Реферат на тему: Категорii iнфляцii - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Категорii iнфляцii. Автономнi iнвестицiї — частина реальних iнвсстицiй, яка не залежить вiд рiвня та змін нацiонального доходу i здiйснюсться при незмінному сукупному попитi на блага. Агрегування — додавання однорiдннх показникiв з метою отримання бiльш загальних, сукупних величин. Акселератор — коефiцiєнт, який показує, скiльки одиниць додаткового основного капiталу необхiдно для виробництва додаткової одиницi продукцiї. Аналiз ex ante — прогнозне моделювання економiчних процесiв i явищ на основi певних теоретичннх концепцiй. Мета аналiзу — визначити, якi фактори i яким чином будуть впливати на значения макроекономiчних показникiв у майбутньому. Аналiз ex post — аналiз, що базується на визначеннi макроекономiчних параметрiв минулого перiоду з метою отримання iнформацiї про те, як нацiональна економiка функцiонувала i яких результатiв досягла. На основi результатiв ех роst аналiзу вiдбувається коригуваная макроекономiчннх концепцiй та розроблення нових. Антиiнфляцiйна полiтика — сукупнiсть заходiв держави, спрямованнх на встановлення вiдповiдностi мiж темпами зростаная грошової маси i темпами зростання обсягiв виробництва економiчних благ. Антиiнфляцiйна полiтика може здiйснюватися лише у випадку вiдкритоi iнфляцiї. Безробiття — стан ринку працi, за якого пропозицiя робочоi сиди перевищує попит на трудовi ресурси. Безробiття iнституцiйне — вид безробiття, пов’язаннй з функцiонуванням самих iнститутiв ринку працi та факторами, якi впливають на попит i пропозицiю на ньому (неповна iнформацiя про вакансii, завищений рiвень допомоги у зв’язку з безробiттям, заниженi податки на доходи тощо). Безробiття структурне — вивiльнения робочої сили пiд впливом структурних зрушень в економiцi, якi змінюють попит на окремi професiї i спецiальностi. Безробіття фрикцiйне — тимчасове безробiття, яке пов’язане з добровiльним чи вимушеним пошуком або очiкуванням роботи. Безробiття циклiчне — вивiльнения робочої сили, викликане загальним спадом виробництва, тобто тiєю фазою економiчного циклу, яка пов’язана з кризовими явищами в екомомiцi, скороченням сукупного попиту, вiдповiдним скороченням зайнятостi та зростанням безробiття. Бюджетно-податкова полiтика — система заходiв, спрямована на регулювання державних фiнансiв за допомогою податкових важелiв з метою забезпечення високого рiвня зайнятостi i стабiльного динамiчного розвитку економiки краiни. Валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) — сумарна ринкова вартiсть усiх кiнцевих товарiв i послуг, вироблених на територii країни резидентами i нерезидентами за певний перiод часу, як правило, за рiк. Валовi внутрiшнi iнвестицiї— затрати на новостворенi капiтальнi товари у формi будiвель i споруд, машин, устаткуваяня, приросту запасiв. Валютний курс — цiна однiєi валюти, виражена в одиницях iншої валюти. Вiльна торгiвля (фритредерство) — зовнiшньоекономiчна полiтика, за якої держава не втручається у торгiвельнi вiдносини з іншими країнами; вiдсутнiсть штучних (створених урядом) бар’єрiв на здiйснення торгових операцiй мiж рiзними країнами. Галопуюча iнфляцiя — iнфляцiя, що характеризується зростанням рiвня цiн вiд 10% до 200% на рiк. Гіперiнфляцiя — iнфляцiа з високими темпами (цiни зростають до 1000% на рiк). Пiд час гiперiнфляцii поведiнка споживачiв визначається намаганням вкласти грошi у матерiальнi цiнностi, втрачається довiра до грошей та вiдбувається перехiд до бартеру. Гранична схильнiсть до споживання — частка приросту споживання у додатковiй одиницi доходу. Грошово-кредитна (монетарна) полiтика — сукупнiсть форм та iнструментiв державного впливу на пропозицiю грошей з метою регулювання економiчного циклу, попередження i подолання спаду виробництва, досягнення рiвноваги на нацiональному ринку за умов повної зайнятостi та вiдсутностi iнфляцiйних процесiв. Державний борг — нагромаджена сума позичених урядом коштiв для фiнансування дефiцитiв бюджету. Державний бюджет — 1) офiцiйно визнаний i затверджений вiдповiдними органами державноi влади збалансований кошторис грошових доходiв та витрат держави на певний строк (рiк, пiврiччя, квартал); 2) основний фiнансовий план держави, який має силу закону i вiдображає економiчнi вiдносини, опосередкованi рухом грошей у процесi утворення і використання централiзованого фонду грошових коштiв держави. Дефiцит державного бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами. Дефлятор ВВП — iндекс цiн, який враховує динамiку цiн та змiни в структурi виробництва, визначається як вiдношенная номiнального ВВП до реального ВВП. Дефляцiйний розрив — такий стан економiки, за якого сукупнi витрати меншi, нiж вартiсть потенцiйного обсягу нацiонального виробництва, що зумовлює падiння загального рiвня цiн. Дефляцiя — тривале зниження рiвня цiн в економiцi.Додана вартiсть — вартiсть створена в процесi виробництва на конкретному пiдприємствi, яка визначає його реальний внесок у створення ВВП. Включає заробiтну плату, прибутки, податки на виробництво за вирахуванням субсидiй на виробництво. Визначається як рiзниця між виручкою вiд реалiзації i вартiстю сировини та матерiалiв придбаних у постачальникiв i використаних у виробництвi. Екзогеннi змiннi — величини, що перебувають поза макромоделлю. Економiчна безпека — спроможнiсть країни нейтралiзувати дiю негативних зовнiшнiх факторiв власними внутрiшнiми ресурсами. Економiчна ефективнiсть — досягнення найвищих результатiв за найменших витрат, вiдображається у зниженнi сукупних витрат на одиницю продукцii. Економiчна полiтика — сукупнiсть економiчних цiлей та завдань, а також цiлеспрамованих дiй держави на господарськi процеси на макро- i мiкрорiвнях з метою створення i удосконалення рамкових умов економiчного розвитку в межах обраного суспiльного ладу. Економiчна рiвновага — стан економiки, за якого попит дорiвнює пропозицiї i жоден учасник ринку не зацiкавлений змiнювати запланованi обсяги купiвлi-продажу. Розрiзняють стiйку, нестiйку i загальну економiчну рiвновагу. Економiчва рівновага стiйка, якщо пiд дiєю екзогенних iмпульсiв, якi порушують рiвновагу, економiчна система сама пiд впливом внутрiшнiх сил повертасться у стан рiвноваги. Економічна рiвновага нестійка, якщо, порушена, пiд дiєю екзогенних iмпульсiв, макроекономiчна рiвновага не вiдновлюється. Загальна економічна рiвновага — стан економiки, за якого на всiх ринках — економiчних благ, грошей, iнвестицiй, працi, заощаджень — рiвновага досягається одночасно. Економiчна система — певним чином упорядкована система зв’язкiв між виробниками i споживачами матерiальннх i нематерiальнях благ i послуг. Економiчне зростання — довгострокова тенденцiя збiльшення потенцiйного рiвня виробництва за умов повної зайнятостi. Економiчний дирижизм — активна участь держави у визначеннi напрямiв та динамiки соцiальноекономiчного розвитку краiни на основi використання широкого спектра економiчннх методiв та фiнансових iнструментiв. Економiчний цикл — характеризуєтьса перiодичним зростанням та зниженням дiловоi активностi, що виявляється у формi невiдповiдностi попиту i прогтозицiї. Екстенсивний тип економiчного зростання — збiльшення виробничих потужностей внаслiдок збiльшення кiлькостi використовуваних факторiв виробництва. Ендогеннi змiннi — величини, що визначаються в результатi розв’язання моделi. Закон Вальраса — закон, за яким загальна вартiсть товарiв, якi користуються попитом в економiцi (добуток цiни i обсагу попиту), завжди дорiвнюс загальнiй вартостi товарiв, якi пропонуються (добуток цiни i обсягу пропозицiiї). Закон Енгеля — закон, згiдно з яким при збiльшеннi доходу споживачi збiльшують витрати на предмети розкошi бiльшою мiрою, а витрати на товари першої необхідостi — меншою мiрою, нiж збiльшується дохiд. Закон Оукена — якщо фактичний рiвень безробiття перевищує природний рiвень на 1%, вiдставання фактичного ВВП вiд його потенцiйного обсягу становить 2,5%. Закон Сея - закон, згiдно з яким сукупна пропозицiя створює свiй власний сукупний попит. Сам факт виробннцтва певного обсягу продукту породжує дохiд (у виглядi заробiтної плати, прибутку тощо), який дорiвнює цьому обсягу випуску i достатнiй для його купiвлi. Заощадження - неспожита частина доходу домогосподарств. Iнвестицiї — економiчнi ресурси, що спрямовуються на збiльшення реального калiталу суспiльства, тобто на розширення i модернiзацiю вир-чих потужностей з метою збiльшення обсягiв вир-ва та отримання прибутку. Iндекс споживчих цiн — показник зміни середнього рiвня цiн ринкового «споживчого кошика» товарів і послуг до складу якого входять продовольчі товари, одяг, житло, транспорт, медичні послуги, плата за навчання та інші тов і послуги, які купуються середньостатистичним домогосподарством для повсякдення. Склад «споживчого кошика» фіксується на рівні базисного року. Iнтенсивний тип економiчного зростання — зростаная нацiональної економiки, яке грунтується на якiсному вдоскокаленнi та ефективному використаннi факторiв виробництва на основi науковотехнічного прогресу. Iнфляцiйна спiраль ,,зарплата-цiни” — виникає в економiцi пiд час вiдкритої iнфляцiї, виявляється у самозростаннi темпiв iнфляцiї пiд дiєю зростання цiн на готову продукцiю та цiн на ресурси. Початкове рiзке зростання цiн на товари i поспуги може призвести до вимог профслiлок щодо півищення заробiтної плати. Якщо цi вимоги будугь задоволенi, то лiдприємцi для угримання прибутку на незмiному рiвні можуть вдатися до пiдвищення цiн на свою продукцiю, що викличе подальше зростання цін i ставок заробiтної плати. Iнфляцiйний розрив — утворюється при перевищеннi сукупного попиту (сукупних витрат) потенцiйним обсягом ВВП.Iнфляцiя — тривалий безперервний процес знецiнення грошей, який виявляеться як пiдвищення загального рiвня цiн у результатi перевантаження сфери обiгу грошовою масою, незабезпеченою матерiальними цiнностями. Iнфляцiя витрат — iнфляцiя, викликана пiдвищенням цiн господарюючими суб’єктами з метою покриття бiльш високих очiкуваних витрат. Виявляється у зростаннi витрат виробництва, якi випереджають зростання реального доходу та продуктивностi працi. Iнфляцiя попиту — iнфляцiя, яка виникає у випадку, коли щорiчнi темпи зростання сукупного попиту перевищують темпи зростання реального випуску, що дозволяє господарюючим суб’єктам пiдвищувати рiвень цiн у вiдповiдь на зростаючий попит. Інфляцiя попиту виникає, як правило, в умовах повної зайнятостi трудових та iнших виробничих ресурсiв. Класична модель макроекономiчної рiвноваги - 1) взаємодiя ринкiв ресурсiв, товарiв, грошей та iнвестицiй; 2) короткострокова модель, яка описує спосiб досягнення економiчного оптимуму без державного втручання. Кредитна мультиплiкаця - процес емiсii платiжних засобiв у межах системи комерцiйнах банкiв. Кредитна мультиплiкацiя визначає максимальний рiвень кредитної експансiї на внутрiшньому ринку i, вiдповiдно, максимальний обсяг грошової маси, що випускасться банкiвською системою при певному рiвнi резервних вимог. Крива Лаффера — крива, яка характеризує залежнiсть державних доходiв вiд середнього рiвня податкових ставок у країнi. Крива показує наявнiсть оптимального рiвня оподаткування, за якого державнi доходи досягають свого максимуму. Крива сукупного попиту — крива, яка характеризує залежнiсть величини реальних витрат усiх макроекономiчних суб’єктiв вiд рiвня цiн за iнших незмiнних умов. Крива Фiллiпса — спрощена однофакторна модель iнфляцiї, яка визначає її як функцiю безробiття. Крива показує, що при зростаннi попиту на робочу силу i, вiдповiдно, скороченнi рiвня безробiття, рiвень цiн i рiвень iнфляції пiдвищується. Купiвельна спроможнiсть грошей — визначена кiлькiсть товарiв і послуг, якi можна купити на грошову одиницю. Лiквiднiсть активiв — спроможнiсть фiнансових активiв швидко i без втрат ноаiнальної вартостi перетворюватися у грошову форму (готiвку). Чим бiльшими будугь витрати обміну фiнансового активу на грошi (трансакцiйнi витрати), тим нижчим є рiвень лiквiдностi певного активу. . Макроекономiчнi моделi — це математичнi рiвняння, в яких вираженi реальнi економiчнi процеси в абстрактному та спрощеному виглядi. Створити модель — означає знайти функцiю, яка повязує екзогеннi та ендогеннi змiннi моделi. Міжнародний поділ працi — спецiалiзащя країн на виробництвi певних видiв товарiв вiдповiдно до їхнiх природно-клiматичних, iсторичних та економiчних умов. Мультиплiкатор грошовий — ускладнений варiант депозитного мультиплiкатора, в якому враховується поведiнка як банкiв, так i населения. Грошовий мультиплiкатор показує, у скiльки разiв змiниться приріст грошової маси в результатi приросту грошової бази з урахуванням спiввiдношення готiвки та депозитiв. Грошовий мультиплiкатор використовується iнструментами грошової системи для макроекономiчного прогнозування пропозиції грошей i регулюваяня грошової маси. Мультиплікатор депозитний – множник, обернено пропорційний нормі мінімальних банківських резервів. Показує, у скільки разів комерційні банки збільшують приріст грошової маси в обігу, якщо грошова база зросте на 1 гривню. Мультиплiкатор державних витрат — показує, на скiльки змiняться грошовi доходи при змінi державних витрат на 1 одиницю. Мультиплiкатор Кейнса (автономних внтрат) — показуе, на скiльки зростає рiвноважний нацiональний дохiд при зростаннi автономного попиту ма 1 одиницю. Мультиплiкатор податковий — показує, що зростання податкiв на певну величину зменшує обсяг вир-ва на бiльшу величину, i навпакн, при зменшеннi ставок оподаткуваммя на певну величину рiвноважний обсяг виробництва зростає на більшу величину Нагромадження — процес вiдкладання частини доходу економiчними суб’єктами на майбутнi потреби. Нацiональне багатство — сукупнiсть природних ресурсів, створених засобiв виробництва, матерiальних благ, цiнностей, які є в країні. Нацiональний дохiд — це сума факторних доходiв вiд працi, землi i калiталу за рiк, ака визначаеться шляхом вилученмя з вартостi чистого нацiонального продукту неорямих податкiв. , «Ножицi» цiн — розрив у цiнах на окремi групи товарiв на мiжнародних ринках, насамперед, на готовi вироби, з одного боку, та на сировину i паливо — з iншого. Рiзниця у цiнах обумовлюсться рiзною економiчною вигодою, яку отримують вiд виробництва i реалiзації рiзних товарiв. Як правило, цiни на готову продукцiю вищi за ціни на сировину i паливо. Номiнальний ВВП — ВВП у вартiсному вираженнi; визначається за ринковими цiнами поточного року.Норма обов’язкових банкiвських резервiв — вiдношення суми обов’язкових грошових резервiв, які комерцiйнi банки повиннi зберiгати в центральному банку, до загального обсягу зобов’язань комерцiйного банку (або до сумм залученмх банком коштiв). Операції на відкритому ринку — гнучкий валютно-полiтичний iнструмент, який виявляється в продажу чи купiвлi центральним банком цiнних паперiв на ,,вiдкритому ринку” у комерцiйних банкiв. Застосовується для проведення експансiйної (купiвля) чи рестрикцiйної (продаж) грошової полiтики. Операцiйний попит на грошi - попит на реальнi касовi залишкм (готiвку), які необхiднi для рiвномiрного здiйснення платежiв при нерiвномiрному надходженнi грошей. Особистий дохiд — дохiд, який нараховуегься сектору ДГ: 1) за участь у процесi виробництва (основна i додаткова заробiтна олата); 2) як власникам факторiв виробництва (дивiденди,%, рента); 3) шляхом перерозподiлу нацiонального доходу (через виплату трансфертних платежiв). Пастка лiквiдностi - ситуацiя, за якоi % ставка настільки низька, що люди надають перевагу зберiгати готiвковi грошi, а не iнвестувати їх. Повна ефективна зайнятiсть — означає, що всi бажаючi будуть забезпеченi робочими місцями, а всi фiрми можуть найняти потрiбну кiлькiсть робiтникiв, причому i останнiй найнятий робітник отримає у формi заробiтної плати вартiсть того продукту, який вiн виробляє. Податки непрямi — податки, що вилучатоться у сферi реалiзації або споживання товарiв та послуг,тобто перекладаються на споживача продукції. Чим бiднiша країна, тим бiльше вона покладаєгься на непрямi податки, особливо на податки вiд зовнiшньої торгiвлі. Податки прямi — податки, що вилучаються безпосередньо у власника майна, одержувачiв доходiв.Прямi податки через зростання цiн можуть перекладатися на споживача. Чим бiльше розвинуга країна, тим бiльша частка надходжень припадає на прямi податки. Попит на грошi (реальнi касовi залишки) — визначається як бажання економічних суб’єктiв у кожний момент часу утримувати частину доходу у лiквiднiй (готiвковiй) формі. Потенцiйний ВНП — такий реальний обсяг ВНП, який виробляється в країнi за умов повної зайнятостi та повного i рацiонального використання усiх видiв ресурсiв, тобто коли фактична норма безробiття дорiвнює природному рiвню безробiття. Найновiшi дослiдження оцiнюють природний рiвень безробiття приблизно у 6%. Природна норма безробiття — норма безробiття, що характеризує найкращий для економiки резерв робочої сили, спроможний швидко здiйснювати мiжгалузевi та мтжрегiональнi перемiщення залежно вiд нопиту на робочу силу та потреб виробництва. Природний темп екомомiчного зростання — це темп економiчного зростання, за якого iмвестційнi витрати будуть достатнi для забезпечення повної зайнятостi. Пропозицiя грошей — процес формування грошової маси в країнi.Пропозицiя грошей є однією з найважливiших функцiй держави, яку здiйснює центральний банк (в Україні - Нацiональммй банк України). Профiцит бюджету — перевищення доходiв бюджету над його вмтратами. Реальний ВНП — вартiсний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами.Він точнiше вiдображає динаміку фiзичного обсягу виробленого продукту.Свiтове господарство - багатогалузева глобальна економіка, ака повязує нацiональнi господарства в єдину систему обмiну економiчною дiяльнiстю мiжнародним подiлом працi. Середня схильнiсть до споживання — частка споживання у доходi. Соцiальний захист - комплекс законодавчо закрiпленнх соцiальних норм, що гарантує держава окремим верствам населення, а також за певних економiчних умов всiм членам суспільства(зростання iнфляції, спад варобництва, економiчна криза, бсзробiтгя тощо). Споживання - iндивiдуальне та сумiсне використання споживчих благ, спрямоване на задоволення матерiальних та духовних потреб людей. Стагфляцiя — iнфляцiя, яка супроводжується стагнацiєю виробництва i високим рiвнем безробіття в країнi (спiвiснування iнфляцii i безробiтгя). Стимулююча фiскальна полiтика — 1) в короткострокову перiодi має за мету подолання кризи в економiцi i передбачає зростання державних витрат, знмження податкiв або компенсує ці заходи; 2) в довгостроковому перiодi — полiтика зниження податкiв, що може призвести до розширення пропозицiї факторiв виробництва i зростання економiчного потенцiалу. Стимулююча фiскальна полiлiтика — має за мету обмеження циклiчного пiдйому економiки і передбачає зниження державних витрат, збiльшення податкiв або комбiнування вказаних заходів в цiй фазi економiчного циклу. В короткостроковому перiодi заходи стимулюючої фіскальної політики дають змогу знизити темпи iнфляцi цiною зростання безробiття i скорочення виробництва. Сукупна пропозицiя — обсяг товарiв та послуг, який фiрми готовi виробляти та продавати протягом року за будь-якого рiвня цiн (за iнших незмiнних умов). Сукупний попит — обсяг продукцiї, яку готовi придбати макроекономiчнi суб’єкти за будь-якого можливого рiвня цiн (за інших незмiнних умов).Трансфертнi платежi — грошовi виплати з державного бюджету населенню i приватним пiдцриємцям, якi не пов’язанi з виконамням ними обов’язкiв державних службовцiв, а здiйснюються у порядку перерозподiлу коштiв через бюджет на користь тих, хто особливо їх потребує.Перерозподiл коштiв державного бюджету може здiйснюватися у формi субсидій приватним пiдприємцям, державних грошових виплат на соцiальні потреби (пенсiї, стипендiї, допомога тощо). Фiскальна політика — сукупність заходiв держави у сферi оподаткування та державних витрат спрямованих на забезпечення повної зайнятостi, рiвноважного платiжного балансу та економiчного зростання за умов виробництва не iнфляцiйного ВВП. До фiскальної полiтики належать такі манiпуляцii державним бюджетом, які не змiнюють кiлькостi грошей в обiгу. Циклiчнi коливання — короткостроковi коливання (пiднесення та падiння) будь-якої економічної змiнної навколо лiнії довгострокового тренду. Чистий національний продукт - валовий нацiональний продукт, з якого вилучена вартiсть засобів виробництва, зношених у процесi виготовлення продукцii (амортизацiйнi вiдрахуваная). Чистi iнвестицй — вкладання коштiв у створення нових виробничих фондiв (тобто у роэширення виробництва). Чистi факторні доходи з-за кордону визначаються як рiзниця між доходами, отриманими громадянами певної крани за кордоном, i доходами iноземцiв, отриманими на території певної країни.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (03.05.2014)
Просмотров: 236 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: