Реферат на тему Транспортно-експедиторське обслуговування - Логістика, товарознавство - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Транспортно-експедиторське обслуговування. ПЛАН Вступ 1. Сутність і завдання транспортної логістики 2. Становлення і розвиток транспортно-експедиторського обслуговування. 3. Правове регулювання транспортно-експедиторського обслуговування. 4. Основні транспортно-експедиторські операції. Висновки Список використаної літератури Вступ Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг по переміщенню товару від виробника до споживача. Історія розвитку транспортно-експедиторського обслуговування тісно пов’язана з розвитком транспорту. Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача. Логістика – наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації. Логістика – це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв’язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів для отримання синергичного ефекту. Логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача. Логістика – новий науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах. Логістика – це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємства. 1. Сутність і завдання транспортної логістики Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку. Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, пов’язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т.п. Роль транспортування настільки велика, що коло питань, які стосуються цієї ключової комплексної логістичної активності, виділене у предмет вивчення спеціальної дисципліни-транспортної логістики. Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль: - по-перше, він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельний, виробничій, розподільчій); - по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію-транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток. Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію - це сам процес переміщення, яка характеризується рядом істотних відмінностей: - відсутність речової форми, але в той же час матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т.д.; - неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах; - втілення в додаткових транспортних витратах, які зв’язані з переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших рівних умов; - прив’язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства). Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики. За призначенням виділяють дві основні групи транспорту: 1. Транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний. 2. Транспорт загального не загального користування - внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих систем і повинен бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється разом із вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу. Так, організація переміщення вантажів транспортом не загального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вибір каналів товароруху вирішується в рамках розподільчої логістики. Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов’язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування. Основними з цих завдань є: - вибір виду транспортного засобу; - вибір типу транспортного засобу; - оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень; - визначення раціональних маршрутів доставки; - забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу; - координація транспортного і виробничого процесу. Роль транспорту істотно змінюється з розвитком логістичних систем. У сучасних умовах дисципліна транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і споживання. Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем: За видом доставки: -пряма; -з переробкою на транспортних терміналах; -з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах. За видом обслуговування: - зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчий центр; - зі складу постачальника або розподільчого центру безпосереднього споживачу; - з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки. За видами транспортного сполучення: -пряме; -змішане. Принципово важливо, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування. 2. Становлення і розвиток транспортно-експедиторського обслуговування Переміщення вантажів в міжнародному товарообороті від виробника до споживача складний багатоступеневий процес. Переміщуючи товар потрібно враховувати наступні фактори: стан міжнародних транспортних ринків; транспортну політику держав; законодавчі національні і міжнародні акти; техніко-експлуатаційні характеристики видів транспорту. організацію транспортних операцій, упаковку, зберігання, складування; особливості транспортних марш турів; торгівельні звичаї країн. Із-за складності товаропотоків практично без посередника важко обійтись. Форми і методи посередницьких послуг постійно розширюються. Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг по переміщенню товару від виробника до споживача. Історія розвитку транспортно-експедиторського обслуговування тісно пов’язана з розвитком транспорту. Ще в часи Венеціальної республіки, в ХІІІ столітті торгівля велась через посередників “урахтерів”, які виконували експедиторські функції. Новим поштовхом в розвитку транспорту і транспортно-експедиторського обслуговування появилась поява залізниць в ХІХ ст. Поступово експедиторські організації стають членами ТПП, асоціацій, косі мій по тарифах і ін. Експедитори займались одночасно торгівельними, транспортними, брокерськими операціями. Виділення транспортно-експедиторського обслуговування в самостійну галузь обумовлено суспільним розподілом праці, а також здійснюється транспортно-правове забезпечення. Виникнення транспортно-експедиторського обслуговування викликане необхідністю в посередництві між відправником, посередником і замовником. Сьогодні транспортно-експедиторське обслуговування це окрема сфера у транспортних перевезеннях. Транспортно-експедиторські організації класифікуються по виду та способу організації. Класифікація: по виду діяльності – транспортні підприємства, ТП контейнерні, навантажувальною технікою, складами, упакуванням, переробкою товарів; по організаційній формі – фірми, товариства, комбінати, підприємства, об’єднання, союзи і ін. Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання: звільнює ТП від допоміжних операцій; зосереджує підготовку товарів для транспортування; підготовлює товароупроваджуючі документи; забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів; здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні. Світова структура транспортно-експедиторських організацій різноманітна від невеликих фірм до великих об’єднань. Вони володіють автомобільними парками, контейнерами, залізничними засобами, складами, термінами, причинами і ін. До нових видів послуг, що надаються експедиторськими організаціями є: декларування, лізинг, страхування, факторинг і ін. 3. Правила регулювання транспортно-експедиторського обслуговування Правове регулювання здійснюється національними та міжнародними організаціями. Національні експедиторські організації: Українська спілка експедиторів (УСЕ); Асоціація міжнародних автомобільних перевезень (Асмап). Міжнародні експедиторські організації: Міжнародна Федерація експедиторських організацій (ФІАТА) була створена у 1926 році з метою забезпечення інтересів експедиторів на міжнародному рівні на всіх видах транспорту. Міжнародна асоціація по вдосконаленню перевантажувальних операцій на транспорті (ІУКА) була створена в 1926 році з метою підвищення ефективності перевантажувальних операцій та дослідженню проблем вдосконалення технології вантажних операцій і інформаційного обміну. 4. Основні транспортно-експедиторські операції Найбільш розповсюдженими транспортно-експедиторськими організаціями є: раціональний вибір тз; складання поточних, річних і перспективних планів; організація складування та зберігання вантажів; упакування, маркування та комплектація вантажів; організація перевезень вантажів зі складу на склад; підготовка дрібних та партійних комплектних вантажів; забезпечення контейнерних вантажопотоків; забезпечення максимального вантажопідйомності ТЗ; підписання договорів з перевізниками; оформлення товаросупроводжуючих документів; оформлення прийому-здавальних документів; оформлення рекламаційних документів; сприяння перевантаження вантажів; розсортування, переупакування, маркування вантажів; підготовка ТЗ до перевезень специфічних вантажів; супроводження вантажів; оформлення та погодження товаросупроводжуючих документів. Виконання вищенаведених операцій вимагає високого рівня кваліфікацій адміністративно-управлінського і виробничого персоналу. Висновки Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг по переміщенню товару від виробника до споживача. Сьогодні транспортно-експедиторське обслуговування це окрема сфера у транспортних перевезеннях. Транспортно-експедиторські організації класифікуються по виду та способу організації. Класифікація: по виду діяльності – транспортні підприємства, ТП контейнерні, навантажувальною технікою, складами, упакуванням, переробкою товарів; по організаційній формі – фірми, товариства, комбінати, підприємства, об’єднання, союзи і ін. Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання: звільнює ТП від допоміжних операцій; зосереджує підготовку товарів для транспортування; підготовлює товароупроваджуючі документи; забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів; здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні. Правове регулювання здійснюється національними та міжнародними організаціями. Список використаної літератури Гаджинский А. М. Основы логистики. — М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1995. Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. -Ростов-на-Дону, 1992. Залманова М. Е. Закупочная и распределительная логи-стика: Учеб. пособие. - Саратов : СПИ, 1992. Залманова М. Е. Сбытовая логистика: Учеб. пособие по курсу «Логистика». - Саратов : Саратовский государст-венный технический университет, 1993. Залманова М. Е. Управление системами переработки, хранения и доставки продукции. Логистическая концеп-ция : Учеб. пособие. - Саратов : СПИ, 1990. Логистика – технология транспортного процесса / Под редакцией доктора экономических наук Л.Г.Зайончика. Плоткин В. К. Управление материальными ресурсами: очерк по коммерческой логистике. — Л. : Изд-во Ленингр.фин.-экон.ин-та, 1991. Райнхард Юнеманн. Материальные потоки и логистика. — Берлин : Изд-во Шкринчер, 1989. Родников А. М. Логистика: Терминологический словарь. — М. : Экономика, 1995.
1 2 3 4 5 Категория: Логістика, товарознавство \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 876 \| Комментарии: 2 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: