Реферат на тему: Міжнародний ринок робочої сили - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Міжнародний ринок робочої сили. Функціонування міжнародного ринку робочої сили нерозривно пов'язане з міграцією населення, тому вивчення цього ринку розпочнемо саме з неї. Міграція (від лат. migratio — переселення) означає переміщення у часі і просторі населення, тварин, капіталу тощо. Міграція населення — це переміщення людей усередині країни або з однієї країни до іншої, пов'язане зі зміною їх місця проживання. Міграція робочої сили — складова міграції населення. Міжнародне переміщення населення складається з еміграційних та імміграційних потоків. Еміграція — виїзд громадян зі своєї країни в іншу на постійне або тривале проживання, імміграція — в'їзд чужоземців у країну перебування на тривале або постійне проживання. Обсягом чистої міграції є різниця між еміграцією та імміграцією. Сума цих потоків становить обсяг валової міграції. Рееміграція означає повернення емігрантів до своєї країни. Існують такі форми міжнародної, або зовнішньої, міграції:* трудова;* сімейна;* рекреаційна;* туристична та інші. Міжнародний ринок праці існує саме у формі трудової міграції, за відсутності якої не було б і міжнародного ринку робочої сили. У ролі товару на цьому ринку виступає робоча сила, яка переміщується через міждержавні кордони. До такого переселення спонукають різні чинники, але загалом цей процес можна описати українським прислів'ям: "Риба шукає де глибше, а людина — де краще". В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 783) наведено таке тлумачення праці: "Фактор виробництва, який допомагає виготовляти товари і послуги завдяки застосуванню фізичних та інтелектуальних зусиль людини. Іншими основними факторами є капітал і земля. У ширшому значенні праця є роботою як оплачуваною, так і неоплачуваною. Праця має багато різних типів застосування як фізичних (manual), так і нефізичних (non-manual), з різними рівнями майстерності (skill), продуктивності (productivity) і витрат (cost) у різних секторах промисловості. Поділ праці є основою створення сучасної економіки, особливо процесу індустріалізації". Складові робочої сили такі: Працездатне населення — це особи працездатного віку, які можуть працювати відповідно до своїх фізичних та інтелектуальних здібностей. Непрацездатне населення, до якого належать особи, що повністю або частково втратили працездатність. Економічно активне населення — особи, які беруть участь у виробництві товарів і послуг. Економічно неактивне населення — особи, які незалежно від віку не зараховуються до категорії економічно активного населення, зокрема такі групи:* домогосподарки;* учні та студенти стаціонарних форм навчання;* пенсіонери за віком та інвалідністю;* рантьє (особи, які живуть на відсотки від наданого в кредит капіталу або за рахунок доходів від цінних паперів);* особи, які одержують матеріальну допомогу від громадських організацій або приватних осіб;* особи, які виконують безоплатні суспільні роботи;* особи, які добровільно і безоплатно надають послуги;* особи працездатного віку, які потенційно можуть працювати, але не шукають роботу з огляду на об'єктивні або суб'єктивні чинники. Зайняті — особи, які мають роботу і працюють протягом встановленої кількості часу. Частково зайняті — особи, які не повністю зайняті внаслідок вимушеного скорочення робочого часу. Безробітні — особи, які на певну дату не мають роботи, але готові до неї негайно приступити. Міграцію класифікують за різними ознаками. За територіальною поширеністю робочої сили вирізняють такі види міграції:* внутрішню — переміщення населення у межах однієї країни;* зовнішню — переміщення населення за межі своїх країн;* інтеграційну — переміщення населення у межах країн, що належать до міжнародних інтеграційних угруповань. За часом здійснення міжнародної міграції робочої сили виокремлюють такі її види:* остаточну — виїзд населення до інших країн на постійне проживання;* тимчасову — виїзд населення до інших країн на певний період часу з подальшим поверненням до країни еміграції;* сезонну — виїзд працівників до інших країн на визначений термін протягом певного періоду року, наприклад, для виконання сільськогосподарських робіт;* маятникову — постійне проживання працівників у певній країні та постійне або тимчасове працевлаштування в іншій. Цей вид міграції поширений у прикордонних районах ряду країн світу. Міжнародна міграція робочої сили за організаційними засадами поділяється на такі види:* добровільну — переміщення населення за власним бажанням;* організовану — переміщення населення внаслідок запровадження в окремій країні та світовій спільноті певних механізмів (наприклад, організований набір працівників у межах країни або програми міжнародної міграції робочої сили);* самодіяльну — нелегальне переміщення робочої сили за межі своєї країни;* примусову — виселення громадян зі своєї країни згідно з рішеннями судових, адміністративних та інших органів. У міжнародній міграції робочої сили беруть участь такі категорії працездатного населення:* робітники;* фахівці (експерти);* представники творчих професій. За якісним складом вирізняють:* міграцію робочої сили низької кваліфікації;* міграцію робочої сили високої кваліфікації;* міграцію вчених та інших представників інтелектуальної еліти. Згідно з класифікацією ООН постійними працівниками-мігрантами вважаються особи, які прибувають до країни в’їзду з метою пошуку оплачуваної роботи протягом терміну, що не перевищує одного року. Транзитною професійною міграцією є міграція робочої сили, передусім управлінців і висококваліфікованих робітників, яка супроводжує прямі інвестиції в економіку зарубіжних країн, тобто відбувається за принципом: “Куди гроші — туди й працівники”. Наведемо статистичні дані про обсяг імміграції загалом, а також в окремих регіонах (табл. 4). Список використаної та рекомендованої літератури Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996. Борисов К. Г. Международный туризм и право. — М.: НИМП, 1999. Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. — М., 1996. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ, 1999. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). — М.: Финансы и статистика, 1998. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002. Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. — К.: Либідь, 2002. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. — М.: ИНФРА-М, 1997. Економічний словник-довідник. — К.: Femina, 1995. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. — М.: Междунар. отношения, 2000. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних вчень. — К., 1999. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. — К.: МАУП, 2002. Международные экономические отношения / Под ред. В. Рыбал-кина. — М., 1997.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (27.04.2014)
Просмотров: 347 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: