Реферат на тему Регулювання реклами лікарських засобів - Логістика, товарознавство - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Регулювання реклами лікарських засобів. Певне обмеження реклами лікарських засобів, ви-значення її змісту для окремих категорій споживачів мають місце практично в усіх країнах. ВООЗ у 1985 р. було переглянуто стратегію щодо лі-карських засобів, яка включала поряд з іншими аспек-тами встановлення етичних критеріїв просування лі-карських засобів на ринок. Останні були ухвалені в 1988 р. Сорок першою сесією Всесвітньої асамблеї охо-рони здоров'я. Головною метою етичних критеріїв просування лікар-ських засобів на ринок є здійснення підтримки та спри-яння поліпшенню медико-санітарної допомоги шляхом раціонального використання ліків. Етичні критерії про-сування лікарських засобів на ринок покликані заклас-ти підвалини правильного підходу до рекламування ме-дикаментів, який будується на принципах чесності і до-бросовісності. Вони стосуються ліків, які відпускаються за рецептом і без рецепта лікаря; можуть бути застосо-вані до засобів народної медицини, використовуватись фармацевтичною промисловістю (фірмами-виробника-ми та оптовими фірмами), інформаційно-рекламними установами, працівниками охорони здоров'я, пов'язани-ми з призначенням, відпуском, поставкою і розподілом лікарських засобів, навчальними закладами, професій-ними асоціаціями, групами пацієнтів і споживачів, засо-бами спеціальної і загальної інформації. Відповідно до етичних критеріїв просування лікар-ських засобів визначення та ілюстрації в рекламі, при-значеній для працівників охорони здоров'я, повинні пов-ністю відповідати науковим даним про медико-біологічні властивості конкретних ліків. Рекламні матеріали, поряд з іншими даними, мають містити таку інформацію: ¦ назва активного компонента (компонентів) з вико-ристанням міжнародних непатентованих назв або ухваленої загальноприйнятої назви лікарського засобу, фірмова назва; ¦ вміст активного компонента (компонентів) у дозі або порядок прийому; ¦ назва інших компонентів, про які відомо, що вони можуть викликати несприятливу побічну дію; ¦ затверджені терапевтичні показання; ¦ дозування або порядок прийому; ¦ побічні ефекти та основна несприятлива дія ліків; ¦ засоби застереження, протипоказання та попередження; ¦ найважливіші взаємодії між лікарськими засо-бами; ¦ назва та адреса виробника або підприємства оптової торгівлі; ¦ посилання на наукову літературу про даний пре-парат. Коли рекламний матеріал не має на меті просування ліків на ринок (у випадку реклами-нагадування), він повинен містити, як мінімум, фірмову назву, міжнарод-ну непатентовану назву або затверджене загально-прийняте найменування, назву кожного активного ком-понента, а також назву та адресу фірми-виробника або оптової фірми з метою отримання додаткової інформації. Реклама для широких верств населення повинна до-помагати людям приймати розумні рішення стосовно ви-користання лікарських засобів, які є в продажу без ре-цепта лікаря. Не можна рекламувати препарати, що від-пускаються за рецептом лікаря або застосовуються про-ти тих тяжких станів, які може лікувати тільки кваліфі-кований лікар. У деяких країнах затверджені переліки таких хвороб і станів. З метою боротьби з наркоманією і медикаментозною залежністю не слід широко рекламу-вати наркотичні та психотропні лікарські засоби. Рекламні повідомлення для населення повинні міс-тити таку інформацію: ¦ назва (назви) активного компонента (компонен-тів) з використанням міжнародних непатентованих найменувань або ухваленої загальноприйня-тої назви лікарського засобу; ¦ фірмове найменування; ¦ основні показання до використання; ¦ основні засоби застереження, протипоказання та попередження; ¦ назва та адреса виробника або підприємства оп-тової торгівлі. Споживачам необхідно давати точну і правдиву інформацію про ціну. Згідно з етичними критеріями ВООЗ просування лі-карських засобів на ринок медичні представники по-винні мати необхідну медичну освіту і бути певним чи-ном підготовленими. Вони повинні володіти достатніми медичними та технічними знаннями та відзначатись добросовісністю при наданні інформації про продукцію, а також точно і відповідально виконувати рекламну ді-яльність. Наймачі несуть відповідальність за основну професійну підготовку та підвищення кваліфікації своїх представників. Медичні представники повинні надавати особам, що призначають лікарські засоби, та фармацевтам повну і об'єктивну інформацію щодо кожного засобу. Медичні представники не повинні спонукати осіб, які признача-ють ліки, та провізорів (фармацевтів). У свою чергу останні не повинні намагатися отримувати заохочу-вальні стимули. Щоб запобігти надмірній рекламі, основ-на частина винагороди медичних представників не по-винна бути безпосередньо пов'язана з обсягом продажу ліків, якому вони сприяли. У різних країнах існує різна практика розповсюд-ження серед населення безкоштовних зразків ліків, що відпускаються без рецепта. У деяких країнах така прак-тика дозволена, в інших — ні. У будь-якій країні, де існує подібна практика, вона повинна бути максималь-но обмеженою. Продовження вивчення лікарських засобів після їх виходу на ринок має велике значення для забезпечен-ня їх раціонального використання. Пропонується, щоб відповідні органи охорони здоров'я завжди були ін-формовані про будь-які клінічні дослідження затверд-жених лікарських засобів і щоб відповідні комітети з наукових та етичних питань підтверджували обгрунто-ваність наукових досліджень. Корисним може бути міжнаціональне та регіональне співробітництво в таких дослідженнях. Вивчення та контроль лікарських засобів після їх збуту не повинні перетворюватись на завуальовану фор-му їх рекламування. Обгрунтована інформація про ризик, пов'язаний з лікарськими засобами, повинна повідомлятись відповід-ним національним органам охорони здоров'я як пріоритетна і в найкоротші строки розповсюджуватись на між-народному рівні Оскільки точна інформація забезпечує раціональне використання ліків, упаковки та етикетки повинні містити інформацію, що відповідає даним, які затверд-жені органом контролю за лікарськими засобами певної країни Кожне формулювання та ілюстрація на упаков-ці та етикетці мають відповідати принципам етичних критеріїв У тому випадку, коли вимагається, щоб лікарський засіб супроводжувався листівкою-вкладишем або ін-струкцією щодо використання, фірми-виробники або підприємства оптової торгівлі повинні забезпечити ві-дображення тільки тієї інформації, яка була ухвалена органом контролю за лікарськими засобами певної країни Якщо листівки-вкладиші або інструкції щодо застосування використовуються в рекламних цілях, во-ни повинні відповідати етичним критеріям В Україні реклама лікарських засобів регламенту-ється законами України "Про лікарські засоби" та "Про рекламу", окремими підзаконними актами та По-ложеннями Міністерства охорони здоров'я України Інформаційний зміст реклами для медичних закла-дів і лікарів, незалежно від її форми, повинен базува-тися на науково обгрунтованих матеріалах Реклама повинна містити повну, чітку та зрозумілу професійну інформацію, що відповідає властивостям лікарського засобу, викладеним у його стислій характеристиці в ін-струкції з медичного застосування, але не перевищува-ти їх обсяги Реклама повинна бути спрямована на за-охочення раціонального використання лікарського засо-бу, представляти його об'єктивно та без перебільшення позитивних властивостей Не допускається обмеження інформації щодо лікарських засобів для медичних та фармацевтичних працівників, крім випадків, передба-чених чинним законодавством Реклама лікарських засобів, яка призначена для ме-дичних закладів і лікарів, здійснюється тільки через спеціалізовані друковані засоби інформації, розраховані на медичних і фармацевтичних фахівців МОЗ забезпе-чує інформування медичних закладів і лікарів про зареєстровані лікарські засоби і такі, що вилучені з Дер-жавного реєстру лікарських засобів України. МОЗ встановлено порядок експертизи реклами лі-карських засобів, згідно з яким рекламуванню підляга-ють тільки зареєстровані в Україні лікарські засоби на підставі дозволу МОЗ після попередньої експертизи та погодження рекламної інформації фахівцями Фармако-логічного комітету. Для експертизи реклами лікарських засобів, які реєструються в Україні вперше або у зв'язку із закінченням терміну попередньої реєстрації, рекламодавець одночасно із Заявкою на реєстрацію по-дає клопотання про узгодження рекламних матеріалів, їх зразки у друкованому або файловому вигляді, копію платіжного доручення про внесення оплати за прове-дення експертизи рекламних матеріалів. На підставі позитивного експертного висновку Фар-макологічного комітету МОЗ приймає рішення щодо погодження інформації, яка може міститися в рекламі лікарського засобу, та видає рекламодавцеві дозвіл на його рекламування. На різні модифікації реклами од-ного лікарського засобу видається окремий дозвіл на підставі окремої експертизи матеріалів. МОЗ встановлено загальні обмеження щодо реклами лікарських засобів, відповідно до яких забороняється реклама: ¦ лікарських засобів, які не зареєстровані в Україні або виключені з Державного реєстру лікарських засобів України; ¦ наркотичних, психотропних, отруйних та радіо-активних лікарських засобів (перелік А). Реклама лікарських засобів, які реалізуються гро-мадянам за рецептами лікарів (перелік Б), дозволяєть-ся лише через спеціалізовані друковані органи, що роз-раховані на медичних та фармацевтичних фахівців. Забороняється розміщувати в рекламі лікарських засобів відомості, які можуть: ¦ мотивувати винятковість будь-якого препарату під кутом зору гарантованості лікувального ефек-ту та безальтернативності його застосування сто-совно інших існуючих лікарських засобів; ¦ уводити в оману щодо властивостей лікарського засобу; ¦ справляти враження, що за умови застосування препарату медична консультація не потрібна, а відмова від його приймання спричинить шкоду для здоров'я; ¦ містити посилання на персональні рекомендації науковців, медичних працівників та інших кате-горій осіб, які у зв'язку із своїм посадовим і про-фесійним статусом можуть вплинути на громад-ське вживання препарату. Реклама не повинна містити відомості про те, що: ¦ лікарський засіб є продуктом харчування, косме-тичним чи іншим продуктом для вживання; ¦ косметичні засоби, харчові продукти, вітамінні чи інші харчові домішки мають лікувальні властиво-сті, якщо наявність таких властивостей не дове-дена в установленому порядку. Рекламування лікарських засобів для дітей і підліт-ків також здійснюється на підставі дозволу МОЗ після попередньої експертизи і погодження рекламної інфор-мації з фахівцями Фармакологічного комітету. Недобросовісна реклама лікарських засобів забороне-на. Недобросовісною рекламою лікарських засобів вва-жається реклама, яка внаслідок неточності, двозначності, перебільшування, замовчування інформації вводить або може ввести в оману споживачів реклами, що несе за-грозу їхньому здоров'ю. Як недобросовісна розглядається також реклама, зміст якої не узгоджувався взагалі, заявник сповістив про відмову від реклами (подав лист-відмову) або було встановлено відхилення від змісту вже погоджених рек-ламних матеріалів, які стосуються застережень, визна-чених МОЗ. Процедура визнання факту недобросовісної реклами лікарських засобів здійснюється в таких випадках: ¦ якщо до МОЗ надійшла заява від споживача рек-лами лікарських засобів про факт завдання нею шкоди для здоров'я; ¦ якщо в процесі проведення нагляду за рекламою лікарських засобів виявлені факти порушення вимог МОЗ щодо змісту інформації, яка може мі-ститись у рекламі ліків. Рішення щодо визнання факту недобросовісної рек-лами лікарських засобів приймає МОЗ на підставі відповідного експертного висновку Фармакологічного комі-тету. МОЗ може відкликати дозвіл на рекламу лікар-ських засобів, якщо вона не відповідає законодавчим вимогам чи визнана недобросовісною. За умови повтор-них випадків недобросовісної реклами МОЗ має право ставити питання про скасування реєстрації відповідно-го лікарського засобу. Список використаної літератури 1. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П. 2. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фарма-цевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32. 3. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27. 4. Каракай І.О., Каракай Ю.В. Деякі аспекти аналізу світо-вого фармацевтичного ринку // Фармац. журн.-1996.-№2.-С.47-53. 5. Маркетинг: Учебник / А.Н.Романов, Ю.Ю.Корлюгов, С.А.Красильников и др.; Под ред. А.Н.Романова.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.-560с. 6. Мнушко З.М., Ткаченко О.М., Страшний В.В. Методичні рекомендації по прогнозуванню збуту фармацевтичної про-дукції- X.: УкрФА, 1997.-20с. 7. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З.М.Мнушко, В.П. Польщикова, І.А.Шевченко та ін. // Вісник фармації. -1996. -№1-2. - С. 96-101.
1 2 3 4 5 Категория: Логістика, товарознавство \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 456 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: