Суббота, 20.04.2024, 08:27
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Логістика, товарознавство

Реферат на тему Оптова торгівля. Завдання і функції аптечних складів та міжлікарняних аптек
Реферат на тему Оптова торгівля. Завдання і функції аптечних складів та міжлікарняних аптек.

Оптова торгівля включає будь-яку діяльність з продажу товарів або послуг тим, хто їх дістає з метою перепродажу чи професійного використання.
Характерною особливістю оптової торгівлі є те, що, по-перше, оптовий торговець має справу переважно з профе-сійними клієнтами, а не з кінцевим споживачем, по-друге, за обсягами оптові угоди і торгова зона оптовика більша, ніж у роздрібного торговця.
Враховуючи те, що оптова торгівля охоплює, по суті, усю сукупність товарних ресурсів, які виступають і як засоби ви-робництва, і як предмети споживання, вона сприяє скоро-ченню надлишкових товарних запасів продукції на всіх рів-нях і усуненню товарного дефіциту, бере участь у формуван-ні регіональних і галузевих товарних ринків.
Серед найважливіших функцій, виконуваних оптовою тор-гівлею, можна визначити такі:
¦ маркетингові дослідження ринку, попиту і пропозиції на продукцію як на користь виробника, так і кінцевого спо-живача;
¦ своєчасне, повне і ритмічне забезпечення товарами в не-обхідному асортименті посередницьких, роздрібних під-приємств, споживачів;
¦ організація зберігання товарних запасів;
¦ організація планомірного і ритмічного завезення і виве-зення товару;
¦ забезпечення для виробників збуту їх продукції на місцях з мінімумом контактів із споживачами;
¦ підготовка висококваліфікованого торгового персоналу;
¦ забезпечення стабільності партнерських відносин з вико-ристанням довгострокових, середньострокових і коротко-строкових угод;
¦ широке застосування економічних методів регулювання всієї системи взаємостосунків між постачальниками, по-середниками і споживачами продукції завдяки зниженню сукупних витрат на просування товару, сплачуванню за товари під час їх постачання, наданню торгових кредитів роздрібним торговцям тощо;
¦ прийняття ризику, відповідаючи за розкрадання, пошкод-ження і старіння запасів.
Зараз існують такі форми оптової торгівлі:
¦ прямі зв'язки між виробниками і покупцями продукції;
¦ торгівля через посередницькі організації та підприємства;
¦ комерційні контакти суб'єктів ринку.
Прямі зв'язки означають, що виробники продукції самі виконують усі оптові функції. Це забезпечує сторонам без-посередній контакт, дозволяє визначати періодичність по-стачання, обумовлювати асортимент товару і додаткові тех-нічні вимоги. При цьому споживачі стимулюють виробників у випуску високоякісної продукції, а виробники, зацікавлені в збуті продукції, надають певну допомогу і послуги покуп-цям. Використання прямої оптової торгівлі доцільне при транзитних (вагонних) постачаннях партій товару.
Оптова торгівля через посередницькі організації і підприємства, навпаки, переважна у випадку одноразового придбання покупцями продукції або в обсягах, менших за транзитну норму. При цьому оптові організації надають пев-ний перелік послуг обом сторонам, зокрема: збирають асор-тимент продукції в означеному місці, забезпечують торговий кредит, зберігають і постачають товари, надають допомогу в їх реалізації і просуванні, проводять маркетингові дослідження ринку тощо. Види оптових організацій і під-приємств розглянуті у попередніх розділах.
Комерційні контакти суб'єктів ринку передбачають оптову торгівлю через бартерні угоди, торгівлю на аукціонах, товар-них біржах і оптових ярмарках.
Бартерні угоди, як правило, засновані на натуральному обміні, тобто постачанні конкретного виду товару від одного підприємства другому і навпаки.
Аукціонна торгівля має на меті, крім самого продажу то-вару, ще й отримання продавцем найбільшого прибутку зав-дяки конкуренції серед покупців. Аукціони проводять або виробники, або посередницькі організації, що спеціалізу-ються на цьому виді торгівлі.
Товарні біржі — це організаційно оформлений регулярно діючий ринок, на якому відбувається оптова торгівля замі-нюваними товарами. Біржові операції здійснюються у вигля-ді договорів купівлі-продажу, постачання, обміну або барте-ру. При цьому біржа виступає як посередник, тобто через своїх посадових осіб — брокерів — зводить сторони, а після укладення угоди оформляє її.
Оптові ярмарки призначені для налагодження безпосе-редніх торгових контактів між виробниками продукції і по-тенційними покупцями. Найбільш поширені ярмарки у сфе-рі торгівлі товарами виробничого призначення і сільгосп-продукції.
Використання оптових посередників є об'єктивною необхідністю формування фармацевтичного ринку в умовах, коли виробник і споживач віддалені один від одного. Зокрема, для фармацевтичних виробників ви-користання послуг оптових посередників дає можли-вість зняти з себе ряд функцій, а саме:
¦ зберігання продукції до моменту її реалізації;
¦ проведення рекламних заходів щодо своєї про-дукції;
¦ виконання транспортно-експедиторських робіт і страхування товарів у процесі транспортування;
¦ короткотермінове кредитування торгових опе-рацій тощо.
Зараз в Україні зареєстровано близько 6 тисяч оп-тових структур, щомісячно створюється 50-70. При цьому спостерігається тенденція до укрупнення дис-триб'юторів.
Оптова торгівля лікарськими засобами в Україні здійснюється державними і недержавними оптовими організаціями, серед яких аптечні склади (бази), оптові фірми, міжлікарняні аптеки.
Аптечні склади (бази) є основними типовими держав-ними підприємствами щодо забезпечення аптек, ліку-вально-профілактичних закладів та інших організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначен-ня.
До функцій аптечних складів (баз) входить:
¦ отримання медико-фармацевтичної продукції від виробника та юридичних осіб різних форм вла-сності;
¦ здійснення експортно-імпортних та товаро-обмінних (бартерних) операцій;
¦ забезпечення контролю якості лікарських засобів;
¦ створення належних умов зберігання фармацев-тичної продукції залежно від фізико-хімічних властивостей і відповідно до затверджених пра-вил, норм і вимог;
¦ постачання лікарських засобів до аптечної мере-жі, а також установам охорони здоров'я та іншим організаціям і підприємствам;
¦ створення оперативних резервів лікарських засо-бів і виробів медичного призначення за встанов-леною номенклатурою;
¦ маркетингова і претензійно-позовова діяльність;
¦ забезпечення транспортування товарів тощо. Залежно від обсягів роботи і виконуваних функцій аптечні склади (бази) мають певну організаційну струк-туру.
Найважливішим структурним підрозділом аптечного складу є приймальний відділ, який здійснює кількісно-якісне приймання медико-фармацевтичної продукції від постачальників, оперативний контроль надходжен-ня вантажів, розшукування вантажів, що не прибули своєчасно до складу, передавання товарів до відповід-них оперативних відділів, облік отриманих і переданих медичних і фармацевтичних товарів.
Приймання отриманих вантажів здійснює приймаль-на комісія, в обов'язки якої входить:
¦ визначення доброякісності товару;
¦ оформлення документів з приймання;
¦ вирішення питань про подальші дії у випадках, коли надійшов неякісний товар.
Порядок приймання товарів визначений відповідни-ми документами, де обговорюються процедури прий-мання за видами товарів і місцем їх надходження. Факт приймання фармацевтичної продукції підтверд-жується "Приймальним актом". Якщо при цьому вияв-лені розбіжності у кількості та якості продукції, що на-дійшла, і даних документів, що її супроводжують, то оформляється "Акт про виявлені розбіжності у кілько-сті та якості при прийманні товару". Подальший облік товарів, що прибули на адресу складу, здійснюється в спеціальних облікових документах.
Виконання функцій зберігання і комплектації медич-них і фармацевтичних товарів покладено на оперативні відділи складу. Кількість їх визначається згідно з обся-гами і асортиментом лікарських засобів, що постача-ються. Отримані за встановленим порядком від прий-мального відділу товари зберігаються відповідно до їх фізико-хімічних властивостей і діючих правил. Товари розміщуються на стелажах у суворій послідовності за назвами, серіями, термінами зберігання.
З метою уніфікації зберігання, скорочення часу комп-лектації замовлень покупців для кожного оперативного відділу визначені групи медичних і фармацевтичних то-варів, які можуть у ньому зберігатися і перероблятися. Такий підхід обумовлений:
¦ проходженням через аптечний склад усього асор-тименту лікарських засобів і виробів медичного призначення, які дозволені до використання;
¦ постачанням великої кількості аптек різної спе-ціалізації та потужностей;
¦ механізмом взаємодії "склад — аптека або інший покупець" при наданні замовлення та його вико-нанні тощо.
Реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення аптекам, лікувально-профілактичним за-кладам та іншим організаціям здійснюється за замов-леннями через відділ експедиції. До функцій цього від-ділу входить пакування товарів, що надійшли з опера-тивних відділів, розподіл їх за отримувачами, оформлення транспортних документів, а також передавання товарів покупцям у разі самовивозу.
Вивезення вантажів з території аптечного складу здійснює транспортний відділ при наявності товарно-транспортних документів і спеціальної перепустки, яка пред'являється службі охорони і там зостається.
Найбільш поширеною при централізованій системі доставки транспортом складу є контейнерна форма. Кожна аптека має свій контейнер, куди збирають за-мовлені товари, що значно скорочує час вантажно-розвантажувальних робіт.
Важливим є і вибір маршруту розвезення товару. Частіше використовують лінійний і кільцевий маршру-ти, які визнані більш раціональними.
На рисунку 1. наведена загальна схема руху фар-мацевтичної продукції по аптечному складу.
Окрім розглянутих, до структури аптечних складів входять відділи, які безпосередньо не пов'язані з рухом товарів. Це допоміжні відділи (фасувальний, пакуваль-ний, мийний), а також бухгалтерія, обчислювальний центр, юридична та маркетингова служби тощо.
Важливою ланкою в системі збуту фармацевтичної продукції є міжлікарняна аптека (МЛА). її роль поля-гає в наближенні лікарської допомоги стаціонарним хворим. Тому до функцій МЛА перш за все входять:
¦ одержання замовлень з відділень лікувально-профілактичних закладів;
¦ виготовлення лікарських засобів і здійснення всіх видів контролю;
¦ комплектація замовлень за відділеннями і їх відпуск;
¦ поповнення запасів лікарських засобів і виробів медичного призначення, використовуючи послуги всіх видів постачальників;
¦ інформаційна робота серед лікарів, молодшого медичного персоналу тощо.
У зв'язку зі спеціалізацією медичної допомоги, що й далі поглиблюється, МЛА профілізуються залежно від профілю лікувальних закладів, які ними обслуговуються. Зараз в Україні поряд з багатопрофільними діють МЛА хірургічного, педіатричного, кардіологічного, психіатрич-ного профілю. Це дозволяє концентрувати окремі групи лікарських засобів і раціонально їх використовувати.
Рис. 1. Рух фармацевтичної продукції по аптечному складу
У недержавному секторі фармацевтичного ринку України активно діють оптові фірми. Вони виступають як посередники між виробниками фармацевтичної про-дукції або великими дистриб'юторськими фірмами, роздрібними торговельними фірмами і аптеками. Оптові фірми закупають великі обсяги товарів за свій рахунок і реалізують їх на місцевих ринках окремим покупцям більш дрібними партіями, одержуючи при цьому при-буток за рахунок різниці в цінах.

Список використаної літератури
1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины. -1996. - 7 мая.
2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: "Студ-центр", 1998.-200с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.- М.: Изд-во "Финпрес", 1998.-416с.
4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.
5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фарма-цевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.
6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27.
7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.
8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации: Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.
Категория: Логістика, товарознавство | Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 1649 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: