Реферат на тему Матеріально-технічна база залізничного транспорту - Логістика, товарознавство - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Матеріально-технічна база залізничного транспорту. Господарство залізниці включає вантажні двори й товарні контори, діяльність яких здійснюється за єдиним технологічним процесом залізничної станції. Вантажні двори є особливою частиною станційної території, на якій розміщені комплекс будівель і дороги. Завданнями вантажних дворів є приймання, навантажування, розвантажування, видача, сортування і тимчасове зберігання вантажів. Будують вантажні двори на станціях, які обслуговують великі населені пункти, де обсяги надходження та відправлення вантажів досить великі, а промисловим, будівельним і торгівельним підприємствам економічно невигідно мати залізничні під'їзні шляхи. На вантажному дворі зосереджують усі основні об'єкти і пристрої комерційного характеру, що слугують для переробки вантажів (криті й відкриті склади, контейнерні майданчики, сортувальні платформи, майданчики для переробки вагових вантажів, будівлі та пристрої для спеціалізованого навантажування і розвантажування вантажів, ваги, вантажно-розвантажувальні механізми, службові й технічні приміщення). Останнім часом на залізницях почали будувати механізовані вантажні двори, де повністю механізовані процеси переробки вантажів та багато допоміжних операцій (відкриття і закриття люків піввагонів тощо). Вантажні двори будують глухими з паралельним або послідовним розміщенням виставочних доріг чи наскрізними з двобічними в'їздом і виїздом. Фронти навантаження і розвантаження різних вантажів на них розміщують, забезпечуючи: 1) добрий зв'язок з прилеглими промисловими підприємствами та населеними пунктами; 2) найбільш економічну технологію маневрених робіт - подачі й прибирання вагонів; 3) потокову схему обслуговування вантажних фронтів автотранспортом, можливість постановки автопричепів на ніч; тимчасову стоянку (у разі потреби) для тягачів і автомобілів, вільну постановку їх для навантажування і розвантажування; 4) можливість безпосереднього перевантаження з вагонів в автомобілі й навпаки, приділяючи особливу увагу додержанню санітарно-гігієнічних вимог та охорони праці. Вантажний двір — це складова частина станції, тому його розташування і розвиток мають відповідати її загальним вимогам. Остаточну схему розташування складів і доріг на вантажному дворі вибирають за допомогою техніко-економічного порівняння кількох її варіантів. Товарні контори призначені для оформлення вантажних перевезень та розрахунків з вантажовідправниками та вантажоодержувачами. Територіально їх розміщують біля в'їзду на вантажні двори, що пояснюється характером їх роботи. Щоб прискорити оформлення навантажень і розвантажень на під'їзних шляхах організують спеціальні відділення (філії) товарної контори. У товарній конторі: оформляють документи на вантажі, призначені для перевезення; проводять грошові розрахунки за перевезення; стягують штрафи та збори; передають інформацію одержувачам про надходження вантажу; здійснюють облік виконання плану перевезень; приймають замовлення на подачу вагонів, дозволених до навантаження; відшукують вантаж і складають комерційні акти та проводять інші операції. Нині у відділеннях залізниць створені вузлові розрахункові контори, що виконують основні функції товарних контор усіх станцій. Це дає змогу механізувати й централізувати багато комерційних операцій, широко використовувати ЕОМ. Тривалість роботи і штат вантажного двору і товарної контори. Тривалість роботи встановлюють так, щоб можна було якомога краще обслуговувати відправників та одержувачів вантажів, а також якнайраціональніше використовувати засоби для перевезення. На великих станціях товарні контори працюють цілодобово, на дрібних — в одну або дві зміни. Вантажний двір повинен працювати в тому самому режимі, що й товарна станція. У нічний час на вантажному дворі можуть, наприклад, лише видавати або тільки приймати вантажі для перевезення. На станціях, де організовано централізоване завезення і вивезення вантажів автомобільним транспортом загального користування, вантажний двір, як правило, працює цілодобово. До рухомого составу залізничного транспорту належать локомотиви й вагони. На залізницях України використовують два види тяги: тепловозну й електровозну. Вагонний парк складається з простих вагонів, платформ, піввагонів, цистерн, ізотермічних та спеціальних вагонів. Найбільше тут піввагонів. Усі вагони за кількістю осей поділяються на чотири-, шести- й восьмивісні. Експлуатаційні характеристики вагонного парку визначають за такими показниками. 1. Технічний коефіцієнт тари вагонів, який визначають за відношенням маси всієї тари вагона до його вантажопідйомності: Тк = Рт/ Вв де Тк — технічний коефіцієнт тари вагона; Рт — маса тари; Вв — вантажопідйомність вагона. При зменшенні технічного коефіцієнта тари вагона скорочується обсяг роботи, пов'язаної з перевезенням тари вагонів, завдяки чому зменшуються витрати на транспорт, використання легких сплавів, синтетичних матеріалів, знижується маса тари до 18 т (чотиривісних вагонів) і, відповідно, коефіцієнт тари вагона до 0,288. 2. Вантажний коефіцієнт тари вагонів визначають з від-і ношення маси тари до маси вантажу, навантаженого у вагони. Він відображує використання вантажопідйомності вагонів при перевезенні відповідних вантажів. Чим вищий цей коефіцієнт, тим гірше використовується вантажопідйомність вагонів: Вк = РТ/ Вв де Вк — вантажний коефіцієнт тари вагона; РТ — маса тари вагона, т; Вв — маса вантажу, завантаженого у вагон, т. Вантажний коефіцієнт тари для критих вагонів становить 0,62-0,5, піввагонів 0,5-0,38, платформ 0,54-0,51, цистерн 0,85-0,56. 3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності вагона визначають за відношенням маси вантажу, завантаженого у вагон, до вантажопідйомності вагона: Kt= Вв/ Вван.в де Kt — коефіцієнт використання вантажопідйомності; Вв, — маса вантажу, завантаженого у вагон, т; Вван.в — вантажопідйомність вагона, т. Цей коефіцієнт залежить від багатьох чинників і насамперед від способів укладання та розміщення вантажу у вагоні, ступеня трамбування і пресування вантажу та ін. Значно впливає на використання вантажопідйомності вагона об'ємна маса вантажу (т/м3). Чим більше наближається коефіцієнт до одиниці, тим краще використовується вантажопідйомність вагона. Якщо коефіцієнт дорівнює одиниці, вантажопідйомність вагона використовується повністю. 4. Коефіцієнт використання місткості вагона визначають з відношення об'єму, зайнятого вантажем, до повної місткості (об'єму) вагона: Км= Vван/ VB де Км — коефіцієнт використання місткості вагона; Vван - об'єм, зайнятий вантажем у вагоні, м3; VB — об'єм вагона, м3. Величина цього коефіцієнта залежить від тих самих чинників, що й коефіцієнт вантажопідйомності. При перевезенні вантажів з великою об'ємною масою не завжди повністю використовується місткість вагона, тобто вона обмежується його вантажопідйомністю. При перевезенні легких вантажів місткість вагона використовується повністю, а вантажопідйомність — ні. 5. Коефіцієнт питомого об'єму вагона — відношення корисного об'єму кузова вагона до його вантажопідйомності. Він відображує розмір корисного об'єму (м3), що припадає на одну тонну вантажопідйомності вагона: Кпо= VB / Вв де Кпо — коефіцієнт питомого об'єму вагонів; VB — корисний об'єм вагона, м3; Вв, — вантажопідйомність вагона, т. Величина цього коефіцієнта в простих чотиривісних вагонів — 1,5 м3/т.
1 2 3 4 5 Категория: Логістика, товарознавство \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 337 \| Комментарии: 2 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: