Реферат на тему:Планування соціально-економічного розвитку країни - 2 - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Планування соціально-економічного розвитку країни - 2. План. 1.Суть і значення державних програм в системі ДРЕ. 2.Цільові комплексні програми. Суть і значення державних програм. Програмування національної економіки - як явище в системі державного регулювання економіки - було започатковане у світовій практиці в середині XX ст. Першими на цей шлях вступили Франція і Японія. Сутність, програмуванні в системі державного регулювання економіки полягає: в аналізі стану національної економіки і складанні узагальненого прогнозу на майбутнє; визначенні найраціональнішого з позицій держави варіанта розвитку економіки; розробці і реалізації заходів щодо досягнення поставлених цілей. Об'єктивна необхідність програмування економіки зумовлена такими факторами: наявністю потреби в глибоких і відносно швидких структурних перетвореннях національної економіки; недостатньою ефективністю суто ринкових механізмів або їх не-розвинутістю. Основними завданнями програмування - як форми державного регулювання економіки - є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання розвитку економіки. Мета державного програмування- досягнення прийнятного для держави варіанта розвитку економіки. Програмування як форма державного регулювання має такі специфічні особливості: 1) воно є особливим способом втручання держави в економіку, який не усуває стихійності руху, а лише коригує його; 2) воно є елементом сучасної ринкової організації економіки, оскільки держава не керує агентами ринку, а лише орієнтує їх у поведінці і забезпечує в головному їх самостійність; 3) основу програмування становить структурне регулювання (з точки зору об'єкта програмування І з точки зору методу - селективного впливу); 4) програмування як форма впливу на економіку є систематичним і комплексним, тобто охоплює усі сфери фактори і стадії відтворення; 5) програмування деякою мірою, але оволодіває економічним розвитком. Програмування - це процес орієнтації економіки з боку держави через регулярний і комплексний вплив на її структуру відповідно до варіанта соціально-економічного розвитку в рамках ринкового механізму. За рівнем проблем як об'єктів програм розрізняють: великомасштабні комплексні програми(комплексна програма науково-технічного прогресу в народному господарстві, програму роз'язання найважливіших соціальних проблем); програми розвитку найважливіших ланок соціально-економічного розвитку (житлова програма для концепції підвищення рівня життя); Програмування як елемент державного регулювання економіки найбільшого поширення набуло у практиці державного регулювання економіки США, Канади, франції і Японії. Широку відомість отримала програма освоєння ресурсів р. Тенессі, розроблена в США у ЗО-ті роки, Програми освоєння районів Півночі розроблені і реалізовані у Канаді. В Японії розроблявся ряд національних програм, найвідомішими з яких є програми "Технополіс", "План реконструкції Японських островів". Державні програми, як правило, не е обов'язковими не лише для звичайних агентів економіки (приватних і державних), а й дяя самих державних органів управління. Виняток становлять державні цільові комплексні програми. Цільові комплексні програми. Особливе місце у системі державних програм посідають цільові, комплексні програми. Комплексно-цільова народногосподарська програма - це директивний, адресний плановий документ, в якому визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс економічних, техніко-економічних, науково-дослідних, техніко-виробничих, організаційно-господарських заходів, у яких, як правило, беруть участь чимало галузей, господарських органів і регіонів і які дозволяють - загальними зусиллями - вирішити народногосподарську проблему. За змістом комплексні цільові програми поділяються: соціально-економічні програми, спрямовані на вирішення проблем розвитку і удосконалення способу життя, підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, перетворення виробничих і соціальних умов праці, поліпшення умов відпочинку; виробничі програми, орієнтовані на збільшення виробництва певних видів продукції (і послуг), розвиток нових видів виробництва, підвищення якісних характеристик продукції, підвищення ефективності використання ресурсів; науково-технічні програми, націлені на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки і впровадження в практику нових видів техніки і технології; екологічні програми; регіональні програми, націлені на господарське освоєння нових районів, перетворення економіки сформованих регіонів України, формування територіально-виробничих комплексів.Верховною Радою України схвалено такі пріоритетні напрями, що вимагають програмного вирішення: Здоров'я людини. Охорона навкошнього середовища. Продовольство. Наукомісткі технології (якість). Ресурсозбереження. Інформатика, автоматизація та приладобудування. Нові речовини та матеріали. Наукові засади національно-культурного відродження. За встановленим переліком програм відкривається конкурс на розробку конкретних цільових наукових програм.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (02.05.2014)
Просмотров: 139 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: