або операції спот, полягають в обміні встановленої кількості однієї валюти на іншу валюту за визначеним курсом протягом двох днів. Укладання угоди включає: вибір обмінюваних валют, фіксацію курсів, встановлення суми угоди, визначення адрес, куди буде доставлена валюта. В світовій практиці комерційні банки здійснюють клієнтські платежі переважно на умовах спот. На умовах спот проводяться також поточні конверсійні операції, розміщення та залучення депозитів на термін більш як один день. Подібні операції проводять також на умовах "тод" (поставка валюти відбувається сьогодні), "том" (поставка валюти здійснюється наступного робочого дня). Для розрахунку обмінних курсів валют використовують пряме та обернене котирування, відповідні курси купівлі-продажу валют, а також крос-курси валют, які визначаються на основі курсів валют відносно деякої третьої валюти. Приклад 1. Клієнт французького банку бажає купити німецькі марки за французькі франки. Потрібно визначити курс за цією угодою. Поточні курси німецької марки і французького франка відносно долара такі: Валютний курс \| Купівля \| Продаж $/DM \| 1,5073 \| 1,5083 $/FF \| 5,0975 \| 5,0985 Для розрахунку курсу купівлі німецьких марок використовується курс купівлі $/DM = 1,5073 і курс продажу $/FF=5,0985. Kpoc-курс марки до французького франка становитиме DM/FF = 5,0985/1,5073 = 3,3825. Використання цього курсу не принесе банку ні прибутків, ні збитків, тому реальний курс проведення операції має містити деяку курсову надбавку до величини 3,3825, щоб ця операція була рентабельною для банку. У разі, коли клієнт бажає продати німецькі марки за французькі франки, курс буде визначатись так: DM/FF = 5,0975/1,5083 = 3,3796. При великих сумах за однією угодою виникає потреба купити певні обсяги валюти в різних банках за різними курсами. При цьому визначають так званий усереднений курс валюти. Приклад 2. Припустимо, що клієнт банку хоче купити 100 млн дол. США за німецькі марки. Потрібно визначити усереднений курс долара США до німецької марки з розрахунку, що банком було укладено три додаткових угоди на купівлю доларів США. Сума, дол. США ($) \| Курс $/DM \| Сума, нім. марки (DM) 40 000 000 \| 1,5083 \| 60 332 000 35 000 000 \| 1,5081 \| 52 783 500 25 000 000 \| 1,5084 \| 37 710000 Всього 100 000 000 \| Всього 150 825 500 Усереднений курс $/DM за угодою становитиме $/DM = 150 825 500/100 000 000 = 1,50826. Форвардна валютна угода полягає в тому, що продавець бере на себе зобов'язання через визначений термін передати покупцю валюту, а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити відповідно до умов угоди. У форвардних угодах встановлюється курс, за яким будуть здійснюватись розрахунки в майбутньому. Цей курс називається форвардним курсом і визначається співвідношенням попиту і пропозиції на валютному ринку в момент укладання угоди, а також різницею в процентних ставках по окремих валютах. В основу форвардного курсу покладено курс касових угод, що склався на момент укладання угоди, а також надбавки та знижки. Як правило, процентні ставки за "сильною" валютою нижчі, ніж за "слабкою", а форвардний курс вище від курсу спот. Відповідно процентні ставки за "слабкою" валютою відносно високі, а продається вона на форвардному ринку за курсом, нижчим від поточного курсу (спот). Оскільки строкові угоди пов'язані зі значно більшою тривалістю в часі, ніж касові, вони є більш ризиковими, а отже, пов'язані з більшими розмірами маржі. Як і на будь-якому із сегментів фінансового ринку, учасники валютного ринку проводять хеджування строковими валютними контрактами, укладають довгострокові валютні свопи, здійснюють арбітражні та спекулятивні угоди (див. розд. 8—11). При цьому на валютному ринку більшою мірою, ніж на будь-якому іншому, реалізується величезна кількість різноманітних спекулятивних стратегій. Рекомендована література 1. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Закон України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР. 2. Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про валютне регулювання. Закон України від 28 січня 1994 р. № 3890-ХІІ. 3. Про систему валютного регулювання і валютного контролю. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15—93. 4. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України. Затверджено постановою Правління НБУ від 12 липня 2000 р. №283. 5. Правила здійснення переказів іноземої валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти. Затверджено постановою Правління НБУ від 17 січня 2001 р. № 18. 6. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України. Затверджено постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119. 7. Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб. Постанова Правління НБУ від 4 вересня 1998 р. № 349. 8. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному рику України. Затверджено постановою Правління НБУ від 18 березня 1999 р. № 127. 9. Правила прийому в члени Української Міжбанківської Валютної Біржі. Затверджено Біржовим комітетом УМВБ 13 вересня 1993 p., протокол № 3. 10. Балабанов И.Т. Валютные операции. — М., 1993. 11. Пискулов Д.Ю. Теория и практика валютного дилинга. — М., 1995. 12. Платонова ИЛ. Валютный рынок и валютное регулирование. — М., 1996.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (01.05.2014)
Просмотров: 153 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: