Реферат на тему:Інфляція: сутність, різновидності. Макроекономічна модель інфляції - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Інфляція: сутність, різновидності. Макроекономічна модель інфляції. Інфляція є основною проблемою в багатьох країнах, що розвиваються. Вона не обійшла й республіки колишнього Радянського Союзу (в тому числі й Україну), які стали на шлях створення ринкових економічних відносин. Інфляція означає зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя). Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін (індексу споживчих цін, дефлятора ВВП тощо) як різниця між значенням цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%: Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась), і визначається за формулою: д — відповідно, ціновий індекс у поточному і минулому періодах. "Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, яка має місце, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується. Дефляція трапляється вкрай рідко. Дезінфляція означає сповільнення темпів інфляції. В Україні періоди дезінфляції траплялися в 1995-1996 pp., коли високі темпи інфляції, що вимірювалася чотиризначними числами, були зменшені завдяки застосуванню активної стабілізаційної політики. В економіці немає якогось одного виду інфляції, оскільки вона виникає під впливом багатьох факторів. Одні види інфляції зумовлює попит, інші — пропозиція. Тому й розрізняють два типи інфляції:* інфляція попиту,* інфляція пропозиції. Одним з головних потрясінь для інфляції може стати якась зміна (скажімо, зміни у споживчих та інвестиційних витратах, урядових видатках, чистому експорті), що призводить до зміни сукупного попиту, і обсяг виробництва виходить за межі потенційного. Інфляція попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, намагаючись зрівноважити пропозицію і попит, зростають. Інфляція попиту була притаманна нашій економіці на початку 90-х років, коли радянський уряд фінансував свій бюджетний дефіцит, скориставшись друкарським верстатом, коли величезні черги людей збиралися в магазинах з метою позбутися зайвих грошей і придбати якомога більшу кількість то-варів "про запас". Основи інфляції попиту з'ясували ще класичні економісти, які корис-тувалися ними для пояснення динаміки цін в історичному аспекті. Проте у другій половині XX ст. інфляційний процес змінився: ціни зростають повільно в роки спаду і швидше - в роки піднесення. Сучасну інфляцію від просто інфляції попиту відрізняє те, що ціни починають зростати ще до досягнення повної зайнятості, бо витрати на працю, капітал і матеріали мають здатність збільшуватися навіть у недовантаженій економіці. Це явище відоме як інфляція витрат, або інфляція пропозиції. Інфляція, що виникає через зростання витрат у періоди високого без-робіття і неповного використання виробничих ресурсів, називається інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції. Таким чином, інфляція витрат пов'язана із скороченням сукупної про-позиції внаслідок дії несприятливих зовнішніх шоків - підвищенням цін на сировину, матеріали, підвищенням номінальної заробітної плати тощо, які сприяють зростанню витрат виробництва, падінню обсягів випуску і зайня-тості, зростанню безробіття. Цей тип інфляції призводить до стагфляції -ситуації в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва. Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат створює так звану інфля-ційну спіраль. Інфляція впливає на економіку через:* перерозподіл доходу і багатства між різними групами людей;* спотворення відносних цін та обсягів виробництва різних товарів. В той же час потрібно відзначити, що вплив інфляції на рівень реальних доходів та обсяги виробництва суперечливий і залежить від того, якою є інфляція — очікуваною чи непередбаченою. Непередбачена інфляція перерозподіляє багатство між різними група-ми людей. Вона звичайно сприяє боржникам, групам людей і спекулянтам. Водночас вона шкодить кредиторам, групам з фіксованими доходами, влас-никам заощаджень. Непередбачене зниження темпів інфляції дає проти-лежний ефект. Усупереч стереотипам, статистика показує, що бідні сім'ї часто мають вигоду від інфляції за рахунок заможних сімей. Окрім перерозподілу доходів, інфляція впливає на загальний обсяг ви-робництва. Економісти вважають, що немає прямого зв'язку між цінами та обсягом виробництва. Збільшення сукупного попиту збільшує і ціни, і обсяг вироб-ництва. Проте потрясіння в пропозиції, переміщуючи вгору криву сукупної пропозиції, підвищать ціни і зменшать обсяг виробництва. Ми приходимо до висновку, що інфляція може поєднуватися як з вищим, так і з нижчим рівнем обсягу виробництва. Очікувана інфляція. Припустімо, що всі ціни зростають щороку на 5%, і всі реальні процентні ставки саме такі, якими вони були б, якби ціни залишалися стабільними. Чи хтось турбуватиметься такою інфляцією? Відповідь: ні. Інфляція, яка е збалансованою (такою, що не змінює відносні ціни) і передбаченою, не впливає на загальний обсяг виробництва чи перероз-поділ доходів. Наш доход зростатиме на 5%. Проте цей вид інфляції є рідкісним. Набагато частіше зустрічається незбалансована інфляція — така, що впли-ває на відносні ціни, затрати і податки. Навіть тоді, коли незбалансована інфляція передбачена, ціни не встигають пристосуватися до інфляційних тенденцій. Проте в цьому випадку, враховуючи майбутні зміни у рівні цін, люди мають можливість скориґувати свої номінальні доходи, тим самим зменшуючи неґативні наслідки інфляції. Існує три категорії інфляції:* помірна,* галопуюча,* гіперінфляція. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін: щорічний рівень інфляції вимірюється однозначним числом. Коли ціни відносно стабільні, то люди довіряють грошам і охоче нагромаджують їх, підписують довго-строкові контракти у номінальних цінах, люди не витрачають часу і коштів, намагаючись розмістити своє багатство в "реальних" активах, оскільки впев-нені, що рівень цін не дуже збільшиться порівняно з тим, що існує сьогодні. Галопуюча інфляція — це інфляція, що вимірюється двозначними чи тризначними числами (50 або 300% за рік). Коли помірна інфляція перероджується у галопуючу, виникають економічні спотворення. Гроші втра-чають свою вартість, фінансові ринки звужуються, населення нагромаджує товари, купує нерухомість і ніколи не віддає гроші в позику за низькими номінальними процентними ставками. Люди намагаються вкласти свої гроші за кордоном, що призводить до скорочення внутрішніх інвестицій. Гіперінфляція - це третій вид інфляції: ціни зростають на тисячі, мільйо-ни чи навіть мільярди процентів на рік. Гіперінфляція, як.правило, пов'язана з нерозумною державною політикою, руйнівно впливає на обсяг національно-го виробництва і зайнятість, може підірвати фінансову систему і прискори-ти крах. 4. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса Основними завданнями економічної політики є досягнення низь-кого рівня безробіття та низького рівня інфляції. В короткостроковому періоді між рівнями інфляції та рівнями оез-робіття існує обернена залежність, яка має назву кривої Філіпса (мал.). Крива Філіпса стверджує, що рівень інфляції залежить від трьох факторів:* очікуваної інфляції;* циклічного безробіття, тобто відхилення фактичного рівня безробіття від його природного значення;* шокових змін пропозиції. Література Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. –К., 1997. Баликоев В.В. Общая экономическая теория –Новосибирск. 1997.- С. 338-346. Барр Раймон. Политэкономия. – М., 1995. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 1998. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика – СПб, 2000.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (01.05.2014)
Просмотров: 188 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: