Реферат на тему Товарний ринок - Логістика, товарознавство - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Товарний ринок. У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку (капіталізм) ця товарна форма стає пануючою, а товарно-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товарно-грошові відноси-ни є пануючими, в літературі отримала назву "ринкової економі-ки". Ключовим елементом конструкції "ринкова економіка" є ринок. Ринок - це складне й багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціа-льними та іншими ознаками. Що ж являє собою ринок? У буденному розумінні ринок - це базар. У кращому випадку ринок розуміється як поєднання попиту і пропозиції, або як місце, де відбувається купівля-продаж товарів. Такі визначення відображають особливості ринку, що лежать на поверхні явищ. Але вони не виявляють глибинних властивостей ринку як економічного феномена й не є достатньо конструктивними, щоб зрозуміти його роль в економічній системі. Насправді ж поняття "ринок" значно ширше, й визначити його зміст якимось одним формулюванням досить важко. Проте можна вибрати три з багатьох визначень, які зустрічаються найчастіше в нашій і зарубіжній літературі. На нашу думку, вони найбільш чітко відображають багатогранну суть і роль ринку. Поняття "товарний ринок" - це лише елемент загального поняття "ринок". По-друге, ринок - це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності. В такому аспекті ринок виступає як економі-чна категорія. По-третє, ринок - це місце, де відбувається остаточ-не визнання суспільством втіленої в результати діяльності праці. Таке розширене розуміння суті ринку дає можливість визначи-ти його місце, роль і значення в процесі відтворення. Ринок виступає як момент, що опосередковує виробництво й споживання, і тому перебуває під їхнім впливом, а також сам впливає на них. На ринку можуть з'явитися лише ті результати людської діяльнос-ті, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців. На ринку з'ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Нарешті, на ринку визначається вартість результатів людської діяльності, в тому числі й товарів. Трактуючи так широко поняття "ринок", не слід у той же час ототожнювати його з ринковою економікою. Ринок - це лише елемент ринкової економіки, куди поруч з ринком входять сфери виробництва, розподілу й споживання. Ринок — це обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу. Проте, коли мова йде про ринок як сферу обміну, слід мати на увазі, що це не просто сфера обміну (він може відбуватися і у не-ринковій формі — наприклад, бартеру), а така сфера, в якій обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, що знаходить своє відбиття у ціні. Інакше кажучи, збалансування актів купівлі-продажу має дося-гатися за допомогою цін. Це положення має надзвичайно важливе значення, тому що лише ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції. Як бачимо, ринок — це механізм координації різноманітної діяль-ності людей через систему цін. Виникає запитання: як же діє ринко-вий механізм, чому виробники, яких тисячі й мільйони, виробляють одяг, взуття, продукти харчування, автомобілі, телевізори, верстати, книжки, відтворюють економічний порядок, а не хаос, анархію? Ринок сприяє вирішенню трьох основних економічних завдань: що, як і для кого виробляти. 1. Що виробляти, які товари, послуги, визначають не парламент чи уряд, а покупці та продавці. Перші платять гроші за певні товари, які представлені на ринку, а другі виробляють ті товари, які мають збут і приносять прибуток. Адже, якщо немає попиту на якийсь то-вар, то на його виробництво будуть витрачені матеріали, сировина, знаряддя праці, робоча сила, а отже, і фірма чи виробник матимуть збитки. Ясно і те, що покупець заплатить за певний товар ціну, яка його влаштовує, а продавець віддасть свій товар за суму, що принесе йому вигоду. Отже, головну роль у вирішення питання, що виробля-ти, у ринковому механізмі належить ціні. 2. Як виробляти товари, визначає конкуренція між виробника-ми. Застосовуючи примітивну техніку, технологію, організацію ви-робництва, суб'єкти господарської діяльності матимуть індивідуальні витрати виробництва вищі за суспільне необхідні, а отже, продава-тимуть свої товари за цінами, які нижчі, ніж витрати на ці товари. В результаті вони стануть банкрутами. Отже, конкуренція спонукає всіх товаровиробників зменшувати витрати виробництва, що мож-ливо завдяки запровадженню нової техніки, технології, організації виробництва тощо. 3. Для кого виробляти товари, визначає попит. Якщо населен-ня отримує високі доходи, то воно може купувати різноманітні това-ри. У тому разі, коли більшість населення країни має обмежені дохо-ди, вона купуватиме лише предмети першої необхідності. У першо-му випадку попит стимулюватиме виробництво, а в другому — де-стимулюватиме і зумовлюватиме його згортання. Важливим споживачем, а отже, стимулятором виробництва є підприємства, фірми. Якщо вони отримують значні прибутки, то ку-пують чинники виробництва (матеріали, сировину, техніку, робочу силу), що сприяє розвитку виробничого споживання. І, навпаки, при значній збитковості підприємств попит на чинники виробництва зменшуватиметься. Замовниками різних товарів можуть бути і уряд, і іноземні фірми, що також визначає спрямованість виробництва. Ринок забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, про-порційність процесу відтворення, його цілісність. Тут відбувається суспільне визнання створеного продукту, суспільного характеру праці, що втілюється в ньому. Будь-яка споживна вартість починає служити людям лише після її реалізації, а праця, витрачена на виробницт-во товару, стає суспільне необхідною. Відбувається це завдяки до-сягненню рівноваги між попитом і пропозицією. На ринку кількість товарів, яку хочуть купити покупці, має відповідати кількості товарів, яку хочуть продати продавці. У цьому разі ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що й веде до рівноваги. Отже, ціна рівноваги — це ціна, за якої пропозиція відпові-дає попиту. Рівновага ринкових цін забезпечує збалансованість між різними га-лузями виробництва, виробничою і невиробничою сферами, між сумою вартостей і цін товарів, між платоспроможним попитом і пропозицією. Якщо ж рівноваги між попитом і пропозицією немає, то ринок через такий його важіль, як ціна, впливає і на виробництво. Недо-статня кількість певних споживних вартостей на ринку призводить до підвищення на них цін і навпаки. Це, в свою чергу, впливає на виробництво, зумовлює його розгортання або скорочення. Якщо запаси товарів реалізуються за цінами, близьки-ми до ціни рівноваги, ринковий механізм працює ефективно, а подібні ринки є ефективними. Найефективніше ринки функціонують в умовах чистої конкуренції, де відтворюються основні ознаки «вільного ринку». Ці ознаки сфор-мульовані світовою економічною наукою і зводяться ось до чого:* необмежена кількість учасників конкуренції, абсолютно вільний доступ до ринку і такий же вільний вихід з нього. Вільному ринку відповідають будь-які форми власності, крім державної;* абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Кожний учасник конкуренції вкладає гроші в акції, облігації та інші цінні папери для отримання доходу. Це можливо лише при залученні додаткових ресурсів та розширенні виробництва;* вироби на ринку однорідні (тобто «одне яблуко не гірше за інше»);* наявність у кожного учасника конкуренції повного обсягу інфор-мації про попит, пропозицію, ціни, норму прибутку тощо;* у системі вільного ринку немає місця будь-яким типам моно-полії, виключені інфляція, безробіття, надвиробництво. Ознайомившись з такими ознаками «вільного ринку», будь-хто зробить висновок: такого ринку немає і ніколи не може бути. Водно-час стане зрозумілим і те, що будь-який реально функціонуючий ри-нок (його ще називають конкурентним, або операційним) має в собі елементи вільного. Поняття «вільний ринок» — це не стихія і анархія, як інколи ду-мають. Він має зовсім інший зміст: надання права вільного вибору споживачеві того чи іншого блага у межах доходів, якими володіє населення, і рівня цін, що склалися. Це має забезпечити: по-перше, незалежність економічного суб'єкта від владних структур та їхніх чиновників; по-друге, вільний вибір товару; по-третє, диктат на рин-ку споживача, а не виробника. Ринок є одним з найбільших досягнень цивілізації, загально-економічним явищем, характерним для будь-якого способу ви-робництва, де діють закони товарного господарства. Ринкові відносини динамічні, вони несуть в собі не тільки гене-тичну пам'ять економічних перетворень, здійснених людством, а й особливості історичних, економічних, природничих, соціально-полі-тичних, національних, культурних та інших умов розвитку різних країн. Реальний стан цих умов визначає ступінь розвитку ринкових відносин. У зв'язку з цим характер ринку і ринковий механізм (мо-тивація праці, критерії ефективності, ступінь розвитку банківсько-кредитної системи, організація та методи регулювання) у різних краї-нах мають значні відмінності. Сучасний ринок як високорозвинений продукт цивілізації докорінно відрізняється від ринку епохи вільної конкуренції. Для нього характерні гарантований збут значної кількості товарів, соціальний захист непрацездатного і малозабезпеченого населен-ня, регулювання фінансової, грошової, кредитної та цінової по-літики з боку держави, високі організованість та виконавча дис-ципліна. Ринок є складним утворенням, що, з одного боку, являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого — забезпечує зв 'язок міме виробництвом і поживанням, без-перервність процесу відтворення, його цілісність Більш повно і глибоко сутність ринку можна розкрити че-рез функції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча. Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв'язків між зізними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлен-ая пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Іерез конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат на виробництво будь-якого товару, науково-технічний прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринко-вої економіки індивідуальна праця зводиться до суспільне необхід-ної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирів-нюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утво-ренню середньої норми прибутку, що досягається через перелив ка-піталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці. У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), мож-на зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробни-ком. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попи-том і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноеконо-мічного явища. Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна аб-солютизувати її. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними і недержав-ними. До державних належать: а) економічні важелі — кредити, по-датки, ціни, які встановлює держава; б) адміністративні важелі — державне замовлення, державні програми, правила укладання гос-подарських договорів. Недержавними є різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціни, квоти тощо. Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, сти-мулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробницт-ва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільне необхідні, вони будуть неконкурентоспроможними і ста-нуть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і розподільчу функцію. У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови щодо подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами — на багатих і бідних. Ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему гори-зонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегру-юча функція ринку. Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє про-никненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які засновуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на світовий ринок потрапляє то-вар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільне необхідні інтернаціональні витрати праці, їхній власник стає неконкуренто-спроможним. З викладеного можна зробити висновок, що результати діяльності ринкового механізму є ефективними завдяки певному порядку, який діє в економічній системі. Адам Сміт довів, що подібний порядок встановлюється згідно з принципом «невидимої руки». Сутність ос-таннього полягає в тому, що кожна особа виходить з власної вигоди, якою керує «невидима рука», мета якої — досягти найбільшої виго-ди для всіх. Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспіль-ством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну кон-куренцію шкідливим. Історія спростувала таку категоричність, довівши, що «невидима рука» призводить і до нераціональних витрат, неефективного веден-ня економіки, соціальних суперечностей. Світовий досвід переконливо засвідчив, що можливості ринко-вого механізму небезмежні. Для того щоб була побудована ринкова економіка, функціо-нував реальний ринок, який виконував би притаманні йому функції, мають бути відтворені передумови, випробувані світовою практикою. До них належать:* наявність суб'єктів ринкових відносин, які, будучи економічно та юридичне незалежними, можуть вступати у рівноправні парт-нерські відносини з приводу купівлі-продажу. Досягти цього можна створенням різноманітних форм власності — індивідуальної, при-ватної, акціонерної, державної, кооперативної, змішаної;* еквівалентний обмін товарів. Ринок за своєю природою еконо-\| мічної допомоги, пільг не визнає;* конкуренція, яка надає усім суб'єктам господарювання можли-вість вільної підприємницької діяльності: свободи вибору покупців, постачальників, будь-яких контрагентів, примушує підприємців зас-тосовувати найпередовішу техніку і технологію, сприяючи цим змен-шенню витрат виробництва, підвищенню ефективності економіки;* вільне ціноутворення, що як елемент конкуренції та головний механізм контрольно-регулюючої функції ринку сприяє поєднанню інтересів суб'єктів економічного життя, стимулюючи їх раціонально використовувати елементи виробництва;* реальна інформація про ринок у його суб'єктів. Якщо подібних умов не створено, то те, що називають ринком, є псевдоринком, де гроші не виконують своїх функцій. Законами, декретами, указами будь-якої владної структури ввести ринок нікому і ніколи не вдавалося. Він є об'єктивною категорією. Проте суспільство, в тому числі держава, можуть ство-рити сприятливі умови для його відтворення. Єдність економічних і юридичних передумов є середовищем, в якому відтворюються рин-кові відносини. Пізнати ринок як економічну категорію неможливо без гли-бокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є складним і багатоманітним явищем економіч-ного життя.
1 2 3 4 5 Категория: Логістика, товарознавство \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 291 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: