Реферат на тему:Фінансово-кредитне регулювання економіки - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Фінансово-кредитне регулювання економіки. Фінансово-кредитне регулювання економіки. 1. Державний бюджет як головний засіб управління соціально-економічним розвитком країни. 2. Кредитно-грошова політика держави. 4. Вплив держави на ціни і ціноутворення. 1. Державний бюджет як головний засіб управління соціально-економічним розвитком країни. Державне регулювання за допомогою фінансових та грошово-кредитних інструментів є найбільш відомим та розповсюдженим в країнах ринкової економіки. Фінансово-бюджетне регулювання - основний комплекс засобів державного регулювання фінансової системи і насамперед використання державних фінансів. Фінансова система країни складається з: державного бюджету; позабюджетних фондів (пенсійних, страхових, кредитних тощо); фінансів підприємств; місцевих фінансів (бюджетів областей, міських, районних, сільських тощо). Державний бюджет є: річним планом державних витрат та джерел їх фінансового покриття; - головним важелем державного регулювання перерозподілу фінансових потоків у країні. Основні функції бюджету Сучасна держава за допомогою бюджету: впливає на перебіг суспільного відтворення; стимулює економічне зростання;, регулює обсяг сукупного попиту; впливає на короткострокові коливання економічної кон'юнктури; проводить активну соціальну політику. Основні параметри бюджету: абсолютні розміри; частка ВВП, що перерозподіляється через бюджет; обсяг і структура джерел фінансування; обсяг і структура бюджетних видатків; співвідношення доходів і видатків бюджету. Фінансова політика держави - заходи держави щодо мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу та використання на базі фінансового законодавства для реалізації соціально-економічних цілей розвитку суспільства. Фінансова політика обумовлена станом економіки держави. Фіскальна політика (лат. казна, кошик) - діяльність держави щодо формування та регулювання державного бюджету, а також мобілізації коштів у державну казну із інших джерел. Податки - це один з основних інструментів, який забезпечує ефективність державного регулювання економіки, виконуючи фіскальну (формує бюджетні надходження) та економічну функції (впливає на відтворення, стимулює його розвиток, посилює або зменшує нагромадження капіталу). Дефіцит державного бюджету - сума, що віддзеркалює перевищення витрат бюджету над його доходами. Профіцит державного бюджету - перевищення доходів над державними витратами. Основні шляхи покриття дефіциту державного бюджету: додаткова емісія готівкових грошей; продаж державних цінних паперів; державні позики; посилення оподаткування; формування зовнішньоекономічної діяльності. Можливі негативні наслідки дефіциту державного бюджету: інфляція; порушення ринкової мотивації діяльності приватних фінансових інститутів. Державний борг - це накопичені зобов'язання держави. 1. Внутрішній борг держави: банкам-кредиторам; власникам державних цінних паперів. 2. Зовнішній державний борг держави: іноземним урядам; іноземним приватним особам і організаціям; міжнародним фінансовим установам. Головні суб'єкти ДР фінансово-бюджетної сфери: Міністерство фінансів України; Міністерство економіки; Головне контрольно-ревізійне управління; Державне казначейство України; Державна податкова адміністрація; Державна митна служба. 2. Кредитно-грошова політика держави. Суб'єкт грошово-кредитної політики - Центральний банк країни. Об'єкт кредитно-грошової політики - пропозиція та попит на грошовому ринку. Центральний банк очолює банківську, регулює кредитну та грошову систему країни, має монопольне право на грошову емісію і здійснює кредитно-грошову політику в інтересах національної економіки. В Україні роль центрального банку виконує Національний банк України. Його основними цілями є: створення нормальних умов для ефективного функціонування суб'єктів економіки; захист і забезпечення стабільності гривні; розвиток і зміцнення банківської системи; забезпечення ефективних розрахунків між суб'єктами економіки. Основні функції НБУ: розробка і впровадження разом із урядом ефективної кредитно-грошової політики; здійснення грошової емісії і контроль за грошовим обігом; здійснення міжбанківських розрахунків, в т. ч. і в міжнародних відносинах; продаж кредитних ресурсів комбанкам, кредитування уряду; регулювання та контроль за діяльністю комерційних банків та інших кредитних організацій; здійснення валютного регулювання і забезпечення конвертованості національної валюти; зберігання та регулювання золотовалютних резервів; управління державним боргом. Кредитно-грошова політика - діяльність держави, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки з метою стимулювання економічного зростання при низькому рівні інфляції і безробіття, вирівнювання платіжного балансу країни. Емісія грошей - забезпечення економіки засобами обігу, платежу, нагромадження, а також покриття дефіциту державного бюджету. Проведення облікової політики - встановлення центральним банком ставки облікового відсотка. Це ставка, за якою центральний банк країни продає кредитні ресурси комерційним банкам, які у свою чергу під позичковий відсоток надають кредити суб'єктам економіки. Розмір облікової ставки встановлюється державою залежно від господарської кон'юнктури та цілей і економічної політики. Методи цінового регулювання Спостереження за цінами - виявлення зростання вартості життя для визначення індексу щорічного мінімального підвищення заробітної плати, впливу зростання цін на витрати виробництва та конкурентноздатність Опосередкований (непрямий) вплив на ціну - здійснюється завдяки введенню або відміні обмежень у зовнішній торгівлі, зміні облікової ставки, податків, розміру емісії грошей тощо. Державне втручання в процес ціноутворення - санкціонування урядовими органами завищення витрат виробництва: у собівартість включаються завищені амортизаційні списання, відрахування у різні фонди Прямий державний вплив на ціни - передбачає: надання субсидій; встановлення податку на додану вартість; встановлення цін на підакцизні товари Встановлення державою фіксованих цін і тарифів - пільгові ціни на продукцію державних підприємств (наприклад, на мінеральну сировину, електроенергію з державних електростанцій, залізничні, поштово-телеграфні тарифи тощо) «Лідерство в цінах» - має місце у тих сферах виробництва, де значна частка держави або держава виступає великим покупцем чи замовником (будівництво, продукція ВПК тощо).
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (27.04.2014)
Просмотров: 267 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: