Реферат на тему: Валютний курс і зовнішня торгівля - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Валютний курс і зовнішня торгівля. На міжнародну торгівлю істотно впливають валютні курси, які є своєрідним місточком між вартісними показниками національного і міжнародного ринку. Вплив валютного курсу відображається у цінових співвідношеннях експорту й імпорту, а це, у свою чергу, викликає зміни у внутрішньоекономічній ситуації та коригує діяльність фірм, що працюють на експорт та/або конкурують з імпортом. Суб'єкти господарської діяльності, використовуючи валютний курс, мають можливість порівняти свої виробничі затрати з цінами світового ринку. Валютний курс впливає на прибуток підприємців і конкурентоспроможність їх продукції на міжнародному ринку. З огляду на численні чинники валютні курси не можуть бути абсолютно незмінними протягом тривалого часу, проте їх різкі коливання не можна вважати позитивним явищем. Валютні курси є індикатором нестабільності міжнародних економічних відносин загалом і валютно-кредитних та фінансових зокрема. Історія знає чимало прикладів, коли від різких змін валютних курсів багатіли одні держави і біднішали інші. Знецінення національної валюти вигідне експортерам і невигідне імпортерам. Уразі такої ситуації експортери мають можливість знизити ціни в іноземній валюті на свою продукцію. Експортери одержують премії, обмінюючи одержану іноземну валюту (яка стала дорожчою) на національну валюту (яка стала дешевшою). Свою продукцію експортери реалізують за цінами, що нижчі за середньосвітові. Отже, експортери збагачуються у той час, коли їх країна біднішає. Зниження курсу національної валюти підвищує вартість імпорту, оскільки іноземні постачальники змушені збільшувати ціни на свою продукцію, щоб компенсувати втрату надходжень від зниження валютного курсу країн своїх зарубіжних контрагентів. У результаті у країнах, де національна валюта знецінюється, зростають ціни, скорочується імпорт і споживання іноземних товарів, і це загалом негативно позначається на внутрішній економічній кон'юнктурі. Зниження валютного курсу посилює тягар зовнішніх боргів, зафіксованих у іноземній валюті, стає невигідною репатріація прибутків, одержаних іноземними інвесторами у валюті країни, в якій вони інвестували. Такі прибутки реінвестують або ж використовують для придбання товарів за внутрішніми цінами країни інвестування з метою їх подальшого експорту. Якщо валютний курс у країні підвищується, то це негативно позначається на її експортних галузях. Зміни в обмінних валютних курсах неминуче призводять і до змін у цінах імпортованих та експортованих такими країнами товарів. Отже, на конкурентоспроможність товарів на міжнародних ринках впливають не лише чинники виробництва, а й обмінні курси. Існує немало прикладів того, як стійке зростання обмінного курсу національної валюти спричинило втрату конкурентоспроможності продукції відповідної країни попри те, що її технологічний рівень, а також особливості менеджменту не викликали жодних сумнівів і занепокоєнь. Високий валютний курс сприяє розширенню імпорту до такої країни та зростанню надходжень іноземних інвестицій. Збільшується репатріація прибутків від іноземних інвестицій. Реальна сума зовнішнього боргу, зафіксована в іноземній валюті, скорочується. Отже, як бачимо, обмінний валютний курс є своєрідною палицею на два кінці. Зрозуміло, що уряди окремих країн можуть піддатися спокусі використати обмінний курс для вирішення певних проблем. Існує багатий арсенал заходів завищення і заниження валютного курсу. Завищення курсу національної валюти означає його офіційне встановлення на рівні, що перевищує паритетний. Занижений курс, навпаки, встановлюється на рівні, що менший за паритетний. У зв'язку з валютним курсом слід згадати і про інфляцію. Якщо темпи інфляції перевищують темпи зниження валютного курсу, то (за інших однакових умов) зростає імпорт товарів з метою їх продажу за високими цінами. Якщо ж зовнішнє знецінення валюти інтенсивніше за внутрішнє, то створюються умови для так званого валютного демпінгу. В окремих країнах може використовуватись кілька валютних курсів для різних учасників зовнішньоекономічної діяльності. Наприклад, у сфері комерційних операцій застосовується офіційний валютний курс, а щодо міжнародного руху капіталу -- ринковий. Практика свідчить, що валютний курс за комерційними операціями, як правило, занижений. Уряди вдаються до таких маніпуляцій, щоб пожвавити економіку та підвищити конкурентоспроможність експорту. У такій країні зростає виробництво, однак скорочується споживання, підвищуються внутрішні ціни, що негативно позначається на добробуті населення. Штучне підтримання постійного валютного курсу, рівень якого значно розбігається з паритетним, може призвести до серйозних негативних наслідків, що підтвердив приклад Аргентини на зламі тисячоліть. Зміни валютних курсів викликають перерозподіл між країнами тієї частини сукупного суспільного продукту, що реалізується у сфері міжнародної торгівлі. Прихильники механізму плаваючих валютних курсів вважають, що вільне коливання валютних курсів адекватно реагує на попит і пропозицію іноземних валют, автоматично коригує дефіцит і активи платіжних балансів. Плаваючі валютні курси значно впливають на ціноутворення, інфляцію, міжнародний рух капіталу (передусім, короткотермінового). Надходження спекулятивного іноземного капіталу ("гарячих грошей" — hot money) до країни, що підвищила курс своєї національної валюти, використовується урядами для прискорення економічного розвитку та покриття дефіциту державного бюджету. Відплив капіталів з країни скорочує інвестування і спричиняє інші негативні наслідки, зокрема зростання безробіття. Валютний курс є ареною жорсткої боротьби не лише між національними експортерами та імпортерами (з огляду на протилежність їх інтересів), а й між державами. Проблеми валютного курсу завжди актуальні з наукової і практичної точок зору, оскільки міжнародна торгівля неможлива без використання валюти. Список використаної та рекомендованої літератури Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996. Ананьев М. А. "Невидимый экспорт" и международные отношения. — М.: Междунар. отношения, 1971. Аникин А. В. Юность науки. Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. — Изд. 2-е, доп. и перераб. — Политиздат, 1975. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.:БСЭ, 1998. Борисов К. Г. Международный туризм и право. — М.: НИМП, 1999. Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. — М., 1996. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ, 1999. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). — М.: Финансы и статистика, 1998. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002. Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. — К.: Либідь, 2002. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. — М.: ИНФРА-М, 1997. Економічний словник-довідник. — К.: Femina, 1995.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (30.04.2014)
Просмотров: 182 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: