Реферат на тему: Глосарій з макроекономіки - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Глосарій з макроекономіки. Модель — спосіб абстрактного відображення фактичної поведінки досліджуваних явищ в економіці. Нормативна функція макроекономіки — спрямованість мак-роекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної економіки. Позитивна функція макроекономіки — спрямованість макро-економіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки. Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм. Головна суперечність суспільства — суперечність між безмежними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресурсами. Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки. Домашні господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і використовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг. Екзогенні змінні — зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови. Ендогенні змінні — внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови. Змішана економіка — економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання. Командно-адміністративна (планова) економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план. Активи — все те, що має ринкову вартість і є власністю певних інституціональних одиниць. Базовий рік — рік, який береться за вихідну базу для обчислення реальних змін вартісних показників (ВВП, особистий дохід тощо). Валовий випуск — сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду. Валовий внутрішній продукт — сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду. Валовий національний дохід — внутрішні первинні доходи резидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні. Валовий національний дохід наявний — внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів плюс чисті поточні трансферти зовнішні. Валові інвестиції— видатки на капітальні блага та запаси. Валовий корпоративний прибуток — прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація. Державні закупівлі — урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання і державне інвестування економіки. Дефлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни порівняно з базовим роком. Додана вартість — різниця між повною ринковою вартістю товарів та послуг і матеріальними витратами. Економічні операції СНР — операції, які відображають відносини між інституціональними одиницями, що пов'язані з їх економічною діяльністю. Експорт — товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій. Імпорт — товари та послуги, що закуповуються певною країною в інших країн. Індекс цін — індекс, що показує, як змінюється ціна певного «ринкового кошика» за певний період. Інституціональна одиниця СНР — економічна одиниця, що ложе володіти активами, брати на себе зобов'язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяль-ності.Інфлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни порівняно з базовим роком. Кінцева продукція — частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт. Неприбуткові податки — усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та інші податки, об'єктом обкладання якими не є дохід. Номінальний ВВП — ВВП, обчислений у поточних цінах. Особистий дохід — дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи. Післяподатковий дохід — особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків. Постійні ціни — фактичні ціни того року, що його беруть за базовий в разі обчислення макроекономічної динаміки. Поточні ціни — фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу. Продуктові (непрямі) податки — податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо). Проміжна продукція — частина валового випуску, яка використовується для виробництва товарів та послуг і прибирає форму матеріальних витрат на виробництво. Рахунки СНР — двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з іншого — їх використання. Реальний ВВП — ВВП, обчислений у постійних цінах. Рента — дохід від надання прав за використання власності на матеріальні активи.Система національних рахунків — система взаємопов'язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання про-Дукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування національного багатства. Споживчі видатки — частина сукупних видатків, що їх здійснюють домогосподарства на купівлю споживчих товарів та послуг. Субсидії— урядові платежі, що надаються окремим підприємствам і домогосподарствам, які виробляють або споживають певні то-^ри та послуги. Трансфертні платежі (трансферти) — урядові виплати домого-^одарствам і підприємствам, замість яких не отримуються товари т^ послуги. ^Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит. Відставання ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття. Галопуюча інфляція — приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків за рік. Гіперінфляція — приріст цін, який вимірюється тисячами відсотків за рік. Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва. Дефляція — зниження загального рівня цін. Економічний (діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періодами його падіння. Закон Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка. Інфляція — загальний приріст цін в економіці. Інфляція витрат — інфляція, яка викликається збільшенням середніх витрат на виробництво продукції. Інфляція попиту — інфляція, яка викликається зростанням сукупного попиту. Криза (падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням виробництва. Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом непередбачених змін в економіці. Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фактичного безробіття порівняно з природним безробіттям. Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою. Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом. Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні. Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва. Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік. Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості. Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття. Робоча сила — економічно активна частина населення, яка ма( здібності до праці і бажання працювати. Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням виробництва. Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками. Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок до бровільної зміни місця праці. Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці. Вертикальна ділянка кривої сукупної пропозиції - ділянка нак^тко^ кривій сукупної пропозиції, яка за УМОВ зрос-Їння ^ного попиту відображає лише зростання щн, тобто виникнення інфляції. Висхідні1 ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко- костроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і реального Ї^ВП У певному співвідношенні. Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання лише реального ВВП. Довгострокова крива сукупної пропозиції — крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується \| точці потенційного ВВП. \| Довгостроковий період — у макроекономіці період, протягом •кого зарплата пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією. \| Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом. Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну відсоткової ставки. Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг. Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді. Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими. Короткостроковий період — у макроекономіці період, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії. Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену заїсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похилої лінії. пи нец1нов1 чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх рив1 У відповідний бік /Автономне споживання та заощадження — споживання та заощадження, яке не залежить від післяподаткового доходу. Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсоткової ставки. ^Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає тотожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом. Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту. Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми. Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу. Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяподаткового доходу. Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не використовується на споживання. Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відношення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків. Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу. Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очікується від вкладання інвестицій. Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мінус темп інфляції. Середня схильність до споживанння або заощадження — коефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або заощаджень до післяподаткового доходу. Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг. Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки. Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу. Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти. Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня. Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки. Заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом. Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду. Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості. Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП. Метод «вилучення—ін'єкції» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в економічному кругообігу. Не заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства змушені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги. Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю. Державні заощадження — це чисті податки мінус державні закупівлі. Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної теорії, ключова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому виникає необхідність державного впливу на сукупний попит. Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження. Основний психологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується. Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних. Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін\| чисті податки та споживання. Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отрим\| суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окрем\| економічних суб'єктів.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (02.05.2014)
Просмотров: 245 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: