Реферат на тему: Що таке лізинг - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Що таке лізинг. Згідно з тлумаченням "Сучасного економічного словника", лізинг (від англ. leasing - оренда) - це довгострокова оренда (на термін від 6 міс. до кількох років) машин, обладнання, транспортних засобів та іншого майна, що передбачає можливість його наступного викупу орендатором. Лізинг здійснюється на основі довгострокового договору між лізинговою компанією (лізингодавцем), яка за свій кошт закуповує і здає майно в оренду, і фірмою-орендатором (лізингоотримувачем), яка поступово вносить орендну плату за користування взятим у лізинг майном. Після закінчення терміну дії договору орендатор або повертає майно лізинговій компанії, або продовжує термін дії договору (укладає новий договір), або викуповує майно за залишковою вартістю. На думку фахівців, гостру потребу в інвестиціях Україна значною мірою спроможна задовольнити завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг. Лізинг у різних своїх формах (фінансовий, оперативний тощо) міг би стати непоганою альтернативою кредитуванню. Він дозволяє суттєво зменшити стартові капіталовкладення, а отже, відкриває широкі можливості для розвитку малого та середнього бізнесу. Про це свідчить досвід багатьох країн світу: у формі лізингових операцій здійснюється близько 46% усіх інвестицій в Ірландії, 35 - в Англії, 30 - США, 26 - Швеції, 20 - Австрії, 17 - у Франції. Вітчизняна ж лізингова практика тільки-но зароджується і наразі може похвалитися хіба що кількістю накопичених проблем. Ринок: неосяжний і майже незайманий За існуючими оцінками, потенційна ємкість ринку лізингових послуг в Україні вважається надзвичайно великою - $12-14 млрд і за умов нормального розвитку (хоча наразі вважати його таким підстав немає) цей ринок вже в найближчі 1-2 роки міг би "принести" $1,2-1,5 млрд, інвестицій. Але це лише оптимістичний прогноз, а реально за останні роки обсяги лізингових інвестицій в українську економіку зросли, за даними Всеукраїнською асоціації "Укрлізинг", на 30% і становлять на сьогодні $850 млн. Основні напрямки використання лізингових операцій - транспортні засоби, сільгосптехніка (операції з лізингу сільгосптехніки є досить ризиковими, адже майже всі господарства аграрного сектору є затятими боржниками), сільгосппереробка (найбільш надійна з точки зору повернення вкладених коштів, позаяк попит на харчі досить стійкий), комп'ютери та поліграфічне обладнання, що загалом за структурою відповідає світовій практиці. Разом з тим, сучасний рівень розвитку лізингової діяльності в Україні не дозволяє задовольнити потреби навіть одного сектору економіки - АПК (станом на кінець квітня сюди поставлено понад 3 тис. одиниць різноманітної техніки на суму 20 млн грн, що складає лише 6% від необхідних обсягів). На думку Юрія Сосюрка, віце-президента Всеукраїнської асоціації "Укрлізинг", лізинг в Україні перебуває у зародковому стані, суб'єкти ринку ще не структуровані, вести мову про струнку лізингову систему наразі недоречно, існують лише окремі її елементи, до яких належать Державний лізинговий фонд (підпорядкований АПК), лізингові компанії ВАТ "Украгромашінвест", ВАТ "Укртранслізинг" (створені рішеннями уряду), ЗАТ "Укрдержлізинг", 16 комерційних компаній, об'єднаних Всеукраїнською асоціацією "Укрлізинг", та незначна кількість "неасоційованих" операторів ринку. Втім, попри свою недолугість, український ринок, на думку фахівців, є привабливим для зарубіжних лізингодавців, позаяк підвищений ризик, пов'язаний з діяльністю на ньому, компенсується вищими відсотками за лізинг (в Україні - 12-15%, а, приміром, у Німеччині - 5-7%). Сьогодні поставляти в Україну техніку на умовах лізингу готові компанії Man, Mitsubishi, Mercedes, Volvo (автомобільна техніка), John Deer, Bizon, Neuero (сільськогосподарська техніка), Caterpillar, Zeppelin, Tatra (будівельна техніка). Одна біда: чинне законодавство не сприяє втіленню цих добрих намірів у життя. Не було закону - не було проблем Ще зовсім недавно в Україні налічувалося близько 40 лізингових компаній. Але починаючи з 1998 року (одразу після прийняття Закону "Про лізинг") їх кількість стрімко зменшилась - сьогодні на ринку лізингових послуг реально працює не більше 12-15 підприємств. Як вважають фахівці, основні причини згортання лізингової діяльності криються перш за все в недосконалому законодавстві, а також у відсутності не надто дорогих фінансових ресурсів, необхідних гарантій для здійснення лізингових операцій та платоспроможних лізингоотримувачів. Свого часу асоціація "Укрлізинг" розробила і запропонувала ВР свій варіант закону про лізинг, що повністю відповідав усім міжнародним нормам, проте була ухвалена інша версія законопроекту (зініційована лівими силами у парламенті, а основним мотивом слугували побоювання, що нібито закон про лізинг у варіанті асоціації сприятиме необмеженій експансії західного капіталу в Україну), яка майже повністю перекреслила міжнародні уявлення про лізинг. Результат не забарився: лізингова діяльність в Україні ледь жевріє, і хоч як це не дивно - коли закону не було, лізинговим компаніям працювалось краще, у кожному разі таких проблем, як зараз, вони не мали. Найбільше нарікань з боку операторів ринку викликає відсутність законодавчих норм, які б надавали право прискореної амортизації об'єктів лізингу (до речі, в Росії коефіцієнт амортизації становить 3, в Україні - 0,6, що не дає змоги використовувати переваги лізингу повною мірою), а також ПДВ, що справляється при ввезенні об'єктів лізингу з- за кордону і тим самим спричиняє підвищення їх вартості. На думку фахівців, чинне законодавство фактично унеможливлює розвиток фінансового лізингу в Україні. Але великої трагедії оператори ринку з цього не роблять, позаяк натомість вони частіше використовують у своїй практиці або оперативний лізинг, або продаж на виплат, або товарний кредит. Наприклад, оперативний лізинг може виявитися дуже вигідним для проведення сезонних робіт в аграрному секторі, для здійснення інновацій у тих секторах ринку, де особливо відчутний вплив науково-технічного прогресу, у випадку, коли передбачається прискорена амортизація техніки (легкові авта, комп'ютери тощо). Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих Попри всі перешкоди, що мусять долати на своєму шляху піонери українського лізингу, деяким з них вдається триматися "на плаву". Як виявилося, складові подібного "дива" у кожному конкретному випадку специфічні. Одні оператори ринку, наприклад, Українська фінансово-лізингова компанія або Фінансово-лізинговий дім банку "Україна", при побудові своїх лізингових схем роблять ставку на відносно дешеві фінансові ресурси закордонних банків. У цьому випадку лізингові послуги набувають особливої привабливості, оскільки не є надто обтяжливими для їх отримувача. Виходячи з того, що кредити закордонних банків можна отримати під 7-9% річних, плюс 3-5% - вартість гарантії банку, під яку закордонна установа погодиться надати кредит, плюс маржа лізингової компанії, то загальна сума вартості лізингової операції становитиме приблизно 17-20% річних. При використанні кредитних ресурсів вітчизняних комерційних банків подібних умов досягти практично неможливо, та й самих ресурсів - не густо. Другі, наприклад, компанія "Євро-Сиваш", дійшли висновку, що за наявних умов лізингову діяльність особливо успішно можна провадити у спеціальній економічній зоні. Звільнення об'єктів лізингу при їх ввезенні від обкладання ввізним митом та ПДВ дозволяє зробити їх дешевшими для лізингоотримувача приблизно на 30%, що є дуже переконливим чинником у конкурентній боротьбі за клієнта. Треті, і таких чи не найбільше, вбачають свій шанс у використанні товарного кредиту. Ця схема в основному орієнтована на не надто грошовитого клієнта і не дуже дорогу техніку (зокрема всілякий "секонд-хенд", що відпрацював 7 і більше років), яку завозять з Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини. Вона не вирішує проблеми технічного озброєння докорінним чином, хоча й дає змогу відразу стати власником бодай якоїсь "машинерії", відстрочивши остаточні розрахунки за неї на півроку-рік. Четверті виживають завдяки наданню в оренду майнових надлишків підприємств, що змушені були скоротити обсяги своєї діяльності в умовах економічної кризи. Так, компанія "Електрон-Лізинг", що є дочірнім підприємством львівського концерну "Електрон", здає в тимчасове користування охочим виробничі та невиробничі приміщення, обладнання, транспорт останнього і має з цього неабиякий зиск. П'яті за звичкою покладають надії на використання бюджетних коштів, що зосереджені у Державному лізинговому фонді (ДЛФ). Але про це - окремо. ДЛФ - "годівничка" для вибраних Державний лізинговий фонд (ДЛФ) є одним зі структурних елементів системи лізингу в Україні, який було створено на початку минулого року для підтримки вітчизняних виробників агротехніки згідно з Програмою розвитку сільськогосподарського машинобудування. Передбачалось, що обсяг фонду становитиме щонайменше 410 млн грн, з яких 290 млн мало би надійти за рахунок повернення кредитів, наданих АПК в 1994-1997 роках, а ще 120 млн - за рахунок сплати сільгоспвиробниками амортизаційних відрахувань. Крім того, ще якісь додаткові кошти могли "капнути" від приватизації держмайна, внесків нерезидентів і резидентів України, міжнародних фінансових організацій. Однак стан справ з реальним наповненням ДЛФ далеко не блискучий - обсяги його бюджетного фінансування явно недостатні. Багато хто з фахівців вважає, що отримати у фонд навіть третину від запроектованої цифри було б сьогодні великою удачею. Як повідомили кореспонденту "ГК" в асоціації "Укрлізинг", борги Державному лізинговому фонду за поставлену техніку вже перевищили 45 млн грн. Воно й не дивно, адже ситуація, що склалася в аграрному секторі економіки, добре відома - платоспроможного лізингоотримувача відшукати вкрай важко. Саме з огляду на цю обставину дирекція фонду ініціювала постачання техніки деяким сільгосппідприємствам без попередньої сплати відповідного авансу, що попри всю свою "гуманність" перетворює державну концепцію лізингу на справу ще більш проблематичну, якщо не сказати - безнадійну. Втім, хоч як би воно там було, але найбільші лізингові операції здійснюються за участю ДЛФ, оскільки останній залишається на сьогодні найпотужнішим осередком цільових фінансових ресурсів. Коштами ДЛФ для фінансування виробництва сільгосптехніки вже скористалися Харківський тракторний завод і Південний машинобудівний завод, а також кіровоградська "Червона зірка", Тернопільський комбайновий завод, "Одесасільмаш", "Львівсільмаш", "Білоцерківсільмаш" та деякі інші підприємства. Розуміючи привабливість роботи з коштами Державного лізингового фонду, на них "накинули оком" не лише вітчизняні виробники сільгосптехніки, але й чимало лізингових компаній, серед яких і щойно створені за рішенням уряду потенційні монополісти на ринку лізингових послуг ВАТ "Украгромашінвест" (претендує на 60 млн грн з ДЛФ, акціонерами товариства вже стали 19 машинобудівних підприємств України) і ВАТ "Укртранслізинг" (перебуває у стадії реєстрації). Разом з тим у впливових колах точиться запекла боротьба за виведення фонду з підпорядкування МінАПК і його перехід під "дах" Мінекономіки, що, зрозуміло, розширить коло причетних до державної "годівнички". Андрій МИРОНЮК Головне: ? гостру потребу в інвестиціях Україна значною мірою спроможна задовольнити завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг; ? лізинг міг би стати непоганою альтернативою кредитуванню, він дозволяє суттєво зменшити стартові капіталовкладення, а отже відкриває широкі можливості для розвитку малого та середнього бізнесу; ? на сьогодні через механізм лізингу Україна отримала 850 млн доларів інвестицій, хоча потенційна ємкість вітчизняного ринку лізингових послуг становить близько $12-14 млрд; ? розвиток лізингу в Україні гальмується недосконалою законодавчою базою (потребують вирішення питання прискореної амортизації об'єктів лізингу, спрощення процедури повернення майна, сплати ПДВ на нове обладнання при тимчасовому його ввезенні на територію України тощо) та надто обмеженим доступом операторів ринку лізингових послуг до "дешевих" кредитних ресурсів; ? в умовах слабко розвиненої інфраструктури лізингу держава залишається одним з найпомітніших гравців у цьому секторі економічної діяльності. А отже, за право долучитися до державної "годівнички" точиться запекла боротьба. Переваги використання лізингових операцій 1 За відсутності дієвої державної підтримки малого підприємництва, прямих інвестицій у цю сферу діяльності, а також неможливості отримання дешевих кредитів, лізинг дозволяє підприємцю розпочати власну справу без значних стартових капіталовкладень. 2 Лізинг дає змогу не залучати позичений капітал і не "заморожувати" власний, заощаджувати на витратах, пов'язаних із володінням майном, встановлювати за погодженням із лізингодавцем гнучкі схеми лізингових платежів. 3 Лізингоотримувач має змогу скористатися податковими пільгами - лізингові платежі відносяться на собівартість продукції, включаються до валових витрат і, таким чином, зменшують розмір оподатковуваного прибутку. 4 Завдяки лізингу активізується інноваційна діяльність, створюються умови для оперативного оновлення основних виробничих фондів без повної оплати його вартості. 5 Для виробників лізинг слугує дієвим засобом підвищення конкурентоспроможності, вони отримують додаткові можливості для розширення ринків збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує. 6 Лізинг підвищує ліквідність підприємства. Лізинговане майно не зараховується на баланс лізингоотримувача, не збільшує його активів, воно також не включається у кредиторську заборгованість. 7 Можливе укладання лізингових угод без надання застави. Крім того, лізингоотримувач може розраховувати на додаткові послуги (інформаційного, юридичного, сервісного характеру) з боку лізингодавця. 8 Лізингова угода може врятувати від банкрутства. Йдеться про так званий зворотний лізинг, що передбачає можливість придбання лізингодавцем майна у власника (який, скажімо, потрапив у економічну скруту) з наступною передачею цього ж майна йому (колишньому власникові) у лізинг. Думка фахівця: Юрій СОСЮРКО, віце-президент Всеукраїнської асоціації "Укрлізинг", генеральний директор Української фінансово-лізингової компанії: Поряд із забезпеченням більш ефективної роботи ДФЛ треба створити належні умови для підтримки діяльності недержавних лізингових компаній. Враховуючи досвід Росії та інших країн, в Україні в першу чергу необхідно розвивати три види лізингових структур: а) дочірні лізингові компанії великих банків або компанії, які самі є комерційними банками; б) напівкомерційні лізингові компанії, які можуть утворюватися урядом разом з місцевими органами влади і фінансуватися за рахунок відповідних бюджетів; в) регіональні лізингові організації (при цьому дуже перспективним є напрямок створення лізингових компаній у спеціальних економічних зонах, де діють податкові пільги - об'єкти лізингу при їх ввезенні не обкладаються ввізним митом та ПДВ). Валерій КУРНАЄВ, президент ЗАТ "Укрдержлізинг": Розширенню лізингової діяльності в Україні могли б посприяти, на мою думку, такі заходи: розробка й реалізація державної програми розвитку лізингу (як це має місце в Росії); створення єдиної бази всіх об'єктів лізингу в Україні; розробка і впровадження у практику спрощеного, прискореного механізму реєстрації руху об'єктів лізингу; законодавче передбачення (як це, знову-таки, зроблено в Росії) можливості прискореної амортизації об'єктів лізингу з коефіцієнтом 2; встановлення пільг для довготермінових товарних кредитів, що надходять в Україну; посилення контролю за здійсненням лізингових операцій з боку держави (наприклад, встановлення мінімального розміру статутного фонду для лізингових компаній або певного співвідношення статутного фонду до залученого капіталу, запровадження обов'язкової реєстрації об'єктів лізингу, введення ліцензування цього виду діяльності тощо). Олександр ЗУБАНЬОВ, президент лізингової компанії "Укрінкомліз": Ситуація, що склалася сьогодні, не сприяє розвитку лізингу в Україні. Ухвалений Верховною Радою Закон "Про лізинг" недосконалий, в ньому багато плутанини, окремі його норми трактуються лише так, як це вигідно фіскальним органам. Фактично, за існуючої законодавчої бази, а надто тих норм, що стосуються термінів амортизації, про фінансовий лізинг можна забути. Хоча фахівці в один голос переконують, що лізингові операції - чи не єдина можливість інтенсивного залучення інвестицій та нових технологій в українську економіку. Світлана ЗАГРЕБЕЛЬНА, президент лізингової компанії "Євро-Сиваш": За наявних умов лізинг особливо успішно розвивається у спеціальній економічній зоні. Важливо, щоб суб'єкти СЕЗ мали пільги зі сплати мита на ввезення об'єктів лізингу і щоб самі СЕЗ не мали спеціального митного кордону, аби, зареєструвавшись у зоні, лізингова компанія могла вільно працювати з клієнтами по всій країні. Іван ПАЩЕНКО, директор департаменту страхування фінансових ризиків і інвестицій АТ УСК "Гарант-Авто": Чинне законодавство практично знищило фінансовий лізинг. Замість нього тепер частіше використовуються продаж на виплат. Разом з тим лізинг є привабливішим і перспективнішим інструментом, позаяк дає змогу використовувати в розрахунках більш гнучкі фінансові схеми. Зокрема, на відміну від розстрочки він не потребує передоплати 20-25% вартості продукції. Якби цією можливістю скористалося СП "АвтоЗАЗ-Daewoo", сьогодні його справи могли б бути набагато кращими. Володимир ЛЕСИК, віце-президент лізингової компанії "Електрон-Лізинг": Наша компанія є дочірнім підприємством львівського концерну "Електрон" і має змогу надавати в оперативний лізинг майно колишнього телевізійного гіганта, що за часів економічної скрути стало начебто "зайвим". Подібні операції становлять левову частку в загальних обсягах лізингової діяльності компанії і дозволяють їй триматися "на плаву", позаяк чинне лізингове законодавство практично унеможливило фінансовий лізинг. Серед наших клієнтів - здебільшого представники малого та середнього бізнесу, які за відносно невеликі гроші мають змогу отримати в тимчасове користування виробничі та невиробничі приміщення, обладнання, транспорт тощо. Основні вади українського лізингового законодавства 1Українське законодавство розрізняє такі основні види та форми лізингу - фінансовий, оперативний, зворотний, пайовий, міжнародний. Це обмежує розвиток лізингових відносин, бо на практиці їх може бути набагато більше. 2 Існує суттєва термінологічна плутанина. Зокрема, не досить чітко розмежовані поняття "лізинг", "оренда" тощо. У зв'язку з цим виникають різноманітні законодавчі колізії. 3 Чи не найбільшою вадою законодавства є те, що основним регулюючим параметром у лізингових угодах встановлено термін амортизації. У цьому питанні "Закон про лізинг" суперечить чинному закону "Про оподаткування прибутку підприємств". 4 Чинне законодавство розглядає лізинговане майно як товар. І якщо воно ввозиться на митну територію України на термін, більший за один рік, доводиться сплачувати всі передбачені в таких випадках платежі - ПДВ, акциз тощо. 5 В "Законі про лізинг" зовсім не відображена проблема сублізингу, що стримує реалізацію міжнародних лізингових проектів. Чинники, що стримують розвиток лізингу в Україні 1 Недосконалість законодавчої бази (потребують вирішення питання прискореної амортизації об'єктів лізингу, спрощення процедури повернення майна, сплати ПДВ на нове обладнання при тимчасовому його ввезенні на територію України. 2 Відсутність системи оподаткування, яка б стимулювала бізнес. 3 Недостатнє залучення до лізингової діяльності комерційних банків. Чинники, які можна розглядати як такі, що сприяють розвитку лізингу в Україні 1 Попит на лізингові послуги значно перевищує пропозицію (фахівці говорять про співвідношення 10:1). 2 "Дозвільна" система не поширюється на лізингові операції, цей вид діяльності не потребує ліцензування. 3 Експортно-імпортні лізингові операції не виснажують валютних резервів і не впливають на сальдо платіжного балансу країни. Як отримати кошти з Державного лізингового фонду Спочатку укладають три угоди: між дирекцією ДЛФ і лізингодавцем, між лізингодавцем і лізингоотримувачем, між лізингодавцем і заводом-виробником. Після цього останній отримує кошти в розмірі до 50% вартості техніки. Решта надається після складання акту приймання-передачі робіт лізингодавцем, лізингоотримувачем і заводом-виробником. Техніка передається тільки у фінансовий лізинг на термін до п'яти років, а плата за лізинг не повинна перевищувати 50% облікової ставки НБУ на момент укладання угоди. Лізингодавців визначає дирекція ДЛФ на конкурсній основі. "Укрлізинг": (044) 244-38-41 Українська фінансово-лізингова компанія: (044) 244-38-43 "Укрдержлізинг": (044) 246-95-31 Фінансово-лізинговий дім банку "Україна": (044) 244-16-80 "Укрінкомліз": (044) 244-43-60 "Електрон-Лізинг": (0322) 33-50-11 "Гарант-Авто": (044) 269-00-42 З історії лізингу: 350 рік до н. е. - Арістотель у своїх "Риториках" дав визначення основної ідеї лізингу: "Багатство полягає не у володінні майном, а в праві користування ним..."; ХI століття - перші спроби лізингу: підприємливі венеціанці здавали в оренду власникам торгових суден якорі, а Вільгельм Завойовник на орендних засадах створив потужний флот для вторгнення на Британські острови; 1877 рік - телефонна компанія Bell, захищаючи своє монопольне право на винахід, вирішила не продавати вироблені нею телефонні апарати, а здавати їх в оренду; 1952 рік - у Сан-Франциско створено перше у світі лізингове товариство "Юнайтед стейтс лізинг корпорейшн". Основна мета його діяльності - використовуючи механізм оренди, сприяти виробникам у просуванні їхньої продукції на ринок, страхування ризиків, фінансування орендних операцій, залучення до цієї справи банківського капіталу тощо; 60-70-ті роки - становлення лізингу в Європі, яке, однак, стримувалося через різноманітні суперечності у законодавстві європейських країн; 1974 рік - у Римі в Міжнародному інституті з уніфікації приватного права (UNIDROIT) розпочато роботу над Конвенцією з уніфікації і гармонізації національних законодавств у галузі міжнародної лізингової діяльності, кінцевий варіант якої було ухвалено в Оттаві 28 травня 1988 року; кінець 90-х років - лізинг набув у світовій бізнесовій практиці величезного поширення, сумарний обсяг щорічних лізингових контрактів сягнув близько $500 млрд. Клієнт залишається байдужим Через нестабільність гривні популярність купівлі легковиків на виплат останнім часом значно впала Торгівля легковими автами на виплат попри всі свої принади не надто поширена в Україні: за нестабільної національної валюти грошові зобов'язання на кілька років наперед брати ніхто не хоче. Компанії, які минулого року хутко взялися за цю справу, сьогодні її майже згорнули. Продаж у кредит нині можуть собі дозволити лише великі компанії, які володіють значними обіговими коштами або мають доступ до дешевих кредитних ресурсів. Багато галасу даремно Практика продажів автомобілів на виплат розпочалася в Україні минулого року. Відсутність застави на покупку, найпривабливіші в країнах СНД умови розстрочки, низькі відсотки за кредит зумовили неабияку популярність цього виду торгівлі серед вітчизняних споживачів. СП "АвтоЗАЗ-Daewoo" саме завдяки вигідним умовам розстрочки навіть під час фінансової кризи вдалося продати рекордну кількість "Таврій". Однак згодом інтерес до реалізації легковиків у кредит впав як у покупців, так і у продавців. Сьогодні легковики на виплат продають лише кілька вітчизняних компаній, зокрема, СП "АвтоЗАЗ-Daewoo", "Автотрейдинг", Autoclub. Натомість майже кожен імпортер закордонних авт декларує можливість організації продажів у кредит (і то вже найближчим часом). Але на заваді реалізації цих намірів перш за все стає відсутність дешевих кредитних ресурсів та нестабільність національної валюти. Тому продаж у кредит сьогодні можуть собі дозволити лише великі компанії, які володіють значними обіговими коштами або мають змогу легко їх залучити, не вдаючись до послуг вітчизняних комерційних банків. Наразі найкраще це вдається СП "АвтоЗАЗ-Daewoo", яке пропонує найвигідніші умови розстрочки (передоплата 25-50%, термін погашення заборгованості - до 3 років). "Автотрейдинг" надає автомобілі Skoda на умовах товарного кредиту, за умови передоплати 50% вартості авта й наступної сплати решти суми протягом 1 року. Однак ставку на цей вид продажів, за словами начальника відділу маркетингу "Автотрейдингу" Ганни Богданової, компанія не робить, тому відбір претендентів дуже жорсткий, а відсотки за кредит вищі, аніж у "АвтоЗАЗ-Daewoo". За новими правилами не працює ніхто З 1 лютого 1999 року змінилися офіційні правила торгівлі автомобілями на виплат (постанова КМУ №138 від 4.02.99 р.). Відповідно до неї максимальний строк оплати вартості авта, купленого в кредит, продовжено з 2 до 5 років, вдвічі (з 50 до 25%) зменшено розмір першого внеску. Зрозуміло, що ця постанова писалася під СП "АвтоЗАЗ-Daewoo", тому інші оператори ринку на неї ніяк не зреагували - навіть через півроку продавці автомобілів не поспішають запроваджувати нові правила торгівлі. Аби знизити ризики, компанія "Ніссан Україна" відмовилась від продажу авт на виплат фізичним особам і запровадила лізинг для юридичних осіб. Гарантії юридичних осіб видаються автотрейдерам вагомішими, ніж зобов'язання фізичних, тим паче, що перші при укладанні угоди подають звіт про фінансову діяльність за минулий період. За словами менеджера з продажів компанії "Укравтоцентр" Владислава Червінського, "частка проданих у лізинг автомобілів Citroen і раніше не перевищувала 15%, сьогодні ж клієнти навіть не цікавляться цим видом послуг". Це пов'язано також з тим, що партнер "Укравтоцентру" з лізингу - компанія "Ханса Лізинг" - вважає, що повну вартість однієї машини може сплатити будь-яка компанія, яка твердо стоїть на ногах і віддає перевагу лише тим клієнтам, які купують кілька авт одночасно. Більшість опитаних "ГК" експертів схиляються до думки, що продаж автомобілів на виплат чи в лізинг сьогодні не приносить бажаного результату. Адже за умов нинішньої нестабільності курсу гривні та невпевненості так званого українського "середнього класу" у майбутніх доходах мало хто захоче брати на себе відповідальність на щомісячну виплату доволі значних сум. Експерти відзначають, що охочі придбати авто сьогодні схиляються до купівлі нової машини за повну вартість. Головне: · за умов нестійкої національної валюти та відсутності "дешевих" кредитних ресурсів популярність торгівлі автами на виплат наразі незначна; · для покупців вартість легковика, придбаного на виплат, збільшується приблизно на 12-15%. Рік розстрочки - плюс $1000 Щоб придбати на виплат, скажімо, "Таврію", необхідно сплатити перший внесок у розмірі 25% (інші авта - 30-50%), а також страхові платежі - фінансових ризиків (4%) та КАСКО (5% повної вартості автомобіля). Далі щомісяця сплачується сума, враховуючи 12% річних (відповідно до курсу долара) на залишок боргу. Таким чином, вартість "Таврії" (11015 грн) зростає протягом року приблизно на 1500 грн. Для дорожчих автомобілів ця сума зростає пропорційно їх вартості. Порівняння цін на легкові автомобілі, реалізовані за повну вартість та на умовах розстрочки (терміном 1 рік) Модель автомобіля \| Повна вартість, $ \| Фактична вартість, $ "Таврія" \| 2800 \| 3200 Skoda Felicia \| 7000 \| 8000 Daewoo Nexia \| 8500 \| 9650 Daewoo Leganza \| 15000 \| 16800 Сергій МАТУСЯК СП "Автозаз-Daewoo": (044) 475-1498, "Автотрейдинг": (044) 450-0363 "Ніссан Україна": (044) 252-7470 Вантажівку - на виплат Лізинг транспортних засобів в Україні сьогодні швидше нагадує продаж у кредит У 1996 році компанія Trade Line Trans взяла у лізинг перші вантажівки DAF, через рік вони стали власністю компанії Нестабільність економічної ситуації та, як наслідок, малопередбачувані доходи перевізників зумовлюють низьку привабливість лізингових послуг в Україні. Однак продавці автотехніки та автотранспортні підприємства все ж таки знаходять спільну мову, і парк вантажівок поступово оновлюється. Однак умови лізингу в Україні суттєво відрізняються від загальноприйнятих у Європі. Успішність роботи перевізників значною мірою залежить від якісного складу наявного автопарку. Як показує досвід, в умовах інтенсивної експлуатації автомобіль працює без особливих проблем перші два-чотири роки (хоча загалом термін його служби може сягати двадцяти років). Потім починаються проблеми з ремонтом, запасними частинами тощо. Тому оновлення рухомого майна - чи не найсильніший "головний біль" керівників будь-якої транспортної фірми. Оскільки коштів в українських транспортників, як правило, небагато, однією з найприйнятніших форм оновлення автопарку для них є використання лізингових операцій. Однак через погіршення економічної ситуації у країні вимоги до клієнтів стають дедалі жорсткішими. Окрім того, враховуючи низьку платоспроможність потенційних клієнтів, і продавці, і лізингові компанії воліють сьогодні працювати з недорогою малотонажною технікою. В Західній Європі схеми лізингу відпрацьовані давно, і більшість перевізників використовують саме лізингову техніку. Причому лізингоотримувач після закінчення лізингової угоди може викупити за залишковою вартістю майно, яким він користувався, або повернути його лізингодавцю. Ніхто також не забороняє продовжити договір і взяти в лізинг нову машину. В цьому випадку залишкова вартість старої стає першим внеском у сплату вартості нової техніки. Таким чином, лізингові операції дають можливість без накопичення значних сум та вилучення їх з обігу користуватися новими автомобілями практично постійно. Однак в Україні лізингові схеми працюють трохи інакше. Наприклад, як зазначив фінансовий директор СП "Івеко-КрАЗ" Cерджіо Томазеллі, "лізингове законодавство України забороняє передачу автомобілів у сублізинг та оренду. Тому сьогодні ми пропонуємо продаж автомобілів з відстрочкою платежу, а право власності переходить до клієнта після завершення усіх виплат. По суті, це не лізинг, а кредит". Представництво компанії Daimler-Chrysler в Україні "Автомобільний Дім Україна" повернулося до форм роботи з клієнтами зразка 1996 року. Зокрема представництво відмовилося від обов'язкового надання лізингоотримувачем банківської гарантії, а обмежується лише ретельним вивченням його документів. Перший внесок складає 20% повної вартості, решта розбивається на термін до 5 років. В умови договору входить обов'язкове страхування автомобіля на умовах КАСКО. Окрім того, з'явилася нова схема фінансування легких комерційних автомобілів. Їх можна купити з поетапною сплатою вартості на термін до 12 місяців. Якщо перший внесок становить половину загальної суми угоди, право власності на транспортний засіб відразу переходить до клієнта. Щоправда, така схема діє лише для юридичних осіб. Ян КОСТЕЦЬКИЙ, Сергій МАТУСЯК СП "Iveco-КрАЗ": (044) 252-6636 "Автомобільний Дім "Україна": (044) 296-0420 "Ханса-лізинг": (044) 263-8782 Думка фахівця: Хорст ХЬОРДТЛЕ, директор представництва Daimler-Chrysler в Україні з продажу комерційних автомобілів Mercedes-Benz: Лізинг - дуже важлива складова частина нашої роботи з клієнтами. І за наявності гострих питань ми завжди намагаємось знайти прийнятне для обох сторін рішення. Навіть за умов недосконалого українського лізингового законодавства. Валерій АНОХІН, директор "Ханса Лізинг Україна": Сьогодні в нас у лізингу перебуває майже 200 автомобілів, приблизно стільки ж напівпричепів, близько 100-120 легкових автомобілів і мікроавтобусів. Працювати в теперішніх умовах дуже важко. Коло клієнтів, з якими можна мати справу, дуже вузьке, і на ринку лізингових послуг вже з'явилася конкуренція.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (29.04.2014)
Просмотров: 273 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: