Пятница, 17.05.2024, 05:55
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Макроекономіка

Реферат на тему: Інформаційна інфраструктура
Реферат на тему: Інформаційна інфраструктура.

Перспектива розвитку України визначається усвідомленням реалій XXI століття — часу глобальної економіки, панування інформаційних технологій і комунікаційних мереж, випереджаючого накопичення гуманітарного, зокрема, інтелектуального потенціалу.
Перехід до принципово нової управлінської ідеології розвитку українського суспільства передбачає стратегічну орієнтацію на нові випереджаючі технології у сфері виробництва та створення на загальнодержавному рівні цілісної системи підтримки інтелектуального потенціалу нації, його розвитку і перетворення на інтелектуальний капітал...Запорука гідного шляху України в майбутнє - випереджаючий розвиток інтелектуального капіталу, основою якого є постійно зростаючий сукупний людський потенціал. Прагматичний інтелект, доповнений мораллю і патріотизмом у сучасному, а тим більше в майбутньому світі, є важливішим за інші економічні ресурси, включаючи навіть земельні.
інформаційне суспільство – фаза розвитку суспільства, на якій домінуючими продуктами виробництва є інформація і знання;
національна інформаційна політика – стратегія, напрями і завдання держави у сфері збирання, зберігання, використання та поширення інформації та інформаційних ресурсів у суспільстві;
інформаційна сфера — сукупність інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури, суб’єктів інформаційних відносин, які забезпечують збирання, зберігання, використання та поширення інформації, а також система правового регулювання суспільних відносин у цій сфері;
інформаційні відносини — відносини, що виникають в усіх сферах життя і діяльності особи, суспільства та держави у процесі збирання, зберігання, використання та поширення інформації;
інформаційна безпека – стан захищеності інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері, який виключає можливість заподіяння їм шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність інформації, а також негативні наслідки використання інформаційних технологій або законодавчо забороненої чи обмеженої для поширення інформації;
інформаційна інфраструктура — сукупність взаємодіючих систем виробництва, накопичення, зберігання та доставляння інформаційних продуктів, виробництва і розвитку інформаційних технологій, сервісного обслуговування елементів інфраструктури і системи підготовки кадрів, що забезпечують формування та використання інформаційних ресурсів;
інформаційний продукт (продукція) — документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів;
інформаційні послуги — дії суб’єктів інформаційних відносин, спрямовані на забезпечення користувачів інформаційними продуктами;
інформаційні процеси — пошук, одержання, оброблення, накопичення, використання, зберігання та поширення інформації, а також створення, виробництво, зберігання, захист, поширення та споживання інформаційної продукції;
інформаційна система — організаційно впорядкована сукупність інформаційних ресурсів, інформаційних технологій і засобів забезпечення інформаційних процесів;
інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість оброблення даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування;
національний інформаційний простір — сфера, у якій здійснюються інформаційні процеси та встановлюються інформаційні відносини між суб’єктами під юрисдикцією держави;
національні інформаційні ресурси — вся належна Україні інформація, включаючи окремі документи і масиви документів, незалежно від змісту, форми, часу і місця їх створення, форми власності, а також кінцеві результати інтелектуальної, творчої діяльності, зафіксовані на будь-яких носіях інформації, доступні для використання особою, суспільством і державою через засоби масової інформації та телекомунікації, архіви, бібліотеки, музеї, фонди, банки даних, публічні виступи, художньо-виконавську діяльність тощо;
світовий інформаційний простір — сфера, у якій відбувається інформаційна діяльність людства, впорядкована, як правило, міжнародними конвенціями і договорами.

Полювання за інтелектом у найближчому майбутньому перетвориться на самостійний і один з найвигідніших видів бізнесу. Компанії, де працюють учені, що роблять відкриття, миттєво переміщуються на вищий рівень у світових рейтингах.
Враховуючи природну обмеженість інтелектуальних ресурсів окремої країни сьогодні велика увага приділяється «імпорту інтелекту».
Інтелектуальний потенціал нації має кілька складових, а саме:
— систему науки та освіти, що включає державні та недержавні наукові заклади;
— комп’ютерне забезпечення (кількість комп’ютерів, їх якість, ступінь охоплення сітьовим зв’язком);
— системи зв’язку (де визначальними є швидкість зв’язку, його надійність, захищеність від несанкціонованого доступу);
— бази даних на друкованих (бібліотеки) та електронних носіях;
— i інтелектуальну власність у вигляді патентів, ліцензій, ноу- хау.

Вкрай важливим є і той міцний духовний фундамент нації, який допоміг піднятися багатьом народам як у далекому, так і в недавньому минулому. Ми сподіваємось на гідне майбутнє України в сучасних умовах суспільного прогресу і розуміємо що тільки молодь, зайнявши «диспетчерські пункти» у державі, відкриє для всіх нас шанс відновити той плідний, творчий, підприємницький дух, що має здатність облагороджувати все довкола себе.

Блискучі науково-технічні досягнення століття, як авіація, атомна енергія, космос, обчислювальна техніка, біоінженерія, Інтернет - не виключили існування в суспільстві духовного, морального та ідеологічного занепаду. Це викликано дисбалансом між стрімким зростанням технічного (матеріального) світу та системою моральних цінностей людства.

Сьогодні вже очевидна теза: інформаційне суспільство це стратегія розвитку у ХХІ столітті. Наступні покоління інформаційних технологій передбачають вихід форми представлення і способів обробки даних за межі класичних клієнт-серверних і реляційних моделей, що потребує формування нових вимог до функціональних можливостей, продуктивності і безпеки інформаційних відносин.

Даного часу в світі все більший розвиток отримує принцип організації інформаційних, телекомунікаційних, обчислювальних і кадрових ресурсів по типу “матриці”, коли забезпечується гнучкий, безпечний і централізований розподіл ресурсів в інтересах так званих “віртуальних організацій”, які створюються для вирішення конкретних задач в динамічній обстановці. Іншими словами, ефективність і продуктивність процесів формування нових якостей інформаційного суспільства у ХХІ столітті визначатиметься не кількістю компонентів інформаційної інфраструктури (комп’ютерів, баз і банків даних, чи супутників), а перш за все можливістю гнучкої взаємодії між ними.

Питання розвитку інформаційної сфери перебувають серед пріоритетних напрямів діяльності в Україні. Входження України у світовий інформаційний простір є одним з основних напрямів державної інформаційної політики. Окреслено основні національні інтереси України у інформаційній сфері, які знаходяться у площинах збереження гуманітарних і соціальних цінностей суспільства, формування об’єктивного сприйняття України, забезпечення розвитку сучасних інформаційних технологій та захисту національних інформаційних ресурсів.

Але попри певні зрушення в розвитку національного інформаційного простору та нормативно-правового забезпечення інформаційних відносин, загальна ситуація у інформаційній сфері ще не відповідає сучасним вимогам, інтересам суспільства і держави.

Неподоланою залишається тенденція прогресуючого відставання України від провідних країн світу у рівні і темпах розвитку національних інформаційних ресурсів та відповідної інфраструктури.
Сучасна епоха побудови суспільства, в якому за рахунок розвитку продуктивних сил більшість працездатного населення залучена до інформаційної сфери, сприяє розвитку нових форм і методів досягнення країнами політичних, економічних та інших цілей на інформаційному рівні. Створено умови для геополітичного домінування країн, що встигли перейти на постіндустріальний тип економіки.

Як продукт економіки інформація та інформаційні технології в сучасному світі стали, в стратегічному плані, важливішими за мільйони тонн виплавленої сталі або десятків тонн золота, від автомобілів, верстатів, побутових приладів та будь-якої іншої продукції індустріального віку.
Видатки на інформацію становлять у середньому три чверті доданої вартості сучасної продукції. У новій економіці купують і продають концентроване знання — колосальний обсяг інтелектуального змісту в крихітній матеріальній оболонці (прикладом можуть бути комп’ютерні програми, найновіші ліки або останні моделі авіаційно-космічної техніки, ціна яких передусім зумовлена витратами за статтею «Дослідження і розробка»).

Такі складові інформаційного середовища України, як інформаційні ресурси, інформаційні технології, та інформаційна інфраструктура сьогодні значною мірою визначають рівень і темпи соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку країни.
Водночас сучасні інформаційні технології приносять з собою не тільки небачені раніше можливості розвитку суспільства, але й створюють загрози абсолютно нового типу.

Виходячи с цього необхідно не лише розвивати національний інформаційний ресурс, але й захищати його від широкого спектра існуючих та потенційних інформаційних загроз що створюють небезпеку нанесення шкоди життєво-важливим інтересам особистості, суспільства через інформаційний вплив на свідомість, підсвідомість, інформаційні ресурси, та інші об'єкти інформаційної інфраструктури країни.

Відомо, що інформація (знання) може використовуватись як найбільш ефективний, засіб забезпечення національних інтересів та розв'язання протиріч у різних сферах державної та суспільної діяльності, що породжує специфічну боротьбу засобами інформаційного впливу. Виникає реальна потреба захисту всіх суб’єктів інформаційних стосунків від можливих негативних наслідків.
Особливого значення вирішення проблеми інформаційної безпеки набувають в сучасних умовах глобалізації інформаційних процесів, тому у ст. 17 Конституції України підкреслено, що забезпечення інформаційної безпеки — одна з найважливіших функцій держави, справа всього народу.

Головна інформаційна загроза національній безпеці – це загроза впливу іншої сторони на інформаційну інфраструктуру країни, інформаційні ресурси, на суспільство, свідомість, підсвідомість особистості, з метою нав’язати державі бажану (для іншої сторони) систему цінностей, поглядів, інтересів і рішень у життєво важливих сферах суспільної й державної діяльності, керувати їхньою поведінкою і розвитком у бажаному для іншої сторони напрямку. Власне, це є загрозою суверенітету України в життєво важливих сферах суспільної й державної діяльності, що реалізовується на інформаційному рівні.

Недарма технічну політику у сфері захисту державних інформаційних ресурсів в мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту інформації реалізовує Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації служби безпеки України. У межах своїх повноважень Департамент організовує виконання законів та інших нормативно-правових актів, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Інформаційні ресурси є важливим не тільки стратегічним, але й тактичним об'єктом (особливо це стосується державних структур), який неможливо не враховувати при прийняті рішень у всіх сферах державного управління. Зацікавленість закордонних компаній нав‘язати державі, національним інформаційним і телекомунікаційним мережам та системам умови функціонування, що надають односторонні політичні та інформаційні переваги урядам країн цих компаній, може призвести до втрати інформаційного суверенітету держави.
Тому, у 2002 році прийнято ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Національну систему конфіденційного зв'язку”. Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, функціонуванням, розвитком та використанням Національної системи конфіденційного зв'язку як сукупності спеціальних мереж зв'язку подвійного призначення, які за допомогою криптографічних та технічних засобів забезпечують обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, рівень розвитку інформаційного середовища є одними з найвагоміших факторів у всіх сферах національної безпеки. Це обумовлюється прагненням кожної держави реалізувати власні національні інтереси, що направлені на формування національного інформаційного ресурсу в умовах глобалізації світових інформаційних процесів.
Безпека національних інформаційних ресурсів та інформаційних технологій є одними з найбільш вагомих чинників забезпечення національних інтересів держави. Впровадження вдалої інформаційної політики може справити істотний вплив на зниження напруженості економічної та соціальної ситуації в країні та розв’язання зовнішньополітичних конфліктів.

Варто визнати, що науково-технічний потенціал країни відстає від темпів розвитку в ній наукових досліджень, оскільки потребує достатньої інженерної підтримки, розвиненої конструкторсько-технологічної бази, використання принципів стандартизації, уніфікації, економічної доцільності та ін.
В результаті такого стану фундаментальні і пошукові дослідження наукових закладів є незатребуваними у промисловості через слабку інженерну підтримку. Тобто вчених і дисертацій багато, а гідних інженерних розробок мало.
Тому необхідне створення умов для відтворення і випереджаючого розвитку науки. Завдання держави — забезпечити пряме фінансування фундаментальної науки і через піднесення національного виробництва забезпечити розвиток прикладної науки безпосередньо у галузях та на підприємствах.

Висновок.
Таким чином, обов’язковою складовою успішних реформ у всіх країнах є випереджаючий розвиток інтелектуального потенціалу. Світовий досвід показує: життєвий рівень усіх прошарків населення, соціально-економічна ситуація в країні визначаються ступенем освіченості суспільства і його ставленням до інтелектуальних цінностей. Лише інтелектуально багате суспільство є гарантією високого рівня життя народу і процвітання держави, навіть за відсутності енергоносіїв, корисних копалин та інших дарунків природи.
Категория: Макроекономіка | Добавил: Aspirant (04.05.2014)
Просмотров: 944 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: