Реферат на тему:Характеристика і особоливості розвитку Івано-Франківської області - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Характеристика і особоливості розвитку Івано-Франківської області. ВСТУП 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1.1. Адміністративний склад області 1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал 1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин 2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області 2.2. Характеристика трудових ресурсів області 3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва 3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни 3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 4.1. Загальна харакиеристика екологічної ситуації в області 4.2. Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП Івано-Франківська область – це один із найбільш мальовничих регіонів України, справжня перлина в скарбниці природи. Чисті джерельні потоки, правічні ліси, квітучі полонини, що складають неповторні природні ландшафти справляють незабутні враження. Цілющі джерела мінеральних вод, лікувальний мікроклімат, краса гір та швидкоплинність рік дають можливість повноцінного відпочинку та заняття туризмом. Перлиною цього краю є гори Карпати, які недарма називають “зеленими легенями” України. Лісами зайнято 45 відсотків території області. Івано-Франківщина – край багатовікової історії, розмаїтої та самобутньої культури, значних природних ресурсів, розвинутої промисловості, щирих працьовитих людей. На території області проживають етнічні групи українців – гуцули, бойки, покутяни, ополяни. Кожній з них властиві своєрідні мовні й культурні особливості, архітектура, обрядовість. Зручне географічне розташування на перехресті важливих транспортних шляхів зі Сходу на Захід вигідно виділяє область, сприятливу для розвитку бізнесу та підприємництва. Економіка краю представлена практично всіма основними видами економічної діяльності, крім видобутку вугілля, і відзначалася в 2004 році подальшим розвитком підприємницької ініціативи, нарощуванням обсягів вкладених інвестицій, збільшенням виробництва, реалізації товарів та надання послуг, зовнішньоторгівельного обороту. В останні роки спостерігається інтенсивний розвиток зеленого туризму. 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1.1. Адміністративний склад області Івано-Франківська область (до 9 листопада 1962 року - Станіславська) утворена 4 грудня 1939 року, розташована на південному заході України, займає північно-східну частину Українських Карпат, Прикарпаття та частково Опілля. Вона межує на заході і півночі з Львівською областю, на півдні – з Румунією, на північному сході – з Чернівецькою, а на південному заході – із Закарпатською областю. Територія області – 13,9 тис.км2, що становить 2,3% площі України. Кількість наявного населення станом на 01.01.2004 становила 1397,8 тисяч чоловік (2,9%). Із загальної кількості населення менша частина (42,2%) відноситься до міського (по Україні – 67,5%). Щільність населення – 101 особа на км2 , що перевищує відповідний показник по країні на 22 особи, або на 27,8%. У 2003 році до складу області входило 14 районів, 15 міст, 24 селища міського типу і 476 сільських рад, яким підпорядковувалось 765 населених пунктів, із них 196 населеним пунктам надано статус гірських. Табл.1.1 Кількість населених пунктів \| 1991 \| 1996 \| 2003 \| 2004 \| 2005 Райони \| 14 \| 14 \| 14 \| 14 \| 14 Міста \| 14 \| 15 \| 15 \| 15 \| 15 у тому числі обласного значення \| 4 \| 5 \| 5 \| 5 \| 5 Селища міського типу \| 25 \| 24 \| 24 \| 24 \| 24 Сільські ради \| 391 \| 471 \| 476 \| 476 \| 476 Сільські населені пункти \| 761 \| 763 \| 765 \| 765 \| 765 1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал На розміщення продуктивних сил в Івано-Франківській області значний вплив мають: вигідне географічне положення, розвинена енергетична і транспортна інфраструктура, рекреаційні ресурси (більше 100 джерел мін.вод) та лісові ресурси (понад 40% вкрито лісами), наявність на її території 236 родовищ 23 видів корисних копалин (додаток 1). Область достатньо забезпечена водними ресурсами майже по всій території. Земельний фонд незначний: за обсягами земельних ресурсів сільськогосподарського призначення область займає 23 місце, що визначає роль і місце сільського господарства в загальному розподілі праці. Івано-Франківська область характеризується вищим демографічним потенціалом порівняно з іншими регіонами України. Кількість наявного населення станом на 1 січня 2004 року становила 1397,8 тис.чоловік (2,9%). Із загальної кількості населення менша частина (42,2%) відноситься до міського (по Україні – 67,5%). Щільність населення – 101 особа на 1 км.кв., що перевищує відповідний показник по країні на 22 особи, або на 27,8%. У 2004 році до складу Івано-Франківська області входило 14 районів, 15 міст, 24 С.М.Т. і 476 сільських рад, яким підпорядковувалось 765 сільських населених пунктів, із них 196 населеним пунктам надано статус гірських. Частка трудових ресурсів, занятих у всіх сферах економічної діяльності становила 46,8%. Для області характерними є традиційно сильні міграційні процеси. Кожний 3-й із числа зайнятих працював у сфері сільського, лісового та рибного господарства, кожний 5-й – у промисловості, кожний 7-й – у торгівлі. Структура господарства Івано-Франківської області – індустріально-аграрна. Продукція промисловості у 2003 році становила 3893,8 млн.грн.. За обсягами випущеної продукції Івано-Франківщина посідала друге місце серед 5 облстей Західного регіону, поступаючись лише Львівській, проте на загальнодержавному рівні область характеризується недостатнім промисловим виробництвом: її частка становить лише 1,5%, товарів народного споживання 1,3%, або відповідно 51,8 та 43,6% від України в розрахунку на душу населення. За обсягом продукції сільського господарства область займає 26 місце, що становить 2,9% до загалбнодержавного обсягу валової продукції: 2,4% всієї продукції рослинництва і 3,6% твриництва. Специфікою сільського господарства області є замкнутість на внутрішньому ринку та орієнтація на самостійну зайнятість у молочному скотарстві, вівчарстві тощо. Тому Івано-Франківщина, забезпеченність якої орними землями у два рази нижча, ніж у середньому по Україні, не може сподіватися на будь-який позитивний баланс попиту та пропозиції, окрім імпортоорієнтованого, є дотаційним регіоном і потребує уваги з боку держави до вирішення проблем забезпечення продовольством. 1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин Земельні ресурси. Загальна площа земель Івано-Франківській області за станом на 01.01.2004 становила 1392,7 тис.га, із них сільскогосподарські землі займали 648,3 тис.га або 46,5%. Зокрема область забезпечена орними землями у два рази нижча, ніж у середньому по Україні. У земель сільскогосподарського призначення, безпосередньо залученими до використання, 634 тис.га – сільськогосподарські угіддя (45,5%), з яких 27,7% земель використовуються під ріллю. За останні 5 років простежується чітка тенденція до зменшення сільськогосподарських угідь, ріллі та збільшення площ лісових насаджень, сіножатей, пасовищ. Так площа сільськогоспо-дарських угідь на одного мешканця становить 0,45га, а ріллі – 0,28га. Мінерально-сировинні ресурси. Мінерально-сировинна база області представлена 236 родовищами 23 видів корисних копалин. Її освоєнність за кількістю родовищ знаходиться на рівні понад 70%, а за балансовими запасами – більше 90%, що свідчить про значну інтенсивність експлуатації ресурсного потенціалу. Високий рівень спеціалізації гарничодобувної прмисловості склвся по калійних рудах, цементній сировині, вапняках для цукрової промисловості, нафті та природному газі. Водні ресурси. Водні ресурси області складаються в основному із річкового стоку Дністра і Прута. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення становлять майже 300 млн.м3 За запасами водних ресурсів область відноситься до найбільш забезпеченої: на 1 км2 припадає 676 тис. м3 загального і 330 тис. м3 місцевого річкового стоку. Табл.1.2 Водні ресурси Івано-Франківської області Вид ресурсу \| Середньо-багаторічний стік \| Водні ресурси, км3 м3/с \| км3 \| 50% \| 75% \| 95% Місцевий річковий стік \| 146 \| 4,59 \| 4,39 \| 3,34 \| 2,17 Приток річкових вод \| 152 \| 4,81 \| 4,64 \| 3,69 \| 2,6 Сумарний річковий стік \| 298 \| 9,4 \| 9,03 \| 7,03 \| 4,77 Лісові ресурси. Площа лісового фонду області становить 626 тис. га, в тому числі вкритих лісовою рослинністю – 569 тис. га. Загальний запас деревини в лісових насадженнях – 128,49 млн.м3. Щорічний приріст складає близько 2,5 млн.м3 (при середньому 4,4 м3 на 1 га), а лісистість територій – 40,9%. За площею насаджень домінують хвойні (63%) і твердолистяні породи (34%), м’яколисті займають лише 2%. В межах природних груп переважають ялина, бук, дуб. Рекреаційні ресурси.Івано-Франківська область достатньо забезпечена основними рекреаційними ресурсами. Це сприятливі кліматичні умови, наявність мінеральних вод, лікувальних торфяних грязей, мальовничих ландшафтів. До рекреаційних ресурсів області відносять мінеральні води, запаси яких становлять 266,4 м3 на добу. Також є два родовища торфових лікувальніх грязей – Оболонське та Черченське із запасами лікувальних торфів відповідно 2,1 і 416,2 тис. м3. 2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області Івано-Франківська область порівняно з іншими регіонами України характеризується вищим демографічним потенціалом, що дає підстави для оптимістичних прогнозних оцінок у випадку проведення ефективної соціально-демографічної політики, орієнтованої на збереження і нарощування генофонду нації на сприятливих соціально-економічних умовах (додаток 2). Період 1995-2003 рр. Характеризувався зростанням загальної кількості населення регіону на 5,1%. В 2003 році від’ємне сальдо природного приросту (3,2 особи) поєднувалось з від’ємним сальдо міграції (1 особа у розрахунку на 1000 жителів). Загальне погіршення показників демографічного розвитку області обумовлене розвитком двох тенденцій: падінням рівня народжуваності й збереженням високих показників смертності. Зокрема, у 1995-2003рр. Чисельність народжених у розрахунку на 1000 осіб населення скоротилась на 20,1% і у 2003 році становила 10,8 осіб, (для порівняння: в Україні відповідно – 11,5% і 8,5 осіб). Режим смертності населення області за останні роки характеризувався відносною стабільністю. Чисельність померлих у розрахунку на1000 населення майже не змінювалась упродовж всього періоду і становила 13,3 особи у 2003 році, що набагато нижче, ніж в Україні (16). У структурі смертності за причинами домінували смерті від хвороб кровообігу та новоутворень. Крім того область вигідно виокремлюється серед інших регіонів України структурою демографічного навантаження. Так на початок 2004 р. цей показник встановив 714 осіб непрацездатного віку в розрахунку на 1000 осіб працездатного віку, з них дітей – 48,1% (в Україні відповідно – 681 осіб і 41,6%). 2.2. Характеристика трудових ресурсів області У промисловості у 2003 році працювало 73,4 тис. осіб, що складає 1,9% від зайнятих у промисловості України, з них найбільша частка – 20,3% - припадає на виробництво і розподілення енергії, газу та води; 13,3% - хімічну і нафтохімічну промисловість; 11,6% - харчову промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів; 10,8% - машинобудування, ремонт і монтаж машин та устаткування. Протягом останніх трьох років спостерігається тенденція зростання середньомісячної заробітної плати у промисловості, однак вона залишається нижчою ніж в цілому по Україні: у 2003 р. – відповідно 532,59 і 591,15 грн. У 2003 році в області тривав процес скорочення зайнятого населення. Так, частка трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, скоротилася до 46,8% проти 58,0% у 2000 році. При цьому також спостерігається зростання рівня безробіття – відповідно до 12,1% проти 10,6%. Для області характерними є традиційно сильні міграційні процеси. Більшість безробітної молоді та багато кваліфікованих працівників змушені шукати роботу за кордоном, поповнюючи ряди нелегальних мігрантів. У 2003 економічною діяльністю займалися 513,0 тис. осіб, що на 12,9 тис. менше (2,4%), порівняно з 2002 роком і на 109,1 тис. (17,5%) – з 1995 роком. Частка трудових ресурсів, занятих у всіх сферах економічної діяльності становила 46,8%. Для області характерними є традиційно сильні міграційні процеси. Кожний 3-й із числа зайнятих працював у сфері сільського, лісового та рибного господарства, кожний 5-й – у промисловості, кожний 7-й – у торгівлі. 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ 3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області Івано-Франківська область характеризується недостатнім рівнем промислового виробництва. На території, що займає 2,3% площі України, де проживає 2,9% населення, виробляється всього 1,5% промислової продукції та 1,3% товарів народного споживання, що у розрахунку на душу населення становить відповідно 51,8 і 43,6% від України. У 2003 р. В межах області функціонувало 1494 промислових підприємств та місцевих одиниць, з них 1384 – малі, на яких задіяно 73,4 тис. штатних працівників, вироблено продукції, робіт і послуг на суму 3893,8 млн. грн., зосереджено основних засобів на суму 11794,9 млн. грн. Добувна промисловість. Видобування енергетичних матеріалів. Енергозабезпечення економіки і соціальної сфери здійснюється за рахунок постачання основної частки паливних ресурсів з інших регіонів України, видобутку вуглеводневих і виробництва електричної та теплової енергії безпосередньо в регіоні (додаток 3). В Івано-Франківській області здійснюється значний видобуток нафти, включаючи конденсат природного газу та переробка нафти. За 2002 р. видобуто: нафти – 445 тис. т, конденсату – 6 тис. т, газу – 403 млн. м3. Наявні в області родовища (нафтові, конденсатні та газові) є дрібні. З26 нафтових родовищ 18 розробляється і 8 розвідується. Стосовно конденсатних та газових родовищ маємо такі дані: відповідно 8 і 1 та 17 і 4. Тобто більшість родовищ перебуває в розробці досить тривалий час, бо нафтовидобуток та газовидобуток на початку розробки істотний. Це свідчить про суттєве відпрацювання запасів. Тому є актуальним є впровадження методів, які б забезпечили помітне зростання нафтовилучення з пластів. Газ переробляється на Долинському газопереробному заводі, введеному в експлуатацію у 1961 р. Основна його продукція – відбензинений та скраплений газ, стабільний газовий бензин. Переробка нафти в Івано-Франківській області здійснюється на Надвірнянському переробному заводі (ВАТ«Нафтохімік Прикарпаття»). Його потужність (з первинної переробки) – 2,6 млн. т за рік. Ступінь використання потужності за 2002 рік лише 33,5%. Такі низькі показники щодо використання потужності пояснюються дефіцитом нафти, що надходить на переробку. Видобування неенергетичних матеріалів. Видобуток неенергетичних матеріалів, за винятком цементної сировини, відноситься до такої сфери виробництва, де зберігається найсуттєвіший спад порівняно з початком 90-их років. Позитивна економічна динаміка, очікувана в перспективі, сприятиме значному збільшенню видобутку мінеральної сировини, насамперед будівельного каменю, а також карбонатної сировини для цукрової промисловості. Однак повернення до рівня 1992 року не передбачається. Центральне для області питання – поновлення видобутку калійно-магнієвих солей може бути вирішено лише за наявності значних інвестицій. Видобуток цементної сировини, виходячи з планів корпорації, очікується на стабільному рівні, чи із зростанням в межах 20-30%. Сировинна база дозволяє підвищити видобуток карбонатної сировини для цукрової промисловості, що буде залежати від поновлення вітчизняного потенціалу. Обробна промисловість. Харчова промисловість і перероблення сільськогосподарської продукції. Харчова промисловість є важливою ланкою в господарському комплексі Івано-Франківської області. Вона об’єднує сукупність підприємств з виробництва харчових продуктів для забезпечення потреб внутрішнього регіонального і загальнонаціонального ринків. У харчовій промисловості регіону важливе місце займає маслосироробна, молочна, м’ясна, хлібопекарна, пивоварна та консервна промисловість, підприємства яких розміщені по всій області, також здійснюється розлив лікувальних та столових вод. За станом 01.01.2003 р. у регіоні функціонувало 243 підприємства харчової промисловості, на яких працювало 8,5 тис. штатних працівників. Обсяг виробленої ними продукції становив 322,5 млн. грн., або 8,3% від промислового виробництва в регіоні та 0,7% від загального обсягу продукції харчової промисловості в Україні. У структурі обсягів виробництва продукції харчової промисловості Івано-Франківщини найбільшу питому вагу мали: м’ясна (28,8%) та молочна (17,6%) промисловість, виробництво хліба і хлібобулочних виробів (11,1%) та виробництво напоїв (16,6%). Легка промисловість. На території Івано-Франківської області розміщено 129 підприємств та місцевих одиниць легкої промисловості, на яких працює 6,53 тис. штатних працівників, що становить 8,9% штатних працівників області. У 2003 році частка продукції легкої промисловості в структурі промислового виробництва області складала 4,6%, а в загальному обсязі виробництва легкої промисловості України – 4,7%. У галузевій структурі легкої промисловості регіону найбільшим за кількістю підприємств та працівників є виробництво готового одягу та хутра. Найменшим є виробництво шкіри та шкіряного взуття – 8,1 та 15,9% відповідно. Підприємствами легкої промисловості Івано-Франківської області у 2003 році було вироблено майже увесь загальнодержавний обсяг хутрової овчини; хромових шкір товарів – 88956 тис. дм2, або 28,9% їх загальнодержавного виробництва; бавовняної пряжі – 125 тонн, 1,4%; взуття – 1,3 тис. пар, 0,01%; швейних виробів – на 18,8 млн. грн., 1,6%. Основними підприємствами галузі є: ВАТ „Волинська бавовнопрядильна фабрика”, ВАТ „Хутрофірма „Тисмениця”, СП „Тикаферлюкс”, ВАТ „Івано-Франківське ВТФ „Галичина”, ВАТ „Коломийська швейна фабрика” і т.д. Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість характеризується порівняно високим рівнем розвитку. В загальному промисловому виробництві області її частка становить 9,1%, а в деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості України – 5,0%. Однак зазначений рівень досягнуто головним чином за рахунок виробництва деревини та виробів з неї, питома вага якого в галузевій структурі досягає 75,2%, а в його складі – виробництва дерев’яних панелей (67,0%) і лісопильного та стругального виробництва (27,6%). Частка виробництва паперу та картону і меблевого виробництва становить відповідно 18,6 і 6,2%. За станом лісосировинної бази Івано-Франківська область відноситься до помірно забезпечених. Заготівля деревини у 2000-2003 рр. становила у середньому 563 тис. м3 на рік, або 4,5% загального обсягу лісозаготівель в Україні. Рівень використання деревної сировини в деревообробній промисловості області не повний. Хімічна та нафтохімічна промисловість. На території Івано-Франківської області виробляється 2,8% хімічної і нафтохімічної промисловості, зайнято 4,9% штатних працівників, зосереджено 5,3% основних засобів України. Частка галузі в промисловому виробництві регіону за станом на 2003 рік становила за випуском продукції – 13,5%, кількістю штатних працівників – 13,3%, вартістю основних засобів – 14,5%. В галузевій структурі хімічної та нафтохімічної промисловості переважає продукція хімічного виробництва – 91,3%, у тому числі виробництва базової хімічної продукції – 78,5%, лаків та фарб – 2,2%, інших хімічних продуктів – 9,7%. Частка виробництва гумових та пластмасових виробів становить 8,7%, серед них гумових виробів – 1,7%, перероблення пластмас – 7,0%. В області виробляється 53,3% соди каустичної, 62,5% барвників синтетичних, 27,4% синтетичних смол і і пластичних мас, 74,6% хімічних добавок для полімерних матеріалів від загального виробництва в Україні. Область – єдиний в Україні виробник поліетилену, вінілхлориду, пропилену, етилену. Хімічні підприємства розташовані в мм. Калуш, Івано-Франківськ, Коломия, Бурштин, Городенка, Долина, Надвірна, Рогатин, Тлумач, Тисмениця. В галузі діють 104 підприємства та місцевих одиниць. Металургія та оброблення металу. В Івано-Франківській області за станом на 2003 рік вироблено 0,08% продукції, зайнято 0,33% штатних працівників, зосереджено 0,53% основних засобів від України. Галузь займає незначне місце в економіці області. Її питома вага у промисловості становила 1,2% за обсягом виробленої продукції, 1,8% - за чисельністю штатних працівників, 1,8% - за наявністю основних засобів. У галузевій структурі частка металургії у 2003 році становила 20,7%, а металообробки – 79,3%. Чорна металургія області представлена виробництвом чавунних відливок, рідкої вуглецевої сталі для литва електроплавильним способом, невеликої кількості сталевого литва. Виробництво передусім вторинних кольорових металів представляє кольорову металургію області. Її частка у 2003 році збільшилась до 11%. Переважну частку у структурі галузі має металообробка, яка у загальному обсязі продукції металообробки України становить лише 0,8%. Провідними галузями є виробництво металевих конструкцій для будівництва (44,2% від загального обсягу металообробки області), виробництво інших металевих виробів (43,9%), у тому числі виробів побутового призначення (15,2%), металевих ємностей (13,6%), виробництво інструменту (5,5%). 3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва За обсягами земельних ресурсів сільськогосподарського призначення Івано-Франківська область займає 23 місце (504,6 тис. га) серед областей України, що визначає роль і місце сільського господарства в загальному розподілі праці. За обсягами виробництва продукції (1609 млн. грн.) ранг області зростає на 3 щаблі (21 місце), що становить 2,9% до загального обсягу валової продукції. У 2003 р. в галузі вироблено продукції 1149 грн. з розрахунку на особу в рік, що відповідає 15 місцю в Україні. Сільське господарство області виробляє 2,4% всієї продукції рослинництва й 3,6% - тваринництва. Валова продукція сільськогосподарських підприємств скоротилася з 1055 млн. грн. в 1990 р. до 123 млн. грн. в 2003 р., а в господарствах населення – зросла з 1061 млн. до 1486 млн. грн. відповідно. Питома вага цих господарств у виробництві складає 92,3%, зокрема рослинництва – 91,5 й тваринництва – 93,1%. Процес поглиблення спеціалізації сільськогосподарських підприємств у 2003 році відображено у наступній інформації (табл. 3.2.1). Таблиця 3.1 Структура господарств за напрямами спеціалізації Спеціалізація \| Кількість господарств \| Середня площа, га \| Покриття, тис. грн. Зерно \| 107 \| 549 \| 373 Картопля \| 2 \| 241 \| 1995 Молоко \| 13 \| 117 \| 608 Вівці \| 1 \| 25 \| 208 Птиця \| 4 \| 78 \| 1486 Змішана \| 173 \| 600 \| 514 Інша \| 4 \| 957 \| 1061 Всього \| 304 \| 555 \| 497 Основні форми підприємництва товариства, кооперативи і приватно-орендні підприємства, зокрема у картоплярстві – товариства і фермерські, у скотарстві – 5 товариств, 5 кооперативів і 3 фермерських. Змішані 39 товариств, 63 кооперативи, стільки ж ПОП та 8 фермерських. Зернові виробляють 35 товариств, 29 кооперативів, 29 ПОП, 2 фермерські. Рівень ефективності галузі – низький. Тому у подальшому кількість таких господарств скоротилася до 157, а кількість фермерів – до 586 одиниць. Станом на початок 2004 р. кількість домогосподарств населення складала 289 тис., або 7 місце в Україні. 3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни Івано-Франківська область – індустріально-аграрна область, хоча за виробництвом окремих видів промислової продукції в 2003 році займає значну питому вагу в економіці України, зокрема: електроенергії – 4,5%, нафти, в т.ч. газового конденсату – 11,9, газу – 3, пиломатеріалів – 9,9, калійних мінеральних добрив – 23,4, соди каустичної – 53,5, синтетичних смол і пластмас – 27,4, деревостружкових плит – 25,4, деревоволокнистих плит – 52,8, шиферу – 38,2, азбестоцементних труб і муфт – 37,4, промислових лічильників газу – 42,9%. Область – головний виробник в Україні етилену, поліетилену, калійних добрив (із власної сировини), тафтингового покриття. Кризовий період у промисловості, протягом якого обсяг виробництва скоротився більше як наполовину порівняно з 1990 р., було подолано в 2000 році, коли негативна динаміка змінилась на позитивну. Протягом 1999-2003 років обсяги промислового виробництва збільшились на 74,6% (по Україні на 50,4%). У 2003 році підприємства області здійснювали експортно-імпортні операції з 98 країнами світу. Найбільшу питому вагу в товарній структурі експорту займають мінеральні продукти (40,5%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (28,0%). Провідними статтями імпорту товарів є мінеральні продукти (59,7%), хімічна продукція та пов’язані з нею галузі промисловості (8,0%), харчові продукти (7,5%). За обсягами виробництва продукції сільського господарства область займає 21 місце, що становить 2,9% до загальнодержавного обсягу валової продукції. 3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області Івано-Франківська область володіє потенційними можливостями для відродження промислового виробництва, в основу яких покладені власні мінерально-сировинні ресурси. До потенційних переваг або сильних сторін слід віднести: розвинену виробничу базу та науково-технічну інфраструктуру, значну частку інвестиційно-спроможних галузей промислового комплексу, великі запаси мінерально-сировинних ресурсів, розвинуту енергетичну і транспортну інфраструктуру та вигідне географічне положення, а також спроможність виробничих підприємств виготовляти продукцію кінцевого споживання, високий рівень конкурентоспроможності продукції нафтохімічної, деревообробної, легкої та машинобудівної промисловості. Стратегічною метою розвитку промисловості є створення сучасного промислово-технічного комплексу, який забезпечуватиме внутрішні потреби країни, регіону, конкурентоспроможний експорт, збільшення обсягів наукоємної продукції як основи для інноваційного розвитку економіки, перехід до ресурсозберігаючих технологій та екологічно безпечної моделі розвитку. Пріоритетними галузями залишаються: виробництво і розподілення електроенергії, газу та води, хімічна та нафтохімічна, харчова промисловість і перероблення сільськогосподарської продукції, виробництво деревини та виробів з деревини, легка промисловість, наукоємні галузі машинобудування. Вони орієнтовані на задоволення потреб внутрішнього ринку та збільшення конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках. Щодо сільського господарства, то стратегія розвитку базується на можливостях розвитку фермерського й приватного підсобного господарств населення. Концепція перспективного розвитку Івано-Франківської області базується на стратегії завершення переходу до ринкової економіки з акцентом на необхідність правильної організації та раціонального використання земельних, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. В перспективному періоді в галузі розвиватимуться нові господарські формування з різними правовими формами, де масштабні колективні господарства вирішуватимуть економічні проблеми регіону, а відносно дрібне приватне, одноосібне і родинні господарства – переважно соціальні. Держава як представницький орган суспільства реалізує мету розвитку АПК. 4.ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. 4.1.Загальна характеристика екологічної ситуації в області Екологічну ситуацію на Івано-Франківщині, як і в цілому по Україні, можна охарактеризувати як кризову, що склалася протягом тривалого періоду через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу. Відбувалися структурні деформації народного господарства області, за яких перевага надавалася розвитку сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Ці чинники, а також відсутність протягом останнього десятиріччя необхідних обсягів інвестицій для оновлення технологій та здійснення природоохоронних заходів обумовили незадовільний стан довкілля. Основну частину забруднення в регіоні формують викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту та харчових підприємств. Великої шкоди довкіллю завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинської ТЕС (Галицький район)- близько 85% в області. Складною є екологічна ситуація в Калузькому (концентрація хімічних виробництв), Надвірнянському (ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»), Тисменицькому (ТОВ «Фірма «Барва», ВАТ«Івано-Франківськцемент»), волинському районах (НГВУ «Долиннафтогаз», Газопереробний завод) та міста Болехів (ВАТ«Шкіряник», ВАТ«Елрун») й Івано-Франківськ (ВАТ«Плай», ВАТ «Промприлад», ВАТ«Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», ВАТ«Полімер»). Особливої уваги потребує вирішення техногенно-екологічних проблем у зоні діяльності ДП «Калійний завод» ВАТ«Оріана». У 2003 році на території Івано-Франківської області налічувалося 6358 організованих стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин. У складі викидів шкідливих речовин у 2003 році найбільш питому вагу мають сірчистий ангідрид – 107,6 тис. т., окис вуглецю – 39,1 тис. т., вуглеводні – 22,3 тис. т., окисли азоту – 16,6 тис. тонн (додаток 4). Основний вплив на погіршення якісного стану водних ресурсів має безповоротний водозабір і скиди забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти. Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених пунктів, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані, перевантаженні, із зношеним обладнанням, потребують капітального ремонту та реконструкції (додаток 4). Враховуючи тенденції у прогностичному періоді, необхідно передбачити адекватне збільшення інвестицій у природоохоронну сферу на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення та поточних витрат на охорону природи. 4.2.Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області Динаміка забруднень зумовлюється тим, що у найближчі роки відбувається поступове зростання обсягів виробництва у паливно-енергетичному комплексі та промисловості, які є основними забруднювачами довкілля. Частка уловлених та знешкоджених шкідливих речовин, які проходять через уловлювачі, становить 81,1% (по Україні - 76%), то частка утилізованих шкідливих речовин є досить низькою – 33,7%. За 2002-2003 рр. в області були введені установки для знешкодження та уловлювання шкідливих речовин потужністю лише 198 тонн шкідливих речовин за рік. У перспективному періоді реалізація заходів щодо поліпшення якості палива, заборони ввезення, реалізації бензину зі свинцевими добавками та застосування екологічно чистих ресурсозберігаючих технологій дозволить зберігати загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення на рівні 2000 року. Важливе значення для Івано-Франківської області має охорона лісів. Комплексні заходи щодо охорони лісових ресурсів у прогнозному періоді повинні проводитися в рамках Державної програми «Ліси України» на 2002-2015 роки. На першому етапі (2002-2005 роки) передбачається досягти поліпшення якісного складу лісів, посилення їх екологічних функцій та підвищення продуктивності. При цьому буде завершено розробку відповідної нормативно-правової бази з питань збереження та відтворення лісів, відпрацьовано систему регулювання невиснажливого і збалансованого використання лісових ресурсів. На другому етапі (2006-2015 роки) передбачається запровадження нових природозберігаючих технологій лісозаготівель, перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, гармонізація систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній основі, завершення комп’ютеризації галузі, вдосконалення лісовпорядкування та систем управління лісами тощо. Серйозною проблемою в регіоні залишається поводження з промисловими токсичними відходами. На місцевому рівні незадовільно виконуються рішення щодо визначення безпечних місць централізованого зберігання, знешкодження та захоронення заборонених і непридатних до використання хімічних заходів захисту рослин та інших токсичних відходів. Виходячи з аналізу екологічної ситуації, що склалася на Івано-Франківщині, та необхідності її стабілізації, щоб усунути можливі прояви кризових явищ як на середньострокову, так і довгострокову перспективу, необхідно провести низку заходів на регіональному рівні. Головною метою довгострокової регіональної політики у сфері збереження навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів в Івано-Франківській області повинне бути створення соціально-економічних та правових передумов для забезпечення екологічно безпечного життя та сталого економічного розвитку. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1.Сайт облдержадміністрації Івано-Франківської області: www.if.gov.ua 2.Стадницький Ю., Юрчило І. Соціально-економічний стан гірських районів Івано-Франківської області: проблеми, перспективи розвитку.// Регіон. економіка. – 2001.- №1.- с. 228-232. 3.Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області на період до 2015 року./ Нац. акад. наук України, Рада по вивченню продуктивних сил України;[викон. В.М.Колмакова та ін.]. К:РВПС України, 2005. – 200 с. ДОДАТКИ додаток 1 Фізична карта Івано-Франківської області \| Кількість наявного населення, тис. осіб \| Площа району, міста кв.км \| Щільність населення осіб на 1 кв.км \| Кількість міст одиниць \| Кількість селищ міського типу, одиниць \| Кількість сіл, одиниць \| Кількість сільських рад одиниць \| Середня чисельність населення сільської ради, осіб Область \| 1393,6 \| 13,9 \| 100 \| 15 \| 24 \| 765 \| 476 \| 1687 Міські ради міст обласного значення Івано-Франківська \| 234,8 \| 0,08 \| 2935 \| 1 \| - \| 5 \| 5 \| 3060 Болехівська \| 21,1 \| 0,3 \| 70 \| 1 \| - \| 11 \| 6 \| 1783 Калуська \| 67,4 \| 0,06 \| 1123 \| 1 \| - \| - \| - \| - Коломийська \| 61,2 \| 0,04 \| 1530 \| 1 \| - \| - \| - \| - Яремчанська \| 21,5 \| 0,66 \| 33 \| 1 \| 1 \| 5 \| 4 \| 2425 Райони Богородчанський \| 69,0 \| 0,8 \| 86 \| - \| 2 \| 39 \| 30 \| 1920 Верховинський \| 29,7 \| 1,25 \| 24 \| - \| 1 \| 42 \| 21 \| 1152 Галицький \| 64,0 \| 0,72 \| 89 \| 2 \| 1 \| 68 \| 38 \| 1063 Городенківський \| 59,1 \| 0,75 \| 79 \| 1 \| 1 \| 48 \| 31 \| 1539 Долинський \| 70,4 \| 1,25 \| 56 \| 1 \| 1 \| 42 \| 29 \| 1634 Калуський \| 62,2 \| 0,65 \| 96 \| - \| 1 \| 53 \| 26 \| 2285 Коломийський \| 104,4 \| 1,0 \| 104 \| - \| 3 \| 80 \| 47 \| 1953 Косівський \| 89,3 \| 0,9 \| 99 \| 1 \| 2 \| 42 \| 37 \| 2024 Надвірнянський \| 113,1 \| 1,3 \| 87 \| 1 \| 3 \| 43 \| 27 \| 2644 Рогатинський \| 48,4 \| 0,82 \| 59 \| 1 \| 1 \| 87 \| 43 \| 898 Рожнятівський \| 74,5 \| 1,3 \| 57 \| - \| 3 \| 48 \| 28 \| 1871 Снятинський \| 67,7 \| 0,6 \| 113 \| 1 \| 1 \| 47 \| 31 \| 1719 Тисменицький \| 84,2 \| 0,74 \| 114 \| 1 \| 2 \| 48 \| 41 \| 1676 Тлумацький \| 51,6 \| 0,68 \| 76 \| 1 \| 1 \| 57 \| 32 \| 1234 додаток 2 Територія і кількість наявного населення по міських радах і районах на 01.01.2005 додаток 3 Балансові запаси та динаміка видобутку нафти та природного газу в Івано-Франківській області за станом на 01.01.2003 Енерго-носії \| Кількість родовищ \| Балансові видобувні запаси за станом на 01.01.2002 рік \| Позабалансові запаси \| Видобуток за 2002 р. \| Видобуток з початку розробки A+B+C1 \| C2 \| Залишок запасів A+B+C2,затверджено ДКЗ \| усього \| Частка від видобутку в Україні, % \| Зміна видобутку за 2002 р. усього \| Частка від запасів в Україні % \| Зміна запасів за 2002 рік Нафта, тис. т \| 26 \| 17739 \| 14,9 \| -8994 \| 4444 \| 11342 \| 7871 \| 445 \| 16,9 \| 10 \| 62393 Конденсат, тис. т \| 9 \| 1986 \| 2,7 \| -6 \| 197 \| 1772 \| 6 \| 0,6 \| 2 \| 2264 Газ (вільний), млн. м3 \| 21 \| 22261 \| 3,0 \| -535 \| 5761 \| 14663 \| 403 \| 2,0 \| -28 \| 61649 Газ (розчи-нений), млн. м3 \| 23 \| 9779 \| 35,0 \| -195 \| 2650 \| 7184 \| 1213 \| 172 \| 22,0 \| -7 \| 25639 додаток 4 Показники стану довкілля Скиди забруднених вод, млн. м3 Викиди в атмосферу, тис. т
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (04.05.2014)
Просмотров: 1147 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: