Реферат на тему: Державне регулювання розвитку регіонів - Макроекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Державне регулювання розвитку регіонів. Суть, принципи і цілі регіональної політики Української держави. Основні форми та методи державного регулювання розвитку регіонів. Державні регіональні прогнози і програми. 1. Суть, принципи і цілі регіональної політики Української держави Регіон — цілісна територіальна частина господарства країни, що характеризується комплексом притаманних їй ознак: структурою виробництва, розвиненими внутрішніми зв'язками, концентрацією населення, певною виробничою та соціальною інфраструктурою, місцевими органами територіального управління. Регіональна політика держави — це: сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів; ' — соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів. Стратегічні цілі регіональної політики української держави: політичні: збереження унітарної (єдиної) незалежної держави, усунення умов для дезінтеграційних, сепаратистських (від лат. — відокремлення) процесів; економічні: забезпечення комплексного, збалансованого розвитку регіонів на основі реалізації їх потенціалу, зменшення соціально-економічної диференціації, прискорення ринкового реформування; соціальні: реалізація конституційних прав громадян, забезпечення необхідних умов для життя незалежно від місця проживання. Територіальна громада — низова економічно і фінансово самодостатня адміністративна територіальна одиниця. Місцеве самоврядування — гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів чи посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах чинного законодавства України. 2. Основні форми та методи державного регулювання розвитку регіонів Економічна складова державної регіональної політики передбачає: забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів та економічних пріоритетів з регіональними і місцевими; раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці; створення нової системи управління комунальним сектором економіки; Механізм державного регулювання розвитку регіонів: Законодавчо-нормативна база Бюджетно-фінансове регулювання Державне прогнозування та програмування розвитку регіонів - Пряме управління регіоном (комунальною та муніципальною власністю, забезпечення функціонування виробничої, ринкової та соціальної інфраструктури тощо) Соціальний напрямок регіональної політики передбачає: формування самодостатньої соціальної бази областей встановлення державного і громадського контролю над місцевими органами влади за виконанням ними соціальних програм, ефективним використанням фінансових ресурсів забезпечення необхідних умов життєдіяльності населення зосередження виплат усіх видів соціальної допомоги , у територіальних громадах за місцем проживання реалізацію конституційних прав усіх громадян незалежно від місця їх проживання Екологічна складова регіональної політики ставить за мету: формування територіальних основ сталого розвитку та систем екологічної безпеки збалансування бюджетних витрат на охорону природи на загальнодержавному та місцевому рівнях оптимізацію співіснування та функціонування природних екосистем і народно-господарського комплексу. 3. Державні регіональні прогнози і програми Базою прогнозування соціально-економічного розвитку регіону є система кількісних показників, що грунтується на державних соціальних стандартах і нормативах забезпеченості населення. Основні фактори, що обумовлюють процес розробки прогнозів соціально-економічного розвитку регіону: соціально-демографічний стан; природно-кліматичні умови; національно-етнічні особливості території; рівень розвитку соціальної інфраструктури у міських та сільських поселеннях; потенційні можливості місцевих інвесторів; кількісні характеристики розвитку соціальної інфраструктури у розвинених країнах світу та у провідних областях України, Державні регіональні програми — комплекс заходів місцевих органів державної влади та управління щодо вирішення найбільш актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіону. Вони дають можливість найповніше узгодити територіальні та галузеві інтереси, створити реальні умови для зближення рівнів виробництва і споживання основних товарів широкого споживання в усіх регіонах. В Україні сьогодні діє програма соціально-економічного розвитку Карпатського регіону. Підготовлені програми соціально-економічного розвитку Полісся, Поділля, Причорноморського та Придніпровського регіонів. Схвалені Кабінетом Міністрів України заходи регіональних програм автоматично стають складовими державної програми економічного і соціального розвитку України. Цілі розробки державних регіональних програм: Активізація господарської діяльності та розвиток ринкових відносин у регіоні Забезпечення структурної перебудови господарських комплексів Вдосконалення спеціалізації Ліквідація локальних економічних криз Вирішення проблем соціального характеру, розвиток соціальної інфраструктури Найповніше узгодження територіальних і галузевих інтересів підпорядковані міністерству, входять у систему адміністративного управління; не отримують прибутку, не платять податків; фінансуються за рахунок держбюджету, не мають зовнішніх джерел фінансування (кредит, випуск акцій, облігацій). Державні корпорації: підприємствам надається право господарської самостійності; держава є власником, а право управління передане трудовим колективам; застосовується контрактна форма роботи з державою, конкурентні засади із застосуванням тендерів. Змішані акціонерні товариства (поєднують переваги приватного і державного підприємництва): можливість вирішення макроекономічних завдань за умов розвитку конкурентних засад; господарська діяльність здійснюється на комерційній основі; деяким із них держава може встановлювати плани, які розробляються спільно з адміністрацією підприємства. Суб'єкти державного регулювання підприємницької діяльності в Україні: Міністерство економіки; Міністерство фінансів; Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва; Державна податкова адміністрація; Державний комітет стандартизації метрології та сертифікації; Антимонопольний комітет України.
1 2 3 4 5 Категория: Макроекономіка \| Добавил: Aspirant (01.05.2014)
Просмотров: 185 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: