Реферат на тему: Вантажні транспортні перевезення - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Вантажні транспортні перевезення. Вступ Транспортна система – комплекс різних видів транспорту, які знаходяться в взаємозв’язку при виконанні перевезення. Поняття “Єдина транспортна система” вказує на соціально-економічне єдинство всіх видів транспорту цілої країни. До єдиної транспортної системи належать такі види транспорту: залізничний, водний, автомобільний, повітряний, трубопровідний. Транспорт забезпечує виробничо-економічні зв’язки різних галузей народного господарства. Він відіграє важливу роль в економічному і культурному розвитку людей, в економічних зв’язках з закордонними країнами. Транспорту належить важлива роль в процесі загального виробництва, так як він займається перевезенням матеріалів, напівготової і готової продукції. Транспорт забезпечує також зв’язок між сільським господарством і промисловістю та окремими підприємствами. Транспортна промисловість або транспорт. Має ряд особливостей які значно відрізняють його від інших галузей матеріального виробництва. Виробничим процесом транспортної промисловості є процес переміщення вантажів і пасажирів, в часі і просторі. Транспортна промисловість не потребує виготовлення або перероблення сировини. Матеріальні блага у вигляді визначеної продукції в промисловості і сільському господарстві, транспорт переміщує від місця виробництва до місця споживання не змінюючи продукції. Продукцією транспортної промисловості являється теж переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Таким чином виробничий процес і продукція транспортної промисловості співпадають. Витрати на переміщення вантажів називаються транспортними витратами. В кінцевому випадку транспортні витрати збільшують вартість продукції. Транспортні витрати є четвертою складовою вартості продукції (після сировини, пального, заробітної плати). Важливу роль в переміщенні вантажів відіграє швидкість доставки від відправника до одержувача. Підвищення швидкості доставки – важливий фактор для покращення продуктивності. Автомобільний транспорт являє собою сукупність шляхів сполучень. Засобів перевезення. Технічних пристроїв, механізмів і засобів управління. Засобами перевезення (рухомим складом) являються автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи транспортного призначення, різні приспосіблення для перевезення вантажів і пасажирів. Шляхами сполучень є автомобільні дороги і магістралі. До технічних пристроїв в споруд відносять гаражі, авторемонтні заводи, станції технічного обслуговування і інші. Виробничий процес на автомобільному транспорті, який полягає в переміщенні вантажів і пасажирів рухомим складом називається автомобільними перевезеннями. Є два види автомобільних перевезень вантажні і пасажирські. Вантажні перевезення розрізняють по слідуючи ознаках: по галузевому принципу перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і громадського харчування. поштового перевезення, перевезення вантажів населення і комунального господарства. перевезення за розмірами вантажу масового перевезення. Партійні по розміру партії вантажу, не масові перевезення. по територіальній ознаці – технологічні, міські, приміські, міжміські, міжнародні перевезення; а) технологічні – перевезення по території будівельних майданчиків чи по території підприємства; б) міські – перевезення на невеликі віддалі з різною структурою перевезення; в) такі ж умови відносяться до приміських перевезень. Які здійснюються за межами міста на віддалі до 50 км включно; г) міжміські – перевезення, які здійснюються на відстані більше 50 км між різними містами, областями і економічними районами на дорогах великої протяжності, віддаль може бути більше 1000 км; д) міжнародні – перевезення за межі країни. По способу виконання – місцеві перевезення і перевезення прямого і змішаного сполучення: а) місцевими називаються всі перевезення незалежно від їх віддалі, які проводяться одним автотранспортним підприємством; б) при перевезеннях прямого сполучення в роботі по переміщенню вантажів приймають участь декілька автотранспортних підприємств; в) перевезення змішаного сполучення виконуються двома або більше видами транспорту. Вони можуть бути: автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-залізнично-водними і т.д. По часу виконання –постійні і сезонні: а) постійні – перевезення на протязі цілого року; б) сезонні – періодично повторюються в потріб6ний час року. По організаційному принципу – централізовані і децентралізовані. 1. Загальний розділ 1.1. Характеристика підприємства перевізника Для виконання перевезень створюються автотранспортні підприємства (АТП), які являються первинною ланкою автомобільного транспорту (на відомчому автотранспорті можуть бути також транспортні цехи у складі великих підприємств). В керування автотранспортом загального призначення вводиться виробничо-територіальна система. Структура управління складається з чотирьох ланок: державне об’єднання – територіальне об’єднання – державне міністерство, яке діє в межах країни. Основний тип автотранспортного підприємства – комплексні АТП, проводить перевезення вантажів і прості транспортно-експедиційні операції, зберігання, технічне обслуговування і поточний ремонт рухомого складу. забезпечує необхідними матеріалами і запасними частинами. Управління АТП повинно забезпечити: виконання перевізного плану, техніко-економічне планування, організацію праці і заробітної плати, бухгалтерський звіт і фінансову діяльність, матеріально-технічне оснащення. Комплектування і підготовку кадрів, господарське обслуговування. Для вирішення цих питань у АТП є організаційна, технічна і планово-економічна служба. Організаційна служба АТП залежить від характеру і структури перевезень, кількості і типу рухомого складу, форми організації технічного обслуговування і ремонту, технічної спорядженості підприємстві і інші. В середині АТП створюють автоколони. Автотранспортні підприємства в більшості випадків являються спеціалізованими – в залежності від обслуговування галузей, способу виконання перевезень і т.д. Для подальшого вдосконалення процесів управління діяльністю АТП, концентрації рухомого складу, скорочення ланок і підвищення гнучкості управління застосовують автотранспортні виробничі об’єднання. Об’єднання представляє собою самостійну госпрозрахункову організацію, в склад якої входять декілька автотранспортних підприємств. Вона може складатися з окремих підприємств або мати одне головне підприємство і декілька підприємств-філіалів. Відповідальність за діяльність окремих підприємств (виконання плану перевезень) перед вище стоячою організацією несе об’єднання. Завдання. що покладаються на комплексні АТП здійснюються службою організації, технічною, плановим відділом і бухгалтерією, При розподілі функцій службою організації перевезень і технічною службою керуються таким принципом: при роботі на лінії парк перебуває в розпорядженні служби організації перевезень, а на території АТП – технічної служби. усі заходи пов’язані з організацією перевезень вантажів забезпечуються начальником відділу організації перевезень. Йому підпорядковані рухомий склад, що працює на лінії, склади, вантажні автостанції і транспортно-експедиційні контори. 1.2. Характеристика існуючої організації і району превезень В дипломному проекті планується вибрати рухомий склад та організувати переведення цегли по маршрутах: Надвірна завод – Пасічна будівельний об’єкт Надвірна завод – Ланчин будівельний об’єкт Надвірна завод – Білі Ослави будівельний об’єкт В організації існуючих перевезень є певні недоліки, що потребують організаційних заходів та вдосконалення. Перевезення здійснюється не постійно, рухомий склад не відповідає сучасним вимогам, що впливає на собівартість перевезень. Значні втрат часу при проведенні вантажних операцій будівельних майданчиках. Велике значення при плануванні перевезень має регламентування швидкості на кожній ділянці перевезень, що значно впливає на продуктивність перевезень. Вибір швидкості залежить від категорій умов експлуатації та типу рухомого складу. маршрути даних перевезень проходять по дорогах І-ІІ-ІІ категорій, що впливає на вибір середньої технічної швидкості. На даний маршрут. При перевезенні цегли використовується рухомий склад, є можливість зворотнього завантаження. В даному випадку коефіцієнт використання вантажопробігу максимально може бути рівний в = 0,5, що є недоліком існуючих перевезень 1.3. Обґрунтування теми проектування На сучасному етапі розвитку підприємства, приватного бізнесу необхідність в перевезенні будівельних матеріалів на об’єкти є періодично потрібними. В залежності від замовлень на дані перевезення і вдосконалення їх організації, покращення техніко-економічних показників розробляється дана тема. Необхідність в розробці даної теми, тому, що є ряд невирішених питань, які можна вирішити в процесі проектування: впровадити, по можливості, зворотне завантаження з метою зменшення втрат при перевезеннях та підвищення всіх техніко-економічних показників; розрахувати, згідно категорій умов експлуатації, середньо-технічні швидкості до кожної дільниці та маршруту; провести вибір оптимального рухомого складу, що забезпечить перевезення з меншими витратами; розробити графіки руху рухомого складу для кожного маршруту; впровадити в проекті прогресивний метод в перевезення, особливо будівельних матеріалів цегли на піддонах, монтаж з коліс. Де 1.4. 2. Технологічний розділ 2.1. Обґрунтування прийнятого методу перевезень При визначенні методу перевезень вантажів на маршрутах враховують слідуючи показники: вид вантажу; об’єм перевезень; рухомий склад який застосовуються на перевезеннях; При розробці даного проекту основним завданням удосконалення організації є можливість зменшення непродуктивних пробігів завдяки зворотному завантаженню. При цьому удосконаленні значно покращаться техніко-експлуатаційні показники, що змінить також економічні дані при перевезеннях. При цьому на двох маршрутах рух буде відбуватись на маршрутах із зворотнім завантаженням, показник коефіцієнту використання пробігу в буде 0,5 < в < 1.0. Для вибору типу рухомого складу необхідно провести розрух нок по годинній продуктивності та врахувати паливну економічність. Розподіл швидкості відповідно до ділянок по категоріям умов експлуатації Таблиця №11 Маршрут № \| Віддаль перевезень, км \| Розподілення загальної віддалі перевезень по дільницях категорій експлуатації І \| ІІ \| ІV \| V \| Значення І \| ІІ \| ІV \| V 54 \| 43 \| 34 \| 29 1 \| 62 \| 17 \| 38 \| 7 \| - 2 \| 45 \| 13 \| 28 \| 4 \| - 3 \| 24 \| 12 \| 6 \| 6 \| - Розрахунок середньої швидкості на маршрутах № 1 № 2 № 3 Показники розрахунків заносимо в таблицю вихідних даних графічної частини аркуш №1. 2.4. Обґрунтування ефекту вантажно-розвантажувальних робіт і характеристика механізмів. Організація вантажно-розвантажувальних робіт є важливим елементом процесу перевезень вантажів. На автомобільному транспорті дані роботи є найбільш важливими та трудомісткими. При перевезеннях цегли, яка формується на автомобільних піддонах розміром 800х1200 мм вантажопідйомністю до 1т застосовують на підприємствах виготовлення цегли, крани козлові ККУ=7,5 вантажопідйомністю 7,5 г, що повністю забезпечує процес. Також при знятті та постановку піддонів з цеглою, на піддонах використовують вилковий автонавантажувач моделі 4092 – вантажопідйомність до 2 т; робота двигуна на бензині та на газі, що дає змогу використовувати його в приміщеннях, максимальна висота підйому вил – 4500 нм (3 ст. 123) При необхідності подачі піддонів з цеглою безпосередньо для “монтажу з коліс” використовують автомобільні крани КС-2571, та баштові на стаціонарних будівельних об’єктах. Застосування таких механізмів дає значне скорочення часу навантаження – розвантаження. На невеликих будівельних майданчиках при малих обсягах перевезень, що є в наявності при даних перевезеннях використовують мобільні автокрани КС1571 Характеристика Максимальна вантажопідйомність – 4т Довжина основної стріли – 6,5 м Довжина стріли з висунутою внутрішньою секцією – 10,4 м Максимальна висота підйому крана – 11 м Максимальна швидкість підйому вантажу – 18 м/хв. Максимальна швидкість обертання платформи 2,4 об/хв. Максимальна швидкість руху без вантажу 75 км/год. [1 ст. 111] Для перевезення цегли використовують автомобільні дерев’яні одно настильні піддони. Розміри піддона 1200х800 мм, вантажність до 1 т, цегла для кращої стійкості та збереження при перевезенні та навантажувально-розвантажувальних роботах складається в “ялиночку”. Пустотіла цегла формується на піддоні в пакет або пластиковою стрічкою обгортається плівкою. Всі операції по навантаженні-розвантаженні приймає на себе “замовник” рухомого складу. 3. Організаційний розділ 3.1.Організація планування перевезень Процес організації перевезень вантажів складається з роботи служби організації перевезень над пошуком клієнтури, заключенням договорів, прийняттям заявок та замовлень. Розробка цих документів являється першим етапом організації планування, на основі даних документів проводиться оперативне планування на певний період і ні кожний робочий день. На кожній день складається змінно-добовий оперативний план в його розробці приймає участь представник служби організації перевезень (старший диспетчер) і начальник або механік автоколони. Організація планування повинна враховувати: вибір ефективного типу рухомого складу для певного вантажу; зменшення непродуктивних пробігів без вантажу; вибір швидкості доставки вантажу з урахуванням категорій умов експлуатації та правил безпеки руху; скорочення часу простою під навантаженням – розвантаженням; планування часу роботи та відпочинку водіїв. Вирішення цих питань можливо з розробкою програмного забезпечення з допомогою комп’ютерної техніки. Диспетчерська керівництво перевезень Здійснення перевезень вантажів неможливе без чіткого оперативного керівництва, особливо це стосується регулярних масових перевезень. При цьому здійснюється визначення завдання водіям на різних маршрутах, оперативне регулювання всіх недоліків. Диспетчерське керівництво здійснюється службою організації перевезень яка в регулюванні виробничого процесу виконує слідуючи завдання: прийом заявок і замовлень на перевезення вантажів; розробка раціональних маршрутів перевезень вантажів; розробка оперативного плану перевезень; організація і проведення випуску рухомого складу на лінію; керівництво за роботою автомобілів на лінії; надання технічного допомоги на лінії; В виконанні цих заходів приймає участь служба організації перевезень, яка складається диспетчерських груп: вантажної диспетчерської обліково-контрольної Вантажна група займається вивченням вантажопотоків і вантообороту, стану під’їзних шляхів до вантажно-розвантажувальних постів, ефективності використання механізмів навантаження-розвантаження. Робота та завдання диспетчерської групи це – розробка змінно-добового плану перевезень; випуск рухомого складу на лінію та контролем за поверненням, складання добового звіту перевезень. Диспетчерська група складається з двох підгруп: центральної, яка знаходиться в АТП; лінійної, яка контролює роботу рухомого складу на лінії та в місцях навантаження-розвантаження. Комерційна група чи обліково-контрольна виконує розробку первинної документації – подорожніх листів; талонів замовника; товаротранспортних накладних. Всі ці структурні підрозділи активно приймають участь в керівництві процесом перевезень. 3.3.Розробка графіка випуску та руху автомобілів на маршрут При плануванні випуску рухомого складу на лінію враховують початок роботи пункту навантаження і відстані кульового пробігу. На даних маршрутах використовують на автомобілях вантажні пристрої – маніпулятори, що впливає на продуктивність проведення цих робіт на верхніх складах. Почато роботи на пунктах навантаження о 8 годині ранку, в розрахунку графіка випуску та руху автомобілів на маршрутах враховуємо середню швидкість руху, а також дорожні умови експлуатації. Вихідні дані для розробки розкладу руху на першому маршруті: Тн’ = 8,0 год. Vт = 34 км/год l 8 = 16 км t рух = 28 хв. lм’=16 км tм = 37 хв. tр = 30 хв. Поб. = 4 Вихідні дані для розробки розкладу руху на другому маршруті Тн’ = 7,2 год. Vт1 = 35 км/год l 81 = 22 км t рух = 38 хв. lм’=22 км tм = 37 хв. tр = 30 хв. Поб = 3 3.3. Розробка графіка руху автомобілів на маршрутах. Для розробки графіків руху автомобілів використовуємо вихідні дані та результати розрахунків технологічного розділу. Вихідні дані заносимо в таблицю Таблиця 3.1. Маршрут \| Гм год. \| Vт км/год. \| t рух хв. АБ \| t рух хв. БВ \| tнд хв. \| t рб хв. \| t ив хв. \| t ра хв. \| t нб хв. 1 \| 8,4 \| 46 \| 26 19 \| 7х3 \| 18 \| 20 \| 20 \| 18 2 \| 7,6 \| 39 \| 19 \| - \| 20 \| 18 \| - \| 18 \| 20 3 \| 8,0 \| 43 \| 31 \| - \| 18 \| 20 Розробляємо розклад руху на маршрут №1 Таблиця 3.2. Автомобіль \| Оборот \| А \| Б \| В Прибув \| Вибув \| Прибув \| Вибув \| Прибув \| Вибув 1 \| 7.00 \| 7.18 \| 7.44 \| 8.04 \| 8.11 \| 8.31 2 \| 8.50 \| 9.28 \| 9.54 \| 10.15 \| 10.23 \| 10.43 3 \| 11.02-11.20 \| 12.20-12.38 \| 13.04 \| 13.24 \| 13.31 \| 13.51 4 \| 14.10 \| 14.46 \| 15.12 \| 15.32 \| 15.39 \| 15.59 16.18 \| 16.36 АТП Розробляємо розклад руху на маршрут №2 Таблиця 3.3. Автомобіль \| Оборот \| А \| Б Прибув \| Вибув \| Прибув \| Вибув 1 \| 7.20 \| 7.38 \| 7.57 \| 8.35 2 \| 8.54 \| 9.32 \| 9.51 \| 10.29 3 \| 10.48 \| 11.06/ 12.06-12.26 \| 12.45 \| 13.23 4 \| 13.42 \| 14.20 \| 14.39 \| 15.17 15.36 \| 15.54 АТП На основі вихідних даних розробляємо розклад руху на маршруті № 3 Таблиця 3.4. Автомобіль \| Оборот \| А \| Б Прибув \| Вибув \| Прибув \| Вибув 1 \| 7.40 \| 7.58 \| 8.29 \| 8.49 2 \| 9.20 \| 9.38 \| 10.09 \| 10.29 3 \| 11.00 \| 11.18 \| 11.49 \| 12.09/13.09 4 \| 13.40 \| 13.58 \| 14.29 \| 14.49 5 \| 15.20 16.50 заїзд \| 15.38 \| 15.09 \| 16.29 На основі розроблених розкладів руху оформляємо графіки руху на маршрутах, аркуш №2 графічної частини проекту. 3.4. Для розробки графіку роботи водіїв на маршрутах визначаємо тривалість зміни для кожного маршруту. tзм = Тм + tп.з. + tм.о. де tп.з. – підготовчо-заключний час tп.з. = 18 хв. tм.о. = час на медогляд tм.о. = 5 хв. Визначаємо час зміни на кожному маршруті: №1 - tзм1 = 8,4+0,4=8,8 год. №2 - tзм2 = 7,6+0,4=8,0 год. №3 - tзм3 = 8,0+0,4=8,4 год. Фонд робочого часу за місяць складає Ф р.ч.м. = Ф р.ч.тижн. . 4 + 2 tзм ; Де Ф р.ч. – фонд робочого часу за тиждень 40 год. Тоді Ф р.ч. міс. = 22.8 = 176 год. Др. = 22 (серпень) Кількість змін за місяць відповідно: Пзм = Пзм1 = Пзм2 = Пзм3 = На основі розрахунків складаємо графік роботи водіїв на місяць: Графік роботи водіїв на місяць Таблиця 3.5. Маршрут \| Водій \| Дні місяця 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 \| 6 \| 7 \| 8 \| 9 \| 10 \| 11 \| 12 \| 13 \| 14 \| 15 \| 16 \| 17 \| 18 \| 19 \| 20 \| 21 \| 22 \| 23 \| 24 \| 25 \| 26 \| 27 \| 28 \| 29 \| 30 1 \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| М в \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| М в \| р \| р \| в \| в \| р \| р 2 \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р 3 \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| М в \| р \| р \| в \| в \| р \| р \| р \| р \| р \| в \| в \| р \| р 1 3 \| Підмінний \| р \| р \| р Умовні позначення Р- робочий день В – вихідний день М/в між змінний відпочинок 4. охорона праці 4.1 Охорона праці і пожежна безпека Так як робота водія є дуже напруженою в нервово-психологічному від-ношенні в процесі проектування необхідно приділити увагу охороні праці во-діїв, що в першу чергу стосується нормуванню часу роботи і відпочинку — враховано при розробці розділу 3 пункту 3.4.«Організація праці водіїв і складання графіків їх роботи». Важливим питанням охорони праці водіїв є процес навантаження-розвантаження, при якому водій може виконувати функції вантажника(з його згодою)і повинен дотримуватись заходів безпеки. Перед завантаженням вантажу водій зобов'язаний: - з'ясувати у відправника характер вантажу, тару і вид вантажу; - особисто підготувати напівпричіп до завантаження, провести ін-структаж відправнику і прийняти міри по правильному розподі-ленні та закріпленні вантажу ременями безпеки для його подаль-шого безпечного транспортування; - проконтролювати процес завантаження. Навантаження - розвантаження вантажів, а також кріплення їх на автомобілі повинні виконуватись силами і засобами вантажовідправників, вантажоо-держувачів, а також спеціалізованих організацій з дотриманням правил по техніці безпеки. Водій повинен перевірити відповідність укладки піддоні з цеглою і надійність кріплення вантажу на автомобілі, а у випадку, якщо помітить якісь недоліки в укладці чи кріпленні вантажу, вимагати їх усунення. Навантажувально-роз-вантажувальні роботи повинні проводитись під керівництвом відповідальної особи, яка назначена наказом керівника організації, яка виконує ці роботи. Водіям автомобіля дозволяється з їх згодою виконувати роботи по навантаженні чи розвантаженні вантажів масою не більше 50 кг. Кузов автомобіля не повинен мати поламаних брусків, тріщин, повинні бути нарощені борти. Для того, щоб водій міг виїхати на лінію він повинен пройти медичний огляд. При цьому йому вимірюють тиск, перевіряють роботу серця та ін. При наявності будь-якої хвороби водій не допускають до роботи і на даний маршрут дають підмінного шофера, який пройшовши медичну комісію може виїхати на лінію. При експлуатації рухомого складу найбільш частими причинами виникнення пожару є несправність електрообладнання автомобіля, негерметичність системи живлення. Накопичення на двигуні масла, курення безпосередньо при ремонті або огляду. Система живлення, застосування відкритого вогню для підогріву двигуна. Автомобілі повинні бути укомплектовані протипожежними засобами – переносними вогнегасниками типу ОХП-10, ДВП-10; ОУ-5, ОП-10. Вогнегасник повинне знаходитись в кабіні водія в зручному місці для користування. Всі водії повинні пройти інструктаж – первинний протипожежний – при прийомі на роботу, а на робочому місці – вторинний протипожежний інструктаж. Під час керування водій несе повну відповідальність за транспортний за-сіб і вантаж, тому водій зобов'язаний: - слідкувати за збереженням вантажу з моменту прийняття його до перевезень до моменту здачі його вантажоодержувачу; - вчасно доставити вантаж до вантажоодержувача у встановлені те-рміни; - суворо дотримуватися маршруту руху вказаного у подорожньому листі; - чітко виконувати всі вказівки та доручення своїх диспетчерів та негайно доповідати їм про хід їх виконання. У випадку неможливо-сті виконання таких доручень чи вказівок по причинах, що не за-лежать від працівників, негайно повідомити про це диспетчерську службу. Всі організаційні і регламентні питання, непорозуміння вирішувати без-посередньо з диспетчером. При виконанні рейсу водієві необхідно вести облік своїх дій, пов'язаних з грошовими витратами, рухом пального, зупинками, стоянками, завантаженням і розвантаженням. Водію забороняється відпочивати в кабіні автомобіля при працюючому двигуні. Щоденний контроль режиму праці і відпочинку водія здійснюється за допомогою мобільного зв’язку зз диспетчером. Водії в обов'язковому порядку проходять такі інструктажі: - ввідний - проводиться з водіями при прийнятті на роботу; первинний інструктаж - проводиться з водіями безпосередньо на робочому місці; - повторний - проводиться на робочому через певний термін після проведення первинного; - позаплановий - проводиться при введенні в експлуатацію нового обладнання; цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт. Також одним із обов'язкових для проведення інструктажем є передрейсовий, який проводиться з водіями які відправляються в рейс. і Всі інструктажі проводить інженер по безпеці руху і охороні праці і вони обов'язково реєструється у журналі інструктажів. Згідно статті 44 Закону України «Про Охорону праці» за порушення пра-вил охорони праці наступає відповідальність (адміністративна, дисциплінарна, матеріальна чи кримінальна). 4.1.1 Пожежна безпека. Забезпечення пожежної безпеки - невід'ємна частина державної діяльно-сті підприємства щодо охорони життя та здоров'я людей, національного ба-гатства та навколишнього середовища. Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання промислово-го підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосере-дньо на керівника (власника). При експлуатації рухомого складу на лінії, найбільш можливими причи-нами виникнення пожежі, є несправність системи електропостачання автомо-біля, негерметичність трубопроводів системи подачі палива, накопиченні на двигуні моторної оливи. При ремонті автомобілів та підготовці до експлуата-ції в зимовий період причиною пожежі може бути: - куріння при ремонті та огляді системи живлення автомобіля; - застосування відкритого вогню для підігріву двигуна. Для забезпечення пожежної безпеки при роботі на маршрутах, всі авто-мобілі повинні бути укомплектовані протипожежними засобами - перенос-ними вогнегасниками типу ОПУ-2, ОП-5, ОП-2, які повинні бути перевірені в органах пожежонагляду. Вогнегасники повинні бути в кабіні водія на зручно-му місці для використання. Всі водії повинні пройти інструктажі: - первинний протипожежний при прийомі на роботу; - на робочому місці вторинний, безпосередньо, що стосується експлуатації автомобіля. Всі працівники АТП повинні знати, що територія даного підприємства і розташовані там ремонтні майстерні, є об'єктами підвищеної небезпеки та су-воро дотримуватися правил пожежної безпеки. 4.2 Безпека руху Основними заходами по безпеці руху в даному проекті на маршрутах пе-редбачається:— регламентування швидкості руху згідно до категорій, умов експлуата-ції та дотримання«Правил безпеки руху», що відображено у розділі 1 пункті 1.6.;— розробці раціональних маршрутів руху, які передбачають урахування дорожніх умов з видом рухомого складу та під'їзду до пунктів відправлення та призначення;— вказування основних знаків дорожньої безпеки на маршрутах, що ві-дображено на листі 1 графічної частини;— проведення інструктажу з водіями при зміні погодних умов та дорож-ньої обстановки з відміткою у подорожньому листі. Заходи по охороні праці і техніці безпеки забезпечують безпеку роботи водія на маршруті, під час роботи та проведенні вантажно-розвантажувальних робіт. Водій в обов'язковому порядку проходить перед рейсовий медичний кон-троль в спец медслужбі підприємства з відміткою в подорожньому листі про допуск до роботи. Автомобіль при виїзді з АТП повинен пройти технічний огляд механіком по випуску (перевірку вузлів і агрегатів, які впливають на безпеку руху, його укомплектованість), що дає змогу під час його експлуатації безвідказну роботу всіх систем і приладів забезпечуючи безаварійну роботу. Перед одержанням подорожнього листа водій проходить інструктаж про особ-ливості перевезеного вантажу, стан дорожно-кліматичних умов на маршруті, дотримання швидкості руху, дистанції, інтервалу, вплив цих факторів на ди-намічні та стабілізуючі характеристики транспортного засобу і керування ним. Автомобіль повинен бути оснащений засобами пожежогасіння та надання першої медичної допомоги. Про всі порушення в процесі експлуатації рухомого складу на лінії зазна-чаються в подорожньому листі в графі«Особливі відмітки». Технічні вимоги щодо безпеки перевезень. Автомобілі а також напівпричепи повинні мати шини з глибиною протек-тора не менше 1.6 мм., обов'язково повинен бути задній протиударний при-стрій ( у відповідності до положення ЕСЕ №58/01 або Директиви 70/221/ЄЕК з урахуванням останніх змін, що присутні в Директиві 81/333/ЄЕК), а також бо-кові захисні направляючі (у відповідності до положення ЄЕС №73/00 або Ди-рективи 89/297/ЄС). Автомобілі повинні бути обладнані попереджувальним сигналом про не-безпеку ( у відповідності до положення ЄЕС №6/01 Директиви 76/759/ЄЕС) і червоним попереджуючим трикутником (у відповідності до положення ЄЕК №27/03); повинні використовувати тахограф (у відповідності до положення ЄЕК №3821/85, що доповнене положенням ЄЕС №3688/92). Автомобілі повинні обладнуватися анти блокувальними гальмами, підсилювачем рульового управління та повинні відповідати вимогам стосовно випробувань на автошляхах, також повинні мати два противідкотні упори, бук-сир. 4.3. Охорона навколишнього середовища Охорона навколишнього середовища набуло гострого значення , особ-ливо тепер у вік бурного розвитку промисловості, транспорту, будівництва доріг і промислових споруд. Враховуючи, що одним з основних недоліків ав-томобільного транспорту є забруднення атмосфери, необхідно рішенню цієї проблеми приділяти постійну і особливу увагу. Експлуатаційні переваги автомобільного транспорту роблять його при-вабливим для пасажирів та вантажовідправників. Але при цьому необхідно враховувати його згубний вплив на оточуюче середовище. Транспорт значно впливає зміну клімату та забруднення повітря. На долю автомобільного тран-спорту при його експлуатації приходиться більше 15% загального викиду за-бруднюючих речовин в атмосферу, а в великих містах промислових центрів — до80% забруднення. В загальному обсязі забруднення атмосфери автомобіль-ним транспортом залишається основним джерелом і становить більше 65%, а по токсичності 45%. В склад відпрацьованих газів автомобіля входять такі шкідливі речовини (окис вуглецю, азоту, різні вуглеводні, сірчаний газ, з'єднання свинцю, сажа), які шкідливо впливають на здоров'я людини, послаблюючи здатність крові постачати організму кисень, що впливає на сприйняття навколишнього світу, реакцію, викликає млявість. У результаті неповного згоряння палива виника-ють частки сажі, які при вдиханні з повітрям глибоко проникають у легені і провокують респіраторні захворювання, бронхіт та астму. Транспортний шум являє собою також серйозну небезпеку для людей, особливо якщо вони жи-вуть біля автомагістралей. Він призводить до стресів і безсоння. Тільки один справний вантажний автомобіль на протязі року викидає в атмосферу 8-1 От окису вуглецю. Транспортні засоби являються джерелом підвищеного шуму та електромагнітних випромінювань. В зв'язку з цим розроблюється ряд заходів по недопущенню дальшого забруднення навколишнього середовища. Якщо проектна документація не пройшла екологічної експертизи, не розпочинається будівництво ні одного промислового об'єкта. Перед світо-вою автомобілебудівною промисловістю настало завдання, розробки та нала-годження випуску нових екологічно вигідних, екологічно чистих автомобілів. В кожній області створені екологічні служби, які ведуть контроль за ста-ном навколишнього середовища. Вони наділені повноваженнями застосувати міри адміністративного впливу до посадових осіб, які допускають порушення норм екологічної безпеки. Верховна Рада України прийняла Закон „Про охорону навколишнього середовища, яким заборонено експлуатацію автомобілів у випускних газах яких в місті забруднюючих і токсичних речовин перевищує граничні допусти-мі норми. Забезпечення міжнародних екологічних норм до автомобільного транс-порту сприятиме оздоровленню навколишнього середовища, зростанню еко-номічної ефективності транспортного виробництва. Для зниження негативного впливу на навколишнє середовище диплом-ним проектом передбачається: - випуск на лінію технічно справного рухомого складу, звертаючи особливу увагу на двигун, систему мащення, ущільнення вузлів та механізмів; - своєчасне виявлення автомобілів, які мають підвищений вплив то-ксичних речовин та підвищену димність відпрацьованих газів; - використання на автомобіля якісних, по призначенню паливо - ма-стильних матеріалів, спеціальних рідин; - дотримуватись діючих норм і правил складу стічних вод в каналі-зацію, річки, грунт; - побудова і використання системи повторного використання води на постах мийки та технічного обслуговування автомобілів; - обладнання складів ПММ, постів технічного обслуговування і ре-монту засобами збору та обробки стічних вод від нафтоутримуючих відходів виробництва; збір відпрацьованих нафтопродуктів і здача їх на переробку.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (28.04.2014)
Просмотров: 1188 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: