Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Макроекономіка |
Реферат на тему:Програми соціально-економічного розвитку регіонів
|
Реферат на тему:Програми соціально-економічного розвитку регіонів. У відповідності до Конституції України, законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні" важливою функцією місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування є управління (регулювання) соціально-економічними процесами на відповідній території. Одним з інструментів управління цими процесами є програми соціально-економічного розвитку регіонів - Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Вказані програми мають статус регіональних програм обласного рангу (затверджуються обласними (міськими) радами), є комплексними, оскільки включають завдання і показники по здійсненню найважливіших відтворювальнйх процесів в економічній, соціальній, науково-технічній та інших сферах. Програма соціально-економічного розвитку регіону є організаційно-економічним та інформаційно-аналітичним документом втілення положень економічної політики держави, вміщує систему цільових завдань і заходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою досягнення поставлених цілей у відповідному прогнозному періоді. Найважливішими завданнями програми є: забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку відповідної території; удосконалення структури господарського комплексу регіону; досягнення раціонального використання усіх територіальних ресурсів; забезпечення надійного функціонування соціальної та виробничої інфраструктури; послідовне зростання якості життя населення регіону, У залежності від визначених цілей та послідовності вирішення соціально-економічних проблем такі програми розробляються на короткостроковий (1-2 роки), середньрстроковий (3-5 років) та довгостроковий (понад 5 років) періоди. (див схему) ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМИ Організаційно-методичну роботу з розробки проектів регіональних програм здійснюють економічні управління обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій та Міністерство економіки Автономної Республіки. Крим у тісному контакті з Міністерством економіки України. Для розроблення проектів регіональних програм управління економіки обласних і міських держадміністрацій та міністерство економіки Автономної Республіки Крим залучають відповідні - відділи і управління облдержадміністрацій, економічні підрозділи районних держадміністрацій та виконкомів міських Рад, а також міністерства і відомства Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. З цією метою до цих організацій надсилаються переліки відповідних форм і показників, повідомляються окремі вихідні дані (економічні орієнтири), проводяться організаційно-методичні наради та робота по організації розгляду проектів планів (намірів) та заходів підприємств і організацій. Розроблення проекту програми рекомендується проводити у такій послідовності: 1) аналіз досягнутого стану соціально-економічного розвитку регіону на початок прогнозного періоду, виявлення найбільш гострих проблем і диспропорцій у господарському комплексі та причин їх виникнення; 2) обґрунтування цілей, завдань й пріоритетів у соціально-економічному розвитку на прогнозний період, визначення засобів вирішення виявлених проблем, розроблення відповідних заходів і кількісних характеристик по напрямах розвитку продуктивних сил регіону з урахуванням формування ринкових відносин, раціонального використання природно-ресурсного та виробничо-технічного потенціалів; 3) узгодження основних завдань і параметрів проекту програми з намірами центральних та місцевих органів виконавчої влади і самоврядування та з поданими підприємствами і організаціями проектами планів і заходів, які пов’язані з обслуговуванням населення або можуть призвести до негативної зміни екологічного, Демографічного стану та інших наслідків; 4) складання проекту програми і подання її у встановлений термін на розгляд Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних (міських) держадміністрацій; 5) після розгляду проекту програми виконавчими органами влади та визначення уточнених обсягів фінансових ресурсів до неї вносяться необхідні корективи і вона подається на розгляд та затвердження обласної (міської) ради, Верховної ради Автономної Республіки Крим. Розрахунки основних показників проекту програми доцільно здійснювати, як мінімум, у двох варіантах (мінімальний і максимальний), в залежності від визначених завдань та обсягів очікуваних фінансових ресурсів і можливостей їх маневрування. Процес розгляду проектів планів і заходів підприємств і організацій доцільно проводити спеціальною робочою групою з числа спеціалістів економічних, фінансових та інших підрозділів місцевих держадміністрацій та міськвиконкомів у встановлені термінів щодо розроблення проекту регіональної програми. Вказаний процес полягає в поетапному розгляді робочою групою основних показників проектів планів та заходів підприємств, їх аналіз, та оцінка впливу на демографічний, екологічний, економічний стан регіону, задоволення соціальних потреб населення тощо. По результатах розгляду готуються пропозиції до планів підприємстві організацій, регіональної та місцевих цільових програм, а також до відповідних міністерств і відомств України з метою вирішення на центральному рівні найбільш складних питань соціально-економічного та культурного розвитку регіону. Для обґрунтування завдань і показників програми використовуються нормативний і .балансовий методи прогнозування, аналітичний метод, методи екстраполяції, експертних оцінок та інші. Нормативний метод спирається на систему науково обґрунтованих норм і нормативів - соціальних, виробничо-технічних, фізіологічних тощо. Цей метод дає можливість здійснювати розрахунки потреб у об’єктах соціальної і виробничої інфраструктури, оцінити рівень соціального захисту населення та задоволення його потреб у матеріальних благах і послугах. Балансовий метод використовується для обґрунтування територіальних і галузевих пропорцій у виробництві і споживанні продуктів харчування, паливно-енергетичних ресурсів, у збалансуванні доходної і витратної частин місцевих бюджетів, використанні трудових, природних та матеріальних ресурсів. Аналітичний метод найбільш прийнятний для виявлення тенденцій і проблем у розвитку продуктивних сил регіону у ретроспективному періоді та на сучасному етапі, дає можливість визначати цілі й пріоритети у соціально-економічному і культурному розвитку регіону на майбутнє, формувати необхідну систему показників. На основі методів кореляційно-регресивного аналізу регіональних факторів (природних, виробничих, соціально-демографічних, інфраструктурних) можна кількісно оцінити їх вплив на стан регіональних проблем та можливостей їх вирішення у прогнозному періоді. Метод екстраполяції полягає у поширенні на майбутнє самих тенденцій і напрямків у розвитку окремих галузей і сфер економіки, що виявлені на сучасному етапі. Метод експертних оцінок використовується для прогнозування зрушень у структурній перебудові господарського комплексу, розвитку підприємництва, обґрунтування доцільності будівництва окремих об’єктів виробничого, природоохоронного призначення тощо. Показники програми соціально-економічного розвитку регіону спираються на діючу систему облікової та звітної .інформації органів державної статистики. При складанні регіональних програм використовуються аналітичні і розрахункові матеріали галузевих та функціональних відділів й управлінь державних адміністрацій, - органів місцевого самоврядування, науково-дослідних і проектних організацій, вузів, дані щодо опитування громадян тощо. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ Програму соціально-економічного розвитку регіону пропонується складати із трьох частин: 1) аналітично-прогнозної; 2) системи основних показників; 3) балансових розрахунків. Аналітично-прогнозна частина Цей блок програми містить інформаційні дані та аналіз розвитку продуктивних сил регіону на початок прогнозного періоду, пояснення щодо змісту цілей, завдань і пріоритетів у розвитку економічної та соціально-культурної сфер, напрямів ринкових перетворень в економіці . на майбутнє тощо. Сюди включається також інформація стосовно заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади і самоврядування щодо засобів забезпечення досягнення намічених цілей та виконання програмних завдань уряду країни. Рекомендується такий приблизний склад аналітично-прогнозної частини: 1. Соціально-економічна ситуація на початок року (періоду) У цьому розділі дається короткий аналіз соціально-економічної ситуації У регіоні на початок прогнозного періоду з розкриттям найважливіших тенденцій, недоліків та диспропорцій у розвитку господарського комплексу, соціальної сфери, реформуванні економічних відносин, соціальному стані населення та екологічної ситуації. Основна увага приділяється аналізу тих процесів., які негативно позначаються на ефективності виробництва у провідних сферах (промисловість, сільське господарство, будівництво) та призводять до падіння життєвого рівня населення. Вказуються основні причини негативних процесів та можливості їх усунення. Наводяться кількісні показники досягнутого стану розвитку у ведучих сферах і галузях економіки, дані про рівень використання природних і трудових ресурсів, виконання доходної та видаткової частин місцевих бюджетів. 2. Основні цілі, завдання та пріоритети соціально-економічного розвитку У цьому розділі вміщуються пояснення щодо основних цілей і пріоритетів у розвитку економіки та соціально-культурної сфери. визначаються найважливіші завдання та параметри у розвитку окремих сфер економіки, галузей промисловості і сільського господарства, вказуються передбачені засоби вирішення першочергових проблем та усунення диспропорцій. Головною метою програми на сучасному перехідному етапі реформування економіки є вирішення поточних проблем, а саме: реформування спаду виробництва, його стабілізація, поступове нарощування обсягів виробництва продукції та послуг з урахуванням загальнодержавних завдань і пріоритетів та наявних ресурсних можливостей і стану фінансово-економічного потенціалу регіону. Найважливішим соціальним завданням є створення міцних засад для послідовного підвищення якості життя населення, ефективної зайнятості трудових ресурсів, поліпшення демографічної ситуації на основі стабільного і ефективного функціонування сфери матеріального виробництва та широкого розвитку міжрегіонального і зовнішньоекономічного співробітництва. Найбільш характерними завданнями та пріоритетними напрямками для більшості регіонів мають бути: - удосконалення галузевої структури промисловості за рахунок диверсифікації виробництва, зменшення питомої ваги добувних галузей і підвищення питомої акти переробних галузей, розвитку наукоємних виробництв у машинобудуванні; - активне проведення санації та реструктуризації підприємств, їх технічного переозброєння, розвиток міжгалузевих виробництв і поглиблення міжрегіональної кооперації у межах країни; - переорієнтація окремих підприємств машинобудівної, оборонної та інших галузей на випуск якісних товарів народного споживання, медичного обладнання, дефіцитних комплексів машин і устаткування для сільського господарства, будівництва, харчової і переробної промисловості, тарапакувальних матеріалів тощо: - випереджаючий розвиток АПК, досягнення раціональної спеціалізації регіону щодо виробництва конкурентоспроможних видів сільськогосподарської сировини та продукції її переробки; - інтенсивний розвиток морегосподарського комплексу (у приморських регіонах); - розвиток курортно-рекреаційного господарства і туризму (у відповідних регіонах); - раціональне використання мінерально-сировинних та вторинних ресурсів, відходів виробництва; І - зміцнення матеріальної бази соціальної інфраструктури у сільській місцевості, районах, де розміщується евакуйоване населення внаслідок аварії на ЧАЕС, а також у районах, куди повертаються на постійне проживання депортовані народи; - забезпечення надійного водопостачання та стабільної роботи комунального господарства і міського транспорту в обласних центрах та інших містах; - збереження етнографічної самобутності регіонів, охорона та відродження пам’яток історії і культури. Слід зауважити, що кожний регіон має свої специфічні проблеми у розвитку .господарства і соціально-культурній сфері, відмінні умови соціально-економічного становища та різні перспективи розвитку у залежності від природних умов, структури господарства, ступеню концентрації промисловості і таке інше. Це зумовлює своєрідність цілей,, завдань і засобів вирішення економічних і соціально-культурних проблем у конкретному регіоні. Але і за цих умов принциповим залишається положення про необхідність дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів із завданнями соціальне-економічного розвитку країни в цілому. Пріоритетні напрямки на плановий період встановлюються з врахуванням реальних інвестиційних можливостей території в будівництві об’єктів виробничого призначення, соціальної та виробничої інфраструктури, створення сприятливих умов ..для розвитку, ринкового середовища, експортних та імпортозамінних виробництв у районах, що мають для цього реальні можливості, активного проведення всього комплексу заходів щодо реформування економіки регіону. Частина ІІ. Система основних показників Дана частина програми складається з слідуючи розділів (підрозділів): Розділ І Розвиток сфери матеріального виробництва Промисловість Метою планування промисловості є визначення основних цілей і тенденцій розвитку індустріальної складової регіональних продуктивних сил та їх спрямування на забезпечення ефективного використання власних природних ресурсів, створення умов для більш повної зайнятості працездатного населення та вирішення соціальних проблем. Прогноз розвитку промислового виробництва здійснюється на основі розрахунків валової доданої вартості та необхідних для цього показників валового випуску і проміжного споживання. Інформаційною базою для розробки програми є матеріали статистичної звітності (Ф.1-П, Ф.СО "Обсяг продукції та промислово-виробничі фонди по галузях промисловості". Ф.5-С "Витрати на виробництво продукції, робіт, послуг", Ф. 11 "Наявність, рух, склад, амортизація і ремонт основних фондів промисловості по підприємствах, що перебувають на самостійному балансі", Ф.2-КБ "Звіт про введення в дію об'єктів, основних фондів, освоєння капітальних вкладень та інвестиційні наміри забудовника"; статистичні бюлетені та збірники про основні показники роботи промисловості та середні оптові ціни на її продукцію та ін), матеріали вибіркових обстежень, - річних звітів та бізнес-планів підприємств області, аналітичні розробки обласних органів тощо. Зазначені вище програмні показники мають узгоджуватись ітеративним шляхом при співставленні їх рівнів, отриманих зведенням відповідних даних по підприємствах, з одного боку, і аналогічних даних, прогнозованих в цілому по області. Спочатку прогнозується виробництво промислової продукції в натуральному виразі. Номенклатура основних "Видів промислової продукції, по якій здійснюється прогнозування» визначається на місцях, виходячи із спеціалізації регіонів та згідно з переліком, що повідомляється Мінекономіки України. Враховуючи зміни в обсягах виробництва окремих видів продукції (які є для регіону найбільш репрезентативними), оцінюється динаміка валового, виробництва п цілому. Прогнозні обсяги промислового виробництва в значній мірі визначатимуться перспективним перебігом платіжної кризи і пов’язаними з ним можливостями поповнення обігових коштів підприємств. Недостатність останніх є головним стримуючим фактором розвитку виробництва. Можливості, будівництва нових, і реконструкції діючих виробничих потужностей, які враховуються, при оцінці прогнозної динаміки виробництва визначаються проектними обсягами капітальних вкладень, а забезпеченість трудовими ресурсами — прогнозною чисельністю промперсоналу. Прогнозування динаміки обсягів виробництва здійснюється на основі припущень про певні умови процесу капіталотворення, які в свою чергу визначаються дією макроекономічних чинників. Серед останніх слід - виділити вплив бюджетної, грошово-кредитної, податкової політики, можливостей стимулювання Інвестиційної діяльності, залучення коштів комерційних банків до довгострокового кредитування, розширення зовнішніх ринків збуту української промислової продукції. Ємність внутрішнього ринку (регіону та України в цілому), знання якої необхідне для обґрунтування прогнозної динаміки виробництва, визначатиметься платоспроможним попитом на товари народного споживання та попитом юридичних осіб на продукцію інвестиційного призначення. Окремо оцінюються експортні можливості підприємств регіону та кон'юнктура зовнішнього ринку. При оцінці прогнозної динаміки обсягів виробництва потрібно врахувати також перспективи антимонопольної політики, хід структурної перебудови промисловості, реструктуризації нежиттєздатних виробництв, реалізацію механізму банкрутства, ефект перспективних інституціональних перетворень. Слід оцінювати також стан і перспективи постачання промислових підприємств енергоресурсами, основною сировиною і матеріалами, комплектуючими виробами з врахуванням можливостей розширення їх власного виробництва у регіонах України та заходів по їх збереженню. Така оцінка особливо важлива для найбільш енергомістких та паливно-сировинних галузей. Загальна характеристика темпів росту промислового виробництва в Івано-Франківській області дана в табл. 1 і 2. | По Україні | в т.ч. по областях Івано-Франківська | Львівська | Закарпатська | Волинська | Чернівецька | Тернопіль ська 99,0 | 100,4 | 99,9 | 106,0 | 99,0 | 103,0 | 101,0 1991 рік | 95,0 | 98,0 | 93,0 | 97,0 | 91,0 | 88,0 | 88,0 1992 рік | 91,0 | 99,8 | 89,0 | 96,4 | 85,5 | 95,6 | 93,0 1993 рік | 92,6 | 87,8 | 84,0 | 83,7 | 83,2 | 85,5 | 88,2 1994 рік | 72,3 | 74,6 | 69,4 | 57,4 | 62,3 | 67,4 | 73,9 1995 рік | 88,0 | 100,7 | 80,0 | 81,0 | 83,0 | 89,0 | 83,0 1996 рік | 94,9 | 70,8 | 78,0 | 79,0 | 84,0 | 94,0 | 105,0 1997 рік | 99,7 | 103,2 | 94,0 | 105,0 | 101,0 | 97,0 | 86,0 1998 рік | 99,0 | 96,7 | 93,0 | 121,0 | 106,0 | 100,0 | 104,0 1999 рік | 104,0 | 92,5 | 102,0 | 122,0 | 107,0 | 110,0 | 100,0 2000 рік | 112,0 | 102,1 | 114,0 | 136,0 | 137,0 | 113,0 | 116,0 2001 рік | 11<2 | 124,5 | 143,2 | 121,6 | 121,3 | 112,1 | 119,2 2 002р. | 107,0 | 123,5 | 114,6 | 115,0 | 108,0 | 108,0 | 103,6 2003 р. прогноз | 106,5 | 106,0 | 108.5 | 110,0 | 107,0 | 108,5 | 103,8 Міста і райони | 1990р. | 1991р. | 1992р. | 1993р. | 1994р. | 1995р. | 1996р. | 1997р. | 1998 р. | 1 999р. | 2000р. | 2001р. | 2 002р. | 5 років (1998-2002рр.) | 2002р.у ніде, до 1990р. | 2003р. прогноз Всього по області | 100,4 | 98,0 | 99,8 | 87,8 | 74,6 | 100,7 | 70,8 | 103,2 | 96,7 | 92,5 | 102,1 | 124,5 | 123,5 | 140,5 | 66,2 | 106,0 в т.ч. Богородчанський | 90,3 | 96,3 | 82,6 | 91,8 | 54,6 | 54,9 | 79,2 | 92,0 | 102,1 | 103,4 | 148,8 | 100.1 | 124.4 | 195,6 | 31,2 | 107.1 Верховинський | 102,7 | 92,3 | 81,5 | 106,8 | 71,9 | 74,0 | 85,8 | 100,0 | 116,7 | 106,6 | 144.4 | 131,8 | 1 14.3 | 270,6 | 99,3 | 105,6 Галицький | 95,0 | 64.9 | 95,1 | 92,7 | 86,5 | 122,8 | 70,1 | 104,1 | 92,5 | 79,7 | 88,7 | 102,1 | 126.0 | 84,1 | 37,3 | 106,5 Городенківський | 92,6 | 79,7 | 88,4 | 109,5 | 90,8 | 88,3 | 88,4 | 76,6 | 93,6 | 102,6 | 90,1 | 95,1 | 71,0 | 58,4 | 24,5 | 105,9 Долинський | 97.5 | 95,3 | 112,5 | 71,2 | 74,7 | 98,3 | 88.5 | 101,4 | 97,8 | 94.3 | 118.8 | 104.2 | 107,9 | 123,2 | 62,0 | 105,0 Калуський | 96.7 | 100,1 | 80.9 | 100,5 | 58,4 | 87,0 | 72,8 | 85.9 | 84.2 | 101,5 | 115,2 | 103,3 | 100,0 | 101,7 | 26,3 | 106,0 Коломийський | 94,6 | 101,6 | 99,2 | 102,0 | 48.9 | 76,7 | 70,2 | 60,3 | 135,0 | 118,4 | 137.2 | 113,0 | 110,4 | 273,6 | 44,7 | 107,0 ІКосівський | 100,8 | 116,9 | 94,5 | 111,1 | 50,1 | 47,4 | 64,5 | 124,1 | 59,7 | 151,1 | 167,4 | 108,7 | 100,0 | 164,1 | 38,3 | 100.1 Надвірнянський | 94,5 | 100,3 | 83,9 | 69,1 | 70,2 | 99,8 | 84,9 | 104,7 | 117,8 | 154,7 | 79,8 | 139,5 | 108,4 | 219,9 | 79,6 | 106,0 Рогатинський | 98,3 | 88,5 | 72,8 | 96,9 | 76,8 | 76.3 | 79,4 | 128,6 | 110.2 | 85,5 | 119.9 | 114,3 | 92,1 | 118,9 | 44,4 | 109,1 Рожнятівський | 102,9 | 105,4 | 102,1 | 104,8 | L_55,l | 60,9 | 48,6 | 101,2 | 101,1 | 102.1 | 126,2 | 103,1 | 106,6 | 143,2 | 26,6 | 106,4 Снятинський | 100,2 | 97,8 | 100,4 | 90,0 | 71.0 | 96,5 | 68,4 | 61,7 | 85,8 | 125,5 | 120,3 | 150,8 | 90.4 | 176,6 | 45,1 | 105,2 Тисменицький | 114,2 | 95,0 | 82,3 | 99,9 | 58,2 | 92,3 | 60,0 | 66,7 | 93,4 | 122,2 | 106,0 | 100.7 | 109,3 | 133,2 | 22,4 | 107.0 Тлумацький | 100.0 | 162,1 | 131,6 | 126.8 | 71,9 | 78.3 | 56,0 | 87,1 | 103.9 | 100.1 | 100,4 | 213.1 | 31,5 | 70,1 | 52,1 | 101,3 м. Івано-Франківськ | 100,1 | 102,9 | 107,7 | 89,7 | 69,7 | 79,6 | 82,1 | 94,2 | 100,0 | 98,2 | 106,6 | 77.0 | 102,3 | 82,5 | 35,2 | 106,0 м.Калуш | 104,3 | 101,2 | 97,1 | 81,7 | 98,2 | 102.9 | 59,9 | 117.5 | 88,3 | 50,2 | 145,6 | 129.5 | 156,2 | 130,5 | 74,5 | 106,5 м.Коломия | 99,4 | 100,4 | 99,9 | 89,7 | 44,2 | 74,1 | 71,9 | 89,7 | 77,1 | 104,3 | 109,7 | 96,4 | 82,7 | 70,3 | 13,4 | 106,0 м.Болехів | X | X | X | 89,7 | 52,2 | 78,2 | 66.8 | 88,9 | 125,6 | 117.0 | 162,3 | 129.3 | 73,7 | 227,3 | 49,4 | 106.0 м. Яремне | 96,4 | 100.0 | 83,8 | 100,8 | 72,6 | 56.0 | 65,4 | 115,2 | 141,5 | 100,2 | 280,0* | 107.9 | 118,7 | 508,5 | 131,6 | 110.0 (Основною метою програми розвитку сільського господарства регіону є розробка заходів по стабілізації і нарощуванню обсягів виробництва продукції для поліпшення забезпечення населення продуктами харчування, задоволенню виробничих потреб, розширенню експорту, формуванню державних резервів тощо. Складанню програми розвитку сільського господарства регіону передує економічний аналіз його стану за попередній період. Зокрема, оцінюється динаміка виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в натуральному вимірі, аналізуються склад земельних угідь, посівні площі і урожайність сільськогосподарських культур, поголів’я худоби і птиці та їх продуктивність, стан кормовиробництва, забезпеченість товаровиробників матеріально-технічними ресурсами, фінансовий стан підприємств аграрної сфери, ефективність капітальних вкладень та кредитів. Підлягає аналізу також рівень споживання продуктів харчування на душу населення. Оцінюється хід аграрної та земельної реформ, створення багатоукладної економіки, розвиток економічних відносин, визначаються позитивні і негативні явища, які відбуваються в процесі реформування. Відслідковуються зміни в темпах та структурі валової продукції в усіх категоріях господарств, в тому числі в громадському та приватному секторах. При розробці програми розвитку сільського господарства регіону обґрунтовуються такі основні показники, як обсяги виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва в усіх категоріях господарств, рівень споживання продуктів харчування--»-» душу населення, розробляються баланси основних видів сільськогосподарської продукції, розраховуються обсяги валової продукції, проміжного споживання, валової доданої вартості, прибутку, визначаються розміри капітальних вкладень, введення в дію основних виробничих фондів та виробничих потужностей. Валова продукція обчислюється в порівнянних та поточних цінах. Розміри капітальних вкладень у розвиток сільського господарства обґрунтовуються як по об'єктах виробничого, так і невиробничого призначення та можливих джерел їх фінансування, передусім за рахунок власних коштів підприємств, коштів місцевих бюджетів та кредитів, а також інвестування окремих об’єктів з державного бюджету. Виходячи з обсягів капітальних вкладень визначається введення в дію основних фондів та найважливіших виробничих потужностей. Інформаційною базою для проведення розрахунків є річні звіти сільськогосподарських підприємств (організацій) і форми статистичної звітності, аналітичні розробки обласних статистичних органів і матеріали разових обстежень, проекти планів розвитку сільськогосподарських підприємств. При визначенні обсягів виробництва продукції рослинництва враховуються склад сільськогосподарських угідь по всіх категоріях господарств, розміри посівних площ, рівень урожайності сільськогосподарських культур, а також стан і родючість ґрунтів, .можливість забезпечення органічними та мінеральними добривами, використання прогресивних технологій вирощування із застосуванням високоврожайних сортів, продуктивність меліорованих земель тощо. Обсяги виробництва тваринницької продукції визначаються залежно від чисельності поголів’я та рівня продуктивності худоби і птиці. Продуктивність кожного виду тварин розраховується виходячи з можливостей її підвищення на основі поліпшення забезпеченості кормами та годівлі, селекційно-племінної роботи, застосування прогресивних технологій утримання та відгодівлі худоби і птиці. Для визначення рівня забезпеченості тваринництва кормовими ресурсами розробляється баланс кормів, у якому потреба в них за видами узгоджується з надходженнями з різних джерел. При цьому балансові розрахунки кормів здійснюються як в натуральному виразі, так і за кормовими одиницями. Особлива увага звертається на забезпечення збалансованості кормів за протеїном та іншими поживними речовинами. Визначені в програмі обсяги виробництва сільськогосподарської продукції повинні також забезпечити виконання державного замовлення та формування ресурсів для задоволення регіональних потреб. Дан про стан розвитку сільськогосподарського виробництва в Івано-Франківській області приведені в табл. 3 Види продукції | 2001 p., звіт | 2002p., очік. | 2003р., прогноз | 2003р., прогноз до 2002р., очік., % Загальний обсяг валової продукції у порівнянних цінах 2000 р. - всього, в тому числі | 1582,9 | 1625,0 | 1673,5 | 103,0 - сільськогосподарські підприємства | 141,5 | 158,0 | 160,4 | 101,5 - господарства населення | 1441,4 | 1467,0 | 1513,1 | 103,1 у % до попереднього року | 102,3 | 102,7 | 103,0 | X Із загального обсягу валової продукції: - рослинництво | 765,5 | 803,5 | 845,5 | 105,2 у % до попереднього року | 100,1 | 105,0 | 105,2 | X - тваринництво | 817,4 | 821,5 | 828,0 | 100,8 у % до попереднього року | 104,5 | 100,5 | 100,8 | X Валова продукція сільського господарства у розрахунку на: - 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн. | 301,9 | 315,8 | 324,3 | 102,7 - 1 особу, грн. | 1118,0 | 1170,0 | 1200,0 | 102,6 3. Лісове господарство Прогнозування розвитку лісового господарства здійснюється виходячи з економічного принципу безперервного та невиснажливого використання лісових ресурсів. Основними пріоритетами розвитку лісового господарства є: поступове розширення лісів та інших лісовкритих площ, раціональної регенерації стану компонентів середовища, розширення лісосировинної бази та задоволення попиту в деревині за рахунок власного виробництва. При розробці регіональної програми передбачаються заходи щодо раціонального використання лісосировинних ресурсів у відповідності до встановленої розрахунковою лісосікою; з врахуванням найбільш повного задоволення потреб народного господарства в деревині, поліпшення водоохоронних, захисних, оздоровчих та інших корисних якостей лісів; створення захисних лісонасаджень, полезахисних та водорегулюючих лісових смуг; збереження лісів і т.і. 4. Транспорт і зв’язок Форми і показники цього розділу розробляються на основі узагальнення вихідної статистичної та звітної інформації виробничо-економічної діяльності об'єднань, підприємств та господарських організацій транспорту і зв'язку, що функціонують на території регіону. При здійсненні заходів по плануванню транспорту на регіональному рівні слід виходити з того, що в даному випадку переважне значення має автомобільний транспорт, оскільки останній найбільшою мірою відповідає регіональним потребам. Крім того, він здійснює вантажо- та пасажироперевезення на невеликі відстані, які розосереджені по окремих потоках на . внутрішньоміських і внутрішньообласних маршрутах у відповідності до розміщення виробництва, що склалось, а також систем розселення. Деякі виробничо-економічні аспекти функціонування автотранспорту загального користування, передусім обсяги і напрямки вантажо- і пасажиропотоків, забезпечення засобів перевезення, стан транспортних шляхів можуть бути об'єктом, керівництва та координаційної діяльності місцевих органів влади. Перспективи розвитку автомобільного транспорту багато в чому визначаються станом шляхового господарства, довжиною автомобільних доріг перш за все з твердим покриттям, їх техніко-економічними характеристиками, а також обсягами капітальних вкладень на розвиток транспортної мережі. Розрахунки проводяться з урахуванням усіх джерел фінансування цих заходів з виділенням окремим рядком коштів за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів, а також, де це має рацію, коштів підприємств та організацій, незалежно від форм власності. Реконструкція доріг і будівництво останніх у містах, селищах і сільських населених пунктах планується окремо спільно з їх упорядкуванням. При прогнозуванні інфраструктури зв’язку враховується поступальний ріст обсягу її продукції і послуг, а також капітальних вкладень та введення в дію потужностей, що сприяють розвитку засобів зв’язку. Причому, обсяг послуг зв’язку на перспективний період оцінюється через відповідні нормативи за рівнем споживання продукції та послуг даної галузі в розрахунку на одного мешканця. Потреба в різноманітних поштових послугах (письмова кореспонденція, посилки доставка періодичних видань, грошові перекази) визначається виходячи з обсягу цих послуг на душу населення і кількості населення на прогнозний період стосовно до обсягу кола діяльності зв’язку з урахуванням зміни поштових тарифів та вартості послуг. 5. Інвестиційно будівельний комплекс Метою програмування розвитку інвестиційного-будівельного комплексу є забезпечення структурних перетворень у галузях економіки, ефективного використання капітальних вкладень, потужностей будівельних організацій, пріорітетногго розвитку соціально культурної сфери, збалансованості виробництва і потреби місцевих будівельних матеріалах. Інвестиційну політику на обласному рівні доцільно формувати виходячи з таких принципів: концентрації інвестиційного потенціалу тих сферах у яких область має реальні переваги перед іншим регіонами; забезпечення структурних перетворень в регіональному господарському комплексі; інвестування у інноваційні технології, які в змозі дати дохід для забезпечення розширеного відтворенні виробництва і укріплення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Інформаційною основою для проведення необхідних розра^уяіш є державна статистична звітність учасників інвестиційного процесу, матеріали науково-дослідних і проектних організацій, дані цільових' місцевих та державних регіональних програм, проекти планів підприємств і організацій, окремі вихідні дані Міністерства економіки ..України. Інвестиційна програма соціально-економічного розвитку області розробляється на основі пропозицій райдержадміністрацій, виконкомів місцевих Рад, які визначають пріоритети розвитку території, заходи щодо вирішення соціально-економічних проблем міст, сіл та селищ.. Фактичні значення показників, включених у розділ, розраховуються за формами статистичної звітності. Обсяги державних централізованих капітальних вкладень за рахунок державного бюджету повідомляються обласним державним адміністраціям (по підвідомчому Лм господарству) Міністерством економіки України, за рахунок місцевих бюджетів - формуються місцевими держадміністраціями та міськвиконкомами. Далі проводиться аналіз та підготовка пропозицій до проектів планів підприємств і організацій, що подані па розгляд місцевим органам влади І самоврядування, з точки зору відповідності цих показників загальній концепції соціально-економічного розвитку регіону, цільовим місцевим та державним регіональним програмам. Потреба в об'єктах соціальної інфраструктури визначається на основі нормативів раціональної забезпеченості ними і співставляється з наявністю. Аналізується інформація, що міститься в титульних списках. Узагальнюються також показники обсягів капітальних вкладень на будівництво об'єктів соціальної сфери, що подаються підприємствами і організаціями на розгляд місцевим органам самоврядування. Це дозволяє розрахувати прогноз загальних обсягів капітальних вкладень на житлове і комунальне будівництво, народну освіту, культуру, охорону здоров'я, фізичну культуру і спорт. З урахуванням лагу капітальних вкладень визначаються обсяги введення в дію основних фондів та введення в експлуатацію потужностей по об'єктах соціально-культурної сфери. При розробці інвестиційної програми соціально-економічного розвитку області враховуються обсяги виділених бюджетних коштів для реалізації пріоритетів програми, спрямованих на здійснення структурної перебудови економіки за адресним принципом, надання переваги завершенню раніше розпочатих будов, технічного переозброєння, реконструкції діючих підприємств, розширення змішаного фінансування інвестиційних проектів. При здійсненні інвестиційної політики необхідно ширше застосовувати метод розподілу бюджетних коштів на конкурсній основі а посиленням відповідальності їх одержувачів за цільове і ефективне використання, розширювати обсяги непрямого фінансування, видаючи державні гарантії під кредити— комерційних банків. Потрібно також створювати систему диференційних податкових пільг, які б компенсували несприятливий інвестиційний клімат. До такої системи входять: субсидії за рахунок Державного бюджету, місцевих бюджетів на інвестування проектів в пріоритетні галузі економіки; звільнення від податків коштів підприємств, які направляються на розвиток своїх виробництв; надання пільгових кредитів громадянам на житлове будівництво. З метою забезпечення збалансованості капітального будівництва., визначення потреби в будівельних матеріалах здійснюються співставлення з потужностями будівельних організацій та підприємств промисловості будівельних матеріалів з урахуванням їх введення і вибуття, рівня використання в перспективі. Збалансованість розвитку інвестиційно-будівельного комплексу досягається також шляхом залучення місцевими Радами на договірній, основі підприємств та організацій до участі у розвитку потужностей промисловості будівельних матеріалів. Розділ ІІ. Науково технічний розвиток Розділ ІІІ. Рівень життя населення та розвиток соціальної сфери Зведені показники рівня життя і соціального захисту населення (див табл.. 4) Соціальний захист населення від безробіття. Споживання товарів і послуг. Житлово комунальне господарство Освіта і культура Охорона здоров’я, фізична культура і соціальне забезпечення Зведені показники рівня життя і соціального захисту населення в Івано-Франківській області Показники | Одиниця виміру | 2001 p., звіт | 2002 p., очік. | 2003 p., прогноз | 2003р., прогноз до 2002р., очік.,% Сукупні ресурси на 1 домогосподарство | грн. | 6865,4 | 8671,0 | 9538,1 | 110,0 Сукупні витрати на 1 домогосподарство | грн. | 6707,5 | 8471,0 | 9233,4 | 109,0 Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців в галузях економіки | грн. | 259,5 | 320,0 | 358,0 | 112,0 Пенсії та допомоги | млн. грн. | 440,6 | 630,2 | 731,4 | 116,1 Стипендії (установи обласного підпорядкування) | тис. грн. | 117,8 | 330,3 | 430,3 | 130,3 Загальний обсяг продажу споживчих товарів на душу населення | грн. | 895,1 | 1037,9 | 1198,7 | X в т.ч. роздрібний товарооборот торгових організацій і підприємств усіх форм власності | грн. | 517,7 | 581,2 | 653,5 | X Середня забезпеченість населення житлом (у середньому на 1 жителя) | кв.м | 20,5 | 20,6 | 20,7 | 100,5 Кількість телефонних апаратів на 100 чоловік | номерів | 16,0 | 16,5 | 17,0 | 103,0 Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис.осіб | осіб | 40,1 | 38,9 | 38,9 | 100,0 в т.ч. - в сільській місцевості | осіб | 5,2 | 4,9 | 4,9 | 100,0 Кількість середнього медичного персоналу на 10 тис.осіб | осіб | 87,4 | 80,0 | 80,0 | 100,0 в т.ч. - в сільській місцевості | осіб | 22,6 | 21,3 | 21,3 | 100,0 Кількість лікарняних ліжок на 10 тис.осіб | ліжок | 86,1 | 86,3 | 86,3 | 100,0 Кількість бібліотек на 10 тис.осіб | одиниць | 5,8 | 5,8 | 5,9 | 101,7 Кількість закладів культури клубного типу на 10 тис. осіб | одиниць | 5,4 | 5,4 | 5,4 | 100,0 Розділ IV. Структурні та інституціальні перетворення в економіці, демонополізація виробництва та розвиток підприємництва. Стратегічною метою змін структури та організаційно-правових форм власності є створення конкурентного середовища, підвищення ефективності виробництва через стале функціонування на регіональних ринках товарів (послуг) широкого прошарку приватних власників, розвиток малого і середнього підприємництва, а також реформування системи управління державними підприємствами. Показники цього розділу дають кількісну характеристику процесам змін форм власності в економіці регіону, розвитку інституціональних структур, здійснення антимонопольних заходів та визначають прогнозні орієнтири щодо розвитку малого підприємництва, діяльності підприємств різних форм власності. Показники розвитку підприємництва на прогнозний період повинні визначатися на основі забезпечення комплексного розвитку регіонів різного рівня та з урахуванням місцевих можливостей щодо доцільності розвитку конкретних видів підприємницької діяльності у кожному регіоні. До видів діяльності, які мають перспективи розвитку у різних регіонах, можна віднести такі: випуск товарів народного споживання; виробництво, переробка та зберігання сільськогосподарської продукції, обслуговування агропромислового комплексу; виготовлення будівельних матеріалів, надання комунально-побутових послуг, забезпечення населення місцевим паливом; організація заготівлі, збирання і використання вторинної сировини, відходів виробництва і споживання; розвиток індивідуального житлового будівництва; виготовлення засобів медичного призначення, розробка та впровадження у практику досягнень науки і техніки, випуск нетрадиційних видів продукції, яка замінює імпортну, та ін. Розділ V.використання природних ресурсів і охорона навколишнього природного середовища. Розділ VІ. Використання вторинних ресурсів. Розділ VІІ. Фінансові показники. Розділ VІІІ. Зовнішньоекономічна діяльність. Розділ IХ. Розвиток спеціальних (вільних) економічних зон. Розділ Х. Основні показники соціально-економічного розвитку міст і районів. Частина ІІІ. Балансові розрахунки. Балансові розрахунки доповнюють та обґрунтовують систему основних показників. Вони включають інформацію про сучасний стан і прогноз використання фінансових і трудових ресурсів, грошових доходів і видатків населення, паливно-енергетичних ресурсів, виробництво і використання сільськогосподарської продукції та інші. Ця частина програми соціально-економічного розвитку регіону складається з таких розділів: Розділ І. Загальні положення методології та організації розробки балансу фінансових ресурсів регіону. Баланс фінансових ресурсів регіону (БФРР) – це фінансова програма регіону, що забезпечує його соціально-економічний розвиток і є складовою зведеного фінансового балансу країни. Як фінансовий документ, БФРР – це баланс, що об’єднує систему показників, де відображаються джерела утворення, обсяги, напрямки розподілу, перерозподілу та використання сформованих фінансових ресурсів на цілі соціально-економічного розвитку у межах відповідного регіону (території). Принципи роботи над БФРР аналогічні принципам бюджетного устрою. Так, принцип єдності БФРР означає існування єдиного рахунку доходів і витрат кожної фінансової системи як регіону, так і країни. Це забезпечується єдиною правовою базою, єдністю форм фінансових документів, єдністю грошової системи, єдиною соціально-економічною політикою, використанням єдиної статистичної інформації. Принцип повноти полягає у відображенні всіх сформованих на території регіону фінансових ресурсів та напрямків їх використання на прогнозний рік. Принцип достовірності це формування статей БФРР на основі реальних показників, науково обґрунтованих розрахунків. Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової Інформації як основних прогнозних показників, так і звітних. Принцип наочності це відображення показників БФРР у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками, зведеним балансом фінансових ресурсів країни, шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпи пропорцій розвитку. Головна мета методології складання БФРР - пов'язати в одне ціле прогнозні регіональні показники в усіх сферах діяльності, порівняти фінансові можливості регіону з його намірами і потребами в галузі соціально-економічного розвитку, виявити обсяги недостатніх фінансових ресурсів, і при необхідності, визначити можливі додаткові джерела залучення коштів. Тому розробка БФРР повинна бути спрямована на вирішення слідуючих завдань: - виявлення загального обсягу фінансових ресурсів підприємств всіх форм власності регіону; - визначення загального обсягу витрат, спрямованих на розвиток виробництва та інфраструктури, на соціально-культурні заходи та інші суспільні потреби, на обґрунтування фінансових взаємовідносин регіону з державним бюджетом; - обґрунтування використання виявленого загального обсягу фінансових ресурсів для розробки і здійснення програми соціально-економічного розвитку області; - забезпечення рівномірності розвитку окремих районів, міст, сіл; - виявлення внутрішніх резервів регіональної економіки і забезпечення раціонального їх використання; - забезпечення єдності показників БФРР з іншими вартісними балансами і прогнозами; встановлення тенденції і закономірностей формування фінансових ресурсів щодо джерел створення і напрямків використання; - правильне розмежування коштів, що надходять до бюджетної системи і залишаються у розпорядженні господарчих суб'єктів та населення. Оскільки схема і показники БФРР повинні вміщувати всі джерела надходжень і напрямки використання фінансових ресурсів в регіоні, баланс повинен синтетично об'єднувати: розрахункові фінансові прогнози, баланси доходів та витрат підприємств всіх форм власності; бюджет регіону, у т.ч. місцеві бюджети; розрахункові прогнози позабюджетних та цільових регіональних фондів; кредитні прогнози регіональних банків, а також валютні прогнози; фінансові прогнози та кошториси громадських організацій; фінансові прогнози окремих фінансових інститутів. БФРР регіону розробляється відділом фінансово-кредитної політики і оподаткування економічного управління облдержадміністрації разом з обласним фінансовим управлінням на основі показників та розрахунків до програми соціально-економічного розвитку області з використанням звітної інформації обласного статистичного управління, виробничих обєднань, асоціацій і т.д. Розділ IІ. Баланс грошових доходів і витрат населення. Розділ IІІ. Баланс попиту та пропозиції основних видів сільськогосподарської продукції. Розділ IV. Баланс електроенергії. Розділ V. Плавно-енергетичний баланс. Така пропонована загальна структура програми соціально-економічного розвитку на регіональному (обласному) рівні. Організаційно-економічний механізм реалізації програми. Для забезпечення постійного контролю за ходом виконання завдань і заходів регіональної програми рекомендовано створити обласну Координаційну раду на чолі із першим заступником (заступником) голови облдержадміністрації. Головним завданням Координаційної ради є забезпечення дієвого контролю за реалізацією заходів програми, щоквартальний розгляд стану виконання встановлення завдань, визначення причин відхилення прогнозних показників програми, вишукування додаткових фінансових ресурсів, підготовка пропозицій (на обласний та центральний рівні управління) по виправленню виявлених відхилень, внесення уточнень у показники програми. Для забезпечення тісної взаємодії місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування і спрямування їх зусиль на виконання регіональної програми доцільно при райдержадміністраціях та міськвиконкомах (міст обласного значення) також створювати відповідні Координаційні ради. Головне завдання цих рад – забезпечення систематичного відслідкування показників регіональної програми на рівні міст та районів, підготовка пропозицій по надолуженню відставань у виконанні програмних завдань або по внесенню окремих змін у встановлені завдання та подання цих пропозицій на розгляд обласної Координаційної ради. Регулювання соціально-економічиих процесів на території регіонів здійснюється центральними і місцевими, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за допомогою економічних та адміністративних методів. До числа економічних методів, на загальнодержавному рівні відносяться: бюджетне регулювання; мінімальні рівні оплати праці, пенсій, стипендій; мінімальний споживчий бюджет; межа малозабезпеченості; ставки державних податків та пільги; державні контракти та трансферти; норми амортизації; ставки кредитів; митні правила і нормативи та інші. До числа економічних методів на репональному рівні відносяться: доходна та видаткова, частини місцевих бюджетів; пільговий режим оподаткування окремих галузей економіки в межах податкових надходжень до місцевих бюджетів; обсяги місцевих податків і зборів; регіональний контракт на виготовлення та поставку продукції виконання робіт, надання послуг; утворення позабюджетних, цільових, резервних та валютних фондів для вирішення економічних та соціально-культурних проблем регіону; обєднання на договірних засадах коштів підприємств і організацій з метою їх спрямування на вирішення окремих місцевих проблем; створення за рахунок коштів місцевих бюджетів та позабюджетних джерел об'єктів ринкової, соціальної, виробничої інфраструктури для сервісного обслуговування підприємницьких структур та населення; залучення іноземного капіталу для розвитку окремих підприємств і організацій у виробничій, соціально-культурній, екологічній сферах; розвиток міжрегіонального співробітництва, прикордонної та прибережної торгівлі. До числа адміністративних методів на загальнодержавному рівні відносяться: своєчасне виконання законодавчо-нормативних актів, центральних органів влади; встановлення квот на імпорт та експорт товарів; встановлення лімітів споживання електричної та теплової енергії; передача до управління регіональних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування окремих об'єктів загальнодержавної власності; удосконалення структур управління соціально-економічними процесами на центральному та регіональному рівнях. До числа адміністративних методів на регіональному "рівні відносяться: встановлення лімітів використання місцевих природних ресурсів, ліміті» викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; встановлення лімітів розміщення відходів; надання дозволу фізичним особам на зайняття підприємницькою діяльністю; віднесення земельних ділянок для будівництва відповідних об'єктів; заключения договорів з підприємствами і організаціями щодо передачі ними у органів місцевого самоврядування об'єктів соціальної інфраструктури; підпорядкування ініціювання питань щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон на території регіону; проведення необхідних заходів щодо удосконалення структур управління на обласному, міському та районному рівнях; організаційне забезпечення виконання законодавчо-нормативних актів центральних органів влади та місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. | |
| Просмотров: 739 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |